Інноваційні ризики венчурного фінансування та удосконалення системи їх управління
Аналіз наукових поглядів з приводу сутності інноваційного ризику венчурного фінансування. Зовнішні та внутрішні фактори впливу на ступінь інноваційних ризиків венчурного фінансування. Система управління інноваційними ризиками венчурного фінансування.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.12.2017 |
| Размер файла | 99,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІННОВАЦІЙНІ РИЗИКИ ВЕНЧУРНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЇХ УПРАВЛІННЯ
О.М. Шевченко
Проголошений Україною курс на інтеграцію у європейські структури потребує, перш за все, формування сучасної високорозвиненої економіки, заснованої на новітніх досягненнях науки, техніки, технології, інформації тощо. Реалізація зазначеної мети потребує залучення значних інвестиційних ресурсів. Крім того, без пожвавлення інвестиційної діяльності в Україні неможливо подолати викликаний економічною кризою спад виробництва, досягти фінансової стабілізації та підйому економіки. Досвід економічно розвинених країн показує, що розвиток принципово нових механізмів фінансування інноваційної діяльності багато в чому дозволяє розв'язати проблему дефіциту інвестицій. Одним з таких механізмів є ризикове венчурне фінансування нововведень. Інноваційні ризики венчурного фінансування традиційно вважаються особливо високими в силу великого ступеня їх невизначеності.
Постановка проблеми. Відзначаючи вагомі результати наукових здобутків, слід зазначити, що низка теоретичних та методичних питань, пов'язаних з дослідженням сутності та управління інноваційними ризиками венчурного фінансування, залишаються недостатньо розробленими, а ряд положень носить дискусійний характер. У цьому контексті особливо важливим є дослідження економічної природи інноваційних ризиків венчурного фінансування та формування удосконаленої системи їх управління.
Літературний огляд. Теоретичним та прикладним аспектам з'ясування сутності, класифікації, методів аналізу і управління інноваційними ризиками венчурного фінансування присвячена значна кількість наукових праць зарубіжних та вітчизняних дослідників, таких як: В. Вітлінський [1], Г. Великоіваненко [1], В. Василенко [2], М. Грачова [3], О. Дериколенко [4], С. Ілляшенко [5], І. Івченко [6], А. Карлова [7], А. Каржаув [8], Л. Кот [9], О. Лабурцева, С. Ляпіна [3], П. Микитюк [10], О.Міхайлова [11], Т. Райс [12], Б. Райзберг, А. Фолом'эв [8], С. Філін [13], Й. Шумпетер.
Основою і передумовою венчурного фінансування є інноваційна діяльність. Дослідження свідчать, що вона завжди пов'язана з ризиками, оскільки неможливо заздалегідь передбачити всі фактори, які впливатимуть на результати господарської діяльності інноваційного підприємства. У зв'язку з тим, що інноваційна діяльність з використанням венчурного капіталу супроводжується ризиками, з'ясуємо, перш за все, сутність категорії «інноваційний ризик».
Вивчення та аналіз наукової літератури доводить, що на сучасному етапі єдиної думки щодо визначення сутності інноваційного ризику не існує.
На основі аналізу поглядів різних авторів на сутність інноваційного ризику, можна зробити висновок про те, що всі визначення мають як спільні риси (зв'язок інноваційного ризику з можливими майбутніми втратами; взаємовплив інноваційних та інвестиційних ризиків; залежність інноваційного ризику від ринкової кон'юнктури), так і відмінні, серед яких: одні дослідники в якості об'єкту інноваційного ризику виділяють інноваційний процес, інші - виробництво, треті - науково-технічну та інноваційну діяльність, четверті - їх поєднання.
Таким чином, виходячи із узагальнення різноманітних трактувань категорії «інноваційний ризик», можна уточнити визначення цього поняття. Отже, інноваційний ризик венчурного фінансування являє собою явище, яке виникає у ході здійснення науково- технічної, інноваційної діяльності з використанням венчурного капіталу, а також у процесі комерціалізації результатів цієї діяльності, яка пов'язана з ймовірністю часткової або повної втрати цих інвестицій, недоотримання доходів і прибутків.
На ступінь інноваційних ризиків венчурного фінансування інноваційних підприємств безпосереднім чином впливають як фактори зовнішнього середовища, так і внутрішні умови підприємств. Вважаємо, що вплив вищезазначених факторів спричиняє виникненню зовнішніх та внутрішніх інноваційних ризиків венчурного фінансування.
