Особливості податкової системи Великобританії

Рис. 4. Структура податкових надходжень до бюджету Великобританії у 2015 р., %

[Джерело: Eurostat (online data code: gov_10a_taxag)].

Найбільшим і найважливішим джерелом надходжень у Великобританії є податок на доходи фізичних осіб, який у 2015 році забезпечив акумуляцію 10,3 % ВВП у бюджеті держави. Вперше цей податок був застосований у 1799 році як тимчасовий захід з метою фінансування військових потреб у війні проти Наполеона, а з 1842 року закріпився на постійній основі. Сьогодні в Об'єднаному Королівстві податок з доходів фізичних осіб сплачують близько 30,6 млн осіб. До первинних доходів, що обкладаються цим податком, належать такі: заробітна плата, доходи від індивідуальної й некорпоративної комерційної діяльності, допомога по безробіттю, пенсії, прибутки, доходи від нерухомості, проценти, що нараховані банками й будівельними товариствами, та дивіденди, одержані від акцій [8, с. 15]. У Великобританії, на відміну від інших країн Європи застосовується шедулярна форма справляння податку, яка передбачає розмежування доходу на певні групи (шедули) залежності від джерела отриманого доходу. Кожна з шедул має особливий механізм оподаткування. Діє всього 5 груп, кожна така група оподатковується за особливим принципом і названа в порядку англійського алфавіту: A, C, D, E, F.

A. Доходи від майна: від власності на землю, від будівель і споруд, квартирна плата від здавання в найм квартир.

B. Доходи від лісових масивів, які використовуються у комерційних цілях.

C. Доходи від державних цінних паперів.

D. Доходи від комерційної діяльності:

- доходи від ділових операцій;

- доходи від приватної професійної діяльності;

- отримані відсотки й аліменти, які підлягають оподаткуванню;

- доходи від цінних паперів, які розміщенні за кордоном і які не ввійшли в шедулу;

- доходи від майна, розташованого за кордоном;

- усі інші доходи.

E. Заробітна плата, пенсії, допомоги, інші трудові доходи.

F - дивіденди та інші виплати, здійснювані компаніями [10, с. 17].

Загалом, система поділу на групи має ряд переваг, що дозволяє визначити кількість платників по кожній із окремих груп доходів.

Нині індивідуальні ставки податку на доходи фізичних осіб варіюють у

межах 10-50% (табл. 2).

2. Ставки податку на доходи фізичних осіб у Великобританії у 2015 р.

Корпоративний податок справляється з глобальних прибутків британських компаній-резидентів, державних корпорацій і некорпоративних асоціацій. Фірми, що не є резидентами Великобританії, сплачують корпоративний податок лише на прибутки від їх діяльності в цій країні. Справляння цього податку здійснюється за процедурою «pay and file» - «заплати і поклади в папку», що означає обов'язок компанії сплатити належний податок через 9 місяців після закінчення розрахункового періоду, а звіт подати ще через три місяці [1, с. 105].

Третій за величиною джерелом державних доходів є податок на додану вартість (ПДВ). Він був запроваджений у 1973 р. як фіскальна умова членства Великобританії в Європейському Союзі. За період застосовування цього податку, ставка його не одноразово змінювалася як в одну, так і в іншу сторону. З 1997 року до 2008 року основна ставка ПДВ становила 17,5%. На період з 1 грудня 2008 р. до 31 грудня 2010 р. з метою стимулювання економічної активності в умовах світової економічної кризи її було знижено до 15%. Однак надалі ставка ПДВ повернулась до рівня 17,5 % у 2010 р. та продовжила зростати і у 2015 р. сягнула рівня 20 %. Так, сьогодні існують різні ставки ПДВ, залежно від товарів або послуг, що надаються [9, с. 127]:

- стандартна ставка - 20 %;

- знижена ставка - 5 %;

- нульова ставка - 0 %.

Є також деякі товари та послуги, які звільнені від оподаткування та не є об'єктами оподаткування ПДВ, в таких випадках фірми не мають вимагати повернення податку, який було сплачено на товари проміжного виробництва. Акцизні збори справляються у Великобританії з таких основних товарів, як пиво, вино, міцні алкогольні напої, тютюнові вироби й пальне. Для цих товарів діє єдина ставка (за пінту, за пачку); тютюнові вироби обкладаються додатковим адвалерним податком у розмірі 24% від загальної роздрібної ціни товару. Акцизні збори змінюються щороку відповідно до інфляції [2, с. 37].

У Великобританії діє система обов'язкового державного соціального страхування, яка спочатку включала внески на страхування на випадок хвороб та безробіття, а потім і за умови виходу на пенсію пенсій та інших пільг. Система національного страхування була започаткована із прийняттям закону про страхування у 1911 та продовжила розвиток за уряду Клемент Еттлі в 1946 році.

Система обов'язкового державного соціального страхування передбачає сплату Національних страхових внесків (NIC) до Фонду національного страхування (National Insurance Fund), що здійснюється найманими працівниками та роботодавцями, а також самозайнятими особами. Фізичні особи можуть також вносити добровільні внески, для того щоб заповнити пробіл у їх запису внесків. Відрахування при цьому у сферу державних медичних послуг спрямовується лише 21% цих коштів, а решта використовується для фінансування соціальної допомоги [3, с. 41].

У фіскальному відношенні країна поділена на 15 податкових округів, яким підпорядковані 600 дільниць і 135 центрів збирання податків. Центральними фігурами податкової служби є збирачі податків і податкові інспектори, які підпорядковані окружним контролерам. Збирачі забезпечують надходження податків, у тому числі і стягнення в примусовому порядку, а контроль за правильністю податкових зобов'язань здійснюють інспектори. Представники громадськості також можуть брати активну участь у процесі оподаткування, до якого залучені і парламентські структури. У британській системі оподаткування платник не пасивний суб'єкт, а активний колега податкового органу. Такий порядок є ознакою правової держави і громадянського суспільства, що заслуговує на повагу і наслідування.

Висновки

Отже, податкова система Великобританії є однією з найстаріших і найрозвиненіших у світі. Для неї характерним є суттєве переважання прямих податків над непрямими та неактивна система соціального страхування, що в основному спрямована на фінансування соціальної допомоги. Так, у структурі податкових надходжень до бюджету Великобританії у 2015 р. майже половину займають прямі податки (49 % загальної суми), третину становлять непрямі податки (33 %) та лише п'яту частину складають внески на соціальне страхування (18 %).

Дослідження класифікаційних ознак британської податкової системи дало змогу сформувати висновок щодо простоти її побудови. Так, сучасна податкова система Великобританії складається з п'яти основних великих груп податків: прямі податки на доходи; непрямі податки; місцеві податки; податки на ділову активність; інші податки.

За результатами дослідження до особливостей британської податкової системи слід віднести також високий рівень централізації фіскальної системи, щодо якого серед країн Європейського Союзу Сполучене

Королівство посідає друге місце після Мальти. Останніми роками проведені реформи британської податкової системи спрямовані на залучення іноземного капіталу та підвищення інвестиційної конкурентоспроможності країни. Реалізація на практиці досвіду Великобританії сприятиме переходу до нової сталої та дієвої системи оподаткування, яка ґрунтуватиметься на поєднані передових методів та запозичених позитивних елементів із досвіду податкових систем зарубіжних країн, що дало б поштовх до посилення соціальної складової системи оподаткування.

Література