Формування показників місцевих бюджетів за методом модельних адміністративно-територіальних одиниць

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Львівський Регіональний Інститут Державного Управління Національної Академії Державного Управління

Формування показників місцевих бюджетів за методом модельних адміністративно-територіальних одиниць

Ю.І. Ганущак,

Здобувач



Анотація

місцевий бюджет трансферт адміністративний

Запропоновано методику розрахунку загального обсягу видатків місцевих бюджетів, що беруться до розрахунку трансфертів. Описано метод модельних адміністративно-територіальних одиниць, його застосування для розрахунку фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на прикладі середньої освіти.

Ключові слова: метод модельних адміністративно-територіальних одиниць, місцевий бюджет, видатки, що беруться до розрахунку трансфертів.



Annotation

Y. Y. Hanushchak,

Bread-winner, Lviv Regional Institute of State Administration of National Academy of State Administration

MODELING OF INDICATORS OF LOCAL BUDGETS BY THE METHOD OF MODELS` ADMINISTRATIVE-TERRITORIAL UNITS

Methodology of calculation on general amount of expenditures of local budgets, brought into the calculations of grants from State budget is proposed. Method of models` administrative-territorial units and its applications for the budget norms calculation insector of general education is described.

Keywords: method of of models` administrative-territorial units, local budget, expenditures of local budgets, that brings into the calculations of grants.



Постановка проблеми. Планування взаємовідносин між державним та місцевими бюджетами завжди було питанням підвищеної уваги як з боку органів місцевого самоврядування так і громадськості. Бюджетний кодекс запровадив формульний підхід, заснований на фінансових нормативах бюджетної забезпеченості на споживача, що в основному зняло напругу упередженості при визначенні міжбюджетних відносин [1]. Однак залишається проблема обсягу коштів на галузеві видатки, які розраховуються на центральному рівні. Міністерство фінансів традиційно заявляє про те, що коштів, які беруться до розрахунку достатньо для фінансування соціальних програм місцевих бюджетів. В той час, як органи місцевого самоврядування, їхні асоціації стверджують про суттєвий дефіцит бюджетів. Міністерство фінансів зауважує, що мережа соціальних закладів занадто роздута і її необхідно оптимізувати. Органи місцевого самоврядування зауважують, що скорочення мережі неминуче знижує якість публічних послуг, є антинародним, суперечить Конституції (зокрема, стаття 49) [2] і не вирішує проблему адекватного фінансування програм, які, по-суті, є державними, а не самоврядними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі формування адекватної трансфертної політики присвячено ряд досліджень. Зокрема, Слухай С.В. досить ґрунтовно виклав теорію фінансового вирівнювання [3], де відповідність фінансової бази та видаткових повноважень органів місцевого самоврядування вважає головною вимогою формування політики міжбюджетних відносин. А оскільки обсяг видатків місцевих бюджетів на виконання повноважень, які називаються делегованими, тобто по-суті, державними, доходить до 90% місцевих бюджетів [4], то визначення фінансового показника їх вартості є надзвичайно важливим завданням. Проте, власне проблемі методологічного обґрунтування міжбюджетних відносин і адекватної трансферної політики у науковій літературі приділено недостатньо уваги.

Цілі статті. Метою даної статті є науково-практичне обґрунтування методології розрахунку вартості соціальних програм, які фінансуються з місцевих бюджетів.

Виклад основного матеріалу. Відзначими, що формула розрахунку трансфертів з державного до місцевих бюджетів [5] є достатньо жорсткою, орієнтованою на видаткову частину бюджету, що може розцінюватись як «зрівнялівка», яка не стимулює органи місцевого самоврядування до нарощування доходів. Однак загальнонаціональний характер соціальних програм виправдовує такий підхід, хоча загострює проблему адекватності ресурсів. А оскільки поняття делегування означає можливість прийняття політичного рішення про повернення до Державний бюджет фінансування освіти, охорони здоров'я, інших соціальних програм, то відповідність обсягу повноважень їх фінансовому забезпеченню стане вже головною біллю центральних органів влади.

