Акцизний податок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми дослідження. Акцизний податок посідає вагоме місце у формуванні доходів зведеного бюджету України, перевищуючи надходження податків на прибуток підприємств та на доходи фізичних осіб. Аналіз проблем надходжень акцизного податку до бюджету надає змогу виявляти резерви посилення як фіскальної, так і регулятивної ролі акцизного оподаткування, наприклад, знаходити нові альтернативні шляхи наповнення бюджету через дане оподаткування, адже в умовах приховування доходів, особливо це стосується великих бізнесових структур, та ухилення від сплати прибуткових податків компенсувати втрати бюджету можна, зокрема, через додаткове акцизне оподаткування. На сучасному етапі в умовах економічної регресії держава повинна застосовувати ефективні інструменти державного втручання в економіку з метою подолання економічного спаду, це насамперед передбачає стягнення державних податків з усіх суб'єктів економіки, що мають будь-який дохід, при цьому враховуючи успішний досвід країн ЄС, які перебували в подібній ситуації.

Вагомий внесок у дослідження проблем теорії і практики дослідження особливостей формування норм акцизного оподаткування в Україні віднесено праці таких дослідників як: П. М. Боровик, С. С. Брехов, О. Д. Данілов, С. П. Карпенко, Ю. В. Касперович, А. І. Луцик, В. В. Макаренко, Т. В. Мединська, В. М. Опарін, О. В. Поктаєва та ін. Вченими і практиками зроблено вагомий внесок у розробку проблематики податкового навантаження, зокрема, з питань розкриття питань щодо акцизного оподаткування та його розвитку в Україні. Проте для практичного застосування наукових розробок нагальною є потреба уніфікованого підходу до розуміння сутності акцизного податку та розробки напрямів удосконалення справляння та адміністрування акцизного оподаткування та його розвитку в Україні.

Метою дослідження є розробка теоретичних положень та методичних підходів щодо формування норм акцизного оподаткування в Україні.

Реалізація мети дослідження обумовила постановку та вирішення наступних завдань:

- визначити сутність акцизного податку як одного з непрямих податків;

- дослідити особливості сплати акцизних податків у вітчизняній податковій системі.

Предмет дослідження - фінансові відносини, що виникають між платниками податків і державою з приводу формування норм акцизного оподаткування в Україні.

Об'єктом дослідження є формування норм акцизного оподаткування в Україні.

Методологічною основою роботи є сукупність загальнонаукових та спеціальних прийомів і методів дослідження, а саме: діалектичний підхід та системний аналіз - для теоретичного узагальнення результатів досліджень вчених та практиків, предметом яких є податкове навантаження, зокрема, для розкриття змісту поняття «акцизний податок»; методи порівняльного аналізу та синтезу - при виявленні загальних і специфічних рис у структурі податкових надходжень в Україні; методи аналогії та порівняння - при визначенні оптимального рівня податкового навантаження.



1. Сутність акцизного податку як одного з непрямих податків

Специфічні акцизи є не тільки одним з найважливіших фіскальних інструментів, але і регуляторним засобом. Роль акцизного податку у соціально-економічних процесах визначається також і його здатністю регулювати інтереси виробників до входження у такі сфери бізнесу, як виробництво алкоголю, тютюну, транспортних засобів, паливно-мастильних матеріалів. Вилучення надприбутку з окремих високорентабельних галузей виробництва підакцизних товарів, а також зменшення споживання продуктів, які несуть шкоду здоров'ю та навколишньому середовищу, теж є функціональним проявом й воднораз проблемою акцизного оподаткування. Саме тому зростає актуальність координації фіскального та регуляторного ефектів акцизного оподаткування у контексті регулювання споживчого попиту.

Акцизний податок - це один із видів непрямого оподаткування. Це досить важливий фінансовий інструмент регулювання економічних і соціальних процесів. Запроваджуючи акцизний податок, скажімо, на тютюнові та горілчані вироби, держава намагається обмежити їх споживання і в такий спосіб покращити стан здоров'я населення. На сьогодні в Україні, як і в багатьох інших країнах, акцизом обкладаються товари, котрі відповідають одній або декільком характеристикам із наведених нижче.

По-перше, виробництво й реалізація таких товарів перебувають під наглядом держави. По-друге, вони характеризуються нееластичністю попиту за ціною. По-третє, еластичність попиту за доходом для цих товарів часто більша за одиницю. По-четверте, прийнято вважати, що використання цих товарів не приносить користі споживачам та з великою ймовірністю викликає негативні зовнішні ефекти. По-п'яте, до підакцизних не належать товари першої потреби. Разом із тим на суму акцизного податку, подібно до всіх непрямих податків, збільшуються ціни на відповідні товари.

