Фінансове забезпечення венчурних інвестицій в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ національний технологічний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕНЧУРНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Зражевець Євген Євгенович

Чернігів 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів та кредиту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Глущенко Віктор Володимирович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів та кредиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Сало Іван Васильович, ДВНЗ „Українська академія банківської справи Національного банку України”, професор кафедри банківської справи;

кандидат економічних наук, доцент Прокопенко Валерія Юріївна, Харківський національний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства освіти і науки України, професор кафедри соціально-економічних дисциплін.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського національного технологічного університету за адресою: м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професор В.Г. Маргасова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед пріоритетних напрямів формування національної фінансово-інвестиційної системи, здатної забезпечити перетікання капіталу в розвиток нових виробництв, можна виділити створення інститутів фінансування проектів виробничо-технологічного призначення. Одним з таких інститутів є венчурний бізнес і модель його фінансування. фінансовий венчурний інвестування економіка

Фінансове забезпечення інвестиційних процесів характеризує здатність фінансової системи сформувати такі економічні відносини між суб'єктами відтворювального процесу щодо руху фінансових ресурсів, які забезпечують розвиток економіки, необхідний для гарантування національної економічної безпеки та задоволення соціально-економічних потреб суспільства.

У цьому контексті зауважимо на необхідності розгляду фінансового забезпечення венчурних інвестицій як сукупності процесного, ресурсного та системного підходів. Тому механізм фінансового забезпечення венчурних інвестицій є специфічною сукупністю ресурсів, станів і процесів, які визначають порядок узгодження фінансово-економічних та інституціональних відносин щодо формування і використання інвестиційних ресурсів для досягнення безперервності інноваційних циклів, за рахунок збалансованої системи задоволення потреб в інвестиціях інноваційно активних економічних систем.

Дослідженню методичних і методологічних основ та практики залучення інвестиційних ресурсів з використанням різних методів фінансування інвестицій приділили увагу такі вітчизняні вчені-економісти, як: О.Ф. Балацький, І.А. Бланк, М.І. Бондар, Л.М. Борщ, Л.Д. Буряк, О.Д. Вовчак, В.В. Глущенко, М.П. Денисенко, Д.О Єндовицький, М.М. Забаштанський, А.Г. Загородній, Т.В. Майорова, Л.І. Нейкова, С.В. Онишко, Т.В. Паєнтко, А.А. Пересада, А.М. Поддєрьогін, В.Ю. Прокопенко, Л.М. Ремньова, О.Д. Рожко, В.П. Савчук, І.В. Сало, О.М. Теліженко, Н.В. Ткаченко, Ю.І. Стадницький, В.Г. Федоренко, Д.М. Черваньов та ін., а також зарубіжні науковці: В.В. Бочаров, З. Боді, А. Кейн, Л. Крушвіц, А.Дж. Маркус, В.П. Попков, В.П. Семенов.

Віддаючи належне названим науковцям у розв'язанні проблем фінансового забезпечення венчурного інвестування, зазначимо, що актуальними залишаються проблеми пошуку альтернативних джерел та вибору оптимальної ефективної моделі фінансування з різних джерел. Більшість досліджень джерел фінансування інвестицій ґрунтується на класичному наборі таких джерел та не враховують нові форми і методи, які виникли в реаліях ринкової економіки. При цьому необхідно виходити з того, що в умовах становлення та розвитку ринкової економіки важливим є не тільки відокремлений розгляд інноваційної діяльності та інноваційної взаємодії господарюючих суб'єктів реального і фінансового секторів економіки та традиційно-інноваційних механізмів їх забезпечення, але й їх збалансованість, комунікативність та синергетичність залежно від особливостей інноваційного процесу на окремих його циклах і фазах, а також з урахуванням того, який в кожній конкретній ситуації використовується інноваційно-інвестиційний механізм його забезпечення. Вище вказане свідчить про актуальність теми дослідження та обумовило її вибір, мету та завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри фінансів та кредиту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за темою ,,Фінансовий потенціал суб'єктів господарювання як чинник сталого розвитку ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0113U006007), у межах якої автором розроблені концептуальні засади формування поняття венчурного капіталу, особливостей венчурних інвестицій та трансформації міжнародного досвіду венчурного інвестування до сучасних умов національної економіки.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних і методичних положень, а також розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення фінансового забезпечення венчурних інвестицій в сучасних умовах розвитку національної економіки.

Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені і розв'язані такі задачі:

- дослідити теоретичні підходи до сутності та джерел фінансування венчурних інвестицій;

- визначити особливості фінансового забезпечення венчурного інвестування;

- систематизувати та узагальнити зарубіжний досвід венчурного інвестування та джерел його фінансування;

- оцінити сучасний стан розвитку венчурного інвестування в Україні;

- визначити пріоритетні напрями диверсифікації фінансування венчурних інвестицій у національній економіці;

- обґрунтувати модель оцінки та відбору венчурних проектів;

- розробити стратегію фінансового забезпечення венчурного інвестування в Україні.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, що виникають в процесі фінансового забезпечення венчурного інвестування.

Предметом дослідження є процес фінансового забезпечення венчурного інвестування в Україні.

Методи дослідження. В роботі використано фундаментальні положення сучасної економічної теорії щодо залучення джерел фінансування венчурного інвестування. При цьому були застосовані наступні методи: діалектичний - при дослідженні сутності понять ,,венчурний капітал”, ,,інвестиції”, „венчурне інвестування”; аналізу та синтезу - при визначенні місця та ролі кожного окремого джерела та їх сукупності у фінансуванні венчурних інвестицій; системно-структурного аналізу - при дослідженні зарубіжного та вітчизняного досвіду становлення та розвитку ринкових джерел інвестиційних ресурсів; економіко-математичний ? при висвітленні сучасного стану використання наявних джерел фінансування венчурних інвестицій; алгоритмічні ? при розробці стратегії фінансового забезпечення венчурного інвестування та вибору альтернативних джерел. У процесі дослідження використовувались такі традиційні методи, як індукція, дедукція, спостереження, порівняння, аналогія, абстрагування, узагальнення та сучасні методи формалізації, моделювання, ідеалізації.

