Роль податку на додану вартість у доходах бюджету

Размещено на http://www.allbest.ru/

УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

РЕФЕРАТ

з курсу «Податкова система»

на тему: «Роль податку на додану вартість у доходах бюджету»

Зміст

Вступ

1. Особливості оподаткування податком на додану вартість в Україні

1.1 Суть та призначення податку на додану вартість, як непрямого податку в економічному житті країни

1.2 Платники податку на додану вартість та об'єкти оподаткування

1.3 База та ставки оподаткування

1.4 Порядок обчислення податку на додану вартість

2. Роль податку на додану вартість у доходах державного бюджету

2.1 Аналіз надходжень податку на додану вартість до бюджету України

2.2 Існуючі проблеми

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

податок додана вартість бюджет

Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам.

Податки є невід'ємною частиною господарства держави як історичної форми задоволення колективних потреб. Це найважливіше джерело формування доходів держави, які, в свою чергу, використовуються на вирішення економічних, соціальних, оборонних завдань, на розвиток освіти, науки, культури. Держава не може існувати за рахунок лише добровільних, благодійних надходжень. Вона повинна мати бюджет із стабільним джерелом надходжень, роль яких виконують, в першу чергу, податки.

Податок на додану вартість являється найпоширенішою формою універсальних акцизів.Саме податок на додану вартість і розглядається у даному рефераті. На сьогодні питання про податок на додану вартість залишається відкритою та актуальною темою над якою необхідно працювати і вдосконалювати.

1. Особливості оподаткування податком на додану вартість в Україні

1.1.Суть та призначення ПДВ, як непрямого податку, в економічному житті країни

Податки за формою оподаткування класифікуються на прямі та непрямі.

Непрямі податки -- це податки, закладені в ціні реалізованого товару чи наданої послуги.

Одним із основних видів непрямих податків є акцизи (специфічні та універсальні).

Акцизи -- це непрямі податки, які встановлюються державою на високорентабельні та монопольні товари (продукцію) і сплачуються покупцем.

Специфічні акцизи включаються до ціни окремих товарів. Як правило, це товари, рівень споживання яких є малоеластичним щодо рівня цін, а також специфічні товари. Ставки цього податку є більш низькими на товари вітчизняного виробництва і більш високими на імпортні товари. Така диференціація ставок зумовлена політикою держави на підтримку вітчизняних виробників.

Історія універсальних акцизів бере початок лише в нашому столітті, від специфічних вони відрізняються універсальними ставками на всі групи товарів та більш широкою базою оподаткування.

Універсальні акцизи містяться в цінах на всі товари. Роль їх у формуванні доходної частини бюджету на відміну від специфічних акцизів зростає. Поширення універсальних акцизів зумовлене рядом чинників. Широка база оподаткування забезпечує стійкі надходження в бюджет, які не залежать від змін в уподобаннях споживачів та асортименті реалізованих товарів.

Універсальні акцизи доволі нейтральні до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів. Недоліком цього виду акцизів є підвищення рівня цін у країні, де вони вводяться або де на них підвищуються ставки, а також регресивність у соціальному аспекті.

У податковій формі існують три форми універсальних акцизів:

- податок з продажу (купівлі) у сфері оптової або роздрібної торгівлі;

- податок з обороту;

- податок на додану вартість.

Податок на додану вартість - є частиною новоствореної вартосі і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У загальній системі податків та обов'язкових платежів податок на додану вартість посідає особливе місце. Цей податок, що охоплює найбільшу кількість суб'єктів господарювання, є одним з основних джерел наповнення Державного бюджету України. Податок на додану вартість має високо ефективність з фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботу і послуги. Сприяє вагомому зростанню доходів держави від цього податку. Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Універсальні, тобто єдині, ставки полегшують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль державних податкових органів за дотриманням платіжної дисципліни.

