Особливості оподаткування малого бізнесу у контексті євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості оподаткування малого бізнесу у контексті євроінтеграції

У статті розглянуто та співставлено особливості оподаткування малого та середнього бізнесу на території України та у країнах Євросоюзу. Досліджено основні проблеми державного оподаткування. Обґрунтовано перспективні напрями вдосконалення податкового законодавства для підвищення конкурентоспроможності підприємств на європейському ринку та у сучасному соціально-економічному просторі.

Постановка проблеми. Побудова в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки тісно пов'язана з євроінтеграцією у перспективі для малого бізнесу України. Основним недоліком запровадження податкових реформ у нашій державі є відсутність узгодженої послідовності організації цього процесу. Суть реформування повинна базуватися на загальноєвропейських принципах.

Україна почала своє перелаштування, уклавши угоду про асоціацію з Євросоюзом, що стало першим кроком до змін, проте відсутність чіткості та структурованості дій не дозволяє сповна скористатися усіма перевагами такого злиття.

Аналіз останніх досліджень. Дослідження впливу європейської інтеграції на вдосконалення оподаткування України та підвищення конкурентоспроможності малого бізнесу можна побачити у численних наукових працях таких вчених, як: Шевчук О. Д., Лютий І. О., Білецька Т. М., Горбінська І. В., Смірнова О. М., Серебрянський Д. М.

Стоянова-Коваль С. С., Дяченко О. П, та багатьох інших [1-10]. Проте, враховуючи постійні зміни у нашому законодавстві й оподаткуванні суб'єктів підприємництва, можна сказати, що дане питання залишається актуальним та потребує подальшого опрацювання.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження сучасних проблем та обґрунтування перспектив оподаткування суб'єктів малого бізнесу з урахуванням вимог євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу. Високий рівень національної економіки та наповнення державного бюджету безпосередньо залежить від результативності податкового навантаження прибутків суб'єктів підприємництва. Система оподаткування України на сьогодні є недостатньо дієвою, адже продовжується тінізація прибутків та зарплат платників, податковий тиск на них, бюрократична система здачі звітів, недосконалість програм для електронної здачі звітності тощо.

Визначення терміну «малий бізнес» у контексті оподаткування в різних галузях та у різних країнах досить різне. Воно може ґрунтуватися на критеріях як кількісних (чисельність працівників; оборот (обсяги продажу); вартість активів; чистий прибуток; кількість філій або підрозділів; частка фірми на ринку, сукупний капітал фірми), так і якісних (висока організаційно-функціональна гнучкість; значний рівень конкуренції; проста організація на засадах безцехової структури; поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій; потреба у підтримці держави та великого бізнесу) [1]. Так, для прикладу, Європейською комісією сюди віднесено суб'єктів господарювання, що використовують працю не більше 50 найманих працівників, та чий річний оборот або ж річний баланс не перевищує 10 млн. євро. Загалом, в ЄС малим бізнесом вважають, якщо залучено до 100 працівників, у Великобританії - 50, в США - 500. В Україні ж до суб'єктів малого підприємництва прийнято відносити, якщо середня кількість найманих працівників за рік не більша, аніж 50 осіб [2].

В Україні, станом на 01.01.2016 рік діяло 327814 малих підприємств, що становить 95% від загальної кількості, з них 284241 - це мікропідприємства, в той час, як частка великих підприємств лише 0,1 % (423), а середніх - 4,4 % (15203). Найбільша кількість малого бізнесу припадає на торгівлю, сільське, лісове та рибне господарство, проте є сфери, в яких практично всі діючі підприємства є малими і будь-яка різка зміна може призвести до суттєвих проблем в даній галузі, зокрема, операціями з нерухомістю зайняті 95, 8% малих підприємств і лише 1,5 % - середніх, схожа ситуація в освітній, інформаційній та телекомунікаційній галузях тощо.

