Размещено на http://www.allbest.ru/

План

• Розділ 1. Перші історичні гроші України
• Розділ 2. Гроші за часів СРСР, шлях від рубля до гривні
• Розділ 3. Нова гривня за часів незалежності України


Розділ 1. Перші історичні гроші України

Гроші є невід'ємною одиницею кожної держави, є основою торгівлі та економіки. Поява грошей у будь якому куточку світу пов'язана із розвитком господарства та торгівлі. Ще за давніх часів Русь налагоджувала ринкові відносини з іншими слов'янськими країнами, постачаючи на ринок срібло, золото, хутро, віск, шкіру та інші матеріали. Першою розрахунковою одиницею була шкура тварин (куниці або білки) їх називали «Кунами». Згодом, перед державою постало питання про виготовлення власної монети, оскільки розрахування за товар шкірою було не зручне.

Археологічні пам'ятки та розкопки свідчать про те, що як грошова розрахункова одиниця гривня з'явилась ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Вперше ми можемо зустріти слово «гривня» ще в «Повісті Минулих літ». Торгівля у VIІІ-ІХ ст., коли потрібно було сплатити данину, використовувала гривню як міру лічби.

Пізніше слово «гривна» отримує інше значення - вагове. Певна кількість однакових монет складала вагу срібла, виникає потреба рахувати їх, так з'являється срібна гривня вагова. Існували декілька видів гривень, а саме: гривня львівська, харківська, луцька. Київські гривні, які існували на Київській Русі мали шестикутну форму та важили 150 грам срібла, існування цих грошей продовжилося до татаро-монгольського нашестя. Новгородські гривни існували на північно західних землях, а потім поширились і на Давньо Руську державу. Новгородські гривни мали форму срібної палички, яка важила 240 г.

Златники і срібники, перші руські монети, були викарбувані в X - на початку XI ст., коли правили князі Володимир Святославович (978 - 1015), Святополк Окаянний (1018), Ярослав Мудрий (1019 - 1054 pp.). Історичні факти зосереджені на тому, що поява грошей на території України тісно пов'язана з керівництвом Володимира Великого, метою князя було возвеличити своє ім'я та утвердити суверенність Київської Русі. До сьогоднішнього дня наявність власної грошової одиниці свідчить про сталість держави, про її утвердження на світовому ринку. Зразком для створення перших монет було взято візантійські монети. Відомі срібні монети які були грошовим еквівалентом за часів Ярослава мудрого мали круглу форму, з однієї сторони було зображення святого Юрія та напис «Святий Георгій», а з іншого - київський родовий знак тризуб. (Тризуб ще й до сьогоднішнього дня карбують на українських монетах).

Мал.1. Монета Ярослава Мудрого

Отже, дослідження українських монет за часів Київської Русі дає нам змогу з'ясувати, що «гривнами» називали срібні злитки, які мали різну форму на той період, вартість злитка визначалася вагою (приблизно 400 г.), якщо потрібна була менша вартість, то сам злиток могли розрубати навпіл, половина злитка отримувала назву «рубль» або «рублева гривенка».

«Монетні гривні проіснували до середини - другої половини XIII ст., Лише новгородські монети існували до кінця XV в. Гривна існувала до XVIII ст. тільки як вага монета - «гривня»» [1]

Історія української гривні тісно пов'язана з утворенням зі створенням Української Народної Республіки.

Центральна Рада, а саме Микола Грушевський ввів в Україну нову національну валюту після 18 липня 1917 р.. Першочергово такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого рівнялась 17,424 долі чистого золота. 19 грудня 1917 року було надруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки - купюру вартістю у 100 карбованців. Автором дизайну першої грошової одиниці став, визначний український художник-графік, Георгій Іванович Нарбут. Георгій Нарбут, за основу дизайну першого карбованця, взяв зовнішній вигляд монет князя Володимира, вмонтував тризуб до свого ескізу, як основний атрибут Української держави. «Загальний обсяг емісії було встановлено на суму 500 млн. карбованців. Започаткували її білетом з номіналом у 100 карбованців. У народі ці 100 карбованців назвали «горпинками», - мабуть, через орнамент, який часто траплявся на жіночих фартушках (кияни називали фартушки «горпинками»)».[2]

Недовгим було існування карбованця на території УНР вже після підписання Брест-Литовського мирного договору основною грошовою одиницею стає гривня. Спочатку уряд планував випустити тимчасові паперові банкноти, а згодом надрукувати паперові гроші в Німеччині на високоякісному папері з водним знаком, який захищав би від підробок, оскільки гірка доля була вже в карбованця одразу після появи з'явилось багато його підробок. Німеччина затримала виготовлення банкнот, тому тимчасові гроші затримались в обігу довше, ніж планувалося.

