Метою статті є обґрунтування системи моніторингу стану платників податків.

Виклад основного матеріалу дослідження

У ході провідних досліджень виникає об'єктивна потреба у формуванні системи моніторингу стану платників податків, що формуватиметься на основі двох принципових груп показників: ті, що універсально характеризуватимуть платника податків з дохідної сторони, та ті, що обумовлюють їх індивідуальні соціально-культурні та психологічні обмеження. Реалізація такого підходу дає можливість узагальнити показники стану платників податків, прогнозувати їх та оцінювати в контексті міждержавних досліджень, оскільки база моніторингу буде уніфікованою.

Формалізований вигляд пропонованої системи моніторингу платників податків наведемо у вигляді кортежу наступних параметрів:

M =< C_M,S_M,Pm, I_M,O_M > ⁽U

де M - система моніторингу стану платників податків;

C_M - ціль моніторингу стану платників податків;

S_M - суб'єкти моніторингу стану платників податків;

P_m - система показників стану платників податків;

I_M - інструменти оцінювання стану платників податків;

O_M - оцінки стану платників податків за класифікаційними групами та загалом.

Зважаючи на те, що система верти - кально-інтегрована із розгалуженими лінійними зв'язками, наведемо графічно структуру системи моніторингу стану платників податків (рис.1).

За рисунком 1 структура системи моніторингу платників податків формується на кількох рівнях: ініціативний, організаційний, системоутворюючий, інструментальний, методологічний.

Пояснимо зазначене: на ініціативному рівні формується ініціативна група, що визначає ціль моніторингу платників податків. На організаційному рівні визначаються організатори проведення моніторингу (в контексті завдання дослідження, на наш погляд, в ролі організаторів доречно навести Державну фіскальну службу України (статистика податкових параметрів та кількості платників податків), Державну службу статистики України (статистика соціально-економічного розвитку держави та регіонів), Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики та НАН України (соціологічні дослідження), що відповідатимуть за якість та вчасність представленої інформації.

На системоутворюючому рівні здійснюється обґрунтування та систематизація показників, які на інструментальному рівні набувають кількісного вимірника, класифікуються та формуються у вигляді реєстрів. Отримані реєстри дають змогу співставляти статистичну інформацію як у часі, так і в межах класифікаційних ознак.

З метою стандартизації та поширення інформації щодо платників податків використовуються наступні основні класифікації: класифікація видів економічної діяльності (КВЕД); класифікація організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ); класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ); класифікація органів державного управління (КОДУ); класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО); класифікатор професій (КП).

Для формування сукупностей одиниць з метою здійснення організації державних статистичних спостережень щодо стану платників податків використовуються записи реєстру статистичних одиниць (РСО), статистичний реєстр підприємств (СРП), статистичний реєстр фізичних осіб-підприємців (СРФОП), єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), реєстри платників податків (реєстр платників податку на додану вартість, державний реєстр фізичних осіб - платників податків, реєстр платників єдиного податку, реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, реєстр великих платників податків та інші).

За стандартам Державної служби статистики України якість інформації характеризується наступними критеріями: відповідність; точність; своєчасність і пунктуальність; доступність і зрозумілість інформації; послідовність і зіставність [7]. На наш погляд, не менш важливим є критерій достовірності статистичної інформації, дотримання якого сприяє підвищенню якості статистичних спостережень та на їх результатах подальших аналітичних досліджень.

моніторинг платник податок

Таблиця 1. Категорія стану платників податків економічного змісту

Джерело: пропозиції автора.

Отже, концептуальною основою формування системи моніторингу стану платників податків виступатимуть показники, що характеризують відношення суб'єкта до платника податків. Враховуючи значні доробки в зазначених питаннях провідними вітчизняними та закордонними вченими наведемо формалізований вигляд системи показників, що характеризують стан платників податків:

P_M =< E_p, Pp, Kp_R, Ip, Rp > ⁽²X

де E_p - категорія стану платників податків економічного змісту;

P_p - категорія стану платників податків податкового змісту;

K_pR - категорія стану платників податків контрольно - перевірочного змісту;

I_p - категорія стану платників податків інституційного змісту;

R_p - категорія стану платників податків ризикового змісту.

В свою чергу, категорія стану платників податків економічного змісту E_p включають наступні показники, (табл.1).

