Оцінка інвестиційної привабливості машинобудівної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка інвестиційної привабливості машинобудівної галузі

Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що на даному етапі розвитку одним з найпоширеніших та найефективніших джерел розвитку та розширення підприємств є залучення інвестицій. Саме інвестиційні ресурси відіграють найбільшу роль у складі залучених ресурсів підприємства. Тому дуже важливим для підприємства, як для об'єкта інвестування, є створення умов за яких інвестор вклав би свої кошти саме в це підприємство. Основою для рішення інвестора про вкладення коштів буде хороша інвестиційна привабливість цього підприємства, тому аналітичним працівникам просто необхідно вміти правильно та професійно оцінити інвестиційну привабливість підприємства та виправити знайдені помилки, що звичайно буде мати позитивний ефект при прийнятті рішення інвестором.

Підприємства стикаються з труднощами фінансування поточної діяльності та неспроможні виконувати операції, необхідні для функціонування. Це відбувається за рахунок скорочення обсягів господарських операцій та грошового потоку, які є основним джерелом формування фондів інвестування та відновлення виробничих потужностей. Більшість досліджень свідчать про наявність позитивної залежності між темпами зростання і об'ємами інвестицій.. Особливо гостро завдання залучення інвестицій стоїть перед машинобудуванням.

Об'єктом дослідженняє інвестиційна привабливість ПАТ ЛуАЗ.

Предметом дослідження є оцінка інвестиційної привабливості ПАТ ЛуАЗ.

Мета -визначити чинники, які обумовлюю інвестиційну привабливість машинобудівної галузі

Для досягнення поставленої мети необхідно визначено наступні завдання:

1. Проаналізувати інвестиційну привабливість машинобудівних підприємств для іноземних інвесторів;

2. Визначити проблеми інвестиційної привабливості машинобудівної галузі в Україні;

3. Оцінити інвестиційну привабливість машинобудівної галузі;

4. Проаналізувати інвестиційну привабливість за даними фінансової звітності ПАТ ЛуАЗ;

5. Запропонувати пропозиції щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства.

1. Інвестиційна привабливість машинобудівних підприємств для іноземних інвесторів

Машинобудування представляє собою найважливішу комплексну галузь обробної промисловості України, що включає верстатобудування, приладобудування, сільськогосподарське, металургійне, хімічне і енергетичне машинобудування. Особливе значення має енергетичне машинобудування, тому що воно як одна з важливих галузей машинобудування у цілому є матеріальною основою енергетичного забезпечення економіки. Енергетичне машинобудування включає виробництво устаткування для всіх видів електростанцій, а саме атомних реакторів, парових гідравлічних турбін, котлів, генераторів, дизельних електростанцій, електроапаратури, кабельної продукції. Підвищення інвестиційної привабливості галузі для економіки країни має велику роль, оскільки інвестиції є джерелом капіталовкладень, сприяють поширенню інновацій, збільшення продуктивності праці та підвищенню добробуту населення [4]. Привабливість машинобудівного комплексу України визначається ефективністю вже реалізованих інвестиційних проектів у галузі та відображає економічні, соціальні, екологічні, правові, організаційні та інші інтереси інвесторів щодо розміщення інвестицій у діяльність конкретного підприємства.

Розмір інвестицій у галузь машинобудування за даними Держкомстату у 2012 році відповідав лише 4,4% загального інвестиційного ресурсу в Україні і складав 4391,4 млн. грн. [3]. За обсягами накопичених ПІІ машинобудування посідає друге місце у світі серед видів промислової діяльності (на першому місці - видобувна промисловість); відбулося зростання накопичених обсягів ПІІ у галузь з 236,9 млрд дол. США до 1,2 трлн дол. США у 2011 р.[7]. Проте в Україні обсяг накопичених ПІІ у машинобудування залишається вкрай незначним, і на початок 2015 р. він зріс лише на 0,3% порівняно з початком 2010 р. (рис. 1). У накопичених обсягах ПІІ станом на кінець 2013 р. найбільшими є частки Кіпру (24%), Кореї (13,6%) та Німеччини (10,1%).

Рис. 1. Динаміка прямих іноземних інвестицій у машинобудівну промисловість

1 - Накопичений обсяг на початок року

2 - Приплив за рік

Тож проаналізувавши динаміку накопиченого обсягу прямих іноземних інвестицій у машинобудування України на рис.1 ми бачимо, що їх обсяг з кожним роком зростає, водночас наша держава спрямовує прямі іноземні інвестиції в економіку інших держав, а це означає, що йде відплив капіталу. Нестабільність економічної та політичної ситуації в країні звичайно впливає на рівень довіри до неї іноземних інвесторів, що відбивається на обсягах залучення прямих іноземних інвестицій в економіку [2].

Для закордонних інвесторів довгострокові інвестицій у машинобудівну галузь і Україну в цілому представляють собою підвищений ризик. Головними причинами такої ситуації є: нестабільність політичного курсу та законодавства, застарілість основних засобів, що негативно впливає на конкурентоспроможність, якість та собівартість продукції; високий рівень і велика кількість податків недостатній рівень платоспроможності, що негативно впливає на фінансово-економічний стан; обмежений внутрішній попит; низький рівень інноваційної активності; залежність від постачань вузлів, деталей та комплектуючих з інших країн; неефективна політика держави щодо діяльності монополістів і посередників, що призводить до підвищення вартості матеріалів, енергоресурсів. відсутність надійних гарантій захисту від економічних та політичних змін для іноземних інвесторів, надмірне втручання держави в економічну діяльність, корумпованість державного апарату.

