Місце і роль контролю за сплатою податків та зборів у системі функцій державного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 333:345

Львівський інститут банківської справи УБС НБУ

Місце і роль контролю за сплатою податків та зборів у системі функцій державного управління

Козьмук Наталія Ігорівна, кандидат економічних наук,

доцент кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки

м. Київ

Анотація

Аннотация

В статье проведена оценка роли ефективности государственного регулирования и управления в системе бюджетно-налогового планирования и контроля. Указано перечень функций государственной системы, задания государственной политики и недостатки относительно формирования этапов государственного регулирования.

Summary

This article provides an evaluation of the role of effective state regulation and control system of fiscal planning and control. Specified the functions of the state system, public policy objectives and shortcomings in the formation stages of regulation.

Постановка проблеми

У сучасних умовах господарювання, втручання держави в хід економічних процесів відіграє суперечливе значення. Зовнішньоекономічне регулювання в умовах ринкової економіки відбувається з урахуванням інтересів, передбачень та принципових аспектів діяльності всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Якщо ж вести мову про втручання держави у перебіг внутрішніх політичних, соціальних та економічних процесів, можемо стверджувати, що держава здійснює більш суттєвий та вагомий вплив. Державне регулювання спостерігається практично у всіх сферах фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання й охоплює досить широке коло економічних питань.

Стан дослідження.

Теоретичні питання методів податкового механізму знаходять відображення у працях В.Г. Дем'янишина, М.П. Кучерявенка, Є.С. Вилкової, О.В. Балашової, Г.Ю. Ісан- шоної, С.А. Баканової, Л.Ф. Вардересян, Васильєвої М.В., Лабоцкого В.В., Юткиної Т.Ф., Н.І. Козьмук, П. Бечко, О. Десят- нюк, Ю. Іванова, А. Крисоватого, Т. Реви, В. Онищенка, Ю. Панури, М.Сичевського та ін. дослідників. Проте, у наукових колах немає єдиної думки щодо змісту етапів податкового планування та контролю в Україні та методів їх впровадження у практику. Незважаючи на багатогранні наукові дослідження, на сьогоднішній день залишаються невирішеними проблеми у загальних підходах до організації ефективного податкового контролю в нашій державі. Виходячи з цього, актуальність теми дослідження обумовлюється необхідністю всебічного наукового дослідження особливостей реалізації податкового контролю в цілому та фінансових основ його проведення зокрема.

Мета статті.

Метою дослідження є вирішення наукової проблеми формування ефективної системи державного контролю у всіх галузях діяльності. При цьому, особливу увагу приділено саме формуванню системи фіскального контролю як важливого елемента забезпечення поповнення дохідної частини державного бюджету.

державний бюджет податковий політика

Виклад основного матеріалу

Контроль за сплатою податків та зборів на сьогодні займає самостійне місце в загальній контрольній діяльності державних органів і вимагає досконалого нормативного (при узгодженні змісту господарського та податкового законодавства) підґрунтя.

У бюджетній і податковій системах України наразі відбувається процес реформування:

- нова редакція Бюджетного кодексу України направлена на забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку і більшої гнучкості бюджетного процесу [2];

- Податковим кодексом України започатковано зміни в оподаткуванні та адмініструванні податків, задекларовано, як один із пріоритетних напрямів реформування податкової системи України, поступове зниження ставок податків.

У цих умовах особливого значення набуває питання контрольної діяльності органів державної влади та правова регламентація її елементів.

Державне регулювання пов'язане зі здійсненням властивих державі економічних функцій, найважливішими з яких є:

- забезпечення законодавчої бази та суспільної атмосфери, що сприяє ефективному функціонуванню економіки;

- забезпечення конкурентоздатності економіки і захист національного виробництва;

- оптимізація структури національної економіки за допомогою перерозподілу ресурсів згідно з цілями, визначеними у довгостроковій стратегії розвитку;

- забезпечення процесу соціально-справедливого перерозподілу доходу.

Ці економічні функції знаходять своє відображення в державній податковій політиці, основними завданнями якої є:

- забезпечення держави фінансовими ресурсами;

- створення умов для регулювання економіки в цілому;

- згладжування рівня доходів населення у процесі розвитку ринкових відносин.

