Методичні підходи до формування організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні підходи до формування організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства

К.Л. Ларіонова, Т.В. Донченко

Ринкові умови господарювання зумовили не лише позитивні зрушення в економіці країни, але й призвели до того, що більшість вітчизняних підприємств в наслідок негативного прояву загальноекономічної кризи, стали неплатоспроможними, збитковими і відчувають великі фінансові труднощі. Ситуація ускладнюється тим, що якщо підприємства стали неплатоспроможними, то в них постійно зростає заборгованість перед кредиторами. Зростання простроченої кредиторської заборгованості, у свою чергу, є підставою для оголошення підприємства банкрутом.

Ситуація, що склалась, зумовлює вагомість та необхідність в розробці дієвого механізму управління санацією підприємств-боржників, що забезпечить їх оздоровлення, збереження робочих місць, виробничого потенціалу і, отже, економічну безпеку країни. Формування такого механізму, на основі теоретичного узагальнення методів проведення санації, потребує комплексного аналізу проблем підприємств, які опинилися у фінансовій кризі, застосування інструментів і важелів підвищення рівня їх санаційного потенціалу.

Проблемам фінансового оздоровлення та банкрутства підприємств, які опинилися в фінансовій кризі, присвячена значна кількість наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених: Андрушків Б.М., Бабич Л.М., Білоконь Т.М., Бланк І.О., Мозенков О.В., Пєрєдєрієва С.О., Терещенко О.О., Череп А.В. та інші. У роботах зазначених вчених розглянуті різноманітні види та напрями антикризового управління підприємством, багато приділяється уваги також діагностиці фінансового стану та побудові інтегрального показника рівня кризової ситуації з метою визначення доцільності проведення санаційних заходів, пропонується перелік заходів та способів залучення коштів для розрахунку з кредиторами, удосконалюється структура плану санації [1, 4-6]. Однак не достатньо розглянуті питання щодо розробки та впровадження на практиці ефективного механізму управляння санації підприємства. Не існує єдиного підходу до формування організаційно-економічного механізму управління санацією, як системи підвищення в цілому антикризового потенціалу підприємства. Тому теоретичне та практичне вирішення зазначених проблем є актуальним, необхідним та спрямованим на розробку організаційно-економічного механізму управління санації підприємства.

Процеси формування організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства мають ґрунтуватися на загальній концепції, виборі санаційної стратегії розвитку підприємства, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках

Кожна управляюча система приводиться в дію шляхом певних механізмів. Механізм управління розглядають як складову частину системи управління, що забезпечує дієвий вплив на фактори, стан яких обумовлює результат діяльності об'єкту управління. Оскільки фактори управління можуть мати економічну, соціальну, організаційну, технічну і правову природу, то систему управління підприємством прийнято розглядати як систему певних видів механізмів. Основними видами механізмів управління виступають: економічний, організаційний, мотиваційний, адміністративний, правовий механізм та інші.

Серед найбільш важливих для успішного функціонування та розвитку підприємств є організаційний та економічний механізми (або організаційно-економічний механізм). Економічний механізм проявляється в складі важелів, що забезпечують дію організаційних елементів. Він містить правила, систему економічних законів, правові нормативи, що визначають та регулюють економічні процеси управління, фінансування та кредитування, оподаткування, ціноутворення та стимулювання.

Під організаційним механізмом розуміють систему взаємопов'язаних, взаємозалежних та чітко упорядкованих організаційно-розпорядчих дій, що забезпечують реалізацію прийнятих програм розвитку, досягнення поставлених цілей розвитку [4]. Організаційний механізм господарювання містить:

- правила, організаційно-правові нормативи і стандарти, що визначають та регулюють структуру управління, обов'язки, права та відповідальність органів управління і управлінських працівників, організацію процесу їхньої діяльності;

- розподіл робіт між різними виконавцями;

- оснащення управлінської праці засобами оргтехніки, чисельність працівників в управлінні, матеріальне і моральне стимулювання їхньої праці. Отже, організаційний механізм охоплює організацію структури управляючої системи і організацію процесу функціонування системи, якою управляють.

Водночас у практичній діяльності економічний та організаційний механізми невіддільні один від одного. Тому, саме за допомогою організаційно-економічного механізму підприємство зможе реалізувати прийняті програми розвитку, забезпечити досягнення визначених цілей, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності підприємства в усіх сферах та на усіх рівнях управління.

Отже, організаційно-економічний механізм управління- це система елементів організаційного та економічного впливу на управлінський процес, в якій відбувається цілеспрямоване перетворення впливу елементів управління на об'єкт управління, а саме на економічні і організаційні параметри системи управління підприємством, що сприяє формуванню та посиленню організаційно-економічного потенціалу, отриманню конкурентних переваг та ефективності діяльності підприємства в цілому. Серед елементів механізму найчастіше виділяють: принципи і задачі управління, методи, важелі, форми і інструменти управління, організаційну структуру управління підприємством та його персонал, інформацію та засоби її обробки.