Акцизи сплачували ще з давніх часів, їх розповсюдження пояснюється, передусім, високим фіскальним потенціалом даного податку. Так, ще у XVII ст. французький економіст Ф. Демезон відзначив, що «акциз здатен принести казні стільки і навіть більше, ніж усі інші податки разом взяті». Англійський вчений Вільям Петті (1623-1687) з приводу акцизного оподаткування зазначив, що, по-перше, природна справедливість вимагає, аби кожен сплачував відповідно до того, що він насправді споживає, через що акцизний податок навряд чи нав'язується кому-небудь проти волі та його надзвичайно легко сплачувати тому, хто задовольняється предметами першої необхідності; по-друге, цей податок схиляє до заощаджень, що є єдиним способом збагачення народу; по-третє, ніхто не сплачує двічі за одну й ту річ, оскільки ніщо не може споживатися більше ніж один раз.

Термін акциз - походить від латинського слова assidere (оподатковувати, накладати податок). Податки акцизного типу - специфічні й універсальні - мають свою історію, що вимірюється тисячоліттями і століттями, принаймні десятиліттями. В сучасну епоху акциз - один із видів непрямого податку переважно на товари масового вжитку (цигарки, алкогольні напої, сіль, сірники, а також автомобілі, холодильники, парфумерію тощо). Вважають, що вперше акциз було запроваджено в Давньому Римі. Можливо податки акцизного типу існували ще в давніших цивілізаціях. У деяких країнах вибірковий акциз установлюють на телефонні послуги, показ кінофільмів, квитки на проїзд і польоти літаком, на комунальні послуги. У більшості країн Заходу в повоєнний період були запроваджені універсальні акцизи, або податки з обороту, які вилучаються у відсотках від валової виручки підприємств.

Протягом останніх три десятиріч натомість податку з обороту одержав поширення акциз на додану вартість, що став основною формою непрямого оподаткування. Тобто, в широкому розумінні, акциз - це непрямий податок на продаж товарів і послуг на внутрішньому ринку. На відміну від податку з обороту, ПДВ вилучається не з усієї вартості товару, а лише з її приросту на кожній наступній стадії виробництва та його реалізації. Оподаткуванню підлягає різниця між виручкою, отриманою компанією від реалізації товарів і послуг, і витратами на закупівлю сировини, напівфабрикатів та оплату послуг.

Тривалий час регуляторний вплив акцизних податків не визнавався, однак протягом останніх двох десятиріч ідея регуляторного впливу специфічних акцизів набуває все більшої популярності. Регуляторний вплив специфічних акцизів поширюється як на сукупну пропозицію, так і на сукупний попит. Встановлюючи високі ставки специфічних акцизів, держава не тільки прагне до наповнення бюджету, але і намагається обмежити споживання певних видів товарів, які, наприклад, можуть бути шкідливими для здоров'я (тютюнові вироби, алкогольні напої тощо). В західній фінансовій літературі акцизи на подібного роду товари відносять до категорії sin taxes (англ.) - «податків на гріх», тобто оподаткування товарів, споживання яких не схвалюють, вважають пороком.

Отже, можна говорити про те, що специфічні акцизи можуть непрямо забезпечувати стимулювання пропозиції таких товарів, а це сприяє зростанню інвестиційного попиту у сфері виробництва підакцизних товарів, якщо існує необхідність збільшення обсягів їх виробництва.

Суперечності акцизного податку знайшли своє відображення у працях вітчизняних і зарубіжних вчених. Так, Т. В. Мединська та Р. Ю. Слюсар досліджують вплив акцизного податку з погляду його перекладання на споживачів, а також потенційних наслідків щодо звуження споживчого попиту. Натомість, В. В. Макаренко досліджує наслідки впливу не гармонізованого акцизу на споживання підакцизних товарів, загрози контрабанди тощо. На противагу попереднім авторам, П. М. Боровик та С. М. Колотуха досліджують наслідки споживання алкогольних та тютюнових виробів для суспільства, а також потенціал регулювання споживання зазначених товарів за допомогою акцизних податків.

В цілому напрями дослідження специфічних акцизів у контексті оподаткування тютюнових виробів зводяться або до фіскальних, або тільки до регулюючих ефектів. Сучасна наука і практика потребує комплексних досліджень фіскального та регулюючого потенціалу акцизного оподаткування в контексті його впливу на динаміку споживчого попиту. Ми розуміємо це так: з одного боку регулюючі заходи мають заохочувати певні соціально-економічні явища і процеси, а з другого боку - забороняти чи стримувати інші.

