Оцінка фінансової звітності в інформаційному забезпеченні вартості фінансово-кредитних установ

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ

Оцінка фінансової звітності в інформаційному забезпеченні вартості фінансово-кредитних установ

Л.В. Недеря,

канд. екон. наук, доцент,

доцент кафедри банківської справи,

Д.В. Біла, аспірант

Анотація

В статті надані аргументи необхідності дослідження інформаційного забезпечення оцінки вартості бізнесу. Наведено нормативні акти в яких висвітлено вимоги до складу та структури фінансової звітності. Проведено аналіз розкриття та формування звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності такими фінансово-кредитними установами, як: банки, страхові компанії, ломбарди, лізингові компанії, професійні учасники фондового ринку. Досліджено заходи регуляторів фінансового ринку щодо врегулювання облікового процесу відповідно до МСФЗ.

Виявлено порушення вимог законодавства щодо оприлюднення фінансової звітності фінансово-кредитними установами, основними з яких є: відсутність звітності або не повне розкриття звітності на веб-сайтах фінансово-кредитних установ.

Наведено пропозиції щодо вдосконалення роботи регуляторів фінансового ринку та фінансово-кредитних установ у напрямі розкриття інформації та формування звітності за МСФЗ.

Ключові слова: фінансова звітність, Міжнародні стандарти фінансової звітності, розкриття інформації, транспарентність фінансової звітності, фінансово-кредитна установа, банк, страхова компанія.

бізнес фінансовий звітність вартість

Annotation

EVALUATION OF FINANCIAL STATEMENTS INFORMATION PROVIDING VALUES OF FINANCIAL-CREDIT INSTITUTIONS

The article is provided with arguments of necessity to research of information provision of valuation of business. Regulatory acts that requirements for the composition and structure of financial statements are given. The analysis of the disclosure and reporting on the International Financial Reporting Standards by such financial and credit institutions as: banks, insurance companies, pawnshops, leasing companies, professional stock market participants are conducted. The measures of the financial market regulators concerning the accounting process settlement in accordance with IFRS are investigated.

Violations of the legislation on the disclosure of financial statements by financial and credit institutions are revealed, the main of which are: lack of reporting or non-complete disclosure of accounts on financial and credit institution websites.

The proposals on improving the work of regulators of the financial market and financial and credit institutions in the direction of disclosure and reporting under IFRS are given.

Keywords: financial reporting, International Financial Reporting Standards (IFRS), disclosure, transparency of financial reporting, financial institution, bank, insurance company.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Фінансова звітність є інструментом у забезпеченні прозорості та зрозумілості інформації про діяльність фінансово-кредитної установи. Інформація фінансової звітності набуває особливого значення при оцінці вартості бізнесу, так як є основою для розрахунку показників, за кожним із методичних підходів: доходному, витратному чи порівняльному. Формування звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) установами фінансового сектору збільшує її привабливість для оцінки вартості бізнесу, так як створює достовірну базу для оцінки активів і зобов'язань, визначення доходів, порівняння результатів діяльності. А запровадження МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості», який формує концептуальну основу визначення справедливої вартості і вимагає розкриття інформації про неї зближує методологічні основи обліку і оцінки та зменшує при оцінці кількість необхідних коригувань. Тому дослідження якості фінансової звітності установ, які працюють на фінансовому ринку і відповідно до вимог національного законодавства повинні складати її за МСФЗ, та виконання вказаними установами вимог щодо оприлюднення інформації звітності є актуальним питанням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання оцінки вартості бізнесу розкриті в наукових публікаціях, авторами яких є зарубіжні та вітчизняні дослідники, зокрема: А. Дамодоран, Т. Коупленд, Т. Коллєр, А. Грязнова, М. Федотова, С. Валдайцев, В. Єсіпов, Г. Маховікова, В. Теренова, В.М. Рутгайзер, І. Івашковська, Г. І. Мікерін, В.В. Галасюк, Г. Маховікова, В.П.Карєв, А.О.Ющенко, І.І. Рекуненко та інші. Зазначені науковці досліджували методичний інструментарій оцінки вартості за різними підходами та зупинялись на питаннях інформаційного забезпечення. Проте недостатньо досліджень на Україні щодо оцінки стану інформаційного забезпечення оцінки вартості бізнесу, в тому числі звітності, яка сформована за МСФЗ установами фінансового сектору.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження якості та транспарентності фінансової звітності фінансово-кредитних установ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Важливість застосування МСФЗ була підтверджена у 2007 році провідною бухгалтерською спільнотою 91 країни світу. Опитування, проведене Міжнародною Федерацією бухгалтерів (IFAC), довело, що впровадження міжнародних стандартів важливе для економічного зростання окремо взятої країни [1, с. 8].