В практичній діяльності економічна і організаційна складові формують організаційно-економічний механізм управління підприємством і реалізуються у формі загального управління підприємством, а також управління різноманітними напрямами діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання (управління виробництвом, управління персоналом, управління маркетингом та збутовою діяльністю, управління фінансовою діяльністю підприємства та ін.), серед яких необхідно виділити і управління санацією підприємства.

Організаційно-економічний механізм управління санацією підприємства необхідно розглядати як підсистему, що формується і використовується, не відокремлено, а в структурі управлінської діяльності підприємства. Тому організаційно-економічний механізм управління санацією підприємства є складовою загальної системи управління підприємством, який використовуючи методи, засоби, ґрунтуючись на дотриманні певних принципів і закономірностей для його функціонування, за допомогою важелів та інструментів забезпечує підвищення санаційного потенціалу та фінансової стійкості суб'єкта господарювання в умовах економічної та фінансової нестабільності та посилення конкурентної боротьби.

Очевидною є доцільність введення зворотних зв'язків в організаційно-економічному механізмі управління санацією підприємства, оскільки це дозволяє зробити його адаптованим до умов ринкового середовища, що трансформується. Тобто механізм повинен бути змістовним, але простим в практичному використанні, аби його можна було гнучко адаптувати до змін ринкового середовища.

Оргазаційно-економічний механізм повинен передбачати «відкритість» процесу розробки, яка проявляється в тому, що до його розробки має залучатись як можна більше кваліфікованих фахівців, крім того, його структура має бути погоджена з власниками підприємства, кредиторами та потенційними санаторами. Такий підхід дозволяє запобігти конфлікту інтересів, розширити пошук напрямків удосконалення механізму.

Виходячи з проведеного дослідження та узагальнення теоретичних аспектів, що мають відношення до організаційно-економічного механізму, а також змісту процедури санації запропонуємо організаційно-економічний механізм управління санацією підприємства, який включає підсистему формування та підсистему функціонування (рис.1). В свою чергу підсистема формування включає в себе [14]:

- цільову складову;

- організаційну складову;

- складову забезпечення.

До складу функціональної підсистеми організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства необхідно віднести:

- функціональну складову;

- складову моніторингу.



Рис. 1 - Організаційно-економічний механізм управління санацією підприємства

Для більш глибокого розуміння та наукового обґрунтування доцільності розробки і впровадження організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства розглянемо детальніше кожну складову підсистем даного механізму.

Цільова складова організаційно-економічного механізму управління санацією представлена у вигляді елементів та їх взаємозв'язків. Так до основних елементів відносять мету, цілі, суб'єкти і об'єкти санації, основні принципи, критерії та умови вибору типу санації.

Основною метою управління санацією підприємства є повне або часткове задоволення вимог кредиторів, за рахунок покращення фінансового стану підприємства, тобто усунення неплатоспроможності, забезпечення прибутковості, фінансової стабільності і стійкого подальшого розвитку підприємства на тривалий період. Виходячи з головної мети, об'єктом санації виступають фінансово-економічні та організаційні відносини, що виникають у підприємства-боржника пов'язані з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів з приводу врегулювання проблеми боргів та досягнення мети санації.

Суб'єкти в даному механізмі залежать від ініціаторів проведення санації і типу санації. Якщо, рішення про проведення санації приймається після надходження до господарського суду заяви кредиторів або самого власника про порушення справи про банкрутство підприємства-боржника (судова санація), то суб'єктами можуть виступати: кредитори, власник підприємства, керівництво підприємства, потенційний санатор, керуючий санацією. В іншому випадку, якщо ініціатором санації є власник підприємства (досудова санація), то суб'єктами можуть бути власник підприємства, керівництво підприємства, кредитори, потенційний санатор.

З урахуванням типу кризи, факторів та конкретних умов діяльності, що склалися на підприємстві визначаються цілі, які повинно досягти підприємство під час проведення санації.В залежності від цілей вибирається тип санації (судова санація чи досудова санація).

Незважаючи на вибір типу санації пропонується виділити основні етапи санації: забезпечення платоспроможності (повний або частковий розрахунок з кредиторами); забезпечення ефективного функціонування (прибутковості); відновлення фінансової стабільності підприємства на тривалий період; економічне зростання підприємства. Дані етапи безпосередньо відповідають типам санаційної стратегії підприємства і мають прямий взаємозв'язок з об'єктами та цілями санації (табл. 1).

