Аналіз фінансово-економічних передумов створення фінансового кластеру в західному регіоні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз фінансово-економічних передумов створення фінансового кластеру в західному регіоні України

Н.З. Зарічна

Анотація

У статті проведено аналіз фінансового забезпечення суб'єктів підприємницької діяльності Західного регіону України, визначено основні проблеми цього регіону і можливості їх вирішення шляхом створення фінансового кластеру. Запропоновано модель фінансового кластеру регіону та виділено основних потенційних учасників об'єднання.

Ключові слова: фінансово-кредитні установи, підприємства, фінансовий кластер.

Аннотация

В статье проведен анализ финансового обеспечения субъектов предпринимательской деятельности Западного региона Украины, определены основные проблемы региона и возможности их решения путем создания финансового кластера. Предложена модель финансового кластера региона и выделены основные потенциальные участники объединения.

Ключевые слова: финансово-кредитные учреждения, предприятия, финансовый кластер.

Abstract

The financial support of entrepreneurs in the Western region of Ukraine is analyzed in the article. The main problems of the region are identified and are proposed the methods to solve them developing a financial cluster. The model of financial cluster is proposed and the basic participants of association are selected.

Key words: financial and credit institutions, enterprises, financial cluster.

фінансовий кластер підприємницький банк

Постановка проблеми. Різкий спад виробництва та розірвання виробничих зв'язків у перші роки української незалежності призвели до закриття багатьох промислових підприємств, що в результаті відбилося на обсягах випуску і реалізації промислової продукції, зростанні інфляції. Розбалансованість економіки зумовила масове зубожіння населення України, зокрема Західного регіону як сільськогосподарського. Глибока економічна криза 2008-2009 рр. завдала нищівного удару посткризовій вітчизняній економіці, яка, навпаки, вимагала потужних стимулів для розширеного відтворення. Недофінансування з боку держави, «замороження» фінансово-кредитної діяльності банківських структур спричинило значне зниження обсягів промислової продукції, прибутків підприємств через недостатню кількість обігових коштів, збільшення числа збиткових підприємств, особливо в областях Західного регіону України.

Потенційно інтегрованими (гнучкими) структурами, які здатні реагувати на такі системні зміни в економіці, є кластери. Створення фінансового кластера на території західних областей може забезпечити зниження фінансових ризиків, «оздоровлення» фінансово-кредитної сфери економіки регіону, підвищення конкурентоспроможності та формування позитивного бренду регіону, поглиблення інтеграції областей прикордонних територій із регіонами країн ЄС.

Отже, у контексті розвитку економіки і фінансових послуг областей Західного регіону особливу увагу слід приділити дослідженню створення фінансового кластеру на їх території.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням формування та розвитку кластерних об'єднань на певній території присвячено роботи багатьох українських учених і науковців, серед яких слід виокремити науковий доробок М. Войнаренка, С. Соколенка, Н. Мікули, І. Бакушевич. Процесами створення фінансового кластера на території Східної України займається наукова школа під керівництвом Н. Внукової [1, с. 141-158].

Результати сучасних досліджень щодо формування фінансових кластерів (Лондонський фінансовий кластер) доводять, що застосування моделі кластерного розвитку територій є перспективним та дієвим механізмом. Водночас, недостатньо дослідженими залишаються питання створення саме фінансових кластерів, розгляду яких і буде присвячена стаття.

Мета статті - виявлення економічних проблем регіону, аналіз фінансово-економічних передумов, підтримки та доступності суб'єктів підприємницької діяльності до послуг банків; розробка моделі об'єднання фінансово-кредитних установ і суб'єктів господарювання у фінансовий кластер на території Західної України.