Запровадження МСФЗ в Україні здійснюється відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів стратегії застосування МСФЗ, яка визначила порядок застосування міжнародних стандартів. МСФЗ є обов'язковим для застосування:

- банками (з 01.01.2011 р.);

- публічними акціонерними товариствами (з 01.01.2012 р.);

- страховими компаніями (з 01.01.2012 р.);

- підприємствами, які надають фінансові послуги, крім страхування і пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010), за винятком діяльності з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010) та установами недержавного пенсійного забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) з 01.01.2013 р.;

- підприємствами, що здійснюють допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010) з 01.01.2014 р.;

- кредитними спілками; підприємствами, що здійснюють діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010) з 01.01.2015 р..

Вимоги до складу та структури фінансової звітності для банківського сектора України формує Національний банк України (НБУ) з врахуванням вимог МСФЗ. Регулятор постійно удосконалює методологію облікового банківського процесу, враховуючи зміни національного та міжнародного законодавчого поля. Тобто НБУ формуючи методики обліку банківських операцій та процедури складання звітності, змінюючи філософію обліку та здійснюючи наближення обліку до кращих міжнародних практик, постійно підвищує професіоналізм банківських працівників.

Міністерство фінансів України на відміну від НБУ не коментує та не роз'яснює МСФЗ для підприємств, які повинні за законодавством складати фінансову звітність з врахуванням міжнародних вимог. Однак, для цих підприємств були затверджені нові форми фінансової звітності у 2013 році.

Регуляторами фінансового ринку - Нацкомфінпослуг та НКЦПФР здійснено ряд кроків щодо врегулювання облікового процесу відповідно до МСФЗ. Діяльність НКЦПФР в цьому питанні можливо оцінити позитивно, так як для підпорядкованих фінансових установ оприлюднені особливості облікового процесу за МСБО з врахуванням національної діючої законодавчої бази, поданий методичний апарат розрахунків вартості відповідних фінансових інструментів, сформована довідка щодо підготовки приміток складених за МСФЗ. У Нацкомфінпослуг також є надбання у цій сфері - прийнято інформаційне повідомлення про запровадження МСФЗ, надані рекомендації щодо застосування МСФЗ для цілей ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності недержавними пенсійними фондами, а також модель річного звіту для вказаних установ, оприлюднені, але не затверджені методичні рекомендації щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності для страхових компаній в Україні. Але цих коментарів щодо обліку та звітності, які оприлюднені регулятором недостатньо, так як за межами консультацій залишились інші учасники фінансового ринку: ломбарди, лізингові, факторингові компанії, тощо.

Незважаючи на зусилля регуляторів щодо запровадження МСФЗ, учасникам небанківського фінансового ринку надається недостатня методологічна підтримка з боку держави, відсутні чіткі та ґрунтовні рекомендації щодо складання звітності установами окремих сегментів ринку.

Звичайно в рамках програми перепідготовки керівників та головних бухгалтерів здійснюється вивчення МСФЗ, але потрібно навчати весь колектив бухгалтерів фінансово-кредитних установ та усуваючи «інформаційний голод» оприлюднювати на сайтах регуляторів методичні рекомендації.