Таблиця 1

Взаємозв'язок окремих елементів організаційно-економічного механізму управління санацієюпідприємства

Етапи санації	Об'єкт	Цілі
1. Забезпечення платоспроможності	Платоспроможність підприємства	Першочергові цілі санації Подолання неплатоспроможності, погашення боргів
2. Забезпечення ефективного функціонування (прибутковості)	Прибутковість підприємства	Основні цілі санації Досягнення точки беззбитковості та прибуткової діяльності
3. Відновлення фінансової стабільності на тривалий період	Фінансова стабільність	Стратегічні цілі санації Забезпечення фінансової стійкості підприємства
4. Економічне зростання підприємства	Конкуренто-спроможність, інвестиційна та інноваційна діяльність	Глобальні цілі Створення конкурентних переваг, розширення ринків збуту, диверсифікація бізнесу та поновлення інвестиційної та інноваційної діяльності

Побудова організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства вимагає використання дотримання певних принципів:

- принцип відповідальності за наслідки управлінських рішень, який передбачає наявність певної системи відповідальності керуючого санацією та всіх ланок управлінського апарату за результати діяльності, в тому числі й матеріальної;

- принцип зацікавленості в результаті діяльності. Він реалізується на трьох рівнях: на рівні працівників які беруть участь у санації, керуючого санації, підприємства. Задачею підприємства є перш за все розробка дієвих заходів стимулювання працівників які беруть участь у проведенні санації, що дозволить зацікавити персонал не тільки в результатах своєї діяльності, а й в цілому підприємства (в ефективному проведені санації). Розробка нарахування додаткової винагороди керуючому санації, є визначальним фактором активізації його дій у напрямку санації підприємства-боржника.

- принцип об'єктивності, використання якого передбачає врахування всіх позитивних і негативних сторін діяльності підприємства, об'єктивне врахування екзогенних та ендогенних факторів, які впливають на результати проведення санації;

- принцип контролю, який полягає в здійсненні постійного контролю за перебігом процесу санації з метою його адаптації до умов зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства, що змінюється у часі;

- принцип ефективності, сутність якого полягає в максимально можливому використанні санаційного потенціалу для формування обґрунтованої програми управління санацією підприємства-боржника;

- принцип багатоваріантності розробки заходів щодо ефективного проведення санації підприємства. Необхідність врахування цього принципу обумовлена можливою не результативністю управлінських заходів щодо відновлення платоспроможності підприємства, зміною умов зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства (інакше дане підприємство об'являть банкрутом);

- принцип стратегічності управління санацією підприємства. Він не може бути ефективним без визначення мети, завдань та санаційної стратегії управління підприємством. А комплекс конкретних стратегічних санаційних заходів, складає основу розробки тактичного плану проведення санації на підприємстві;

- принцип послідовності, який передбачає послідовне виконання всіх складових плану санації;

- принцип своєчасності прийняття управлінських рішень, що вимагає постійного моніторингу фінансового стану для виявлення фінансових проблем і розробки антикризових заходів;

- принцип гнучкості і маневреності, який передбачає пристосування системи управління санацією підприємства до швидких змін внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємства;

- принцип професіоналізму, який передбачає наявність спеціальної підготовки персоналу з врахуванням особливостей діяльності підприємства, структури управлінського апарату та глибини кризи в якій опинилося підприємство.

В залежності від того, яка процедура санації судова чи досудова буде проводитись, залежить розробка та вибір основних методів та важелів, що входять до складу організаційної складової механізму.

Важливу роль в механізмі відіграють методи управління, як способи чи засоби впливу на об'єкти санації, які мають враховувати особливості кризових явищ та конкурентного середовища. До методів, які можуть застосовуватись в організаційно-економічному механізмі управління санацією підприємства слід віднести: нормативно-економічні, адміністративно-правові, соціально-психологічні, виробничо-трудові. Всі вище перераховані методи управління застосовуються у залежності від поставлених цілей і конкретного об'єкта санації підприємства.

Також до складу організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства входять важелі управління. Для більш точного розуміння дамо визначення даного поняття. Економічні важелі - це інструменти прямого чи непрямого (безпосереднього чи опосередкованого) впливу суб'єкта на об'єкт управління розвитком з метою зміни його стану, що може проявлятися як у кількісному, так і у якісному виразі [20, с.217].

Основними важелями управління санацією підприємства виступають: ціноутворення, кредитування, оподаткування та мотивація. Особливу увагу, на нашу думку, необхідно приділити важелям мотивації, адже мотиви та стимули покликані викликати конкретну поведінкову відповідь, вони є зовнішніми спонуканнями до дії у майбутньому і за певних умов є дуже дієвими. Мотиваційні важелі визначаються відповідно до структури підприємства та складності його цілей. Серед важелів мотивації (стимулювання) можна виділити три підсистеми мотивів, кожна з яких спрямована на досягнення певних цілей підприємства, а саме:

- матеріальне стимулювання працівників, які беруть участь в проведенні санації;

- мотивація виробництва;

- мотивація підприємництва.

Мотиваційний механізм стимулювання працівників, які беруть участь в проведенні санації передбачає формування та визначення мотиваційних важелів, які впливають на управлінський та виробничий персонал. Стимулювання управлінського персоналу (менеджерів, керівників, керуючого санацією) спрямоване на формування стійких мотивів щодо бажань та можливостей для досягнення головної мети санації в результаті прийняття ними раціональних, швидких і оптимальних управлінських рішень.