До ризиків зовнішнього характеру можна віднести, перш за все ті, що пов'язані з економічним та фінансовим станом економіки країни, тенденціями розвитку ринку, стадіями економічного циклу. Необхідно враховувати факт взаємозв'язку, що існує, між розвитком венчурного фінансування і станом економіки. Періодичні цикли в нагромадженні і розподілі венчурного капіталу, що відбуваються в усьому світі, пояснюються, найімовірніше, не кількістю запропонованих до інвестування нововведень у той або інший момент часу, а якістю взаємодії венчурного бізнесу з іншими елементами економічної системи. Таким чином до зовнішніх інноваційних ризиків можна віднести наступні:
- фінансово-економічні ризики (наприклад, ризики, пов'язані з нестабільністю економічного законодавства і поточною економічною ситуацією; зовнішньоекономічні ризики; валютні ризики; інфляційні ризики; податкові ризики тощо);
- соціально-економічні та політичні ризики (наприклад, невизначеність політичної ситуації та нестабільність політичної влади; ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні або регіоні; регіональні конфлікти (наявність біженців і вимушених переселенців); істотна відмінність рівнів безробіття і реальних доходів населення);
- технологічні ризики: ризик прискорення темпів розвитку НТП, що призводить до загрози морального старіння і відповідно несприйняття інновацій споживачами; ризик трансферту техніки і технологій, що може посилити ринкові позиції основних конкурентів і їхньої продукції; ризик погіршення технологічного середовища, що призводить до неможливості використання нової техніки і технологій, внаслідок зниження освітнього рівня та кваліфікації фахівців, старіння їх знань і вмінь [5].
Ризики зовнішнього характеру притаманні усім суб'єктам економіки, учасникам інвестиційної діяльності, у тому числі венчурним інвесторам. Дана група ризиків не залежить від діяльності венчурного інвестора, він не може суттєво впливати на них в процесі інвестиційної діяльності, але повинен передбачати і враховувати їх.
Що стосується внутрішніх ризиків, то вони залежать від діяльності конкретного суб'єкта економіки (інвестора) і об'єкта інвестиційної діяльності (компанії) і включають в себе:
- науково-технічні ризики: негативні результати науково-дослідної роботи; невідповідність технічного рівня виробництва технічному рівню інновацій; недостатній захист інтелектуальної власності; невідповідність кадрів професійним вимогам проекту; відхилення в термінах реалізації етапів проектування; виникнення непередбачених науково-технічних проблем; ризики поточного постачання ресурсів, необхідних для реалізації інноваційного проекту;
- комерційні ризики: невідповідність ринкової стратегії фірми існуючим умовам (наприклад, ризики пов'язані зі збутом нового продукту і неплатоспроможністю покупця; з мінливістю попиту на новий продукт); відсутність у постачальників необхідних ресурсів і комплектуючих; незабезпечення інноваційного проекту достатнім рівнем фінансування; невиконання постачальниками зобов'язань за строками та якістю поставок;
- ризики правового забезпечення проекту: неотримання або запізнення патентного захисту; закінчення строку дії ліцензій на окремі види діяльності; обмеження у строках патентного захисту; «відтік» окремих технічних рішень [8].
У науковій літературі доведено, що рівень інноваційних ризиків, з якими стикаються як інвестори, так і підприємці знаходиться в прямій залежності від етапу життєвого циклу венчурного фінансування. На основі особливостей етапів венчурного інвестування виникають різноманітні інноваційні ризики, які представлені у табл. 2.
Аналіз табл. 2 свідчить, що існує велика різноманітність інноваційних ризиків, які існують на всіх стадіях венчурного фінансування. Отже, в цілому внутрішні ризики, пов'язані з діяльністю окремої компанії виявляються набагато більш важливою складовою ризику на початковій стадії проекту, в той час, як з часом все більшого значення набуває вплив зовнішніх чинників.
Оскільки висока ризикованість венчурного фінансування, що обумовлена невизначеністю їх внутрішніх параметрів, посилюється непередбачуваною динамікою зовнішнього економічного середовища, то це, в свою чергу, вимагає формування удосконаленої системи управління інноваційними ризиками для забезпечення ефективної реалізації сформованої стратегії венчурної компанії.
