Валютний ринок: особливості використання готівкових коштів в іноземній валюті фізичними особами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Валютний ринок: особливості використання готівкових коштів в іноземній валюті фізичними особами

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку економіки країни все гостріше постає питання щодо формування стабільного та ефективного валютного ринку. Фінансово-економічний розвиток України має свої особливості та низку проблем, які необхідно вирішити для нормального функціонування та налагодження тісних зв'язків з іншими країнами світу. Досліджуючи валютний ринок, виявляючи вплив конкретних факторів на стан економіки у цілому, вчасно змінюючи підходи до регулювання валютного курсу, можна досягти значних успіхів та налагодити стабільність національної валюти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Великий внесок у дослідження валютного ринку, валюти та утворення валютного курсу зробили відомі зарубіжні та вітчизняні науковці: Ф. Мішкін, О. Жолудь, І. Піонтківська.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Функціонування чорного валютного ринку та інших джерел отримання валюти, крім офіційних, сприяє зменшенню достовірних статистичних даних. Важливо проаналізувати, яка частка готівки в іноземній валюті є в розпорядженні населення та на які потреби вона витрачається.

Мета статті полягає в аналізі обсягів готівки в іноземній валюті, яка перебуває у розпорядженні фізичних осіб, виявленні джерел походження цих коштів, дослідженні причин функціонування «чорного валютного ринку» та шляхів стабілізації ситуації на ринку.

Виклад основного матеріалу дослідження.

У процесі розвитку багатьох країн світові кризи та нестабільне функціонування економіки стали вагомими причинами виникнення чималої кількості проблем ринків, у тому числі валютного. Його розвиток, тенденції та формування потребують великої уваги та осмислення. У світовій економіці важливу роль у сфері економічних міжнародних відносин відіграє саме валютний ринок. Використання інструментів світового валютного ринку необхідне не тільки в міжнародній практиці, а й на українських теренах.

Валютний ринок - досить багатогранне поняття. Його значення та особливості більшість економістів та вчених досі тлумачить по-різному. Незважаючи на відмінності у даних тлумаченнях, сутність, функції та завдання валютного ринку залишаються однаковими.

Валютний ринок - місце, де інвестори, продавці та покупці в ході міжбанківських операцій здійснюють угоди з купівлі-продажу іноземних валют.

Зазвичай виділяють таких основних суб'єктів валютного ринку: фізичні та юридичні особи, зайняті зовнішньоекономічною діяльністю; некомерційні банківські установи, які здійснюють валютне обслуговування зовнішніх зв'язків; посередники (окремі брокери, брокерські фірми), які за свої операції отримують комісійну винагороду; державні установи (насамперед центральні банки та державні скарбниці окремих країн) [1, с. 611].

Серед функцій валютного ринку можна виділити основні:

— забезпечення нормального функціонування міжнародних розрахунків;

— страхування ризиків, що пов'язані з валютою;

— регулювання економіки;

— підтримка оптимальної роботи світового фінансового ринку;

— диверсифікація валютних резервів банків.

Головною відмінністю від інших ринків

є специфічний товар. Основою виступають валютні цінності, які представлено не тільки національними грошовими одиницями, а й цінними паперами, платіжними інструментами, такими як векселі, чеки, акредитиви тощо в іноземній валюті.

Валютою ж виступають грошові знаки держав, що застосовуються в розрахунках (від італ. valuta - цінність, вартість). Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України [2].

Активними споживачами валюти серед населення, крім суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують її для здійснення міжнародних розрахунків, виступають фізичні особи, які здійснюють валютообмінні операції для власного споживання (перекази за кордон та отримання валюти з-за кордону, міжнародні купівлі тощо), заощадження та інвестування як інструмент отримання доходу через спекулятивну гру курсу. У цьому розрізі споживання важливо відстежити джерела надходжень валюти до населення як складової частини валютного регулювання.

За даними Національного банку України можна проаналізувати обсяги продажу валюти фізичними особами в 2015-2017 рр. (табл. 1).

валюта ринок готівковий іноземний

Таблиця 1. Обсяг готівкової іноземної валюти, купленої у фізичних осіб, тис. грн.

Дані табл. 1 свідчать про реальне зростання продажу в 2016 р. валюти фізичними особами на загальну суму 82 360 057 тис. грн., що перевищує обсяги продажу валюту в 2015 р. у 1,66 рази. Загальне ж значення продажу валюти фізичними особами на січень-серпень 2017 р. становило 125 402 091 тис. грн., тобто на 43 042 034 тис. грн. більше, ніж за повний 2016 р. Для виявлення загальної причини такого зростання продажу валюти фізичними особами необхідно проаналізувати джерела появи цієї валюти у населення, тобто обсяги купівлі валюти фізичними особами, перекази валюти з-за кордону.

