Ризики здійснення операцій з криптовалютою (біткойнами) громадян і суб’єктів господарювання України

The article identifies and describes the main legal, technological, and economic risks of carrying out transactions with the cryptocurrency (Bitcoins) for citizens and economic entities of Ukraine the emergence of new technology in return for the Internet and computers; cyber attacks; loss of «purse ГО» and/or password; the drop in demand for cryptocurrency (Bitcoins) due to econo ic reasons, the ban of one crypto currency ( itcoins) in favor of a ne legitimized state; the possibility of negative impact of state bodies and/or officials.

За капіталістичного способу виробництва перед виробниками та домогосподарствами (суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання; юридичними і фізичними особами) поряд із завданням заробляння грошей стоїть друге не менш важливе завдання принаймні їх збереження, а то й примноження. У розвинених країнах постійно проводяться дослідження, на основі яких продаються майстеркласи і спеціальні курси, покликані навчити комерсанта і звичайну людину зберегти наявні грошові ресурси. Цю проблему складно зрозуміти значній кількості резидентів України, які тільки намагаються вирішити перше завдання. Натомість збереження грошей є великою проблемою, адже нерухомість часто дешевшає, прикраси із дорогоцінних металів і коштовного каміння, рівно як і витвори мистецтва у випадку потреби складно продати швидко і за реальну вартість (до того ж вони вимагають постійних витрат на охорону), акції будь-якого підприємства можуть знецінитися, рівно як знецінюються (у довгостроковій перспективі) гро ові одиниці (вал та) усіх без винятку дер ав світу, е вид е падає вартість вуглеводнів вугілля, на ти, газу то о. Зроста ть у ціні чиста прісна вода і корисна ї а, але ни и не о ливо запастися на тривалий строк через ізичну не о ливість або високу вартість зберігання з дотриманням якості. Через усе вищевикладене і суб'єкти господарювання, і громадяни вишукують варіанти для диверсифікації як джерел отри ання гро ей, так і ісць та способів їх зберігання і захисту. Диверсифікація цих процесів передбачає використання грошей одночасно у різних проектах у різних країнах, сферах та галузях, зберігання на депозитних рахунках у різних валютах у різних банках, банківських скриньках, у готівці в різних валютах у різних місцях, скуповування об'єктів комерційної і побутової нерухомості, виробів із дорогоцінних металів та коштовного каміння тощо. Нещодавно з'явилося ще одне явище, фінансовий інструмент, місце зберігання (накопичення) грошей. І це нове явище є криптовалютою. На сьогодні у світі існує більше десятка криптовалют, тобто валют, емісію яких визначає спеціальна комп'ютерна програма, і які функціонують за допомогою мережі Інтернет. Однією із перших, найбільш поширеною серед них, є криптовалюта біткойн (англ. Bitcoin).

В Україні питання обігу криптовалют зали а ться без чіткої відповіді одо їх законності. З одного боку, згідно зі статтею 32 Закону України «Іро Національний банк України» грошовою одиницею України є гривня. Випуск та обіг на території України інших гро ових одиниць і використання гро ових сурогатів як засобу платежу забороняються [1]. З іншого боку, не зрозуміло, чи є криптовалюта грошовою одиницею, грошовим сурогато і засобо плате у. о того , законодавство не передбачено покарання власників криптовалют. Проте, у багатьох країнах світу о на не ли е вільно об ін вати криптовал ту (зокре а, біткойни) на ісцеву або інозе ну вал ту, але й здійсн вати операції з купівлі-прода у будь-яких товарів, робіт та послуг. біль ій чи ен ій ірі операції з біткойнами отримали легалізацію в Австралії, Австрії, Болгарії, Бразилії, Ізраїлі, Канаді, КНР, Норвегії, Сінгапурі, США, Тайланді, ФРН, Хорватії, Швейцарії, Японії та ін. В Україні НБУ на основі наведеної статті Закону України «Про Національний банк України» вказав, що біткойн не має правового статусу. біткойн криптовалюта фінансовий

Але внаслідок особливостей обігу біткойнів операції з ними в Україні проводяться щоденно. Українці купують, заробляють біткойни, розраховуються ними. А, отже, постає питання одо співвідно ення українського законодавства із можливостями здійснення операцій із біткойнами. І з цим питанням пов'язане питання наявності правових та інших ризиків для власника біткойнів в Україні. Слід зазначити, що сьогодні у науковій періодиці е недостатньо уваги приділено питанням обігу біткойнів. Особливо це стосується української ридичної наукової періодики.