Усуваючи прогалини регулятора, саморегулівна організація Національна асоціація кредитних спілок України сформувала рекомендації щодо запровадження МСФЗ у кредитних спілках та цілеспрямовано проводить підготовку керівництва кредитних спілок щодо застосування МСФЗ при складанні звітності.

Затвердження форм звітності - це національна облікова традиція, хоча МСФЗ не надають чіткого формату представлення звітних даних, а окреслюють тільки мінімальний склад статей, які повинні відображатись у звітності. Відповідно до п. 57 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» назви та порядок наведення статей (або групи подібних статей) можна змінювати згідно з характером суб'єкта господарювання та його операціями, щоб надати інформацію, яка є доречною для розуміння фінансового стану суб'єкта господарювання [2]. Вказане положення відноситься також до розкриття інформації у примітках до фінансової звітності.

У «Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» НБУ також надав право банкам «вносити зміни до форм фінансової звітності та приміток до них відповідно до вимог МСФЗ з метою забезпечення доречною, достовірною, зрозумілою інформацією» [3]. Банки в цілому дотримуються рекомендованих НБУ форм звітності, але способи розкриття інформації у примітках відрізняються, не зважаючи на рекомендовані мінімальні вимоги НБУ викладені у «Методичних рекомендаціях щодо порядку складання приміток до фінансової звітності банків України» [4]. Різне розкриття інформації у примітках обумовлене, по перше тим, що з позицій права, рекомендації не носять обов'язкового характеру, а по-друге, відмінностями у професійних судженнях управлінського персоналу різних банків.

Наявні відмінності у розкритті інформації різними банками, наприклад, щодо наданих кредитів, кредитних та інших фінансових ризиків призводить до неможливості співставлення інформації між окремими банками для здійснення порівняння, формування групи банків-аналогів, для визначення відповідних коригувань. Навіть державні банки не повністю дотримуються сформованих НБУ мінімальних вимог щодо розкриття інформації в примітках до звітності.

На наш погляд, НБУ потрібно контролювати банки щодо виконання рекомендацій по порядку складання приміток до фінансової звітності. Для наближення відповідності національних законодавчих вимог до стандартів Базельського комітету та вимог МСБО 24 по розкриттю інформації щодо виплат провідному управлінському персоналу та МСБО 1 щодо розкриття інформації про витрати на виплати працівникам НБУ необхідно доповнити примітки інформацією про компенсаційні практики та обсяги винагород, які виплачуються працівникам різних рівнів і, в першу чергу, першим посадовим особам банку. Розкриття інформації про обсяги винагород не тільки банками, а і іншими фінансово-кредитними установами дозволить при оцінці здійснити корегування прибутку на витрати, пов'язані з винагородами, що перевищують середньогалузеві. Також, упереджуючи застосування банками нововведень у МСФЗ, НБУ необхідно сформувати примітки щодо розкриття інформації за «Фінансовими інструментами» за МСФЗ 9, який вводиться в дію з 01.01.2018 року.

Незважаючи на вказані недоліки у фінансовій звітності банків, найбільш повне розкриття та оприлюднення інформації здійснюється у банківській сфері. У інших сегментах фінансового ринку є суттєві проблеми з розкриттям та оприлюдненням інформації фінансової звітності.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством [5]. Відповідно до даного Закону публічні акціонерні товариства, професійні учасники фондового ринку, банки та інші фінансові установи зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці та опублікувати у періодичних або неперіодичних виданнях.

Посилення основ розкриття публічної інформації закладено у Законі України «Про доступ до публічної інформації», перелік інформації, яка підлягає розкриттю Нацкомфінпослуг окреслено у «Положенні про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835.

Проте в Україні доступ до такої публічної інформації суттєво обмежується безпосередньо власниками, засновниками та керівниками підприємств, установ, організацій [1, с. 43].

