Принцип соціального орієнтування податкового регулювання як важливий аспект удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принцип соціального орієнтування податкового регулювання як важливий аспект удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

(частина І)

В.О. Рядінська,

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник

У статті розглядаються основні аспекти запровадження принципу соціального орієнтування податкового регулювання в систему оподаткування доходів фізичних осіб в Україні - неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб та сімейне оподаткування. Автор досліджує розвиток неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб в Україні, визначає проблеми, які утворилися внаслідок його застосування, та напрями їх вирішення. Проаналізовано застосування податкової соціальної пільги, вказано на її вибірковий характер відносно отриманих фізичними особами доходів та особливостей соціального стану фізичних осіб. Зазначено, що система оподаткування доходів фізичних осіб в Україні потребує встановлення та закріплення в механізмі податку на доходи фізичних осіб неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб, адекватного реальним суспільним запитам, рівного прожиткового мінімуму.

Ключові слова: соціальне орієнтування податкового регулювання, неоподатковуваний мінімум доходів фізичних осіб, податкова соціальна пільга, сімейне оподаткування.

В статье рассматриваются основные аспекты введения принципа социального ориентирования налогового регулирования в систему налогообложения доходов физических лиц в Украине - необлагаемого минимума доходов физических лиц и семейного налогообложения. Автор рассматривает развитие необлагаемого минимума доходов физических лиц в Украине, определяет проблемы, которые образовались в результате его применения, и выявляет пути их разрешения. Проанализировано применение налоговой социальной льготы, указано на ее избирательный характер относительно полученных физическими лицами доходов и особенностей социального положения физических лиц. Отмечено, что система налогообложения доходов физических лиц в Украине требует установки и закрепления в механизме налога на доходы физических лиц необлагаемого аналогом минимума доходов физических лиц, адекватного реальным общественным запросам, равного прожиточному минимуму.

Ключевые слова: социальное ориентирование налогового регулирования, необлагаемый минимум доходов физических лиц, налоговая социальная льгота, семейное налогообложение.

Paper discusses the main aspects of the introduction of the principle of social orientation of tax regulation in the personal income tax in Ukraine - non-taxabl minimum incomes of individuals and family taxation. The author examines the development of the non-taxable minimum incomes of physical persons in Ukraine, identifies problems, which were formed as a result of its use, and identifies ways to resolve them. It is analyzed the application of social tax benefit, and it is noted its selective nature with respect to income received by individuals and the characteristics of the social situation of individuals. It is noted that the system of personal income tax in Ukraine requires the installation and fixing in the mechanism of the tax on personal income tax-free minimum incomes, adequate to real public demand equal to the cost of living.

Keywords: social orientation of the tax regulation, non-taxable minimum personal income tax of social benefits, family taxation.

неоподатковуваний мінімум дохід пільга

Зарубіжний досвід оподаткування доходів фізичних осіб свідчить, що на сьогодні в переважній більшості країн із розвиненою економікою в системі оподаткування доходів фізичних осіб застосовується принцип соціального орієнтування податкового регулювання, який полягає в закріпленні в правовому механізмі податків на доходи фізичних осіб неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб (далі - НМДФО), механізму сімейного оподаткування та соціальних податкових відрахувань, що забезпечує соціальну спрямованість оподаткування доходів фізичних осіб, реалізацію соціальних функцій податків, справедливості держави в контексті організації системи розподільних відносин та управління нею, врівноваження податкового навантаження на різні верстви населення.

