Використання підвищення акцизного податку як фактора покращення рівня здорового способу життя у державі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання підвищення акцизного податку як фактора покращення рівня здорового способу життя у державі

С.П. Сівіцька, кандидат економічних наук,

О.М. Дахно, старший викладач

Svitlana Sivitska, Ph.D., Vice-Rector for scientific, educational, social work and international cooperation, Poltava National Technical Yurii Kondratiuk University, Poltava. Olena Dakhno, Senior Lecturer at Finance and Banking Department, Poltava National Technical Yurii Kondratiuk University, Poltava. Use Of Excise Tax Increase As a Factor For Healthy Lifestyles Improving In State. In the article the authors investigated the regulatory impact of higher excise taxes on a healthy lifestyle. It is analyzed international experience in the production and taxation of excisable goods in the developed world. The authors also provide analysis of the international practice of taxation of tobacco products. It is researched approaches to the formation of the tax system and its adaptation to the specific socio-economic conditions. It is analyzed the relationship of taxation of excisable goods with dynamic projected life expectancy. It is investigated instruments regulating the level of smoking is taxation. The structure of revenues from the excise tax on manufactured goods as in Ukraine analyzed. The processes of integration of tax laws Ukraine to the European space investigated. The directions of formation of the tax system, taking into account the relationship of taxation of excisable goods dynamics of life in Ukraine grounded.

Keywords: excise tax, fiscal function of taxes, regulating function of taxes, healthy lifestyle, adaptation of tax claims.

Сівіцька С.П., к.е.н., проректор з науково-педагогічної, соціальної роботи та міжнародного співробітництва. Дахно О.М., старший викладач кафедри фінансів і банківської справи. Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка.

Використання підвищення акцизного податку як фактора покращення рівня здорового способу життя у державі. У статті досліджено регулюючий вплив підвищення акцизних ставок на формування здорового способу життя. Проаналізовано міжнародний досвід виробництва та оподаткування підакцизних товарів у розвинених країнах світу.

Ключові слова: акцизний податок, фіскальна функція податків, регулююча функція податків, здоровий спосіб життя, адаптація податкових вимог.

Сивицкая С.П., к.э.н., проректор по научнопедагогической, социальной работы и международного сотрудничества. Дахно Е.Н., старший преподаватель кафедры финансов и банковского дела. Полтавский национальный технический университет имени Юрия Кондратюка. Использование повышения акцизного налога как фактора улучшения уровня здорового образа жизни в государстве. В статье исследовано регулирующее влияние повышения акцизных ставок на формирование здорового образа жизни. Проанализированы международный опыт производства и налогообложения подакцизных товаров в развитых странах мира.

Ключевые слова: акцизный налог, фискальная функция налогов, регулирующая функция налогов, здоровый образ жизни, адаптация налоговых требований.

Вступ

Питання реформування акцизного оподаткування є одним з найбільш актуальних у становленні загальної системи оподаткування держави. У сучасних умовах розвитку нашої держави при неповній відповідності надходжень до Державного бюджету України фінансовим потребам держави особливу увагу варто приділити системі оподаткування. Зокрема податкам, котрі визначають рівень наповнення бюджету, оскільки вдосконалення процесу їх адміністрування та пошук резервів щодо збільшення надходження податків створюють додаткові можливості стосовно збільшення дохідної частини бюджету та відповідно задоволення потреб держави.

Окремою темою дослідження має стати регулююча функція непрямого оподаткування, яка може не тільки забезпечити регулярне та значне поповнення бюджету, а й впливати на рівень споживання товарів так званої «шкідливої» групи, зокрема тютюну та тютюнових виробів.

Огляд останніх досліджень і публікацій

Проблемам стану та напрямів удосконалення акцизного оподаткування присвячено наукові дослідження таких вітчизняних учених, як: В. Андрущенка, В. Вишневського, Т. Васильціва, Д. Волкова, О. Данілова, Ю. Іванова, І. Луніної, І. Лютого, П. Мельника, І. Мельника, О. Оксенюка, В. Опаріна, В. Федосова, С. Юргелевича та інших. У своїх працях автори розглядають сутність акцизних податків, необхідність і причини їх реформування тощо.

Мета статті полягає в розкритті особливості впливу акцизного оподаткування на формування здорового способу життя.

Основний матеріал і результати

Податкова система є одним з головних інструментів формування та реалізації економічної політики держави. Формування податкової системи є складним процесом, який в Україні триває вже 25 років. Функціонування податкової системи потребує постійного реформування та вдосконалення. На сучасному етапі виникає проблема розбіжності не тільки між різними політичними силами в процесі законотворення, а й проблема розбіжності між науковим підходом, вимогами роками перевіреної, збалансованої концепції системності оподаткування та практичним втіленням цього принципу у життя.