Найбільш гостра проблема -фінансовий стан машинобудування, де слід виділити такі її головні прояви, причини та передумови: нерозвиненість інфраструктури внутрішнього ринку (відсутність моніторингу, дистриб'юторської системи та фінансового лізингу); недостатність обігових коштів, недосконалість механізму середнього та довгострокового кредитування; відсутність реальних джерел фінансування, що унеможливлює реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, і затримує забезпечення за рахунок цього високої якості виготовлюваних машин та обладнання, освоєння виробництва нової конкурентоспроможної техніки; відсутність фінансових механізмів та інструментів, що створюють зацікавленість в інноваціях, а також стимулюють науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи; низький рівень інноваційної активності вітчизняних підприємств; залежність вітчизняних підприємств від постачань вузлів, деталей та комплектуючих виробів з країн СНД, де також домінують кризові тенденції; значний відтік кваліфікованих інженерних кадрів. Відповідно, підприємства не в змозі в достатньому обсязі фінансувати свої поточні витрати, використовуючи прибуток і власний капітал та змушені вдаватись до залучення коштів, інколи навіть в надмірних та загрозливих щодо їх фінансової стійкості обсягах [6].

Все це істотно знижує інвестиційну привабливість машинобудування і позбавляє довгострокових інвестицій. Для перетворення машинобудування на більш конкурентоспроможну, ефективну, високотехнологічну і інвестиційно привабливу галузь, що динамічно розвивається, необхідно вирішити такі завдання: підвищити конкурентоспроможність машинобудівної продукції; розширити ринки збуту машинобудівної продукції; реструктуризувати машинобудівний комплекс; поліпшити забезпечення висококваліфікованими науковими і робочими кадрами. Для розв'язання цих завдань необхідно виконати такі заходи: модернізувати на інноваційній основі всю промисловість України, що значно розширить внутрішній ринок; підняти статус вітчизняного машинобудування в очах суспільства, і тим самим сформувати умови для забезпечення машинобудування кадрами фахівців і робітників; оцінити наявний науково-виробничий потенціал у передових напрямах науки і техніки та визначити інноваційні шляхи розвитку; розробити заходи з підвищення інноваційної активності; виконати масштабні НДР і ДКР з оновлення продукції, що випускається, для підвищення її конкурентоспроможності; розробити і реалізувати програми дій з відновлення активної частини основних фондів; популяризувати і стимулювати впровадження сучасних методів менеджменту і маркетингу.

2. Проблеми інвестиційної привабливості машинобудівної галузі в Україні

Машинобудування як одна з найважливіших галузей економіки забезпечує економічне зростання, соціальний розвиток, науково- технічний прогрес країни. У сучасних умовах набуває актуальності необхідність аналізу стану промисловості у цілому та машинобудування зокрема. Саме від рівня розвитку машинобудування як важливої галузі промисловості залежить конкурентоспроможність та інноваційність країни. Проблемами функціонування машинобудування в Україні займаються відомі вчені-економісти: P. Журило, Н. Карачина, М. Колісник, О. Шапуров та ін.

У своїх працях вони розглядають сучасний стан та тенденції розвитку машинобудування в Україні, визначають проблеми та перспективи забезпечення конкурентоспроможності виробників продукції машинобудування. Враховуючи постійні динамічні зміни у машинобудівному комплексі та виникнення нових проблем його функціонування, залишається невирішеним питання аналізу сучасного стану машинобудівного комплексу України.

Як відомо, галузева структура машинобудування дуже різноманітна.

Виділяють такі його ланки, як важке машинобудування, транспортне, сільськогосподарське, верстатобудування, приладобудування, радіотехнічне та електротехнічне виробництво. Розміщення сучасних машинобудівних підприємств України безпосередньо залежить від техніко-економічної специфіки їх виробництва, насамперед, від таких його особливостей, як конструктивна складність виробів, широкий розвиток спеціалізації і кооперування. Обмеження розміщення нових машинобудівних підприємств у великих містах створює сприятливі передумови для розташування їх у середніх, малих містах і навіть у селищах міського типу, де доцільно розміщувати невеликі спеціалізовані підприємства та окремі цехи. Розміщення таких підприємств стимулюватиме розвиток галузей виробничої і соціальної інфраструктури, забезпечить працевлаштування населення [1].

Слід зазначити, що наслідки фінансової кризи у більшій мірі відобразилися на машинобудуванні України: по-перше, знизилися обсяги виробництва машинобудівного комплексу, закордонні поставки сировини, матеріалів, енергоресурсів, напівфабрикатів та комплектуючих; по-друге, відбулося входження на ринок більш дешевої та якісної імпортної продукції; по-третє, спостерігалася поступова втрата платоспроможних ринків збуту машинобудівної продукції. Починаючи з 2012 року відбулося різке падіння інвестицій до цієї галузі. Зменшення інвестицій в основний капітал за період з 2012 - 2015 рр. відбулось за всіма видами машинобудування: за виробництвом машин та устаткування - до рівня 1450 млн. грн., за виробництвом електричного, електронного та оптичного устаткування - до рівня 1200 млн. грн. та за виробництвом транспортних засобів та устаткування - до рівня 1010 млн. грн. Усе це спричинило збільшення кількості збиткових підприємств промисловості на 35% від загальної кількості збиткових підприємств України [2].