НМДФО (лат. existens minimum) - це встановлений державою мінімальний дохід особи, з якого не сплачується податок [1, с. 277; 2, с. 43]. Необхідність звільнення від оподаткування певного (мінімального) розміру доходів була визначена ще Ж. Сісмонді, К. Еєбергом, Дж. Міллем, І.Т. Тарасовим, А.О. Ісаєвим та іншими науковцями минулого [3, с. 145; 4, с. 33; 5, с. 34; 6, с. 87; 7, с. 23], які висували такі аргументи щодо доцільності закріплення неоподатковуваного мінімуму: оподаткування ніколи не повинно накладатися на ту частину доходів, яка необхідна для існування платника; невеликі доходи дуже важко піддаються обрахуванню, витрати на адміністрування доходів фізичних осіб за відсутності неоподатковуваного мінімуму можуть перевищувати їх надходження, тобто оподатковувати невеликі доходи обходиться державі занадто дорого; встановлення НМДФО забезпечує виконання державою власних соціальних функцій. Як зазначалося раніше, доцільність звільнення від оподаткування певної суми доходів, що необхідні фізичній особі для підтримання існування, витримала нападки тих, хто зазначав, що встановлення неоподатковуваного мінімуму порушує принцип загальності оподаткування. Дослідження генезису оподаткування доходів фізичних осіб у різних країнах, де застосовувався НМДФО, та в країнах, де НМДФО не застосовувався, довело, що аргументи, які висувалися класиками фінансового права, були правильними. Навіть у СРСР, де при оподаткуванні доходів фізичних осіб не враховувалися ні традиційні принципи оподаткування, ні спеціальні принципи оподаткування доходів фізичних осіб, у 60-х роках був запроваджений неоподатковуваний мінімум доходів громадян - суми доходів, нижчі за 70 руб. від оподаткування прибутковим податком з громадян звільнялися, оскільки витрати на адміністрування податків з таких доходів перевищували надходження від них [8, с. 56].

На сучасному етапі в країнах з розвиненою економікою система оподаткування доходів фізичних осіб ґрунтується на встановленні НМДФО як гаранті забезпечення визначених конституціями цих країн соціальних прав та державних соціальнних гарантій достатнього рівня для кожної фізичної особи [9, с. 138; 10, с. 10]. Особливостями НМДФО як елементу системи оподаткування доходів фізичних осіб у цих країнах є те, що такий мінімум враховується при фіскальному адмініструванні податку на доходи фізичних осіб, максимально наближений до прожиткового мінімуму індивіда, пов'язаний із сімейним станом платника податків та його віком [11, с. 92; 12, с. 43].

Прожитковим мінімумом у країнах із розвиненою економікою визначається рухлива економічна величина, що залежить від розміру мінімального споживчого бюджету, обчислення якого, у свою чергу, залежить від значної кількості важливих і соціально значимих витрат, необхідних для біологічного виживання, задоволення соціально-культурних потреб, утримання сім'ї, для освіти, лікування тощо, загальна сума яких повинна бути достатньою для нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості [13, с. 33; 1, с. 278; 14, с. 33]. Так, у США мінімальний споживчий бюджет складає 420 дол. на місяць (5 тис. дол. на рік) на одну особу, в Німеччині - 7,6 тис. євро на рік [15, с. 182]. У Великобританії застосовується “мінімальний стандарт доходу” (англ. Minimum Income Standard), який становить 337 фунтів стерлінгів на місяць (4045 фунтів стерлінгів на рік) [16, с. 174].

Україна, як визначалося раніше, успадкувала від СРСР НМДФО в розмірі 70 руб. Законом УРСР “Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства” від 5 липня 1991 р. № 1306 [17] було встановлено НМДФО в розмірі 185 крб, при цьому зазначений мінімум прив'язувався не до прожиткового мінімуму, а до мінімальної заробітної плати - у зазначений період НМДФО встановлювався в такому ж розмірі, як і мінімальна заробітна плата (розмір мінімальної заробітної плати відповідно до зазначеного нормативного акту закріплювався також в сумі 185 крб).

