Проблеми фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств та шляхи їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru

ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Кошарська Н.М.

У статті розглянуто особливості та проблеми фінансового забезпечення аграрних підприємств в Україні. В загальному наведена характеристика основних форм фінансування галузі. Проаналізовано динаміку рівня бюджетного фінансування сільського господарства та тенденції його скорочення. Висвітлено основні передумови для здійснення інвестиційної діяльності та показники, які відображають фактичний рівень інвестування. Наведені пропозиції щодо удосконалення фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств.

Ключові слова: ресурсне забезпечення, фінансові ресурси, інвестиції, джерела фінансування, аграрні підприємства.

Постановка проблеми

Практично у всьому світі діяльність, пов'язана із забезпеченням населення продуктами харчування і продуктами споживання, вийшла за межі власне сільського господарства і утворює нині систему взаємозалежних галузей, в якій взаємодіють сільське господарство, переробна промисловість, складське та холодильне господарство, оптові та роздрібні торгові підприємства, аграрна наука та банки.

Система взаємозалежних галузей, де основними є аграрні підприємства, вимагає детального дослідження більш складних проблем та можливих ризиків. Тому доцільно було б розглянути проблеми фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств та шляхи їх вирішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств має глобальний характер, оскільки, з одного боку, визначає багато аспектів економічної і соціальної політики країни, з іншого - прямо пов'язана з інтересами її громадян, що виступають у ролі споживачів продукції цих підприємств. Процес формування конкурентоспроможних господарських структур ринкового типу, здатних з максимальною ефективністю використовувати землю та забезпечувати стабільну продовольчу безпеку держави, посідає важливе місце в аграрній політиці всіх промислово розвинених країн. Значення конкурентоспроможності аграрних підприємств в умовах сучасної економіки зростає: набуває більшої необхідності насичення ринку сільськогосподарськими продуктами вітчизняного виробництва, вимагається поліпшення їх якості, розширення асортименту, що в кінцевому рахунку визначає здатність країни реалізовувати свою продукцію як усередині, так і за її межами. фінансовий аграрний господарство бюджетний

Для здійснення розширеного відтворення аграрні підприємства повинні мати відповідний рівень конкурентоспроможності, який, у свою чергу, забезпечується завдяки раціональному використанню низки чинників. При цьому об'єктивно виникає необхідність їх класифікації, визначення критеріїв і показників їх використання.

Проблеми фінансового забезпечення розвитку діяльності аграрних підприємств розглядали у своїх працях провідні вчені-економісти, зокрема: О. Ю. Ага- фоненко, М. Я. Азаров, О. А. Антонюк , М. М. Артус, О. І. Барановський, А .С. Гальчинський, В. М. Геець, І. В. Запатріна, А. К. Кінах, О. М. Ковалюк, М. І. Крупка, Т. Б. Лебеда, Ю.О. Лупенко, В.Я. Месель-Веселяк [6], П. Т. Саблук, В. П. Семиноженко, Ю. П. Стецюк [7], М. М. Федорова [6] та інші відомі автори. Проте не всі аспекти проблеми є вивченими повною мірою та висвітлені недостатньо.

Недостатня глибина вивчення важливої на сьогоднішній день проблеми фінансового забезпечення аграрних підприємств та необхідність пошуку дійових шляхів її розв'язання зумовили актуальність теми дослідження.

Метою статті є вивчення проблем фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств та необхідність пошуку дійових шляхів їх розв'язання.

Виклад основного матеріалу дослідження

В Україні сільськогосподарську продукцію виробляють: більше 17 тисяч аграрних підприємств, в тому числі 13 тисяч - це потужні господарства. Аграрні підприємства мають 83% сільськогосподарських угідь, 42 - 67% поголів'я головних груп тварин. Вони випускають 41% валової продукції аграрної сфери. У АПК працює близько 36 тис. селянських та фермерських господарств, вони мають менше 3% сільськогосподарських угідь та 0,5% поголів'я тварин. Вони виробляють менше 1% валової продукції аграрної сфери. В Україні приблизно 20 мільйонів особистих господарств населення, садових та присадибних ділянок (в тому числі - більше 6 млн домашніх господарств на селі). Населення має 15% сільгоспугідь, 33 - 58% поголів'я худоби. Ними виробляється 58% валової продукції сільського господарства [6, с. 23].

Аграрний сектор посідає важливе місце в економіці України, тут виробляється 11-15 % валової продукції, 12-16 % доданої вартості, однак на галузі сектору припадає лише 3,7-5,0 % усіх інвестицій в економіку країни. Аграрний сектор України разом з рештою складових АПК виробляє близько 30% ВВП, забезпечує зайнятість приблизно третьої частини економічно активного населення, виробляє 95 % продукції масового споживання, утримує сільські населені пункти з 15 млн жителів.

