Оцінка довгострокових біологічних активів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка довгострокових біологічних активів

У статті розглянуто оцінку довгострокових біологічних активів, уточнено визначення біологічного активу садівництва, основні складові порядку формування первісної вартості, який залежить від методів надходження довгострокових біологічних активів, крім того, наведенопідходи до оцінки справедливої вартості довгострокових біологічних активів, що регламентовані міжнародним та національним стандартами.

Вивчено і проаналізовано методи оцінки довгострокових біологічних активів рослинництва за справедливою вартістю відповідно до МСБО 41 «Сільське господарство» та П(С)БО 30 «Біологічні активи», зазначено основні переваги та недоліки, внесено пропозиції.З метою невирішених проблем у даній статті поставлені та вирішені наступні завдання: досліджено особливості оцінки довгострокових біологічних активів у залежності від їх надходження, зазначеноголовні недоліки за справедливою вартістю. За результатами проведеного дослідження у статті зроблені відповідні висновки.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Галузь матеріального виробництва, яка займається вирощуванням тварин та сільськогосподарських рослин, щоб забезпечити людське життя основними продуктами харчування, а всю промисловість - якісною сировиною, - це сільське господарство.

Ця галузь має два основних напрями: рослинництво (його ще називають землеробством) і тваринництво, які поділяються на менші галузі, підгалузі, виробництва. Сільське господарство є первинною ланкою агропромислового комплексу (АПК), а разом із харчовою і деякими галузями легкої промисловості (текстильною, шкіряною, хутровою) складає його основу.

Садівництво - одна з важливих галузей сільськогосподарського виробництва, основним напрямом якого є виробництво плодів ягідних та плодових культур. З кожним роком дана галузь виробництва стає привабливішою для потенційних інвесторів та підприємців України. Це відбувається за рахунок великої урожайності, а тому принесення прибутку, а також за рахунок різноманітних державних підтримок та асигнувань з бюджету. Єдиним недоліком галузі є тривалий термін виробництва, тобто передбачає великі затрати часу та капіталу для отримання прибутку в майбутньому.

До Положень (стандартів) бухгалтерського обліку постійно вносяться зміни, які доповнюють національну систему бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами. З прийняттям 1 січня 2003 року Міжнародного стандарту з бухгалтерського обліку 41 «Сільське господарство» Міністерством фінансів України у 2005 році було затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», однак в дію він був введений тільки з 1 січня 2007 року і є обов'язковим до застосування підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) щодо сільськогосподарської діяльності. Через три роки Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів були затверджені Наказом Міністерства фінансів від 29.12.2006 року №1315 для роз'яснення порядку застосування положень стандарту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання оцінки та бухгалтерського обліку біологічних активів досліджували провідні вчені України, але проблема визначення поняття, оцінки та складу біологічних активів на сьогодні залишається невирішеною. Перед затвердженням стандарту та впродовж часу до його впровадження відбувалась гостра полеміка, обговорення доцільності і необхідності прийняття П(С)БО 30 «Біологічні активи». Дослідженнями в даній сфері займаються Л. В. Гуцаленко, М. Я. Дем'яненко, В. М. Жук, Л. К. Сук, М. Ф. Огійчук та інші.

Однак у більшості наукових праць мало уваги приділено саме аспектам оцінки довгострокових біологічних активів за справедливою вартістю у практичній діяльності сільськогосподарських підприємств. Це свідчить про актуальність теми, що зумовило вибір напряму дослідження в науковому і практичному аспектах.

Формулювання цілей статті й аргументування актуальності поставленого завдання. Метою дослідження є вивчення методичних засад і критичний аналіз щодо оцінки довгострокових біологічних активів сільськогосподарських підприємств та неточностей, які виникли під час застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» в практичній діяльності.

Виклад основного матеріалу. У системі бухгалтерського обліку типові критерії методології формування інформації про біологічні активи і про отримані у процесі їхніх біологічних перетворень додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції та розкриття цієї інформації у фінансовій звітності підприємства регламентує П(С)БО 30 «Біологічні активи». При цьому вимоги П(С)БО 30 не поширюється на:

1) сільськогосподарську продукцію, що зберігається після її первісного визнання;

2) продукти переробки сільськогосподарської продукції;

3) біологічні активи, не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю[6].