Основні результати дослідження. За географічною ознакою, до складу Західного регіону України входять вісім областей: Львівська, Закарпатська, Волинська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Івано-Франківська та Рівненська. У 2010 р. питома вага Західного регіону в загальному обсязі реалізованої промислової продукції по країні склала 9,1%, що майже вдвічі менше від питомої ваги Дніпропетровської (17,7%) і Донецької (21,0%) областей як окремих регіонів. Така відчутна різниця пояснюється малою кількістю суб'єктів підприємницької діяльності (218 427 одиниць, або 16,8% загальної кількості всіх суб'єктів України) та їх виробничими потужностями [2]. Попри це на території Західного регіону знаходиться багато підприємств національного масштабу, зокрема: «Світоч» (м. Львів) та «Торчин» (Волинська обл.), які входять до складу міжнародної групи «Нестле» та є одними із лідерів свого сегменту ринку; найстаріша пивоварня України «Львівська пивоварня» (Львів), виробник морозива ПАТ "Львівський холодокомбінат" (Львів), молочна компанія «Галичина» (Львів), кавова фабрика «Галка» (Львів), Ужгородський коньячний завод (Ужгород), Моршинський завод мінеральних вод (м. Моршин, Львівська обл.), Львівський автобусний завод (Львів), Фінансово-промислова група «РОСАН» (Львів), завод концерну «Єврокар» (Закарпатська обл.), виробник вин під торговою маркою «Чизай» СП "АЙСБЕРГ" ЛТД (Закарпатська обл.), «Луцький автомобільний завод» (Луцьк), виробник світлотехніки ТОВ «ОСП Корпорація ВАТРА» (Тернопіль), виробник професійних засобів радіозв'язку ПАТ «Оріон» (Тернопіль), виробник зовнішньої світлотехнічної продукції СП "Шредер" (Тернопіль), лікеро-горілчаний завод ЗАТ «Шустов-Спирт» (Тернопільська обл.), СП ЗАТ «Добра вода» (Тернопільська обл.), ЗАТ «Галспирт» (Тернопільська обл.) - коньяк «Бучач», Агрохолдинг «Мрія» (Тернопільська обл.), Кондитерська фірма «Буковинка» (Чернівці), лікеро-горілчаний завод ТОВ «Златогор» (Чернівецька обл.), «Хмельницька макаронна фабрика» (Хмельницький) - макаронні вироби «Тая», Дім модної білизни «Ажур» (Хмельницький), державне підприємство "Виробниче об'єднання "Карпати" (Івано-Франківськ). Слід також згадати і про Рівненську атомну електростанцію, підприємство хімічної промисловості «Рівно-Азот», а також Хмельницьку атомну електростанцію.

Не краща ситуація спостерігається і в секторі малого підприємництва. Так, кількість підприємств на 10 тис. населення в деяких областях не досягає середнього значення по Україні (Чернівецька та Івано-Франківська обл.), а в інших - узагалі майже вдвічі менша (Тернопільська і Закарпатська обл.), лише Львівська область відзначається позитивним результатом (табл. 1).

Таблиця 1 Основні показники розвитку підприємництва та обсягів прямих іноземних інвестицій в області Західного регіону України

Джерело: Виконано автором на основі даних [3-5]

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва щорічно впродовж останніх дев'яти років здійснює комплексну оцінку і порівняння регіонів за станом розвитку та підтримки малого підприємництва. Визначені показники і критерії за певними ознаками сформовано у три групи, що мають різний вплив на загальний інтегрований показник (рейтинговий бал): I група - показники щодо кількості суб'єктів малого підприємництва та економічні показники їх діяльності (60%); II група - критерії оцінки ефективності діяльності місцевих органів влади і самоврядування щодо стимулювання розвитку малого бізнесу (30%); III група - показники стану розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва та громадської підтримки (10%). Усі регіони України умовно поділяються на чотири групи: „лідери”, „переслідувачі”, „основний масив”, „аутсайдери”. За даними 2008 року, групу „лідерів” (з 1-го по 7-ме місце) сформували: місто Київ, Одеська, Дніпропетровська, Луганська, Миколаївська, Херсонська і Кіровоградська області. До складу групи „переслідувачів” (8-10 місця) увійшли Запорізька, Харківська та Хмельницька області, до групи „основного масиву” - Вінницька, Донецька, Полтавська, Київська, Івано-Франківська, Чернівецька, Волинська, Львівська області й Автономна Республіка Крим. Групу „аутсайдерів” (з 20-го по 27-ме місце) очолили решта регіонів України, а саме: Черкаська, Сумська, Закарпатська, Житомирська, Тернопільська, Чернігівська області, місто Севастополь та Рівненська область [6]. Як бачимо за результатами проведеного дослідження, області Західного регіону не є лідерами з розвитку та підтримки малого підприємництва, а лише замикають дві останні групи (крім Хмельницької обл., яка ввійшла до групи «переслідувачів»).