Сучасні дані Державної служби статистики України [3] свідчать про те, що частка збиткових підприємств машинобудівного комплексу дуже вагома. Станом на 01.01.2015 р. вона складає 17,3% від загальної кількості підприємств. У порівнянні з минулими роками можна стверджувати, що спостерігаються негативні тенденції у розвитку машинобудування. Проведений аналіз сучасного стану машинобудування в Україні протягом останніх років дозволив визначити, що у 2015 році порівняно із 2014 роком зменшився загальний обсяг виробництва на 6% при тому, що у 2014 році порівняно із 2013 роком спостерігалося його збільшення на 17,2%. У цілому за 2015 рік проти 2013 року за всіма видами машинобудівної продукції спостерігалося значне скорочення обсягів виробництва.

Слід відзначити, що за окремими видами машинобудівної продукції відбулося значне зменшення у 2015 році порівняно із 2014 роком. Наприклад, виробництво електродвигунів та генераторів постійного струму зменшилося на 60,9%, трактори для сільського та лісового господарства - на 22,7%. Отже, машинобудівна галузь промисловості - галузь, яка є стратегічно важливою для національного господарського комплексу, потребує особливої уваги збоку уряду України та вимагає негайних заходів щодо покращення ситуації, яка складалася.

Серед основних проблем сучасного розвитку машинобудування в Україні слід відзначити [4; 5]:

1) застарілість основних засобів на підприємствах, що негативно впливає на конкурентоспроможність, якість та собівартість машинобудівної продукції;

2) недостатній рівень платоспроможності товаровиробників, що негативно впливає на фінансово-економічний стан підприємств машинобудування;

3) обмежений внутрішній попит на вітчизняну продукцію;

4) низький рівень інноваційної активності вітчизняних підприємств;

5) значна залежність вітчизняних підприємств від постачань вузлів, деталей та комплектуючих виробів з інших країн;

6) неефективна політика держави щодо діяльності монополістів і посередників, що призводить до підвищення вартості матеріалів, енергоресурсів.

Важливими заходами щодо поліпшення функціонування машинобудування в Україні є: удосконалення галузевої структури машинобудування, розширення асортименту його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання, модернізація машинобудівних заводів, їх технічне переоснащення з використанням сучасних технологій, налагодження виробництва високоефективних машин та їх систем для всіх галузей і сфер народного господарства, приладів і апаратів, швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, виробництва систем зв'язку, засобів управління, автоматизації тощо, орієнтація спеціалізації та кооперування виробництва в машинобудуванні на вітчизняні підприємства тощо. Таким чином, можна зробити висновок, що машинобудівний комплекс України перебуває у складному фінансовому становищі: кількість збиткових підприємств зростає з кожним роком; обсяги виробництва машинобудівної продукції скорочуються. погіршуються експортно-імпортні відносини. Усе це підтверджує необхідність негайної реалізації вищезазначених заходів, адже машинобудівний комплекс України має значний інноваційний потенціал.

3. Оцінка інвестиційної привабливості машинобудівної галузі

Оцінка доцільності інвестування в конкретну галузь країни передбачає в першу чергу аналіз динаміки зростання основних соціально-економічних показників цієї галузі. З огляду на те, що об'єктом дослідження в даній роботі є машинобудівна галузь України, а предметом дослідження - її інвестиційна привабливість, метою цієї статті є аналіз і оцінка динаміки інвестування в машинобудівний комплекс української економіки. Одним з показників, якийдозволяєпроаналізувати, наскількиефективнимибудутьінвестиції в цюгалузь, є обсягінвестування в основнийкапітал (див.Рис. 3.1).

Рис. 3. 1. Динаміка інвестицій в основний капітал (машини, обладнання та транспортні засоби) в 2010-2016 р.р., млн. Грн. [1].

1 - Інвестиції в основний капітал (машини, транспортний засіб), млн. грн.

2 - Доля інвестицій в основний капітал від загального об'єму інвестицій в основний капітал, %

Відповідно до даних на рис. 3. 1. спостерігається негативна динаміка інвестування в основний капітал у формі машин, обладнання та транспортних засобів. Ситуація, яка склалася в сфері інвестування в машини, обладнання та транспортні засоби є досить суперечливою, так як обсяг інвестування протягом аналізованого періоду збільшується, але питома вага інвестицій в продукцію машинобудівної галузі в загальному обсязі інвестицій в основний капітал постійно зменшується. Падіння останнього показника говорить про те, що обсяги інвестування в інші сфери економіки України збільшуються великими темпами в порівнянні з машинобудуванням. В такому випадку слід констатувати незначне погіршення інвестиційної привабливості машинобудівної галузі економіки України в останні роки аналізованого періоду, навіть незважаючи на деяке поліпшення ситуації в 2013-му році.

Індекси промислової продукції та продукції машинобудівного комплексу також є індикаторами результативності вкладень в економіку України (див. Рис. 3.2.).

1- Індекси промислової продукції

2- Індекси продукції машинобудівної промисловості

Рис. 3. 2. Індекси промислової продукції і індекси продукції машинобудівної галузі України в 2010-2016р.р. [1].

