Функції державних та місцевих фінансів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Мироненко А.О., Серьогін С.С.

Університет митної справи та фінансів

Анотація

У статті розкрито проблеми та перспективи вирішення питання обґрунтованого здійснення розподілу повноважень між центральними та місцевими органами влади і відповідно до цього фінансових ресурсів. Адже, децентралізація влади та розмежування функцій і повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування є одним із ключових питань сучасності. У зв'язку з цим, мета даного дослідження полягає у визначені взаємозв'язку місцевих та державних фінансів через покладені на них функції для досягнення більш ефективного розподілу повноважень між місцевими та центральними органами влади. Для досягнення поставленої мети у роботі проведено оцінку вітчизняної бюджетної системи. Визначено рівень розвитку місцевих фінансів за допомогою показників обсягу муніципальних витрат у ВВП країни та обсягу муніципальних витрат у сукупних державних витратах. На основі проведеного дослідження запропоновано напрямки більш ефективного розмежування функцій державних та місцевих фінансів.

Ключові слова: місцеві фінанси, державні фінанси, Бюджетна система, податки, субсидіарність.

Постановка проблеми. Децентралізацію влади, розмежування функцій і повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з розширенням повноважень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування є одним з найважливіших питань удосконалення міжбюджетних відносин України.

Аналіз досліджень та публікацій. Дослідження сутності фінансів здійснювала значна кількість українських вчених, зокрема, С. Буковинського, О.О. Василик, В. Кравченко, О. Кириленко, І. Луніної, В. Опаріна, К. Павлюка, Г. П'ятаченко, В. Федосова, С. Юрія та інших.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є визначення взаємозв'язку місцевих та державних фінансів, розгляд функцій, які на них покладені, та з урахуванням цього, визначення заходів, які допоможуть у більш ефективному розподілі повноважень між місцевими та центральними органами влади.

Місцеві фінанси не включаються до складу державних фінансів, хоча й тісно з ними пов'язані. Фінанси місцевих органів влади підпорядковані державним фінансам, оскільки сучасна держава визначає обсяг функцій місцевого самоврядування та правове поле місцевих фінансів.

Державні фінанси в багатьох перехідних формах проникають у фінанси місцевих органів влади, беруть участь у їх формуванні. На державних фінансах лежить функція збалансування фінансів місцевих органів влади. На даному етапі в Україні важливо знайти такі форми взаємодії державних і місцевих фінансів, за яких буде гарантовано фінансову автономію місцевої влади й ефективність усіх публічних фінансів. Історично склалося, що у країнах з унітарним державним устроєм місцеві фінанси відіграють суттєву роль, а у федеративних державах більша частка витрат здійснюється з федеративного бюджету.

По-перше, до фінансових систем місцевих органів влади мобілізується значна частина валового внутрішнього продукту. Через зазначені системи здійснюється розподіл і перерозподіл цієї частини ВВП. Це означає, що поряд з державним регулюванням соціального і економічного розвитку, діє й регулювання з боку місцевої влади. Держава та місцеве самоврядування розподіляють між собою функції соціально-економічного регулювання. Окрім вилучення, розподілу і перерозподілу частини ВВП до функцій соціально-економічного регулювання відноситься ще й нормативне (правове) регулювання соціально-економічних процесів. Тобто, як і держава, місцеві органи влади, у межах своєї компетенції також встановлюють певні правила поведінки суб'єктів господарювання.

1) обсяг муніципальних витрат у ВВП країни;

2) обсяг муніципальних витрат у сукупних державних витратах.

До європейських країн з найбільшими показниками муніципальних витрат у ВВП належать: Швеція -- 25,5%, Данія -- 19,9%, Норвегія -- 18,9%, Угорщина -- 19%, Фінляндія -- 18%, Литва -- 13,1%. Більш як 10% ВВП перерозподіляється через муніципальні витрати в Австралії, Латвії, Великобританії, Швейцарії. Близько 10% -- у Болгарії, Чехії, Німеччині, Люксембурзі. Є країни, де частка муніципальних витрат у ВВП дуже низька. На Кіпрі вона становить 1,4%, у Греції --3,33%, в Румунії -- 3,5%, в Туреччині -- 2,41%, у Португалії -- 4,6% [4, с. 56, 57]. Нами було розраховано, що в Україні сукупні видатки місцевих бюджетів у 2014 році склали 11,24% ВВП. Таким чином, Україна належить до європейських країн із середніми показниками перерозподілу ВВП через муніципальні витрати.

Показники, що характеризують рівень муніципальних витрат у сукупних державних витратах, також дуже різноманітні. Найвищі вони в Норвегії -- 60%, у Литві -- 58,8%, в Угорщині -- 53,7%, в Швеції -- 36%, у Данії -- 31,28%. Найнижчі показники на Кіпрі -- 4,1%, у Греції --5,6%, на Мальті -- 0,629%, у Сан-Марино -- 0,19%, у Португалії -- 9,7% [4, с. 57]. В Україні, за нашими розрахунками, видатки місцевих бюджетів у 2004 році склали 37,9% всіх видатків зведеного бюджету України.

