У статті доведено необхідність формування ефективної системи фінансового забезпечення суб'єктів підприємництва та забезпечення достатньою кількістю обігових ресурсів. Проаналізовано рівень фінансового забезпечення окремих суб'єктів господарювання. Встановлено, що основними причинами погіршення фінансового забезпечення суб'єктів господарювання є погіршення доступності до банківських кредитів, недостатність бюджетного фінансування, зниження рентабельності власного капіталу внаслідок невідповідності середніх ставок відсотка по кредитах, зниження фінансових можливостей підприємств щодо погашення зобов'язань за відсотками за рахунок власного прибутку.

Ключові слова: фінансові ресурси, фінансове забезпечення, фінансування, агрохолдинг, нестабільність.

В статье доказана необходимость формирования зффективной системы финансового обеспечения субъектов предпринимательства и обеспечения достаточным количеством оборотных ресурсов. Проанализирован уровень финансового обеспечения отдельных субъектов хозяйствования. Установлено, что основными причинами ухудшения финансового обеспечения субъектов хозяйствования является ухудшение доступности банковских кредитов, недостаточность бюджетного финансирования, снижение рентабельности собственного капитала вследствие несоответствия средних ставок процента по кредитам, снижение финансовых возможностей предприятий по погашению обязательств по процентам за счет собственной прибыли.

Ключевые слова: финансовые ресурсы, финансовое обеспечение, финансирование, агрохолдинг, нестабильность.

The necessity of forming of the effective system of the financial providing of business and providing of circulating resources a sufficient amount entities is well-proven in the article. The level of the financial providing of separate subjects of menage is analysed. it is set that principal reasons of worsening of the financial providing of subjects of menage are worsening of availability to the bank credits, insufficiency of the budgetary financing, decline of profitability of property asset as a result of disparity of middle rates of percent on credits, decline of financial possibilities of enterprises in relation to redemption of obligations after percents due to an own income.

Keywords: financial resources, financial support, financing, agricultural holding, instability.

Постановка проблеми

Однією з основних складових діяльності суб'єктів господарювання є фінансове забезпечення, оскільки для здійснення основної діяльності необхідні фінансові ресурси, які спрямовуються на потреби виробництва, покриття витрат, на своєчасне погашення фінансових зобов'язань перед контрагентами, банківськими установами, страховими компаніями, а також при формуванні доходів та прибутку.

Діяльність суб'єктів господарювання в умовах економічної нестабільності пов'язана з ризиком відсутності сталих прибутків, відтоку обігових коштів, високим рівнем відсоткових ставок у банківському секторі та інші, що призводить до виникнення проблеми - дефіциту фінансових ресурсів. Тому всі управлінські рішення мають бути спрямовані на пошук альтернативних джерел фінансового забезпечення, без якого неможливе створення належних умов для розвитку та функціонування суб'єктів господарювання.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми

Визнання України світовою спільнотою як країни з ринковою економікою вимагає формування сучасної парадигми фінансового забезпечення суб'єктів господарювання, яка є невід'ємним атрибутом економічного середовища ринкового типу з усталеними теоретичними обґрунтуваннями та практичним відпрацюванням.

Функціонування суб'єктів господарювання будь-якої галузі економіки в значній мірі залежить від їх фінансового забезпечення, тому дослідженню цієї проблеми присвячено чимало наукових праць. Різним аспектам забезпеченості та ефективності використання фінансових ресурсів приділяється постійна увага як науковців, так і спеціалістів-практиків. Значний внесок у вирішення питань поліпшення фінансового забезпечення зробили відомі вітчизняні вчені О. Гудзь [1], М. Дем'яненко, І. Зеліско, П. Стецюк [6], А. Чупіс, Л. Худолій та багато інших дослідників.

Разом із тим існують різні підходи до визначення сутності фінансового забезпечення та його складових у сучасній економічній науці. Дефініція "фінансове забезпечення" у науковій літературі на сьогодні не є достатньо обґрунтованою та однозначно сформульованою. Також питання фінансового забезпечення виробничої діяльності суб'єктів господарювання залишаються актуальними.

Метою статті є визначення сутності, мети та основних джерел фінансування діяльності суб'єктів господарювання.