Матеріальне стимулювання виробничого персоналу спрямоване на використання виробничих ресурсів, підвищення продуктивності праці, зменшення часткибраку у виробництві продукції, скорочення термінів освоєння виробництва нової конкурентоспроможної продукції, економне використання ресурсів підприємства в умовах кризової ситуації на підприємстві.

Мотивація в період санації та розвитку підприємства має бути спрямована передусім на підвищення виробничого потенціалу та науково-технічного рівня підприємства, створення та освоєння нових видів продукції. В її основу покладено мотиви нововведень у виробництві, які генеруються внутрішніми елементами виробничого процесу і зовнішнім оточенням, мотиви сприйняття нововведень виробничою системою (відкритість технологічної системи для нововведення, сприйняття нововведень організацією та персоналом), мотиви інженерно-технічної творчості як безпосередніх учасників процесу технічного розвитку, так і учасників виробничого процесу, які спрямовані на підвищення виробничого потенціалу. Виробничий потенціал має тісні зв'язки з фінансовим, маркетинговим та інвестиційним потенціалами, які визначають напрямки його розвитку. Отже його підвищення стане передумовою зростання санаційного потенціалу вцілому на підприємстві.

Мотивація підприємництва спрямована на виживання та досягнення успіху в умовах нестабільності та конкуренції в коротко- і довгостроковому періодах. Мотивація підприємництва передбачає формування мотивів конкуренції і кооперації при створенні нової продукції і технології, підприємницьких стратегій, мотивів підприємницького ризику, мотивів підприємницьких реакцій на зміну зовнішнього оточення, мотивів внутрішньофірмового підприємництва, які забезпечують гнучкість управління і сприйняття нововведень.

Загалом економічні важелі є дуже ефективними і дієвими в процесі управління. Саме тому необхідна їх детальна розробка для реалізації організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства.

Управління санацією підприємства зводиться до безперервного процесу обробки фінансової та іншої супроводжуючої інформації, аналізу та подальшої розробки і прийняття на основі даних аналізу управлінських рішень.Для забезпечення ефективної реалізації санації підприємств необхідне досягнення збалансованої роботи всіх складових її організаційно-економічного механізму (рис.2):

- фінансового забезпечення (внутрішні та зовнішні джерела фінансування);

- нормативно-правового забезпечення (сукупності нормативно-правових актів, які регулюють проведення санації підприємств);

- інформаційного забезпечення (сукупності інформаційних потоків щодо фінансово-господарської діяльності підприємства та його зв'язків із зовнішнім середовищем);

- методичного забезпечення (сукупності методів планування, організації, контролю, аналізу, оцінки та регулювання в межах процесу санації);

- кадрового забезпечення (підготовки кваліфікованих спеціалістів з питань санації);

Рис. 2 - Структура складової забезпечення організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства

Так під фінансовим забезпеченням розуміють сукупність внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування санації, які є основою забезпечення та реалізації санації підприємства. Цей вид забезпечення безпосередньо пов'язаний з суб'єктами, які приймають участь у фінансуванні санації (власниками, санаторами, кредиторами, працівниками, державою та інш.).

Нормативно-правове забезпечення організаційно-економічного механізму санації підприємств представлене, насамперед, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також іншими підзаконними актами, які регулюють особливості проведення санації, у тому числі для підприємств певних форм власності, створення і функціонування організаційних структур з питань банкрутства і санації тощо.

Інформаційне забезпечення санації охоплює економічну, фінансову, комерційну та іншу інформації, джерелами якої є система внутрішніх документів та фінансова звітність підприємства, статистичні збірники і довідники, засоби масової інформації, Інтернет, власні та незалежні дослідження ринку. Його основне призначення - якісне інформаційне обслуговування учасників процесу санації шляхом надання достовірної, своєчасної та достатньої інформації для прийняття ними управлінських рішень.

Методичним забезпеченням організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства виступають методики, методи та моделі складання плану санації, проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, визначення його санаційного потенціалу та спроможності, оцінки ефективності санації. Відповідні методичні підходи відображені як в законодавчих актах, так і в розробках економістів і науковців. Так, офіційно затвердженими є методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; порядок розробки плану досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 25 відсотків, та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію; методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій.

Організаційно-економічний механізм управління санації підприємств повинен підкріплюватись кадровим забезпеченням, а саме системою підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з антикризового управління і санації зокрема. При проведенні досудової санації можуть бути залучені незалежні спеціалісти, що мають високу кваліфікацію та галузеву спеціалізацію, притаманну даному підприємству, ґрунтовні знання з економіки, права, інформаційних технологій. В ряді випадків створюється тимчасова робоча група з представників органів державної влади, фінансових установ, персоналу підприємства-боржника, кредиторів. В разі проведення судової санації розробкою та реалізацією плану санації займається призначений господарським судом арбітражний керуючий, до якого переходять функції управління підприємством-боржником. Нерозвиненість в Україні інституту антикризового управління обумовлює необхідність створення відповідного кадрового потенціалу та обґрунтованої системи мотивації керуючих санацією. Крім того, не варто забувати про підвищення кваліфікації працівників підприємства (проведення тренінгів, відвідування семінарів, обмін досвідом), які безпосередньо будуть приймати участь в реалізації заходів санації. Під працівниками підприємства маємо на увазі як управлінський так і виробничий персонал підприємства.

