Особливості формування міжбюджетних фінансових потоків в умовах запровадження в Україні бюджетної децентралізації

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Особливості формування міжбюджетних фінансових потоків в умовах запровадження в Україні бюджетної децентралізації

Л.Л. Тарангул, Т.А. Коляда

Анотація

В умовах розбудови вітчизняної бюджетної системи на демократичних ринкових засадах особливої актуальності набуває проблема розподілу повноважень між органами центральної влади та місцевого самоврядування при наданні суспільних благ і послуг. Мета статті полягає у визначенні особливостей формування міжбюджетних фінансових потоків в унітарних країнах та обґрунтуванні теоретичних підходів до проведення бюджетної децентралізації в Україні. У результаті аналізу складу і структури доходів зведеного бюджету доведено, що для вітчизняної бюджетної системи характерна висока централізація бюджетних ресурсів, котра унеможливлює надання реальної самостійності місцевим бюджетам та не сприяє скороченню обсягів міжбюджетних фінансових потоків. У статті обґрунтовано необхідність збільшення частки податкових надходжень у доходах місцевих бюджетів шляхом запровадження нових місцевих податків та/або підвищення частки відрахувань від загальнодержавних (закріплених) податків задля досягнення рівноваги внеску кожного регіону (територіальної громади) у створення суспільного блага й частини, яку він отримує в процесі бюджетного перерозподілу. Наголошено на проблематичності реалізації такого підходу на практиці в чистому вигляді внаслідок значної диференціації податкового потенціалу регіонів. Разом із тим підкреслено, що надання більшої фінансової самостійності регіонам є визначальною умовою проведення бюджетної децентралізації.

Ключові слова: міжбюджетні фінансові потоки, бюджетна децентралізація, міжбюджетні відносини, місцеві бюджети.

Л.Л. Тарангул, Т.А. Коляда. Особенности формирования межбюджетных финансовых потоков в условиях введения в Украине бюджетной децентрализации

В условиях развития отечественной бюджетной системы на демократических рыночных началах особую актуальность приобретает проблема распределения полномочий между органами центральной власти и местного самоуправления при предоставлении общественных благ и услуг. Цель статьи заключается в определении особенностей формирования межбюджетных финансовых потоков в унитарных странах и обосновании теоретических подходов к проведению бюджетной децентрализации в Украине. В результате анализа состава и структуры доходов сводного бюджета доказано, что для отечественной бюджетной системы характерна высокая централизация бюджетных ресурсов, которая делает не возможным предоставление реальной самостоятельности местным бюджетам и не способствует сокращению объемов межбюджетных финансовых потоков. В статье обоснована необходимость увеличения доли налоговых поступлений в доходах местных бюджетов путем введения новых местных налогов и/или повышения доли отчислений от общегосударственных (закрепленных) налогов ради достижения равновесия вклада каждого региона (территориальной общины) в создание общественного блага и части, которую он получает в процессе бюджетного перераспределения. Отмечена проблематичность реализации такого подхода на практике в чистом виде вследствие значительной дифференциации налогового потенциала регионов. Вместе с тем подчеркнуто, что предоставление большей финансовой самостоятельности регионам является определяющим условием проведения бюджетной децентрализации.

Ключевые слова: межбюджетные финансовые потоки, бюджетная децентрализация, межбюджетные отношения, местные бюджеты.

L. Taranhul, T. Koliada. Features of intergovernmental fiscal flows' formation within implementation of fiscal decentralization in Ukraine

The problem of distribution of powers between the central government and local authorities at the grant of public benefits and services acquires particular relevance in conditions of the Ukrainian budgetary system's development according to democratic market principles. The aim of the paper is to determine the characteristics of formation of inter-budgetary financial flows in unitary countries and to justify theoretical approaches to fiscal decentralization in Ukraine. By analyzing composition and structure of consolidated budget revenues, it was proved that the modern budgetary system of Ukraine is characterized by a high degree of centralization of budgetary resources, which doesn't provide real autonomy of local budgets and helps to reduce the volume of inter-budgetary financial flows. As a result of the study the necessity of increasing the share of tax revenues in the local budget revenues was reasonable by introducing new local taxes and / or increasing the share of deductions from national (fixed) taxes in order to achieve a balance in determining the contribution of each region (territorial communities) to the public good and part of which it receives in the course of fiscal redistribution. It was noted the difficulty of implementation of this approach in practice in its pure form due to significant tax differentiation potential of the regions. However, it is underlined that provision of greater financial independence of regions is key condition for realization of fiscal decentralization.

Keywords: intergovernmental fiscal flows, budgetary decentralization, intergovernmental relations, local budgets.

Економічна ефективність надання суспільних благ і послуг у державі безпосередньо залежить від вирішення питання, на якій основі вони надаватимуться -- централізованій чи децентралізованій. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах розбудови бюджетної системи України на демократичних ринкових засадах, де акценти стосовно надання суспільних послуг зміщені в бік делегування повноважень від органів центральної влади органам місцевого самоврядування. У сучасних умовах фінансова децентралізація є характерною ознакою більшості зарубіжних унітарних країн, що зумовило формування нового, змішаного виду міжбюджетних відносин, котрий поєднує в собі принципи бюджетного унітаризму й бюджетного федералізму. Загальносвітовою тенденцією в державному будівництві є зміцнення інституту місцевого самоврядування та посилення його впливу на соціальні, економічні й політичні процеси в суспільстві.

Відомий німецький учений Ш. Бланкарт, наводячи аргументи на користь децентралізації, наголошував: “Структура демократичної держави має сприяти максимальній реалізації преференцій і пріоритетів громадян, що проживають на її території. З огляду на це доцільно дослідити, за яких умов колективні рішення відповідають преференціям громадян: коли вони приймаються на рівні величезної унітарної держави чи в численних невеличких адміністративно-територіальних одиницях” [1, с. 594].

