Філософія хриматогенезу: від золота до криптовалют

Філософія хриматогенезу: від золота до криптовалют

При розгляді сутності грошей досить часто цитується зауваження бри-танського прем'єр-міністра У Гладстона, що навіть любов не зробила дурня-ми стількох людей, як мудрування щодо сутності грошей. Ця думка відома нам лише зі слів К . Маркса [1; с. 49], котрий не був занадто скрупульозним у таких питаннях [2; с . 36, 37]. Утім, якщо він навіть просто вигадав цей вислів, то зробив послугу шановному лорду Чого не скажеш про інший відомий ви-слів самого К Маркса, котрий є перевернутою цитатою абата Галіані, за словами якого дорогоцінні метали за своєю природою є грошима [3, с 137] За версією К . Маркса, золото та срібло за своєю природою не гроші, але гроші за своєю природою - золото і срібло [1; с. 135]. Тобто згідно з його теорією гроші - це особливий товар, що стихійно виокремився з товарного світу (ви-гравши, так би мовити, конкуренцію в процесі використання у формах простої та розгорнутої вартості), став загальним еквівалентом та являє собою "крис-талізацію мінової вартості" На цьому еволюція грошей (хриматогенез), влас-не, й завершується

Наприкінці ХІХ ст. , коли розроблялася згадана теорія та золотий стандарт переможно крокував світом, здавалося, що зазначене повністю підтверджу-ється самим життям . Але невдовзі навіть у марксистських колах розпочала-ся дискусія стосовно природи сучасних грошей (зокрема, з боку Р. Гільфер- динга в його відомій праці "Фінансовий капітал” [4]), котра закінчилася деба-тами щодо демонетизації золота в 1980-х роках. Отож у сучасних умовах глобальної економії Марксове бачення генезису грошей тим більше не може сприйматись як завершена теорія .

Товарні гроші представляли в обігу абстрактну вартість, оскільки самі мали конкретну вартість, втілену у відповідному обсязі грошового металу - повноцінній монеті . Водночас протягом довгої історії обігу грошових знаків одним із основних трендів було зменшення їх реальної вартості порівняно з вартістю, яку вони представляли в обігу. Таким чином скрізь поширилася практика псування монет, тобто карбування останніх із меншим фактичним вмістом грошового металу, ніж це проголошувалось офіційно .

Наведені приклади показують, що за розумного підходу (в разі недопу-щення випуску в обіг надмірної кількості грошей і гіперінфляції) обіг непо-вноцінної монети можливий. Логічним висновком із цього принципу стала поява паперових грошей, котрі вже офіційно мали значно меншу вартість, аніж представляли в обігу

Процес зниження внутрішньої вартості грошових знаків порівняно з їх представницькою вартістю хотілося б назвати “девалюація” тобто зниження вартості (value). Однак, оскільки практично це означає “девальвація” (термін, що в економіці має інше значення), зупинимося (поки що) на латинізованому варіанті - “депреціумізація” (depreciumisation), хоча він і виглядає дещо гро-міздким Такий процес відбувався протягом багатьох століть та успішно за-вершився

Щоправда, він знайшов своє продовження в наступному тренді, який характеризується зникненням речовинної основи грошових знаків, котрі перетворюються на невидимі й невідчутні електронні імпульси внаслідок використання електронних банківських карток та різних систем комп'ю-терного й мобільного банкінгу (від home banking до безконтактних платежів на основі “хмарних” технологій). Цей процес теж стартував досить давно (з урахуванням сучасних темпів розвитку), принаймні на початку 1980-х ро-ків він був чітко помітний навіть дослідникам із Радянського Союзу, де він тоді навіть не починався, хоча його теоретичне підґрунтя було закладене ще відомим українським академіком В . М. Глушковим). В ті часи я запропонував називати його “дестафація” тобто зникнення речової форми (від англ, “stuff' - речовина) [5, с . 87]. Таким чином з'явились електронні гроші.

Взагалі ще у своїй кандидатській дисертації я прагнув вжити інший термін, менш претензійний і більш традиційний, - “дематеріалізація', але мій науко-вий керівник професор В . М. Шенаєв (Інститут міжнародної економіки та міжнародних відносин АН СРСР) зауважив, що згідно з науковим матеріа-лізмом матеріальним є весь світ, який нас оточує, тому нематеріальним (тоб-то ідеальним) може бути лише те, що існує не в реальності, а в розумі, в людській уяві Слушність його поради я усвідомив лише зараз, коли розвиток досліджень у напрямі створення штучного інтелекту досяг рівня, котрий вже дає змогу бачити реальні перспективи його створення . Таким чином, наступ-ним логічним етапом зазначеного процесу (зникнення грошових знаків), ймовірно, буде їх справжня дематеріалізація або раціоналізація (від лат “ratio” - розум) Отже, грошові знаки можуть стати уявними одиницями, які переміщуватимуться між рахунками власників у результаті розрахунків, тільки здійснених не в людському розумі, а в штучному. Таким чином, можна передбачити появу “розумних” грошей.

Тепер спробуємо проаналізувати еволюцію сутності грошей. Вони по-чинають свій довгий шлях як товарні гроші, котрі представляють абстрактну вартість, оскільки як прості товари втілюють конкретну вартість - це по-чатковий пункт і для розглянутого вище процесу еволюції форми грошей. Через певні особливості загальним еквівалентом (грошима) стають грошові метали - золото та срібло Такі гроші обертались, як уже зазначалося, спо-чатку у формі повноцінної монети, згодом - зіпсованої, а потім - паперових знаків, що розмінювалися на золото (срібло), при цьому залишаючись за сутністю товарними грошима Втім, у якийсь момент держава усвідомила, що може й не забезпечувати розмін паперових грошей на метал, підтримую-чи їх циркуляцію за рахунок свого авторитету та влади (що, зрештою, те саме).

