Оцінка доцільності застосування факторингу в діяльності торговельних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.77(045)

Оцінка доцільності застосування факторингу в діяльності торговельних підприємств

Evaluation of the expediency of factoring application in trade enterprises' activity

Фаринович І.В., здобувач

Науковий керівник: Квасній Л.Г. - к.е.н., доцент Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Вступ

Постановка проблеми. В умовах фінансово-економічної кризи торговельні підприємства стикаються із проблемою нестачі оборотних коштів. Раціональне формування та застосування оборотних коштів є пріоритетним завданням суб'єкта господарювання. У зв'язку з тим, все більшої популярності набуває факторинг, як один із небагатьох джерел фінансування оборотних коштів торговельних підприємств. Як свідчить зарубіжний досвід, факторинг є ефективним методом покращення діяльності підприємств та стимулювання попиту всередині країни, представляє собою ефективну альтернативу іншим формам міжнародного торгівельного фінансування, є найкращим способом поповнення обігових коштів клієнтів та найбільш ефективним для малих та середніх підприємств, які традиційно стикаються з фінансовими труднощами через несвоєчасне погашення боргів дебіторами та обмеженість доступних для них джерел кредитування, а також покриває значну частину валютних, кредитних, ліквідних та відсоткових ризиків постачальника [1]. В практичному сенсі впровадження факторингу в діяльність підприємств сприятиме вирішенню проблем заборгованості й фінансування торговельного бізнесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження теоретичних основ факторингу присвятили свої праці такі відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: О.І. Пальчук, Є.В. Склеповий, В.В.Смачило, Н.М. Левченко, Ю.С. Скакальський, Ю.М. Лисенко, Б.З. Гвоздєв, І.Є. Медведєв, Е. Доллан, Дж. Гілберт. Дослідження доцільності застосування факторингу в діяльності підприємств, а особливо підприємств торгівлі, зумовлено новизною даної фінансової послуги в Україні, а також недостатністю, а в багатьох аспектах - відсутністю теоретичних та прикладних досліджень в цій галузі. В наукових працях вітчизняні вчені розглядають питання сутності та переваг факторингу, а також ефективності застосування факторингу в діяльності банків, проте вітчизняними науковцями не в повному обсязі обґрунтована оцінка доцільності застосування факторингу в діяльності торговельних підприємств.

Постановка завдання. Метою дослідження є обґрунтування доцільності застосування факторингу в діяльності торговельних підприємств на основі розроблення послідовно-логічного аналізу.

Виклад основного матеріалу дослідження

За офіційними даними в Україні кількість компаній, що мали право на надання факторингових послуг на 01.01.2015 р. становила 264, що на 101 компанію більше за відповідний період попереднього року [2]. Також варто зазначити, чотири з десяти основних галузей економіки України показали у 2014 р. зростання фінансування за допомогою факторингу. Серед них: сфера послуг, сільське господарство і транспорт, будівництво і харчова промисловість.

За даними Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, підприємці, що здійснюють діяльність у сфері послуг, уклали в 2014 році в 9,8 разів більше договорів факторингу, ніж роком раніше. А обсяг цих договорів, виріс за минулий рік на 884,14%, або 1,349 млрд, до 1,502 млрд гривень. Підприємства транспортної галузі збільшили обсяг договорів факторингу на 76,47%, або 1,3 млн до 3 млн гривень; будівельної сфери - на 26,32%, або 14,5 млн, до 69,6 млн гривень; харчової промисловості - на 15,73%, або 18,1 млн, до 133,2 млн гривень. В цілому, у 2014 році фінансові компанії уклали 17,671 тис. договорів факторингу на загальну суму 23,526 млрд гривень, що на 134,33%, або 13,486 млрд більше, ніж у попередньому році [3].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура обсягу фінансових послуг, укладених у 2014 році під факторингові контракти за галузями Джерело: [3]

Протягом січня-березня 2015 року факторингові компанії уклали 2,725 тис. контрактів на загальну суму 3,929 млрд гривень. У порівнянні з першим кварталом 2014 року обсяг фінансування підприємців, що здійснюють торговельні операції на умовах відстрочки платежу, збільшився на 115,14%, або 2,103 млрд гривень. Динаміка вартості укладених фінансовими компаніями договорів факторингу в І кварталі 2012-2015 рр. на рис. 2 [3].