У таблиці 1 показники характеризують структуру доходів на різних етапах їх формування та джерел утворення окремо для юридичних та фізичних осіб за поділом на такі групи: активних платників податків, банкротів, новоутворених та тих, що не звітують. Зазначений поділ платників податків дає змогу оцінити їх економічні результати в контексті активності діяльності та статусу суб'єкта господарювання. Показники стану платників податків p_p податкового змісту наведені в таблиці 2. У таблиці 2 наведені показники, що характеризують обсяги податкових платежів, сформованих з урахуванням податкової бази та пільг, що дає дослідникам змогу оцінити реальний податковий тиск та віддачу, а також, частково податкову лояльність держави. Показники стану платників податків контрольно-перевірочного змісту K_pR наведено у таблиці 3.

Джерело: пропозиції автора.

Таблиця 3. Категорія стану платників податків контрольно-перевірочного змісту

У таблиці 3 наведено показники контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів, які доповнено показниками адміністративних та кримінальних правопорушень в сфері оподаткування.

Показники стану платників податків інституційного змісту I_P наведено у табл.4.

Інституційне середовище оподаткування представлено показниками відомого рейтингу податкового тиску на бізнес Total Tax Rate та методології ключових показників (Key Performance Indicators) модернізації державної податкової служби України, які доповнено свідомою активністю платників податків щодо декларування доходів та кількості фіскальних інститутів. Показники стану платників податків ризикового змісту R_P наведено у таблиці 5.

Зважаючи на закритість інформації фіскальних органів із об'єктивних причин щодо платників податків, вважаємо за доречне, демонструвати результуючу структуру платників податків в контексті сумлінності сплати податків та дисциплінованості. Динаміка зазначених показників дає змогу виявити основні тенденції податкової поведінки.

Отже, зазначена система показників стану платників податків характеризує їх з фінансово-економічної, контрольно-перевірочної, інституційної точки зору та з позиції податкового ризику. Проте соціально-психологічну складову, яку відзначають як одну із пріоритетних, доречно досліджувати на основі проведення самооцінок платників податків.

Враховуючи вітчизняні та закордонні результати досліджень [1-6], узагальнено основні пріоритетні питання, що обумовлюю характер поведінки платників податків, а саме:

згода на сплату податків;

— ставлення та наявність довіри до уряду контролюючих органів;

— оцінка справедливості оподаткування (щодо уряду та інших платників податків);

— сприйняття ризику ухилення від сплати податків;

— звичаї, норми, цінності, традиції щодо сплати податків окремих соціальних груп (наприклад, за рівнем доходів).

Для здійснення самооцінювання стану платників податків рекомендовано використати методологію проведення самооцінювання домогосподарств Державної служби статистики України [7], в основу якої лягло використання тематичного модульного опитування в рамках квартального інтерв'ю із застосуванням спеціальної анкети. Також методологія моніторингу стану платників податків заснована на організації державних статистичних спостережень її індикаторів з подальшим інтегральним оцінюванням.

Метою державного спостереження виступають збирання, розроблення, узагальнення та поширення даних щодо стану платників податків. Державні статистичні спостереження щодо платників податків мають такі основні характеристики (табл.6).

Зауважимо, що в умовах динамічного розвитку соціально-економічної системи держави виникає об'єктивна потреба у систематичному перегляді показників, їх критеріїв систематизації та класифікації, методів оцінювання поточних статистичних індикаторів з метою врахування нових чинників впливу.

Складним питанням залишається обґрунтування методу інтегрального оцінювання стану платників податків. На наш погляд, генеральна сукупність статистичних даних має розподілитися на дві групи факторів, що покращують та погіршують стан платників податків. Зважаючи на кількісно-якісне статистичне забезпечення означеного питання, пропонуємо використовувати логістичну регресію з метою визначення стану платників податків (погіршується або покращується) за окремими категоріями. Тоді інтегральний показник стану платників податків за і - тої категорії визначимо наступним чином:

f ⁼ dF ' ^{f є [0Д] (}3),

^X = Ро + A x + A ^xi-P„^xnИХ

де ^xi, ^Х2^xn - незалежні змінні (показники стану плат

ників податків за і-тою категорією);

Ро, Pi, P'2,., Pn - коефіцієнти лінійної регресії.

Висновки та напрями подальшого дослідження

Об'єктивно вивчаючи питання стану платників податків, не має сенсу здійснювати будь-які емпіричні дослідження без наявної та практичної їх реалізації. Без системи моніторингу стану платників податків будь-які реформи здійснюватимуться наосліп та не враховують головного - людського фактора. Адже на будь-які податкові перепони в умовах низького рівня життя платник податків завжди буде керуватися прагматичним помислом в прийнятті рішень, що підкріплюватиметься соціальною думкою. Загалом система моніторингу стану платників податків забезпечить можливість попереднього оцінювання соціально-економічної ефективності та доцільності податкових реформ та характеризуватиме податкову поведінку. Перспективою подальших досліджень виступає реалізація системи моніторингу стану платників податків.

Література