Кожна країна формує податкову систему відповідно до її національних, політичних, соціальних та економічних умов. Однак є загальні положення, закономірності і теоретичні засади, які визначають побудову податкової системи. І одним з головних є принцип системності. Системність має полягати у чіткій взаємоузгодженості податків між собою. Податки повинні доповнювати один одного, втілювати в життя обидві свої функції - фіскальну і регулюючу. Система оподаткування має бути сформована таким чином, щоб фіскальна функція давала можливість забезпечити гарантоване і стабільне надходження коштів до бюджету, регулююча - забезпечувала можливість впливу податків на всі сфери економічного розвитку країни. При цьому треба зазначити, що фіскальна функція буде забезпечена в певній мірі навіть при мінімальних ставках, механізм реалізації регулюючої функції набагато складніший.

Зважаючи на це, можна зазначити, що існують оптимальні співвідношення фіскально зорієнтованих та регулюючих податків. Найбільш фіскальними є непрямі податки, податки на майно, землю, прибуткові податки з фізичних осіб. Але й вони можуть слугувати потужним регулятором ціноутворення, що веде до неодмінної зміни співвідношення попиту і пропозиції на ринку.

Особливо актуальною є регулятивна здатність податків в умовах економічної кризи. Саме гнучке використання різних форм оподаткування може допомогти знизити наслідки інфляції, допомогти відрегулювати певні економічні співвідношення. Деякі країни світу ще з середини 2008 року зрозуміли необхідність гнучкого використання найбільш фіскальних податків. У Люксембурзі з 22% до 21% знизили податки на корпорації, у 2 рази знизили податки для фізичних осіб, які заробляють менше 25 тисяч євро на рік [3]. Великобританія знизила податок на додану вартість з 17,5% до 15%; Росія змінила ставку оподаткування прибутку юридичних осіб з 24% до 20% [4]. Безперечно, зменшення податкового тиску може позитивно відобразитися у динаміці надходжень до бюджету, зменшити кількість ухилень від оподаткування і принести позитивні соціальні наслідки.

Іншим важливим аспектом у період економічної кризи може стати чітка цілеспрямованість значної частини податків. Наприклад, при стягненні акцизів на певні групи товарів можна передбачити пряме цільове використання отриманих коштів на конкретні заходи. Досвід подібного оподаткування існував ще на початку ХХ сторіччя. Податок, який стягувався за принципом акцизного збору при продажу гральних карт, з групи податків на розкіш у Росії, направлявся цільовим спрямуванням на фінансуванням дитячих притулків та інших закладів утримання соціально незахищених верств населення. Сучасний розвиток грального бізнесу дозволяє сподіватись, що зібрані з нього податки могли б бути стабільним джерелом фінансування декількох статей витрат держави або місцевих бюджетів.

Головне в процесі реформування податкової системи - це гнучко та раціонально використовувати сполучення податків, організовувати їх цільове спрямування, підвищувати контроль не тільки за надходженням податкових коштів, а й за їх подальшим використанням.

Нині коло підакцизних товарів у розвинених країнах нешироке. Воно охоплює алкогольні, тютюнові вироби, пальне, деякі види транспортних засобів, предмети розкоші, передусім ювелірні вироби. У Великобританії, зокрема, акциз на нафтопродукти становить 13% усіх надходжень від непрямих податків, акциз на тютюнові вироби - 6,6%, на алкогольні вироби - 5,1%. У Німеччині акциз на пальне становить 7,5% усіх податкових надходжень. Крім того, акцизом обкладаються тютюн, міцні алкогольні напої, кава, шампанське. У Франції акцизи встановлені на алкогольні напої, пиво і мінеральну воду, ювелірні вироби, деякі види автомобілів, літальні апарати [2].

Хоча головна функція акцизів - фіскальна, вони виконують також і регулюючу роль. Значною мірою акцизи використовуються як інструмент для зниження споживання певних груп товарів (наприклад, алкоголю чи тютюну). А нещодавно введено акциз на продуктові товари із збільшеним вмістом холестерину у Швеції як захід щодо оздоровлення нації.

Отже, можна стверджувати, що поширення застосування ПДВ у країнах ОЕСР і ЄС супроводжувалося суттєвим зниженням акцизів, а також, як правило, й інших видів податків, зокрема мита. Частка митних зборів є дуже низькою в усіх розвинених країнах.

Податкова система будь-якої країни є продуктом не лише економічного, а й політичного розвитку суспільства. Вона відображає інтереси різних суспільних груп та політичних партій і є результатом консенсусу, до якого прийшли ці сили у процесі ухвалення податкових законопроектів. Саме це і визначає соціальну спрямованість податкової політики, яка проводиться державою та податковою системою, котра нею створюється.