Но на назвати значну кількість українських і ще більшу російських економістів, які дослід ували окре і аспекти обігу криптовал т, а також декількох правознавців, серед яких: Айганим Е. Сейтім [2], А.С. Волегова [3], М.К. Бєляєв [4], А.С. Гєнкін [5], Є.І. Іванова [6], Г.Т. Карчєва та С.М. Нікітчук [7], М.В. Малишко [8], Є.В. Малюженко та К.В. Фєщєнко [9], В.Є. Ніколаєв [10], О.А. Ніколайчук [11], К.К. Панько та Д.А. Рягузова [12], О.М. Петрук та 03. Мельниченко [13], .Г. Пімєнов [14], А. Попіков [15], Н.Ю. Рашева та О.І. Чіркова [16], К.В. Сомік та Д.Б. Фролов [17] і деякі інші. Проте ситуація, пов'язана із новизною та інноваційніст J досліджуваного інансового інструменту, із невизначеністю в Україні правового режиму операцій із біткойнами, із майже повною відсутністю аналізу правових та інших ризиків таких операцій вимагає нових окремих досліджень. Виходячи із викладеного, метою статті є: виявити правові та інші (економічні, технологічні, організаційні тощо) ризики проведення операцій із біткойнами для їх власників громадян і суб'єктів господарювання України.

Криптовал та и визна ться вал ти, о не а ть аналогів у атеріально у світі, а а ть ход ення за допо ого ко п' терних технологій. На початку ХХІ століття криптовалюти використовувалися виключно у

Заробити криптовалюту для використання у ко п' терній грі спочатку о на було ляхо виконання певних завдань у тій самій, чи іншій комп'ютерній грі або шляхом виконання певних нескладних операцій на різних сайтах у мережі Інтернет, підтверд ення ознайомлення з певною рекламною інформацією чи її розсилання на інші адреси тощо. Схожу технологію й досі використовують дитячі письменники, влаштовуючи квести у себе на сайтах. Діти вірно відповідають на питання, виконують нескладні завдання і заробляють певні «комп'ютерні гроші», за які письменник «продає» їм сторінки свого нового роману, мультфільми тощо пропорційно кількості зароблених «грошей». Програмісти вирішили створити принципово нову нішу ринку і комерціалізувати її. У багатьох комп'ютерних іграх було запропоновано послугу купівлі комп' терних віртуальних грошей за гроші реальні з матеріального світу. Таким чином, спочатку реальні гроші за посередництва грошей віртуальних (криптовалюти) було використано для отри ання віртуальних послуг. Але пізніше ситуація змінилася на протилежну.

Протягом 2007-2010 років у світі з'явилися декілька видів криптовал т. айбілього по ирення серед них отри али біткойни, криптовал та, описана у ере і Інтернет з 31.10.2008 року і поширена з початку 2009 року особо або групо осіб чи компанією під ім'ям Сатоші (Сатосі) Накамото (Satoshi Nakamoto).