Як свідчить досвід функціонування національних інноваційних підприємств, цілеспрямоване формування системи управління ризиками інноваційного розвитку майже не зустрічається, управ ління ризиками інноваційного розвитку нерідко здійснюється несистематично і інтуїтивно, що негативно позначається на результатах реалізації інноваційних проектів.
інноваційний ризик венчурний фінансування
Таблиця 1. Інноваційні ризики венчурного інвестування та причини їх виникнення на різних етапах венчурного фінансування
|
№ п/п |
Етапи венчурного інвестування |
Ризики (ступінь і види ризику) |
Причини виникнення ризиків |
|
|
1. |
Етап розробки ідеї, самого проекту («seed», «посівної») |
Дуже високий ступінь ризику. Ризик помилкового вибору інноваційного проекту; ризик невірного прогнозування ситуації та отримання неправильних вихідних даних; маркетингові ризики, пов'язані з мінливістю вартості витрат виробництва. |
Необгрунтоване визначення пріоритетів економічної та ринкової стратегії фірми; невизначеність кінцевого результату; помилки експертів та прогнозистів; недостатній рівень матеріально-технічної та сировинної бази; недоотримання умов договорів про поставку ресурсів. |
|
|
2. |
Етап стартовий («start-up») |
Високий ступень фінансового ризику. Ризики неотримання або недостатнього рівня зовнішніх інвестицій венчурного фінансування; ризики зриву виробничих планів або інноваційних проектів; ризики посилення конкуренції. |
Непередбачене зростання витрат на інноваційний проект; збільшення строків виробничої стадії; непередбачені технологічні труднощі, пов'язані з якістю вихідних ресурсів та комплектуючих; помилки у бізнес- плануванні; помилки у оцінці потенціалу і поведінки конкурентів. |
|
|
3. |
Етап ранньої експансії («early stage») |
Середній ступень фінансового ризику. Ризики непередбачених витрат; інфляційний ризик; ризик зміни кон'юнктури ринку; ризик прорахунку конкурентоздатності інновацій. |
Прорахунки в оцінці конкурентоздатності інновацій, її конкурентних переваг; зміна кон'юнктури ринку інновацій; непередбачені матеріальні і фінансові витрати; зміна котирування цінних паперів; непрогнозований ріст інфляції. |
|
|
4. |
Етап швидкої експансії, зростання («expansion») |
Низький ступінь ризику. Ризики непередбачених витрат і зниження доходів; маркетингові ризики, пов'язані зі збутом нового продукту і неплатоспроможністю покупця, з мінливістю попиту на новий продукт; ризики невиконання господарських договорів, пов'язаних зі зміною цін продажу нового продукту після укладення контракту. |
Непередбачені витрати; зміна у відносинах з партнерами; зміна кон'юнктури ринку інновацій, прорахунки у прогнозах їх динаміки; моральне старіння інновацій; зміна запитів споживача та його фінансового становища. |
|
|
5. |
Етап практичний («mezzanin») |
Мінімальний ступінь ризику. Ризики непередбачених витрат і зниження доходів; ризики посилення конкуренції. |
Необхідність науково-технічного доопрацювання інновацій; непередбачені витрати; помилки оцінки потенціалу і поведінки конкурентів. |
|
|
6. |
Етап ліквідності («jiguidity stage») |
Низький ступінь ризику. Ризик ліквідності, пов'язаний з неможливістю продати актив в потрібний момент за прийнятною ціною; нормативно-правовий ризик; маркетинговий ризик; |
Зміна запитів споживача та його фінансового становища; помилки в розробці маркетингової концепції реалізації товару; моральне старіння інновацій та скорочення життєвого їх циклу; непередбачені зміни у нормативно - правовій основі діяльності партнерів; зміна котирування цінних паперів. |
Джерело: складено автором за даними [8; 11]
Для того, щоб зрозуміти, які елементи повинна включати цілісна система управління, з'ясуємо сутність поняття «управління інноваційними ризиками». У науковій літературі зазначена категорія визначається як сукупність практичних заходів, що формуються на основі принципів, методів та інструментарію прийняття управлінських рішень з урахуванням сформульованих критеріїв ефективності, що дозволяє знизити невизначеність результатів інноваційної діяльності, підвищити ефективність реалізації інноваційних проектів, зменшити ціну досягнення цілей інноваційного розвитку [3].
