Докапіталізація банків як чинник зростання державного боргу України

Упродовж 2016 р. загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України збільшився на 357,58 млрд грн та на 31.12.2016 р. становив 1 929,8 млрд грн, у т. ч. державний борг -- 1 650,9 млрд грн, гарантований державою борг -- 278,9 млрд грн, а за підсумками І півріччя поточного року (станом на 30.06.2017 р.) показник державного та гарантованого державою боргу України становив 1 957,7 млрд грн (із них 1 650,9 млрд грн -- державний борг та 306,8 млрд грн -- гарантований державою борг) [14].

Характерним викликом для фінансової сфери стало зростання індикатора боргової безпеки -- відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП, що в 2014 р. перевищив порогові значення, визначені Методичними рекомендаціями щодо розрахунку рівня економічної безпеки України [21] та сягнув 69,3 %, на кінець 2015 р. становив 79,1 %, а за підсумками 2016 р. -- 81,0 % [14]. Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» [15] та змінами до нього від 13.07.2017 р. [16] (з урахуванням переглянутого Урядом прогнозного ВВП на поточний рік) передбачено показник державного і гарантованого державою боргу на кінець поточного року на рівні 84,4 % ВВП, а згідно з прогнозами МВФ [13] -- 89,9 % ВВП, що в умовах впливу внутрішніх загроз та несприятливої кон'юнктури на міжнародних фінансових ринках підсилює ризик неплатоспроможності держави.

Ключовими чинниками зростання рівня державного боргу в Україні впродовж 2008--2015 рр. стали девальвація курсу національної валюти, падіння реального ВВП та проблеми сектору державних фінансів (зростання дефіциту сектору загальнодержавного управління (СЗДУ)).

Загальні обсяги боргу та боргового навантаження в 2016 р. збільшилися, головним чином, унаслідок [11]:

- перевищення надходжень від державних запозичень і запозичень під державні гарантії над огашенням державного та гарантованого державою боргу на 214,8 млрд грн;

- девальвації гривні до іноземних валют, у яких номіновано борг, -- на 143,2 млрд грн (зокрема, курс гривні по відношенню до долара США зріс до близько 27,19 грн/дол. США на кінець грудня 2016 р. проти близько 24,00 грн/дол. США на кінець 2015 р.);

- зростання обсягу державних запозичень, здійснених у зв'язку з проведенням капіталізації державних банків на суму 121,3 млрд грн;

- надання кредиту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) обсягом 9,7 млрд грн зі строком обігу до 15 років та відсотковою ставкою доходу до 10 % річних;

- недоотримання бюджетом коштів від приватизації державного майна: у 2016 р. до державного бюджету надійшло 188,9 млн грн, що становило 1,1 % від передбаченого законом «Про державний бюджет України на 2016 рік» обсягу в 17 млрд грн.

На формування дефіциту СЗДУ вплинули, головним чином, вартість обслуговування боргу, необхідність підтримки банківської системи та НАК «Нафтогаз України», первинний дефіцит бюджету. Ці чинники потребують більш докладного аналізу.

Дефіцит державного бюджету України в умовах посилення бюджетних дисбалансів за підсумками 2014 р. перевищив допустиме за Маастрихтськими критеріями значення для європейських країн у 3 % і сягнув 78,1 млрд грн, або 4,9 % ВВП (з урахуванням бюджетного фінансування НАК «Нафтогаз України» його показник становив 10,1 % ВВП). З 2015 р. намітилась тенденція до поступового зниження дефіциту державного бюджету, показник якого на кінець 2015 р. становив 45,2 млрд грн, або 2,3 % ВВП (з урахуванням бюджетного фінансування НАК «Нафтогаз України» -- 5,8 % ВВП). Упродовж 2016--2017 рр. завдяки заходам із реформування фінансової сфери показники дефіциту державного бюджету залишилися на безпечному рівні: на 31.12.2016 р. його значення становило 70,3 млрд грн, або 2,9 % ВВП, а згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» граничний обсяг дефіциту державного бюджету на кінець поточного року становитиме 77,6 млрд грн, або 3,0 % ВВП [15].