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 17 “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму сум заробітків, одержуваних громадянами за виконання трудових обов'язків, і прирівняних до них доходів та внесення змін до розмірів заробітків, щодо яких встановлено прогресивне оподаткування” від 11 січня 1992 р. [18], НМДФО було збільшено до 400 крб Швидка інфляція обумовила прийняття 26 травня 1992 р. Постанови Кабінету Міністрів № 277 “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму заробітків громадян та внесення змін до розмірів заробітків, щодо яких встановлено прогресивне оподаткування” [19], у якій розмір НМДФО було збільшено до 900 крб. У цей же період на підставі Постанови Верховної Ради України “Про підвищення соціальних гарантій для населення” від 29 квітня 1992 р. № 2301-ХІІ [20], до таких самих розмірів (900 крб) було збільшено мінімальну заробітну плату. Із прийняттям Постанови Верховної Ради України “Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсії” від 16 листопада 1992 р. № 2779-XII [21] НМДФО було встановлено на рівні мінімального розміру заробітної плати - 2300 купонів на місяць. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсії” від 29 грудня 1992 р. № 19-92 [22], мінімальна заробітна плата та НМДФО були збільшені до 4600 українських карбованців на місяць. Отже, у цей період неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлювався на тому ж рівні, що й мінімальна заробітна плата, і збільшувався разом з нею.

Проте з часом мінімальна заробітна плата та НМДФО стали встановлюватися в різних розмірах. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і ставки їх прогресивного оподаткування” від 10 червня 1993 р. № 433 [23] неоподатковуваний мінімум було встановлено в розмірі 13800 крб на місяць, а згідно з Постановою Верховної Ради України “Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком” від 1 червня 1993 р. № 3243-ХІІ [24] мінімальна заробітна плата складала 6900 крб. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і ставки їх прогресивного оподаткування” від 10 вересня 1993 р. № 719 [25] НМДФО було збільшено до 40 000 крб на місяць; а відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком” від 27 серпня 1993 р. № 3415-ХІІ [26] мінімальна заробітна плата складала 20 тис. крб. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та ставки їх прогресивного оподаткування” від 14 грудня 1993 р. № 1032 [27] розмір НМДФО склав 120 тис. крб, а відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про підвищення розмірів мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком” від 25 листопада 1993 р. № 3653-ХІІ [28] розмір мінімальної заробітної плати встановлювався в 60 тис. крб.

Відтоді і до 1 березня 1996 р. розмір мінімальної заробітної плати не змінювався, а неоподатковуваний мінімум продовжував зростати - на підставі Указу Президента “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян” від 13 вересня 1994 р. № 519 [29] НМДФО, що не обкладався прибутковим податком, встановлювався у розмірі 240 тис. крб на місяць; згідно із Указом Президента України “Про зміни до Указу Президента України від 13 вересня 1994 р. № 519” від 31 жовтня 1994 р. № 649 [30] НМДФО було збільшено до 780 тис. крб; відповідно до Указу Президента України “Про зміни до Указу Президента України від 13 вересня 1994 р. № 519” від 3 лютого 1995 р. № 100/95 [31] розмір НМДФО встановлювався в розмірі 1млн 400 тис. крб; згідно із Указом Президента України “Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 р. № 519” від 21 листопада 1995 р. № 1082/95 [32] з 1 жовтня 1995 р. НМДФО, що не обкладався прибутковим податком, було встановлено у розмірі 1млн 700 тис. крб на місяць. У 1996 р. було збільшено і мінімальну заробітну плату - відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про порядок введення в дію ст.ст. 10, 33, 34 Закону України “Про оплату праці та встановлення мінімального розміру пенсії за віком” від 20 лютого 1996 р. № 789/97-ВР [33] розмір мінімальної заробітної плати в Україні складав 1 млн 500 тис. крб.

25 серпня 1996 р. в Україні, відповідно до Указу Президента № 762/96 ”Про грошову реформу в Україні” [34] була проведена заміна валюти - з карбованця на гривню, згідно з якою українські карбованці підлягали обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100 тис.крб на 1 гривню. Відповідно до проведеної реформи НМДФО становив 17 грн, а мінімальної заробітної плати - 15 грн. Відтоді розмір мінімальної заробітної плати збільшувався, а НМДФО залишався таким самим. Саме в цьому розмірі НМДФО закріплювався у п. 22.5 ст. 22 Закону України “Про податок на доходи фізичних осіб” [35]. У такому ж розмірі НМДФО встановлений і в п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України (надалі - ПК України) [36]. Отже, на сьогодні в Україні НМДФО встановлено в розмірі 17 грн (див. табл. 1).

