Фінансові детермінанти митного контролю після випуску товарів на митну територію України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

Фінансові детермінанти митного контролю після випуску товарів на митну територію України

М.О. Харкавий

здобувай кафедри податків і фіскальної політики,

Анотація

фінансовий вільний обіг фіскальний

Ключові слова: митне комерційне шахрайство, митний контроль, постмитний аудит, контроль після випуску, ухилення від оподаткування.

Аннотация

Ключевые слова: таможенное коммерческое мошенничество, таможенный контроль, посттаможенный аудит, контроль после выпуска, уклонение от налогообложения.

Annotation

Keywords: customs commercial fraud; customs control; post-customs audit; control after release; evasion from the taxation.

Постановка проблеми. Особливе місце у загальній системі економічних заходів регулювання займає митно-тарифне регулювання, сутність якого полягає у встановленні, зниженні або скасуванні різних за характером видів мита. Такі заходи використовуються для вирішення різного роду завдань: захист вітчизняного виробника; стимулювання чи обмеження імпорту або експорту; подолання інфляційних процесів. Незважаючи на широкий спектр вирішуваних такими заходами завдань, в Україні вони зберігають свою фіскальну спрямованість. Це викликано залежністю державного бюджету від надходження мита та митних платежів.

Упродовж 2008-2013 років частка податків від зовнішньоторговельних операцій у державному бюджеті становила 35-40% загальних податкових надходжень. За такої позитивної тенденції мобілізації фінансових ресурсів від зовнішньої торгівлі, з кожним роком державою висуваються нові вимоги, щодо збільшення надходжень від митних платежів. В таких умовах активізуються зусилля митних органів на підвищення ефективності митного контролю з метою забезпечення стягнення митних платежів у повному обсязі.

Як відомо, митний контроль виступає головним напрямом діяльності митних органів. Його основними формами виступають митний огляд, перевірка документів і системи звітності, митна експертиза, а також документальні перевірки. Такі форми дозволяють забезпечувати процес мобілізації податкових доходів держави від зовнішньоторговельних операцій.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Проблемам реформування діяльності митних органів та запровадженню у митну практику нових форм митного контролю присвячена немала кількість наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених. Дослідженням у сфері митного контролю, вивченню та запровадженню передового світового досвіду, а саме контролю після випуску товарів у вільний обіг, приділено увагу у працях О. Вакульчик, І. Бережнюка, С. Денисенко, А. Зарубницького, В. Кондрашова, Д. Пашка, П. Пашка, О. Рубцова, Є. Смітієнко, Д. Янакова. У своїх дослідженнях автори акцентують увагу на сутності та важливості реалізації постмитного аудиту як новітньої концепції митного контролю, виділяють переваги та недоліки законодавчого регулювання і підґрунтя даної форми контролю за зовнішньоторговельними операціями. Однак попри визначення концептуальних засад і організаційних основ реалізації постмитного аудиту залишаються поза увагою чинники, що зумовили появу такої прогресивної форми митного контролю.

Мета статті. Реалізація новітньої філософії митного контролю сприяла запровадженню у митну практику системи управління ризиками з метою обґрунтування заходів контролю за міжнародними потоками товарів і постмитного аудиту як невід'ємного елементу цілісної системи митного контролю, що і обумовило об'єкт дослідження. Предметом дослідження є виявлення чинників і факторів, які вплинули на переосмислення надмірного поточного контролю і перенесення акценту на контроль після випуску товарів у вільний обіг на митній території країни.

Виклад основного матеріалу. У період розвитку міжнародної торгівлі головним завданням держави виступає не тільки вихід на міжнародні ринки, а й своєчасне отримання товарів на цих ринках, без суттєвих затримок і без підвищення витрат, викликаних адміністративними і технічними бар'єрами. Такі процеси стали поштовхом до перегляду існуючих міжнародних стандартів спрощення і гармонізації митних процедур, при збереженні належного регулюючого контролю.