У середньостроковій перспективі забезпечення бюджетної збалансованості та стійкості передбачає, зокрема, зниження дефіциту державного бюджету та утримання показників його рівня в межах встановленого граничного обсягу, передбаченого проектом Постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2018--2020 роки [18]: 2,4 % ВВП у 2018 р.; 2,2 % ВВП у 2019 р.; 2 % ВВП у 2020 р.

Вагомим чинником нарощування боргу була необхідність бюджетного фінансування НАК «Нафтогаз України» (загальний обсяг квазіфіскальних видатків протягом 2009--2014 рр. становив 433 млрд грн). Так, спрямовані лише на поповнення статутного капіталу суми коливались у межах від 7,4 млрд грн у 2012 р. до 96,6 млрд грн у 2014 р. У 2016 р. для доформування стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду НАК «Нафтогаз України» було надано державні гарантії на запозичення обсягом 500 млн дол. США (еквівалент -- 13 млрд 595,4 млн грн) [11; 19; 23]. Завдяки низці заходів щодо трансформації газового сектору, зокрема диверсифікації джерел постачання імпортного газу та коригування роздрібних тарифів на газ і теплову енергію, вдалося збалансувати фінансовий стан НАК «Нафтогаз України»: у 2015 р. його дефіцит становив 1 % ВВП (державна фінансова допомога скоротилася до 29,7 млрд грн), а 2016 р. був для компанії бездефіцитним. банківський фінансовий девальвація

Ключовим чинником зростання в Україні боргового навантаження стала бюджетна підтримка банківської системи: приріст державного та гарантованого державою боргу, спричинений витратами держави на підтримку банків та ФГВФО, становив 14 % від загального обсягу на кінець квітня 2017 р. Зокрема, лише за рахунок проведеної у грудні 2016 р. докапіталізації ПАТ КБ «ПриватБанк» обсяг внутрішнього державного боргу збільшився на 107 млрд грн за рахунок емітованих Міністерством фінансів України ОВДП [17].

До загострення бюджетного ризику та ризику рефінансування банків призвела й практика активної фінансової допомоги державним банкам із використанням ОВДП, обсяги якої впродовж 2008--2016 рр. становили близько 90 млрд грн, з них: для ПАТ «Ощадбанк» -- 30,4 млрд грн, ПАТ «Укрексімбанк» -- 27,5 млрд грн, ПАТ «Укргазбанк» -- 14,4 млрд грн, АТ «Родовідбанк» -- 12,3 млрд грн та АТ «Банк Київ» -- 3,5 млрд грн. Зокрема, якщо в 2013 р. за рахунок випуску ОВДП було капіталізовано лише ПАТ «Ощадбанк» в обсязі 1,4 млрд грн, то впродовж 2014 р. загальний обсяг бюджетної підтримки державних банків становив 26,7 млрд грн, з них: на поповнення статутного капіталу АТ «Ощадбанк» -- 11,6 млрд грн, АТ «Укрексімбанк» -- 5,0 млрд грн; підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -- 10,1 млрд грн. Така тенденція утримувалась і в наступні роки: за підсумками фактичного виконання державного бюджету 2015 року капіталізація Укргазбанку за рахунок випуску ОВДП була збільшена на суму 3,8 млрд грн та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надано кредит на суму 41,5 млрд грн із середньозваженою дохідністю 11,43 % (змінами до закону про бюджет передбачалась необхідність капіталізації банківських установ обсягом 36,5 млрд грн та підтримка Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 20 млрд грн) [2].