Перерозподіляючи ВВП, місцеві органи влади поруч із державою впливають на соціально-економічний розвиток країни. У місцевих органах влади немає таких важелів регулювання соціально-економічної сфери, які належать центральній владі. Наприклад, монетарна політика, валютне регулювання, процентна та курсова політика та інше. Але у більшості розвинених країн органи місцевого самоврядування мають право приймати статути або хартії міст, регіонів та інших адміністративних одиниць, а також інші регулюючі нормативні акти.

По-друге, місцеві фінанси є фіскальним інструментом. Це дозволяє забезпечувати ресурсами місцеві органи влади для виконання покладених на них завдань. Таким чином, існує фіскальна функція як на державному, так і на місцевому рівнях. Однак, різниця полягає у тому, що фіскальна функція органів місцевої влади обмежується та регламентується державою, а фіскальна функція державних фінансів ніким не обмежується. Зміцнення фінансової бази регіонів неможливе без визначення додаткових дохідних джерел, розширення доходної бази бюджетів. У країн із ринковою економікою широко застосовуються податок на володіння цінними паперами, на біржові операції, на володіння двома і більше будинками (квартирами), на розміщення офісів у центральній частині міста. Є доцільним вивчити можливості щодо застосування таких податків і в Україні. Крім того, закордонний досвід свідчить, що місцеві органи влади мають обирати із загальної кількості місцевих податків і зборів декілька, але тих, що можуть принести значні надходження даному місцевому бюджету, і ці податки та збори мають діяти лише на даній території.

Ефективність і масштаби діяльності місцевих органів у сфері надання громадських послуг залежать, головним чином, від стану фінансів місцевих органів влади. Закономірним явищем для біль шості європейських країн є такий розподіл функцій між державою і місцевим самоврядуванням у сфері надання громадських послуг, коли на місцеві органи покладається головна відповідальність за послуги соціального характеру. Центральна ж влада зосереджується на послугах економічного характеру, на забезпеченні оборони тощо [4, с. 63]. В Україні спостерігається тенденція зменшення ролі місцевих органів влади у фінансуванні громадських послуг. Це можна простежити у таблиці 1. При розрахунках до витрат на громадські послуги відносилися витрати на житлово-комунальне господарство, на соціально-культурні заходи, на державне управління, на громадський порядок та витрати на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації, інформатику.

Аналіз структури видатків бюджету проведемо відповідно до положень чинної бюджетної класифікації, яка передбачає виникнення десять функцій: загальнодержавні функції; оборона; громадський порядок, безпека та судова влада; економічна діяльність; охорона навколишнього природного середовища; житлово-комунальне господарство; охорона здоров'я; духовний та фізичний розвиток; освіта; соціальний захист та соціальне забезпечення [5]. Вважаємо, що основними статистичними методами, які доцільно застосувати для аналізу видаткової частини бюджету є зведення й групування статистичних даних; аналіз відносних і середніх показників; аналіз рядів розподілу; аналіз взаємозв'язків; аналіз динамічних рядів; аналіз тенденцій розвитку та коливань, індексний метод; вибірковий метод; таблично-графічний метод (табл. 1).

Таким чином, лише комплексне використання статистичних методів дасть змогу провести повноцінне оцінювання видаткової частини бюджету загалом та пріоритетних напрямів зокрема.

До бюджетних пріоритетів належить соціальний захист та соціальне забезпечення, а також освіта та охорона здоров'я. Одночасно мінімальною була роль держави у забезпеченні економічного розвитку та стимулюванні інноваційно-інвестиційних заходів, негативною залишається визначена нами тенденція до зменшування видатків на економічну діяльність. Виявлено пріоритетну бюджетну підтримку лише паливно-енергетичного комплексу, дорожнього господарства, сільського господарства тощо. У світлі зовнішніх загроз порушення територіальної цілісності України та активізації сепаратизму у східних регіонах нашої держави необхідно збільшити видатки на оборону та громадський порядок, безпеку та судову владу, а видатки на загальнодержавні функції зменшувати. Першочергового дослідження також потребують взаємозв'язки видатків бюджету з іншими важливими показниками соціально-економічного розвитку з метою визначення ступеня, напряму та інтенсивності їх взаємовпливу.

бюджетний економічний фінанси

Список літератури

1. Осецький В.Л. Державні видатки в реалізації бюджетної стратегії соціально-економічного розвитку України / В.Л. Осецький, П.А. Мороз // Фінанси України. - 2014. - № 12. - С. 103-111.

2. Момотюк Л.Є. Статистика фінансів: методологія та практика: монографія / Л.Є. Момотюк. - К.: б. в., 2013. - 429 с.

3. Науково-методичні засади статистичного аналізу стійкості державних фінансів: монографія / С.С. Гасанов та ін. - Київ: ДННУ «Акад. фінанс. упр.», 2013. - 523 с.

4. Савчук Н.В. Бюджетні пріоритети демократичного суспільства: світова теорія і практика: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.08 / Н.В. Савчук; Держ. ВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». - К., 2015. - 32 с.

5. Про бюджетну класифікацію: наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. № 11 [Електронний ресурс].

6. Матковський С.О. Статистика: навч. посіб. / С.О. Матковський, Л.І. Гальків, О.С. Гринькевич, О.І. Сорочак. - Львів: Новий Світ-2000, 2009. - 430 с.

7. Виконання Державного бюджету [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної казначейської слу- жби України.

8. Про наукову і науково-технічну діяльність [Електронний ресурс].- Закон України від 13.12.1991 № 1977-XII.

Размещено на Allbest.ru