Особливіст криптовал ти біткойн є її повна децентралізація, о відрізняє її від усіх сучасних класичних валют світу. Наприклад, емісію національної валюти України здійснює НБУ, який в залежності від ситуації в економіці о е збіль увати чи з ен увати обсяг готівкової аси, а тако впливати на безготівкові розрахунки; емісію валюти США монопольно здійснює Федеральна резервна система, яка не є державним органом. Емісія біткойнів здійсн ється на основі ко п' терної програ и за спеціальна формулою, що передбачає постійне зменшення обсягів випуску за геометричною прогресією. Програма нагадує одну з відомих давньогрецьких апорій, за якою хіллес, який вва ався най вид о л диною античності, не може наздогнати черепаху, яка вважалася найповільнішою (на суші) твариною античності. Поки Ахіллес пробігає певну значну відстань, яка відділяє його від черепахи, остання проповзає певну відстань, яку йо у знову треба долати, об знову не встигнути застати черепаху са е у тій точці, на якій вона була на початку його останнього аневру. ак са о і випуск біткойнів з ко ним разом зменшується. Проте, на відміну від апорії, кінцева кількість біткойнів відома. Їх буде випущено 42 млн. одиниць. Цим біткойн відрізняється від поширених у 1990-ті роки «фінансових пірамід», в яких емісія цінних паперів здійсн валася за зроста чо , а не спада чо гео етрично прогресіє . и би не був Сатоші Накамото розробник програми, він не може втручатися у її роботу. Він її розробив і запустив. Максимум, що міг зробити розробник, так це викупити значну частину біткойнів при першій їх емісії за відносно невеликі гроші. З іншого боку, у цьому також був ризик, оскільки у випадку відсутності попиту на біткойни витрачені на їх купівлю гроші були б повністю втрачені. Так само для біткойнів, рівно як і для інших криптовалют, залишається ризик на випадок виходу з ладу усіх або майже усіх комп'ютерів у світі або зникнення мережі Інтернет за умови, що не з'явиться нова аналогічна в якості «спадкоємця» і правонабувача Інтернету. Якщо відкинути фантастичні гіпотези, наприклад, передачу людству інопланетних технологій, то це може статися у випадку звичайної навмисної диверсії кібератаки. Криптовалюта буде нічого не варта у випадку диверсії в е ах усієї планети, або у випадку, як о людство повністю відмовиться від мережі Інтернет або взагалі сучасних ко п' терів. ей ризик виглядає незначни , проте в еру бобінних, касетних агніто онів, відео агніто онів також ніхто не міг і думати про реальність технологій Інтернету. т е, пер ий ризик не можна відкидати, і він має суто технологічну природу.

Другий ризик ає еконо іко-правову природу. ого суть зводиться до того, що вартість будь-якої криптовалюти визначається співвідношенням попиту і пропозиції на неї. Можна інвестувати реальні гроші у криптовалюту, попит на яку не зросте, а навпаки зменшиться через її непопулярність або інші причини. Цей суто економічний ризик може викликатися правовим, пов'язаним із тим, що держава легітимізує операції із криптовалютою, але не з усіє , а ли е з яко сь конкретною або тією, яку емітує сама. І передумови до підтримання цього ризику є. Так, 29.11.2016 року з'явилася новина, що НБУ планує випуск власних електронних грошей на основі Національної платіжної системи «Простір» із застосуванням технології Blockchain [18]; а літом 2017 року з'явилася інформація про те, що шість найбільших банків світу arclays, Credit Suisse, Canadian Imperial Bank of Commerce, HSBC, MUFG, State Street планують у 2018 році запустити нову криптовалюту [19]. У випадку реалізації цих проектів і легітимації операцій з новими видами криптовалют існує ризик різкого зни ення попиту, а відповідно, і ціни на існуючі криптовалюти.