Теоретичною основою дисертаційної роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо проблематики фінансового забезпечення венчурного інвестування та активізації інноваційно-інвестиційних процесів в Україні.

Статистичною та фактологічною базою наукового дослідження є законодавчі та нормативні акти, що визначають умови фінансування інноваційних і інвестиційних процесів; статистичні матеріали Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України, Української асоціації інвестиційного бізнесу, власні аналітичні напрацювання автора, ресурси мережі Internet.

Наукова новизна результатів, отриманих особисто автором:

удосконалено:

- теоретичні підходи до структурування системи венчурного капіталу в частині виокремлення та характеристики його основних елементів, ефективне функціонування яких в єдиній системі сприятиме досягненню поставлених інноваційних цілей. Зокрема, виділені такі підсистеми: виробнича (формує попит на венчурний капітал); фінансова (формує пропозицію венчурного капіталу); технологічна (сприяє створенню умов для доступу інноваційних підприємств до виробничих ресурсів); інформаційна (забезпечення доступу до інформації та отримання необхідних знань для усіх учасників венчурного ринку);

- науково-методичний підхід до оцінки фінансової забезпеченості венчурних проектів, який ґрунтується на сукупності як індикативних фінансових показників, так і суб'єктивних чинників, що дозволить оптимізувати джерела фінансування інноваційних проектів;

- концептуальні засади до побудови та реалізації стратегії фінансового забезпечення венчурного інвестування, що дозволяє виявити причинно-наслідкові зв'язки між її компонентами (метою та основними завданнями, важелями впливу на ринок венчурного капіталу, механізмом функціонування венчурної інфраструктури, критеріями розвитку та оцінки ефективності венчурного інвестування);

дістало подальшого розвитку:

- понятійно-термінологічний апарат теорії інноваційного розвитку в фінансово-економічній науці, зокрема обґрунтовано поняття ,,система фінансового забезпечення розвитку венчурних інвестицій” як невід'ємної складової регуляторного механізму фінансової політики держави, яка полягає у використанні сукупності фінансових інститутів, у тому числі державних і недержавних, венчурних інститутів спільного інвестування та венчурних інвестиційних фондів з метою створення належних умов трансформації інвестицій в інновації; та ,,мультиплікаторна” функція венчурного капіталу, що виражається у збільшенні національного доходу при певній конкретній зміні (збільшенні чи зменшенні) венчурних інвестицій;

- обґрунтування напрямів структурної перебудови венчурної інфраструктури в Україні, які включають: комплексну державну підтримку ринку венчурних інвестицій; розвиток основних секторів економіки; підтримку приватних підприємств; перехід до інноваційно орієнтованої національної економіки;

- узагальнення та систематизація світового досвіду організації фінансового забезпечення венчурного інвестування, що дозволило ідентифікувати необхідні умови для виникнення, існування та розвитку венчурної індустрії, а саме: участь держави в розвитку венчурної індустрії; наявність науково-технічного потенціалу в сфері конкурентоспроможних технологій та попиту на інновації виробничого характеру; залучення вітчизняного капіталу та розвиток національної фінансової системи; висока ліквідність фондового ринку, що дозволяє реалізувати фінансові технології виходу з інвестицій;

- теоретичні положення до сутності та структури венчурного ефекту на основі теорії руху капіталу у трьох її складових (обіг - виробництво - обіг), що дає можливість створити логічну модель функціонування венчурних інвестицій як сучасного фінансового інструменту розвитку інновацій та національної економіки.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних положень, методичних розробок і практичних рекомендацій щодо вдосконалення фінансового забезпечення венчурного інвестування в Україні.

Основні положення, висновки та рекомендації дослідження були використані у роботі Чернігівської обласної ради при розробці програми соціально-економічного розвитку Чернігівської області на 2014-2015 роки (довідка № 02-03/1396 від 02.09.2014 р.).

Авторські розробки використовуються у навчальному процесі Чернігівського державного інституту економіки і управління при викладанні дисциплін „Ринок фінансових послуг” та „Інвестування” (довідка №601-03/232 від 24.06.2014 р.), а також у навчальному процесі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна при викладанні дисциплін „Фінанси” та „Гроші і кредит” (довідка №1048 від 27.03.2014 р.) та у ході виконання науково-дослідної теми кафедри фінансів та кредиту ХНУ ім. В.Н. Каразіна (довідка №102 від 07.04.2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові положення, висновки і рекомендації, які викладені в дисертації і виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Проблеми соціально-економічного розвитку України: досвід, перспективи, інновації” (м. Харків, 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Дослідження впливу фінансово-кредитної інфраструктури на соціально-економічний розвиток суб'єктів господарювання” (м. Харків, 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Сучасні проблеми фінансового моніторингу” (м. Харків, 2011-2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Інноваційне забезпечення економічного розвитку регіону” (м. Полтава, 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Фінансове забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Управління сталим розвитком території в контексті світового досвіду” (м.Сімферополь, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції ,,Актуальні проблеми розвитку сучасної економіки” (м. Дніпропетровськ, 2013 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Фінансовий потенціал суб'єктів господарювання як фактор сталого розвитку ринкової економіки” (м. Харків, 2013 р.); IV науково-практичній конференції ,,Актуальні проблеми забезпечення фінансово-економічної безпеки України” (м. Тернопіль, 2013 р.) та ін.