Отже, існує нагальна потреба встановлення об'єктивної методології розрахунку обсягу видатків на всі соціальні програми, які фінансуються за рахунок місцевих бюджетів і відносяться до делегованих повноважень місцевого самоврядування. В макроекономічному плані одним з рішень було б зафіксувати оптимальну частку найбільшої частини видатків в кошторисах за економічною класифікацією видатків - витрат на оплату праці. Це заробітна плата та нарахування на неї. Обсяг цих витрат доходить до 95% в сільських районах, що демонструє саме по собі недостачу у фінансуванні. Адже інша суттєва стаття витрат - оплата енергоносіїв, якої неможливо уникнути - в кращому випадку становить 8%. В той же час, вважається тривожним становище, коли частка капітальних витрат менше 10%, що свідчить про деградацію основних фондів. Крім того, суттєвими є нормативні витрати в галузі медицини на медикаменти та перев'язувальні матеріали. Після врахування цих та інших видатків за економічною класифікацією видатків, можна зробити висновок, що гармонійною може вважатись така ситуація, коли в обсязі місцевих бюджетів заробітна плата не перевищує 50%, чи разом з нарахуваннями - трохи більше 67%.

Отже загальний обсяг видатків, що враховуються при розрахунку трансфертів місцевим бюджетам повинен бути не менший ніж визначений за наступною формулою:

В=Ф*S*l/k,

де, В - загальний обсяг видатків, що враховуються при розрахунку трансфертів,

Ф - фонд оплати праці по країні,

S - співвідношення середньої заробітної плати працівників що фінансуються з місцевих бюджетів, до середньої заробітної плати в цілому по країні, приймається за одиницю,

l - частка працівників, що фінансуються з місцевих бюджетів, в загальній чисельності працюючих про Україні,

k - частка заробітної плати у видатках місцевих бюджетів, встановлюється в розмірі 0,5 [6].

Слід, однак, зауважити, що запропонована формула може розглядатись тільки як тимчасовий захід, принаймні до впровадження розрахунку за соціальними стандартами, що передбачено частиною 3 статті 94 Бюджетного кодексу України. Адже показник частки заробітної плати характеризує якість бюджету, що важко виміряти в кількісних показниках. Крім цього, не встановлено критерії розподілу цього показника між секторами - освітою, охороною здоров'я, соціальною допомогою тощо. Слід також зауважити, що застосування єдиних фінансових нормативів бюджетної забезпеченості хоч і є показником неупередженості, однак по різному впливає на різні місцеві бюджети. Для великих міст обласного значення з великою кількістю населення спрацьовує ефект синергії, що дає економію ресурсів, в той час як для менших міст з тим же статусом розрахунок на існуючу мережу бюджетних установ дає набагато скромніші показники ефективності використання коштів.

Зауваження Міністерства фінансів про занадто роздуту мережу бюджетних установ мало б під собою основу, якби при цьому вказувались кількісні показники цієї мережі. Адже розрахунок на споживача - мешканця чи учня доцільний на макрорівня, на місцевому рівні перетворюється на розрахунок кошторисів конкретних бюджетних установ. Логічно було б визначити примірну мережу таких установ. Яскравим унаочненням цієї умови стала б теза: Мінфін має вказати адміністративно-територіальні одиниці (далі - АТО), на базі яких, перевірялась дія фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, визначених на макрорівні. Це зніме напругу у відносинах з органами місцевого самоврядування, оскільки приклад збалансованих ресурсами делегованих державою повноважень в місті чи районі, вибраному за таку модель, змушуватиме органи місцевого самоврядування інших АТО критично проаналізувати існуючу власну мережу бюджетних закладів.

Розрахунок бюджетних показників на базі такої АТО, яку ми назвемо модельною, лежить в основі т.з. методу модельних АТО. Які ж повинні бути поставлені вимоги до вибору такої АТО? Насамперед, вона має знаходитись в середині множини однорівневих та однотипних АТО. Однак поняття середнього в статистичних дослідженнях має декілька підходів - середнє арифметичне, середнє зважене, мода, середнє гармонійне тощо. Хорошим показником можна було б вважати застосування поняття однорідності множини, тобто сукупності її членів, розташованих в околі 40% вибраного центрального показника. Прийнято вважати, що в межах однорідності застосування обчислень до такої центральної точки повністю адекватне також і для всіх інших членів однорідності. Тобто, якщо розрахунки фінансового нормативу бюджетної забезпеченості здійснювались для АТО, вибраного, як модельне, то такий норматив може повністю застосовуватись і для всіх інших АТО в межах зони однорідності. Очевидно, що найкращий показник однорідності спостерігається, якщо за модельне АТО вибрано те, яке знаходиться в точці моди, тобто при показнику страти показників, де найбільша кількість АТО. Але слід зазначити, що вибір такого значення є доволі непростим з технологічної тачки зору і тому може бути неоднозначність визначення такого показника. В той же час методика розрахунку модельної АТО повинна бути однозначною і достатньо простою, щоб Міністерство фінансів могло її застосовувати, не піддаючись критиці.