Для проведення операцій із біткойна и особі необхідно створити електронний га анець біткойнів. е о на зробити за будьяки ко п' теро , який ає доступ до ереі Інтернет. к правило, ця операція є безкоштовною. Електронний гаманець відкривається на певно у ресурсі, власника и якого є особи або суб'єкти господар вання, зареєстровані не в країні (часто в якійсь о орній зоні). роте, вони відкрито нада ть сво адресу й ін і реквізити. бов'язково у ово відкриття електронного гаманця є погодження із запропоновани и у ова и договору приєднання. Цей договір пропонується одніє стороно для ін их о ливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на тіні його тісту [20, с.459]. За цим договором фірма-надавач послуг з розміщення гаманця залишає за собою право в односторонньому порядку змінювати його умови. На сьогодні, як правило, усі операції за посередництва електронного гаманця є безкоштовними. Проте, у договорі прописано право фірми-надавача послуг з розміщення гаманця впроваджувати певні платні послуги. В обох випадках інформацію буде передано власникам гаманця на електронну по ту, адресу якої вони нада ть при реєстрації. Договір приєднання викладено на декількох аркушах англійською мовою. Переважна біль ість у ов договору с ор ульована таки чино , о особа погод ується із ти , о ір а-надавач послуг з роз і ення га анця не несе відповідальності за втрату власником гаманця паролю, укладання ним будьяких угод і проведення будь-яких операцій, захист своєї інформації, пошкодження третіми особами комп'ютерних програм та обладнання власника гаманця тощо. Останнє має значення у зв'язку із ти , о після відкриття на певно у ко п' тері електронного га анця або проведення операцій із купівлі-продажу біткойнів чи за біткойни (навіть одноразово) ризик хакерської атаки на цей комп'ютер збільшується у рази. Після реєстрації особа отримує «I га анця», що являє собою напис із сукупності латинських літер, цифр і тире. Цей «ID гаманця» відомий лише особівласнику та (на наше переконання) фір інадавачу послуг з роз іщення гаманця. Під час здійснення операцій особа отримує окремий рахунок на кожну нову операцію і контрагент не знає «ID гаманця». Цим забезпечується анонімність операцій із біткойна и. Крім «ГО гаманця», який надається особі фірмою-надавачем послуг з розміщення гаманця, сама особа обирає собі пароль для входу, який повинен складатися із яко ога більшої кількості символів (зазвичай особи, які планують проводити операції зі значною кількіст біткойнів, обира ть пароль із не ен ні 30 символів). Фахівці зі сфери комп'ютерних технологій не радять зберігати «ГО гаманця» і особливо пароль у пам'яті підключеного до мережі Інтернет комп'ютеру. Найкращим вва ається зберігання на паперово у носії або «холодне зберігання», тобто зберігання у пам'яті комп'ютера, не підключеного до мережі Інтернет. Отже, зберігання контрольної інформації в активному підключеному до мережі Інтернет комп'ютері є ще одним ризиком для власника біткойнів. Цей ризик також має технологічну природу. Загрозу для власника гаманця біткойнів становлять дії третіх осіб.

Схожим із попереднім є ризик незаконної передачі третім особам інформації про «ГО гаманця» та пароль власника біткойнів самою фірмою-надавачем послуг з розміщення гаманця. Хоча на своїх сайтах і в договорі вона вказує, що не цікавиться паролем власника біткойнів, все одно існують серйозні сумніви щодо цього. І беззаперечним правовим ризиком є ризик зміни в односторонньому порядку фірмою-надавачем послуг з розміщення електронного гаманця умов договору та/або запровадження платних послуг.

Вагомим правовим ризиком для власника біткойнів в Україні є невизначеність органів законодавчої та виконавчої влади стосовно законності операцій із біткойна и. З одного боку, ще 10.11.2014 року НБУ видав роз'яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin, в якому послався на згадувану статтю 32 Закону країни « ро аціональний банк України», а також на статтю 99 Конституції України, статтю 192 Цивільного кодексу України, статтю 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та статтю 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». НБУ визнав біткойн як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартіст і не о е використовуватися ізични и та юридичними особами на території України як засіб плате у, оскільки це протирічить нормам українського законодавства [21]. При цьому жодного покарання за проведення розрахунків у біткойнах в українсько у законодавстві не передбачено. А в названому роз'ясненні НБУ покладає усі ризики на самих власників біткойнів і рекомендує громадянам використовувати послуги лише тих платіжних систем, систем розрахунків, які внесені НБУ до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури [21].

Тобто, правовий ризик для власника біткойнів в Україні має дві складові. Перша полягає у то у, о у випадку суперечливої ситуації, пов'язаної із незаконним заволодінням чужими біткойнами, власнику не доводиться розраховувати на юридичну допомогу держави.

Другу складову правових ризиків буде розкрито ни че.