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладені автором у 16 наукових працях, з них 1 розділ у колективній монографії обсягом 0,9 д.а., 6 статей опубліковані у наукових фахових виданнях обсягом 2,9 д.а., в інших наукових виданнях - 9 публікацій обсягом 1,25 д.а. Загальний обсяг публікацій складає 5,05 д.а., з яких особисто авторові належать 4,85 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Викладена на 240 сторінках комп'ютерного тексту, містить 17 таблиць, 21 рисунок, 9 додатків. Список використаних джерел включає 203 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, теоретичну основу роботи, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі ,,Теоретичні засади фінансового забезпечення венчурного інвестування” на основі аналізу та узагальнення теоретичних положень поглиблено дослідження сутності системи фінансового забезпечення розвитку венчурних інвестицій та особливостей використання венчурного капіталу в ринковій економіці. Розглянуто класифікацію венчурних інвестицій за етапами інноваційного процесу та джерелами фінансування, систематизовано зарубіжний досвід венчурного інвестування.

Узагальнення теоретичних положень і класифікації венчурних інвестицій дозволило констатувати, що специфіка венчурного фінансування полягає в наданні грошових коштів компанії в обмін на частку в статутному капіталі організації, що сприяє зростанню бізнесу, який на початковій стадії свого розвитку є високоризиковим.

Автором венчурний капітал розглядається як комплексний результат венчурного фінансування, який супроводжується отриманням доходів венчурним підприємством та венчурним інвестором, досягненням науково-технічних результатів, покращенням екологічного стану навколишнього середовища, вивільненням ресурсів на підприємстві та позитивними соціальними зрушеннями в суспільстві.

Синтез наукових підходів до дослідження потенційних можливостей економіки країни дозволив автору здійснити структурування системи венчурного капіталу в частині виокремлення та характеристики його основних елементів, ефективне функціонування яких в єдиній системі сприятиме досягненню поставлених інноваційних цілей. Зокрема, виділені такі підсистеми: виробнича (формує попит на венчурний капітал); фінансова (формує пропозицію венчурного капіталу); технологічна (сприяє створенню умов для доступу інноваційних підприємств до виробничих ресурсів); інформаційна (забезпечення доступу до інформації та отримання необхідних знань для усіх учасників венчурного ринку). Це дало можливість визначити основні шляхи ефективного використання венчурного капіталу в контексті стимулювання покращення інноваційних результатів.

При цьому, враховуючи численні напрацювання представників різних наукових шкіл, автором досліджено основні функції венчурного капіталу, серед яких: акумулююча, інтеграційна, розподільча, інвестиційна, стимулююча, мотиваційна, трансформаційна, контрольна, перетворююча, інноваційна, синергетична, стабілізаційна, соціальна та індикативна. Автором запропоновано доповнити цей перелік мультиплікаторної функцією, що виражається у збільшенні національного доходу при певній конкретній зміні (збільшенні чи зменшенні) венчурних інвестицій. Обґрунтування цієї функції полягає в тому, що венчурні інвестиції завжди направлені на збільшення вартості компанії, в яку вони спрямовуються, а вартість венчурної компанії може зростати лише в разі збільшення її доходу. Приріст венчурних інвестицій у разі успіху забезпечує приріст доходу венчурної компанії на величину значно більшу, ніж сума інвестованого капіталу.

Визначено, що метод венчурного фінансування є сукупністю дій щодо вибору джерел та форм фінансування для забезпечення задач і цілей венчурного фінансування. Форма венчурного фінансування - це зовнішній вираз змісту фінансово-економічних і правових відносин, що виникають в процесі венчурного фінансування.

Доведено, що серед традиційних форм залучення коштів в сучасних умовах найбільшого розповсюдження в інноваційній діяльності отримали нетрадиційні джерела фінансування венчурного капіталу, які порівняно з традиційними, не пов'язані із жорсткими обмеженнями частки власного капіталу, а їх умовами є швидка окупність та висока дохідність. До основних джерел фінансування венчурних інвестицій належать: кошти фінансових установ, що вкладаються в малі інноваційні підприємства; придбання акцій первісної емісії інвестиційними компаніями; придбання частки приватної компанії, яка розпочинає виробництво нової продукції; боргове фінансування для малого бізнесу; сімейні та індивідуальні джерела венчурного капіталу та інші. З'ясовано, що існують два способи надходження венчурного капіталу: прямий (залучаються кошти безпосередньо від приватних осіб, корпорацій та держави) та непрямий (залучення інвестицій через посередництво венчурних компанії, які формують свої фонди й за рахунок коштів приватних осіб, корпорацій та держави).

На основі проведеного аналізу визначено, що система фінансового забезпечення розвитку венчурних інвестицій є невід'ємною складовою регуляторного механізму фінансової політики держави, яка полягає у використанні сукупності фінансових інститутів, у тому числі державних і недержавних, венчурних інститутів спільного інвестування та венчурних інвестиційних фондів з метою створення належних умов трансформації інвестицій в інновації.

Узагальнення світового досвіду організації системи фінансового забезпечення венчурного інвестування дозволило ідентифікувати необхідні умови для виникнення, існування та розвитку венчурної індустрії, а саме: участь держави в розвитку венчурної індустрії; наявність науково-технічного потенціалу в сфері конкурентоспроможних технологій і попиту на інновації виробничого характеру; залучення вітчизняного капіталу та розвиток національної фінансової системи; висока ліквідність фондового ринку, що дозволяє реалізувати фінансові технології виходу з інвестицій.