Організаційно-економічний механізм управління санацією підприємства включає функціональну складову, яка об'єднує основні інструменти та процеси санації. В якості інструментів в організаційно-економічному механізмі управління санацією підприємства слід використати стан та рівень підвищення санаційного потенціалу, який включає фінансовий, маркетинговий, трудовий, виробничий та інвестиційний потенціали. Оцінка санаційного потенціалу підприємств розглядається на сьогоднішній день лише як результат санаційного аудиту, що проводиться у межах провадження справи про банкрутство і здійснюється лише для визначення глибини кризи та ймовірності банкрутства. На нашу думку, йогонеобхідно розглядати як поточну оцінку здатності підприємства до виживання та ефективного розвитку в майбутньому. На основі оцінки санаційного потенціалу та розробки санаційної стратегії підприємства має бути визначена його санаційна спроможність, яка вказує на доцільність проведення санації та необхідність розробки плану санації.

Одним із найважливіших інструментів загальної концепції управління санацією підприємства, виступає санаційна стратегія. Санаційна стратегія представляє собою комплекс управлінських підходів, рішень і заходів, які направлені на оздоровлення і відновлення ефективного функціонування підприємства та економічного зростання в перспективі. Необхідність розробки і реалізації даної стратегії пояснюється насамперед, тим що від успішного проведення санації в цілому залежить, чи зможе в подальшому підприємство ефективно продовжувати свою діяльність на ринку, або його об'являть банкрутом і ліквідують, що підкреслює стратегічний аспект основної мети санації.

Рис.3 - Процеси формування санаційної стратегії підприємства

30

Вибір санаційної стратегії розвитку підприємства має бути спрямований на підвищення ефективності діяльності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, зміцнення та підвищення санаційного потенціалу підприємства, забезпечення стійкого подальшого розвитку підприємства. Крім того в процесі фінансового оздоровлення необхідно враховувати вплив, як зовнішнього так і внутрішнього середовища, глибину кризи в якій опинилось підприємство, а також фактори які комплексно впливають на результати санації.

Основу даної концепції складає система санаційних стратегій, побудова якої дає можливість перетворити загальну стратегію розвитку підприємства в комплекс конкретних стратегічних заходів, які складають основу розробки тактичного плану проведення санації на підприємстві. При цьому, з одного боку, забезпечується досягнення встановленої основної цілі санації, а з іншого - її деталізація за п'ятьома системоутворюючими компонентами (рис.4):

- фінанси;

- клієнтська база;

- бізнес процеси (виробничо-технічні);

- навчання та стимулювання працівників;

- санаційний менеджмент.

Значення цілей санаційної стратегії є беззаперечним, адже вони є вихідною точкою планування, їх покладено в основу побудови організаційних відносин, на них базується використовувана підприємством система мотивування, а також процеси контролю та оцінки результатів роботи окремих підрозділів та підприємства в цілому. В залежності від цілей вибирається тип процедури санації, визначаються методи та санаційні заходи.

З урахуванням типу кризи, факторів та конкретних умов діяльності, що склалися на підприємстві визначаються цілі, які повинно досягти підприємство під час проведення санації. На їх основі, залежно від обраної стратегії, підприємство добирає той чи інший каталог внутрішньогосподарських санаційних заходів.

30

Рис. 4 - Система локальних цілей санаційної стратегії підприємства

Цілі кожного конкретного підприємства додають унікальності і оригінальності вибору його стратегії. Тому їх розробка для кожного запропонованого компонента буде цілком індивідуальною.

Фінансові ресурси підприємства безперечно мають найбільший вплив на вибір санаційної стратегії. Так фінансова компонента буде включати цілі збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків підприємства, що забезпечить формування власних джерел санації, а також необхідність залучення зовнішніх джерел для її фінансування.

Реалізація фінансових цілей (збільшення вхідних потоків) неможлива без роботи з клієнтською базою підприємства. Тому виникає необхідність її розширення, підвищення ефективності маркетингу, підвищення якості обслуговування клієнтів та завоювання нових (утримання старих) секторів ринку. банкрутство санація управління

Кваліфікація працівників так само, як і фінансові ресурси, є значним обмежувальним фактором при виборі санаційної стратегії. Підвищення кваліфікаційного потенціалу працівників є однією з найважливіших умов, що забезпечують санаційну спроможність підприємства та обумовлює можливість запровадження та виконання реструктуризаційних заходів. Тому важливою проміжною ціллю є навчання та стимулювання працівників підприємства.

Будь-які зміни, наприклад, вихід на нові ринки, розробка нового продукту і перехід у нову галузь, потребують змін і у виробничо-технічній сфері. Тому підприємства, при виборі стратегії повинні враховувати бізнес процеси і деталізувати свої цілі щодо: оновлення асортименту продукції, поліпшення її якісних і конкурентоспроможних властивостей, проведення реінжинірингу виробничих процесів та потужностей та інші.