Існує багато прихильників та противників євроінтеграційної співпраці. Критики апелюють тим, що суть євроінтеграції передбачає участь усіх країн-членів Європейського Союзу у військових конфліктах, також українські фахівці можуть мігрувати, працевлаштовуючись в інших країнах, знижується духовність нації тощо. Загалом Україна стане більш залежною від країн - європейських лідерів, частково втратить свій суверенітет. У Європейському Союзі є також країни, що не підтримали загальні правила щодо системи оподаткування. Так, наприклад, Словаччина та Естонія відмовилися від прийняття спеціальних податкових режимів та суттєво скоротили розміри податкових пільг та державних гарантій для малого бізнесу, тим самим вирівнюючи бізнес усіх розмірів. У Словаччині було скасовано майже всі винятки із загальних правил оподаткування, що зробило їх значно простішими та прозорішими, знизило рівень корупції, а також усунуло можливості застосування схем, спрямованих на сплату податків за меншими ставками. У Естонії фізичні особи, що займаються бізнесом, сплачують податок на прибуток за загальною ставкою 21 % [3-4].

Як показує досвід, спрощена система оподаткування передбачала підтримку малого та середнього бізнесу, проте у результаті витіснила середню ланку суб'єктів підприємництва. Робота малих підприємств за спрощеною системою знизила трудові відносини, тим самим спровокувавши виплату заробітної плати «у конвертах». Вплинув на дану проблему ще фактор збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 грн, що у свою чергу збільшило витрати підприємств на ЄСВ. Тому важливо зважувати усі сторони подібної співпраці.

Розкриваючи тему євроінтеграції у перспективі для малого бізнесу України, варто зазначити основні переваги цього злиття для нашої держави, адже це стане, все ж таки, поштовхом до її удосконалення та осучаснення для відповідності європейським стандартам, які б нівелювали мінуси спрощеної системи оподаткування в Україні.

Таблиця 1. Плюси та мінуси спрощеної системи оподаткування в Україні

податковий законодавство ринок

Євроінтеграція дозволить вийти зі своєю пропозицією на зовнішні ринки, виступаючи головним шляхом для модернізації економіки, розвитку технологічного аспекту, залучення нових інвестицій, забезпечення населення робочими місцями, покращення конкурентоспроможності українських товарів тощо [5].

Окрім цього важливим у співпраці України з Євросоюзом є перспектива забезпечення переконливих методів політичної стабільності та безпеки держави, що передбачає злагоджені дії по контролю за експортно-імпортною діяльністю та блокування розповсюдження зброї масового знищення, контрабанди тощо. Найбільшим недоліком функціонування малого бізнесу в Україні є відсутність достатнього рівня фінансового потенціалу, саме тому спеціалізовані урядові програми Євросоюзу націлені на його кредитування за пільговими умовами, зниження ставок оподаткування суб'єктів малого бізнесу. Окрім цього, євроінтеграція забезпечує пошук інвесторів та надання власних гарантій фінансовим установам для отримання кредитів суб'єктами підприємництва.

Вивчаючи особливості оподаткування малого бізнесу у контексті євроінтеграції, варто розуміти, що Євросоюз запровадив безліч пільг для суб'єктів малого бізнесу, серед яких спрощення заповнення бухгалтерської звітності по сплаті ПДВ, подання звітності по сплаті ПДВ не щомісяця, а один раз на рік, преференційне оподаткування, пріоритетне субсидіювання, лізинг, інформаційне забезпечення тощо. Окрім цього у багатьох країнах ЄС існують пільгові ставки по сплаті податку на прибуток малих та середніх підприємств по відношенню до великих. Більше того, існує практика тимчасового звільнення від сплати податку на прибуток, враховуючи діяльність суб'єкта, що займається науковими дослідами, впровадженням сучасних інформаційних технологій тощо. У країнах Євросоюзу немає поняття подвійного оподаткування для дочірніх підприємств. Такий комплекс заходів націлений на підняття активності малого бізнесу, залучення фінансових інвестицій та підвищення конкурентоспроможності суб'єктів підприємництва.

Особлива увага приділяється фінансовій підтримці, зокрема спрощенню умов отримання позик та наданню державних гарантій за позиками, виданими приватними банками. Важливою формою державної фінансової підтримки є надання податкових преференцій [6].