Треба зазначити, що така результативність діяльності сільськогосподарських підприємств в Україні передусім залежить від ефективного використання землі, вартісним вимірником якого є показник валової продукції сільського господарства у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Так, якщо у 2010 р. його значення в середньому по Україні становило 523,7 тис грн, то у 2011 р. - вже 629,4 тис грн. Тобто ефективність використання земельних ресурсів за рік підвищилась на 20,2%. При цьому найбільше у Харківській (на 48,5 %), Сумській (на 37,3 %), Полтавській (на 36,7 %), Чернігівській (на 30,6 %), Тернопільській (на 25,1%), Херсонській (на 22,1 %), Луганській (на

21,6 %), Кіровоградській (на 23,5 %), Донецькій (на 19,8 %), Вінницькій (на 19,7 %), Київській (на 19 %) областях (рис. 1). В 2012 році показник ефективності використання землі в аграрних підприємствах дещо знизився.

Нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції потребує відповідного рівня матеріально-технічної бази галузі, яка дещо розширюється у фермерських господарствах та, на жаль, істотно занепадає на аграрних підприємствах.

Аналізуючи динаміку наявності основних видів сільськогосподарської техніки в Україні (табл. 1), можна стверджувати про значне її зменшення на аграрних підприємствах.

Размещено на http://www.allbest.ru

Таблиця 1

Динаміка наявності основних видів сільськогосподарської техніки у 2000-2012 рр., на кінець року, шт.*

*Побудовано та розраховано за джерелом [6, с.25]

Найбільше за останнє десятиліття зменшилось одиниць такої техніки, як: трактори, на яких змонтовані машини (в середньому на 4,82 % за рік), тракторні причепи (в середньому на 5,04 % за рік), картоплесаджалки (в середньому на 5,25 % за рік), дощувальні машини (в середньому на 4,91 % за рік), кукурудзо-збиральні комбайни (в середньому на 5,45 % за рік), кормозбиральні комбайни (в середньому на 5,53 % за рік), льонозбиральні комбайни (в середньому на 6,8 % за рік), бурякозбиральні машини (в середньому на 5,38 % за рік), доїльні установки (в середньому на 5 % за рік), роздавачі кормів для великої рогатої худоби (в середньому на 5,75 % за рік), транспортери для прибирання гною (в середньому на 5,95 % за рік).

На противагу негативним тенденціям на сільськогосподарських підприємствах, спостерігається нарощення потужностей матеріально-технічної бази фермерських господарств. Зокрема збільшилась кількість одиниць тракторів, на яких змонтовані машини, в середньому на 4,66 % за рік, дощувальних машин - на 6,67 % за рік, сінокосарок тракторних - на 5,1 % за рік, жаток валкових - на 5,25 % за рік, картоплезбиральних комбайнів - на 6,16 % за рік, роздавачів кормів для свиней - на 8,53 % за рік (табл. 2).

Таблиця 2

Інвестиції в основний капітал сільського господарства, мисливства та пов'язаних з ними послуг в Україні*

*Сформовано за даними Державної служби статистики України [4].

Вирішення проблем аграрної сфери та розвиток сільського господарства, зокрема й аграрного виробництва, нерозривно пов'язані із нарощуванням обсягів інвестиційних ресурсів, сформованих як з вітчизняного, так і з іноземного капіталу. Дані табл. 2 показують, що загалом в Україні за період з 2001 до 2012 рр. обсяг інвестицій в основний капітал сільського господарства, мисливства та пов'язаних з ними послуг, а також обсяг іноземних інвестицій у цю сферу господарювання зросли більше ніж у 12 разів. Водночас їх частка у загальному обсязі інвестицій в основний капітал економіки країни збільшилась із 4,8 % до 7,6 % (або у 1,5 раза). Проте в 2012 році частка у загальному обсязі інвестицій в основний капітал економіки країни зменшилася.

Зазначимо, що у докризовий період інвестиційна діяльність у сільському господарстві активізувалася: спостерігалося щорічне зростання обсягу інвестицій в основний капітал до 2009 р. Проте фінансова криза 2008 р. спричинила зменшення вкладень у галузь практично на всій території країни, крім Закарпатської області (2008 р. - 55633 тис. грн., 2009 р. - 62185 тис. грн. [4, с. 48]). Завдяки вжитим заходам у аграрному секторі України вдалося пом'якшити негативний вплив кризових явищ і в 2010 р. відновився приріст обсягів інвестицій в основний капітал сільського господарства. Ця сама тенденція продовжувалась і у 2011 р. Загалом з 2007 р. до 2011 р. найбільший щорічний приріст інвестицій в основний капітал сільського господарства був у Кіровоградській області - 6,18 %, Вінницькій області - 5,87 %, Львівській області - 5,82 %, Запорізькій області - 4,29 %, Одеській області - 4,07 %, Хмельницькій області - 4,01 %. Попри це, у Луганській області та м. Севастополь аграрне виробництво залишилось однією із найменш інвестиційно привабливих сфер економіки (табл. 3).