Варто зауважити, що процес вирощування продукції садівництва, має свою специфічну особливість, пов'язану з участю та життєдіяльністю живих рослинних організмів - плодово-ягідних багаторічних насаджень. Водночас, технологічні особливості вирощування плодів і ягід мають значний вплив і на організацію та методику бухгалтерського обліку. Закон України «Про насіння і садивний матеріал» трактує садивний матеріал як рослини та їхні вегетативні органи (частини), придатні для відтворення цілісного організму рослин[1, с. 47].

Щоб точно вирахувати собівартість вирощеного садивного матеріалу (саджанців насіннячкових і кісточкових порід тощо) загальна сума витрат на вирощування окремих культур чи груп з кожного поля (без витрат на викопування) розподіляється пропорційно кількості саджанців, викопаних для реалізації і залишених в ґрунті для вирощування.

Біологічні активи садівництва - це частина природних біологічних ресурсів у вигляді живих рослинних організмів (плодових насаджень і ягідників), а також землі, зайняті під багаторічними насадженнями і ягідниками, що знаходяться у власності сільськогосподарського підприємства або іншого суб'єкта господарювання, контрольовані ним та достовірно оцінені, створені в процесі біологічних перетворень (розмноження і росту) та при подальшій довгостроковій біологічній трансформації (рості, дегенерації, продукуванні та розмноженні), здатні до самовідтворення, тобто давати екологічно безпечну сільськогосподарську продукцію, готову до реалізації чи внутрішнього споживання, переробки або використання для виробництва інших продуктів споживання, та / або нові поточні чи додаткові біологічні активи, виступаючи в умовах раціонального та невиснажливого їх використання джерелом потенційних ОБЛІК, АНАЛІЗ, АУДИТ доходів.

Актуальним питанням залишається оцінка довгострокових біологічних активів рослинництва. Враховуються біологічні активи за первинною (первісною) та справедливою вартістю залежно від способу надходження біологічних активів. Особливості оцінки біологічних активів зображено в таблиці 1.

садівництво біологічний актив

Таблиця 1. Особливості оцінки біологічних активів залежно від способу їх отримання

При первинному (первісному) визнанні та на кожну звітну дату біологічний актив повинен оцінюватися за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат з продажу, за винятком тих випадків, коли справедлива вартість не може бути достовірно оцінена [3, с. 265].

Щоб визначити актив довгостроковий чи поточний, треба встановити його первісну вартість за П(С)БО 7 або П(С)БО 9.

Базовим підходом оцінки довгострокових біологічних активів згідно з П(С)БО 30 «Біологічні активи» є їх оцінка за справедливою вартістю. В системі МСФЗ оцінка за справедливою вартістю є однією з пріоритетних. У світовій практиці можливі три підходи до оцінки справедливої вартості [1, с. 176] (рис. 1).

В українській практиці переважно використовують ринковий підхід.

Згідно з п. 13-16 П(С)БО 30 «Біологічні активи», визнання справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ґрунтуєтьсяна цінах активного ринку. Справедливу вартість визначає спеціально створена на підприємстві комісія. Своє рішення вона оформляє Актом визначення справедливої вартості (його затвердженої форми немає, тому підприємство розробляє її самостійно).

Різницю між справедливою вартістю й фактично понесеними витратами на догляд за насадженнями й збирання врожаю відносять на доходи або витрати операційної діяльності. Якщо справедлива вартість:

- перевищує фактичні витрати, то буде дохід (К-т 710 «Дохід від початкового визнання й від зміни вартості активів, що обліковуються за справедливою вартістю»);

- виявиться меншою за здійснені затрати, то виникнуть витрати (Д-т 940 «Витрати від початкового визнання й від зміни вартості активів, що обліковуються за справедливою вартістю»).

Після оприбуткування сільськогосподарської продукції на баланс можуть виникати додаткові витрати (догляд за садом, розподілені загальновиробничі витрати). У цьому випадку потрібно зробити коригування сум доходів (витрат) від початкового визнання методом «сторно».

У Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку біологічних активів зазначено, що підприємство може самостійно визначати методику аналізу джерел інформації з метою встановлення справедливої вартості біологічних активів та/або сільськогосподарської продукції. Проте Методичними рекомендаціями з організації обліку біологічних активів та/або сільськогосподарської продукції за ринковою (справедливою) вартістю джерела отримання інформації про ціни активного ринку об'єднані в три групи:

а) самостійній збір інформації про ціни на ринку;

б) отримання інформації з органів державного регулювання;

в) інформація про закупівельні ціни на продукцію, що є

Важливою частиною методики оцінки за справедливою вартістю є визначення методів її оцінки. Загальновідомо, що національні нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку біологічних активів розроблені із урахуванням міжнародного досвіду, які передбачають використання підходів до оцінки довгострокових біологічних активів рослинництва та сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю, наведених у таблиці 2.