Пріоритетним напрямом державної податкової політики є створення сприятливих умов для активної фінансово-господарської діяльності та стимулюванні економічного зростання за допомогою досягнення оптимального сполучення особистих і суспільних інтересів, тобто оптимального співвідношення між коштами, що залишаються в розпорядженні платника податків, і коштами, що перерозподіляються через податковий і бюджетний механізми.

Враховуючи особливості державного устрою та залежність функціонування всіх державних структур від поповнення дохідної частини державного бюджету за рахунок саме податкових платежів, процес контролю за правильністю та повнотою сплати податків і зборів до державного бюджету посідає одне з важливих та провідних місць у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців. Створення ефективної системи бюджетно-податкового планування і контролю є достатньо актуальною проблемою сучасності. Поки що така система знаходиться у стадії становлення, і необхідно ще дуже багато зробити в теоретичному і прикладному аспектах, щоб вона була реалізована на практиці.

Аналізуючи процес формування бюджету в Україні та більшості економічно розвинених країн, слід відзначити той факт, що сьогодні податки забезпечують від 70 до 90 відсотків усіх бюджетних надходжень[6].

Таким чином, світова практика доводить, що головним джерелом мобілізації коштів та формування фінансових ресурсів держави є саме податки. Держава може використовувати для покриття витрат й інші джерела, але вони мають обмежений характер[7].

Необхідно зазначити, що управління у сфері оподаткування починається з законотворчої діяльності (встановлення переліку податків і інших платежів, визначення елементів системи оподаткування, розробка методики обчислення податків та форм розрахунків із бюджетом). У свою чергу, державний податковий контроль є складовим елементом державного регулювання економіки. Основним суб'єктом у сфері податкового державного регулювання та контролю виступає Державна фіскальна служба України в розрізі відповідних Департаментів.

Відповідно до ст. 61 Податкового кодексу України «...податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Основними контролюючими органами, які здійснюють контроль за правильністю та повнотою сплати до бюджетів податків та зборів, є органи державної податкової служби [8].

Сьогодні податкове законодавство визначає, що податковий контроль полягає не лише у перевірці правильності нарахування та сплати до бюджету податків, а й у веденні обліку платників податків та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної фіскальної служби.

У нашому суспільстві ще не усвідомлена небезпека системного ухилення від сплати податків та зборів. Адже суспільна небезпека цього явища не зводиться лише до недоодержання бюджетом коштів і зростання дефіциту бюджету, ухилення від оподатковування підриває основи ринкової конкуренції, ставить неплатника в більш вигідне становище в порівнянні із сумлінним платником податків. Крім того, недоплата податку однією особою здійснюється за рахунок інших платників податків: держава вимушена збільшувати ставки або вдаватися до нових видів оподатковування[3,4].

Визначення місця і ролі контролю за сплатою податків та зборів у системі державного управління неможливе без визначення безпосередньо функцій державного управління.

Функція, у загальному розумінні, означає обов'язок, призначення, коло діяльності, працю, виконання, діяльність і т. ін. [5] Функція управління - це об'єктивно необхідна, відносно самостійна частина управлінської діяльності конкретного суб'єкта управління, яка характеризується специфічно визначеною формою та змістом, особливим просторово-часовим відображенням. Нижник Н.Р. визначає функцію державного управління як специфічний за предметом, змістом і засобами забезпечення цілісний управляючий вплив держави, у якому можна не лише виділяти й описувати функції державного управління, а й аналізувати розподіл кожної функції державного управління «по вертикалі» і «по горизонталі» державних органів, тобто функціональну структуру державного управління.

Система управлінських функцій має таку структуру:

1) аналіз - обов'язкова умова розробки об'єктивних управлінських рішень, неодмінна умова досягнення успіху системою у сфері її діяльності;

2) прогнозування - встановлення потенціалу об'єкта, його розрахунок у часі та просторі. Воно дає керівнику інформацію про майбутній стан системи та керованих об'єктів, передбачає вивчення їх стану в минулому та теперішньому;

3) планування - розрахунок реалізації шляхів і завдань розвитку об'єкта, підведення під них розрахованих гарантій реалізації (матеріальних, духовних, організаційних);

4) організація - впорядкування суб'єктів і об'єктів управління, системи державного управління в цілому й усього процесу державно-владного впливу з метою вирішення завдань, що стоять перед державою;