Зазначимо, що помітні зміни у структурі інвестицій в основний капітал економіки країни (рис. 2). Зокрема, в 2012 р. у шести регіонах більш як п'ята частина інвестиційних ресурсів була спрямована на розвиток сільського господарства: Вінницька область - 30,4 %, Кіровоградська область - 28,9 %, Черкаська область - 25,6 %, Чернігівська область - 23,2 %, Херсонська область - 23,1 %, Тернопільська область - 20,9 %.

Таблиця 3

*Сформовано та розраховано за джерелом [4]

Неналежний рівень інвестиційного забезпечення сільського господарства спостерігався у Закарпатській області - 1,7 %, у Донецькій області - 3,8 %, в АР Крим - 2,7 %, у Луганській області - 4,7 % та Львівській області - 4,9 % від загального обсягу інвестицій в основний капітал економіки регіону.

*Побудовано за джерелом [4]

Цілком очевидно, що подальший розвиток сільського господарства в Україні та аграрного виробництва, зокрема, потребує значних обсягів щорічних капіталовкладень. Сьогодні більша їх частина здійснюється за рахунок коштів аграрних підприємств, що не дає змоги повною мірою забезпечити ефективність проведення аграрних реформ та активізацію розвитку сільського господарства. Тому нарощувати обсяги інвестиційних ресурсів у аграрну сферу необхідно за рахунок інших джерел фінансування.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Протягом останнього десятиріччя спостерігалось зменшення основних видів сільськогосподарської техніки на сільськогосподарських підприємствах України, але за цей самий період нарощено потужності матеріально-технічної бази фермерських господарств. Ці процеси відбувалися на тлі загального зростання за період з 2001 до 2011 рр. обсягів іноземних інвестицій в основний капітал сільського господарства, мисливства та пов'язаних з ними послуг більше ніж у 12 разів. Водночас їх частка у загальному обсязі інвестицій в основний капітал економіки країни збільшилась із 4,8 % до 7,6 % (або у 1,5 раза). Проте в 2012 році ця частка у загальному обсязі інвестицій в основний капітал економіки країни вже зменшилася. При цьому встановлено, що подальший розвиток аграрних підприємств в Україні потребує значних обсягів щорічних капіталовкладень.

Головними перспективними напрямами щодо фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств є комплекс заходів з боку держави та банківської системи, спрямованих на розвиток дійового інтеграційного механізму взаємодії з аграрним сектором економіки; збільшення обсягів фінансової підтримки підприємств АПК через застосування всіх можливих джерел для залучення капіталу, в тому числі і залучення іноземного капіталу. Ефективність державної фінансової підтримки аграрним підприємствам може бути досягнута, якщо бюджетні кошти виділятимуться прозоро за прогнозованими, наперед інформованими напрямами на постійній довготерміновій основі та у точно передбачених обсягах.

Перелік використаних джерел

1. Валова продукція сільського господарства України за 2012 рік (у постійних цінах 2010 р.): статистичний збірник / за ред. О.М.Прокопенко. - К.: Державна служба статистики України. - 2013. - 25 с.

2. Голиков Н. Ф. Инфраструктурно-территориальный комплекс: теория, методы, практика / Н.Ф.Голиков, Б.Я.Двоскин - Алма-Ата: Галым, 1990. - 224 с.

3. Гудзь Е. Е. Особенности становления и тенденции развития интеграционных процессов в АПК Украины: финансовый аспект / Е.Е. Гудзь // Интеграция и дезинтеграция в агропромышленном комплексе экономики: традиционный и инновационный подходы. - М.: ООО"нИПКЦ Восход-А", 2009. - 925 с. - С. 438-445.

4. Капітальні інвестиції в Україні за 2012 рік: статистичний збірник / відп. за вип. М. М. Собко.- К.: Державна служба статистики України. - 2013. - 38 с.

5. Результати і проблеми реформування сільського господарства України /Ю. О. Лупенко, П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. М.Федоров // Економіка АПК. - 2014. - № 7. - С. 26.

6. Сільське господарство України: Валова продукція сільського господарства України // Статистичний збірник.- К.: Держкомстат України. - 2013.- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua

7. Стецюк Ю.П. Передумови розвитку банківського інвестиційного кредитування аграрних проектів / Ю.П. Сте- цюк // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Фінанси і кредит”, 2010. - № 2.- [Електронний ресурс]. - Режимдоступу:http://www.nbпv.gov.ua /portal/chem_biol/Vsnau/2010_2/56Stesuk_Yu.pdf.

Размещено на Allbest.ru