Аналізуючи промисловий розвиток Західного регіону за кількістю підприємств національного масштабу і малих підприємств, можна зауважити, що деякі області є насиченими більшою мірою (Львівська обл.), а деякі - меншою (Чернівецька обл.). Слід відмітити й те, що і рівень економічного розвитку областей різниться, тому фінансове забезпечення розвитку територій є неоднаковим. З огляду на це, обласними радами Західного регіону України ведеться активна робота з розробки та впровадження регіональних програм щодо залучення інвестицій і поліпшення інвестиційного клімату в регіоні.

Для того щоб покращити підприємницький клімат та підвищити конкурентоспроможність регіону, на нашу думку, слід працювати в таких напрямах:

1. Розвиток ресурсного потенціалу регіону. Пріоритетним завданням цього напрям є обґрунтування потреб необхідного ресурсного забезпечення і збереження існуючого на території регіону. До цієї категорії також варто віднести підготовку кваліфікованого персоналу (кадрів).

2. Розвиток конкурентоспроможних галузей економіки регіону шляхом створення інноваційних структур - кластерів. Адже саме кластерна форма співробітництва стимулює розвиток інновацій у регіоні, сприяє співпраці з підприємцями, державними, приватними структурами та науково-дослідними центрами, в результаті чого створюється привабливий інвестиційний клімат і підвищується добробут населення. Перш за все, слід дослідити потенційні можливості з виробництва товарів та надання послуг кожної області, виокремити найбільш перспективні галузі. За допомогою державних і місцевих органів необхідно поширити результати дослідження серед суб'єктів підприємницької діяльності шляхом організації семінарів не тільки в межах області та регіону, а й за кордоном. Значну роль у популяризації конкурентоспроможних галузей економіки області можуть відіграти асоціації підприємців, бізнес-інкубатори, де суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднавшись єдиною ідеєю і залучившись підтримкою органів місцевої влади, створюватимуть об'єднання у вигляді кластерів.

3. Розвиток та посилене фінансування суб'єктів підприємництва шляхом створення фінансового кластера. Наразі підтримкою розвитку підприємництва в Україні займаються такі структури: Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України, Міністерство промислової політики України. Фінансово-кредитну підтримку здійснює зокрема Український фонд підтримки підприємництва (УФПП) та його регіональні відділення (РФПП), фінансово-кредитні установи (банки).

За ініціативи УФПП, у 2010 р. в Україні діяли 19 регіональних, 4 міських та 1 районна програми з підтримки та розвитку малого підприємництва, на реалізацію яких передбачалося 44,9 млн. грн. з бюджетів різних рівнів, а фактично надійшло 17,4 млн. грн. На виконання програмних заходів ФПП направили 3,0 млн. грн. власних коштів, що склало 15% загального обсягу фактичного фінансування заходів програм підтримки малого підприємництва.

У Західному регіоні України РФПП у Львівській області та РФПП у Закарпатській області через відсутність у регіональних і міських програмах відповідного цільового фінансування протягом 2010 р. не здійснювали фінансово-кредитну підтримку на зворотній основі та не мали сформованих «кредитних портфелів», а РФПП у Тернопільській і РФПП у Рівненській областях узагалі тимчасово не працюють та не подають звіти про свою діяльність. Показники фактичного фінансування фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва з розбивкою по регіонах Західної України через ФПП наведені в табл. 2.