Комплекс деталізованих цілей має тісні взаємозв'язки між ними і безперечно обумовлює формування основної цілі санаційної стратегії - забезпечення платоспроможності, ефективного функціонування та відновлення фінансової стабільності підприємства на тривалий період.

Основна ціль санаційної стратегії формується в залежності від рівня розвитку кризових явищ. У зв'язку з цим пропонується виділити наступні типи санаційної стратегії підприємства:

- стратегія забезпечення платоспроможності (повний або частковий розрахунок з кредиторами);

- стратегія забезпечення ефективного функціонування (прибутковості);

- стратегія відновлення фінансової стабільності підприємства на тривалий період;

- стратегія економічного зростання підприємства.

Крім того в усіх випадках вибору стратегії необхідно обов'язково враховувати фактор часу. Це пов'язано з тим, що й можливості, і загрози, і плановані зміни завжди мають для підприємства певні часові обмеження. При цьому важливо враховувати і календарний час, і тривалість етапів здійснення конкретних дій з реалізації стратегії.

Визначені основна і локальні цілі санаційної стратегії розвитку підприємства та типи санаційної стратегії є необхідними складовими організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства.

На основі санаційної стратегії розробляються та реалізуються тактичні та стратегічні заходи, які б були направлені на підвищення санаційного потенціалу, що в кінцевому результаті стане підґрунтям для подолання кризи на підприємстві. Крім того, в результаті реалізації цих заходів рівень підвищеного санаційного потенціалу забезпечить в майбутньому зростання в цілому антикризового потенціалу підприємства.

Визначення досягнення необхідного результату, відбувається на основі оцінки ефективності проведення санації. Для її оцінки необхідно розробити модель моніторингу виконання санації, яка б мала кількісний вираз, враховувала кількісні та якісні ефекти (результати) та була легкою для обрахунку. Також складова моніторингу організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства передбачає визначення рівня досягнення мети та цілей санації. В залежності від повноти досягнення його можна поділити на: повне досягнення мети, часткове досягнення мети та недосягнення мети санації. Отримані результати будуть впливати на прийняття відповідних рішень, які передбачають або припинення процедури санації у зв'язку з повним досягненням мети, або припиненням її у зв'язку з визнанням боржника банкрутом і відкриттям ліквідаційної процедури. Крім того, часткове досягнення мети санації передбачає прийняття управлінських рішень, які з об'єктивних причин зумовлюють необхідність продовження процедури санації. Так, наприклад, прийняття рішення про подовження встановленого строку процедури санації передбачає наявність зворотного зв'язку та повернення до функціональної складової ОЕМУСП, а саме реалізації заходів санації підприємства. Іншийвипадок визначає можливість продовження оздоровлення підприємства після укладання мирової угоди та припинення судової процедури. Така можливість пояснюється наявністю в організаційно-економічному механізмі управління санацією підприємства зворотного зв'язку, який направлений до цільової складової механізму і передбачає зміну типу санації (позасудову) та відповідні корегування цілей, суб'єктів та об'єктів санації. Така властивість механізму забезпечує його адаптованість до постійно змінюваних умов ринкового середовища.

Не дивлячись на те, що складові елементи механізму управління санацією підприємства подані у загальному вигляді, однак сам механізм для кожного підприємства є індивідуальним і потребує врахування багатьох аспектів, починаючи з визначення цілей санації і закінчуючи реалізацією її програми в залежності від наявних ресурсів.

Вірно визначені напрямки санації можуть бути здійснені на основі правильно прийнятих управлінських рішень щодо досягнення прогнозних показників та цільових установок, що відповідають корпоративності та соціальній відповідальності бізнесу. Повна реалізація ОЕМУСП можлива з урахуванням розробки алгоритму його запровадження (рис. 5).

Алгоритм запровадження механізму санації має включати аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища та розробку заходів, спрямованих на підвищення санаційного потенціалу, а також досягнення цілей санаційної стратегії підприємства.

Етап обґрунтування доцільності проведення санації передбачає ідентифікацію кризової ситуації на підприємстві, глибокий аналіз причин її виникнення та оцінку його санаційного потенціалу. На підприємствах, які опинилися у фінансовій кризі доцільно проводити постійно моніторинг середовища функціонування у поєднанні із діагностикою показників діяльності підприємства, що даватиме змогу вчасно приймати рішення щодо необхідності впровадження санаційних заходів на основі виявлення: змін у середовищі функціонування підприємства, які можуть мати негативний вплив на показники його діяльності; змін у середовищі функціонування підприємства, які дають можливості для покращення показників його діяльності; негативних тенденцій у показниках діяльності підприємства.

В кінці етапу приймається рішення щодо визначення можливості та доцільності проведення санації на окремо взятому підприємстві. Враховуючи особливості діяльності конкретного підприємства, його санаційний потенціал і вплив зовнішнього середовища на його фінансовий стан дуже важливо визначити санаційну спроможність. Якщо санаційний потенціал недостатній, то приймається рішення про недоцільність проведення санації, визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.