Також до переваг податку на додану вартість можна віднести і його роль “вбудованого стабілізатора” економічного циклу. Багатовіковий досвід ефективного функцінування податкових систем розвинутих країн привів до розуміння, що сучасна бюджетна система має властивість пом'якшувати циклічні коливання економіки, навіть якщо не проводяться ніякі дискреційні заходи. Це, так звана, автоматична, або вбудована, стабільність бюджетної системи. Податок на додану вартість, один з непрямих податків, який виконує роль “вбудованого стабілізатора” економічного циклу.

Ефективність дії непрямих податків, а отже і податку на додану вартість, як “вбудованих стабілізаторів”, залежить від двох основних факторів. Перший -- це частка ВВП, яка вилучається державою.

Табл 1

Як видно з таблиці 1, в Україні частка податків у ВВП досить висока, отже вони мають значний регулюючий потенціал.

Недоліком податку на додану вартість є значний його вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення.

1.2 Платники податку на додану вартість та об'єкти оподаткування

180.1. Для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

· особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

· особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

· Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

1.3 База та ставки оподаткування

База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

Cт. 198 Ставки ПДВ:

а) 20 відсотків;

{Підпункт "а" пункту 193.1 статті 193 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014}

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

· постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

· постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".

1.4 Порядок обчислення податку на додану вартість

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду:

Де ПЗ-це податкові зобов'язання звітнього періоду; ПК - податковий кредит звітного періоду.

Якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за звітній період має від'ємне значення (І податковий період), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку за попередні звітні періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (II податковий період)

2. Роль податку на додану вартість у доходах державного бюджету

2.1 Аналіз надходжень податку на додану вартість дозведеного бюджету України

Згідно із Бюджетним кодексом України, доходи бюджету -- це податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ).

За прогнозованими даними, затвердженими Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, в Україні спостерігається зростання запланованої суми доходів державного бюджету у 2014 р. по відношенню до попереднього року на 21 767 136,8 тис. грн. або на 6,2 %, хоча в порівнянні з даними Закону України про Державний бюджет на 2012 р. вони зменшились на 1 028 464,1 тис. грн., що становить 0,3 %. У переважній більшості на зростання надходжень до державного бюджету вплинуло в першу чергу зростання найбільшої їх частки -- податкових надходжень, які в 2014 р. заплановано збільшити до 299 196 044,8 тис. грн., що на 16 734 114,0 тис. грн. більше, ніж в 2013 р. (згідно з Законом України про Державний бюджет України на 2014 рік від 16.01.14 р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 1165-VII від 27.03.14 р.). Що стосується частки податкових надходжень у структурі загальних надходжень до державного бюджету, то в Україні, як і в більшості країн світу, податки займають досить велику частку в структурі надходжень до Державного бюджету. Вони є важелем економіки будь-якої країни та основним джерелом наповнення державного бюджету. Так, на 2014 р. їх частка в загальній структурі доходів державного бюджету запланована на рівні 80,2 %.

Оскільки сучасна система оподаткування в Україні відображається великою кількістю податків, зборів та обов'язкових платежів податкового характеру, доцільно проаналізувати структуру податкових надходжень до Державного бюджету України на основі Закону України Про державний бюджет України на 2014 рік та визначити найбільш вагомі, аналіз яких є першочерговим завданням

Зважаючи на важливість та необхідність ПДВ у загальній податковій системі, розглянемо динаміку надходжень даного податку до Державного бюджету України протягом 2012--2014 рр. (табл. 2). Аналізуючи представлені дані, можна стверджувати про неможливість відмови від застосування ПДВ у податковій сфері України, адже він має значний вплив на формування бюджету країни в цілому. Протягом 2012--2014 рр. ПДВ відіграє значну роль і підтверджує свій статус головного бюджетоутворюючого податку. Так, плановий обсяг надходжень податку на додану вартість у 2014 р. становить 157 912 774,1 тис. грн., що на 16,4 % більше, ніж в попередньому році. Отже, можна стверджувати, що роль ПДВ як засобу фіску в доходах державного бюджету України є визначною. Ця форма оподаткування споживання перетворилася у вагоме джерело формування державних доходів. Проте ПДВ не приносить такого ж ефективного результату платникам податку, як державі. Виступаючи, по суті, податком на кінцеве споживання, який покладено на громадян та бюджетну сферу, він, при доволі високій ставці (основна дію- ча 20 %) і стрімкій інфляції, стає одним із факторів, що стримують розвиток виробництва. Також ПДВ дещо загострює соціальне становище в країні, особливо це стосується сфери відшкодування даного податку.