5) регулювання - забезпечення оперативності управління, ефективності функціонування системи в умовах постійних зовнішніх та внутрішніх впливів на неї. Воно передбачає розробку та організацію виконання оперативних управлінських рішень, їх корегування, навчання працівників дій у конкретних ситуаціях;

6) координація - приведення у відповідність діяльності різних об'єктів, які перебувають у фарватері реалізації єдиної мети, але безпосередньо не пов'язаних між собою;

7) контроль - відслідковування процесу діяльності, а також встановлення реальних витрат і результатів управлінської діяльності, а також її всебічної ефективності. Він дає можливість оцінити зроблену роботу та визначити шляхи підвищення її ефективності.

Аналіз служить засобом виявлення і оцінки значущості проблем, що постають перед конкретним органом, формулювання їх у цілому, визначення об'єктивно необхідних функцій, обґрунтування структури та підвищення ефективності діяльності з виконання поставлених завдань. Навіть, якщо цілі органу визначені вищими рівнями системи управління, то і в цьому разі аналітична робота забезпечує: виявлення часткових проблемних ситуацій, висунення та з'ясування конкретних проміжних цілей управління; вибір основних напрямів діяльності; визначення та оцінку окремих дій щодо досягнення намічених цілей.

Зі сказаного випливає, що успішній та ефективній контрольно-наглядовій діяльності передує аналітична робота, яка включає в себе вивчення державно-правового регулювання контрольно-наглядової діяльності у сфері оподаткування, виявлення причин порушень податкового законодавства та ін. Показником ефективності аналітичної роботи є вироблення професійно компетентних, законних та своєчасних управлінських рішень, спрямованих на усунення існуючих недоробок, розв'язання суттєвих проблем, складання прогнозу розвитку криміногенної ситуації у сфері оподаткування тощо.

Основною метою аналітичної роботи є:

- забезпечення безперервного спостереження за оперативною обстановкою і результатами службової діяльності;

- систематичне інформування органів влади та управління, керівництва правоохоронних органів про виявлені в результаті контрольної діяльності правопорушення у сфері оподаткування і завдання органів щодо вжиття заходів стосовно їх усунення;

- своєчасне застосування заходів щодо посилення ролі контролю у сфері оподаткування;

- підвищення якісного рівня контрольно-наглядової діяльності у сфері оподаткування шляхом своєчасного і цілеспрямованого прийняття управлінських рішень на рівні керівництва (реалізація комплексних та перспективних завдань);

- підготовка змістовних матеріалів та пропозицій, на підставі яких можливе прийняття ефективних нормативно-правових актів з боку владних структур держави.

Прогноз як функція державного управління має за мету упереджене опрацювання ефективних заходів з питань контролю у сфері оподаткування. Прогнозування можна розглядати як самостійну управлінську функцію або складову функції планування.

Прогноз щодо ролі контролю у сфері оподаткування та щодо розвитку криміногенної ситуації у цій сфері повинен ґрунтуватися на об'єктивних передумовах суспільно-політичного та економічного характеру, відомостях правоохоронних та контролюючих органів, кредитно-фінансових установ та інших органів, експертних оцінках фахівців, причетних до контрольно-наглядової діяльності у сфері оподаткування.

Планування як функція управління - визначення завдань конкретними підрозділами на основі загальних цілей системи та складання відповідної системи взаємопов'язаних завдань, які визначають порядок і терміни виконання комплексу або окремих заходів [1].

Планування забезпечує послідовний розвиток системи управління, обґрунтування конкретних завдань, термінів, цілей та шляхів їх реалізації, програми дій на перспективний період. Успішне розв'язання завдань перспективного та поточного планування, оперативного управління, найбільш раціонального використання сил та засобів потребує постійного аналізу факторів, що впливають на стан контрольної діяльності. Це передбачає, у свою чергу, безперервне збирання інформації про виявлені правопорушення та про найбільш ефективні шляхи їх усунення.

Якість і ефективність проведених податкових перевірок багато в чому залежать від ретельної підготовки і планування. Організація контрольної діяльності і використання тих або інших методів і форм податкового контролю здійснюється на основі розроблювальних планів і програм проведення податкового контролю.