Також слід зауважити, що вибір модельної не повинен зводитись до відбору близької до розрахованої реальної АТО. Насамперед тому, що в околі цього показника може бути декілька інших АТО, де мережа бюджетних установ може бути іншою, що викличе знову ж таки підстави для критики щодо неоднозначності підходу. Знову ж таки можуть бути різними показники об'єктивної потреби у видатках на енергоносії, інші видатки економічної класифікації видатків. Такі реальні АТО можуть розглядатись лише як контрольні, тобто застосування показників, розрахованих на базі модельної АТО повинні перевірятись на реальній мережі таких АТО, на підставі чого робити висновки щодо адміністративних заходів. Контрольних АТО бажано брати щонайменше дві в різних регіонах.

Проілюструємо метод модельних АТО на прикладі видатків на середню освіту. Фінансування вказаних видатків здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення. Ця стаття видатків є найбільш вагома у вказаних місцевих бюджетах, тому проведені розрахунки є вагомими для того, щоб їх можна було застосувати і щодо інших соціальних програм.

Розподіл районів за кількістю населення показує досить чіткий пік в страті біля показника в 37 тисяч жителів (рис.1).



 

Рис. 1 Розподіл районів та кількості поселень в районі в залежності від кількості жителів (тис. мешканців) в районі

Середнє значення мешканців району 43,7, середня кількість поселень в такому районі - 59, 6[1].

Необхідно сформувати профіль модельного району, тобто розподіл кількості населення в кожному поселенні такого району. Для цього кількість поселень має бути цілим числом. Оскільки розподіл поселень в залежності від кількості жителів в районі є близькою до лінійної функції, то найближчому цілому показнику кількості поселень - 60 відповідає значення кількості жителів в районі - 43,8. Саме такий район виберемо за модельний. Характерно, що вказане значення близьке до значення моди і в ньому спостерігається найвище значення однорідності множини - 61%. Тобто розрахунки, проведені для такого модельного району, зокрема, фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, повністю можуть бути застосовані принаймні для двох третин від загальної кількості існуючих районів, що є непоганим показником валідності моделі.

Профіль модельного району формується шляхом визначення середнього показника кількості мешканців в кожній наступній страті поселень, які є рівновіддалені і загальна кількість яких відповідає кількості районів у виборці. Оскільки береться середнє значення кількості жителів в районі, то ми маємо генеральну сукупність, тобто всі 488 районів і всі 29065 поселень в районах[2]. Середнє значення кроку кожної страти становить 484,4 поселення, що відповідає ідеальній розбивці. Але, звичайно, в кожну страту попадає ціле значення поселень.

Для формування першої страти визначаються всі поселення, які попадають в межі середнього кроку. Середнє значення всіх цих поселень відповідатиме розміру першого поселення в модельному районі. Наступна страта формується шляхом відбору наступних за населенням поселень. При цьому потрібно слідкувати, щоб крок вибірки не надто відрізнявся від середнього кроку і не йшло накопичення середньої похибки відхилень від ідеальної розбивки. Результати формування профілю модельного району подані в таблиці 1.

