Іпотечне кредитування в Україні: мультиплікативний та соціальний ефекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

Іпотечне кредитування в Україні: мультиплікативний та соціальний ефекти

Спеціальність

08.00.08 - гроші, фінанси, і кредит

Коренний Едуард

Чернігів - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансової діяльності суб'єктів господарювання і державних установ Чернігівського національного технологічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Абакуменко Ольга Вікторівна

Чернігівський національний технологічний

університет, завідувач кафедри

фінансової діяльності суб'єктів господарювання

і державних установ

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Лєонов Сергій В'ячеславович,

Державний вищий навчальний заклад ,,Українська

академія банківської справи Національного банку

України», проректор;

кандидат економічних наук, доцент

Прокопенко Валерія Юріївна,

Харківський національний університет

внутрішніх справ, професор кафедри соціально-економічних дисциплін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку економічних відносин іпотечне кредитування набуває ознак глобального центру тяжіння фінансових систем країн з ринковою економікою. Воно несе суттєве функціональне навантаження в якості джерела фінансування базових виробничих та споживчих активів або навпаки - у плані механізму вилучення та включення у господарський оборот значних обсягів вартості, котрі зв'язані у нерухомому майні. Щоправда оцінка стимулюючого потенціалу іпотечного кредитування у середовищі вітчизняних науковців та в суспільстві загалом значно знизилася після 2008 року, що було обумовлено впливом на українську економіку іпотечної кризи, що розпочалася у США у 2007-2008 роках та набула світових масштабів. Однак досвід країн Європейського Союзу, що також зазнали значних втрат через кризу, свідчить про необґрунтованість та передчасність негативного сприйняття іпотечного кредитування. Незважаючи на негативний досвід США, обсяги іпотечних кредитів в країнах Європи продовжують зростати не тільки у абсолютному вимірі, а й за значенням в економіці, їх співвідношення з ВВП в ЄС28 зросло від 47% у 2008 році до 51% у 2013 році. Те, що бурхливий розвиток іпотечного кредитування в Україні, який спостерігався протягом останнього десятиліття, не сприяв суттєвим економічним та соціальним ефектам, на нашу думку, пов'язано з прагненням відтворити на вітчизняних теренах саме американську модель його організації. На цей час актуальною є необхідність переоцінки розуміння ролі іпотечного кредитування в економіці та механізмів актуалізації його стимулюючого потенціалу. Ця потреба власне й обумовила вибір теми дослідження.

Проблематика розвитку іпотечного кредитування та реалізації його позитивних ефектів в останні роки була предметом багатьох наукових досліджень. Вагомий внесок у розробку проблем розвитку іпотечного кредитування внесли зарубіжні вчені, зокрема Г. Асхауер, Б.Батлер, І.Бернард, Д.Ван Хуз, Д. Джонсон, Р. Джоунз, Б. Дуглас, М. Левін, Дж. Ло, Г. Маклеода, О. Мерсер, Ф.Мишкін, Т. Стейнментц, Ф.Фабоці, Дж. Шерман та інші. Серед вітчизняних вчених, які досліджували іпотечний ринок, іпотечні відносини та іпотечне кредитування, варто відмітити: В. Алексійчука, В. Базилевича, О. Бассову, Є. Бублика, О. Дзюблюка, О. Євтуха, А. Журавель, О. Калівошка, В. Корнєєва, В.Костюк, В.Кравченко, С. Кручка, В. Лагутіна, С. Лєонова, Б.Луціва, І. Лютого, В. Міщенко, В. Омельчук, Н. Погорєльцеву, В. Прокопенко, П. Саблука, В. Савича, М. Федорова та інших.

Визнаючи і підкреслюючи значимість та вагомість результатів досліджень зазначених авторів, необхідно водночас констатувати, що більшість робіт надмірно акцентовані на проблемах становлення іпотечного ринку та рефінансування іпотечних активів, що обумовлює побіжну увагу до базової ланки іпотечних відносин - іпотечного кредитування. Іпотечний ринок є не більше, ніж механізм обігу заставного права на нерухомість, та має похідний від іпотечного кредитування характер. Більшість позитивних і негативних наслідків розвитку іпотечних відноси формуються саме на стадії залучення та розподілу ресурсів іпотечного кредитування. Власне особливості та чинники формування ефектів іпотечного кредитування залишаються недостатньо дослідженими, незважаючи на той вплив, які вони чинять на соціум та економіку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри фінансової діяльності суб'єктів господарювання та державних установ Чернігівського національного технологічного університету в межах наукової теми „Стратегія і тактика удосконалення політики сталого розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів” (номер державної реєстрації 0112U004276), зокрема особисто автором здійснено обґрунтування напрямків актуалізації потенційних позитивних наслідків іпотечного кредитування для української економіки та суспільства, та Національної металургійної академії України в межах наукової теми „Методологія управління підприємствами різних організаційно-правових форм та форм власності” (номер державної реєстрації 0107U001146), в ході розробки якої особисто автором здійснено обґрунтування переваг та основних орієнтирів становлення ощадно-позикових механізмів іпотечного кредитування у вітчизняних умовах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико - методичних засад іпотечного кредитування та обґрунтування практичних рекомендацій щодо реалізації його потенціалу в контексті активізації мультиплікативного та соціального ефектів.

Досягнення визначеної мети обумовлює потребу у вирішенні наступних завдань:

- розкрити сутність іпотечного кредитування та визначити його місце у системі іпотечних відносин;

- узагальнити основні ефекти іпотечного кредитування для соціально-економічного розвитку країни та систематизувати умови їх реалізації;

- оцінити вплив на соціальну сферу та визначити основні проблеми реалізації соціальних наслідків іпотечного кредитування в Україні;

- ідентифікувати основні проблеми досягнення мультиплікативного ефекту іпотечного кредитування для економіки;

- виявити основні суперечності розвитку іпотечного кредитування та забезпечення фінансової стійкості вітчизняної банківської системи;

- обґрунтувати комплекс рекомендацій щодо актуалізації потенціалу іпотечного кредитування як каталізатора соціально-економічного розвитку України;

- запропонувати систему заходів щодо усунення перепон реалізації мультиплікативного ефекту іпотечного кредитування у вітчизняних умовах;

- визначити напрямки превентивного антикризового регулювання іпотечного кредитування.