Фінансування суб'єктів підприємницької діяльності Західного регіону України здійснювалося за двома видами фінансової підтримки та становило, зокрема: на пільгове кредитування - 2 252,0 тис. грн. (де 1 500,0 тис. лише у Івано-Франківській області; загалом по Україні - 2 904,5 тис. грн.) та на відшкодування (компенсацію) відсоткових ставок за кредитами комерційних банків - 223,4 тис. грн. (де лише 216,0 тис. грн. у Чернівецькій області; загалом по Україні - 1 431,92 тис.грн.).

Таблиця 2 Фактичне фінансування фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва у 2010 році, тис. грн.

Джерело: Виконано автором на основі даних [7]

Такі види фінансової підтримки, як надання позик і фінансова допомога на безповоротній основі на території Західної України не здійснювалися. Загалом профінансовано 26 проектів, з яких: у Волинській області - 5, Івано-Франківській області - 12, Хмельницькій області - 4, у Чернівецькій області - 5.

За 2010 рік на виконання програмних заходів щодо підтримки та розвитку малого підприємництва в західних областях України фактично було виділено 3 152,25 тис. грн. із запланованих 16 032,9 тис. грн., зокрема кошти обласних бюджетів становили 1 225,4 тис. грн. (39%), кошти ФПП - 185,95 тис. грн. (6%) і поворотні бюджетні кошти - 1 740,9 тис. грн., що склало 55% загального обсягу фактичного фінансування заходів програм підтримки малого підприємництва (рис. 1). Слід відзначити, що надходжень від районних та міських бюджетів не було [7].

Міжнародні фінансово-кредитні установи, зокрема міжнародні банки, відіграють далеко не останню роль у процесі фінансового забезпечення розвитку підприємництва в Західному регіоні.

Рис. 1. Джерела фактичного фінансування заходів регіональних (місцевих програм) у 2010 р. через фонди підтримки підприємництва, %

Джерело: [7]

З метою сприяння ринковим реформам в Україні й розширення діяльності приватного сектору шляхом його фінансового забезпечення у 1994-2010 рр. свою допомогу надавав ЄБРР, відкривши дві кредитні лінії (МСП-1 та МСП-2) для підтримки розвитку малих та середніх підприємств у розмірі $218 163 млн. Станом на дату завершення кредитної лінії (26.11.2010 р.) надано кредитів під 247 проектів, зокрема в Західному регіоні - 34 на загальну суму $27 143 млн. (табл. 3) [8].

Таблиця 3 Характеристика виданих кредитів ЄБРР в областях Західного регіону України

Джерело: Виконано автором на основі даних [9]

Значну фінансову підтримку суб'єктам підприємницької діяльності надають вітчизняні банки у вигляді різноманітних кредитних програм. Станом на 01.01.2011 р. в Україні було зареєстровано 194 банки, з яких здійснюють свою діяльність 176, у тому числі 55 банків з іноземним капіталом (серед них 20 банків зі 100-відсотковим іноземним капіталом). Стрімкий розвиток фінансового ринку в нашій країні за останні роки не сприяв міжрегіональній інтеграції, оскільки фінансовий капітал почав формуватися навколо промислово-розвинутих регіонів та столиці України зокрема. Негативною тенденцією територіальної організації банківської системи характеризується і Західний регіон України, де серед 176 діючих банків зареєстровано лише 7, що складає 4% їх загальної кількості. У Львівській області спостерігається найвища активність банківських структур (4) та філій банків (48) серед західних регіонів, найнижчі показники в Тернопільській обл. - лише 9 діючих філій і жодного банку, який має ліцензію (рис. 2). Інші банки сконцентровані в крупних промислово-фінансових регіонах, а саме в місті Києві та Київській обл. - 112, Дніпропетровській обл. - 13, Донецькій обл. - 11, Одеській обл. та Харківській обл. - 9 [10].

Рис. 2. Кількість банків та філій банків у розрізі областей Західного регіону України (за станом на 01.04.2011 р.)

Джерело: [10]

Узагальнюючи тенденцію поширення банківських структур на території України, можна вказати на неоднорідність у доступності до кредитних ресурсів. Зокрема така ситуація спостерігається в Західному регіоні, де кількість банків є мізерною порівняно із іншими областями країни.