Відповідно до даних на рис. 3. 2. протягом аналізованого періоду спостерігається висока ступінь кореляції між індексами промислової продукції і індексами продукції машинобудування. Результати порівняння індексів промислової продукції та індексів продукції машинобудівної галузі за 2010-2016 роки свідчать про те, що машинобудівна галузь протягом зазначеного вище періоду стабільно розвивалася, а в 2010-2013 роках і в 2015-2016-му роках показники виробництва були навіть краще, ніж по промисловості в цілому. Така ситуація свідчить про те, що інвестування (в тому числі і державою) в машинобудівний комплекс може бути вигідним, оскільки його продукція користується стабільним попитом серед українських споживачів, а потенціал галузі машинобудування є досить високим. Це підтверджують і статистичні дані щодо динаміки обсягів реалізованої продукції підприємств машинобудівної галузі України протягом 2010-2016 років (див. Рис. 3.3. )



Рис. 3.3. Динаміка обсягу реалізованої продукції підприємств машинобудівної галузі України за 2010 -2016 рр., млн. грн. [1]

1 - Об'єм промислової продукції підприємств, млн. грн.

2 - Об'єм реалізованої продукції підприємств машинобудівної галузі, млн. грн.

3 - Об'єм реалізованої продукції підприємств машинобудівної галузі, в % до всієї реалізованої продукції.

Характеризуючи показники динаміки обсягу реалізованої промислової продукції на рис. 3, слід зазначити кілька мінливу динаміку обсягів реалізації продукції машинобудівної галузі при порівнянні її з усією промисловістю України. Дані свідчать про те, що в порівнянні з показниками по промисловості збільшення попиту на продукцію машинобудування не є таким значним.

Якщо ж взяти до уваги експортний потенціал машинобудівної галузі, то слід зазначити низьку конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках. У цій галузі в великих масштабах продовжують використовуватися характерні для радянської економіки витратні технології, що веде до збільшення її продукції і перешкоджає скороченню витрат виробництва і випуску інноваційної продукції в інших галузях економіки [2]. Держава повинна надавати помітний вплив на відродження виробництва і підвищення наукоємності продукції машинобудівного комплексу, оскільки Україні необхідна комплексна формування та поетапна реалізація національної стратегії розвитку машинобудівної галузі та забезпечення відповідного рівня її конкурентоспроможності на міжнародних ринках [3].

Оцінка інвестиційної привабливості машинобудівної галузі буде неповною без дослідження рентабельності операційної діяльності підприємств цієї галузі. Протягом 3-х останніх років цей показник був незмінним і становив 4,73% [1]. Якщо порівнювати рівень рентабельності машинобудівної галузі зі ставкою банківського депозиту, то приватному інвесторові, який не є толерантним до ризику, не слід вкладати кошти в цю сферу економіки.

Порівняння співвідношення прибуткових і збиткових підприємств у машинобудівній галузі та промисловості також дозволить оцінити рівень рентабельності в цій галузі. Динаміку структури підприємств промисловості та машинобудівної галузі України за рівнем рентабельності протягом 2010-2016 років можна зобразити графічно (див. Рис. 3. 4 і рис. 3. 5).

Рис. 3.4. Динаміка структури підприємств промисловості України за рівнем рентабельності протягом 2010-2016 рр., % [1]

1 - Підприємства промисловості, які отримали прибуток в % до загального числа підприємств

2 - Підприємства промисловості, які отримують збиток, в % до загальної кількості підприємства

Рис. 3.5. Динаміка структури підприємств машинобудівної галузі України за рівнем рентабельності протягом 2010 -2016 рр.,% [1]

1 - Підприємства машинобудівної галузі, які отримали прибуток в % до загальної кількості підприємств

2 - Підприємства машинобудівної галузі, які отримали збиток в % до загальної кількості підприємств

Виходячи з даних, зображених на рис. 3. 4 і рис. 3. 5, серед підприємств машинобудівної галузі більше прибуткових підприємств, ніж збиткових. Перевищення числа прибуткових підприємств над збитковими є позитивною тенденцією і свідчить про те, що машинобудівні підприємства мають задовільний фінансово-майновий стан і можуть бути зосереджені на активізації інвестиційної діяльності.

Таким чином, інвестиційна привабливість підприємств машинобудівної галузі української економіки є низькою в зв'язку з тим, що:

1) обсяги інвестування в інші сфери економіки України збільшуються великими темпами в порівнянні з машинобудівної галуззю;

2) збільшення попиту на продукцію машинобудівної галузі в порівнянні з темпами збільшення обсягів реалізації продукції в середньому по промисловості не є таким значним;

3) рівень конкурентоспроможності продукції машинобудівної галузі на міжнародних ринках є досить низьким;

4) операційна рентабельність в рамках галузі є незадовільною.

У зв'язку з цим українська держава повинна створити необхідні умови для підвищення інвестиційної привабливості власного машинобудівного комплексу. Зокрема, проаналізувати існуючі інвестиційні можливості щодо вкладення коштів у цю галузь і приймати відповідні інвестиційні рішення. Адекватний інвестиційний вибір серед списку інвестиційних альтернатив, які відносяться до цієї сфери економіки, дозволить поліпшити соціально-економічну ситуацію в машинобудівній галузі України, що в свою чергу збільшить її інвестиційну привабливість.