Паперові гроші з представника золота в обігу перетворилися на само-стійного представника вартості, емітованого державою, - казначейські біле-ти, тобто гроші, що представляють вартість унаслідок законів не ринкових, а державних (так звані хартальні гроші) [6]. Утім, така практика була недовгою . (Вона могла б існувати і зараз, однак не витримує випробування часом, оскіль-ки держава легко впадає в спокусу “самофінансування', що породжує гіперін-фляцію та руйнування не лише економіки, а й самої держави )

На зміну хартальним грошам приходять кредитні, в основу котрих по-кладено вексельний обіг, тобто, врешті-решт, ринкові вартості, обмін яких здійснюється вже передусім на основі функції грошей як засобу платежу (а не засобу обігу). Кредитні гроші спочатку мають форму банкнот комерційних банків (банкнота - це вексель на банкіра), але поступово замінюються на банкноти спеціалізованих емісійних банків (котрі на сьогодні практично всі є державними установами). Отже, відбувається своєрідний синтез хартальних та кредитних грошей. І паралельний розвиток процесу дестафації попервах жодним чином не порушує цієї ситуації: електронні гроші за своєю сутністю залишаються формою кредитних грошей

Однак поява криптовалют принципово змінює ситуацію . За своєю еко-номічною сутністю криптовалюта, зокрема біткойн, у описі її автора [7, с . 2] - це той самий переказний вексель, або тратта, який супроводжується цілою низкою передавальних написів, або індосаментів (блокчейн). Але основою емісії криптовалют є не товарні чи кредитні операції (обмін вартостями), а певна логічна програма (гра розуму). Таким чином, еволюція сутності також призводить до появи “розумних' грошей

Як показує аналіз еволюції попередніх видів грошей, цей процес характе-ризується постійним протистоянням між ринком, котрий створює черговий вид грошей, і державою, що намагається націоналізувати їх емісію . Гучні за-яви про необхідність “опанувати' процес випуску (майнінгу) криптовалют, які лунають із боку різних державних діячів, вказують на те, що такого проти-стояння не вдасться уникнути й у випадку з криптовалютами . Вочевидь, нова глобальна економіка дійсно вимагає принципово нових грошей Однак на цей статус уже є різні претенденти (колективні валюти, світова валюта, трансна-ціональні гроші, а тепер і криптовалюти). Однозначно стверджувати, якими насправді будуть нові глобальні гроші, поки що не можна . Але процес їх генези вже розпочався

Список використаних джерел

1. Маркс К. К критике политической экономии. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. Т. 13. М.: Изд-во полит, лит-ры, 1959. 805 с .

2 . Энгельс Ф. Предисловие к четвертому изданию. Маркс К. Капитал. Т. 1. М. :

Изд-во полит, лит-ры, 1983. С. 35-40.

3 . Galiani F. Della Moneta . Napoli, 1750. URL: https://books. google, com. ua/books?id=

vow1AQAAMAAJ&printsec=frontcover&dq=inauthor:%22Ferdinando+Galiani%22

&hl=ru&sa=X&ei=UYqaVag1pZzKA4j1jIgD&ved=0CC8QuwUwAg#v=onepage&q&

f=false.

4. Гильфердинг Р Финансовый капитал. М.: Соцэкгиз, 1959. 508 с.

5 . Шаров А. Н. Развитие “банковской технологии" США: экономика, политика, идеология. 1986. № 9 . C . 85-92.

6. Knapp G. F. Staatliche Theorie des Gelde. Leipzig : Duncker & Humblot, 1905. 418 s . 7 . Nakamoto S. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. URL: https://bitcoin. org/bitcoin pdf

References

1. Marx, K . (1959). K kritike politicheskoj e'konomii [To the criticism of political economy]. In К . Marx, F. Engels . Sochineniya [Works] (Vol . 13) . Moscow: Izdatel'stvo politicheskoj literatury' [in Russian].

2 . Engels, F. (1983) . Predislovie k chetvertomu izdaniyu [Preface to the fourth edition].

In K . Marx . Kapital [Capital] (Vol . 1). (pp . 35-40) . Moscow: Izdatel'stvo politicheskoj literatury' [in Russian]

3 . Galiani, F. (1750). Della Moneta. Napoli. Retrieved from https://books . google . com. ua/

books?id=vow1AQAAMAAJ&printsec=frontcover&dq=inauthor:%22Ferdinando+G aliani%22&hl=ru&sa=X&ei=UYqaVag1pZzKA4j1jIgD&ved=0CC8QuwUwAg#v=one page&q&f=false .

4. Gil'ferding, R. (1959) . Finansovy'j kapital [Financial capital]. Moscow: Soce'kgiz [in Russian]

5 . Sharov, A . N. (1986) . Razvitie “bankovskoj tekhnologii” [The development of “banking technology”]. SShA: e'konomika, politika, ideologiya [USA: economics, politics, ideology], 9, 85-92 [in Russian]

6. Knapp, G. F. (1905). Staatliche Theorie des Gelde. Leipzig: Duncker & Humblot [in German]

7 . Nakamoto, S . (n. d. ) . Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. Retrieved from https://bitcoin. org/bitcoin .pdf. Размещено на Allbest.ru