Таблиця 2. Обсяг готівкової іноземної валюти, проданої фізичним особам, тис. грн.

Згідно з даними табл. 2, впродовж 2015-2016 рр. обсяги купівлі валюти фізичними особами були майже незмінні та трималися на загальному рівні 13 158 591-16 585 079 тис. грн. Проте обсяги продажу валюти все ж в рази перевищують обсяги купівлі валюти фізичними особами. Обсяги ж купівлі іноземної валюти фізичними особами в 2017 р. перевищили обсяги купівлі в 2016 р. майже у 4,4 рази (72 722 377 тис. грн.). Якщо ж порівняти обсяги продажу та купівлі іноземної валюти фізичними особами, то обсяги продажу валюти перевищують обсяги купівлі у 1,7 рази, що свідчить про те, що як мінімум 52 679 714 тис. грн. у валютному еквіваленті залучаються населенням не через купівлю валюти в офіційних банківських установах.

Таблиця 3. Обсяг іноземної валюти в розпорядженні фізичних осіб за 2015-2017 рр.

Дані рис. 1 свідчать про значне перевищення отриманих переказів в іноземній валюті над здійсненими переказами за кордон. Це перевищення становить 88 414 859 тис. грн. у 2015 р. та 110 693 935 тис. грн. у 2016 р. Тобто спостерігається тенденція до зростання отримання переказів з-за кордону. За січень-серпень 2017 р. обсяг отримання іноземних переказів в іноземній валюті становить 95 294 940 тис. грн., а обсяг здійснених переказів - 16 602 269 тис. грн.

Співвідношення переказів валюти за кордон та з-за кордону в 2015-2016 роках, тис. грн.

валюта ринок готівковий іноземний

Якщо підсумувати вищенаведену інформацію, то можна з легкістю сказати, що обсяги надходжень іноземної валюти перевищують обсяги її продажу, значна частина валюти залишається у населення як заощадження (табл. 3), що посилює необхідність проаналізувати обсяги залучення фінансовими установами депозитів в іноземній валюті як інструмент збереження коштів та отримання прибутку як відсотка. Обсяг іноземної валюти в розпорядженні фізичних осіб у 2016 р. порівняно з 2015 р. зменшився, що частково є наслідком збільшення продажу валюти фізичними особами та збільшення обсягів переказів за кордон.

Таблиця 4. Обсяги залишків на депозитних рахунках фізичних осіб, кінець 2015-2016 рр.

За даними табл. 4 можна сказати, що майже 50% залучених коштів на депозитні рахунки становлять депозити в іноземній валюті. Серед депозитів в іноземній валюті 63-65% займають саме кошти, отримані від домашніх господарств. У розрізі загальних сум авторами виведено, що на депозитних рахунках фізичних осіб розміщено в чотири рази більше коштів, аніж, за офіційними даними, є у їх розпорядженні. Це спостереження дає підстави стверджувати, що основна сума коштів залучається населенням на чорному ринку валюти, ввозиться з-за кордону трудовими мігрантами, що має негативні наслідки для валютного ринку України та взагалі для економіки країни через відсутність статистичних даних щодо купівлі - продажу валюти та неможливість регулювання даних операцій та готівково-грошового обігу, що є частиною діяльності НБУ у сфері виконання головної цілі - стабілізації грошової одиниці.

На думку старших економістів ЦЕС Олександра Жолудя та Ірини Піонтківської, значні обсяги чорного ринку є проблемою як для уряду і центрального банку, так і для громадян, а саме:

— уряд опосередковано не отримує податків і зборів із зовнішньоторговельних операцій, оскільки використання неформального ринку валюти ускладнює компаніям пояснення наявності у них іноземної валюти, що стимулює їх виводити з легального поля й інші операції;

— центробанк не може ефективно провадити монетарну політику через відсутність адекватної статистики та наявність паралельного грошового обігу поза контролем НБУ;

— банки мають проблеми із залученням депозитів (та відпливом наявних депозитів), що робить кредитування більш дорогим, скорочує терміни кредиту та підвищує ризики браку ліквідності;

— легальний бізнес (передусім підприємства, що займаються експортно-імпортною діяльністю) змушений користуватися неформальним ринком, що стимулює переводити «в тінь» інші елементи діяльності;

— домогосподарства втрачають неотримані відсотки, тримаючи готівку, та можуть наражатися на ризик утрати коштів під час нелегального обміну валюти.

