Зниження митних ризиків на засадах диверсифікації та резервування у діяльності машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 334.025: 658.155.2

Зниження митних ризиків на засадах диверсифікації та резервування у діяльності машинобудівних підприємств

Подольчак Н.Ю.,

Тодощук А.В.

На засадах розвитку моделей оцінювання ймовірності та обсягів втрат внаслідок дії підприємницьких митних ризиків запропоновано інструментарій розрахунку необхідних обсягів резервів як ефективний спосіб зниження та уникнення негативних наслідків дії ризиків, враховуючи специфіку машинобудування. Оскільки запаси запропоновано встановлювати матеріалами, комплектуючими та ресурсами, за якими найчастіше виникають підприємницькі митні ризики, це значно ефективніше знижує негативні наслідки дії ризиків, не витрачається час на придбання необхідних ресурсів у разі компенсації ризиків фінансовими ресурсами. Для розрахунку достатнього рівня резервів запропоновано враховувати обсяги середньорічних втрат до обсягів ЗЕД, коректуючий коефіцієнт формування та зберігання резервів на території іншої держави. З метою отримання високої адекватності обсягів резервів для розрахунку використано методи нечітких множин, а саме трійок чисел у формі зрізів, що передбачає визначення оптимального обсягу резервів, які слід враховувати економістам машинобудівних підприємств при побудові планів, бюджетів та програм на наступний плановий період, у тому числі і у функціональних стратегіях та ціляхризик-менеджменту

Ключові слова: митні ризики, запаси, машинобудівні підприємства, теорія нечітких множин.

Постановка проблеми. Інтеграція України у світову економіку, зростання глобалізації, пришвидшення темпів та обсягів міжнародної торгівлі, зростання рівня конкуренції зумовлюють те, що у діяльності машинобудівних підприємств збільшилась видова кількість ризиків, зріс їхній рівень, а також наслідки стали полівимірними. При цьому в мапі ризиків сучасного вітчизняного машинобудівного підприємства домінуючого статусу набувають митні ризики, які можуть завдати значних втрат підприємствам при неадекватному управлінні ними, оскільки більше третини машинобудівної продукції є експортоорієнтованою. Митні ризики в багатьох випадках є причинними, що провокують виникнення інших видів ризиків у діяльності машинобудівних підприємств, часто із модифікованою природою протікання та непередбачуваними наслідками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У класичному ризик-менеджменті прийнято усі методи запобігання та зниження негативних наслідків дії ризиків поділяти на: уникнення, попередження, прийняття та зниження рівня ризику [1]. Зокрема уникнення ризику передбачає повну передачу ризику третій стороні або відмову від реалізації цілі із визначеним рівнем ризику, який є надто високим для підприємства. При цьому підприємство несе витрати на припинення реалізації висо- коризикованих цілей, а також позбавляє себе майбутніх позитивних ефектів та результатів від реалізації таких цілей чи проектів, тобто виникає ризик невикористаних можливостей. Якщо цілі або проект є комплексними, то керівники можуть розробляти заходи із частковою відмовою від ризику, тобто відмова на окремих етапах або від реалізації окремих функціональних цілей.

Попередження ризику передбачає застосування заходів для упередження виникнення рівня ризику, вищого за допустимий у діяльності підприємства. Такий захід також потребує додаткових витрат ресурсів, однак, які найчастіше є нижчими, аніж витрати на заходи.

Прийняття ризику полягає у реалізації цілей або проектів із наявним рівнем ризику без вжиття будь-яких заходів із його зниження чи уникнення. Більше того, в межах прийняття ризику підприємство може збільшити його рівень з метою підвищення кількості чи обсягу отриманих ефектів від реалізації управлінських рішень. І найпоширенішими є заходи зниження рівня ризиків, які реалізуються шляхом використання ресурсів з метою зниження рівня ризику, а точніше дисфункці- ональних наслідків від їх дії та забезпечення вищої ймовірності досягнення поставлених завдань та цілей. При цьому, як правило, платою за підвищення ймовірності реалізації цілей є додаткові витрати різних видів ресурсів підприємства.

Методи управління ризиками прийнято також групувати на: внутрішні та зовнішні. Комбінування методів зниження ризиків дає можливість підприємствам досягти бажаного рівня ризику та підвищити ймовірність реалізації соціально-економічних цілей діяльності. Найчастіше до внутрішніх методів зниження рівня ризиків відносять: бізнес-планування, резервування, лімітування, отримання додаткової інформації, диверсифікація, захист комерційної таємниці, добір персоналу та розвиток HR, активізації PR заходів, перевірка партнерів та контрагентів, створення та розвиток венчурних підприємств [2; c. 111].

Натомість зовнішні методи зниження рівня ризиків об'єднують у собі: злиття (об'єднання) підприємств або проектів, лобіювання корпоративних інтересів, перехрещення систем менеджменту, деривативи, страхування та розподіл ризику [2; с. 111].

Також науковці виокремлюють ще такі дійові в окремих випадках методи зниження ризику, як: бартер, лізинг, факторинг, інжиніринг, реінжиніринг, франчайзинг тощо [3]. Кожен із цих методів має різну ефективність, яка насамперед залежить від наявних ресурсів підприємства, характеристик ризику та раціональної діяльності самої системи ризик-менеджменту. митний фінансовий ризик

Ефективним способом зниження ризику є створення резервів. Резерви можна визначити як інструмент самострахування підприємства від впливу в майбутньому на фінансовий стан підприємства очікуваних негативних наслідків ризиків господарської діяльності.

Щодо застосування наведених вище методів до уникнення чи зниження рівня підприємницьких митних ризиків, то більшість із них є універсальними і без жодних модифікацій можуть бути використані у практичній діяльності машинобудівних підприємств. Також великий спектр зниження рівня митних ризиків використовують митні підрозділи (МП).

Для запобігання та упередження ризиків з боку МП України використовується вибірковий контроль на засадах оптимального ресурсозабезпечення роботи МП. При цьому найважливішими напрямами роботи для зниження ризиків вважаються такі причини їх виникнення [4, с. 112]: мають стійкий та суспільно небезпечний характер; пов'язані з ухиленням від сплати митних зборів, податків у значних розмірах; захист вітчизняних товаровиробників для забезпечення високого рівня їхньої конкурентоспроможності; зачіпають державні інтереси.

Формулювання цілей статті. Сформувати моделі для визначення обсягів втрат внаслідок дії підприємницьких митних ризиків у діяльності машинобудівних підприємств. Розвинути підхід до визначення оптимальних обсягів резервів ЗЕД машинобудівних підприємств з метою мінімізації негативних наслідків дії митних ризиків.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Для визначення доцільності застосування методу розвитку інфраструктури МП та створення додаткових резервів необхідно порахувати усі витрати, які несуть машинобудівні підприємства внаслідок простою на митному кордоні через відсутність достатніх резервів, щоб усунути простої.

Розрахунок загальних втрат від простоїв продукції машинобудівного підприємства чи машинобудівних підприємств на митному кордоні з різних причин (однак в даному випадку об'єктивних) можна виконати за формулою:

ⁿ+Vm+Vr)'{Kt-KtA) (1)