Стан фінансування інноваційної діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.341.1

Стан фінансування інноваційної діяльності в Україні

О.А. Стретович,

к.е.н., доцент кафедри інноваційної діяльності в АПК, Національний університет біоресурсів і природокористування України

У статті проаналізовано стан та проведено аналіз фінансування інноваційної діяльності в Україні за період 2000-2014 років. Розглянуто структуру фінансування. Приведені тенденції в динаміці за даний період часу.

Ключові слова: інноваційна діяльність, інноваційна активність, джерела фінансування, внутрішні джерела, зовнішні джерела.

А.А. СТРЕТОВИЧ,

к.з.н., доцент кафедры инновационной деятельности в АПК, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины

Состояние финансирования инновационной деятельности в Украине

В статье проанализировано состояние и проведен анализ финансирования инновационной деятельности в Украине за период 2000-2014 годов. Рассмотрена структура финансирования. Приведены тенденции в динамике за данный период времени.

Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационная активность, источники финансирования, внутренние источники, внешние источники.

O. STRETOVYCH,

Ph.D., assistant professor of innovation in agriculture, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

State funding of innovation in Ukraine

The article analyzed and the analysis of financing of innovative activity in Ukraine for the period 2000-2014 years. The structure of financing. Resulted trends in the dynamics of a given time period.

Keywords: innovation, innovative activity, sources of funding, internal sources, external sources.

Постановка проблеми. В період інтенсивної глобалізації світова економіка отримала дуже сильний розвиток. Промислові та обслуговуючи підприємства пропонують безліч товарів і послуг, які доповнюють та замінюють один одного. Передові логістичні схеми руху товарів посилили конкуренцію на всьому світовому просторі. Взаємопроникнення товарів і послуг різних країн величезне.

Виходячи з економічної сутності конкуренції головними пріоритетами товаровиробників в боротьбі за ринок є пошук можливостей покращення технології проектування, впровадження і виробництва товарів, оптимізація витрат на управління підприємством. Така діяльність власників та топ-менеджерів підприємств відображає їх інноваційну активність, яка напряму залежить від наявних джерел фінансування проектів.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Питанням здійснення інноваційної діяльності та її фінансування присвячені праці закордонних авторів: Л. Дж. Гітман, Д. Гарнер, а також вітчизняних авторів: В. Геєць, М. Кисіль, О. Витвіцька, В. Скрипниченко та ін.

Незважаючи на велику кількість публікацій та досліджень з даного питання, періодично виникає потреба в проведені аналізу ситуації з фінансування інноваційної діяльності в Україні і за кордоном.

Мета статті. Напередодні набуття чинності (з 1 січня 2016 року) положень Угоди про асоціацію України з ЄС, які стосуються створення зони вільної торгівлі, постає питання конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг. Одним із непрямих індикаторів, що характеризують конкурентоспроможність економіки держави, є стан інноваційної діяльності на підприємствах України, і особливо стан її фінансування.

Виклад основного матеріалу. Тільки на інноваційному шляху розвитку можливий підйом економіки. На частку нових знань, які відтворені в технологіях, обладнанні, продукції, в розвинутих країнах припадає до 85% приросту валового внутрішнього продукту.

З метою досягнення конкурентних переваг і максимізації прибутку компаніям необхідно пропонувати споживачеві нові види товарів, послуг або технологій. Це можливо тільки в результаті активної інвестиційно-інноваційної діяльності. Для результативних дій у цьому напрямі підприємству першою чергою необхідні грошові ресурси. Вони можуть бути власні, комерційні та бюджетні.

Як показує практика, в умовах хронічної нехватки вільних коштів (прострочена заборгованість підприємств перед банками, за оцінками НБУ, на 13.11.2015 досягла 17% загального обсягу виданих банками кредитів [1 ]) топ-менеджмент компаній України намагається використовувати власні грошові ресурси на поточні витрати виробництва, під які в теперішні часи проблематично отримати банківські кредити або їхня вартість є досить високою. На великі інноваційні проекти оптимальніше залучати кошти фінансових установ (внутрішніх та зовнішніх), а також «боротися» за бюджетне фінансування. Але поточна ситуація є протилежною [2].