Дещо іншим варіантом раціонального оподаткування є те, що малі суб'єкти підприємництва перебувають на загальній системі оподаткування та сплачують усі податки на рівні із великими підприємствами, проте, на відміну від останніх, мають можливість користуватися відповідними пільгами для розвитку своєї діяльності.

Отже, реформа спрощеної системи оподаткування є доцільною, з огляду на численні недоліки наявної податкової системи, проте необхідно удосконалювати й загальну систему. Лібералізувавши умови загальної системи та змінивши рівень податкового тиску та ставлення платників до податків, держава зможе провести реформу спрощеної системи безболісно для бюджету, для підприємців та для ринку споживачів. Зміни в умовах оподаткування малого бізнесу варто розпочати з того, що потрібно вдосконалити механізм недопущення фіктивних підприємств чи послуг, що нівелює основний недолік єдиного податку.

У досвіді країн з передовим рівнем економіки податки завжди були інструментом стабілізації. Податкове регулювання є основним непрямим інструментом впливу на поєднання податкових заходів з іншими формами економічної системи у контексті довготривалого економічного зростання.

Євроінтеграція сприяє веденню власного бізнесу за межами власної держави. Єврокомісія надає підтримку та супроводжує держав-членів Євросоюзу щодо створення малого бізнесу, використовуючи менш бюрократичну процедуру реєстрації, встановлює лояльніші умови стосовно розміру статутного капіталу. Уряд держави повинен бути зацікавленим у підвищенні конкурентоспроможності національних підприємств. Тому ми вважаємо, що доцільно було б створити відповідні структури, котрі займалися б розробкою та супроводом спеціальних програм по сприянню розвитку малого бізнесу. Такі інституції повинні консультувати платників щодо специфіки їхньої діяльності, здійснювати контроль якості товарів чи послуг, які надає підприємець, надавати консалтингові та бухгалтерські послуги, проводити навчання з кадрами, підвищуючи їхню кваліфікацію. Основні переваги співпраці у контексті євроінтеграції ми виокремили у Табл. 2.

Таблиця 2. Основні напрямки розвитку суб'єктів малого підприємництва у контексті євроінтеграції

Висновки

Під час розроблення основних напрямів реформування податкової політики та підвищення рівня соціально-економічного розвитку України слід зважати на досвід реалізації політики оподаткування малого та середнього бізнесу в країнах Європейського Союзу, проте з урахуванням об'єктивних умов функціонування вітчизняного сектору малого підприємництва. Євроінтеграційні процеси потребують формування прозорих, прогнозованих та простих правил оподаткування малого бізнесу, що сприятиме підтриманню засад конкуренції, а також спрощенню ведення бізнесу. Проте в умовах недостатності фінансових ресурсів та необхідності жорсткої податкової мобілізації слід пам'ятати про фактор зайнятості та платоспроможного попиту, котрий забезпечує малий і середній бізнес. Умови ведення бізнесу, оподаткування та адміністрування мають відповідати економічному змісту господарської діяльності й стимулювати приватну ініціативу, яка в період кризи може стати вагомим інструментом стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.

Список використаних джерел

податковий законодавство ринок

1.Підходи до визначення суб'єктів малого і середнього бізнесу та їх застосування в банківській практиці / А. Гідулян // Вісник НБУ - 2011, Лип. - С. 40-45.

2.PayingTaxes 2016. The global picture / World Bank Group and PwC [Електронний ресурс].

3.Досвід країн Центральної Європи у здійсненні економічних реформ: ідеї та рекомендації для України. - К. : МЦПД, 2005. - 43 с.

4.Європейська інтеграція : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / І. А. Грицяк, Д. І. Дзвінчук. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2013. - 264 с.

5.Квасовський О. Р. Оподаткування малого бізнесу в Україні: фіскальний і стимулюючий потенціал : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.04.01 / О. Р. Квасовський ; Терноп. академія народ. госп-ва. - Т, 2003. - 20 с.

6.Розвиток податкової системи України: трансформація спрощеної системи.

Размещено на Allbest.ru