Таблиця 2. Методи оцінки довгострокових біологічних активів рослинництва за справедливою вартістю відповідно до МСБО 41 «Сільське господарство» та П(С)БО 30 «Біологічні активи»

Дані таблиці 2 свідчать, що Україна пішла шляхом повного застосування міжнародного досвіду. В національній практиці використовуються аналогічні методи з оцінки довгострокових біологічних активів рослинництва з міжнародними, однак сутність даних методів відрізняється з урахуванням національних особливостей [2, с. 34].

Відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи», в основі визначення справедливої вартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції покладений метод аналогів. Він передбачає визначення справедливої вартості довгострокових біологічних активів рослинництва та сільськогосподарської продукції від них на підставі ринкових цін на аналогічні активи, які створились на дату оцінки, шляхом аналізу даних про фактичні та якісні характеристик оцінюваних об'єктів, тому вважаємо формулювання сутності в національній практиці більш повним та точним [1, с. 37].

Вагомим недоліком обліку за справедливою вартістю є можливість маніпулювання вартістю і, як наслідок, маніпулювання показниками бухгалтерського обліку. В такому випадку облік не відповідає своєму головному призначенню - надання достовірної інформації про діяльність підприємства. Необхідно розробити окремий стандарт, присвячений розкриттю сутності концепції оцінки за справедливою вартістю у бухгалтерському обліку. Недосконалість сучасних методик оцінки біологічних активів призводить до проблем у сфері формування достовірної інформації: про витрати в сільськогосподарських підприємствах; у фінансовій звітності; при визнанні витрат та доходів (можливо необхідно у фінансовій звітності зазначати вартість активів як за справедливою вартістю, так і за первісною, оскільки у такому випадку користувачі зможуть самостійно приймати рішення щодо зазначеної вартості активів). Використання методологічно обґрунтованої оцінки дозволяє управляти не лише витратами, а й ефективністю виробництва [4, с. 25]. Надалі необхідно удосконалювати різні методики та застосовувати методи оцінки.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Отже, розкриваючи особливості оцінки довгострокових біологічних активів за первісною та справедливою вартостями, можна сказати, що більшість підприємств сільського господарства оцінюють активи за первісною вартістю, оскільки процес визнання активу за справедливою є складним та не завжди зручним. Сама процедура визначення справедливої вартості досить складна і зумовлює збільшення затрат часу на ведення обліку і складання звітності. Вибір методу оцінки довгострокових біологічних активів рослинництва залежить від мети оцінки, а також наявності інформації про них, що має максимально відповідати характеристикам багаторічних насаджень, враховувати їх місце розташування та стан. На відміну від міжнародної нормативно-правової бази, в національній не визначені вимоги до вихідних даних, що заважає обліковцям зрозуміти методи оцінки.

садівництво біологічний актив

Список використаних джерел

1. Глушко О.В. Методичні основи оцінки довгострокових біологічних активів: теорія та практика оцінки / О.В. Глушко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - К.: ВЦ НУБіП України, 2013. - Вип. 181, ч. 3. - 268 с.

2. Глушко О.В. Методичні прийоми визначення справедливої вартості довгострокових біологічних активів рослинництва: порівняння міжнародного та національного досвіду /

О.В. Глушко // Матеріали XXXII Міжнародної науково-практичної конференції «Тенденції розвитку організаційного та проектного менеджменту». - Львів, 2013. - Ч. 3. - 128 с.

3. Гнатюк А. Оцінка біологічних активів і сільськогосподарської продукції / А. Гнатюк // Економічний аналіз. - 2008. - №3(19). - С. 265-267.

4. Кірейцев Г.Г. Регулювання розвитку бухгалтерського обліку в сільському господарстві України / Г.Г. Кірейцев // Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. - Вип. 17. - Том 2. - Кам'янець-Подільський, 2009. - С. 22-29.

5. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів [Електронний ресурс] : Наказ від 29.12.2006 р. №1315 / Міністерство фінансів України.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» [Електронний ресурс]: Наказвід 18.11.2005р. №790 / Міністерство фінансів України.

Размещено на Allbest.ru