Після другої емісії Центральної ради було надруковано і запущено в оббіг паперові банкноти номіналом у 100, 200, 400, 500 і 1000 гривень. Пізніше з'явились купюри 5, 10,25 і 50 гривень.

З правлінням Центральної ради пов'язана і історія наступних паперових грошей. Марки спочатку виготовлені для поштових посилань та після падіння ЦР через нестачу дрібної розмінної монети в оббіг входять паперові марки, які вживалися як марки та як гроші. Існували марки ціною 1, 2, 3, 10, 15 и 20 копійок. Спеціальний грубий папір давав змогу існувати маркам тривалий період.

З приходом до влади гетьмана Скоропадського, який проголосив Українську державу, видається указ про повернення від гривні до карбованця. Карбованці друкувалися разом з купонами, спочатку уряд планував використовувати їх як облігації та згодом, через брак грошей вони почали заміняти їх. Центральна Рада залишила Скоропадському не дуже гарний спадок, «Українська Держава не мала бюджету, всі установи жили у борг, видатки на державне управління безперервно зростали.» [3]. Уряд прийшов до рішення збільшити об'єм друку грошей, що і призвело до інфляції а згодом і до зростання цін. Ще великою помилкою гетьмана було те, що він не визнав російський рубль як іноземну валюту тому поширювалася спекуляція грошима. В подальшому відновлення української гривні припадає на прихід до уряду В. Винниченка та С. Петлюри.

Розділ 2. Гроші за часів СРСР, шлях від рубля до гривні

Провівши дослідження українських грошей за часів СРСР, спершу ми зустрічаємо «більшовицькі тисячки, які мали дуже малий курс (один золотий карбованець дорівнював більше п'яти мільярдів радянських карбованців), така валюта не була вигідною і тому вводиться радянський червонець був в десять разів дорожчим ніж золотий карбованець. Утвердилася Радянська Валюта, радянського зразка, як її ще називали. На українських землях також поширилися рублі, так як вони прийнялися за загальну валюту на території СРСР, в п'ятнадцяти республіках. Українською мовою рубль перекладався як карбованець, але це була одна і та сама банкнота. На територіях Західної України в обігу були польські марки (Галичина), крони (Закарпаття), леї (Буковина).

Роки Другої Світової Війни стають новим переломним моментом для українських грошей. З окупацією території України Національний Банк розташовується у м. Рівне і запроваджується нова німецька валюта рейхсмарка, а карбованець змінює свій зовнішній вигляд, номінали залишилися, але додався зверху напис німецькою.

Мал. 2. Німецький карбованець.

Такі карбованці друкувались в Німеччині і десять карбованців прирівнювалися до однієї рейхсмарки. Через деякий час ці гроші почали знецінюватися, тому було введено грошові знаки для німецьких збройних сил. На ці гроші німецькі солдати обмінювали вилучені в населення карбованці та рейхсмарки. На територіях української землі, яка була під контролем радянських військ все ще використовувалися рублі. Дивлячись на недостачу російської валюти в обіг вводилися розрахункові картки.

У 1947 році після завершення війни грошова система СРСР в цілому була підірвана. Зміни були необхідними. «14 грудня 1947 року було опубліковано Постанову Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про проведення грошової реформи і відміну карток на продовольчі та промислові товари». У ході реформи були випущені нові паперові гроші, що обмінювались на старі у співвідношенні 1 : 10. В обігу були збережені попередні, старого випуску монети» [1] Після реформи була відновлена вартість рубля та він знову ввійшов в обіг на територіях СРСР. Через деякий час була проведена іще одна реформа якою встановлювалася вартість рубля щодо американського долара (5 рублів 30 копійок =1 долар США). 1960 року після нової реформи вартість золотого рубля збільшується і тепер 1 долар дорівнює 90 копійок.

Проголосивши незалежність України, 1991 року виникає необхідність створення державної грошової одиниці, український уряд не одразу вводить гривню, спочатку друкуються тимчасові купони (купоно-карбованці) та все ще народ широко використовує радянські рублі. Купони співвідносилися з рублем 1:1 і були представлені банкнотами вартістю 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 купоно-карбованців. Банкноти були однакового розміру - 105,53 мм і мали одне зображення, відрізнялися лише вартістю і кольором. У купоно-карбованців був єдиний захисний елемент - водяний знак «шеврон». На всіх купюрах була відсутня нумерація. Уряд планує купони зробити тимчасовою валютою та вони продовжили існування до 1996 року, прийнявши на себе часи інфляції. Хоча в 1992 році уже був проект на запуск гривні та важке економічне становище країни потребувало міцної банкноти, яка б витримала тиск інфляції, тому запуск в обіг гривні затримався.