4. Аналіз інвестиційної привабливості підприємства за даними фінансової звітності державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова»

Для того, щоб оцінити інвестиційну привабливість підприємства за даними фінансової звітності необхідно розрахувати показники оцінки майнового стану, ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності Оцінка майнового стану підприємства:

Для цього розраховуємо такі показники0

1) коефіцієнт зносу основних засобів на початок та на кінець звітного періоду, що розраховується за формулою: зношення/вартість ОЗ за балансом, показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Використовується в аналізі для характеристики стану основних засобів.

Кзнп = 1658,8:3666,2 = 0,45

Кзнк = 1772,9:3696,1 =0,48

Для даного показника характерною повинна бути тенденція до зменшення, але зараз ми можемо спостерігати його збільшення, що негативно характеризує амортизаційну політику підприємства.0

2) коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби (вартість ОЗ, що надійшли за період/ вартість ОЗ на кінець періоду), коефіцієнт оновлення основних фондів у даному випадку дорівнює нулю, оскільки за звітний рік не надійшло жодних нових основних фондів. 0

3) коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин (вартість ОЗ, які вибули за цей період/ вартість ОЗ на початок періоду).

4) коефіцієнт вибуття також дорівнює нулю, бо жоден об'єкт основних фондів не вибув з виробництва за звітний рік

Оцінка ліквідності підприємства ПАТ ЛуАЗ

На даному етапі потрібно розрахувати такі показники як:

5) коефіцієнт покриття. що розрахується за формулою характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його - позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежати від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

Кпп=1159,0/6338,6=0,18

Кпк=7703/6142,5=0,13

6) коефіцієнт швидкої ліквідності, аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси).,

Kшл=(ГК+ДЗ)/ПЗ,

де Kшл-коефіцієнт швидкої ліквідності;

ГК - сума грошових коштів;

ДЗ - сума дебіторської заборгованості;

ПЗ - сума поточних зобов'язань. .

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типовою є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40 % і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника - 1. Однак ця оцінка також досить умовна. .

Кшлп=(1159,0-153,8-0-5509)/633806=0,07,

Кшлк=(770,3-15,38-348,1)/6142,5=0,04

Значення цього показника в нормі повинно коливатися між 0,6 та 0,8.

7) коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності).

Він є найжорсткішим критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника - 0,2.

Калп=7,1/6142,5=0,00011

Калк=7,8/6338,4=0,001

Чистий оборотний капітал:

Чокп= (1159-6338,6)= -5179,6

Чокк =(770,3-6142,5) = -5372,4

Значення даного показника повинно перевищувати 0 та мати тенденцію до збільшення. Оцінка платоспроможності підприємства Луцький автомобільний завод Для того, щоб оцінити платоспроможність підприємства розраховуємо такі показники:

8)коефіцієнт автономії

Кап= -34855,2/6881,7=-5,1

Как= -29030,9/6399,6=-4,5,

Нормативне значення цього показника встановлено на рівні 0,5.

коефіцієнт фінансування

Кфп=(35398,3+6338,6)/(-3455,2)=0,1.

Кфк=(29288,0+6142,5)/(-29030,9)=0,2,

Нормативне значення цього показника встановлено менше 0.

Розрахунок показників ділової активності підприємстваЩоб оцінити ділову активність підприємства необхідно визначити такі показники:

9) коефіцієнт оборотності активів,

Коап=215,3/6881,7+6399,6/2=3199,8

Коак=193,5/6399,6+6399,6/2=3199,83

У нормі для даного показника повинна зберігатися тенденція до збільшення.

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

Кобкп=215,3:3234,15=0,0067

Кобкрп=193,5:32343,15=0,00598

10) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Кобдп=215,3:444,8=0,48

Кобдк=193,5:444,8=0,44

Термін погашення кредиторської заборгованості,

Тпкрп=365:0,0067=54477,6

Тпкрк=365:0,00598=61036,8

Термін погашення заборгованості дебіторської заборгованості

Тпдн=365:0,48=760,4

Тпдк=365:0,44=829,5

11) коефіцієнт оборотності основних фондів

Кобофп=215,3:1849,88=0,11

Кобофк=193,5:1849,88=0,105

12) коефіцієнт оборотності оборотного капіталу

Кобобп=215:31943,05=0,0067

Кобобк=193,5:31943,05=0,0061

Розрахунок показників рентабельності підприємства ПАТ ЛуАЗ.

Для того, що оцінити рентабельність підприємства потрібно розрахувати такі показники:

13) коефіцієнт рентабельності активів,

Крап= 198,8:6640,7=0,029 або 2,9%,

Крак=220,4:6640,7=0,033 або 3,3 %

При аналізі даного показника ми бачимо негативну тенденцію до збільшення збитку.

14) коефіцієнт рентабельності власного капіталу,

Крвкп=198,8:(-31943,05)=-0,0062 або 0,62% ,

Крвкк=220,4:(-31943,05)=-0,0069 або 0,69%,

Знову ж спостерігається негативна тенденція до збільшення збитків та формування від'ємного значення вищенаведеного показника.

15) коефіцієнт рентабельності діяльності,

Крдп=198,6:215,3=0,92 або 92%,

Крдк= 220,4:193,5=1,14 або 114%

16) коефіцієнт рентабельності

Крпп=(198,8+86,2-50,8)/(208,6+170,1)=0,62 або 62 %,

Крпк=(220,4+224,1-47,2)/(153,2+245,7)=0,99 або 99%,

На прикладі цього показника ми знову бачимо збільшення збитку.