30

Рис. 5 - Алгоритм запровадження механізму управління санацією підприємств

На етапі розробки та реалізації механізму управління санацією підприємства одним з основних елементів є розробка концепції управління санацією та санаційної стратегії підприємства.

Концепція управління санацією ґрунтується на аналізі зовнішніх та внутрішніх чинників впливу на господарську діяльність підприємства, виборі варіанту санації, стратегічного розвитку підприємства, оцінці ризику, розробці плану санації.

Планування процесу санації підприємства розпочинається із формулювання його цілей. Важливість такого етапу зумовлена тим, що саме поставлені цілі лежатимуть в основі подальших управлінських рішень на різних стадіях процесу санації. Тривалість реалізації та напрями цілей визначаються передумовами санації та повинні висвітлювати планові показники, яких підприємство прагне досягнути внаслідок проведення санаційних заходів. Іншим важливим фактором обґрунтування санаційних заходів є умови функціонування та показники діяльності підприємства, оцінювання та прогнозування яких слідує за формулюванням цілей.

Окрему увагу у даному алгоритмі відведено розробці санаційної стратегії підприємства. Вона передбачає проходження IV етапів, які мають прямий взаємозв'язок з об'єктами та цілями санації. По даних, отриманих у результаті діагностики, складається декілька альтернативних варіантів оздоровлення підприємства. Для кожного варіанту визначаються методи, розраховуються прогнозні показники, оцінюються можливі ризики, обсяг задіяних ресурсів. При цьому формалізуються і уточнюються стратегічні цілі підприємства, деталізуються якісні і кількісні параметри, яких повинно досягти підприємство з врахуванням ресурсних обмежень.

На основі різноманітних критеріїв менеджерами проводиться оцінка ефективності того чи іншого альтернативного варіанту санації підприємства і здійснюється вибір, у відповідності з яким розробляються санаційні заходи, спрямовані на підвищення санаційного потенціалу.

Механізм управління санацією підприємства також обов'язково повинен включати розробку структури управління процесом санації та заходів мотивування працівників підприємства, які приймають участь у проведенні санації. Структура управління процесом санації передбачає законодавчо регламентований розподіл повноважень та відповідальності між суб'єктами санації із метою виконання завдань. Мотивування працівників підприємства передбачає необхідність їх спонукання до виконання робіт, спрямованих на реалізацію санаційної стратегії та досягнення її цілей. При цьому важливим є врахування того, що мотивуванню повинні підлягати не лише безпосередні керівники та виконавці завдань санації, але і працівники, робота яких передбачатиме внесення певних коректив у зв'язку з впровадженням санаційних заходів.

Впровадження та реалізація санаційних заходів передбачає підвищення санаційного потенціалу, який в перспективі сприятиме підвищенню антикризового потенціалу всього підприємства.

Суб'єкти, які відповідають за проведення санації на підприємстві реалізують заплановані заходи та здійснюють їх координацію, проводять поточний контроль за виконанням цільових показників. Цей етап по своїй суті є контролюванням процесу санації і спрямований на виявлення збоїв, помилок, вад в процесі реалізації запланованих заходів з метою їх своєчасного усунення. Своєчасне усунення виявлених недоліків дає змогу мінімізувати затрати ресурсів для досягнення цілей санації. При цьому важливим є аналіз відповідності фактичних значень показників санації плановим. Моніторинг може використовуватись у даному випадку для контролю, систематичного спостереження за змінами показників, що контролюються, а також спостереження безпосередньо за конкретними підрозділами підприємства, визначення відхилень та їх причин виникнення, а також отримання необхідної інформації щодо окремих підрозділів.

Наприкінці етапу проводиться оцінка ефективності проведення санації та рівня досягнення поставлених цілей. Реалізація ефективної санації крім досягнення мети - погашення зобов'язань і відновлення платоспроможності сприятиме підвищенню рівня санаційного потенціалу, а отже і антикризового потенціалу підприємства в цілому. Зростання санаційного потенціалу буде свідчити про досягнення глобальних цілей санації, а саме, створення конкурентних переваг, розширення ринків збуту, диверсифікації бізнесу та поновлення інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства.

Часткове досягнення цілей свідчитиме про необхідність подальшого управління санацією підприємства, що передбачає визначення відхилень реального санаційного потенціалу до початкового рівня. На основі отриманих результатів необхідне коригування цілей санації та відповідних процедур.

Таким чином, особливості кожної з наведених складових організаційно-економічного механізму управління санацією визначають характер діяльності підприємства як системи та створюють умови для досягнення поставлених цілей.

Взагалі організаційно-економічний механізм управління санацією є не тільки однією з умов подолання кризових явищ у реальному секторі підприємства, а й необхідною передумовою його успішної діяльності в майбутньому.