На сьогодні багато гро адян країни та суб'єктів господарювання проводять операції з біткойнами. Через їх анонімність переважна більшість інформації є невідомою громадськості. Інформація про них стає відомою іншим (зокрема, державі) або у випадку її оприлюднення самими власниками біткойнів (відомий приклад, коли троє депутатів від БПП у декларації за 2016 рік задекларували наявність у себе біткойнів О. Урбанський мав 1277 біткойнів і придбав у 2017 році 1217 біткойнів, Д. Білоцерківець мав 398 біткойнів, Д. Голубов ав 4376 біткойнів [22]), або через втрату власниками га анців біткойнів «ГО гаманця» і паролю, або внаслідок повідомлення ін ормації правоохоронним чи іншим органам банками, біржами біткойнів та іншими фінансовими інститутами. Слід зазначити, що сьогодні як мінімум один український комерційний банк надає послуги з купівліпродажу біткойнів за гривні і долари США, беручи певну комісію за посередництво у цих операціях. Проте, для проведення цієї операції потрібно зареєструватися, тобто, передати банку свої персональні дані вкупі з електронною адресою. А отже, у цьому випадку зникає одна із основних властивостей операцій із біткойнами анонімність. Ризик для власників біткойнів полягає саме у невизначеності правового ре и у операцій із криптовал то .

Так, у випадку розкриття ін ор ації про власні накопичення у біткойнах публічно особо , наприклад, чиновнико чи народни депутато , дер ава з певни и зусилля и, але зможе отримати дані про транзакції з купівліпродажу біткойнів з точністю до секунди. Зрозуміло, що у випадку запровадження покарання за здійснення операцій на ринку криптовал ти, на основі принципу відсутності зворотної дії закону, що погіршує становище особи, до неї санкції застосовані не будуть. Проте, можуть бути запроваджені заходи перевірки походження реальних грошей, за які купувалася криптовалюта, негативна реклама у ЗМІ тощо. І навпаки, у випадку повної легалізації і легітимації Україною операцій на ринку криптовалюти з певної календарної дати держава може відкрито називати порушниками тих осіб, хто проводив такі операції до цієї дати. І тут ризик для власника біткойнів полягає у можливості застосування подвійних стандартів з боку окремих державних органів чи посадових осіб (наприклад, «цей «наш» про нього нічого не скажемо; а цей «чу ий» треба щоб в усіх ЗМІ прошила інформація, що він є порушником закону та ще й отримав великі нетрудові доходи від купівлі біткойнів»).

Під час дослідження виявлено основні правові та ін і (еконо ічні, технічні, організаційні то о) ризики проведення операцій із біткойна и для їх власників гро адян і суб'єктів господарювання України:

- технологічний ризик, що полягає у можливості добровільної або насильницької відови л дської цивілізації від сучасних ко п'ютерів та/або технологій Інтернет;

- правовий ризик односторонньої зміни фірмою-надавачем послуг з розміщення гаанця у ов договору і введення оплати за надання окремих послуг та здійснення певних операцій;

- економіко-правовий ризик полягає у моливості падіння попиту на криптовал ту через підви ення попиту на реальні товари, еконо ічну кризу, світову війну то о, або через заборону дер аво однієї і появу нової криптовал ти;

- технологічний ризик, що полягає у можливості заволодіння сторонніх осіб ін ор ацією про «ГО гаманця» і пароль, у т.ч. у можливості передачі цієї інформації третім особам фірмою-надавачем послуг з розміщення гаманця; у можливості пошкодження програмного обладнання або самого комп'ютера власника га анця; у о ливості банальної втрати і не відновлення «ТО гаманця» та/або паролю його власником;

правовий ризик, що полягає у відсутності правового регулювання здійснення операцій із криптовалютами, рекомендації НБУ не проводити такі операції, покладання захисту законних інтересів на самих власників гаманців криптовалют, вказівкою на заборону їх використання в силу декількох нор у законодавстві і о ливість застосування не названих прямо заходів відповідальності.

Громадяни і суб'єкти господарювання України повинні самостійно вирішувати питання, чи здійсн вати операції із криптовал то , зокре а, біткойна и, проте враховувати виявлені у статті та ін і ризики. ако окремого розгляду потребують питання: визначення правового режиму інструменту криптовалюти, порівняння її із класичною валютою; правового статусу «ферм криптовалюти»; правового режиму (у тому числі на відповідність законодавству) операцій із майнінгу (видобування) криптовалюти; обґрунтування легітимації чи заборони обігу криптовалюти; оподаткування операцій із криптовалютою у випадку їх легітимації; боротьби із купівлею зброї, наркотиків тощо за криптовалюту та ін. Наданню відповідей на ці та інші питання повинні присвячуватися подальші розвідки з досліджуваної проблематики.

Література