Визначальним елементом системи управління ризиками венчурного фінансування підприємства, вважаємо, є з'ясування її основної мети. Головна мета управління ризиками інноваційної діяльності полягає у розробці та реалізації управлінських рішень, спрямованих на запобігання або ефективне вирішення виникаючих в процесі інноваційної діяльності ризикових ситуацій при мінімально можливих втратах. При формуванні системи управління інноваційними ризиками та реалізації основної мети необхідно вирішення низки завдань, що забезпечують управління ризиками інноваційного розвитку підприємства, до них відносять:
• визначення впливу негативних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства;
• розробка прогнозних оцінок можливості проявів і сценаріїв розвитку наслідків ризикових ситуацій, що впливають на підприємство в цілому, його інноваційний потенціал і динаміку конкурентної позиції, а також ефективність інноваційного розвитку;
• формування методів зниження ризиків інноваційного розвитку підприємства при скороченні можливості ризикових ситуацій і зменшенні їх негативних наслідків;
• забезпечення функціонування ефективної системи управління ризиками інноваційного розвитку підприємства.
Відповідно до мети та завдань в даній системі управління в якості основних елементів виділяють наступні їх функції:
- ідентифікацію та класифікацію ризиків;
- аналіз і кількісну оцінку ризиків;
- розробку заходів з управління ризиками;
- моніторинг процесу реалізації прийнятих рішень чи проектів і реалізацію тактичних рішень з управління ризиками [3].
На сучасному етапі в процесі інноваційної діяльності, як показує практика функціонування інноваційних підприємств, рішення з урахуванням ризиків приймаються експертно, переважно на основі інтуїції керівників окремих інноваційних проектів або підприємства в цілому. Розв'язання цієї проблеми, вважаємо, потребує формування єдиної методичної бази, як основного елементу системи управління. Методична складова системи управління ризиками базується на типових підходах і правилах прийняття рішень і забезпечення їх реалізації.
Для прийняття обґрунтованих рішень щодо інноваційних ризиків необхідно у своєму розпорядженні мати потрібну інформацію і методи її аналізу. Оцінка ступеня ризикової ситуації в системі управління ризиками вимагає формування інформаційної бази забезпечення системи управління ризиками, що включає визначення потреби в інформації для прийняття рішень, організації інформаційних комунікацій, розвитку методів і засобів її обробки та інтерпретації результатів.
Для забезпечення функціонування будь-якої соціально-економічної системи необхідно залучення в обіг відповідних специфіці її діяльності ресурсів, включаючи не тільки матеріали, енергію, а і фінанси. Основним ресурсом, що споживаються в системі управління ризиками, є фінансові кошти організації. Усі заходи з управління ризиками повинні мати джерела фінансування, а витрати на дозвіл ризикових ситуацій - включені в стратегічний бюджет організації. Без достатнього фінансування будь-яка діяльність, у тому числі управління ризиками, втрачає всякий сенс. Тому фінансову та матеріальну базу управління можна виокремити як самостійний елемент системи управління ризиками інноваційного розвитку.
Вважаємо, що головну роль в ефективності управління ризиками відіграють досвід, специфічні компетенції, здоровий глузд і інтуїція всього персоналу, що в свою чергу сприятиме формуванню збалансованої системи їх прав і обов'язків, повноважень і відповідальності. Саме тому кваліфіковані кадри фірми повинні бути виведені з числа загальних ресурсів управління ризиками організацій, як самостійний елемент системи.
У сучасних підприємницьких структурах рівень конкурентоспроможності багато в чому забезпечується певним інструментарієм та технічними засобами. Особливістю сучасного виробництва є технічна та технологічна складність виробничих процесів, яка може розглядатися як потенційний фактор ризику. Внаслідок цього в системі управління ризиками необхідно виділити елемент техніки та інструментарію управління ризиками.
Ізольовані підсистеми - кваліфіковані кадри, інструментарій управління ризиками інноваційної діяльності та інформаційна основа управління ризиками відокремлює ще одну підсистему - специфічну базу знань у галузі ризиків інноваційної діяльності. Це можна пояснити тим, що обробка інформаційних потоків, застосування інструментів та технологій кваліфікованим персоналом ґрунтується на основі бази знань підприємства, тобто максимальне включення знань кожного співробітника підприємства в процес управління ризиками; обмін знаннями в галузі виявлення, профілактики, розробки та реалізації заходів з управління ризиками; створення системи безперервного навчання персоналу прийомам і методам управління ризиками.