Всесвітня митна організація стала першою міжнародною організацією, яка визначила необхідність перегляду митними органами різних країн своїх традиційних підходів до контролю міжнародної торгівлі, а також закликала відмовитись від тотального митного контролю на кордоні [1, с. 128]. Однак відмова від заходів суцільного контролю при переміщенні та митному оформленні товарів і транспортних засобів дає можливість суб'єктам ЗЕД масштабно використовувати різноманітні схеми маніпуляції з митною вартістю товарів, зміною коду на більш вигідніший, з точки зору мінімізації митних платежів, використання завідомо неправдивих даних про походження товару. Такі дії економічних суб'єктів направлено на ухилення від сплати мита та митних платежів, наслідком чого є виведення значних грошових коштів з під оподаткування, тобто дохідної часини бюджету у «тінь».

Митне законодавство України не дає відповіді на основні причини та не визначає чинники, які впливають на уникнення суб'єктів ЗЕД від виконання своїх податкових зобов'язань. Проте наміри держави переходять в якісно нову площину відносно зловживань у податковій та митній сферах. Так, на сучасному етапі регулювання зовнішньої торгівлі контролюючі органи намагаються виконувати попереджувальну і профілактичну функції відносно тих об'єктів, які переміщуються через митний кордон держави.

Необхідність контролю за товарами, що переміщуються через митний кордон України, обумовлена економічними і фінансовими наслідками торгівлі контрабандною і контрафактною продукцією. Результатом чого є зменшення надходжень податків на міжнародну торгівлю та внутрішніх податків, які надходять до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України, пригнічення розвитку легального виробництва і призупинення процесів створення нових виробничих потужностей та залучення у господарський оборот якісної продукції національного виробництва, а також інші фактори, що сприяють розвиткові національної економіки країни.

Головні мотиви суб'єктів ЗЕД, які впливають на рішення про переміщенням товарів через митний кордон з порушенням норм митного та податкового законодавства, - отримання вигоди (табл. 1].

Цілі та причини порушення вимог податкового та митного законодавства у частині виконання своїх конституційних обов'язків економічними суб'єктами є однаковими і спрямовані на отримання фінансової вигоди і вигоди від комерційної діяльності.

З розвитком суспільства постійно змінюються види та методи порушень митного законодавства. Якщо на початку розвитку міжнародних торговельних відносин і становлення митної справи переважала майнова контрабанда, яка здійснювалась шляхом уникнення від митного огляду, то в подальшому значне місце у структурі митних злочинів стали займати випадки ухилення від сплати мита та митних платежів. А в середині ХІХ - на початку XX ст. контрабанда і ухилення від сплати мита та митних платежів як єдиний злочин у митній сфері дістало назву «дефраудації», об'єднавши у собі обман і шахрайство з метою ухилення від сплати мита [3].

У сучасній митній практиці зустрічається термін «митне комерційне шахрайство». Проте у глосарії міжнародних митних термінів визначено лише «комерційне шахрайство», під яким розуміють будь-яке порушення законодавства або регуляторних норм, відповідальність за дотримання яких покладена на митні органи. Відтак - це вчинене з метою: 1] уникнення або спробою уникнення від сплати мита та митних платежів; 2] обходу або спроби обходу обмежень, застосовуваних до переміщуваних товарів; 3] отримання субсидій та інших виплат, одержання яких не повинно було бути санкціоновано; 4] отримання вигоди від нелегальної комерційної діяльності, порушення принципів і практики законної торговельної конкуренції [5, с. 11-12].

Таблиця 1. Мета та цілі порушення вимог податкового та митного законодавства при переміщенні товарів через митний кордон*

* Складено автором на основі: [2, с. 9; 3; 4, с. 46].митний кордон*

Незалежно від термінології, яка використовується у міжнародному чи національному діловому обороті, як ухилення від оподаткування, так і митне комерційне шахрайство визнаються головною причиною застосування з боку органів центральної виконавчої влади цілісної системи контролю за ланцюжком міжнародної поставки товарів. Місце шахрайства при імпортних операціях у загальній класифікації основних способів ухилення від оподаткування показано на рисунку.