Об'єктом дослідження є економічні відносини між суб'єктами ринку іпотечного кредитування в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні засади реалізації мультиплікативного і соціального ефектів іпотечного кредитування.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність методів наукового пізнання та загальнонаукових принципів проведення дослідження, які ґрунтуються на фундаментальних положеннях і роботах учених-економістів з питань забезпечення реалізації потенціалу позитивного впливу іпотечного кредитування на економіку та суспільні процеси.

У дисертаційній роботі використано наступні методи наукового дослідження: історико-логічний аналіз - при дослідженні наукових підходів та формуванні авторської позиції щодо трактування змісту понять „іпотека” та „іпотечне кредитування”, а також встановлення еволюційної послідовності розвитку іпотечних відносин; статистичний та графічний методи - для аналізу емпіричних даних з метою виявлення тенденцій розвитку іпотечного кредитування в Україні та оцінки його основних соціальних та економічних ефектів; евристичні методи - в процесі обґрунтування комплексу рекомендацій щодо підвищення ролі іпотечного кредитування в процесі розв'язання житлової проблеми та стимулювання економічного розвитку, економетричні методи - для розробки ітераційної математичної моделі функціонування установ будівельно-ощадної кооперації.

Теоретичною основою дослідження є синтез напрацювань світової економічної науки, сучасних концептуальних положень економічної теорії, наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми іпотеки.

Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти України, статистичні дані Міністерства фінансів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної служби статистики України, матеріали міжнародних економічних організацій, вітчизняних банків та операторів ринку нерухомості, ресурси мережі Internet, особисті спостереження та розрахунки здобувача.

Наукова новизна одержаних результатів. полягає в обґрунтуванні та розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення реалізації соціальних та економічних ефектів іпотечного кредитування в Україні.

Найбільш вагомі теоретичні і практичні результати, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи та особистий внесок автора, полягають у наступному:

удосконалено:

- трактування детермінованості кризових явищ, що передбачає не протидію симптоматичним каталізаторам нестабільності ринку іпотечного кредитування (несприятлива динаміка цін на житло, зниження платоспроможності позичальників, зростання вартості капіталу), а усунення системних суперечностей самого іпотечного кредитування, що виникають внаслідок його довгостроковості та непропорційності розподілу ризиків між кредиторами та інвесторами. Цей підхід за рахунок зміни вектору уваги на реальні джерела виникнення іпотечних криз дозволить обґрунтовувати як заходи з подолання їх наслідків, так і превентивні заходи їх попередження;

- аргументацію щодо характеру і змісту взаємозв'язку іпотеки, іпотечного кредитування та іпотечного ринку, які, на відміну від існуючого, пропонується вважати послідовними рівнями еволюційного процесу іпотечних відносин, що сприяє адекватному розумінню сутності іпотечних відносин та уникненню підміни понять при трактуванні причинно-наслідкових зв'язків впливу іпотечних відносин на економічні та соціальні процеси;

- науково-методичний підхід до реалізації соціальної функції іпотечного кредитування (вирішення житлової проблеми населення) через розвиток системи будівельно-ощадних кас шляхом розробки ітераційної математичної моделі їх функціонування, практичне використання якої дозволить обґрунтовувати оптимальні рівні визначальних параметрів їх діяльності (загальна кількість членів, обсяг періодичного внеску члена до фонду каси, відсоткова ставка за кредитами, тривалість терміну кредитування) та прогнозувати її результати;

дістали подальшого розвитку:

- систематизація наслідків розвитку іпотечного кредитування в Україні, що дозволило констатувати його деструктивний вплив на фінансову стійкість банківської системи та ідентифікувати причини цього впливу (домінування довгострокового іпотечного кредитування об'єктів на вторинному ринку житла та дисбаланс за строками активних і пасивних операцій банків);

- комплекс заходів, спрямованих на актуалізацію потенційних позитивних соціальних та економічних ефектів іпотечного кредитування (хеджування відсоткових ризиків кредиторів, збалансування валюти кредитування з валютою доходів платника, термінів залучення ресурсів та надання кредитів, запровадження механізму рефінансування депозитів), заснований на врахуванні сучасних реалій іпотечних відносин (неможливість адекватного прогнозування платоспроможності позичальників, обмеженість ресурсів банківської системи, нестабільна кон'юнктура ринку нерухомості та валютного ринку) та обмежень антикризового характеру;

- науково-теоретичне обґрунтування удосконалення індикативного регулювання ліквідності банків через введення додаткових нормативів - нормативу загальної ліквідності та нормативу частки довгострокових активів у загальному їх обсязі - практичне застосування яких дозволить утримувати на задовільному рівні не тільки поточну, але і перспективну платоспроможність банків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в доведенні теоретичних положень, методичних підходів і висновків до рівня практичних пропозицій та рекомендацій, що можуть бути використані для актуалізації позитивних та попередження негативних наслідків розвитку іпотечного кредитування в Україні.