Виклад основного матеріалу

Фінансове забезпечення - вагомий складовий елемент фінансового механізму. "Фінансове забезпечення відтворювального процесу - це покриття відтворювальних витрат за рахунок фінансових ресурсів, що акумулюються суб'єктами господарювання і державою" [6]. О.Л. Кашенко вказує, що". фінансування - це забезпечення необхідними фінансовими ресурсами витрат на розвиток народного господарства, які здійснюються за рахунок власних коштів суб'єктів господарювання, асигнувань з державного бюджету та інших фінансових джерел. Тобто фінансування за таким уявленням має функцію грошового покриття витрат, можна розглядати як фінансове забезпечення процесу відтворення" [3, с.72].

Фінансове забезпечення є одним зі складових елементів фінансово-кредитного механізму поряд з управлінням фінансовою діяльністю, фінансовим аналізом, фінансовим регулюванням, фінансовим плануванням і прогнозуванням та іншими [1]. Водночас, ураховуючи роль кожного елемента у процесі подальшого розвитку, ми акцентували увагу на фінансовому забезпеченні, без якого неможливе створення належних умов для ефективного функціонування суб'єктів господарювання.

Дієвість механізму фінансового забезпечення значною, визначальною мірою залежить від наявності необхідних фінансових ресурсів. Саме тому недостатнє фінансування чи й повну відсутність необхідних фінансових ресурсів зазвичай вважають найбільшою проблемою. Але це досить звужений розгляд, який не бере до уваги спрямування та швидкість руху внутрішніх фінансових потоків, які можуть характеризувати перспективи розвитку підприємства. Рух фінансових ресурсів слід розглядати не у статистиці, а в конкретному часі та за конкретних умов функціонування.

Головною метою фінансового забезпечення суб'єктів господарювання є визначення й забезпечення необхідного обсягу фінансових ресурсів для задоволення потреб пов'язаних з операційної та інвестиційною діяльністю, що, своєю чергою, буде сприяти економічному розвитку суб'єкта господарювання.

У процесі реалізації стратегічних напрямів необхідно оцінювати існуючі та потенційні джерела фінансового забезпечення суб'єктів господарювання [60]. Періодична оцінка джерел фінансового забезпечення у регіональному розрізі служитиме орієнтиром для користувачів фінансової інформації (інвесторів, кредиторів, органів виконавчої влади в аграрному секторі та ін.), сприятиме з'ясуванню фінансово - економічного стану та перспектив розвитку суб'єктів господарювання, реалізації управлінських заходів [4].

До проблеми аналізу та оцінки джерел фінансового забезпечення суб'єктів господарювання необхідно підходити комплексно, враховуючи теоретико-методологічні напрацювання у цій сфері та специфіку організації діяльності суб'єктів господарювання. Саме такий підхід дозволить отримати інформацію для розв'язання питань, пов'язаних із фінансуванням поточних та стратегічних потреб суб'єктів господарювання. З огляду на це та виходячи з представленої концепції (див. рис.) фінансове забезпечення представлено як зважену структуру джерел фінансування майна суб'єктів господарювання, ступінь використання його активів, що дозволяють йому за умов даної ліквідності та ризику генерувати грошові потоки, для постійного відновлення основної діяльності на прийнятному рівні.

Зауважимо, що потреби для здійснення ефективної господарської діяльності суб'єкта господарювання можна покрити шляхом самофінансування, кредитування, випуску і розміщення цінних паперів, лізингових операцій.

Як відзначає П.А. Стецюк, "проблема фінансового забезпечення окремого суб'єкта господарювання полягає не у відсутності фінансових ресурсів взагалі, а в доступі до них конкретного підприємства та формах і методах їхнього розподілу між галузями й господарюючими суб'єктами" [5, с.111]. З метою детальнішого вивчення джерел фінансового забезпечення суб'єктів господарювання та дослідження їх особливостей доцільно провести аналіз на рівні окремих суб'єктів господарювання (табл.1).

До узагальнюючих показників оцінки фінансового забезпечення виробничої діяльності суб'єктів господарювання відносяться загальні показники, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства: обсяг прибутку або збитку, рівень рентабельності, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, темпи зростання виробництва та обсяги отриманих кредитів. Аналіз динаміки зміни фінансового забезпечення діяльності дочірніх компаній агрохолдингу "Зерновий альянс" свідчать про збільшення частки необоротних активів на 11,02%, що є позитивним моментом, та свідчить про розширення виробництва. Дещо високою є частка зростання Джерела фінансового забезпечення суб'єктів господарювання оборотних активів на 66,7%, що є свідченням активної виробничої діяльності агрохолдингу. Акціонерний капітал протягом трьох років залишався незмінним, нерозподілений прибуток зменшився удвічі.

