Економічна природа кредитних послуг

Мета кредитної послуги має дуалістичний характер. З одного боку, мета кредитної послуги, як правило, визначається відповідно до потреб домогосподарства, під яким розуміють сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують і витрачають кошти. Згідно із ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» особи, що входять до складу домогосподарства, можуть перебувати в родинних стосунках; в стосунках свояцтва; не перебувати у жодних із цих стосунків; бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи [17]. З іншого боку, отримати кредитну послугу може лише фізична особа - член домогосподарства, що буде виступати стороною кредитного договору.

Необхідність у залучених фінансових ресурсах обумовлюється обсягами та структурою споживання домогосподарства. На відміну від кредитних послуг, що надаються юридичним особам, їх використання здійснюється, виходячи не з господарських, а з соціальних чи психологічних інтересів домогосподарств. Інколи потреба у кредитній послузі може формуватися під впливом домінування фінансових інтересів окремих членів домогосподарства. Часто саме ця фізична особа укладає кредитний договір з продавцем послуги. При цьому потреби у кредитних послугах виникають під впливом коротко - та довгострокових мотивів. До короткострокових мотивів слід віднести необхідність придбання одягу, святкування певних подій, відпочинок, лікування тощо. Серед довгострокових мотивів можна виокремити будівництво або придбання житла, транспортних засобів, отримання освіти та ін. Тобто ці мотиви є специфічними порівняно із мотивами господарюючих суб'єктів.

В економічній літературі та у рекламі кредитних установ використовуються поняття «кредитний продукт», «кредитна послуга» та «кредитна операція». Введене Ю.С. Масленченковим у науковий обіг поняття «банківська тріада» [5] можна застосувати у контексті кредитних послуг у вигляді «кредитної тріади», у межах якої відсутнє однозначне визначення її складових та співвідношення між ними. Існують різні підходи до розв'язання цієї проблеми. Дослідження у цьому напрямі повинні ґрунтуватися на певних відмінностях між продуктом та послугою. Основними серед них є такі [18, с. 242]:

• під продуктом, як правило, розуміють річ, а під послугою - діяльність чи процес;

• перший є відчутним, а останній - невідчутним;

• виробництво і споживання продукту, як правило, не збігаються в часі та просторі, на відміну від послуги;

• перед споживанням якість продукту є визначеною, у той час як якість послуги визначається у процесі споживання;

• покупці, як правило, не беруть участь у виробництві продукту, а у виробництві послуги - беруть за допомогою інтерактивного процесу;

• продукт можливо перепродати, а послугу - ні.

У сучасній науковій літературі до визначення кредитної послуги та її співвідношення з кредитним продуктом і кредитною операцією існує два підходи. У межах першого кредитна послуга та кредит певною мірою ототожнюються. Так, Л.М. Горбач та О.Б. Каун під кредитними послугами розуміють послуги, пов'язані з наданням позичальникам грошових коштів за умов їх поверненості, платності і строковості [2, с. 139]. Кредитні послуги С.А. Гур'янов тлумачить як відносини між банком та клієнтом з надання визначених грошових сум на основі принципів строковості, зворотності та платності [3]. У цих трактуваннях кредитна послуга, з одного боку, перекликається з визначенням кредиту, з іншого, - автори не враховують те, що принцип зворотності, що застосовується у розумінні кредитної послуги, вступає у протиріччя з її ознакою безповоротності.

Другий підхід ототожнює кредитну послугу з операцією [4, с. 286-764; 6, с. 470]. У його складі виокремлюються два напрями щодо розуміння співвідношення кредитного продукту, кредитної послуги та кредитної операції. О. І. Лаврушин підкреслює, що послуга - це сукупність дій, процес створення кредитного продукту, а операція - це конкретні дії зі створення кредитного продукту [4, с. 27]. Водночас наданню кредитних послуг передують розробка та формування кредитного продукту. Взявши за основу загальновідоме визначення товару в економічній літературі як продукту праці, виробленого для обміну, можна стверджувати, що кредитна послуга є продуктом, виробленим персоналом кредитної установи для продажу.

За І. М. Подложеновим, кредитний продукт є матеріально оформленою кредитною послугою або операцією. Під кредитною послугою він розуміє сукупність обґрунтованих банківських операцій, спрямованих на задоволення конкретної типової потреби клієнта в кредитних ресурсах. При цьому підкреслюється, що кредитний продукт як конкретний вид кредиту [6, с. 470] є:

• сукупністю взаємодоповнюючих кредитних та банківських послуг, що задовольняють різноманітні інтереси та потреби клієнта в процесі кредитування та позиціонують себе на ринку подібних продуктів, створюються, виходячи із кредитної політики банку;

• підсистемою кредиту, що включає часові та якісні характеристики, які ґрунтуються на споживчих перевагах клієнта.

Ґрунтуючись на підході Ю.С. Масленченкова щодо «банківської тріади» [5], можна визначити, що кредитний продукт є конкретним способом, за допомогою якого фінансовий посередник має намір надавати свої послуги. Він включає регламентацію взаємодії його персоналу з клієнтами при їх обслуговуванні, документально-юридичне оформлення КП, правила виконання операції. Водночас кредитна операція являє собою впорядковану сукупність дій персоналу фінансового посередника із задоволення потреби клієнта в отриманні кредитної послуги, а КП є результатом виробничої діяльності співробітників фінансового посередника як процесу задоволення потреб клієнта у кредиті. Отже, кредитний продукт стає послугою в результаті його продажу споживачу. При цьому, щоб стати товаром на ринку кредитних послуг фізичним особам, він повинен мати дві властивості:

• споживчу вартість, тобто мати корисність для споживача - позичальника;

• мінову вартість, тобто мати здатність обмінюватись на гроші.

Кредитний продукт як результат людської діяльності щодо надання фінансовими установами конкретного виду кредиту, який задовольняє певні потреби фізичних осіб, слід вважати первинним відносно кредитної послуги. Кредитний продукт реалізується в кредитній послузі, яка виробляється для постійного продажу і стає товаром на ринку КП фізичним особам. З огляду на це, кредитний продукт слід вважати початковим етапом при створенні КП.

Кредитні послуги реалізують через здійснення кредитних і допоміжних операцій, які сукупно набувають споживчої вартості і задовольняють потреби споживача-позичальника, що є фізичною особою.

Таким чином, кредитні послуги - це діяльність фінансових посередників із здійснення кредитних операцій з фінансовими активами в інтересах споживача-позичальника.

Дослідження економічної літератури дало змогу систематизувати ознаки класифікації КП та запропонувати їх поділ за місцем надання кредитних послуг (табл. 3).

Таблиця 3. Класифікація кредитних послуг