Ухилення від сплати і мінімізація митних платежів впливають на рівень бюджетних втрат і виступають не єдиним негативним наслідком порушення податкового та митного законодавства. Недостовірність декларування товарів і транспортних засобів позначається на конкурентоспроможності країни в цілому, підриваючи ринковий принцип справедливої конкуренції. Як зазначає Є. Смітієнко, в результаті декларування товарів за заниженими цінами на внутрішньому ринку створюється дисбаланс між дешевими імпортованими товарами і дорогими вітчизняного виробництва [6]. Причиною цьому є мінімізація мита та митних платежів за рахунок застосування фіктивних контрактних цін, що надає імпортерам цінову конкурентну перевагу.

Як зазначають А. Зарубницький і О. Рубцов, маніпулювання вартістю товарів спричиняє значну втрату бюджету від податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції [7, с. 93]. На підставі проведеного аналізу автори висловлюють серйозну підозру стосовно існування різноманітних схем, «шкідливих» для національної економіки, державного бюджету та міжнародного руху товарів (табл. 2).

Існуючі схеми маніпулювання митною вартістю товарів негативно впливають, як на економіку країни, так і її імідж. По- перше, маніпулювання митною вартістю товарів, як правило, спрямоване на мінімізацію податкових зобов'язань або ухилення від оподаткування - короткостроковим ефектом такого маніпулювання є скорочення надходжень у поточному бюджетному періоді. По-друге, незаконний імпорт, який потрапляє в Україну без сплати відповідних податків, становить серйозну загрозу вітчизняній промисловості, яку важко назвати високорозвиненою. З іншого боку, маніпулювання вартістю експорту призводить до загострення проблем із відшкодуванням ПДВ (у випадку завищення вартості експорту) або відпливу прибутків вітчизняних компаній за кордон та осідання збитків їх діяльності в Україні (у випадку реалізації експортних товарів за собівартістю) [7, с. 93]. Тому як один з резервів збільшення надходжень від митних платежів Є. Смітієнко визначає контроль митної вартості товарів [8]. За таких умов, безумовно, активізуються зусилля митних органів на підвищення ефективності митного контролю з метою забезпечення митних платежів у повному обсязі.

Класифікація основних способів обману і шахрайства у митній практиці*

* Розробка автора.

Таблиця 2. Сектори впливу та наслідки для національної економіки України від маніпулювання митною вартістю товарів [7, с. 95-96]

Існуючі схеми спричиняють виникнення розбіжностей зовнішньоторговельної статистки, а лібералізація світової торгівлі, яка відбувається в умовах значної диференціації внутрішнього податкового законодавства окремих країн та значного поширення офшорних юрисдикцій, несе у собі загрози ухилення від оподаткування за допомогою міжнародних торговельних схем, які формально є законними.

Митні органи, зважаючи на специфіку діяльності, здійснюють контроль за операціями з переміщення товарів і транспортних засобів суб'єктами ЗЕД. Такий контроль здійснюється при переміщенні товарів із використанням системи управління ризиками, яка не завжди може дати позитивний ефект у міру об'єктивних обставин. По-перше, суб'єктом ЗЕД подаються лише електронна митна декларація та визначені МКУ документи. По-друге, економічний суб'єкт, формуючи митну декларацію, не зобов'язаний підтверджувати автентичність товаросупровідних документів, які містять вартісну і кількісну інформацію, країну походження товару, а також інші параметри, які можуть вплинути на недооцінку бази оподаткування.

Митні органи при проведенні митного контролю виходять з принципу вибірковості і, як правило, обмежуються такими формами митного контролю, які рахуються достатніми. Оптимальне використання ресурсів митних органів завдячує системі управління ризиками, за допомогою якої міжнародна торгівля звільняється від надлишкового бюрократичного контролю, не зменшуючи ефективність митного контролю. Як вірно зазначає В. Кондрашова, процедури, засновані на управлінні ризиком, концентрують митний контроль на ділянках, де існує найбільший ризик, дозволяючи основній масі товарів вільно переміщуватись через митний кордон [9, с. 3]. Акцентування уваги на найбільш ризикових ділянках не завжди дозволяє забезпечити надходження мита та митних платежів у повному обсязі, що вплинуло на рішення про запровадження митного контролю після випуску товарів у вільний обіг.