Окремі розробки дисертанта знайшли практичне застосування і були використані в практичній діяльності державних установ та комерційних банків, що підтверджується відповідними довідками, а саме: Міністерства фінансів України (довідка №31-14000/586 від 23.01.2015 р.) при розробці рекомендацій щодо реформування засад функціонування фінансової системи України, Управління Національного банку України в Дніпропетровській області (довідка №12_127/1601 від 02.02.2015 р.) при розробці пропозицій щодо вдосконалення чинного нормативно-правового регулювання діяльності банків та обґрунтуванні наглядових дій відносно банків із значною часткою іпотечних кредитів у кредитному портфелі; ПАТ АБ ,,Укргазбанк” (довідка №11/12_136 від 11.12.2014 р.) з метою оптимізації кредитної політики у сфері іпотечного кредитування, ПАТ КБ ,,Стандарт” (довідка № 17/02-75 від 17.02.2015р.) при диверсифікації політики рефінансування іпотечних активів банку та комплексного узгодження строків залучення фінансових ресурсів зі строками надання іпотечних кредитів, а також у навчальному процесі при викладанні дисциплін - ,,Ринок фінансових послуг”, ,,Фінансовий ринок”, ,,Іпотечний ринок” (довідка №113/729 від 20.06.2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, висновки і рекомендації, що винесені на захист, сформульовані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих спільно з іншими авторами, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Авторський внесок у праці, опубліковані в співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та результати дослідження доповідалися, обговорювалися та були позитивно оцінені на науково-практичних конференціях, а саме: І Міжнародній науково-практичній конференції „Економіка і фінанси: теорія та практика” (м. Феодосія, 2013), ХІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми фінансової системи України” (м. Черкаси, 2013), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми сталого розвитку економіки України в умовах інтеграційних процесів” (м. Ужгород, 2014), Міжнародній науково - практичній конференції „Фінансово-економічна стратегія розвитку в умовах євро інтеграційних процесів: аспекти сталості та безпеки” (м. Чернігів, 2014).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи опубліковані в 11 працях загальним обсягом 4,36 друк. арк., з яких: 2 - розділи у колективних монографіях загальним обсягом 1,52 друк. арк., з них особисто автору належить 1,30 друк. арк.; 5 статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,29 друк. арк., з яких 3 одноосібних обсягом 1,24 друк. арк. та 2 у співавторстві обсягом 1,05 друк. арк. (особисто автору належить 0,52 друк. арк.); 4 - одноосібні публікації в інших наукових виданнях загальним обсягом 0,55 друк. арк., з них 1 публікація в іноземному науковому виданні обсягом 0,18 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи становить 184 сторінки комп'ютерного тексту. Дисертація містить 15 рисунків на 15 сторінках (з них 4 займають окремі сторінки), 16 таблиць на 17 сторінках (з них 4 займають окремі сторінки). Список використаних джерел включає 189 найменувань і займає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні засади іпотечного кредитування та його ролі в соціально-економічному розвитку країни” розкрито сутність іпотеки, іпотечного кредитування та іпотечного ринку, обґрунтовано еволюційний характер розвитку іпотечних відносин від становлення іпотеки як специфічного виду застави, через розвиток іпотечного кредитування до формування іпотечного ринку, як механізму обігу заставного права на нерухомість; систематизовано функціональне навантаження елементів іпотечних відносин загалом та іпотечного кредитування зокрема, оцінено правове поле іпотечного кредитування в Україні.

Незважаючи на практичне значення розвитку іпотечних відносин та значний науковий доробок учених в цій сфері, у вітчизняній економічній науці досі відсутнє розуміння неідентичності змісту понять „іпотека”, „іпотечні відносини”, „іпотечне кредитування” та „іпотечний ринок”. Це обумовлює неадекватність аксіоматичного базису та висновків наукових досліджень і практичних рекомендацій. Найбільш яскравим прикладом помилкового бачення передумов реалізації позитивних соціальних та економічних ефектів розвитку іпотечних відносин є абсолютизація ролі іпотечного ринку, коли необхідною умовою активізації іпотечних механізмів фінансування придбання нерухомості вважається становлення механізму рефінансування відповідних кредитів. Аналітичний огляд теоретичних основ та історичних фактів розвитку іпотечних відносин дозволив сформулювати авторське бачення взаємозв'язку базових дефініцій у даній сфері. Базові поняття іпотечних відносин слід трактувати наступним чином:

- іпотека - особливий вид застави, що застосовується до майна зі статусом нерухомого;

- іпотечне кредитування - надання кредитних ресурсів під забезпечення іпотекою (заставою нерухомості);

- іпотечний ринок - механізм рефінансування іпотечних кредитів через відчуження та обіг іпотеки (заставного права на нерухоме майно).

Авторське осмислення, не пропонуючи революційних підходів до трактування основних понять та погоджуючись зі справедливістю бачення глибинної їх сутності іншими науковцями, дозволяє разом з тим по-новому підійти до розподілу акцентів та визначення функціонального навантаження окремих елементів іпотечних відносин. Усунення вищезгаданої підміни понять полягає у закріпленні розуміння еволюційності та послідовності розвитку іпотечних відносин: іпотечне кредитування активізується на базі іпотеки, як економіко-правового інституту, становлення та розвиток іпотечного ринку передусім потребує певного рівня розвитку іпотечного кредитування.

З цієї позиції трансформується бачення функціонального навантаження елементів іпотечних відносин (табл. 1). Перелічені функції подаються в науковій літературі досить суперечливо та неоднозначно, а їх виконання приписується або іпотеці, або іпотечному кредитуванню, або іпотечному ринку.