Згідно зі ст. 200 Податкового кодексу, якщо у звітному періоді різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту платника податків є від'ємною, то така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, а в разі відсутності боргу -- зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо і в наступному податковому періоді таке співвідношення має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення в розмірі фактично сплаченої суми податку у попередніх податкових періодах постачальникам або до Державного бюджету України. А залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.Попри складність і значну тривалість процедури відшкодування ПДВ, значна його частина відшкодовується з державного бюджету. У зв'язку з цим, доцільно також розглянути стан чистих надходжень ПДВ до бюджету за вирахуванням із загальних надходжень обсягу відшкодованих коштів за податком. Це дозволить більш точно і чітко зрозуміти стан надходження ПДВ та проаналізувати його доцільність та фіскальну сутність. Таким чином, протягом останніх років запланована для відшкодування досить значна частка податку на додану вартість з державного бюджету. Так, у 2012 р. було заплановано майже 48,0 млрд грн. відшкодування ПДВ, у 2013 р. -- 59,5 млрд грн., у 2014 р. -- 53,4 млрд грн. Аналізуючи динаміку чистих надходжень ПДВ можна зробити висновок, що відшкодування цього податку з бюджету справляє досить вагомий вплив на його фіскальне значення. За досліджений період у 2013 р. планова сума відшкодування ПДВ була найбільшою. Це призвело до того, що разом із запланованим зниженням надходжень цього податку, планова сума чистих надходжень ПДВ становила 135,7 млрд грн., що нижче на 17,3 % порівняно з попереднім роком. Інший важливий момент, який потребує ана- лізу, є виконання державного бюджету за доходами. Адже фактичні показники відображають реальну картину надходження коштів і в цілому характеризують стан економіки. Виконання державного бюджету по доходах у цілому у 2013 р. є вищим, ніж у попередному році і становить 96,6%. Найвищий відсоток виконання бюджету за 2012--2013 рр. отримано по таких видах доходів як плата за користування надрами, кошти, перераховані Національним банком, власні надходження бюджетних ус- танов та податок на додану вартість. На 2013 р. було заплановано зменшення надходжень від ПДВ на 28,4 млрд грн., проте фактично було отримано 181, 7 млрд грн., що менше від рівня 2012 р. лише на 3,1 млрд грн., у відсотковому відношенні -- на 1,7 %. Відсоток виконання доходів державного бюджету за податком на додану вартість у 2013 р. зріс на 21,6 пп і становив 133,9 % порівняно з планом, що теж підкреслює важливість ПДВ для наповнення бюджету.

2.2 Існуючі проблеми з ПДВ.

У сфері застосування податку на додану вартість існує множинний спектр проблем щодо його адміністрування та відшкодування, які набувають все більшої ваги та потребують негайної їх ідентифікації та усунення. Найбільш актуальними проблемами у цій сфері є:

-- нестабільність у законодавчій сфері;

-- недостатньо відведена увага регулювальній функції ПДВ;

-- обмеження платоспроможного попиту споживачів; -- відволікання обігових коштів підприємства;

-- економічно не виправдана система пільг;

-- завищена ставка ПДВ;

-- подвійне оподаткування;

-- адміністративна важкість;

-- істотний вплив на загальний рівень цін;

-- регресивність щодо малозабезпечених верств населення;

-- високі адміністративні витрати на організацію процесу нарахування й утримання податку;

-- несумісність з іншими типами універсальних акцизів;

-- ухилення від сплати податку;

-- наявність великої заборгованості за відшкодуванням ПДВ.