Загальна сума витрат, яка була спрямована на здійснення інноваційної діяльності в 2014 році, становила 7,7 млрд. грн. (табл. 1).

Із цієї суми 6,54 млрд. грн., або 85%, були власні кошти підприємств та компаній України, 344,1 млн. грн. (4,5%) - кошти з державного бюджету. В попередні роки ситуація була аналогічною. Так, за 2000-2014 роки розмір фінансування інноваційної діяльності за власні кошти компаній коливався від 1,399 млрд. грн. до 7,97 млрд. грн., тобто змінювався в 5,7 раза.

А розмір фінансування інноваційної діяльності з державного бюджету коливався від 7,7 млн. грн. до 344,1 млн. грн.,

фінансування інноваційний глобалізація україна

Таблиця 1 - Джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні

* Дані без Криму та зони АТО

Таблиця 2 - Максимальні та мінімальні абсолютні розміри та питома вага різних джерел фінансування інноваційної

або змінювався в 44,7 раза (табл. 2). Із чотирьох представлених джерел фінансування за 15 років мінімальна частка державного бюджету була меншою в 7 разів від мінімальної частки фінансування іноземними інвесторами і меншою в 19 разів від мінімальної частки фінансування з інших джерел. Максимальна частка за цей період була меншою відповідно у 7,4 і 26,4 раза.

Найкраща ситуація з фінансуванням інноваційної діяльності була в 2008 і в 2011 роках. У ці періоди спостерігалося зростання фінансування з власних коштів і коштів інших джерел (рис. 1).

Рисунок 1. Джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні

Рисунок 2. Питома вага різних джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні

У 2014 році загальне фінансування інноваційної діяльності відбувалося на рівні 2009-2010 років. Починаючи з 2011 року питома вага фінансування інноваційної діяльності з власних джерел постійно збільшувалася, а питома вага всіх інших джерел фінансування зменшувалася (рис. 2).

Державне фінансування в Україні, як правило, надається на реалізацію інноваційних проектів, які відносяться до стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на 2011-2021 роки, передбачених ст. 4 Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», прийнятого 08.09.2011 №3715-VI [3]. Такими напрямами є:

освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії;

освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки;

освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій;

технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;

Рисунок 3. Впровадження інновацій на промислових підприємствах України

впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;

широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;

розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.

Загальна сума фінансових ресурсів, спрямованих на інноваційну діяльність в Україні, мала тенденцію до зростання з 2000 по 2011 рік, а потім почала зменшуватися. Одночасно частка промислових підприємств, що впроваджували інновації, зменшилася з 14,8% в 2000 році до 8,2% в 2005 році, а далі знову поступово виросла до 13,6% в 2013 році (рис. 3). Прямої залежності між розміром суми фінансових інвестицій в інноваційну діяльність і часткою підприємств, які впроваджували інновації не було. Ще більш негативною за даний період є тенденція перманентного зниження питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції.

Висновки

Забезпечення конкурентоспроможності українських товарів і технологій - це важлива проблема, вирішення якої пов'язане з вдосконаленням розробки, виготовлення, продажу та технічного обслуговування, тобто із здійсненням цілеспрямованої інноваційної діяльності. Проведений аналіз показує, що державна політика України щодо здійснення інноваційної діяльності є не стабільною і фрагментарною. Прийняті державні акти не підтверджуються фінансовими та іншими інструментами, які б дозволили вітчизняним підприємствам прискореними темпами проводити інноваційну політику.

Інтенсивність конкуренції визначається тим, як швидко переваги в прибутку губляться в результаті успішного відтворення інновацій конкурентам. В першу чергу це залежить від того, наскільки швидко конкуренти реагують на ривок вперед підприємства-піонера і наскільки динамічним є попит. У такій ситуації керівництву нашої країни слід більше приділити уваги розробці законодавчої бази і створенню фінансових інструментів форсованої допомоги підприємствам України в здійснені інноваційної діяльності.

Список використаних джерел

1. Гонтарева рассказала, когда восстановят банковское кредитование, https://news.mail.ru/economics/23950720/9frommaiM

2. Державна служба статистики України, http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» №3715-У! від 08.09.2011.

Размещено на Allbest.ru