Таблиця 1

Функціональне навантаження елементів іпотечних відносин*

Елемент іпотечних відносин	Функції
Іпотека	- забезпечення вимог та інтересів кредитора; - капіталізація вартості нерухомого майна; - базис розвитку іпотечного кредитування
Іпотечне кредитування, в т.ч.:	- інтеграція ринків та поєднання інтересів їх суб'єктів; - фінансування інвестиційних та споживчих потреб; - стимулювання економічного зростання; - розвиток ринку фінансових послуг; - формування довгострокового сегменту ринку фінансових послуг; - визначення вартості довгострокового капіталу; - диверсифікація діяльності і ризиків фінансових посередників; - перетворення короткострокових ресурсів на довгострокові активи; - базис розвитку іпотечного ринку
- кредитування під заставу комерційної нерухомості та землі	- стимулювання та фінансування інвестиційної діяльності
- житлове іпотечне кредитування	- вирішення соціальних проблем та покращення умов життя населення; - підвищення мобільності трудових ресурсів; - сприяння формуванню середнього класу
Іпотечний ринок	- рефінансування іпотечних активів; - формування іпотечного капіталу; - розвиток ринку цінних паперів; - реакумуляція іпотечного капіталу; - формування багаторівневого фіктивного капіталу; - фінансування довгострокових активів за рахунок короткострокових джерел; - залучення додаткового капіталу у фінансовий обіг

*Джерело: систематизовано автором на основі аналізу наукових джерел

Запропоноване бачення еволюційної послідовності розвитку та функціонального навантаження елементів іпотечних відносин дозволяє переглянути акценти наукових досліджень та практичних розробок на користь іпотечного кредитування. Саме іпотечне кредитування посідає провідне місце у всій системі іпотечних відносин як базис для розвитку іпотечного ринку та генерує переважну більшість позитивних економічних та соціальних ефектів. Запропоноване бачення концептуальних основ виникнення мультиплікативних та соціальних ефектів іпотечного кредитування становить принципово новий теоретичний базис дослідження емпіричних показників іпотечного кредитування та розробки рекомендацій щодо його удосконалення.

У другому розділі „Дослідження факторів та тенденцій розвитку іпотечного кредитування в Україні” на основі аналізу емпіричних даних визначено основні тенденції та проблеми іпотечного кредитування в Україні, виявлено особливості та перепони актуалізації його потенційних соціальних і економічних ефектів.

Потенційні позитивні соціальні та економічні ефекти іпотечного кредитування в Україні залишаються нереалізованими. Автором встановлено, що незважаючи на високий рівень незадоволеності житлових потреб населення, який має тенденцію до зростання, іпотечне кредитування залишається елітарним та недоступним для широких верств. Емпіричні дані дозволяють ідентифікувати основні причини слабкості проявів його соціальної функції, які можна умовно розділити на об'єктивні та суб'єктивні. Об'єктивними в цьому випадку є фактори, що сформувалися під впливом макроекономічних реалій і слабо піддаються управлінню в коротко- та середньостроковому періодах. Суб'єктивними вважаються чинники, які, хоча і є закономірним наслідком макроекономічних процесів, все ж могли і мали бути відкориговані за рахунок державного втручання.

До об'єктивних факторів передусім слід віднести практичну відсутність довгострокових ресурсів у розпорядженні банківських установ, що в свою чергу обумовлено низькими рівнями доходів населення та довіри до фінансових посередників. Важливою об'єктивною перепоною також слід вважати викривлення цінових параметрів ринку нерухомості через надмірну концентрацію міграційних потоків на окремих територіальних одиницях.

Серед суб'єктивних факторів насамперед слід виділити спекулятивну поведінку практично всіх учасників ринку. В умовах значного незадоволеного попиту та порівняно слабких виробничих потужностей будівельних підприємств ціна на житло зростала високими темпами через перекладення надмірних витрат будівельників на покупців, спекулятивний попит на житлову нерухомість з боку останніх та надмірно спекулятивну поведінку банківських установ на ринку капіталу. Переоціненість житла в Україні підтверджується зіставленням вартості його придбання з ціною оренди. В містах, що не відносяться до основних „пунктів призначення” міграційних потоків, сукупний дисконтований дохід власника від здавання житла в оренду відчутно нижчий від вартості його придбання.

Обґрунтовано, що внаслідок сукупного впливу перелічених чинників житлове іпотечне кредитування в Україні залишається елітарним та недоступним для більшості домогосподарств (рис. 1). Для домогосподарств, рівень доходу яких близький до середнього, виплати за житловим кредитом є „непідйомними” в принципі, не кажучи вже про початковий внесок на рівні від 20% до 50%.

Так само нереалізованим залишається потенціал іпотечного кредитування щодо стимулювання економічного зростання. Основні перепони досягненню цього позитиву лежать у площині неоптимальної кредитної політики банківських установ (рис. 2).

Рис. 1. Параметри доступності житлового іпотечного кредиту на квартиру площею 44 м² в м. Києві для громадян з середнім рівнем доходу*

*Джерело: побудовано автором за даними Державної служби статистики України, Національного банку України та консалтингової компанії SV Development

До 2008 року домінуючою складовою іпотечного портфелю вітчизняних банків були житлові кредити. З урахуванням переважного кредитування вторинного житла, можна стверджувати, що потенційні інвестиційні ресурси відволікалися на фінансування поточних споживчих потреб та спекулятивних інтересів населення. Поступова переорієнтація іпотечного кредитування відбулася внаслідок суттєвого зниження платоспроможності фізичних осіб. Юридичними особами іпотечне кредитування використовується переважно як засіб капіталізації вартості наявного нерухомого майна. Оцінити вплив спрямування коштів на іпотечне кредитування суб'єктів господарювання поки що зарано, але підстави для очікування суттєвого позитивного ефекту відсутні. Ресурси банків залишаються недостатніми - сукупні обсяги іпотечних кредитів не перекривають і половини капітальних інвестицій у нежитлові активи, які, в свою чергу, залишаються мізерними для забезпечення бурхливого розвитку економіки.

Рис. 2. Обсяги кредитування придбання, будівництва та реконструкції нерухомості та іпотечного кредитування банками України у 2007-2013 роках, млрд грн.*

На рисунку:

а - кредити на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості;

б - іпотечні кредити.

*Джерело: побудовано автором за даними Національного банку України

Незважаючи на недостатність обсягів вітчизняного іпотечного кредитування для вирішення житлових проблем населення та стимулювання економіки, воно тим не менш обумовило суттєві кризові прояви, передусім в банківському секторі країни. Непродумана та егоїстична поведінка переважної більшості учасників ринку в умовах практичної бездіяльності держави спричинила комплекс негативів, каталізатором яких стала макроекономічна криза 2008 року. Основними з них є: зниження платоспроможності позичальників, криза ліквідності банків та погіршення перспектив діяльності будівельних підприємств.