Таблиця 1

Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що встановлювався нормативними актами України

15 липня 1999 р. було прийнято Закон України “Про прожитковий мінімум” № 996-XIV, у ст. 2 якого зазначалося, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення величини неоподатковуваного мінімуму громадян, при цьому як прожитковий мінімум визначалася вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості [37]. Крім того, 5 жовтня 2000 р. було прийнято Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-III [38], у ст. 17 якого зазначалося, що основні державні соціальні гарантії (до яких належить і НМДФО) не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Отже, згідно з нормами зазначених вище законів, НМДФО не може бути нижчим за прожитковий мінімум. З 2000 р. розмір прожиткового мінімуму змінювався не тільки щорічно, а й декілька разів на рік (див. табл. 2-4), проте на розмірі НМДФО він жодним чином не позначався.

Таблиця 2

Розмір прожиткового мінімуму в Україні у 2000 - 2013 роках

Таблиця 3

Розмір прожиткового мінімуму в Україні у 2014 р., встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” від 16.01.2014 р. № 1165-VII

Таблиця 4

Розмір прожиткового мінімуму у 2015 р., встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII

Таким чином, з 1996 р. розмір НМДФО не змінюється, істотно відірвавшись від розміру прожиткового мінімуму (якому відповідно до законодавства України повинен відповідати) і розміру мінімальної заробітної плати (з якою впродовж тривалого часу був тісно пов'язаний). Як слушно зауважує А.А. Славкова [39, с. 45], внаслідок безсистемного та хаотичного процесу зміни розміру НМДФО, що відбувався в 90-х роках в Україні на підставі нормативних актів різної сили - Законів України, постанов Верховної Ради, декретів Кабінету Міністрів та указів Президента України, зазначена категорія перетворилася на “квазінеоподатковуваний мінімум”, втративши будь-який сенс як соціальна гарантія (стандарт).

Дійсно, після набуття чинності Законом України “Про податок на доходи фізичних осіб” було здійснено перехід від застосування НМДФО до використання системи податкових соціальних пільг, а дефініція “неоподатковуваний мінімум доходів фізичних осіб” застосовується виключно як норма відповідальності за різноманітні порушення на рівні 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги (п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України [36]). Таке становище неодноразово критикувалося з боку наукової спільноти [1, с. 278; 16, с. 48]. Так, А.А. Славкова з цього приводу слушно зазначала, що використання терміну “неоподатковуваний мінімум доходів громадян” для обрахування штрафних санкцій є некоректним, економічно невірним та юридично безграмотним, і пропонувала замінити його на категорію “мінімальний розмір штрафних санкцій” [39, с. 45]. Проте ситуація в цьому питанні не змінилися, і НМДФО в Україні остаточно втратив своє функціональне соціально-фінансове призначення.

Натомість для виконання соціальної функції держави у 2004 р. законодавцем було введено податкову соціальну пільгу, а саме право платника податків на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової пільги, розмір якої визначається, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, а також від особливостей такого платника (якщо він утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, є одинокою матір'ю чи батьком, має дитину-інваліда, є інвалідом І чи ІІ групи і т.ін.). Як зазначає Ю.О. Тесленко [40, с. 114], податкова соціальна пільга фактично - це неоподатковуваний мінімум доходів фізичних осіб, який просто має іншу назву. Не погоджуємося з його думкою, бо податкову соціальну пільгу не можна порівнювати з НМДФО, оскільки: 1) податкова соціальна пільга застосовується не до всіх, а лише до трудових доходів фізичних осіб; 2) відповідно до п. 169.4 ст. 169 ПК України податкова пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн [36]; 3) передбачено ряд обмежень для фізичних осіб залежно від соціального стану, кількості дітей, інвалідності та інших факторів. Все це не дозволяє визначати зазначену пільгу як неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Крім того, вибірковий характер податкової соціальної пільги не забезпечує кожній фізичній особі в Україні державну соціальну гарантію на отримання доходу, достатнього для нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Отже, в податковому законодавстві України утворилася аномалія, яка полягає в тому, що, незважаючи на існування і навіть закріплення в ПК України категорії “неоподатковуваний мінімум доходів фізичних осіб”, оподатковуються будь-які, навіть менші за прожитковий мінімум, доходи фізичних осіб, що порушує державні соціальні гарантії та позбавляє фізичних осіб можливості задовольняти свої важливі життєві потреби. Застосування податкової соціальної пільги суттєво не змінює ситуації через її вибірковий характер відносно отриманих фізичними особами доходів та особливостей соціального стану фізичних осіб.