З огляду на досвід країн із розвиненою економікою, які теж здебільшого методом спроб і помилок упроваджували податкове законодавство на своїх територіях, наша держава, зокрема, вимагає нетрадиційного підходу до формування податкової системи, адаптації до конкретних соціально-економічних умов. Результатом такого підходу, з одного боку, може бути передусім стабілізація основ оподаткування, закладення підвалин цілісної податкової бази, а з іншого - створення сприятливих умов для вдосконалення механізму нарахування і стягнення податків. Нині з прийняттям податкового кодексу можна стверджувати, що в Україні зроблено суттєвий крок до створення податкової системи, яка дасть змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснити їх розподіл та перерозподіл з метою забезпечення економічного і соціального розвитку держави.

Тривалість здорового періоду життя є найважливішим показником, який визначає загальну тривалість життя населення. Відповідно до різноманітних досліджень, опитувань, в Україні, починаючи з моменту набуття нею незалежності, кількість років здорового життя почала стрімко зменшуватися. Якщо в 1990 р. цей показник становив 69,9 років і був порівняний з аналогічними показниками високорозвинених країн, то вже через 10 років тривалість років здорового життя зменшилася на 2,6 роки. До 2013 року Україні так і не вдалося досягти показників 1990 р.: у 2013 р. очікувана тривалість життя при народженні в Україні становила 68,5 років. Як видно з рис. 3.6, цей показник для України є нижчим за аналогічний для країн із високими показниками рівня розвитку людського потенціалу (74,5 років) й особливо країн з дуже високими показниками рівня розвитку людського потенціалу (80,2 років). Але є дещо вищими за показники країн з середніми показниками розвитку (67,9 років) та з низькими показниками (59,4 роки).

У Доповіді про стан охорони здоров'я Європейського відділу Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) зазначається, що суттєвим чинником, що впливає на тривалість здорового періоду життя, є тютюнопаління. Загальна кількість пов'язаних з тютюнопалінням смертей в Україні оцінюється приблизно в 100 000, що складає 13% від загальної смертності.

Тютюнопаління викликає смерть через серцево-судинні захворювання (47%), респіраторні захворювання (19%), рак легенів (16%), інші захворювання (9%). Близько 70% смертельних випадків, пов'язаних з тютюнопалінням, спостерігається у віковій групі 35 - 69 років.

Статистика свідчить, що частка населення України, яка палить, сягає майже третини дорослого населення (30%). За неофіційними даними, в Україні палить майже половина всього населення, а в останні роки спостерігається тенденція до стрімкого поширення паління серед підлітків, молоді та жінок. Зазначене є підставою для висновку про нагальну необхідність зниження рівня споживання тютюнових виробів українським населенням [11].

Звіт світового масштабу «Тютюновий атлас» про продаж та споживання тютюнових продуктів, а також наслідки, до яких вони призводять, був випущений уп'яте. Дослідники зазначають, що щороку більше 122 900 людей в Україні помирають від захворювань, викликаних тютюнопалінням, у той час як більш 147 000 дітей і більше 10,6 млн дорослих продовжують використовувати тютюн щодня. Тютюнопаління в Україні є причиною смерті 27,1% чоловіків та 6,1% жінок. При цьому продовжують палити серед дорослого населення 46,4% чоловіків і 11,9% жінок, серед дітей - 23% хлопчиків та 8% дівчат [14].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

П'ятий випуск «Тютюнового атласу» пропонує карту світу зі смертністю від тютюнопаління. У таблиці 1 представлений рейтинг країн з найбільшою смертністю від паління тютюну станом на 2014 рік.

Близько 5,8 трильйони сигарет було викурено у 2014 році у світі. Значне зниження курців помітно у Великобританії, Австралії, Бразилії та інших країнах. При цьому китайський ринок є найбільшим споживачем сигарет. На рівні з ним ідуть країни Росія, Казахстан, Південна Корея, Греція, Македонія, Боснія і Герцеговина, Чехія, Бельгія та інші - 2 000-3 500 сигарет на особу на рік. В Україні на одну особу в рік припадає 1 500-1 999 сигарет, при цьому з таким же рівнем споживання сигарет Румунія, Болгарія, Австрія, Швейцарія та інші. Населення США та Канади споживає 1 0001 499 сигарет на особу в рік [12].

Світова практика показує, що одним із найдієвіших інструментів регулювання рівня тютюнопаління є оподаткування. У доповідях ВООЗ приводяться дані окремих досліджень, які показують, що підвищення ціни на тютюнові вироби на 70% може запобігти чверті пов'язаних з палінням смертельних випадків у світі. Підвищення ставок тютюнових податків водночас приносить безпосередні вигоди державі у вигляді збільшення податкових надходжень, які в свою чергу можуть використовуватися для боротьби з тютюнопалінням та підтримки важливих державних медико- санітарних і соціальних програм.

акцизний податок здоровий спосіб

Таблиця 1 Смертність населення від тютюнопаління