Запровадження дійсно дієвого механізму подолання ідентифікованих проблем та попередження їх у майбутньому передусім потребує активної ролі держави щодо розробки та запровадження комплексу відповідних заходів, необхідним елементом якого повинно бути підвищення відповідальності за власні дії усіх зацікавлених осіб.

У третьому розділі „Напрямки вдосконалення іпотечного кредитування в контексті активізації соціально-економічного розвитку України” обґрунтовано рекомендації щодо трансформації ролі іпотечного кредитування у вирішенні соціальних проблем та реалізації його мультиплікативного потенціалу з одночасним комплексом дій щодо попередження іпотечних криз.

Виявлено, що характер основних перепон реалізації соціальних функцій іпотечного кредитування (брак довгострокових ресурсів та спекулятивна активність) не дозволяє найближчими роками очікувати покращення ситуації в рамках банківського типу фінансового посередництва, що викликає необхідність пошуку альтернативних механізмів вирішення житлових проблем домогосподарств.

Незважаючи на широке поширення у світі та позитивний досвід функціонування, досі нерозвинутою у вітчизняних умовах залишається ощадно-позикова модель іпотечного кредитування, в рамках якої формування фонду кредитних ресурсів здійснюється за рахунок поступового заощадження коштів майбутніми позичальниками. Передбачені українським законодавством фонди фінансування будівництва лише на перший погляд відповідають ощадно-позиковим принципам організації іпотечного кредитування, насправді ж є сурогатним варіантом зарубіжних будівельно-ощадних кас та будівельних товариств.

Іпотечне кредитування через механізм функціонування будівельно-ощадних кас (БОК), демонструючи істотні недоліки (обмеженість ресурсів та тривалий термін накопичення коштів), характеризується також і значними позитивними рисами (низькі ставки за кредитами, участь вкладників в управлінні установою). Крім того, у вітчизняних умовах становлення та розвиток БОК сприятиме досягненню додаткових важливих наслідків: розвиток культури заощадження у широких масах, формування особистої відповідальності за ефективність управління накопиченим фондом коштів, стимулювання населення до заощадження та залучення додаткових ресурсів в економіку, створення передумов для розвитку іпотечного ринку.

Брак методичного забезпечення функціонування БОК в Україні обумовив необхідність обґрунтування моделі їх функціонування, що і було здійснено в ході проведеного дослідження (рис.3). Запропонована модель функціонування БОК є перспективною в контексті ліквідації вакууму методичного забезпечення діяльності подібних структур. Проте, додатковою досі не усунутою перепоною становлення ощадно-позикової моделі іпотечного кредитування є відсутність відповідної нормативно-правової бази, що повинно стати напрямком подальших спеціальних досліджень.

Становлення та розвиток системи БОК сприятиме не тільки вирішенню житлової проблеми населення, але й усуненню та попередженню виникненню спекулятивних тенденцій на ринку житлової нерухомості, що знаходиться вже у площині реалізації мультиплікативного ефекту іпотечного кредитування.



Рис. 3. Блок-схема алгоритму ітераційної математичної моделі функціонування БОК*

На рисунку:

A - місячний внесок учасника БОК, грн.;

C - витрати на функціонування БОК у першому місяці, грн.;

d - ставка відсотка за кредитом БОК, % за місяць;

F - обсяг фонду коштів БОК на кінець місяця;

G - залишок коштів БОК на початок ітерації;

i - темп інфляції, % за місяць;

k - розрахункова ітерація;

n - кількість квартир, придбаних на відповідній ітерації;

N - кількість членів БОК;

P - ціна житла на початок, грн.;

q - темп зростання ціни житла, % за місяць;

T - термін кредитування позичальника БОК, місяців;

t₀ - тривалість початкового накопичення коштів, місяців.

*Джерело: власна розробка автора

Крім того, для забезпечення стимулюючого потенціалу іпотечного кредитування та актуалізації його мультиплікативного ефекту обґрунтовано наступні рекомендації. З метою переорієнтації ресурсів на кредитування суб'єктів господарювання доцільно встановити відповідні індикативні обмеження діяльності банків та лібералізувати вимоги до іпотечного покриття. Для покращення поточного фінансового стану банків та попередження деструктивної егоїстичної поведінки в майбутньому запропонувати варіанти компромісу інтересів неплатоспроможних позичальників та банків та законодавчо закріпити взаємну відповідальність суб'єктів іпотечного кредитування. В напрямку усунення спекуляцій на вторинному ринку житла необхідно посилити фіскальний тиск на власників багатьох житлових об'єктів та осіб, що продають житло невдовзі після придбання. Для попередження спекуляцій на первинному ринку слід мінімізувати можливості прямої участі фізичних осіб (не через БОК) у фінансуванні будівництва житла. Для самих же БОК запровадити технічні бар'єри і стандарти, що обмежували б можливість придбання ними вторинного житла. іпотечне кредитування антикризовий

Загалом, обґрунтований комплекс рекомендацій орієнтований на розмежування сфер іпотечного кредитування між типами фінансових установ: банківське кредитування - переважно для підприємств, житлове кредитування - переважно за рахунок коштів БОК. Поряд з цим, слід акцентувати, що подальша стабілізація економіки та фінансового сектору України в більш довгостроковому періоді неминуче призведе до зростання частки житлових кредитів в активі банків та термінів нежитлових кредитів. Тому вирішення потребує проблема попередження іпотечних криз в їх діяльності та ескалації кризових проявів на усю економіку.