У другому розділі дисертаційної роботи ,,Сучасний стан фінансового забезпечення венчурного інвестування в Україні” розглянуто динаміку основних показників інноваційного розвитку національної економіки, ефективність діяльності вітчизняних венчурних інститутів спільного інвестування протягом 2009-2013 років, виявлено перешкоди їх нормальному функціонуванню та перспективи активізації венчурного бізнесу, оцінено діючий механізм державного регулювання венчурних інвестицій в Україні.

Інноваційна діяльність є ключовою детермінантою підвищення рівня конкурентоспроможності країни, а від того, наскільки в державі фінансується інноваційна діяльність, залежить її місце на світовому ринку. Протягом досліджуваного періоду спостерігалася занадто низька інноваційна активність в Україні, при цьому питома вага виконаних наукових і науково-технічних робіт у валовому внутрішньому продукті не досягала навіть 1% (згідно законодавства - не менше 1,7%), тоді як у провідних країнах світу цей показник значно перевищує 2%.

Аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності в промисловості України протягом досліджуваного періоду показав, що, в основному, воно відбувалося за рахунок власних коштів, питома вага яких перевищувала 50%-ву межу. Незначна частка фінансування з державного і місцевих бюджетів, значно скоротилася участь іноземних інвесторів. Варто відмітити низький рівень фінансування інноваційної діяльності вітчизняними інвесторами - менше 1%.

Констатовано, що вітчизняна модель економіки характеризується переважанням низькотехнологічних укладів, що не відповідає сьогоднішнім вимогам євроінтеграційних перетворень та потребує інституційної модернізації національної економіки в напряму розвитку сучасних форм інвестування, зокрема венчурного фінансування.

Динаміка основних показників діяльності венчурних інститутів спільного інвестування (ІСІ) протягом 2009-2013 років наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка основних показників діяльності венчурних ІСІ України протягом 2009-2013 років*

Показники	Роки	Відхилення (2013/2009 рр.)
	2009	2010	2011	2012	2013
Кількість венчурних ІСІ	740	827	867	973	1031	+291
Вартість активів венчурних ІСІ (млрд грн)	76,0	97,0	116,9	145,9	168,2	+92,2
Вартість чистих активів (ВЧА) венчурних ІСІ (млрд грн)	66,7	86,4	103,7	129,5	149,9	+83,2
Частка ВЧА венчурних ІСІ в ВЧА всіх ІСІ, %	91,85	91,24	91,98	92,99	94,61	+2,76

* Джерело: складено автором за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу

Встановлено, що приріст активів інститутів спільного інвестування в Україні забезпечили венчурні ІСІ, тоді як інші, навпаки, скоротили обсяг активів. Зокрема, за останні п'ять досліджуваних років як загальна, так і чиста вартість активів венчурних ІСІ зросла більш ніж удвічі. Врешті, відбулося нарощування венчурним сектором частки на ринку за активами до 94,61%.

Структура вкладання у венчурні ІСІ України за категоріями інвесторів у 2009 та 2013 роках наведена на рис.1.

Рис. 1. Структура вкладання у венчурні ІСІ України за категоріями інвесторів у 2009 та 2013 роках*

* Джерело: складено автором за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу

Визначено, що головними інвесторами венчурних ІСІ в Україні є юридичні особи - резиденти, не зважаючи на скорочення їх частки на 6,0%. Іноземні інвестори - юридичні особи наростили свою участь у вітчизняних венчурних ІСІ на 3,3%, що пов'язано, в першу чергу, зі збільшенням ними обсягів венчурного інвестування. Менш інвестиційно активними є фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти, проте їх частка в структурі вкладень у венчурні ІСІ протягом 2009-2013 років зросла на 3,35%.

Доведено, що протягом 2010-2013 років в активах венчурних ІСІ найбільшу питому вагу займали інші активи (дебіторська заборгованість, корпоративні права, позики компаніям, у яких венчурні ІСІ володіють часткою в капіталі), яка, до того ж зросла за цей період на 6,93% (порівняно з 2009 роком - на 42,23%). Натомість, частка цінних паперів за аналізований період скоротилася майже в 2,5 рази. Серед цінних паперів венчурні ІСІ надавали перевагу акціям, облігаціям підприємств, векселям. Можна стверджувати, що венчурні ІСІ переважно вкладали капітал у короткострокові інвестиційні проекти або ж у ті, що мають середньоризиковий характер, при цьому практично ігноруючи високоризикові інвестиції.

Дослідження тенденцій розвитку венчурного інвестування в України дозволило виділити низку проблем, які потребують вирішення. Так, основними інвесторами венчурних ІСІ є потужні фінансово-промислові групи (корпорації), які переважно використовують кошти фонду на внутрішні інвестиційні проекти або придбання цінних паперів суб'єктів господарювання, власниками яких є учасники цього фонду. Вітчизняні венчурні ІСІ при виборі об'єкта інвестування, перш за все, надають перевагу проектам з середнім або ж низьким рівнем ризику та переважно тим, що знаходяться на пізніх стадіях розвитку (діюче виробництво, яке має великий потенціал), що не відповідає змісту венчурного інвестування - довгострокове високоризикове вкладання капіталу у високотехнологічні перспективні компанії, орієнтованих на розробку та виробництво наукоємних продуктів.

На переконання автора, венчурні ІСІ не виконують повною мірою притаманну їм роль інституційного інвестора, який має забезпечувати інноваційний розвиток національної економіки. Необхідність вирішення проблем венчурного інвестування в Україні обумовлює створення та реалізацію стратегії розвитку венчурного бізнесу, що дозволить сконцентрувати обмежені фінансові ресурси на найбільш перспективних інноваційних проектах, які мають за мету отримання синергетичного ефекту за рахунок поєднання фінансового, інтелектуального та людського капіталів, а також сприятиме соціально-економічному розвитку України на інноваційній основ.