Серед проблем оподаткування податком на додану вартість хотілося б виділити досить високу ставку ПДВ. Дослідження розміру ставок з ПДВ показало, що в порівнянні з багатьма розвиненими європейськими країнами в Україні ставка ПДВ є дуже високою. Країни, які є членами ЄС, в цілому мають вищі ставки, від ряду країни, що до нього не входять. Поряд з Україною на рівні ставки ПДВ 20 % знаходяться Білорусь та Сербія. Проте в цих країнах застосовуються знижені ставки податку на додану вартість, що позитивно відзначається на їх економічному зростанні. В інших країнах також багато уваги приділяють зниженню ставок ПДВ по окремих групах то- варів, які є предметами першої необхідності для зменшення податкового тиску на соціально незахищені верстви населення. Непрямі податки є найважливішим джерелом податкових надходжень розвинутих країн. Головними по частці податкових надходжень серед непрямих податків є ПДВ та акцизи. На їх частку припадає від однієї п'ятої до половини всіх податкових надходжень у більшості розвинених країн. Тільки в США, Японії і Канаді роль непрямого оподаткування помітно нижче. Натомість, у країнах що розвиваються ставки ПДВ є нижчими, що єоднією з сприятливих умов для залучення інвестицій в економіку і зростання ВВП країни. Проте варто відмітити, що в світі існує загальна тенденція до зниження ставок податків. На мою думку, для інвестиційного клімату України досить бажаною була б диференціація ставок ПДВ і зниження їх розмірів щодо окремих груп то- варів і послуг.

Висновки

Вивчення ролі ПДВ як джерела наповнення державного бюджету дало змогу підтвердити його визначальну роль і фіскальне значення. Податок на додану вартість є бюджетоутворюючим податком. За фактичними даними частка ПДВ у доходах бюджету у 2013 р. склала 53,6 %. У Законі України "Про державний бюджет на 2014 рік" надходження від ПДВ заплановані на рівні 157,9 млрд грн, що становить 53 % усіх доходів.
Дослідивши недоліки функціонування податку на додану вартість, можна запропонувати наступні напрями вдосконалення механізму справляння ПДВ: 1) встановити диференційовані ставки податку на додану вартість;

2) при визначені доданої вартості потрібно зменшувати виручку на суму всіх матеріальних витрат, включаючи амортизаційні витрати;

3) спростити механізм справляння податку на додану вартість;

4) змінити механізм справляння ПДВ щодо підприємств торгівлі та посередницької діяльності.

Проте потрібно пам'ятати, що від зниження ставок непрямих податків найбільшою мірою виграють виробники, а не споживачі. Лише на конкурентних ринках зниження ставок ПДВ призведе до зменшення ціни то- варів та послуг. Натомість в багатьох секторах економіки зменшення ставок ПДВ сприятиме зростанню рентабельності підприємств, які будуть залишати у своєму розпорядженні кошти, що раніше йшли на сплату ПДВ. Позитивним моментом таких змін є зменшення вхідного порогу для входження нових підприємств на ринок, оскільки вища рентабельність дозволить новим підприємствам інвестувати більші обсяги коштів у розширення виробництва.

Література

1. Блакита Г.В. Механізм дії та проблеми відшкоду- вання ПДВ / Г.В. Блакита, О.М. Дзюба // Вісник Черні- вецького торговельно-економічного інституту. -- 2012. -- № 47. -- С. 266--273.

2. Лапшин Ю. Податок на додану вартість: позитивні тенденції / Ю. Лапшин // Вісник податкової служби України. -- 2011. -- №11. -- С. 6--7.

3. Червінська О.С. Податок на додану вартість в доходах державного бюджету та проблеми його відшко- дування / О.С. Червінська, Х.Б. Демчук, О.В. Войтків // Науковий вісник НЛТУ України. -- 2011. -- № 21.5. -- С. 298--305.

4. Інтернет ресурси.

Размещено на Allbest.ru