Отже, проаналізувавши інвестиційну привабливість підприємства за даними фінансової звітності можна зробити висновок, дане підприємство не є привабливим для потенційних інвесторів, оскільки майже всі розраховані показники відхиляються від нормативного значення у негативно контексті.

5. Пропозиції щодо підвищення інвестиційної привабливості державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова»

Виходячи з розрахованих показників оцінки фінансового стану можна зробити висновок, що на даному етапі розвитку підприємствоПАТ ЛуАЗ не є інвестиційно привабливим об'єктом, аналізуючи показники ліквідності, рентабельності, ділової активності ми чітко можемо простежити негативні тенденції у динаміці цих показників.

Але загалом інвестиційна привабливість даного підприємства не є дуже високою, тому можна запропонувати певні шляхи покращення становища підприємства у цій сфері. На мою думку найбільшу увагу слід звернути на покращення та прискорення грошового обороту на підприємстві, що призведе до покращення показників ліквідності, ділової активності, платоспроможності.

Відповідно до принципів організації моделі управління грошовими потоками, а отже і інвестиційною привабливістю суб'єкта господарювання остання включає такі основні функціональні елементи:

1) формування та прискорення надходження вхідних грошей

2) потоків суб'єкта господарювання;

3) концентрація надходження грошових коштів;

4) контроль за формуванням вихідних грошових потоків суб'єктів та господарювання у часі;

5) прогнозування та планування резерву ліквідності;

6) формування системи моніторингу, управління та контролю резерву ліквідності підприємства;

7) оптимізація використання тимчасового надлишку грошових коштів у розпорядженні підприємства.

Управління грошовими потоками, як і будь-яка свідомо керована діяльність, реалізується відповідно до встановлених менеджментом цілями та завданнями, адекватна ідентифікація та обґрунтування яких є вихідним етапом формування моделі управління грошовими потоками. Так, сукупність заходів, які ставляться перед моделлю управління грошовими потоками, включає як загальні заходи управління фінансами суб'єкта господарювання, так і специфічні:

1) повнота та своєчасність покриття потреби підприємства у капіталі для фінансування його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

2) підтримання прийнятного рівня платоспроможності та ліквідності, а також попередження формування чи розвитку фінансової кризи;

3) збільшення вхідних грошових потоків як основного джерела фінансування підприємства та їх оптимізації у розрізі видів;

4) скорочення циклу обороту грошових коштів;

5) підтримання адекватного балансу між формуванням резерву ліквідності та втраченими альтернативними можливостями;

6) забезпечення ефективності використання грошових коштів підприємства через оптимальний їх розподіл у часі та просторі;

7) скорочення накладних затрат підприємства, пов'язаних із генеруванням його грошових потоків, насамперед із надходженням вхідних грошових потоків.[7,ст.512-515]

Визначена вище сукупність заходів які можуть бути проведені, управління грошовими по-токами конкретизується відповідно до індивідуальних потреб підприємства в конкретний момент часу шляхом установлення проміжних (поточних) завдань управління грошовими потоками. Обґрунтування заходів та встановлення поточних завдань управління грошовими потоками має здійснюватися із дотриманням таких правил.

1) системність формування цільових фінансових показників та коефіцієнтів управління рухом грошових коштів відповідно до сукупності цілей та завдань моделі управління грошовими потоками підприємства.

2) повнота та достовірність формування вхідної первинної інформації щодо управління грошовими потоками за напрямами такого управління - у розрізі вхідних та вихідних грошових потоків, грошових потоків від операційної, інвестиційноїта фінансової діяльності підприємства.

3) забезпечення інформативності фінансових показників та коефіцієнтів з метою їх адекватної статистичної та математичної обробки для обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень фінансовим менеджером

підприємства. 4) обґрунтування використання методів обробки з метою адекватної консолідації вхідних первинних інформацій-них ресурсів та подальшої ідентифікації на їх основі цільових параметрів моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання. .

5) формування якісних та кількісних параметрів грошових потоків на основі визначення сукупності цільових фінансових показників як результуючих відносно усталеної сукупності відособлених фінансових показників, що характеризуютьокремі сторони руху грошових коштів підприємства. .

6) забезпечення можливості адекватного контролінгу системи цільових параметрів руху грошових коштів підприємства з метою забезпечення виконання управлінських фінансових рішень (моніторинг виконання плану, виявлення відхилень тапроведення коригування параметрів грошових потоків).

7) забезпечення прийнятності цільових параметрів грошових потоків для їх використання в управлінні грошовими потоками підприємства у наступних періодах. Як напрям вдосконалення інвестиційної привабливості має формуватися цілісна, логічно завершена сукупність господарських операцій підприємства, спрямована на виконання певних функцій фінансового менеджменту. Базовими об'єктами фінансового менеджменту для підвищення інвестиційної привабливості підприємства є:

1) операційний грошовий потік;

2) інвестиційний грошовий потік;

3)фінансовий потік.

У рамках зазначених напрямів управління грошовими потоками здійснюється концентрація уваги на вхідних та вихідних грошових потоках. Фінансово-організаційні особливості управління інвестиційною привабливістю у розрізі основних напрямів будуть розглянуті нижче.