За результатами проведеного аналізу автором виявлено різноманітність методів оцінки фінансової забезпеченості венчурних проектів, за допомогою яких можна оптимізувати джерела фінансування інноваційних проектів. Узагальнюючи досвід оцінки венчурного фінансування, встановлено, що слід використовувати систему критеріїв відбору венчурних інвестиційних проектів, яка узагальнює сукупні значення цілої низки чинників, таких як: стратегічні, інноваційно-наукові, екологічні, соціально-економічні та фінансові, що враховують вплив результатів венчурного проекту для території, на якій він реалізується. Питома вага кожного критерію визначена на підставі суб'єктивної оцінки їх важливості при відборі проектів з урахуванням особливостей розвитку території, на якій вони реалізуються, та може корегуватися під час експертизи проекту.

У дисертації визначено недосконалість діючого механізму державного регулювання фінансового забезпечення венчурного інвестування в Україні, яка обумовлена низкою причин: наявна нормативно-правова база не приведена у відповідність до законодавства ЄС, не сприяє зміцненню правової інфраструктури захисту інвесторів і прав власності, слабким залишається регламентування договірних зобов'язань, тінізація економіки, що є серйозною перешкодою розвитку венчурної високотехнологічної індустрії.

Обґрунтовано, що державне регулювання венчурних інвестицій слід розглядати як складову системи управління національною економікою, що об'єднує сукупність заходів щодо розвитку фінансових відносин та організації процесу венчурних інвестицій у відповідності з основними напрямками державної політики у сфері інновацій та економічної безпеки. Встановлено, що державне регулювання венчурних інвестицій розглядається за такими напрямами: нормативно-правове забезпечення, ліцензійний захист інноваційних розробок, інформаційне забезпечення та фінансово-економічне забезпечення венчурної індустрії.

У третьому розділі ,,Напрямки вдосконалення системи фінансового забезпечення венчурний інвестицій в Україні” запропоновано концептуальні засади до побудови та реалізації стратегії фінансового забезпечення венчурного інвестування, обґрунтовано напрями структурної перебудови венчурної інфраструктури в Україні, визначено структуру венчурного ефекту як результату венчурного фінансування.

Доведено, що ефективна організація венчурного фінансування є важливим завданням для держави, оскільки її вплив виражається у підвищенні інноваційно-інвестиційної активності та конкурентоспроможності національної економіки, розвитку інноваційного потенціалу країни. В сучасних умовах венчурне інвестування є одним із основних і найбільш ефективних джерел фінансування інноваційної діяльності. Це обумовлено як досить високою вибірковістю венчурного капіталу в пошуку найбільш перспективних інвестицій, так і можливістю отримання підвищеної норми прибутку у разі успіху. З іншого боку, венчурне інвестування об'єднує зусилля ініціативних власників вільного капіталу з високим професіоналізмом підприємців та ентузіазмом новаторів і винахідників. Таке поєднання інтересів і потенційних можливостей дозволяє відбирати багато перспективних ідей і винаходів, доводити їх до рівня інновацій та потім успішно отримувати високий прибуток від їх використання.

Визначено, що основними принципами венчурного фінансування є: розподіл ризиків між венчурним інвестором та венчурним підприємством; активна участь в управлінні компанією; збалансованість ризиків з доходами; гнучкість умов фінансування; прийняття ризику повної втрати фінансових вкладень; безперервний пошук та відбір об'єктів фінансування; диференційований підхід до відбору об'єктів фінансування; спрямованість на приріст вартості вкладень; участь в статутному капіталі об'єкта інвестування.

Встановлено, що в Україні є об'єктивні передумови для розвитку ефективного венчурного інвестування, до яких відносяться: наявність значних накопичених внутрішніх інвестиційних резервів; швидкий розвиток фондового ринку; поява спеціальних біржових інноваційних секторів; розвиток ринку колективного інвестування, що сприяє залученню внутрішніх джерел інвестицій в національну економіку; розвиток інституціональної інфраструктури (страхових компаній, недержавних пенсійних та венчурних фондів).

Автором обґрунтовано напрями структурної перебудови венчурної інфраструктури в Україні, які включають:

- комплексну державну підтримку ринку венчурних інвестицій (нормативно-правове, інформаційне, фінансово-економічне забезпечення);

- розвиток основних секторів економіки (участь ВНЗ, дослідницьких центрів та інститутів у інноваційних процесах; залучення коштів великих корпорацій як основних венчурних інвесторів; створення регіональних програм розвитку за участю венчурних інвесторів);

- підтримку приватних підприємств (відкриття доступу до джерела фінансування з венчурних ІСІ; спрощення системи державної реєстрації приватних підприємств та системи оподаткування; надання публічної інформації ,,бізнес-янголам” щодо інноваційних проектів);

- перехід до інноваційно-орієнтованої національної економіки (підвищення якості освіти та практичної орієнтації науки; активізація фондового ринку; підвищення міжнародного авторитету України та покращення інвестиційного клімату; зміцнення фінансово-економічної безпеки держави).

Розроблено алгоритм побудови та реалізації стратегії фінансового забезпечення венчурного інвестування (рис.2), який включає такі етапи: розробку стратегії фінансового забезпечення венчурного інвестування; пошук і відбір об'єктів венчурного фінансування; підготовку та здійснення венчурного фінансування; управління, моніторинг і контроль венчурного фінансування; вихід із венчурних інвестицій.