Якісною рисою сучасних акцизів виступають наступні два фактори. По-перше, податок нараховується або на вартість, або на одиницю продукції з поправкою на інфляцію. По-друге, методи оподаткування доданої вартості використовуються для кредитування акцизів, сплачених за ресурси, використані для виробництва підакцизної продукції. З боку соціальної справедливості, акцизний податок відзначається своїми перевагами над податком на додану вартість, оскільки підакцизні товари споживаються, як правило, більш заможними верствами населення, що згладжує регресивність посередніх податків, основний тягар яких розподіляється між широкими верствами населення.

Отже, з огляду на вище зазначене, варто відзначити, що акцизний податок має однаково важливе значення на всіх рівнях - від наноекоміки і мікроекономіки до мезоекономіки і макроекономіки. Акциз помітним чином визначає характер поведінки всіх учасників ринково-економічних відносин та досить повно відображає функціональний потенціал податків загалом. Тому, комплексне подальше упорядкування механізму оподаткування у сфері підакцизних товарів має призвести до пожвавлення ділової активності в різних сегментах споживчого ринку. Адже саме ринок - економічна база і джерело фінансових ресурсів для наповнення бюджету держави коштами.



2. Особливості сплати акцизних податків у вітчизняній податковій системі

Згідно з Податковим Кодексом України платниками акцизного податку є:

1. Особа, яка виробляє підакцизні товари на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

2. Особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари на митну територію України.

3. Фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.

4. Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари, підакцизні товари, визнані безхазяйними, підакцизні товари, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, якщо ці товари підлягають реалізації в установленому законодавством порядку.

5. Особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку.

6. Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.

7. Особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів, на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.

8. Особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

9. Оптовий постачальник електричної енергії.

10. Виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Не є платниками податку:

1. Особи які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії.

2. Особа - власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

3. Особа, яка реалізує пальне.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.

Особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Об'єктами оподаткування є операції з:

1. Реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів;

2. Везення підакцизних товарів на митну територію України;

3. Реалізації конфіскованих підакцизних товарів, підакцизних товарів, визнаних безхазяйними, підакцизних товарів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

4. Реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством;

5. Реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

6. Оптового постачання електричної енергії;

7. Переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль.

8. Реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

a. Отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

b. Ввезені на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню:

1. Вивезення підакцизних товарів платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення засвідчене належно оформленою митною декларацією.

2. Ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари ввозяться їх продавцем без подальшої реалізації на митній території України;

3. Реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:

1. Реалізації легкових автомобілів для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

2. Ввезення підакцизних товарів на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

3. Ввезення підакцизних товарів на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв'язку з розміщенням товарів у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана обчислити та сплатити суму податкового зобов'язання.

4. Ввезення на митну територію України підакцизних товарів, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів, за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів, які реалізуються на митній території України або на експорт, та пред'явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ця норма не поширюється на операції з ввезення пального.

5. Ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених Митним кодексом України;

6. Реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника.

7. Реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8. Реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:

1. Вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку;

2. Вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку;

3. Вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість;

4. Вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається відповідно до Митного кодексу України.

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

У разі обчислення податку із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є:

1. Вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку;

2. Вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку;

3. Вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість;

4. Вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів.

5. Величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

До підакцизних товарів належать:

1. Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

2. Тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

3. пальне;

4. Автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

5. Електрична енергія.

Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок:

1. Ставки податку встановлюються ПКУ і є єдиними на всій території України;

2. Ставки податку встановлюються відповідно до Кодексу:

a. адвалорні,

b. специфічні,

3. адвалорні та специфічні одночасно;

4. Ставки акцизного податку на бензин моторний за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 11 51 00, 2710 11 59 00, що містить тетраетилсвинець, збільшуються в 1,5 раза.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів, вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів.

Датою виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару є дата складання відповідного акта. Втраченим є товар, місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

Податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару не виникає, якщо:

1. Платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

2. Підакцизний товар утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

При передачі підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі.

При використанні підакцизних товарів для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо постачання електроенергії є дата підписання акту прийому-передачі електроенергії.

Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, а також реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Суми податку з підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини, визначаються виробником, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі.

Податок з товарів, вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару, і залишається незмінним протягом кварталу.

Забороняється сплата сум податку шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями та в інших формах, що не передбачають сплати сум такого податку коштами.

У разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів, вироблених на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару або його знищення у зв'язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов'язання щодо таких товарів. Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення. У разі подальшої реалізації цих товарів зобов'язання з акцизного податку обчислюються у загальному порядку.

Для пального, при виробництві якого в якості сировини використані інші оподатковувані підакцизні товари, сума податку до сплати зменшується на суму податку, розрахованого для такої сировини.

Сума податку щодо сировини, що підлягає відніманню, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.