Системна банківська криза 2014--2016 рр. призвела до збільшення витрат держави (як бюджетних, так і квазіфіскальних): щорічні сукупні витрати держави на подолання її наслідків були на рівні 14 % ВВП [1; 9]. Зокрема, з метою реструктуризації банківської системи шляхом випуску ОВДП кошти держави спрямовувались [19; 20] на:

- націоналізацію ПАТ КБ «ПриватБанк» та його подальшу докапіталізацію в 2016-- 2017 рр. в обсязі 116,8 млрд грн (на рівні 4,8 % ВВП відповідних років). На підставі пропозицій Національного банку України, рекомендацій Експертно-аналітичної ради з питань участі держави у статутному капіталі банків та з урахуванням висновку незалежного аудитора -- компанії EY у червні 2017 р. Уряд ухвалив рішення про додаткову капіталізацію на загальну суму 38,5 млрд грн, а з урахуванням необхідності доведення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу банку до 7 % на 01.01.2018 р. та 10 % -- на 01.01.2019 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» і надалі потребуватиме додаткових фінансових вливань [12];

- фінансування ФГВФО (витрати становили 4,4 % ВВП у відповідні роки). Зокрема, лише у 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. № 1003 держава надала кредит Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 7,9 млрд грн;

- кредити рефінансування, що у 2008 -- 2009 рр. та 2014 р. видавалися банкам, які згодом були визнані неплатоспроможними. На ці кредити витрачалося 2,5 % ВВП у ті роки, коли ці банки виводилися з ринку;

- рекапіталізацію ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Укрексімбанк» у 2014 р. та 2016--2017 рр. за результатами оцінки НБУ якості їхніх активів і стрес-тестів, в обсягах 2,4 % ВВП. За результатами проведеної Департаментом інспектування банків у 2015 р. діагностики банків, сукупна додаткова потреба у збільшенні капіталів цих двох найбільших на той момент державних банків становила 20,8 млрд грн. Упродовж 2016 р. заходів із їх капіталізації було профінансовано на суму 14,3 млрд грн (9,3 млрд грн -- капіталізація ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та 5,0 млрд грн -- капіталізація ПАТ «Державний ощадний банк України»). Оскільки оцінка банками кредитного ризику на початку 2017 р. засвідчила їх потребу в додатковому капіталі у сумі 10,1 млрд грн, то сукупний обсяг їх докапіталізації протягом І кварталу 2017 р. становив 16,6 млрд грн.

Зростання обсягу державних запозичень, здійснених у зв'язку з проведенням капіталізації банків, суттєво збільшує видатки державного бюджету, спрямовані на обслуговування капіталізаційних ОВДП: упродовж 2009--2016 рр. їх обсяг становив близько 39,9 млрд грн [7]. Зазначене посилювало загальну тенденцію стосовно загострення бюджетного ризику в борговій сфері: якщо рівень співвідношення обсягу виплат з обслуговування державного боргу до обсягу доходів державного бюджету в 2008 р. становив 3,7 %, то на кінець 2016 р. його показник сягнув 16,7 %, а на 2017 р. орієнтовно становитиме 16,6 % [11].

Операції з капіталізації державних банків призводили також до збільшення ризику рефінансування: якщо у 2016 р. для рефінансування ОВДП 2008 р. необхідний обсяг запозичень становив 13,8 млрд грн, то у 2017 р. ця сума збільшується до 23,3 млрд грн [7]. Підтримка державних банків відбувалася шляхом залучення коштів через випуск ОВДП, вартість яких була суттєво нижча від вартості боргових інструментів на фінансовому ринку України. Зокрема, відсоткова ставка емітованих Міністерством фінансів України ОВДП для докапіталізації ПАТ КБ «ПриватБанк» наприкінці 2016 р. була встановлена на рівні 7,54 % річних, у той час як поточна дохідність державних цінних паперів на первинному та вторинному ринках становила 15--16 % річних. Такі підходи призвели до зростання дефіциту вільних коштів на фінансовому ринку і, відповідно, до скорочення загальних обсягів банківського кредитування реального сектору економіки, поглиблення бюджетних дисбалансів та фінансової стійкості держави загалом.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що фінансову підтримку державних підприємств та банків з використанням ОВДП слід віднести до вагомих боргоформуючих чинників в Україні, що загострюють такі боргові ризики, як-от бюджетний ризик та ризик рефінансування. Важливим напрямом мінімізації цих боргових ризиків є розроблення методології складання середньострокових прогнозів державної фінансової політики з урахуванням підходів МВФ; визначення завдань щодо досягнення оптимального співвідношення вартості запозичень для капіталізації та боргових ризиків; підвищення якості боргового портфеля держави (за рахунок зменшення питомої ваги короткострокових боргових інструментів, скорочення обсягів запозичень з плаваючою відсотковою ставкою, зниження частки запозичень в іноземній валюті тощо).