Реалізація стратегії фінансового забезпечення венчурного інвестування сприятиме: зростанню національної економіки за рахунок нарощування доходів венчурних підприємств; створенню нових робочих місць та підвищенню попиту на висококваліфіковану робочу силу; розвитку інноваційного підприємництва та допоміжних і суміжних галузей економіки; зростанню конкурентоспроможності та інвестиційній привабливості країни; підвищенню попиту на результати інтелектуальної діяльності тощо.

Результатами венчурного фінансування є сукупність різноманітних ефектів, які можуть бути якісними та кількісними (в тому числі в натуральному, трудовому та вартісному вимірах), але є взаємопов'язаними між собою. Проте не можливо сформувати ієрархічну структуру ефектів венчурного фінансування, адже її варто розробляти для кожного інвестора індивідуально, враховуючи особливі вимоги конкретного фонду.

Автором пропонується застосувати показник венчурного ефекту як мети венчурних інвестицій, що буде стримувати використання венчурних ІСІ для оптимізації управління активами, ухилення від оподаткування та сприятиме перетворенню інвестицій в інновації (рис.3).

У цьому контексті, сутність венчурного ефекту розкривається на основі теорії руху капіталу та визначається як динамічна категорія, яка проходить певний цикл, що складається з трьох стадій: обіг - виробництво - обіг.

Це дає можливість створити логічну модель функціонування венчурних інвестицій як сучасного фінансового інструменту розвитку інновацій та національної економіки, відокремити венчурний ефект від традиційного підприємницького ефекту.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

З метою ефективного фінансового забезпечення венчурних інвестицій в Україні необхідно реалізувати комплекс заходів за такими напрямами: формування попиту на інновації з боку держави, посилення вимог до ефективності використання ресурсів; залучення індивідуальних інвесторів і експертів до участі у процесі венчурного фінансування, підвищення їх інформованості у можливостях венчурного фінансування; створення податкових стимулів і правового поля для індивідуальних інвесторів, які беруть участь у венчурному фінансуванні інноваційних компаній на початкових етапах комерціалізації новацій; розробка стандартів щодо відбору та оцінці інноваційних компаній на початкових етапах комерціалізації новацій для цілей венчурного фінансування.

Отже, забезпечення ефективності організації венчурного фінансування в Україні можливе лише при реалізації комплексних заходів, направлених на створення умов для розвитку малого інноваційного бізнесу та стимулювання участі індивідуальних та інституціональних інвесторів у венчурному фінансуванні інноваційних компаній.

ВИСНОВКИ

Дослідження фінансового забезпечення венчурних інвестицій дозволило зробити теоретичні узагальнення й надати практичні рекомендації щодо вдосконалення системи венчурного фінансування, виділити його основні етапи та визначити венчурний ефект від реалізації інноваційних проектів:

1. Фінансове забезпечення венчурних інвестицій відображає відносини перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою використання його частини для розвитку інноваційних ідей, новітніх технологій та науково-технічних відкриттів з метою подолання технічної і технологічної відсталості економіки України. Як складова державного управління, містить сукупність фінансових джерел, форм, методів та інститутів, що застосовуються для регулювання процесів венчурного інвестування, використовується при цьому бюджетно-податковий, страховий, кредитний та інші механізми. Сучасний стан економіки України вимагає виваженого підходу до управління венчурними інвестиціями як важливого інструменту економічного розвитку.

2. Передумовою створення основ для сталого розвитку економіки є подолання істотного протиріччя між притаманною природою нових венчурів та формам їх втілення в економіці України. Нові венчури повинні сприяти розвитку нових технологій, акумулювати інноваційні ідеї самого розвитку. Однак, друга сторона протиріччя: їх використовують для політики збалансування активів та ухилення від сплати податків. Більшість працівників у сфері інформаційних технологій в Україні взагалі дистанційно працюють на іноземні компанії. В результаті в Україні відсутня інноваційна направленість венчурних інвестицій.

3. Структурування елементів венчурного капіталу включає виділення його особливостей як в межах, так і за межами його фінансової природи, що є необхідним для формування нових форм фінансових відносин сучасної економіки; центральне місце в інноваційній системі займає підприємництво, бо саме воно формує попит на інноваційну продукцію, перетворює знання в інноваційний капітал. Особливу роль в реалізації інноваційного потенціалу відіграють саме малі підприємницькі структури. Однак, недостатня фінансова підтримка, нерозвиненість законодавчої бази, низький рівень розвитку інноваційної інфраструктури являються перешкодами на шляху інноваційного розвитку.

4. Структура венчурного капіталу зумовлює його функції. За основу розгляду функцій взята теорія фінансового капіталу, який може не тільки репродукувати вже існуючі, але й продукувати нові функції. У зв'язку з цим в число функцій венчурного капіталу введено нову - функцію мультиплікаторну.

5. На сучасному етапі розвитку економіки України доцільно здійснювати прогнозування фінансово-економічних показників інвестування у нові венчури з метою підвищення рівня обґрунтованості планування фінансової основи інвестування. З цією метою загальновідомі формули відбору венчурних інвестиційних проектів оцінки з комерційної, технічної, фінансової, економічної та інституційної позицій слід розширити набором вагових значень таких аспектів як стратегічний, інноваційно-науковий, екологічний, соціально-економічний. Це дасть змогу врахувати вплив результатів проектів для території, на якій вони реалізуються.