Дослідження відкритості публічної інформації страхових компаній проводилося за фокус групою, яка сформована з використанням комбінованого методу вибірки, в якій відібрані десять найбільших страхових компаній за активами, та інші двадцять страхових компаній з використанням комп'ютерного генератора випадкових чисел. Аналіз оприлюднення інформації страховими компаніями фокус групи в Україні, серед яких були як страховики з іноземним, так і з національним капіталом, дозволив виявити прогалини виконання законодавчих вимог. Є ряд компанії, в тому числі страховики з іноземним капіталом, які ігнорують вимоги законодавства та не оприлюднюють на власних веб-сайтах фінансову звітність.

Страховиками, створеними в формі акціонерних товариств в основному оприлюднюється річна інформація: звіт про фінансовий стан (баланс), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Страхові компанії створені у формі товариства з обмеженою або повною відповідальністю оприлюднюють річний баланс та звіт про фінансові результати. Примітки до фінансової звітності та аудиторський висновок в основному висвітлюють страховики, створені як акціонерні товариства.

За результатами аналізу звітів 2015 року, незважаючи на вимоги застосування МСФЗ, деякі страховики для розкриття приміток використовували форму 5 «Примітки», що передбачена для звітів складених на основі П(С)БО. Таке застосування ні в якій мірі не відповідає вимогам розкриття інформації за МСФЗ.

Страховики - акціонерні компанії, які в поточному році були емітентами цінних паперів, оприлюднюють систему корпоративного управління відповідно до вимог Національної комісії цінних паперів та фондового ринку, а саме: першу частина розкриття - інформацію про стан корпоративного управління. Друга частина «Звіт про корпоративне управління», вимоги якої аналогічні у двох державних регуляторів: Нацкомфінпослуг та НКЦПФР не розкривається як цілісний документ на сайтах компаній. І тільки одна страхова компанія із аналізованої вибірки розкрила розмір винагород топ-менеджменту без опису політики їх встановлення.

Таким чином, проведене дослідження транспарентності діяльності страховиків в Україні дозволило сформувати висновок що не всі страхові компанії із сформованої фокус-групи виконують в повному обсязі вимоги щодо складання фінансової звітності за МСФЗ та вимоги оприлюднення інформації звітності та аудиторського висновку на власних веб-сайтах.

Дослідження публічності фінансової звітності на фондовому ринку проведено Жураховською Л.В., яка сформувала наступні висновки: інформацію на своїх офіційних сайтах розкривають не всі професійні учасники ринку. Зведені таблиці показників фінансової звітності професійних учасників ринку є наявними лише у закритій звітності НКЦПФР, і тому недоступні [6, с. 153].

Лізингові компанії також не повністю виконують вимоги законодавства щодо складання та оприлюднення фінансової звітності на власних веб-сайтах. Є компанії в яких не розкрита фінансова звітність на сайті, в інших - примітки сформовані відповідно до вимог Наказу Міністерства фінансів № 302, хоча текст наказу чітко зазначає що вказані примітки не застосовуються організаціями, які складають звітність за МСФЗ, також компанії не оприлюднюють аудиторський висновок.

Аналіз сайтів ломбардів та фінансових компаній показав що інформація на них головним чином направлена на розкриття умов надання послуг, але є ряд ломбардів та фінансових компаній, які виконують вимоги законодавства щодо оприлюднення звітів, складених за МСФЗ на власних веб-сайтах.

Проведене дослідження порядку складання звітності фінансово-кредитними установами та її транспарентності показало наявність проблем, як з точки зору застосування МСФЗ співробітниками установ, так і в виконанні законодавчих вимог щодо складання та оприлюднення звітності.

І хоча у банківській сфері ці проблеми не набувають системного характеру, у ряді інших фінансово-кредитних установ, таких як, ломбарди, фінансові компанії, лізингові компанії невиконання законодавчих вимог щодо оприлюднення інформації звітності набуває системного характеру. Тому українські реалії різко відрізняються від інформаційного поля оцінки у західних країнах.

Німецькі фахівці стверджують, що серйозна проблема оцінювання полягає не в якості вхідної інформації, а головним чином залежить від її подальшої обробки [7].