Формування та аналіз інвестиційної привабливості підприємства відповідно до визначених напрямів здійснюється фінансовим менеджером з урахуванням сукупності критеріїв, дотримання яких має на меті забезпечення адекватності та ефективності управління. Інвестиційна привабливість підприємства нерозривно пов'язані з питаннями фінансування та фінансового забезпечення потреби у капіталі, що дає змогу використовувати під час прийняття управлінських рішень загальні критерії, які впливають на обґрунтування таких рішень щодо фінансування- прибуток; ліквідність; структура капіталу; мінімізація оподаткування; об'єктивні (ринкові) та нормативно-правові (законодавчі) обмеження. Крім того, управління грошовими потоками у розрізі вхідних та вихідних потоків має здійснюватися з урахуванням вимог до забезпечення фінансової рівноваги, які формалізовані у вигляді правил фінансування. Однак фінансово-організаційні заходи по підвищенню інвестиційної привабливості вимагають застосування специфічних критеріїв прийняття управлінських фінансових рішень, які можна формалізувати так:

1) абсолютна величина грошового потоку, розподіл грошового;

2) накладні витрати, пов'язані із генеруванням грошового потоку;

3) вплив грошового потоку на абсолютну величину потреби підприємства у капіталі;

4) вплив грошового потоку на рівень платоспроможності підприємства строк мобілізації грошових коштів підприємства;

5) пріоритет вхідних грошових потоків від операційної діяльності порівняно з іншими видами вхідних грошових потоків.

Вищенаведені заходи в більшій мірі можна охарактеризувати як фінансові. Що ж до організаційних та можна виділити кілька заходів які підприємство може використовувати для підвищення інвестиційної привабливості[13]. Одним із специфічних напрямків менеджменту, інструментом організаційних заходів зміни стану підприємства є реструктуризація підприємства. Використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення конкурентоспроможності підприємства є дуже поширеним.

Реструктуризація підприємства -це проведення організаційно-господарських, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури суб'єкта господарювання, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні відновити прибутковість, конкурентоспроможність та ефективність виробництва. Як випливає із наведеного визначення, реструктуризація включає заходи з адаптації (приведення у відповідність) виробництва, системи управління та організаційної структури, бізнес-процесів тощо до вимог стратегії відновлення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства. На відміну від цього, поняття «санація» охоплює також і заходи фінансового характеру, спрямовані переважно на вирішення проблеми фінансового забезпечення підприємства.[4,ст. 35-38].

Реструктуризацію доцільно розпочинати на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості. Меншою мірою реструктуризація сприяє вирішенню проблеми платоспроможностіпідприємства.

У сучасних концепціях реструктуризації підприємств переважає так званий реінжиніринговий підхід, який передбачає системне моделювання й оптимізацію ресурсних та інформаційних потоків, у результаті чого спрощується організаційна структура, мінімізуються матеріальні, фінансові та трудові затрати[14].

У літературних джерелах, присвячених дослідженню реструктуризації підприємств, залежно від характеру заходів, які застосовуються, виділяють такі форми реструктуризації:

1) реструктуризація управління підприємством;

2) реструктуризація виробництва та активів;

3) фінансова реструктуризація пасивів;

Заходи щодо реструктуризації управління підприємством повинні впроваджуватися на плановій основі і лише після моделювання відповідних організаційних змін та аналізу можливих сценаріїв. Перш ніж планувати майбутню структуру управління, слід проаналізувати основні елементи, переваги та недоліки існуючої. Усі затрати, пов'язані з реструктуризацією управління, покриваються, як правило, за рахунок внутрішніх фінансових джерел. Реструктуризація пасивів пов'язана зі зміною структури та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. До основних заходів у рамках фінансової реструктуризації можна віднести такі [16]:

1) реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

2) списання заборгованості;

3) одержання додаткових кредитів;

4) збільшення статутного капіталу;

5) обмін боргових зобов'язань на корпоративні права;

Зазначимо, що фінансова реструктуризація пасивів повинна в обов'язковому порядку супроводжуватися реструктуризацією виробництва, в противному разі заходи щодо покращення ситуації з фінансування можуть лише відстрочити ліквідацію підприємства на більш пізній період. Реструктуризація виробництва та активів передбачає внесення змін у виробничо-господарській сфері підприємства з метою раціоналізації виробничих процесів, зниження рівня витрат, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Реструктуризація виробництва супроводжується, як правило, реструктуризацією активів (зміни в структурі та складі активної сторони балансу). У рамках даного виду реструктуризації можуть проводитися такі заходи[11

1) модернізація, оновлення виробничих засобів;

2) диверсифікація асортименту продукції та покращення її якості;

Отже можна сказати, що проведення вищенаведених заходів як організаційних так і фінансових покращить фінансовий стан підприємства загалом та інвестиційну привабливість зокрема.

Висновки

машинобудівний інвестиція промисловість

В роботі узагальнено теоретико-методичні засади та розроблено рекомендації щодо покращення інвестиційної вартості машинобудівної промисловості на прикладі підприємства ПАТ ЛуАЗ Результати проведеного дослідження нам дозволять зробити такі висновки і пропозиції:

Іноземні інвестиції відіграють значну роль в економічно- му розвитку будь-якої держави незалежно від рівня її економічного розвитку та сприяють економічному зростанню приймаючої економіки на основі ефективнішого використання національних ресурсів.