Список використаних джерел

1. Бабій І. В. Структурна модель організаційно-економічного механізму реструктуризації в антикризовому управлінні підприємством / І.В. Бабій // Моделювання регіональної економіки: збірник наукових праць.- Івано-Франківськ: Плай, 2011. - №2. - С.342-355.

2. Бабич Л. М. Актуальні проблеми удосконалення організаційно-методичного механізму запобігання банкрутству на підприємстві / Л.М. Бабич //Актуальні проблеми економіки. 2003. - №4 (22). - С.71-75

3. Білоконь Т. М. Санація підприємств: організаційно-економічний механізм / Т.М. Білоконь, Л.М. Несек/ Монографія.: Вінниця, ВНТУ. - 2010.- С.

4. Білоконь Т. М. Вдосконалення механізмів санації вітчизняних підприємств / Т. М. Білоконь // Вісник вінницького політехнічного інституту. - 2009. - №6. - С. 79-84.

5. Білоконь Т. М. Сутність та основні складові організаційно-економічного механізму санації підприємств / Т. М. Білокінь // Вісник вінницького політехнічного інституту. - 2009. - № 2. - С. 40-45.

6. Бланк И. А. Антикризисное финансовое управление предприятием / И. А. Бланк. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2006. - 672 с. - (Серия «Библиотека финансового менеджера»; Вып. 10).

7. Грещак М. Г. Внутрішній економічний механізм підприємства : навч. посіб. / М. Г.  Грещак , О. М. Гребешкова, О. С. Коцюба; за ред. М. Г. Грещака. - К. : КНЕУ, 2001. - 228 с.

8. Грішнова О. А. Організаційно-економічний механізм управління інтелектуалізацією трудової діяльності[Електронний ресурс ] / О. А. Грішнова, А. В. Василик - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vpu/Ekon/2008_6/29.pdf.

9. Гура Н. О. Санація підприємства в умовах фінансової кризи та роль контролінгу в її проведенні / Н.О. Гура, С.М.Гнатенко // Міжнародний збірник наукових праць. - 2009. - Випуск 1(16). - С. 31-36.

10. Єпіфанов А. О. Обґрунтування фінансового механізму підприємства / А. О. Єпіфанов, В. П. Москаленко, О. В. Шипунова // Фінанси України. - 2004.- № 1 . - С.3-13.

11. Карвацька Н. С. Формування організаційно-економічного механізму фінансової санації підприємства / Н.С. Карвацька // Вісник ХНУ. - 2005. - Т.1 - №6. - С.62-66.

12. Козаченко Г.В. Організаційно-економічний механізм як інструмент управління підприємством / Г.В. Козаченко // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 11. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2003. - С. 107-109.

13. Ларіонова К. Л. Роль стратегічних цілей у формуванні санаційної стратегії розвитку підприємства / К.Л. Ларіонова, Т.В. Донченко // Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково - практичної конференції «Наукові підсумки 2012 року» - м.Київ. - 2012. - С.

14. Ларіонова К. Л. Формування складових елементів організаційно-економічного механізму управління санацією підприємства / К.Л. Ларіонова, Т.В. Донченко // Вісник ХНУ.- 2012. - Т. С.

15. Можарова Е. Е. Совершенствование организационно-экономического механизма управления конкурентоспособностью предприятия / Е. Е. Можарова // Вестник Государственного университета управления. - 2009. - № 13. - С. 297-302.

16. Мозенков О. В. Механізм управління процесом санації підприємств-банкрутів / О.В. Мозенков // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №6(96). - С.122-126

17. Нивен Пол Р.Сбалансированная Система показателей: шаг за шагом: максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов: Пер. с англ.- Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2004.- 328 с.

18. Нівен Пол Р. Діагностика збалансованої системи показників: підтримуючи максимальну ефективність: Пер. з англ; За наук. ред. М. Горського. Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс. 2006.- 256 с.

19. Плікус І. Й. Удосконалення механізму управління фінансовою санацією підприємств / І. Й. Плікус, Н. В. Новак, Т. М. Мільчаковська // Вісник СумДУ. Серія Економіка. - 2010. - №1, Т.2.- С. 69-77.

20. Плугіна Ю. А. Організаційно-економічний механізм управління розвитком підприємств залізничного транспорту / Ю. А. Плугіна // Вісник економіки транспорту і промисловості . - 2011. - № 33. - С. 211-220.

21. Раевнева Е. В. Разработка сбалансированной системы показателей санируемого предприятия / Е. В. Раевнева, М. Н.Берест // БИЗНЕСИНФОРМ . - 2009. - № 2(3). - С. 105-108.

22. Тридід О. М. Концептуальні засади формування організаційно-економічного механізму антикризового управління банком / О. М. Тридід, В. Я. Вовк // Фінанси України. - 2009. - №1. - С. 98-106.

23. Тридед А.Н. Концепция построения организационно-экономического механизма формирования стратегии развития предприятия / А. Н. Тридед [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.eprints.ksame.kharcov.ua

24. Чернявський А. Д. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2006. -- 256 с.

Размещено на Allbest.ru

...