Завдання попередження кризових проявів потребує досить чіткого розуміння дійсних витоків та причин, а не видимих каталізаторів несприятливих тенденцій. Проведений глибинний аналіз підходів до трактування причин іпотечних криз дозволив констатувати поверховість більшості підходів. Причини кризових проявів у іпотечній сфері, що констатуються в науковій літературі, не слід сприймати як догму. Макроекономічна криза, зниження доходів, а отже і платоспроможності позичальників, зниження ціни житла є лише каталізаторами кризи, медіаторами дійсних її причин.

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що кризогенність закладена у самій специфіці іпотечного кредитування та випливає з його визначальних ознак: довгостроковість та непропорційність розподілу ризиків між інвесторами та фінансовими посередниками.

Тривалість термінів погашення іпотечних активів фінансово-посередницької установи зводить нанівець сподівання на макроекономічну стабільність. Реалізація чергової хвилі фінансово-економічної кризи протягом терміну дії іпотечного договору (20-30 років) є фактично беззаперечною, враховуючи циклічність розвитку світової економіки. Тому, для забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності банків необхідним є контроль не тільки поточної, але і довгострокової їх ліквідності. В результаті дослідження були обґрунтовані та запропоновані додаткові показники індикативного регулювання діяльності банків:

- норматив загальної ліквідності (залежність 1);

- норматив частки довгострокових активів, погашення яких очікується не раніше, ніж через встановлений час (наприклад, п'ять років).

, (1)

де Н_зл - норматив загальної ліквідності;

- середньозважений термін погашення фінансових активів банку;

- середньозважений термін залучення позикового капіталу банку;

А_і - обсяг фінансових активів, погашення яких очікується протягом року і від поточної дати;

n - кількість років, протягом яких очікується погашення довгострокових фінансових активів банку;

П_і - обсяг позикового капіталу, який підлягає поверненню протягом року і від поточної дати;

m - кількість років, що залишилася до повернення довгострокового позикового капіталу банку.

Обидва запропоновані індикатори обмежуватимуть діяльність банківських установ та виступатимуть лімітними показниками, що сприятимуть утриманню загальної ризиковості банківської діяльності в межах заздалегідь визначеного рівня.

Усунення ж непропорційності розподілу ризиків між суб'єктами іпотечного кредитування можливе за рахунок закріплення вже згадуваної вище взаємної відповідальності. Зокрема, важливо, щоб первинний кредитор (емітент іпотечних цінних паперів) брав участь у покритті втрат інвестора на рівні з боржником, а власник строкового депозиту не мав можливості його безперешкодно вилучати виключно за власним бажанням всупереч умовам договору.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене узагальнення теоретичних аспектів іпотечного кредитування та реалізації його мультиплікативного та соціального ефектів, запропоновані нові підходи і методи їх актуалізації. Результати проведеного дослідження дають змогу сформулювати низку висновків та пропозицій:

1. Сучасні іпотечні відносини включають широкий спектр операцій та видів діяльності. Термін „іпотека” застосовується як до застави нерухомості, так і до іпотечного кредиту та на позначення іпотечних відносин в цілому. Розмежовано три основні терміни іпотечних відносин: „іпотека” (застава нерухомості), ,,іпотечне кредитування” (надання кредитних коштів під заставу нерухомості) та ,,іпотечний ринок” (механізм забезпечення обігу заставного права на нерухомість). Розкриття сутності названих понять дало змогу прослідкувати їх еволюційний взаємозв'язок, констатувати центральну роль іпотечного кредитування в комплексі іпотечних відносин та підпорядкований характер іпотечного ринку як засобу рефінансування іпотечних активів шляхом їх відчуження.

2. Розвиток іпотечного кредитування в Україні розпочався лише у першому десятилітті ХХІ століття, проте був досить бурхливим. До 2008 року обсяги іпотечних активів банків зростали експоненційними темпами, як і показник їх відношення до ВВП, який за два роки зріс від 1/20 до майже 1/4, проте ескалація на вітчизняну економіку наслідків іпотечної кризи США обумовило злам зростаючого тренду. На даний час обсяги іпотечного кредитування поступово відновлюються, але за рахунок кардинальної зміни його структури. Якщо до 2008 року ресурси банків спрямовувалися переважно на іпотечне кредитування домогосподарств, то останніми роками в структурі нових кредитів домінує фінансування підприємств.

3. Житлове іпотечне кредитування, яке до 2012 року домінувало за обсягами сформованих банками іпотечних активів, у вітчизняних умовах мало низку специфічних особливостей, що визначили його результативний вплив на економіку та банківську систему. Основними з них є: довгостроковий характер (більшість житлових кредитів надавалося на термін більше десяти років), концентрація на фінансуванні придбання вторинного житла та домінування валютних кредитів. Зазначені особливості обумовили більшою мірою негативні наслідки іпотечного кредитування в Україні. Недостатні обсяги банківських ресурсів не дозволили зробити житлову іпотеку дійсно масовою, а інвестування коштів у майно вторинного ринку не сприяло розвитку будівельної галузі та не провокувало відповідного мультиплікативного ефекту. Натомість, була поставлена під загрозу фінансова стійкість вітчизняної банківської системи через кризу ліквідності (банки фінансували довгострокові вкладення за рахунок короткострокових ресурсів) та погіршення якості банківських активів (зниження платоспроможності позичальників).

4. Іпотечне кредитування суб'єктів господарювання, що активізувалося протягом 2012-2013 років, є також недостатнім через брак фінансових ресурсів. По-перше, вітчизняні підприємства залучають кошти на більш короткострокові періоди (в основному до п'яти років), а по-друге, схильні диверсифікувати власні зобов'язання за валютами. Тому, з точки зору стійкості фінансової системи та ліквідності банківських установ, надання іпотечних кредитів підприємствам є більш безпечним. Відсутність же мультиплікативного ефекту від іпотечного кредитування суб'єктів господарювання обумовлена відносно невеликими обсягами та недостатнім терміном, що пройшов з моменту його активізації.