Основний пріоритет, який висувається контрольно-перевірочними заходами, є встановлення точності і достовірності декларацій, а також всієї комерційної інформації пов'язаної зі здійсненням суб'єктом ЗЕД зовнішньоторговельних операцій. Під час такої перевірки беруться до уваги імпортні або експортні контракти, укладені і закриті за визначений період часу [10]. Постмитний аудит відображає нову концепцію митного контролю, реалізація якої дає великий ефект - мінімізація проведення митних процедур і скорочення термінів перебування товарів під митним контролем. Здійснення постмитного аудиту виступає важливою складовою системи управління ризиками.

Важливим резервом підвищення контрольно-перевірочної роботи митних органів виступають документальні перевірки, які спрямовані не тільки на пошук додаткових резервів мобілізації доходів бюджету, а й на попередження та протидію шахрайству і обману у митній сфері, складовою частиною яких виступає уникнення від сплати податків при переміщенні товарів через митний кордон країни. Це відображає один з головних мотивів реалізації державної економічної політики - організація контролю за повнотою та своєчасністю виконання економічними суб'єктами податкових зобов'язань перед бюджетом [11]. У даному напрямі ефективним засобом реалізації контролю виступає координація дій органів центральної виконавчої влади, запровадження нових форм контролю і контрольних заходів.

Очікуваний ефект від підвищення дохідної частини бюджету, збільшення інтенсивності потоку товарів через митний кордон, зниження рівня корупції, а також прозорість і прогнозованість оподаткування зовнішньоторговельних операцій можлива за рахунок запровадження контролю, не з моменту ввезення товарів на митну територію країни, а з моменту попереднього інформування суб'єктами ЗЕД митних органів до моменту продажу на митній території України. Проте у даному напрямі існують певні проблеми пов'язані з законодавчим регулюванням реалізації такої форми митного контролю, як попередній митний контроль, яка, на жаль, відсутня у кодифікованому тексті МКУ. Хоча з точки зору світової практики така форма контролю є досить прогресивною і використовується багатьма країнами світу у вигляді передвідвантажувальної перевірки товарів і транспортних засобів на підставі поданих документів суб'єктами ЗЕД.

Отже, контроль після випуску товарів у вільний обіг на митну територію країни - це одна з форм митного контролю, яка представлена у митному законодавстві у вигляді документальних перевірок, а головна ідея її запровадження - полегшення міжнародної торгівлі і скорочення часу на проходження митних формальностей при митному оформленні. Залежно від чинників опосередкованого і прямого впливу (рис. 2) дана форма використовується як резерв додаткових надходжень від мита та митних платежів до бюджету, а з практичного погляду вона має на меті усунення та попередження митного комерційного шахрайства і подолання схем мінімізації податків при переміщенні товарів через митний кордон.

Рисунок 2. Детермінанти митного контролю після випуску товарів у вільний обіг*

* Розробка автора.

У цілому фінансові детермінанти контролю після випуску товарів у вільний обіг можна визначити як якісні динамічні структури, що характеризують причинно-наслідковий зв'язок між виникненням розбалансованості бюджетних надходжень та порушенням інтегрованої єдності системоутворюючих елементів митної системи. Зв'язок між детермінантами опосередкованого і прямого впливу є рухливим: те, що в одних умовах виступає в ролі передумови, в інших може виявитись причиною, фактором або ланкою, що опосередковує вплив.

Однак це не повний перелік причин, які впливають на послаблення захисту внутрішнього ринку України від недоброякісних товарів і їх неправомірного попадання на територію держави, контролю над товарами, що перебувають у різних митних режимах як на кордоні, так і в середині країни, виконання економіко-регулятивної функції. З точки зору П. Пашка та Д. Пашка однією з таких причин є поглинання митної служби податковою і утворення єдиного фіскального відомства [12, с. 71]. Тобто відсутність скоординованих заходів контролю в межах одного відомства та єдиної внутрішньої структури, на яку покладено зобов'язання щодо розвитку постмитно- го аудиту в Україні та ефективного його застосування.