фінансове забезпечення підприємництво

Схема діяльності суб'єктів господарювання з позиції фінансового забезпечення

Збільшення кредитів та позик свідчить про залучення додаткових коштів та активне їх використання у виробництві. Загальний обсяг активів, які використовує агрохолдинг, становить 463 527 тис. грн., що на 33,9% більше, ніж було два попередні роки. Це зумовлено залученням нових фінансових ресурсів та більш раціональним їх використанням. Для порівняння використаємо дані ще одного суб'єкта господарювання "Агротрейд" (табл.2).

За даними табл.2 простежується зростання величини необоротних та оборотних активів загалом на 4,8%, що свідчить про залучення фінансових ресурсів. Зростання величини короткострокових зобов'язань та збільшення величини довгострокових свідчить про недостатність власних коштів та те, що агрохолдинг активно залучав зовнішні фінансові ресурси. Проте, за аналізований період валюта балансу агрохолдингів "Зерновий альянс" та "Агротрейд" зросла на 33% та 4,8% відповідно, тобто ми можемо констатувати їх безперебійну виробничу діяльність. Дати відповідь на запитання наскільки виробнича діяльність була ефективною, допоможе група показників рентабельності (табл.3).

Таблиця 1. Аналіз динаміки змін фінансової забезпеченості діяльності дочірніх компаній агрохолдингу "Зерновий альянс"

Таблиця 2. Аналіз динаміки змін фінансової забезпеченості діяльності агрохолдингу "Агротрейд"

Дані табл.3 переконливо свідчать про збитковість роботи агрохолдингу "Зерновий альянс" протягом досліджуваного періоду. Скажімо, дані коефіцієнта рентабельності власного капіталу говорять про те, що на кожні вкладені 100 грн. у власний капітал агрохолдинг отримує збиток у розмірі 1,23 грн.

Дещо неоднозначною є ситуація в іншому агрохолдингу "Агротрейд", який у 2013 році демонструє рентабельність як активів, власного капіталу, так і діяльності в цілому, проте в 2014 році ситуація докорінно змінюється. Агрохолдинг "Агротрейд" за результати 2014 року стає збитковим суб'єктом господарювання.

Таблиця 3. Оцінка рентабельності агрохолдингів за 2013-2014 роки, %

Зменшення рівня рентабельності активів свідчить першою чергою про перенагромадження активів, їх неефективне використання. Рентабельність власного капіталу цікавить потенційних акціонерів та власників бізнесу, значення даного коефіцієнта свідчить про інвестиційну непривабливість на низьку ефективність виробничої діяльності. Тобто через неефективну виробничу діяльність, через збитковість агрохолдинги відчувають дефіцит власних фінансових ресурсів, а тому змушені використовувати зовнішні джерела фінансового забезпечення, такі як кредити та позики.

Ціна кредитних ресурсів, а особливо короткострокових, була занадто високою, це пояснюється різницею між попитом та пропозицією, що склалися на ринку кредитних позик. Причиною цьому є те, що банківська система України є не надто міцною.

Короткострокові кредитні ресурси агрохолдинги на 100% спрямовували на поповнення оборотних коштів, а на підтримку активної частини основних фондів у діючому стані кошти зовсім не спрямовуються.

Як бачимо, недостатній рівень фінансового забезпечення виробничої діяльності суб'єктів господарювання призводить до негативних наслідків, а саме: зростає сума зобов'язань підприємства за розрахунками з бюджетом, кредиторами, по заробітній платі, своєчасно не погашаються банківські кредити та відсотки за ними, з'являються перебої у виробництві готової продукції, що призводить до погіршення фінансового стану підприємства. Для запобігання цьому необхідно на підприємстві постійно проводити аналіз джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів, визначати рівень фінансового забезпечення за рахунок залучених та власних джерел.

Проте існують чинники, викликані особливостями сільськогосподарського виробництва та середовища, в якому здійснюється діяльність агрохолдингів, які визначають особливості фінансового забезпечення. До них належать:

- відносно високий рівень невизначеності та мінливості;

- існування природного ритму у виробництві;

- диференціація результатів діяльності залежно від ґрунтово-кліматичних умов;

- існування особливого укладу сільської місцевості;

- наближеність галузі до умов чистої конкуренції;

- консерватизм сільського населення;

- використання у виробництві родючості, як характеристики землі;

- особливості державної політики щодо аграрного сектору;

- довгострокова тенденція погіршення умов торгівлі в сільському господарстві.

Висновки