Діяльність господарюючого суб'єкта нерозривно пов'язана із поняттям ризику, оскільки охоплює будь-який вид діяльності сфери фінансових послуг, особливо це стосується діяльності банків та страхових компаній, які функціонують в умовах великої групи ризиків.

Нині наукова фінансово-економічна література охоплює різні типи банківських та страхових ризиків. Відповідно до Методичних рекомендацій Національний банк України запропонував розподіл ризиків, управління якими має забезпечити кожний банк (табл. 1).

Таблиця 1

Типи банківських ризиків, визначені Національним банком України

Джерело: складено автором на основі [8]

Так, управління ризиками, від яких залежить фінансовий результат діяльності банку, полягає в їх оптимізації, тоді як управління ризиками, від яких не залежить результативність діяльності банку, зводиться до їх мінімізації.

Європейський комітет зі страхування виділяє такі групи ризиків, притаманних страховим організаціям (табл. 2).

Таблиця 2. Типові ризики, визначені Європейським комітетом зі страхування

Джерело: складено автором на основі [9, с.79]

Розглянувши групи ризиків, які притаманні банківським установам та страховим компаніям та визначені Національним банком України та Європейським комітетом зі страхування, запропонуємо ризики взаємодії банківських установ та страхових компаній (рис.1).

Рис.1. Ризики взаємодії банківських установ та страхових компаній

Перевагами взаємодії банків і страхових компаній є об'єктивна оцінка ризиків; можливість об'єднання технічних засобів, що використовують для оцінки та управління ризиками; кваліфікований персонал та можливість його об'єднання для оцінки та ризик-менеджменту. Розглянемо основні функції банківських установ та страхових компаній на рис.2.

Рис.2. Функції банків і страхових компаній

Основною функцією страхових компаній є надання страхового захисту шляхом прийняття страхових ризиків від страхувальників та виплати своєчасно і в повному обсязі страхового відшкодування на основі управління ризиками. Специфічною функцією, якавиконується банківськими установами в процесі їх взаємодії зі страховими організаціями, є функція організації грошового обороту. Банківські установи здійснюють розрахунково - касове обслуговування як самих страхових організацій, так і їх клієнтів, а страхові компанії пропонують захист банкам від можливих збитків від неякісних господарських операцій, які мають ймовірність настання ризику.

Забезпеченість стабільності функціонування та розвиток банківської системи має місце тоді, коли банківські установи вживають таких заходів: підвищують рівень капіталізації, знижують рівень ризиковості поточних операцій та формують у необхідному обсязі резерви під ризики за активними операціями, поліпшують якісний склад активів та пасивів, а також забезпечують їх зростання, оптимізують витрати та доходи з метою підвищення ефективності діяльності.

Проведемо аналіз сучасного стану формування та розміщення ресурсів банками, який розпочнемо з аналізу власного капіталу вітчизняних банків. Проаналізуємо динаміку власного капіталу провідних банків України за 2011-2015 рр. (табл. 3).

Джерело: складено автором на основі [10]

Аналіз динаміки власного капіталу банків, які входять до першої десятки [10], показує, що в більшості він зріс у 2014 р.

порівняно з попередніми аналізованими роками. Так, високі темпи зростання власного капіталу свідчать про те, що банки ефективно формували та розподіляли прибуток, отриманий переважно від надання позичок.

Відмінною рисою банку, яка характеризує його як фінансового посередника, є відносно невелика питома вага власних коштів, проте визначальна роль у формуванні його ресурсного потенціалу відводиться зобов'язанням. Розглянемо структуру зобов'язань банків у 2010-2015 рр. (табл. 4).

Основою зобов'язань українських банків є депозити громадян та юридичних осіб [10].

Джерело: складено автором на основі [11]

У загальному підсумку обсяги зобов'язань з кожним роком зростали.

Наступним етапом аналізу є підсумок діяльності страхових компаній України. Ринок страхових послуг залишається одним з найбільш капіталізованих серед інших небанківських фінансових ринків. Основні показники діяльності страхового ринку та структура валових та чистих страхових виплат за 2014-2015 рр. представлено у табл.5.

Таблиця 5. Структура валових та чистих страхових виплат за 2014-2015 рр.

Джерело: складено автором на основі [11]

Зростання обсягів чистих страхових виплат за 2015 р. мало місце у всіх основних видах страхування, водночас виплати у страхуванні від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ зменшилися.

Збільшення чистих страхових виплат за 2015 р. (+55,4%) відбулося за рахунок суттєвого збільшення чистих страхових виплат за договорами страхування фінансових ризиків на 1 215,7 млн. грн., авто - страхування - 333,5 млн. грн., страхування майна - 256,8 млн. грн., страхування життя - 252,4 млн. грн.

Рівень чистих страхових виплат та чисті страхові виплати за видами страхування за 2015 р. порівняно з 2014 р. наведено у табл.6.