Висновки

Ґрунтуючись на комплексному аналізі основної концепції контролю після випуску товарів у вільний обіг, у контексті струк- турування його детермінант, можна дійти висновку, що: 1) детермінанти визначають особливості розвитку постмитного аудиту і впливають на глибину проведення контрольних заходів; 2) детермінанти являють собою динамічні структури, оскільки відносяться до процесів і явищ, що викликають, характеризують, відзначають специфічні риси постмитного аудиту; 3) детермінанти слід розглядати як системні структури, оскільки їх дія і взаємодія між собою, відбувається в рамках бюджетної, податкової і системи митних відносин; 4) детермінанти викликають розбалансова- ність бюджетних надходжень унаслідок об'єктивних і суб'єктивних обставин, обумовлених метою та цілями уникнення суб'єктами ЗЕД від виконання податкових зобов'язань у повному обсязі.

Список використаних джерел

1. Денисенко С. Реализация основных положений обновленной Киотской конвенции в деятельности национальных таможенных органов / С. Денисенко // Закон и жизнь. - 2013. - №9/2. - С. 137-130.

2. Ветушенко О. Контрабанда як фактор загрози національній безпеці України / О. Ветушенко // Митниця. - 2006. - №3. - С. 7-11.

3. Ивашова Л.Н. Совершенствование государственных механизмов защиты экономической безопасности Украины в процессе осуществления ВЭД [Електрон. ресурс] / Л.Н. Ивашова, М.Ф. Ивашов, Е.А. Павленко. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e- book/db/2012-1/doc/2/04.pdf.

4. Марко В.І. Поняття і суспільна небезпечність контрабанди історичних та культурних цінностей / В.І. Марко // Митна справа. - 2010. - №1. - С. 45-49.

5. Глоссарий международных таможенных терминов [Електрон. ресурс]. - Брюссель: Всемирная таможенная организация, 2006. -41 с. - Режим доступа: http://www.tsouz.ru/Docs/kodeks/ Documents/glossary.pdf.

6. Смитиенко Е.О. Занижение таможенной стоимостм товаров в России: оценка масштабов и финансовых потер [Електрон. ресурс] / Е.О. Смити- енко // Аудит и финансовый анализ. - 2009. - №3. - Режим доступу: http://www.auditfin.eom/fin/2009/3/01_07/01_07%20.pdf.

7. Тіньова міжнародна торгівля: макроекономічна теорія та фіскальні наслідки для України: монографія / [Вдовиченко А.М., Зу- брицький А.І., Рубцов О.М., Семир'янов Д.Я., Серебрянський Д.М.]; за заг. ред. Д.М. Серебрянського. - К.: Аперта, 2013. - 202 с.

8. Смитиенко Е.О. Контроль таможенной стоимости как инструмент реализации таможенной политики государства [Електрон. ресурс] / Е.О. Смитиенко // Аудит и финансовый аналіз. - 2009. - №4. - Режим доступу: http://www.auditfin.eom/fin/2009/4/Smitenko/Smitenko%20.pdf.

9. Кондрашова В.А. Управление рисками при осуществлении таможенных операций с товарами, ввозимыми на територию тамо женного союза: автореф. дис... канд. юрид. наук / В.А. Кондрашова. - М., 2013. - 23 с.

10. Техническое примечание №5 «Пост-таможенный аудит» [Електрон. ресурс]: [техническое примечание ЮНКТАД от 31.05.2008 г.] - Режим доступу: http: unetad.org/en/Pagas/ Publications/Technical-Note.aspx.

11. Янаков Д.О. Совершенствование фискальных инструментов противодействия налоговым правонарушениям [Електрон. ресурс] / Д.О. Янаков // TERRA EKONOMICUS. - 2012. - Том 10. - №2. - С. 143-145. - Режим доступу: http://sfedu.ru/evjur/data/2012/ journal10.2.3.pdf.

1 2. Пашко П.В. О перспективах дальнейшего развития налогового и таможенного дела Украины / П.В. Пашко, Д.В. Пашко // Ученые записки СПб филиала РТА. - 2014. - №2 (50). - С. 70-76.

Размещено на Allbest.ru