5. Нереалізованість потенційних соціальних та мультиплікативних ефектів іпотечного кредитування в Україні обумовлює потребу перегляду механізму його здійснення та розробки рекомендацій щодо корекції відповідної практики. Суттєвим недоліком існуючого механізму вітчизняного іпотечного кредитування є орієнтація на модель США з їх розвинутим багаторівневим іпотечним ринком та ресурсну базу банківської системи. Замість стимулювання поетапного розвитку системи іпотечного кредитування, створення правових передумов функціонування в її рамках установ різних типів та контроль за якістю кредитного портфелю банків, зусилля концентрувалися на розбудові правого поля та організаційної інфраструктури рефінансування іпотечних кредитів через залучення коштів на фондовому ринку. Фактично держава формувала надбудову (іпотечний ринок) над слабкою та неперевіреною базою (іпотечне кредитування).

6. Виправлення ситуації та створення ефективних механізмів житлового іпотечного кредитування вбачається через стимулювання розвитку системи житлової ощадної кооперації. Відсутність уваги до даного сегменту ринку іпотечного кредитування, що спостерігалося до теперішнього часу, потребує формування системи забезпечення функціонування будівельно-ощадних кас як базових установ даної системи. Передусім необхідно створити правову базу та методичне забезпечення здійснення фінансових математичних розрахунків. В рамках даного дослідження було запропоновано ітераційну математичну модель функціонування будівельно-ощадних установ, яка дозволяє оцінити результати їх функціонування на основі відомих значень екзогенних факторів (рівня та динаміки цін) та з урахуванням можливих варіантів ендогенних параметрів (кількість членів установи, сума періодичного внеску, ставка відсотка та тривалість надання кредитних ресурсів).

7. В ході дослідження був розроблений також комплекс рекомендацій щодо актуалізації мультиплікативного ефекту банківського іпотечного кредитування, що передбачає концентрацію ресурсів банків на фінансуванні діяльності суб'єктів господарювання з урахуванням сучасних реалій та обмежень їх діяльності. Цей комплекс передбачає заходи щодо забезпечення стабільності ресурсної бази банків в умовах обмеженості ресурсів, ускладненості прогнозування платоспроможності позичальників, та нестабільності кон'юнктури ринку нерухомості шляхом хеджування відсоткових ризиків кредиторів, збалансування валюти кредитування з валютою доходів платника, забезпечення співставності термінів залучення ресурсів та надання кредитів, запровадження механізму рефінансування депозитів.

8. Важливою умовою подальшого розвитку іпотечного кредитування та забезпечення стійкості банківської системи є розробка комплексу заходів щодо попередження виникнення іпотечної кризи. В основу їх розробки покладено принципово нове бачення детермінованості кризових явищ, що передбачає не протидію симптоматичним каталізаторам нестабільності фінансової системи, а усунення системних суперечностей самого іпотечного кредитування, що виникають внаслідок його довгостроковості та непропорційності розподілу ризиків між кредиторами та інвесторами. До складу превентивних антикризових заходів включено вдосконалення індикативного регулювання діяльності банків через запровадження додаткових нормативів ліквідності, покращення потенціалу рефінансування іпотечних активів через розширення прав кредиторів щодо формування іпотечного покриття облігаційних позик та запровадження у вітчизняну практику сучасних гібридних інструментів фондового ринку, а також страхування недиверсифікованих ризиків через формування резервного фонду ресурсів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Коренний Е.А. Переваги становлення в Україні цільової моделі іпотечного ринку з елементами кластерної взаємодії між її учасниками / Е.А. Коренний // Інноваційно-інвестиційні, ресурсні та управлінські складові розвитку підприємств-учасників інтеграційних об'єднань: [міжнародна колективна монографія]; під заг. ред. К.Ф.Ковальчука. - Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2013. - С.150-158. (0,40 друк. арк.).

2. Коренний Е.А. Трансформація впливу іпотечного кредитування на стійкість банківської системи в контексті фінансової безпеки України / О.В. Абакуменко, Е.А. Коренний // Стратегія і тактика удосконалення політики сталого розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів / [колективна монографія]; під заг. ред. к.е.н., професора Л.О. Коваленко. - [у 2-х томах]. - Т.2. - Ніжин: ФОП Лук'яненко В.В. ТПК «Орхідея», 2015. - С.109-137. (1,12 друк. арк.). Особистий внесок автора: ідентифіковано основні кризогенні чинники розвитку вітчизняного іпотечного кредитування та сформульовано пропозицій щодо превентивного антикризового регулювання діяльності банків; 0,90 друк арк.

Статті у наукових фахових виданнях України:

3. Коренний Е. А. Стратегічні орієнтири вдосконалення нормативно-правового регулювання відносин іпотеки в Україні / О.В. Абакуменко, Е.А. Коренний // Інвестиції: практика та досвід. - 2013. - №18. - С. 44-47. (0,53 друк. арк.). Особистий внесок автора: ідентифікація основних проблем нормативної бази розвитку іпотечного кредитування; 0,26 друк арк.

4. Коренний Е. А. Особливості механізму реалізації заставного права за договорами іпотеки / О.В. Абакуменко, П.О. Лук'яшко, Е.А. Коренний // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2013. - №12(201). - С. 9-14. (0,52 друк. арк.). Особистий внесок автора: охарактеризовано процедуру звернення стягнення на заставлену нерухомість згідно вітчизняного законодавства; 0,26 друк арк.

5. Коренний Е.А. Елементи цільової моделі у функціонуванні вітчизняного іпотечного ринку / Е.А. Коренний // Чернігівський науковий часопис. Серія 1. Економіка і управління. - 2013. - №1 (004). - С. 117-121. (0,31 друк. арк.).

6. Коренний Е.А. Іпотечні відносини: функції та особливості їх прояву в Україні / Е.А. Коренний // Агросвіт. - 2014. - №24. - С. 76-80. (0,52 друк. арк.).