Підсумовуючи зазначене вище, констатуємо, що система оподаткування доходів фізичних осіб в Україні потребує встановлення та закріплення в механізмі податку на доходи фізичних осіб НМДФО, адекватного реальним суспільним запитам, що можливо шляхом дорівнювання його до прожиткового мінімуму. Такий підхід забезпечить єдність норм різних нормативних актів та реалізацію норм Законів України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” і “Про прожитковий мінімум”.

На сучасному етапі НМДФО в зарубіжних країнах тісно пов'язаний з механізмом сімейного оподаткування, оскільки надається не лише індивідуальній фізичній особі, а й консолідованому платнику - сім'ї, в рамках сімейного оподаткування. Дослідженню сімейного оподаткування як окремого аспекту принципу соціального орієнтування податкового регулювання буде приділена увага в подальших роботах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Маранчин О. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян в Україні : ретроспективний аналіз / О. Маранчин, О. Вавриш // Економічний аналіз. - 2011. - Вип. 8. - Ч. 1. - С. 277281.

Соловьева НА. Необлагаемый налогами минимум по налогу на доходы физических лиц : миф или реальность / Н.А. Соловьева // Налоги. - 2011. - № 5. - С. 43-48.

Сисмонди Ж.С. Новые начала политической экономии в его отношении к народонаселению / Ж.С. Сисмонди. - М. : Гос. Соц.-эк. Изд-во, 1937.- В 2-х т. - Т. 2. - 544 с.

Эеберг К.Т. Очерки финансовой науки / К.Т. Эеберг. - Ярославль : Типография М.Х. Фарака, 1893. - 133 с.

Милль Дж. Основы политической экономии / Дж. Милль. - в 5 т. -Т. 3 в 2 кн. Кн. 2 : О влиянии правительства. - М. : Прогресс, 1981. - 318 с.

Тарасов И.Т. Очерк науки финансового права / И.Т. Тарасов. - М. : Типография Императорского Университета, 1889. - 307 с.

Исаев АА. Очерк теории и политики налогов / А.А. Исаев. - М. : ЮрИнфоР-Пресс, 2004. - 270 с.

Хезретов А. Подоходный налог с населения в СССР : Правовые вопросы : автореф. дисс. ... канд. юр. наук : 12.00.02 / А. Хезретов. - М., 1983. - 24 с.

Бойко С.В. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян як інструмент забезпечення соціальної справедливості в оподаткуванні / С.В. Бойко // Актуальні проблеми економіки і права. - 2012 - 12. - С. 138-143.

Вяльцев Н.Н. Ставки и вычеты по НДФЛ и их влияние на социальное положение населения / Н.Н. Вяльцев // Теория и практика общественного развития. - 2013. - № 1. - С. 10-16.

Коростелева В.В. Перспективы развития системы налоговых вычетов по налогу на доходы физических лиц / В.В. Коростелева // Экономика и социум. - 2014. - № 1. - С. 92-110.

Белоножко А.А. К вопросу о справедливости налогообложения граждан России на современном этапе / А.А. Белоножко // Известия ИГЭА. - 2007. - № 5. - С. 18-21.

Черник Д.Г. Применение налоговых льгот по налогу на доходы физических лиц / Д.Г. Черник, Ю.Д. Шмелев // Финансы. - 2007. - № 1. - С. 37-41.

Сокол М.П. Принципы теории и практики мировой системы подоходного налогообложения граждан, заложенные в Налоговом кодексе Российской Федерации / М.П. Сокол // Министерство РФ по налогам и сборам. Налоговый вестник. - 2001. - № 10. - С. 32-39.