Таблиця 6. Рівень чистих страхових виплат та чисті страхові виплати за видами страхування за 2014-2015 рр.

Середній рівень чистих страхових виплат (відношення чистих страхових виплат до чистих страхових премій) за всіма видами страхування у 2015 р. склав 34,0% (26,3% за підсумком 2014 р.). В 2015 р. значно зріс рівень чистих страхових виплат із страхування кредитів (до 151,1% з 15,5% в попередньому році), що пояснюється перш за все погіршенням платоспроможності українських позичальників та зниженням їх можливостей щодо обслуговування взятих на себе кредитних зобов'язань. Також рівень чистих страхових виплат зі страхування фінансових ризиків протягом року збільшився зі 2,1% до 57,9%.

За підсумком 2015 р. сукупний обсяг активів страховиків, визначений згідно з зі ст.31 Закону України "Про страхування", скоротився на 10,14%. Ключовими складовими активів страховиків у 2015 р. стали акції (44,4%) та банківські депозити (22,3%), які представлені у табл.7.

Таблиця 7. Динаміка активів страхових компаній України, визначених ст.31 Закону України "Про страхування", 2014-2015 рр.

Джерело: складено автором на основі [12]

Розміщення страхових резервів переважно у вигляді банківських вкладів підвищує здатність страховиків розраховуватись за прийнятими зобов'язаннями зі страхування, проте водночас підвищує чутливість до процентного ризику та ризику контрагента, робить компанію залежною як від фінансового стану банківських установ, в яких розміщені кошти, так і від кон'юнктури банківського ринку загалом.

Враховуючи проведений аналіз діяльності банківських установ та страхових компаній, можна дійти висновку, що за останні роки обсяги їх діяльності мають тенденцію до зростання, а також мають вагомий вплив на процеси стабілізації фінансового ринку.

Головними причинами співробітництва та взаємного інтересу між страховими компаніями і банківськими установами є такі [13, с.289-290].

Можливість розширення клієнтів кожним із суб'єктів. Обмін інформацією про них, надання їм послуг тільки установами однієї системи є сьогодні пріоритетним для обох сторін в умовах посилення конкуренції.

Диверсифікація капіталу, підвищення норми прибутковості інвестиційних ресурсів. Страхова галузь є однією з найбільш рентабельних і динамічних серед інших галузей, що має значні інвестиційні ресурси, які можуть використовуватися для інвестування промисловості як страховиками, так і обслуговуючими банками за умови, що банк контролює страхову компанію.

Необхідність акумулювати всі грошові потоки в одній системі. Кожне велике підприємство або банк сплачують значні суми за обов'язковими і добровільними видами страхування.

Можливість надання клієнтам повного спектру банківських та страхових послуг. При цьому ці послуги повинні бути високоякісними, гарантованими і привабливими.

Можливість використання регіональної мережі установ, особливо це вигідно страховикам для реалізації страхових продуктів через банки.

Проведений аналіз дає нам змогу визначити такі переваги та недоліки з позиції банківських установ та страхових компаній за їх взаємодії (рис.3).

Рис.3. Переваги та недоліки взаємодії банків та страхових компаній

Взаємна вигода від співпраці є настільки великою, що нині набуває розвитку напрям взаємодії банків зі страховими компаніями - банківське страхування.

Здійснивши дослідження на основі науково-практичних напрацювань [14, с.109], можемо зазначити, що основними напрямами подальшого розвитку взаємодії банківських установ та страхових компаній є такі:

- впровадження гнучкої цінової політики та механізму продажу транспортних засобів у розстрочку;

- зростання обсягів операцій іпотечного кредитування з боку посередників банків;

- зміна характеру фінансово-економічних відносин між банківським та промисловим секторами у зв'язку з виникненням фінансування за допомогою інструментів фондового ринку та ринку боргових зобов'язань;

- введення нових, більш жорстких правил регулювання банківської діяльності, зокрема рекомендацій щодо визначення рівня достатності капіталу;

- втрата монопольної позиції банків у сфері надання фінансових послуг як приватним, так і корпоративним клієнтам;

- формування стимулів до зміни стратегічної поведінки банків на ринку фінансових ресурсів.

Висновки з цього дослідження. Отже, успішність взаємодії банків та страхових компаній в багатьох випадках залежить від здатності банка та страховика вчасно реагувати на загрози, які існують на фінансовому ринку і безпосереднім чином можуть вплинути на економічні інтереси фінансових посередників.

З огляду на проведене дослідження можна зробити висновок, що взаємодія банківських установ та страхових компаній в Україні має досить великий потенціал для розвитку. Хоча нині банки і страхові компанії співпрацюють в обмежених масштабах, все це можна розглядати як підґрунтя для подальшої взаємодії у фінансовому секторі України.

Література