Аналіз фінансового забезпечення розвитку і підтримки підприємництва Західного регіону України дає можливість стверджувати про наявність таких основних проблем:

- Державне недофінансування (велика різниця між запланованим фінансуванням та фактичним);

- Мала кількість профінансованих проектів, представлених суб'єктами підприємницької діяльності регіону, за кредитною лінією ЄБРР (загалом 34 із 247, або 13,74% загальної кількості проектів по Україні);

- Низький рівень регіональної концентрації банківських установ (див. рис. 3).

На думку автора, способом вирішення вищеперерахованих проблем є створення на території західних областей фінансового кластеру, який за умови співробітництва різних фінансових установ і промислових підприємств сприятиме позитивному ефекту для всіх учасників. Отже, формування фінансового кластеру передбачатиме об'єднання не тільки різнотипових фінансових установ (банків, інвестиційних, трастових фондів тощо), а й підприємств, які матимуть змогу створювати і виробляти конкурентоспроможну, інноваційну продукцію. На підставі проведеного аналізу автором запропоновано власну модель фінансового кластеру, яка базується на засадах консолідації та інтеграції (рис. 3).

Усі надписи у схемі переведені у шрифт Вердана

У результаті проведеного аналізу економічних проблем Західного регіону, фінансового забезпечення суб'єктів підприємницької діяльності, їхньої доступності до кредитних ресурсів та частки регіону в загальному обсязі профінансованих проектів фінансово-кредитними організаціями по Україні виявлено ряд проблем, які вимагають негайного вирішення. Це можливо шляхом створення фінансового кластеру за участі фінансового-кредитних установ та промислових підприємств, що дасть змогу:

Рис. 3. Модель фінансового кластеру

Джерело: Власна розробка автора

- розширити інвестиційну сферу регіону і підвищити його конкурентоспроможність;

- покращити співпрацю між суб'єктами та учасниками кластеру на умовах співробітництва;

- забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів з питань фінансового забезпечення і шляхів залучення нових фінансово-кредитних ресурсів.

З метою успішної реалізації запропонованого проекту надалі необхідно розширювати коло учасників та розробити технологію входження у фінансовий кластер, що має ґрунтуватися на принципі «якості фінансування».

Література

1. Внукова Н.М. Стратегія формування фінансового кластеру у транскордонному розвитку єврорегіонів / Н.М. Внукова // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Кластери та конкурентоспроможність прикордонних регіонів (Збірник наукових праць). Вип. 3(71) / НАН України; Ін-т регіон. дослідж.; редкол.: відп. ред. Є.І. Бойко. - Львів, 2008. - 546 с. - ISSN 1727-589Х.

2. Експрес-випуск: Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України на 01.01.2011 р. / Офіційний сайт Державного комітету статистики України.

3. Соціально-економічне становище регіонів України / Офіційний сайт Державного комітету статистики України.

4. Основні показники діяльності малих підприємств за регіонами у 2010 році / Офіційний сайт Державного комітету статистики України.

5. Експрес-випуск: Оприлюднення експрес-випусків Держстату у 2011 році. Статистика інвестицій / Офіційний сайт Державного комітету статистики України.

6. Рейтинг регіонів за станом розвитку та підтримки малого підприємництва на місцевому рівні у 2008 році / Офіційний сайт Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

7. Звіт про роботу фондів підтримки підприємництва, створених за участю УФПП, за 2010 рік / Офіційний сайт Українського фонду підтримки підприємництва

8. Група управління проектами міжнародних кредитних ліній / Офіційний сайт Національного банку України.

9. Кредитні лінії ЄБРР для розвитку малих та середніх підприємств (МСП-1, МСП-2). Видані кредити в розрізі регіонів / Офіційний сайт Національного банку України.

10. Кількість банків та філій банків у розрізі регіонів // Вісник Національного банку України: наук.-практ. журн. - 2011. - № 5 (183). - С. 75

Размещено на Allbest.ru