Таблиця 1 Профіль модельного району за кількістю населення у поселеннях

№ поселення	Населення поселення, осіб	Школи	Дітей 6-16 років, осіб	Учнів, осіб
		І ст.	І-ІІ ст.	І-ІІІ ст.		усього	у тому числі:
							1-4 класів	5-9 класів	ПТУ	10-11 класів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	10997	0,2	0,3	2,2	1320	1227	480	600	92	148
2	4298	0,1	0,2	1,1	516	480	188	234	36	58
3	2870	0,1	0,1	1,0	344	320	125	157	24	39
4	2209	0,0	0,1	0,9	265	246	96	120	19	30
5	1850	0,0	0,1	0,9	222	206	81	101	16	25
6	1587	0,0	0,2	0,8	190	177	69	87	13	21
7	1390	0,0	0,2	0,8	167	155	61	76	12	19
8	1252	0,0	0,2	0,7	150	140	55	68	11	17
9	1141	0,0	0,2	0,7	137	127	50	62	10	15
10	1048	0,0	0,2	0,7	126	117	46	57	9	14
11	978	0,0	0,3	0,6	117	109	43	53	8	13
12	907	0,0	0,3	0,6	109	101	40	49	8	12
13	844	0,0	0,3	0,6	101	94	37	46	7	11
14	791	0,1	0,3	0,5	95	88	34	43	7	11
15	744	0,1	0,4	0,5	89	83	32	41	6	10
16	702	0,0	0,4	0,5	84	78	31	38	6	9
17	664	0,1	0,4	0,4	80	74	29	36	6	9
18	628	0,1	0,4	0,4	75	70	27	34	5	8
19	595	0,1	0,4	0,3	71	66	26	32	5	8
20	566	0,1	0,4	0,4	68	63	25	31	5	8
21	536	0,1	0,5	0,3	64	60	23	29	4	7
22	507	0,1	0,4	0,3	61	57	22	28	4	7
23	481	0,1	0,4	0,2	58	54	21	26	4	6
24	455	0,1	0,4	0,2	55	51	20	25	4	6
25	431	0,2	0,4	0,2	52	48	19	23	4	6
26	407	0,1	0,4	0,1	49	45	18	22	3	5
27	384	0,2	0,4	0,1	46	43	17	21	3	5
28	362	0,2	0,3	0,1	43	40	16	20	3	5
29	341	0,2	0,3	0,1	41	38	15	19	3	5
30	321	0,2	0,3	0,1	38	36	14	17	3	4
31	302	0,2	0,3	0,1	36	34	13	16	3	4
32	282	0,2	0,2	0,1	34	31	12	15	2	4
33	263	0,2	0,2	0,1	32	29	11	14	2	4
34	247	0,2	0,1	0,0	30	28	11	13	2	3
35	232	0,2	0,1	0,0	28	26	10	13	2	3
36	217	0,2	0,1	0,0	26	24	9	12	2	3
37	202	0,2	0,1	0,0	24	23	9	11	2	3
38	188	0,1	0,1	0,0	23	21	8	10	2	3
39	175	0,1	0,1	0,0	21	20	8	10	1	2
40	162	0,1	0,0	0,0	19	18	7	9	1	2
41	149	0,1	0,0	0,0	18	17	7	8	1	2
42	137	0,1	0,0	0,0	16	15	6	7	1	2
43	125	0,0	0,0	0,0	15	14	5	7	1	2
44	115	0,0	0,0	0,0	14	13	5	6	1	2
45	105	0,0	0,0	0,0	13	12	5	6	1	1
46	96	0,0	0,0	0,0	11	11	4	5	1	1
47	86	0,0	0,0	0,0	10	10	4	5	1	1
48	77	0,0	0,0	0,0	9	9	3	4	1	1
49	68	0,0	0,0	0,0	8	8	3	4	1	1
50	60	0,0	0,0	0,0	7	7	3	3	1	1
51	52	0,0	0,0	0,0	6	6	2	3	0	1
52	45	0,0	0,0	0,0	5	5	2	2	0	1
53	37	0,0	0,0	0,0	4	4	2	2	0	1
54	31	0,0	0,0	0,0	4	3	1	2	0	0
55	25	0,0	0,0	0,0	3	3	1	1	0	0
56	19	0,0	0,0	0,0	2	2	1	1	0	0
57	13	0,0	0,0	0,0	2	2	1	1	0	0
58	8	0,0	0,0	0,0	1	1	0	0	0	0
59	3	0,0	0,0	0,0	0	0	0	0	0	0
60	0	0,0	0,0	0,0	0	0	0	0	0	0
Разом	43806	4,6	10,8	16,6	5257	4889	1912	2389	368	588

В колонках 3-5 поданий середньостатистичний показник кількості шкіл в кожному з поселень та тип таких шкіл: початкова - 1-4 класи, І-ІІ рівня - 1-9 класи та середня - 1-11 класи. Характерно, що лише в найбільшому поселенні можна з впевненістю говорити про наявність трьох шкіл, з яких дві - середні. Всього в такому модельному районі 33 школи, 17 з яких - середні, 11 - дев'ятирічні та 5 - початкові. Для моделювання розміщення шкіл в районі необхідно подати демографічну структуру в розрізі дітей шкільного віку, що вчаться у відповідних класах. При розрахунку приймався середній по Україні показник кількості дітей шкільного віку до всього населення - 12% та показник кількості дітей, які після закінчення школи І-ІІ ступеня продовжують навчання в профтехучилищах - 7%[3] від усіх дітей шкільного віку. Розподіл учнів за вказаними типами шкіл та класів подано в таблиці 2.