Функції управління ризиками можуть бути реалізовані різними методами, сукупність яких розглядається як один з елементів даної системи управління. До основних методів управління ризиками інноваційної діяльності, які застосовуються в господарській практиці підприємств, відносять: локалізацію, диверсифікацію, компенсацію, страхування. Вибір конкретного методу мінімізації ризику інноваційної діяльності залежить від досвіду керівника та можливостей інноваційного підприємства. Для досягнення більш ефективного результату, як правило, необхідно використовувати не один, а сукупність методів мінімізації ризиків на всіх стадіях здійснення інноваційного проекту.
Ефективність управління взагалі та управління ризиками зокрема багато в чому визначається організацією та реалізацією процесів управління. Організаційно-структурна підтримка процесів управління ризиками формується виходячи з того, що даний вид управлінської діяльності має міжфункціональний комплексний характер. Для організації управління ризиками інноваційної діяльності потрібно формування організаційно-структурного підрозділу, роботу якого може очолювати фінансовий менеджер, ризик- менеджер.
Ефективність роботи цього підрозділу, як окремої підсистеми, залежить від таких підсистем у загальній системи управління: інформа-ційної бази, інструментарію обробки даних, а також стану бази знань з управління ризиками інноваційної діяльності. Відсутність або недостатній прояв однієї із з цих підсистем руйнує всю систему управління ризиками.
На сучасному етапі, важливим кроком у вдосконаленні ефективної системи управління інноваційними ризиками, вважаємо, є впровадження міжнародних стандартів. Ключовим стандартом для управління ризиками є ISO 31000 «Ризик-менеджмент. Принципи та керівництво із застосування» (Risk Management - Principles and Guidelines on Implementation) [14]. Впроваджуючи ISO 31000, підприємство може порівняти свою практику управління ризиками з міжнародним досвідом і привнести свій власний досвід у світову практику управління ризиками.
Усі елементи підсистеми управління ризиками розвитку підприємства утворюють систему, оскільки являють собою частину єдиного цілого, якій притаманні певні властивості, не властиві жодному з елементів окремо. У даній підсистемі присутній синергічний ефект: нестача розвитку інформаційних комунікацій у сфері управління ризиками нерідко компенсується досвідом і кваліфікацією осіб, які приймають рішення, а дефіцит кваліфікованих кадрів - ефективністю методів і засобів підтримки прийняття рішень з управління ризиками. Крім того, рівень розвитку інструментів, методів і засобів управління ризиками визначається станом методики управління ризиками. Отже, даній системі управління притаманні наступні властивості:єдність, цілісність, цілеспрямованість, синергізм.
...Подобные документы
Економічна сутність, зміст та організаційні форми венчурного фінансування, його аналіз і оцінка для промислових підприємств України. Зарубіжний досвід застосування венчурного капіталу у фінансуванні інноваційних підприємств, перспективи застосування.
контрольная работа [119,5 K], добавлен 17.12.2015Забезпечення розвитку малої інноваційної компанії як основне призначення венчуру. Вивчення особливостей механізму венчурного фінансування та виявлення основних проблем розвитку венчурного бізнесу в Україні. Функції і принципи діяльності венчурних фірм.
статья [103,3 K], добавлен 31.01.2011Використання венчурного капіталу як додаткового джерела фінансування інноваційної діяльності. Комплекс заходів щодо створення сприятливого інвестиційного клімату при здійсненні процедури венчурного інвестування інновацій у сфері охорони здоров’я України.
статья [2,5 M], добавлен 24.11.2010Сутність джерел фінансування підприємства, позичковий капітал як один з джерел фінансування. Зовнішні джерела створення позикового фінансового капіталу. Проведення оцінки ефективності управління капіталом підприємства на прикладі ТОВ "Прометей".
курсовая работа [68,9 K], добавлен 03.08.2010Формування інноваційних інфраструктур для розвитку ринку венчурного капіталу та екосистеми стартапів в Україні. Основні джерела венчурного фінансування та мотиви для вкладення коштів приватного капіталу. Створення платформи краудфандінгової інкубації.