7. Коренний Е.А. Специфіка іпотечного кредитування у вітчизняних умовах / Е.А. Коренний // Інвестиції: практика та досвід. - 2014. - № 24. - С. 137-139. (0,41 друк. арк.).

Статті у зарубіжних наукових виданнях:

8. Коренной Э.А. Факторы и преграды развития мультипликативного эффекта жилищной ипотеки / Э.А. Коренной // Collection of Scientific Papers: Information Technologies, Management and Society. - Riga, Latvia, 2014.- P. 121_123. (0,18 друк. арк.).

Опубліковані праці апробаційного характеру:

9. Коренний Е.А. Співставлення купівельної вартості житлової нерухомості та вартості її оренди / Е.А. Коренний // Економіка і фінанси: теорія та практика: матеріали І Міжнародної науково - практичної конференції, м. Феодосія, 26-28 вересня 2013 р. - Луганськ: Вид-во ,,Ноулідж”, 2013. - С. 365-367. (0,14 друк. арк.).

10. Коренний Е. А. Імперативи законодавчого регулювання відносин іпотеки / Е.А. Коренний // Актуальні проблеми фінансової системи України збірник тез XІ Міжнародної науково-практичної конференції (17 жовтня 2013 р.). - Черкаси, 2013. - С. 66-68. (0,10 друк. арк.).

11. Коренний Е.А. Роль банківського іпотечного кредитування в Україні / Е.А. Коренний // Проблеми сталого розвитку економіки України в умовах інтеграційних процесів: матеріали доповідей Міжнародної науково - практичної конференції (м. Ужгород, 5-6 грудня 2014 р.) / За заг. ред.: М.М. Палінчак, В.П. Приходько. У 2-х частинах. - Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2014. - Ч.2. - С. 118-120. (0,13 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Коренний Е.А. Іпотечне кредитування в Україні: мультиплікативний та соціальний ефекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Чернігівський національний технологічний університет, Міністерство освіти і науки України. - Чернігів, 2015.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних основ та практичних аспектів реалізації позитивних соціальних та економічних ефектів розвитку іпотечного кредитування в Україні та розробці рекомендацій щодо усунення його деструктивного впливу на банківську систему.

Значну увагу у дослідженні приділено теоретичним основам побудови іпотечних відносин та розвитку іпотечного кредитування. Уточнено співвідношення та взаємозв'язок елементів іпотечних відносин (іпотека, іпотечне кредитування, іпотечний ринок), зокрема констатовано еволюційний характер їх розвитку. Конкретизовано функціональне навантаження іпотечного кредитування через окреслення комплексу його основних соціальних та економічних ефектів.

В аналітичній частині роботи оцінено показники динаміки та структури іпотечного кредитування в Україні та визначено особливості фактичної реалізації його основних соціальних і економічних ефектів.

У результаті дослідження обґрунтовано комплекс рекомендацій щодо вдосконалення практики іпотечного кредитування в Україні з метою фактичного досягнення його потенційних позитивних та соціальних ефектів. Зокрема доведено перспективність розвитку житлового кредитування на принципах ощадної кооперації та запропоновано методичний інструмент для обґрунтування основних параметрів діяльності відповідних установ. Визначено напрямки покращення якості проблемних іпотечних активів вітчизняних банків та можливості їх рефінансування з метою стимулювання економічних ефектів. Обґрунтовано концептуальні основи та практичні заходи щодо попередження розвитку іпотечних криз.

Ключові слова: будівельно-ощадна каса, іпотека, іпотечна криза, іпотечне кредитування, іпотечний ринок, іпотечні активи, іпотечні облігації, рефінансування, функції іпотечного кредитування.

Коренной Е.А. Ипотечное кредитование в Украине: мультипликативный и социальный эффекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Черниговский национальный технологический университет, Министерство образования и науки Украины. - Чернигов, 2015.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретических основ и практических аспектов реализации положительных социальных и экономических эффектов развития ипотечного кредитования в Украине и разработке рекомендаций по устранению его деструктивного влияния на банковскую систему.

Значительное внимание в исследовании уделено теоретическим основам построения ипотечных отношений и развития ипотечного кредитования. Уточнены соотношение и взаимосвязь элементов ипотечных отношений (ипотека, ипотечное кредитование, ипотечный рынок), в частности, констатировано эволюционный характер их развития. Конкретизирована функциональная нагрузка ипотечного кредитования через определение комплекса его основных социальных и мультипликативных эффектов.

В аналитической части работы оценены показатели динамики и структуры ипотечного кредитования в Украине и определены особенности фактической реализации его основных социальных и экономических эффектов. Социальный эффект ипотечного кредитования рассматривался через призму его роли в решении жилищной проблемы. Экономические эффекты ипотечного кредитования идентифицировались на основе оценки его влияния на инвестиционный процесс и устойчивость банковской системы. На основе проведенного анализа констатировано нереализованность потенциальных положительных социальных и экономических эффектов ипотечного кредитования в Украине при одновременном негативном влиянии на финансовую устойчивость и ликвидность банковской системы.

В результате исследования обоснован комплекс рекомендаций по совершенствованию практики ипотечного кредитования в Украине с целью фактического достижения его потенциальных мультипликативного и социального эффектов. В частности, доказана перспективность развития жилищного кредитования на принципах сберегательной кооперации и предложен методический инструмент для обоснования основных параметров деятельности соответствующих учреждений. Определены направления улучшения качества проблемных ипотечных активов отечественных банков и возможности их рефинансирования с целью стимулирования экономических эффектов. Обоснованы концептуальные основы и практические мероприятия по предупреждению развития ипотечных кризисов.

Ключевые слова: строительно-сберегательная касса, ипотека, ипотечный кризис, ипотечное кредитование, ипотечный рынок, ипотечные активы, ипотечные облигации, рефинансирование, функции ипотечного кредитования.

...