В Україні серйозна проблема оцінювання полягає як в якості вхідної - звітної інформації, так і в її наявності.

Для покращення якості фінансової звітності у фінансово-кредитних установах, підпорядкованих Нацкомфінпослуг, останньому необхідно започаткувати практику роботи інших регуляторів. Особливо потрібно звернути увагу на співпрацю НКЦПФР з Українською асоціацією інвестиційного бізнесу щодо розглянутих питань. НКЦПФР, як і Нацкомфінпослуг, на відміну від НБУ не мають достатніх ресурсів для утримання висококласних спеціалістів на всіх напрямках діяльності, тому співпраця із професійною спільнотою дає гарні результати щодо методологічної підтримки запровадження МСФЗ.

Для реалізації питання обов'язкового оприлюднення звітності фінансово-кредитними установами необхідно на законодавчому рівні закріпити, як в західних країнах, накладання серйозних штрафів за не оприлюднення або несвоєчасне оприлюднення результатів діяльності та фінансового положення поточного року.

Своєчасне розкриття інформації фінансово-кредитними установами, підвищить рівень прозорості фінансової звітності, забезпечить оцінювачів достовірною інформацію, надасть їм можливість більш зважено підходити до оцінки вартості бізнесу та задовольнить потреби інших користувачів.

Література

1. Лучко М. Р., Бенько І. Д. Облік і фінансова звітність за міжнародними стандартами / М. Р. Лучко, І. Д. Бенько. - Тернопіль : Екон. думка ТНЕУ, 2016. - 360 с.

2. Подання фінансової звітності: МСБО 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_013

3. Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України: Постанова Правління НБУ від 24.10.2011р. № 373 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1288-11/page

4. Методичні рекомендації щодо порядку складання приміток до фінансової звітності банків України: Постанова Правління НБУ від 29.12.2015р. № 965 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0965500-15/page

5. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV, в ред. від 11.06.2017[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14

6. Жураховська Л.В. Розкриття інформації на фондовому ринку України // Фінансова політика як складова економічного розвитку: тези доп. Всеукр. наук-практ. конф. (Київ, 12-13 квіт. 2017 р.) / відп. ред. І.Я. Чугунов. - Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2017. - 232 с.

7. Нападовська І. В. Проблемні аспекти інформаційного забезпечення оцінювання підприємств кабельної промисловості України / І. В. Нападовська // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - 2010. - № 3 (53). - Ч. 3 - С. 68-72.

References.

1. Luchko, M. R., Ben'ko, I. D. (2016), Oblik i finansova zvitnist' za mizhnarodnymy standartamy [Accounting and financial reporting according to international standards], Ekon. dumka TNEU, Ternopil', Ukraine.

2. The IASB (2012), International Accounting Standard 1 (IAS 1) “Presentation of Financial Statements”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_013 (Accessed 25 October 2017).

3. The National Bank of Ukraine (2011), Instruction “About the procedure for compiling and publishing the financial statements of Ukrainian banks”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1288-11/page (Accessed 22 October 2017).

4. The National Bank of Ukraine (2015), Methodological recommendations “About the procedure for compiling the notes to the financial statements of Ukrainian banks”, available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0965500-15/page (Accessed 25 October 2017).

5. The Verkhovna Rada of Ukraine (1999), The Law of Ukraine “About accounting and financial reporting in Ukraine”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14 (Accessed 12 October 2017).

6. Zhurakhovs'ka L.V. (2017), “ Disclosure of information on the stock market of Ukraine”, Finansova polityka iak skladova ekonomichnoho rozvytku [Financial policy as a component of economic development], Vseukrains'ka naukovo-praktychna konferentsiia [All-Ukrainian Scientific and Practical Conference], Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine, pp. 151-153.

7. Napadovs'ka I. V. (2010) “The problem aspects of information provision evaluation of cable industry enterprises in Ukraine”, Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu, vol. 3 (53), pp. 68-72.

Размещено на Allbest.ru