статья [21,5 K], добавлен 24.04.2018Методи оцінювання ризиків інвестиційних проектів. Здійснення фінансування проекту за рахунок стратегічного інвестора, кредитора. Управління інвестиційними ризиками. Сутність лізингу. Страхування як однин із найпоширеніших способів уникнення ризиків.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 06.05.2015Раскрытие сущности венчурного бизнеса и изучение структуры финансовых фондов венчурного предприятия. Общая специфика российского венчурного предпринимательства. Анализ применения механизма венчурного финансирования предприятия на примере ОАО "Русал".
курсовая работа [1,4 M], добавлен 30.10.2013Поняття і структура управління проектами фінансування. Забезпечення проектів матеріально-технічними ресурсами. Впровадження інвестиційних проектів. Передумови розвитку проектного фінансування в Україні. Правила досягнення успіху в управлінні проектами.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 07.08.2010Схема організації фінансово-економічного забезпечення механізмів державного управління вищою освітою. Аналіз бюджетного фінансування на розвиток системи освіти в країнах Західної Європи. Класифікація видатків бюджету на фінансування навчальних закладів.
статья [244,3 K], добавлен 21.09.2017Особливості розвитку проектного фінансування в світовому масштабі. Фінансові плани та схеми фінансування інвестиційних проектів. Призначення та склад проектної документації на будівництво. Проектні ризики, оцінка і врахування в інвестиційній діяльності.
шпаргалка [62,6 K], добавлен 19.10.2013Видатки бюджету на економічну діяльність держави: форми фінансування; фінансування капіталовкладень; операційні витрати; кредити і дотації. Видатки бюджету на науку: джерело фінансування наукових досліджень; способи бюджетного фінансування науки.
курсовая работа [31,2 K], добавлен 04.02.2008Понятие, организационная структура венчурного финансового потенциала. Современное состояние венчурного финансового потенциала Российской Федерации. Формирование необходимых условий для его наращивания. Государственная поддержка венчурного финансирования.
дипломная работа [750,9 K], добавлен 05.10.2012Виды венчурного финансирования. Создание венчурных фондов. Источники формирования и направления инвестирования венчурного капитала. Мероприятия по улучшению качества продукции для повышения конкурентоспособности. Недостатки венчурного финансирования.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 04.11.2015Характеристика бюджетного фінансування як безповоротного та безоплатного відпуску коштів з державного та місцевих бюджетів. Принципи фінансування, повноваження посередників та розпорядників, сфера використання. Суть кошторисно-бюджетного фінансування.
контрольная работа [23,6 K], добавлен 28.11.2009Зміст, характеристика і мотивація проектного фінансування як об'єднання різних джерел і методів фінансування конкретного інвестиційного проекту. Принципи та види, схема організації, сучасний стан і перспективи розвитку проектного фінансування в Україні.
реферат [28,1 K], добавлен 19.11.2009Особливості фінансування державних підприємств та АПК. Порядок фінансування промисловості, капіталовкладень та житлово-комунального господарства. Правові основи фінансування енергетики, транспорту та видатків місцевих бюджетів на капітальні вкладення.
реферат [17,6 K], добавлен 22.01.2009Теоретичні аспекти фінансування будівництва житла через фонди фінансування будівництва. Аналіз фінансового забезпечення житлового будівництва та механізмів залучення недержавних коштів для його фінансування. Нагляд та регулювання діяльності ФФБ в Україні.
контрольная работа [101,2 K], добавлен 28.11.2015Концептуальні основи, структура та проблеми фінансування соціально-економічної сфери в Україні. Аналіз планування та порядку фінансування видатків на соціальну сферу на прикладі Бабушкінського району м. Дніпропетровська та шляхи їх удосконалення.
дипломная работа [835,0 K], добавлен 20.02.2011Визначення факторів, які впливають на фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств. Розроблення багатофакторної моделі залежності показника обсягу фінансування від звичайної діяльності до оподаткування та обсягу реалізованої продукції.
реферат [1,7 M], добавлен 24.11.2010Предпосылки к возникновению, виды и характерные черты венчурного капитала. Венчурные фонды и бизнес-ангелы. Исследование зарубежного опыта развития венчурной индустрии. Современные тенденции и специфика развития венчурного финансирования в России.
магистерская работа [1,8 M], добавлен 18.07.2014