Таблиця 2 Розподіл учнів за типами шкіл та класів

№ посел.	школи	класи
		1-4	5-9	10-11	разом
	І ст.	ІІ ст.	ІІІ ст.	усього	учнів	Наповн.	Ус.	учнів	Наповн.	усього		Наповн.	класів	учнів	Наповн.
					Ус.	у т.ч. з інших посел.			Ус.	у т.ч. з інших посел.			Ус.	у т.ч. з інших посел.
1		1	2	20	490	10	24,5	25	610	10	24,4	6	150	2	25,0	51	1250	24,5
2			1	8	200	12	25,0	10	244	10	24,4	4	65	7	16,3	22	509	23,1
3			1	8	150	25	18,8	10	178	21	17,8	2	50	11	25,0	20	378	18,9
4			1	4	100	4	25,0	5	130	10	26,0	2	40	10	20,0	11	270	24,5
5			1	4	85	4	21,3	5	111	10	22,2	2	35	10	17,5	11	231	21,0
6			1	4	73	4	18,3	5	97	10	19,4
7			1	4	63	2	15,8	5	86	10	17,2
8			1	4	58	3	14,5	5	78	10	15,6
9			1	4	53	3	13,3	5	72	10	14,4
10			1	4	48	2	12,0	5	67	10	13,4
11			1	4	45	2	11,3	5	63	10	12,6
12			1	4	41	1	10,3	5	59	10	11,8
13			1	4	40	3	10,0	5	56	10	11,2
14			1	4	35	1	8,8	5	53	10	10,6
15			1	4	35	3	8,8	5	51	10	10,2
16			1	4	35	4	8,8	5	48	10	9,6
17		1		4	35	6	8,8	5	46	10	9,2
18		1		4	30	3	7,5	5	44	10	8,8
19		1		4	28	2	7,0	5	42	10	8,4
20		1		4	28	3	7,0	5	41	10	8,2
21		1		4	25	2	6,3	5	39	10	7,8
22		1		4	25	3	6,3	5	38	10	7,6
23		1		4	25	4	6,3	5	36	10	7,2
24		1		4	25	5	6,3	5	35	10	7,0
25		1		4	20	1	5,0	5	33	10	6,6
26		1		4	20	2	5,0	5	32	10	6,4
27	1			4	20	3	5,0
28	1			4	20	4	5,0
29	1			4	20	5	5,0
30	1			4	20	6	5,0
31	1			4	20	7	5,0
Всього	5	11	17	148	1912	141	12,9	160	2389	268	14,9	38	588	137	15,5	346	4889	14,1

При формуванні таблиць бралось до уваги те, що учні старших класів в поселеннях, де є середні школи, відвідують свою школу, а їх однолітки з інших поселень доїжджають до цих шкіл. Те саме стосується дев'ятирічок і початкових шкіл. Також враховувалась та обставина, що наповнюваність класів повинна бути не менше 5 учнів та не більше 25. Це зумовило появу в найбільшому поселенні паралельних класів в одній з двох шкіл І-ІІІ ступеня, по два паралельних класи у третій, І-ІІ ступеня, школі. В наступному за величиною поселенні (див. табл. 2) також середня школа має по два паралельних класи, а от у третьому паралельні класи формуються лише до дев'ятого класу: 10 та 11 класи є по одному. Всі інші школи всіх типів в інших поселеннях мають по одному класу учнів одного року. Розподіл учнів з інших поселень по школах поданий максимально пропорційний, хоча ця обставина не відіграє суттєвої ролі. Адже найголовніше для розрахунку кошторисів видатків на освіту - кількість класів. Саме до цього показника прив'язана кількість вчителів та інші видатки на поточну діяльність. Отже, приведені розрахунки закладів освіти дозволяють розрахувати їх кошториси, що має бути основою для розрахунку видатків на середню освіту в цілому. Крім видатків на утримання шкіл мають бути долучені видатки на програму довозу учнів шкільними автобусами. А їх має бути щонайменше по одному на кожну середню школу. Вважається, що вказані автобуси обслуговують також початкові та дев'ятирічні школи. Таким чином, загальний обсяг видатків, як сума кошторисів на утримання шкіл, автобусів, управління освіти, повинен ділитись на загальну кількість учнів (як різниця між всіма дітьми шкільного віку та учнями профтехучилищ). В результаті ми отримуємо норматив видатків на учня, який має слугувати орієнтиром для затвердження фінансового нормативу бюджетної забезпеченості. При цьому потрібно брати до уваги, що розрахунок видатків за всіма кодами економічної класифікації має вестись для уніфікованого типу бюджетної установи. Так, наприклад, видатки на енергоносії повинні бути усереднені по всіх школах одного типу. Слід зауважити, що до розрахунку не брались вечірні школи, оскільки вказана форма отримання освіти не є обов'язковою та гарантованою і кількість учнів таких шкіл є незначною. Також не брались до уваги модифікації навчальних закладів (наприклад, колегіуми, ліцеї), оскільки особливості надання цього статусу та шкільного процесу визначаються органами місцевого самоврядування і не можуть слугувати за національні стандарти.