6. Державна політика фінансового забезпечення розвитку нових венчурів в Україні здійснюється за певними стандартами, які постійно удосконалюються відповідно до умов розвитку суспільства: держава виконує роль спостерігача, регулятора та замовника; наукові організації та університети виступають постачальниками інновацій; венчурні інвестиційні фонди акумулюють венчурний капітал; приватний сектор відповідає за комерціалізацію наукових розробок; фондовий ринок забезпечує швидкий доступ до отримання фінансування. Разом з тим удосконалення державної політики може відбуватися за рахунок сприйняття раціональних зерен з інших моделей організації ринків венчурних інвестицій. На сьогоднішній день у світі існує три таких моделі: американська, європейська та змішана. Рекомендації щодо ефективного використання досвіду мають важливе значення для розвитку ринку венчурних інвестицій в Україні.

7. З метою підвищення ефективності фінансування розвитку нових венчурів для розширення перспектив доступу суб'єктів малого підприємництва до фінансово-кредитних ресурсів потребує розробки стратегія фінансового забезпечення венчурного інвестування, основними інструментами реалізації якої є: використання коштів за рахунок часткового відшкодування відсоткових ставок за банківськими кредитами; коштів кредитних спілок; фінанси інноваційних проектів суб'єктів малого підприємництва через інвестиційні фонди і міжнародні фонди; лізинговими та форфейтинговими операціями; мікрокредитування; франчайзингова мережа; бюджетне фінансування. Доведено, що кожен із розглянутих інструментів здатний вирішити чи не найголовнішу проблему венчурного інвестування - проблему пошуку та отримання фінансових ресурсів.

8. З метою подолання протиріччя, що склалося, пропонується застосувати показник венчурного ефекту як мети венчурних інвестицій, що буде стримувати використання венчурних ІСІ для оптимізації управління активами, ухилення від оподаткування та сприятиме перетворенню інвестицій в інновації. Сутність венчурного ефекту розкривається на основі теорії руху капіталу у трьох її складових: обіг - виробництво - обіг. Це дає можливість створити логічну модель функціонування венчурних інвестицій як сучасного фінансового інструменту розвитку інновацій та національної економіки, відокремити венчурний ефект від традиційного підприємницького ефекту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

Монографії:

1. Зражевець Є.Є. Шляхи підвищення інвестиційно-інноваційної активності національної економіки / Є.Є. Зражевець / Державне регулювання інвестиційно-будівельної сфери України: колективна монографія / під. заг. ред. к.е.н, проф. В.Г. Маргасової. - ТПК „Орхідея” - Чернігів: ЧДІЕУ, 2014. - 274 с. - С. 120-134 (0,9 д. а.). Особистий внесок автора: визначено форми і методи стимулювання інвестиційно-інноваційного потенціалу підприємств України.

Статті в наукових фахових виданнях:

2. Зражевець Є.Є. Вдосконалення фінансового механізму венчурних інвестицій для соціально-економічного розвитку України / Є.Є. Зражевець // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. - 2014. - № 5(4). - С. 57-61 (0,45 д.а.).

3. Зражевець Є.Є. Економічна модель оцінки фінансового забезпечення інвестиційних проектів / Є.Є. Зражевець, С.Г. Артемов // Чернігівський науковий часопис (електронне видання). Серія 1, Економіка і управління. - 2014. - № 1. - С. 33-37 (0,6 д.а.). Особистий внесок автора: обґрунтовано методичні підходи до оцінки інвестиційної активності підприємств малого бізнесу (0,4 д.а.).

4. Зражевець Є.Є. Державне регулювання ринку венчурних інвестицій в Україні / Є.Є. Зражевець // Науковий вісник Чернігівського державного інституту економіки і управління. - 2014. - №3. - С. 72-76 (0,5 д.а.).

5. Зражевець Є.Є. Історія походження венчурних інвестицій / Є.Є. Зражевець // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - Серія: Економічна. - 2013. - №1068. - С. 118-123 (0,55 д.а.).

6. Зражевець Є.Є. Ринок венчурного капіталу в Україні / Є.Є. Зражевець // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - Серія: Економічна. - 2011. - №943. - С. 115-118 (0,45 д.а.).

Статті в зарубіжних виданнях та наукових фахових виданнях України, зареєстрованих в міжнародних наукометричних базах:

7. Zrazhevets E.E. Experience with venture capital investments in Ukraine/ E.E. Zrazhevets // Collection of Scientific Papers: Information Technologies, Management and Society. - Riga, Latvia, 2014.- №1 (13). - С.164-169.(0,35 д.а.)

Тези доповідей та матеріали науково-практичних конференцій:

8. Зражевець Є.Є. Реалізація фінансового потенціалу інноваційних підприємств за допомогою венчурних інвестицій / Є.Є. Зражевець // Вектори розвитку фінансового потенціалу суб'єктів господврювання : зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15.02.2014 р.). - Харків, 2014. - С. 61-64 (0,2 д.а.).

9. Зражевець Є.Є. Розширення фінансового потенціалу малих інноваційних підприємств на основі розвитку венчурних інвестицій / Є.Є. Зражевець // Фінансовий потенціал суб'єктів господарювання як чинник сталого розвитку ринкової економіки : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 01.02.2013 р.) - Харків: ХНТУ ім. В.Н.Каразіна, 2013. - С. 78-81 (0,2 д.а.).

10. Зражевець Є.Є. Управління інноваційним процесом за допомогою венчурних інвестицій / Є.Є. Зражевець // Актуальні проблеми розвитку сучасної економіки : зб. матеріалів Міжнар. інтернет-конф. (м. Дніпропетровськ, 13-14.03.2013 р.). - Дніпропетровськ: ,,Герда”, 2013. - С.151-153 (0,15 д. а.)

11. Зражевець Є.Є. Роль венчурних інвестицій у підвищенні фінансово-економічної безпеки держави / Є.Є. Зражевець // Актуальні проблеми забезпечення фінансово-економічної безпеки України : матеріали наук.-практ. конф. (м. Тернопіль, 18-20.04.2013 р.). - Тернопіль: ТНЕУ, 2013. - С.128-129 (0,2 д.а.)