Саме готівкова валюта на руках населення формує показники як кількості транзакцій, так і (як мінімум частково) рух обмінного курсу. Тобто навіть без урахування валютної готівки поза банками, населення оперує досить значним обсягом валюти порівняно з гривнею, тому настрої населення є важливим чинником курсових коливань [4].

Як йдеться у дослідженні Центру економічних стратегій, чорний ринок валюти в Україні нині перевищує офіційний десь у двадцять разів. Якщо НБУ звітує (дані за 2016 р.), що щомісячний обіг на офіційному валютному ринку становить близько 57 млн. доларів, то у ЦЕС кажуть, що так званий чорний ринок оперує щомісяця 1,2 млрд. доларів. Після запровадження валютних обмежень українці з банківських установ перейшли до приватних міняйлів або обмінників.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до Постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року №410» від4 квітня 2017 р. №30, задля зменшення обсягів обертання готівкових коштів в іноземній валюті серед населення поза офіційними установами Національний банк пом'якшив обмеження з продажу валюти населенню з 12 тис. грн. на день до 150 тис. грн. на день в еквіваленті. Крім того, Національний банк пом'якшив вимогу до обов'язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті. Відтепер юридичні особи повинні будуть продавати не 65%, а 50% своїх валютних надходжень.

Як повідомляв «Укрінформ», у червні 2016 р. Національний банк вирішив пом'якшити обмеження з продажу населенню валюти з 6 тис. грн. на день до 12 тис. грн. на день в еквіваленті. Попереднє обмеження розміром 6 тис. грн. діяло три місяці - з березня до червня 2016 р. З вересня 2014 р. було введено ліміт на продаж населенню валюти в обсязі 3 тис. грн. на день в еквіваленті. Отже, перший шлях до подолання чорного ринку валюти урядом уже зроблено [5].

Авторами виявлено основні фактори, що впливають на валютний ринок в Україні:

— недовіра з боку населення;

— наявність та розвиток «чорного» ринку»;

— політичні та економічні кризи;

— воєнні конфлікти;

— поганий інвестиційний клімат;

— негативні показники державного регулювання;

— погіршення реального сектору економіки;

— розбіжності в установленні плаваючого валютного курсу;

— високий рівень доларизації;

Висновки. Валютний ринок, безумовно, є важливим сегментом фінансового ринку, адже саме завдяки його функціонуванню надається можливість здійснювати міжнародні розрахунки як державі, так і населенню. На функціонування та розвиток даного ринку впливають загальна економічна ситуація, політика уряду, відсутність необхідних реформ. Проте важливим чинником впливу на валютний ринок виступає так званий «чорний ринок валюти», представлений міняйлами, валютниками та обмінниками валют.

Для того щоб валютний ринок України нормально функціонував та виконував свої основні завдання, необхідно запровадити певні реформи або дії з боку уряду, а саме: визначити конкретно вузьке коло осіб, що будуть відповідальними за курсову політику; дотримуватися курсового валютного коридору та встановити жорсткий контроль над ним; зменшити кількість неплатоспроможних банків; забезпечити передбачуваність курсу; поступово зменшити регулятивні обмеження, що будуть узгоджуватися з темпами економічного зростання; стабілізувати приплив депозитів; з'єднати два сегменти ринку в один - офіційний; упровадити виважену валютну політику; ефективно регулювати попит та пропозицію валюти; забезпечити інформацією щодо джерел походження іноземної валюти та використання її на території країни або за її межами.

Бібліографічний список

1. Мочерний С.В. Валютний ринок і валютне регулювання / С.В. Мочерний // Економічна теорія: [навч. посіб.]. - Київ: Академія, 2005. - С. 611.

2. Офіційний сайт Національного банку України: Валюта [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/ соп^оІ/ик/риЬІ^Іі/аі1юІе? аі1_^=123171.

3. Офіційний сайт Національного банку України: Статистика зовнішнього сектору [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category? cat_ ^=7693080.

4. Жолудь О. Доларизація та чорний ринок валюти в Україні: причини, обсяги, наслідки для економіки та політики /

О. Жолудь, І. Піонтківська // Центр економічної стратегії. - 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://ces.org.ua/wp-content/uploads/2016/07/Currency-black - market_Research-paper.pdf.

Нацбанк збільшив ліміт купівлі валюти для населення // УКРІНФОРМ. - 2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2205606 - nacbank-zbilsiv-limit-kupivli-valuti-dla-naselenna.html.

Размещено на Allbest.ru