Планування є однією з основних базових функцій податкового контролю уповноваженими органами. При цьому існують різні види планів контрольної роботи: річні, перспективні, поточні і т.д. Планування є першим етапом контрольної роботи, у ході якого визначаються завдання і цілі податкових перевірок, здійснюється вибір об'єктів контролю, складається перелік питань, які підлягають перевірці, програма податкових перевірок, визначаються терміни реалізації контрольних заходів, а також виконавці.

Важливе значення в діяльності органів управління займає функція організації. Під організацією як функцією управління можна розуміти:

а) діяльність щодо побудови та вдосконалення структури системи;

б) діяльність із втілення в життя управлінських рішень у межах функціонування визначеної та стабільної системи.

Організація контролю як функції управління реалізується через:

- визначення соціальної потреби та можливості її реалізації, формулювання проблеми (визначення стратегічної мети, тактичних підцілей її реалізації);

- проектування структури системи контролю у сфері оподаткування;

- організацію праці співробітників (керівників, спеціалістів, обслуговуючого та технічного персоналу);

- проведення адміністративно-організаційних заходів (зборів, нарад, засідань та інше);

- визначення можливостей обсягу забезпечення виконання функцій контролю (матеріально-технічного, фінансового, кадрового, інформаційно-технологічного та іншого забезпечення).

Висновки

Галузь державного управління передбачає ряд функцій, що в сукупності і представлені в якості системи бюджетно-податкового регулювання і контролю. Якщо складова регулювання представлена інституцією законотворчої діяльності, то система контролю проявляє себе шляхом проведення відповідних контрольних заходів представниками державних органів влади.

Якість і ефективність проведених податкових перевірок багато в чому залежать від ретельної підготовки і планування. Організація контрольної діяльності і використання тих або інших методів і форм податкового контролю здійснюється на основі розроблювальних планів і програм проведення податкового контролю, відповідальність за формування яких несуть органи державного податкового контролю. Чітка організація податкового контролю сприяє проведенню контролю, що здійснюється у формі перевірки, якій повинна відводитись регулююча та керуюча роль. До організації податкової перевірки входять, насамперед, ретельна підготовка до неї, визначення цілей, складання програми, здійснення у встановленому порядку заходів податкового контролю, оформлення матеріалів податкової перевірки і вживання заходів з виявлення і запобігання порушенням порядку і термінів сплати податків і зборів.

Отже, саме планування є однією з основних базових функцій податкового контролю уповноваженими органами.

Планування є першим етапом контрольної роботи, у ході якого визначаються завдання і цілі податкових перевірок, здійснюється вибір об'єктів контролю, складається перелік питань, які підлягають перевірці, програма податкових перевірок, визначаються терміни реалізації контрольних заходів, а також виконавці.

Провідне місце в податковій аналітичній контрольно-наглядовій діяльності посідає аналіз та прогнозування джерел та обсягів податкових надходжень до державного бюджету. Прогноз, як функція державного управління, має за мету упереджене опрацювання ефективних заходів з питань контролю у сфері оподаткування.

Література

1. Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки: Довідник. - К.: Експерт-Про, 2000. - 492 с.

2. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456

3. Козьмук Н.І. Розвиток та перспективи бюджетно-податкового планування і прогнозування в Україні / Н.І. Козьмук // Європейські перспективи .- Випуск №7. - 2014. - с. 19-25.

4. Козьмук Н.І. Стратегії та перспективи бюджетно-податкового планування і прогнозування в Україні / Н.І. Козьмук // Збірник тез доповідей за матеріалами між-нар. наук.-практ. конференції «Фінансово-економічний збалансований розвиток України: проблеми та шляхи їх подолання», - Дніпропетровськ, 2014. - с. 152-154 с.

5. Мала українсько-російська енциклопедія з податків: Підприємництво. Економіка. Митниця. Податки. Фінанси. Банки. Право / В.Жадько (упоряд). - К.: ПП «Павлушка», 2000. - 736 с.

6. Митна політика потребує системної основи //Урядовий кур'єр, 19 січня 2006 року.

7. Офіційний сайт Державної фіскальної служби України www.sta.gov.ua

8. Податковий кодекс України від 02.12.2010 - № 2755-VI.

Размещено на Allbest.ru