12. Зражевець Є.Є. Забезпечення сталого розвитку територій на основі реалізації венчурних інноваційних проектів / Є.Є. Зражевець // Управління сталим розвитком територій в контексті світового досвіду : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Сімферополь, 12.12.2012 р.). - Сімферополь: Кримський інститут бізнесу УЕУ, 2012. - С.28-32 (0,1 д. а.).

13. Зражевець Є.Є. Фінансування інноваційних розробок за допомогою венчурних фондів / Є.Є. Зражевець // Фінансове забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 30.11.2012 р.). - Дніпропетровськ: ДДФА, 2012. - С. 156-159 (0,1 д. а.).

14. Зражевець Є.Є. Негосударственные пенсионные фонды в Украине / Є.Є. Зражевець // Проблеми соціально-економічного розвитку України: досвід, перспективи, інновації : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15-16.04.2011 р.). - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011. - С. 72-75 (0,1 д. а.).

15. Зражевець Є.Є. Фінансовий моніторинг як складова системи контролінгу на підприємствах в Україні / Є.Є. Зражевець // Сучасні проблеми фінансового моніторингу : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 02.06.2011 р.). - Харків: ХНЕУ, 2011. - С. 60-62 (0,1 д. а.).

16. Зражевець Є.Є. Финансирование бизнес проектов венчурными фондами / Є.Є. Зражевець // Дослідження впливу фінансово-кредитної інфраструктури на соціально-економічний розвиток суб'єктів господарювання : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18.02.2011 р.). - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011. - С. 86-90 (0,1 д. а.).

АНОТАЦІЇ

Зражевець Є.Є. Фінансове забезпечення венчурних інвестицій в Україні. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. ? Чернігівський національний технологічний університет, Міністерство освіти і науки України, м. Чернігів, 2014.

Дисертація присвячена пошуку напрямів удосконалення фінансування венчурних інвестицій в Україні. У ході дослідження розглянуто теоретичні, практичні та організаційні питання фінансового забезпечення венчурного інвестування, розглянуто світовий досвід такого забезпечення. У результаті проведеного дослідження виявлено напрями удосконалення фінансового забезпечення венчурного інвестування, рекомендовано альтернативний підхід при виборі джерел фінансування інноваційних проектів.

Удосконалено теоретичні підходи до структурування системи венчурного капіталу в частині виокремлення та характеристики його основних елементів (виробнича, фінансова, технологічна, інформаційна підсистеми).

Обґрунтовано концептуальні засади до побудови та реалізації стратегії фінансового забезпечення венчурного інвестування, що дозволяє виявити причинно-наслідкові зв'язки між її компонентами.

Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки фінансової забезпеченості венчурних проектів, який ґрунтується на сукупності як індикативних фінансових показників, так і суб'єктивних чинників, що дозволить оптимізувати джерела фінансування інноваційних проектів.

Визначені теоретичні положення до сутності та структури венчурного ефекту на основі теорії руху капіталу у трьох її складових (обіг - виробництво - обіг), що дає можливість створити логічну модель функціонування венчурних інвестицій як сучасного фінансового інструменту розвитку інновацій та національної економіки.

Ключові слова: венчурні інвестиції, венчурний капітал, інновація, інноваційні ресурси, венчурне фінансування, венчурна інфраструктура, фінансове забезпечення венчурних інвестицій, венчурний ефект.

Зражевец Е.Е. Финансовое обеспечение венчурных инвестиций в Украине. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 ? деньги, финансы и кредит. ? Черниговский национальный технологический университет, Министерство образования и науки Украины, г. Чернигов, 2014.

Диссертация посвящена поиску направлений совершенствования финансирования венчурных инвестиций в Украине. В ходе исследования рассмотрены теоретические, практические и организационные вопросы финансового обеспечения венчурного инвестирования, рассмотрен зарубежный опыт такого обеспечения. В результате проведенного исследования выявлены направления совершенствования финансового обеспечения венчурного инвестирования, рекомендуется альтернативный подход при выборе источников финансирования инновационных проектов.

Усовершенствованы теоретические подходы к структурированию системы венчурного капитала в части выделения и характеристики его основных элементов (производственная, финансовая, технологическая, информационная подсистемы).

Обоснованы концептуальные основы построения и реализации стратегии финансового обеспечения венчурного инвестирования, что позволяет выявить причинно-следственные связи между ее компонентами.

Предложен научно-методический подход к оценке финансовой обеспеченности венчурных проектов, который основывается на совокупности как индикативных финансовых показателей, так и субъективных факторов, что позволит оптимизировать источники финансирования инновационных проектов.

Обобщены направления структурной реорганизации венчурной инфраструктуры в Украине, которые включают: комплексную государственную поддержку рынку венчурных инвестиций; развитие основных секторов экономики; поддержку частных предприятий; переход к инновационно-ориентированной национальной экономике.

Определены теоретические положения сущности и структуры венчурного эффекта на основе теории движения капитала в трех ее составляющих (обращение - производство - обращение), что дает возможность создать логическую модель функционирования венчурных инвестиций как современного финансового инструмента развития инноваций и национальной экономики.

Ключевые слова: венчурные инвестиции, венчурный капитал, инновация, инновационные ресурсы, венчурное финансирование, венчурная инфраструктура, финансовое обеспечение венчурных инвестиций, венчурный эффект.

Zrazhevets E.E. Financial support venture capital investments in Ukraine. ? Manuscript.

The dissertation is to obtain the degree of the candidate of economic sciences by specialty 08.00.08 ? money, finance and credit. ? Chernihiv National Technological University, Chernihiv, 2014.

...