Рис. 2. Динаміка вартості укладених фінансовими компаніями договорів факторингу в І кварталі 2012-2015 рр.

За даними Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, протягом січня-березня 2015 року фінансові компанії виконали 2,616 тис. договорів факторингу на суму 5,049 млрд гривень [3].

Отже із вище проведеного статистичного аналізу можна стверджувати про зростання популярності факторингових послуг серед вітчизняних підприємств, особливо сфери послуг до якої відноситься і торговельна галузь.

Факторинг - це фінансовий інструмент, що дозволяє максимально оперативно поповнювати обігові кошти підприємств. Він призначений для активного зростання бізнесу, оскільки здатний у декілька разів збільшити оборот фірми протягом одного сезону її ділової активності. Багатьом фірмам доводиться протягом декількох місяців чекати платежів від покупців, знижуючи або заморожуючи свою ділову активність. Факторинг дає можливість не чекати платежів від покупців, а отримувати гроші відразу ж після відвантаження товарів, направляючи кошти на закупівлю товарів [4].

Основними перевагами факторингу є [5]:

- факторинг - це сукупність взаємопов'язаних та рівноцінних для підприємства фінансово- посередницьких послуг, а саме: фінансування; моніторинг дебіторської заборгованості; страхування ризиків;

- погашення заборгованості здійснюється за рахунок коштів, які надходять від дебіторів, у виняткових випадках за рахунок обігових коштів клієнта;

- факторинг може здійснюватися безстроково;

- для оформлення факторингу необхідний спрощений пакет документів;

- отримані кошти використовуються клієнтом на власний розсуд;

- при факторингу клієнт може отримати від банку низку додаткових послуг;

- розмір фінансування залежить від обсягів дебіторської заборгованості;

- прискорення оборотності дебіторської заборгованості;

- планування графіка погашення заборгованості та ін.

Оцінити доцільність застосування факторингу в діяльності підприємств пропонуємо на основі аналізу фінансового стану, який побудований в структурно-логічній послідовності і полягає в дослідженні фінансового стану торговельних підприємств до застосування факторингу та після його застосування (рис. 4).

Рис. 3. Структурно-логічна послідовність оцінки доцільності застосування факторингу в діяльності торговельних підприємств

факторинг торговельний обіговий кошт

Дослідження доцільності застосування факторингу в діяльності торговельних підприємств полягає в проведенні горизонтального, вертикального, коефіцієнтного та порівняльного аналізу, який побудований на основі правила «Зростання економічної ефективності підприємств з факторингом».

Проведення горизонтального аналізу полягає в дослідженні динамічних змін оборотних коштів та їх елементів та дослідження змін динаміки фінансових результатів підприємства, які пов'язані з використанням факторингу.

Вертикальний аналіз базується на дослідженнях структури оборотних коштів та фінансових результатів з метою визначення зміни питомої ваги елементів оборотних коштів, які пов'язані з використанням факторингу.

В основу коефіцієнтного аналізу покладені показники ефективності підприємства, такі як коефіцієнти рентабельності та оборотності.

З метою подальшого їх порівняння показники ефективності на підприємстві розраховуються до використання факторингу та після нього.

Оцінка доцільності застосування факторингу в діяльності торговельних підприємств завершується сформованим автором правилом «Зростання економічної ефективності підприємств з факторингом», яке полягає в тому, що коефіцієнт зростання за чистим прибутком повинен бути більшим за коефіцієнт зростання за валовим прибутком, а коефіцієнт зростання за валовим прибутком повинен бути більшим за коефіцієнт зростання за виторгом. Коефіцієнт зростання за виторгом повинен бути більшим за одиницю, тоді як коефіцієнт зростання за оборотними коштами повинен бути меншим за одиницю. Якщо вимога цього правила задовольняється, тоді застосування факторингу в діяльності торговельних підприємств є доцільним та обґрунтованим.

Якщо в результаті проведеного аналізу не задовольняється правило, то додатково проводиться факторний аналіз з метою виявлення факторів впливу на фінансові результати та їх усунення.

В таблиці 1 відображено розрахунок показників зростання економічної ефективності торговельних підприємств з факторингом, які відображені в правилі «Зростання економічної ефективності підприємств з факторингом».

Таблиця 1 Показники зростання економічної ефективності торговельних підприємств