Віддаючи належне науковому доробку з окресленої проблематики [2--12], слід зауважити, що поза увагою дослідників залишилася проблема виявлення закономірностей формування міжбюджетних фінансових потоків в умовах унітарної держави задля прийняття обґрунтованих управлінських рішень стосовно реалізації бюджетної децентралізації в Україні.

Метою дослідження є з'ясування особливостей формування міжбюджетних фінансових потоків та обґрунтування теоретичних підходів до запровадження бюджетної децентралізації в Україні.

Бюджетний устрій країни (кількість рівнів бюджетної системи) залежить від державного устрою та адміністративно-територіального поділу, котрі сформувалися під впливом політичних, історичних і національних чинників. При цьому для унітарних держав властиві два основних види бюджетів: центральний та місцеві, а для країн із федеративним державним устроєм -- три: центральний, федеральні й місцеві. Наявність такого розподілу породжує фінансові потоки між рівнями бюджетної системи та необхідність постійного вдосконалення законодавчої регламентації процесу визначення обсягів міжбюджетних потоків і напрямів їх витрачання.

Міжбюджетні фінансові потоки поділяються на вхідні й вихідні. Вхідними потоками є сукупний обсяг фінансових ресурсів, які формують дохідну частину бюджету відповідного рівня бюджетної системи, вихідними -- обсяг фінансових ресурсів, спрямованих на фінансування завдань і функцій органів влади відповідного рівня бюджетної системи, котрі законодавчо закріплені за цим бюджетом. Обсяг міжбюджетних фінансових потоків розраховується за певний проміжок часу, наприклад квартал або рік. Оскільки бюджетний період у більшості країн світу становить один календарний рік, загальний обсяг міжбюджетних фінансових потоків визначають за цей самий проміжок часу.

Особливістю міжбюджетних фінансових потоків є те, що вхідні потоки бюджету одного рівня бюджетної системи одночасно виступають вихідними потоками бюджету іншого рівня. Найпоширенішою є практика, коли з бюджету вищого рівня (вихідний потік) до бюджету нижчого рівня (вхідний потік) надходять фінансові ресурси у вигляді міжбюджетних трансфертів на безоплатній і безповоротній основі на здійснення витрат, які закріплені законодавчими актами за бюджетами відповідного рівня та повинні забезпечити фінансування делегованих владних повноважень на нижчий рівень бюджетної системи відповідно до розподілу компетенцій між центральною й місцевою (регіональною) владами. При цьому повноваження органів місцевої (регіональної) влади фінансуються за рахунок власних доходів відповідного бюджету. Міжбюджетні трансферти, що надаються з вищого бюджету до нижчого, поділяються на дотації вирівнювання, субвенції, кошти, що передаються до державного та місцевих бюджетів із інших місцевих бюджетів, додаткові дотації.

Іноді в міжбюджетних відносинах виникають ситуації, коли рух фінансових потоків має протилежний напрям -- із бюджету нижчого рівня до бюджету вищого рівня бюджетної системи. Мається на увазі вилучення коштів у порівняно багатих у фінансовому розумінні територіальних громад та передання їх до державного бюджету й інших місцевих бюджетів вищого рівня, наприклад обласних. Для країн із федеративним державним устроєм це платежі з відповідних місцевих і федеральних бюджетів до держбюджету.

Складовою міжбюджетних фінансових потоків є бюджетний кредит (кредитування бюджету), тобто операції з наданням коштів із бюджету на умовах повернення, платності й строковості. До кредитів із бюджету також належать: бюджетні позики та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі [13]. Бюджетний кредит може надаватися юридичним особам чи іншому бюджету.

Рух міжбюджетних фінансових потоків в Україні має такі форми: міжбюджетні трансферти, взаєморозрахунки (між бюджетами різних рівнів бюджетної системи), об'єднання коштів бюджетів (для виконання спільних проектів і програм). При цьому рух міжбюджетних фінансових потоків у країнах із унітарним устроєм може відбуватися тільки по вертикалі -- між бюджетами різних рівнів бюджетної системи, тоді як у державах із федеративним устроєм -- і по вертикалі, й по горизонталі (між бюджетами одного рівня бюджетної системи), що дає змогу одночасно усувати відповідні фіскальні дисбаланси.

Структура зведеного бюджету України з урахуванням наданих і отриманих міжбюджетних трансфертів (фінансових потоків) за рівнями бюджетної системи наведена в табл. 1.

Як свідчать дані, наведені в табл. 1, вітчизняній бюджетній системі властива висока централізація бюджетних ресурсів, адже понад три чверті доходів і 60 % видатків зведеного бюджету зосереджено в державному бюджеті. Така тенденція зберігається протягом усіх років незалежності України. Реформи, які перманентно відбуваються в бюджетній сфері держави, не розв'язують головної проблеми -- надання реальної самостійності місцевим бюджетам, а отже, не сприяють скороченню обсягів міжбюджетних фінансових потоків шляхом передання частини делегованих повноважень місцевим органам влади, що дасть змогу фінансувати їх за рахунок власних доходів місцевих бюджетів.

Масштаби централізації бюджетних ресурсів характеризуються часткою видатків місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів у структурі видатків зведеного бюджету -- вона перебуває на рівні 20%. Тобто на фінансування власних повноважень органів місцевого самоврядування припадає лише п'ята частина видатків зведеного бюджету. При цьому саме органи місцевого самоврядування (територіальні громади) повинні надавати суспільні блага й послуги населенню з метою наближення їх до споживачів.

Таблиця 1