Connolly S. Economics of the Sector/ S. Connolly, A. Munro. - Harlow, England : Pearson Education, 1999. - 515 p.

Славкова AA. Фінансові важелі суспільного розвитку в Україні : прожитковий мінімум доходів громадян / А.А. Славкова // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : збірник наукових праць. - Вип. 3. : Економічні науки. - Чернівці : Технодрук, 2009. - С. 46-49.

Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства : Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки від 5 липня 1991 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №43. - Ст. 568.

Про збільшення неоподатковуваного мінімуму сум заробітків, одержуваних громадянами за виконання трудових обов'язків, і прирівняних до них доходів та внесення змін до розмірів заробітків, щодо яких встановлено прогресивне оподаткування : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 1992 р. № 17 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/17-92-n.

Про збільшення неоподатковуваного мінімуму заробітків громадян та внесення змін до розмірів заробітків, щодо яких встановлено прогресивне оподаткування : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 1992 р. № 277 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/277-92-n.

Про підвищення соціальних гарантій для населення : Постанова Верховної Ради України від 29 квітня 1992 р. № 2301 -XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1992. - № 30. - Ст. 428.

Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсії : Постанова Верховної Ради України від 16 листопада 1992 р. № 2779-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1992. - № 48. - Ст. 664.

Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсії : Декрет Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1992 р. № 19-92 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1993. - № 20. - Ст. 216.

Про збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і ставки їх прогресивного оподаткування : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 червня 1993 р. № 433 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1032-93-n.

Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком : Постанова Верховної Ради України від 1 червня 1993 р. № 3243-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1993. - № 49. - Ст. 467.

Про збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і ставки їх прогресивного оподаткування : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1993 р. № 719 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // kodeksy.com.ua/ norm_akt/source-КМУ / type- Постанова/719-93-п-10.09.1993ФШ.

Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком : Постанова Верховної Ради України від 27 серпня 1993 р. № 3415-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1993. - № 38. - Ст. 380.

Про збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і ставки їх прогресивного оподаткування : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 червня 1993 р. № 433 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1032-93-n.

Про підвищення розмірів мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком : Постанова Верховної Ради України від 25 листопада 1993 р. № 3653-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1993. - № 49. - Ст. 467.

Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян : Указ Президента України від 13 вересня 1994 р. № 519 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // zakon4.rada.gov.ua/laws/show/519/94.

Про зміни до Указу Президента України від 13 вересня 1994 р. № 519 : Указ Президента України від 31.10.1994 № 649/94 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/649/94

Про зміни до Указу Президента України від 13 вересня 1994 р. № 519 : Указ Президента України від 3 лютого 1995 р. № 100/95 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U649_94.html

Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року № 519 : Указ Президента України від 21 листопада 1995 р. № 1082/95 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1082/95.

Про порядок введення в дію ст. 10, 33, 34 Закону України “Про оплату праці та встановлення мінімального розміру пенсії за віком” : Постанова Верховної Ради України від 20 лютого 1996 р. № 789/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 9. - Ст. 45.

Про грошову реформу в Україні : Указ Президента від 25.08.1996 р. № 762/96 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U762_96.html.

Про податок з доходів фізичних осіб : Закон України від 22 травня 2003 року № 889- IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - № 37. - Ст. 308.

Податковий кодекс України : Закон України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2011. - № 13-14, № 15-16, № 17. - Ст. 112.

Про прожитковий мінімум : Закон України від 15 липня 1999 року № 966-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1999. - № 38. -Ст. 348.

Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії : Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2017-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2000. - № 48. - Ст. 409.

Славкова АА. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян в особистому прибутковому оподаткуванні / А.А. Славкова // Фінанси, облік, аудит. - 2010. - № 15. - С. 43-48.

Тесленко Ю.О. Реалії застосування податкової соціальної пільги у зв'язку зі змінами в податковому законодавстві / Ю.О. Тесленко // Управління розвитком. - 2012. - № 19(140). - С. 113-115.

Размещено на Allbest.ru