Отже, українська гривня до того поки ввійти в обіг на територіях своєї держави декілька століть поспіль сперечалась з іншими банкнотами за своє існування. То вводили її в обхід то заміняли іншими, карбованцями, рублями, златими, марками, купонами, рейхсмарками, та яких грошей тільки не використовували, але жодна не змогла довго існувати так як знецінювалася. Знецінення грошей та інфляція на українській землі була пов'язана з несталою політичною системою, боротьбою за територію та землю, спочатку князів, потім Центральної ради та Дерикторії, згодом почались міжнародні сутички (Перша та Друга Світові Війни). Зрозумілим стає, що держава не може існувати без власної грошової одиниці, а грошова одиниця - без держави.

Розділ 3. Нова гривня за часів незалежності України

«25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні»» [5]. З років незалежності минуло майже п'ять років, після чого випустили гривню як українську валюту. Уряд дуже відповідально поставився до цього питання в 1995 році, створивши спеціальну комісію, яка досліджувала доцільність запуску гривні.

Основними цілями грошової реформи (1996 р.) відповідно до указу полягали в:

Ш замінені тимчасової грошової одиниці - українського карбованця (у готівковому обігу - купоно-карбованця) на повноцінну

Ш національну валюту -гривню;

Ш заміна масштабу цін;

Ш створення сталої грошової системи.

Карбованці поступово вилучалися після грошової реформи і 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. Гривня повністю утвердилась, як повноцінна національна валюта, всі банківські операції, розрахунки, видача заробітних плат та пенсій реалізовувалася виключно новою гривнею.

Суспільство та промислові центри України спочатку негативно прийняли заміну карбованців, обмін карбованців на гривні обмежувався, підприємства відмовлялися приймати карбованці при платежах за товари і послуги, формувалися різні ціни на рівні товари і послуги залежно від валюти платежу, з'явилися комерційні структури, які скуповували карбованці за півціни й отримували прибутки від такої діяльності. Суспільна напруга зростала, через страх залишитися без кровно зароблених грошей, люди стояли величезними чергами, щоб встигнути обміняти карбованці на гривні. Маючи в кишені купоно-карбованці люди не могли нічого собі купити. Одну гривню обмінювали на сто тисяч купоно-карбованців без обмежень в сумі. Реформа являлась контр-заходом інфляції українського карбованця. 1, 76 гривні, в перші два роки існування, дорівнював 1 долар, а пізніше після настання кризи 1998 р. курс був 2 гривні за долар.

Вчені економісти та банкіри все ж таки вважають дану грошову реформу повністю цивілізованою, безконфіскаційною, оскільки гроші не вилучались, а обмінювались. Події ці були важливим кроком і забезпечили недоторканість грошових заощаджень нашої країни.

Грошові реформи двохтисячних років спрямовані, в основному, на підвищення якості та захисту банкноти, а також на якісну зміну її зовнішнього вигляду. Гривня на сьогоднішній день є однією з найзахищеніших банкнот, її неможливо підробити, вона нічим не поступається євро, також вважають, що гривня є більш захищеною, аніж долар США. Виробництво гривень, які ми використовуємо до теперішнього часу, розпочали ще 2003 року, з роками змінюється лише дизайн гривні.

В історії української гривні не можливо переступити часи значного знецінення гривні, 2013-2014р.р. Недостатня ефективність стимулюючої монетарної політики щодо активізації позитивної економічної динаміки та революційні події на території України призвели до падіння гривні на початку 2014 року. Впродовж усього 2014 року гривня продовжувала знецінюватися. 26 лютого 2015 року курс гривні сягнув історичного мінімуму - понад 30 грн. за долар, з часом гривні все ж вдалося зміцнитися і не втратити свою значущість остаточно.

Економічний експерт Андрій Новак прогнозує нове знецінення української валюти з'являються його прогнози в пресі, де він стверджує «Коли громадяни бачать, що їхні гривневі доходи знецінюються, реакція - швиденько поміняти на тверді валюти або купити якийсь товар. Навіть якщо він і не потрібний. Якщо нічим не обґрунтована девальвація триватиме, то це може спровокувати ще вищі темпи падіння гривні».

гривня грошовий реформа україна

Література

1. Комаринська З. М. Історія грошей - Львів: Львівський банківський коледж, 1998;

2. Віталій Черноіваненко. Історія паперових грошей України 1917-1920 років. Дзеркало Тижня, № 37 (361) 22 - 28 вересня/ 2001.https://dt.ua/SOCIETY/istoriya_paperovih_groshey_ukrayini_19171920_rokiv.html

3. Швець В. Є. Грошова система України періоду Центральної Ради // Фінанси України - №4, 2004;

4. Комаринська З. М. Історія грошей - Львів: Львівський банківський коледж, 1998;

5. Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» // Вісник НБУ. - 1996. - № 5.

6.https://24tv.ua/shho_vidbuvayetsya_z_grivneyu_zrozumilo_pro_kolivannya_kursu_ukrayinskoyi_valyuti_n716398

Размещено на Allbest.ru