Удосконалення механізму оподаткування прибутку підприємств

* Джерело: [3].

3. Збільшення норми амортизації. А для групи «машини та обладнання» і «транспортні засоби» - можливість застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості.

4. Зміна підходу у визнанні доходів і витрат, застосувавши метод нарахувань.

5. Розширення бази оподаткування через заборону віднесення окремих витрат при визначенні бази оподаткування податку на прибуток підприємств.

6. Переведення на загальну систему оподаткування страхових організацій.

7. Чітке окреслення механізму визначення та розрахунку звичайних цін.

Аналіз розглянутих вище змін дає підстави розглядати Податковий кодекс України як такий, що є основою податкової політики держави, спрямованої на підтримання конкурентного рівня вітчизняних підприємств через зменшення ставки податку на прибуток, зміни в можливостях аморти- заційої політики підприємств, що потенційно забезпечить більш швидке оновлення основних фондів та залучення нових технологій; спрощення у веденні обліку підприємствами за рахунок зменшення розбіжностей між бухгалтерським та податковім обліками та інше.

Що своєю чергою із часом має вплинути на детінізацію економіки (за різними оцінками 4065%), що наразі вкрай негативно впливає на систему світових господарських зв'язків України та суттєво знижує її конкурентоспроможність на світових ринках.

Необхідно відмітити ще одну позитивну тенденцію, що спостерігається в Україні за останні роки, а саме - скорочення розриву між ефективною ставкою податку на прибуток підприємств (співвідношення податкових надходжень до бази оподаткування) та номінальною (передбаченою в Податковому кодексі України).

Позитивна різниця між номінальною та ефективною ставкою оподаткування свідчить про наявний розмір звільнень від оподаткування прибутку за рахунок наданих податкових пільг, недоплат, правил амортизації, та темпів інфляції.

Від'ємна різниця вищезазначених ставок свідчить про те, що підприємства сплачують більше податків, ніж це передбачено законодавством. У 2011-2012 роках спостерігалася тенденція до наближення даних ставок (з різницею приблизно у 2% в середньому по країні) [7], що свідчило про підвищення ефективності оподаткування прибутку підприємств, у той час як в 2014 році при номінальній ставці у 18% ефективна ставка знаходиться на рівні 21-22%.

Світова практика показує, що податок на прибуток можна і слід використовувати, як потужний інструмент для проведення інвестиційної політики та прискорення економічного зростання.

Фіскальна функція податку на прибуток в дійсності вже давно поступається місцем стимуляційній та регуляторній. Але потрібно чітко розуміти, що лише зменшення номінальної ставки оподаткування далеко не означає гарантії пожвавлення економіки. Тому основну увагу варто було звернути на динаміку реальних показників і аналіз їх впливу на реальну ситуацію в економіці України, за для подальшого визначення орієнтирів та заходів здійснення податкової політики.

Також належну увагу в нашому дослідженні слід звернути на недосконалість системи податкових пільг в Україні, в тому чисслі відносно податку на прибуток підприємств.

Основна проблема полягає в тому, що система пільг не тільки не стала очікуваним стимулом для розвитку бізнес-актив- ності підприємств, для яких вони передбачені, а й створила диспропорції в податкове навантаженні на суб'єктів господарювання.

Пільги у вигляді простого зниження податкової ставки для окремих суб'єктів, як правило, переслідують лише особисті інтереси власників бізнесу, пов'язаних із законодавчою функцією і не мають на меті загальну оптимізацію системи.

До заходів, що повинні бути основними інструментами полегшення податкового навантаження та стимулювання підприємств, належать:

- відрахування з бази оподаткування прибутку, витрат на інвестиції (відсоток відрахувань залежить від пріоритетності розвитку сектору економіки для країни);

- відрахування з бази оподаткування прибутку витрат, спрямованих на науково-дослідницьку діяльність;

- надання податкового інвестиційного кредиту;

- цільові податкові пільги для підприємств, які здійснюють діяльність у депресивних районах та інші.

Аналізуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що зменшення ставки податку на прибуток та сумнівна практика пільг, які мають місце в Україні, не є гарантіями економічного зростання. Для реального стимулювання інвестиційного клімату потрібно провести значно глибші реформи та використати напрацьований світовий досвід.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки щодо напрямів удосконалення механізму регулювання податку на прибуток підприємств:

1. Таким чином, враховуючи, що номінальне податкове навантаження в Україні було приведене на рівень навіть нижче середньоєвропейського, нагальним кроком наразі є задіяння механізмів для зменшення ефективної податкової ставки, що забезпечить збільшення рівня добровільної сплати податку на прибуток. А замість створення системи пільг для здійснення розширеного відтворення можна запропонувати створення сприятливих умов для самофінансування та інвестицій шляхом задіяння запропонованих у статті інструментів стимулювання. Такий захід надасть змогу знизити ефективну ставку податку на прибуток, тобто якщо ставка податку на прибуток підприємств не є високою, то підприємства зможуть обійтися і без пільги, оскільки встановлена пільга не є вагомим показником стимулювання. Досвід розвинутих країн свідчить, що поширення форми підтримки підприємства, як пільги на податок з прибутків підприємства, не є перспективною, тому що призводить до зловживань суб'єктами господарювання, приховувань своїх реальних результатів діяльності і, як наслідок, зменшення податкових надходжень до бюджету, дефіциту бюджетних коштів.

2. Недосконала податкова політика впливає на платоспроможність підприємств по-різному: з одного боку, податковий механізм, якщо він неправильно побудований та не є адекватним по відношенню до фінансового стану платників податків, здатний підвищувати загальні розміри їх заборгованості; з іншого - застосування до підприємств із нестійким фінансовим станом норм податкового закону, включаючи санкції за приховування та затримку платежів, здатна швидко привести такі підприємства до повної кризи.

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України (поточна редакція, Na1668-VII від 02.09.2014).

2. Постанова ВРУ «Про основні положення податкової політики в Україні» від 04.12.96 // Агрокомпас, 1997 N2.

3. Мілевська О.М., Піхотіна А.О. Бухгалтерський і податковий облік податку на прибуток / О.М. Мілевська, А.О. Піхотіна // Економічні науки. - К., 2012. - N9 (33). - С. 37-42.

4. Смірнова О.М. Гармонізація податкового та бухгалтерського обліку в контексті оподаткування прибутку підприємств як пріоритет у діяльності Міністерства доходів і зборів / О.М. Смірнова // Гармонізація оподаткування в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів: зб. Тез доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференції, 12-13 квітня 2013 р.: в 2 ч. / Держ. подат. служба України; Нац. унів. ДПС України. - Ірпінь: ВЦ НУД ПСУ , 2013. - С. 166-167.

5. Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss. gov.ua

6. Проект бюджету 2014 / Новини // Інформаційне агентство «УНІАН « [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www. unian.ua/news/603729-glava-minfinu-proekt-byudjetu-2014- formuetsya-z-urahuvannyam-vikonannya-vimogi-mvf.html

Размещено на Allbest.ru