Ключові проблеми, які перешкоджають реалізації інвестиційного потенціалу вітчизняного машинобудування та створенню мультиплікативного ефекту для інших галузей української промисловості, вимагають першочергового вирішення. Недостатнє використання потенціалу вітчизняного виробництва інвестиційної продукції машинобудування для потреб внутрішнього ринку.

У даній курсовій роботі висвітлено як теоретичні так і практичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості. На прикладі підприємства ПАТ ЛуАЗі можна побачили послідовність та складові етапу оцінки інвестиційної привабливості, що була виконана на основі показників фінансової звітності. Також за допомогою таких показників як ЧТВ, період окупності, дохідності проекту, внутрішньої норми рентабельності ми оцін6или доцільність вкладення коштів у проект, що пропонує підприємство. Булу зроблена загальна оцінка ризику капіталовкладень у Луцький автомобільний завод за допомогою статистичного методу.

Узагальнивши всі дані, що були розраховані можна сказати, що підприємство не є інвестиційно привабливим тому в останньому розділі моєї курсової роботи наведені заходи які можуть бути проведені для покращення ситуації. Зокрема на мою думку доцільним є пришвидшення розрахункового обігу на підприємстві, що позитивно вплине на строки погашення кредиторської заборгованості підприємства та заборгованості дебіторів перед підприємством. Дієвим заходом, що може бути впроваджений є зміна керівництва, організаційно структури підприємства, стилю та методів управління.. Можна сказати, що для кожного підприємства повинно бути важливо те, як на нього дивляться інвестори, як його оцінюють. І звичайно перед працівниками підприємства стоїть дуже складне завдання: задовольнити вимоги та бажання найвибагливішого інвестора, адже інвестиційні ресурси є основним джерелом розвитку підприємств на сучасному етапі розвитку нашої економіки.

Можна сказати, що проведення вищенаведених заходів як організаційних так і фінансових покращить фінансовий стан підприємства загалом та інвестиційну привабливість зокрема.

Список використаних джерел

1. Агеенко А.А. Методологическиеподходы к оценкеинвестиционнойпривлекательностиотраслейэкономикирегиона и отдельныххозяйствующихсубъектов / А.А. Агеенко // Вопросы статистики.- М. - 2012.- №6. - С.48

2. Александрова В. П. Управління фінансовими ресурсами інноваційного розвитку [Текст] / В. П. Александрова // Вісник Технологіч. унту Поділля. ? Хмельницький, 2013. ? С. 89.

3. Гальчинський А. Становлення інвестиційної моделі економічного зрос- тання України / А. Гальчинський // «Економіка України». - №6. - 2014 р. - С.67- 79

4. Жуков С.А. Проблеми дослідження мікроконкурентоспроможності економіки України / Жуков С.А. // Економіка: проблеми теорії та практики: Збі- рник наукових праць. Випуск 219: В 3 т. Том І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 86?91.

5. Зубкова А.Б. Сутність впровадження системи управління якістю в процесі інтеграції / А.Б. Зубкова // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків: НТУ «ХПІ». - 2010 - № 02(1). - С. 84-90.

6. Ковальчук О. В. Інвестиційна конкурентоспроможність економіки України / О. В. Ковальчук // Проблеми науки. - 2011. - № 5. - С.16-24.

7. Концепція Державної цільової програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки [Електронний ресурс] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/signal/2278a.doc

8. Макарій Н. Оцінка інвестиційної привабливості українських підприємств / Макарій Н. // Економіст. - 2001. - №10. - С.52-60.

9. Малахівська С. Е. Оптимізаційні моделі функціонування інвестиційного ринку в місті / С. Е. Малахівська // Актуальні проблеми державного управ- ління на новому етапі державотворення: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10- річчю Академії, м. Київ, 31 трав. 2010 р. - К. : Вид- во НАДУ, 2012. - Т. 2. - С.71-73.

10. Типовая методика определенияэффективностикапитальных вложений [Текст] // Эффективностькапитальных вложений : [сб. утвержд. методик]. ? 3-е изд. ? М. : Экономика, 2009. ? 128 с.

11. Цебренко М. В Підвищення конкурентоспроможності економіки України в контексті пріоритетів національного розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 “Світове господарство і між- народні економічні відносини” / М.В. Цебренко - К., 2003. - 17с.

12. Шеремет В. В. Керування інвестиціями. У 2-х т. / В. В. Шеремет, В. М. Павлюченко, В. Д. Шапіро й ін. - К.: Вища школа. - 2010. - 512с.

13. Юхимчук С. В Матрична модель оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств / Юхимчук С. В., Супрун С. Д. // Фінанси України. - 2011. - №1. - С.3-12.

14. Ястремська О.М. Основні види моделей взаємодії суб'єктів ринку в процесі інвестування: Ліберманівські читання: економічна спадщина та сучасні 366 проблеми: [Монографія] / О.М. Ястремська // Під ред. В.С. Пономаренка, М.О. Кизима, О.Г. Зими. - Х.: ФОП Лібуркіна Л.М.; ВД «ІНЖЕК», 2009 . - С. 188 - 198.

15. ImprovingInvestmentClimates: AnEvaluationofWorldBankGroupAssistance. - Washington, D.C.: TheWorldBank, 2006. - 321 p. 332.

16. IntriagoJorge E. Ukraine - InvestmentPotential / Jorge E. Intriago // BusinessTimesJournal. - 2010. - №6 (21). - Р. 24.

Размещено на Allbest.ru

...