Вказана схема розрахунку може вважатись консервативною, оскільки вона опирається на існуючу інфраструктуру навчальних закладів, яка не може бути визнана оптимальною. Для формування системи, яка може розглядатись як найкраща з огляду на співвідношення «якість-витрати», потрібно спиратись на галузеві норми, у першу чергу наповнюваність класів, оптимальним показником чого є 25 дітей в класі. Яким чином розрахувати розміщення в приведеній АТО шкіл? Політична позиція на сьогодні полягає в тому, що школи не можна закривати, але лише перепрофілювати. Логіка перепрофілювання полягає в наступному: початкові школи є даниною традиції, що полягає в розумінні школи як осередку стабільності села. Звичайно, рівень підготовки дітей в такій початковій школі дещо нижчий, ніж в загальноосвітній, однак передбачається, що далі дитина надолужить прогаяне, а перші чотири роки навчання має бути недалеко від матері. Існування школи І-ІІ ступеня пояснюється тим, що значна кількість дітей після закінчення 9 класу йде навчатись у ПТУ. Кількість паралельних класів у школі визначається виходячи з того, що кількість учнів не має перевищувати 30, що пояснюється санітарними нормами. В той же час у старших класах наповнюваність має бути більшою за 20, оскільки це дозволяє досягати кращих результатів навчання, підтверджених результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Тому, при розрахунках показник наповнюваності буде братись в 25 учнів, що з однієї сторони забезпечує високу якість навчання, з іншої - дає поле для маневру при комплектації класів.

Отже, яким чином будуть перепрофільовані 33 наявні школи. Виходячи із загальної кількості учнів у 9-10 класах (588) та наповнюваності, що не повинна перевищувати 25 учнів приходимо до висновку, що кількість таких класів має бути по 12. А оскільки в найбільшому поселенні одна зі шкіл учнів 9-10 класів 148, то має бути 6 класів, тобто одна зі шкіл матиме по два паралельних класи. Таким чином, мінімальна кількість середніх шкіл складає 11. Щодо шкіл І-ІІ ступеня застосовується подібна логіка. Виходячи з кількості учнів 5-9 класів (2389) розрахунок кількості класів при наповнюваності в 25 учнів дає 96. Однак показник кількості повинен бути кратним 5, тому загальна кількість класів становить 100, по 20 класів для учнів одного віку. Вище приведені розрахунки максимально повної комплектації шкіл в перших трьох поселеннях, а також шкіл І-ІІІ ступеня в інших поселеннях дають 80 класів. Таким чином, інші 20 класів припадають на 4 школи, які будуть школами І-ІІ ступеня. А з урахуванням такої ж школи в найбільшому поселенні, разом матимемо 5 шкіл. Решта 17 шкіл будуть початковими (табл. 3).