Стабілізація ситуації у сфері державних фінансів та підвищення рівня боргової безпеки держави потребує розроблення та законодавчого закріплення Середньострокової стратегії управління державним боргом, формування якої передбачає тісну взаємодію між державними органами, які відповідають за реалізацію податково-бюджетної та грошово-кредитної політики, а також органами регулювання фінансового сектору.

Напрямом подальших досліджень у цій сфері є визначення механізмів зменшення бюджетних витрат, пов'язаних із обслуговуванням випущених ОВДП для капіталізації банків в Україні.

Література

1. Рожко О.Д., Музиченко В.А. Боргова безпека України в контексті світової фінансової кризи // Ефективна економіка. -- 2013. -- № 3. -- C. 4--7.

2. Fedosov V., Derevko H. State banks in Ukraine: risks of debt financing ofborder areas // Regional Innovations. -- 2016. -- № 4. -- P. 12--23.

3. Бобиль В.В. Оцінка фінансового стану банку в умовах кризи // зб. наук. праць Нац. ун-ту Державної податкової служби України. -- 2014. -- № 1. -- С. 14--24.

4. Береславська О.І. Девальваційні шоки та їх наслідки для України // Економіка і прогнозування. -- 2015. -- № 4. С. 29-42.

5. Богдан Т.П. Боргова політика держави в умовах глобальної нестабільності // Економіка України. -- 2013. -- № 2 (615). -- С. 4--17.

6. Лісовенко В.В., Бенч Л.Я., Бец О.І. Державний борг: концептуальні засади та макроекономічні аспекти // Фінанси України. -- 2014. -- № 12. -- С. 7--31.

7. Деревко О.С. Фінансова підтримка державних банків в Україні та її вплив на боргову політику // Економічний вісник університету ДВНЗ «Переяслав-Хмельн. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди». -- 2016. -- № 31 (1). -- С. 208--219.

8. Державна боргова політика України в контексті досвіду постсоціалістичних країн -- членів ЄС: монографія / [Лондар С.Л., Лондар О.С.]; за ред. Федосова В.М. -- Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2016. -- 242 с.

9. Клименко О.І. Участь держави в капіталізації банківських установ в умовах фінансової кризи.

10. Козюк В.В. Макрофіскальні фактори глобальної нестабільності // Фінанси України. -- 2014. -- № 3. -- С. 8--22.

11. Звіт про виконання Програми управління державним боргом за 2016 рік.

12. Звіт про фінансову стабільність / Національний банк України.

13. Fiscal Monitor. Achieving More with Less / International Monetary Fund. -- April, 2017. -- Washington. -- Р. 123.

14. Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

15. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 26 червня 2017 р. реєстр. № 6600.

16. Основні показники діяльності банків України / офіц. сайт НБУ.

17. Проект Постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2018--2020 роки від 15.06.2017 р. № 6591.

18. Міністерство фінансів України / офіц. сайт.

19. Національний банк України / офіц. сайт.

20. Ukraine. IMF Country Report No. 15/69.

21. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» від 29 жовтня 2013 р. № 1277.

22. НАК «Нафтогаз» України / офіц. сайт.

23. Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2017--2020 роки.

Размещено на Allbest.ru