Суми податку з товарів, які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

У разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів суми податку, що підлягають сплаті, визначаються виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діяли на день подання митної декларації при розміщенні у відповідний митний режим.

Обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками. При визначенні податкового зобов'язання на сигарети одного найменування сума акцизного податку, обчислена одночасно за встановленими адвалорною та специфічною ставками акцизного податку, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов'язання.

За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, та правильності нарахування акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну здійснюють контролюючі органи.

У разі реалізації тютюнової сировини суб'єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, із суб'єктів, що здійснили таку реалізацію, справляється штраф у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої тютюнової сировини. Реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню.

Строки сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, а також реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі:

1. Суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

2. Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку. Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов'язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п'яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

3. Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.

4. Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі.

5. Умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми податку на поточний рахунок виробника.

Сплата податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України:

1. Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

2. У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

3. Платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов'язані пред'явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Сплата податку при реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів:

1. Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

2. Особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Платники податку (крім імпортерів підакцизних товарів) подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється контролюючими органами.

Контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється контролюючими органами.

Контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють контролюючі органи.

Контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Виконання постанови суду про вилучення в дохід держави (конфіскацію) алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється відповідно до закону.

Вилучені в дохід держави (конфісковані) підакцизні товари (крім спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів) у разі їх реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку оподатковуються акцизним податком та іншими податками відповідно до законів України.

Вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню або промисловій переробці у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вилучені в дохід держави (конфісковані) тютюнові вироби підлягають знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі виявлення нестачі марок акцизного податку в їх покупця (у зв'язку з їх розкраданням, знищенням, маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів, призначених для продажу на експорт, тощо) покупці марок несуть повну майнову відповідальність у розмірі розрахункової суми податку, яка повинна бути сплачена до бюджету в разі реалізації підакцизних товарів, для маркування яких придбавалися марки акцизного податку. Зазначені суми нараховуються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.



Висновки

акцизний податок правовий

Отже, за результатами проведеного дослідження варто відзначити, що акцизний податок має однаково важливе значення на всіх рівнях - від наноекоміки і мікроекономіки до мезоекономіки і макроекономіки. Акциз помітним чином визначає характер поведінки всіх учасників ринково-економічних відносин та досить повно відображає функціональний потенціал податків загалом. Тому, комплексне подальше упорядкування механізму оподаткування у сфері підакцизних товарів має призвести до пожвавлення ділової активності в різних сегментах споживчого ринку. Адже саме ринок - економічна база і джерело фінансових ресурсів для наповнення бюджету держави коштами. Згідно із теорією оптимального оподаткування в ціні підакцизного товару є максимальна оптимальна питома вага акцизного податку, що може отримуватися в інтересах бюджету шляхом індексації специфічних ставок або впровадження паралельних адвалерних ставок для нівелювання впливу інфляції. База оподаткування при специфічних (твердих) ставках може бути захищена від інфляції шляхом регулярного коригування ставок з врахуванням цієї інфляції, оскільки за умови інфляції ефективність такої ставки падатиме. Відповідно до ПКУ передбачено обов'язкову реєстрацію платників акцизного податку. Реєстрація в органах Державної фіскальної служби України (ДФС України) як платника податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії. Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов'язані надати органу ДФС України за місцезнаходженням суб'єкта господарювання інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п'ятиденний термін з дня здійснення таких дій.



Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VІ (поточна редакція від 15.04.2017, підстава 1988-19, 1989-19) // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13-14, № 15-16, № 17. - ст.112.

2. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році: Закон України від 20.12.2016 № 1791-VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 4, ст.42 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakоn3.rada.gоv.ua/laws/shоw/1791-19

3. Боровик П. М. Проблеми акцизного оподаткування в Україні / П. М. Боровик // Економічний вісник Донбасу. - 2011.- № 3 (25).

4. Брехов С. С. Напрями вдосконалення системи контролю за обігом спирту та алкогольних напоїв / С. С. Брехов // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2013. - №1.

5. Луцик А. І. Проблематика та перспективи розвитку специфічного акцизного оподаткування в Україні / А. І. Луцик // Наукові записки. Серія «Економічна наука». - 2010. - № 15.

6. Мединська Т. В. Особливості застосування акцизу в Україні та деяких країнах світу / Т. В. Мединська, Р. Ю. Слюсар // Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. - № 22 (2).

7. Опарін В. М. Аналіз переміщення тягаря акцизів в умовах податкової системи України / В. М. Опарін, А. В. Іванченко // Фінанси України. - 2008. - №4. - С. 77?87.

8. Фрадинський О. А. Еволюція акцизного оподаткування в Україні / О. А. Фрадинський // Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - №1.

Размещено на Allbest.ru

...