Таблиця 3 Розрахунковий розподіл учнів по типах шкіл і класів

№ посел.	школи	класи
		1-4	5-9	10-11	разом
	І ст.	ІІ ст.	ІІІ ст.	Ус.	учнів	Наповн.	Ус.	учнів	Наповн.	Ус.	учнів	Наповн.	класів	учнів	Наповн.
					усього	у т.ч. з інших посел.			Ус.	у т.ч. з інших посел.			Ус.	у т.ч. з інших поселень
1		1	2	20	500	20	25,0	25	625	25	25,0	6	150	2	25,0	51	1275	25,0
2			1	8	200	12	25,0	10	250	16	25,0	4	100	42	25,0	22	550	25,0
3			1	8	160	35	20,0	10	200	43	20,0	2	50	11	25,0	20	410	20,5
4			1	4	100	4	25,0	5	120	0	24,0	2	48	18	24,0	11	268	24,4
5			1	4	81	0	20,3	5	120	19	24,0	2	40	15	20,0	11	241	21,9
6			1	4	70	1	17,5	5	120	33	24,0	2	40	19	20,0	11	230	20,9
7			1	4	61	0	15,3	5	120	44	24,0	2	40	21	20,0	11	221	20,1
8			1	4	55	0	13,8	5	120	52	24,0	2	40	23	20,0	11	215	19,5
9			1	4	50	0	12,5	5	120	58	24,0	2	40	25	20,0	11	210	19,1
10			1	4	46	0	11,5	5	120	63	24,0	2	40	26	20,0	11	206	18,7
11		1		4	43	0	10,8	5	120	67	24,0					9	163	18,1
12		1		4	40	0	10,0	5	120	71	24,0					9	160	17,8
13		1		4	40	3	10,0	5	119	73	23,8					9	159	17,7
14		1		4	35	1	8,8	5	115	72	23,0					9	150	16,7
15	1			4	35	3	8,8									4	35	8,8
16	1			4	35	4	8,8									4	35	8,8
17	1			4	35	6	8,8									4	35	8,8
18	1			4	30	3	7,5									4	30	7,5
19	1			4	28	2	7,0									4	28	7,0
20	1			4	28	3	7,0									4	28	7,0
21	1			4	25	2	6,3									4	25	6,3
22	1			4	25	3	6,3									4	25	6,3
23	1			4	25	4	6,3									4	25	6,3
24	1			4	25	5	6,3									4	25	6,3
25	1			4	20	1	5,0									4	20	5,...

Подобные документы

• Аналіз доходів місцевих бюджетів та оцінка рівня їх забезпеченості

  Економічна сутність і значення доходів місцевих бюджетів. Склад дохідної бази місцевих бюджетів та тенденція їх формування. Вплив міжбюджетних трансфертів на дохідну базу місцевих бюджетів. Концепція подальшого реформування місцевих бюджетів України.
  
  курсовая работа [196,6 K], добавлен 28.02.2011
  

• Проблеми формування та шляхи зміцнення дохідної частини місцевих бюджетів

  Система місцевих бюджетів в Україні, етапи її реформування. Механізм формування місцевих бюджетів, вирівнювання їх фінансових можливостей. Недостатність доходів місцевих бюджетів для покладених на органи місцевого самоврядування функцій та завдань.
  
  реферат [16,5 K], добавлен 09.02.2012
  

• Особливості формування місцевих бюджетів на регіональному рівні

  Роль місцевих фінансів в національній економічній системі. Аналіз формування місцевих бюджетів в Україні. Проблеми та пропозиції щодо вдосконалення формування та розподілу видатків місцевих бюджетів та взаємовідносин між державним і місцевим бюджетом.
  
  статья [20,1 K], добавлен 13.11.2017
  

• Видатки місцевих бюджетів

  Організаційні засади формування видатків місцевих бюджетів, їх характеристика та класифікація. Зарубіжний досвід фінансування видатків. Аналіз видатків місцевих бюджетів. Склад та структура видатків, особливості фінансування, шляхи вдосконалення.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 14.09.2010
  

• Основні напрямки вдосконалення системи видатків місцевих бюджетів

  Сутність видатків місцевих бюджетів, їх характеристика та класифікація. Їх роль і значення у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону. Зарубіжний досвід їх формування. Аналіз видаткової частини місцевих і обласного бюджетів Вінницької області.
  
  курсовая работа [385,9 K], добавлен 23.08.2015
  

• Місцеві бюджети та їх вплив на соціально-економічний розвиток адміністративного району

  Місцеві бюджети: суть та структура. Характеристика доходів та видатків місцевих бюджетів. Особливості формування місцевих бюджетів Ізяславського району. Напрями вдосконалення виконання місцевих бюджетів. Аналіз видаткової частини місцевих бюджетів.
  
  дипломная работа [769,4 K], добавлен 03.12.2010
  

• Особливості бюджетних систем різних країн

  Сутність бюджетної системи - сукупності державного бюджету та місцевих бюджетів, побудованої з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульованої нормами права. Бюджетна система України, РФ та Німеччини.
  
  курсовая работа [500,6 K], добавлен 09.05.2012
  

• Проблеми та перспективи розвитку міжбюджетних відносин

  Місцеві бюджети як визначальна ланка місцевих фінансів. Аналіз структури місцевих бюджетів України, особливості їх формування. Удосконалення системи міжбюджетних відносин в Україні. Надходження та витрати місцевих бюджетів, визначення їх видатків.
  
  курсовая работа [112,0 K], добавлен 20.06.2015
  

• Доходи і видатки місцевих бюджетів Львівської області

  Теоретичні основи формування доходів і видатків місцевих бюджетів. Аналіз стану виконання місцевих бюджетів Львівської області, їх дохідної та видаткової частин. Проблеми, напрямки та шляхи зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування.
  
  курсовая работа [60,3 K], добавлен 14.02.2012
  

• Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів

  Економічний зміст і структура місцевих бюджетів, їх роль у розвитку території. Процес, проблеми складання і затвердження місцевих бюджетів, розподілу податків, зарубіжний досвід. Аналіз формування і виконання бюджету на прикладі Новгородківського району.
  
  дипломная работа [195,0 K], добавлен 06.03.2009
  

• Місцеві податки і збори, їх роль у формуванні місцевих бюджетів

  Дослідження економічного змісту, законодавчої основи, проблем формування, використання місцевих бюджетів та визначення їх ролі в соціально-економічних процесах. Розробка пропозицій щодо вдосконалення існуючого механізму функціонування місцевих бюджетів.
  
  курсовая работа [44,5 K], добавлен 01.05.2010
  

• Механізм формування доходної частини місцевих бюджетів

  Принципи формування місцевих бюджетів. Власні доходні джерела органів місцевого самоврядування. Передані загальнодержавні доходи. Бюджетні трансферти, як один з основних засобів фінансового вирівнювання місцевих бюджетів.
  
  дипломная работа [68,1 K], добавлен 13.04.2007
  

• Удосконалення міжбюджетних відносин

  Удосконалення взаємовідносин між центральними та місцевими бюджетами. Проблема реформування бюджетної системи. Подолання недостатності власних коштів місцевих бюджетів за рахунок надання місцевим бюджетам трансфертів. Поділ доходів місцевих бюджетів.
  
  презентация [49,4 K], добавлен 23.10.2016
  

• Розрахунок обсягу міжбюджетного трансферту бюджету міста N

  Розрахунок обсягу доходів (кошика доходів) загального фонду місцевого бюджету, що враховується при визначенні міжбюджетних трансфертів. Обсяг видатків загального фонду місцевих бюджетів, що враховується для визначення показників міжбюджетних трансфертів.
  
  практическая работа [99,8 K], добавлен 20.04.2010
  

• Місцеві бюджети як основа фінансового забезпечення розвитку регіонів України

  Роль місцевих бюджетів у формуванні фінансових ресурсів регіонів. Вивчення змісту поняття "доходи місцевих бюджетів". Функції місцевих бюджетів та заходи щодо вдосконалення механізму перерозподілу фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів.
  
  статья [27,3 K], добавлен 24.11.2017
  

• Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів

  Проблеми організації казначейського обслуговування місцевих бюджетів. Виконання бюджетів органами Державної Казначейської Служби за доходами і видатками. Сучасні тенденції казначейського виконання місцевих бюджетів на прикладі Чернівецької області.
  
  статья [257,1 K], добавлен 17.03.2015
  

• Місцеві фінанси

  Місцеві фінанси як складова публічних фінансів, їх особливості. Принципи формування місцевих бюджетів України. Формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків та зборів. Фінансування видатків з бюджету столиці України м. Києва.
  
  контрольная работа [46,1 K], добавлен 19.04.2013
  

• Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів

  Роль місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку території. Оцінка процесу складання, розгляду, затвердження та виконання місцевих бюджетів. Аналіз формування доходів зведеного бюджету. Удосконалення системи фінансового вирівнювання територій.
  
  дипломная работа [542,1 K], добавлен 12.05.2012
  

• Доходи місцевих бюджетів: їх динаміка та тенденції розвитку

  Місцеві бюджети у структурі бюджетної системи, суть і типи доходів, їх формування та динаміка. Аналіз фінансової автономії місцевих органів влади і фінансової стійкості місцевого бюджету. Шляхи удосконалення формування доходної частини місцевих бюджетів.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 23.06.2013
  

• Місцеві бюджети, міжбюджетні відносини та доходи і видатки місцевих бюджетів

  Структура та розвиток місцевих бюджетів України, особливості формування та шляхи зміцнення їх дохідної бази. Аналіз зарубіжної практики організації міжбюджетних відносин. Аналіз доходів і видатків місцевого бюджету на прикладі Дніпропетровської області.
  
  курсовая работа [77,7 K], добавлен 13.12.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам