Фінансово-правове регулювання забезпечення фінансової безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Фінансово-правове регулювання забезпечення фінансової безпеки держави

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

РОМАНЮК ІРИНА ІГОРІВНА

Львів - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Приватному вищому навчальному закладі «Львівський університет бізнесу та права».

Науковий керівник:кандидат юридичних наук, доцент, Чистоклетов Леонтій Григорович, Приватний вищий навчальний заклад "Львівський університет бізнесу та права", доцент кафедри адміністративного права і процесу; фінансового права; інформаційного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, Чубенко Антон Григорович, Національна академія внутрішніх справ, ст.науковий співробітник, професор кафедри економіко-правових дисциплін;

кандидат юридичних наук, доцент, Назар Юрій Степанович, Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, начальник кафедри адміністративного права та адміністративного процесу.

Захист відбудеться «26» лютого 2015 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.140.02 у Приватному вищому навчальному закладі «Львівський університет бізнесу та права» за адресою: 79021 м. Львів, вул. Кульпарківська, 99, ауд. 221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приватного вищого навчального закладу «Львівський університет бізнесу та права» за адресою: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 99, ауд. 201а.

Автореферат розісланий «26» січня 2015 р.

В.о. ученого секретаря

спеціалізованої вченої ради М.В. Ковалів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

фінансовий безпека правовий

Актуальність теми. На теперішній час розвиток науки фінансового права тісно пов'язаний з тими кризовими явищами, що проявляються у формі загроз фінансовій безпеці держави. Правова неврегульованість низки питань, пов'язаних з забезпеченням фінансової безпеки нерідко зумовлена міждисциплінарним характером цієї проблематики, що вимагає використання нових теоретико-методологічних підходів у сукупності з дослідженням сучасного стану системи фінансово-правового регулювання. Окрім вагомого суспільного, економічного та наукового значення проблеми фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки держави до її невідкладного вирішення викликає положення абзацу першого статті 17 Конституції України, де забезпечення економічної безпеки (частиною якої визнається фінансова) поряд з захистом суверенітету та територіальної цілісності встановлено як найважливішу функцію держави, справу усього українського народу.

В умовах стрімкого зростання теоретико-методологічних та практичних викликів у зв'язку з неупинним процесом розвитку й ускладнення публічних фінансових правовідносин наука фінансового права не може залишатись осторонь досі невирішених гострих проблем міждисциплінарного характеру. Нині вчення про фінансову безпеку у межах фінансово-правової доктрини в Україні набуло значного поширення порівняно з іноземними країнами. Частково така увага наукового співтовариства пов'язана з загрозами, котрі протягом тривалого часу підривали стабільність державної фінансової системи, уповільнювали її розвиток, не давали змоги досягти рівня ефективності та захищеності, характерного для фінансових систем розвинутих країн світу. Не слід відкидати також об'єктивні процеси розвитку суспільних відносин у сфері публічних фінансів, що потребують ретельно обміркованої правотворчої та правозастосовної стратегії. Унебезпечення системи державних фінансів від актуальних загроз потребує пильної уваги до якості фінансово-правового забезпечення регулювання суспільних відносин у цій сфері.

Значних зусиль до розвитку знань про фінансову безпеку доклали Архірейська Н. В., Барановський О. І., Беркімбаєв Р. Б., Дмитренко Е. С., Джерелейко С., Д'яконова І. І., Варналій З. С., Вигівська Ю. П., Герасимова В.В., Голинський Ю. О., Губенко І.В., Єрмошенко М. М., Іванов О. М., Іванова Н.Г Калантай А.М., Клоков Є.А., Комарницький І. М., Комарницький Б. М., Кондрат Е. Н., Куряков С.В., Марина А. С., Мішеніна М.С., Максимова Л.В., Назар Ю.С., Нечипорук Л. В., Омельченко Л. С., Паєнтко Т.В., Петрощук О., Поплавська М.В., Романовський М.В., Соколов Ю.А., Суміна І. В., Сухоруков А. І., Ткаленко С., Трунцевський Ю.В., Франів І. А., Федосов В. М., Цимбал П. В., Цимбалюк І.О., Чернєй В. В. Чистоклетов Л.Г., Чубенко А.Г. та ін. Утім, не зважаючи на значну дослідженість проблеми фінансової безпеки держави та методів її зміцнення, досі не було сформовано послідовних рекомендацій щодо шляхів удосконалення фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки. Це зумовлює актуальність та доцільність дослідження напрямів удосконалення фінансового права в частині регулювання суспільних відносин, пов'язаних із забезпеченням фінансової безпеки держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з Планом науково-дослідних робіт Приватного вищого навчального закладу (ПВНЗ) «Львівський університет бізнесу та права» на 2013 - 2016 рр., Пріоритетними напрямами розвитку правової науки на 2011 - 2015 рр. (Затверджені Постановою Зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 14-10 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Загальних зборів від 05.03.2012 р. № 4-12), у межах комплексної теми ПВНЗ «Львівський університет бізнесу та права» «Проблеми адміністративного права і процесу, фінансового права, інформаційного права в умовах розбудови правової держави». Тему дисертаційної роботи затверджено рішенням Вченої ради ПВНЗ «Львівський університет бізнесу та права» (Протокол № 10 від 31.05.2012 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування шляхів удосконалення фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки. Відповідно до визначеної мети сформовано наступні завдання дисертаційного дослідження:

-обґрунтувати теоретичні засади еволюції категорії «фінансова безпека» у фінансово-правовій доктрині за основними етапами розвитку наукової думки;

-дослідити сучасні підходи щодо трактування категорії «фінансова безпека»;

-сформувати загальну методику розв'язання наукового завдання обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки;

-встановити особливості об'єктивації категорії «фінансова безпека» у фінансовому праві;

-обґрунтувати рекомендації щодо закріплення принципу фінансової безпеки у нормативних фінансово-правових актах;

-обґрунтувати рекомендації щодо закріплення інституту фінансової безпеки у фінансовому праві.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки держави.

Предмет дослідження - фінансово-правове регулювання забезпечення фінансової безпеки держави.

Методи дослідження. Методологічним базисом дисертаційного дослідження стала сукупність загальнофілософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів пізнання. Діалектичний метод використано у підрозділах 1. 1., 1. 2 для обґрунтування теоретичних засад еволюції підходів щодо трактування категорії «фінансова безпека», підрозділі 2. 1 при формуванні загальної методики вирішення наукового завдання, підрозділі 3. 1 при встановленні співвідношення особливостей фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки на державному рівні та рівні місцевого самоврядування, 3.2 при дослідженні особливостей формування Концепції фінансової безпеки; за допомогою методу аналізу виокремлено та досліджено окремі сфери об'єктивації категорії «фінансова безпека» (п. 2. 2); метод синтезу дав змогу запропонувати рекомендації щодо формування Концепції, Стратегії фінансової безпеки (п. 3. 2); за допомогою методу експертного опитування та узагальнення підтверджено об'єктивність виокремлених інваріантів категорії «фінансова безпека» (п. 2. 1); статистичний метод застосовано при дослідженні основних тенденцій, що склались у сфері фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки (п. 2. 1); метод герменевтики використано при встановленні особливостей розкриття окремих аспектів фінансової безпеки у нормативних фінансово-правових актах (п. 2. 2, 3. 1); методологія виявлення змістового наповнення міждисциплінарних категорій знайшла застосування при виявленні інваріантів категорії «фінансова безпека» (п. 2. 1); формально-логічний метод застосовано при визначенні категорії «фінансова безпека» з урахуванням її внутрішнього змістового наповнення (п. 2. 1.); порівняльно-правовий метод дав змогу співставити особливості об'єктивації категорії «фінансова безпека» у вітчизняних та зарубіжних нормативних фінансово-правових актах (п. 2. 2).

Емпіричну основу дослідження склали: 1) норми Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів України та іноземних держав, монографії, наукові періодичні видання, автореферати дисертаційних досліджень; 2) аналіз та узагальнення практичної діяльності та звітів органів державної влади у сфері публічних фінансів, результати експертного опитування фахівців у сфері публічних фінансів, науково-педагогічних працівників юридичного профілю, практичних працівників органів державної влади.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших досліджень, у якому з позицій науки фінансового права сформовано комплекс рекомендацій щодо удосконалення фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки. Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується у науково-теоретичних положеннях, висновках та рекомендаціях, основними з яких є такі, що

уперше:

- обґрунтовано комплекс рекомендацій щодо удосконалення фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки держави, зокрема, запропоновано закріплення принципу фінансової безпеки у низці нормативних фінансово-правових актів, закріплення інституту фінансової безпеки у фінансовому праві шляхом прийняття Закону України «Про фінансову безпеку» на основі розробленого проекту Закону з урахуванням особливостей об'єктивації категорії «фінансова безпека» та її інформаційного наповнення;

удосконалено:

- понятійно-категорійний апарат фінансового права шляхом обґрунтування доцільності включення у нього категорії «фінансова безпека»;

- визначення категорії фінансова безпека на основі виявлених категорійних інваріантів: фінансову безпеку запропоновано розглядати як міждисциплінарну категорію, що об'єктивуючись проявляється у вигляді такого стану правового регулювання фінансової системи держави, за якого гарантується захист національних інтересів у фінансовій сфері, стабільність, розвиток та ефективність фінансової системи і її підсистем та їх захищеність від загроз незалежно від джерела походження;

- фінансово-правові підходи щодо трактування принципу фінансової безпеки як одного з найважливіших принципів фінансового права;

- наукові уявлення щодо вимог до структури та змісту Концепції і Стратегії фінансової безпеки;

- теоретичні підходи до виокремлення суб'єктів забезпечення фінансової безпеки серед кола суб'єктів фінансового права;

- теоретико-методологічні підходи щодо узгодження мети діяльності суб'єктів фінансового права з принципом фінансової безпеки;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні засади забезпечення фінансової безпеки з позиції фінансового права;

- сучасні підходи щодо трактування категорії «фінансова безпека»;

- наукові уявлення про фінансово-правові відносини, пов'язані із забезпеченням фінансової безпеки;

- використання філософсько-правової методології виявлення змістового наповнення міждисциплінарних категорій при дослідженні категорії «фінансова безпека» з позицій фінансового права.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформовані теоретичні положення логічно доведені до форми конкретних рекомендацій, придатних у впровадження Верховною Радою України та органами державної влади у сфері публічних фінансових правовідносин, а також у їх використанні:

- у правотворчій діяльності - на основі проведеного дослідження запропоновано рекомендації, щодо внесення змін і доповнень у нормативні фінансово-правові акти (підрозділи 3.1, 3.2), розроблено проект Закону України «Про фінансову безпеку» (Додаток Д);

- у правозастосувальній діяльності в роботі органів державної влади, інших організацій при забезпеченні фінансової безпеки держави засобами фінансово-правового регулювання (акт впровадження Міжнародний антикримінальний та антитерористичний комітет від 3.12.2014 р. № 11);

- у навчальному процесі під час підготовки навчально-методичних матеріалів і викладанні навчально-юридичної дисципліни «Фінансове право» (акт впровадження ПВНЗ «Львівський університет бізнесу та права» від 20.10.2014 р.);

- у правовиховній діяльності при роз'ясненні необхідності додержання фінансово-правового принципу фінансової безпеки при здійсненні професійної трудової діяльності у сфері державних фінансів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем самостійно, викладені наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист є особистою розробкою автора.

Апробація результатів дослідження. Положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювались на засіданнях кафедри адміністративного права і процесу, фінансового та інформаційного права ПВНЗ «Львівський університет бізнесу та права». Окремі наукові результати, одержані автором, стали предметом обговорення на міжнародних науково-практичних конференціях «Розвиток національної економіки в умовах євроатлантичної інтеграції та світової фінансової кризи» (м. Чернівці, 5-6 березня 2009 р.); «Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Дніпропетровськ, 10-20 березня 2009 р.); «Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України» (м. Сімферополь, 15 квітня 2009 р.); «Науково-методологічні засади і механізми виходу України та інших європейських держав з фінансово-економічної кризи» (м. Чернівці, 2010 р.); «Перспективи розвитку і актуальні проблеми України та країн світу» (м. Львів, 15-16 листопада 2012 року); «Україна і світ в контексті глобальних трансформацій», 16-17 травня 2013 року); «Стратегії політики безпеки у ХХІ столітті» (м. Львів, 23-25 жовтня 2013 року).

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення і висновки дисертаційного дослідження викладено у 5 одноосібних наукових статтях у фахових виданнях з юридичних наук, зокрема 1 науковій публікації в іноземному періодичному науковому виданні, включеному до міжнародних наукометричних баз та 7 публікаціях у збірниках тез міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що об'єднують шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (200 одиниць), шести додатків на 20 сторінках та містить три рисунки. Повний обсяг дисертації становить 208 сторінок, з них загальний обсяг тексту - 161 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію щодо особистого внеску здобувача, наведено дані про апробації та публікації результатів дисертаційного дослідження, обсяг і структуру дисертації.

Розділ 1 «Теоретичні засади еволюції категорії «фінансова безпека» у фінансово-правовій доктрині» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1. 1. «Основні етапи еволюції наукової думки за розв'язуваним науковим завданням» розкриваються теоретичні підходи, що склались за час еволюції наукової думки за розв'язуваним науковим завданням.

Встановлено, що наука фінансового права в своєму розвиткові пройшла низку етапів. З огляду на предмет науки фінансового права як сукупності знань про фінансове право та публічну фінансову діяльність, можливо виокремити чотири періоди у її розвитку. Це початковий етап (з V ст. до н. е. до XVII ст. н. е.), етап становлення фінансової науки (з XVIIст. до XІХ ст.), етап розвитку науки фінансового права (XІХ - ХХ ст.), сучасний етап (з поч. ХХІ ст. - до наших днів).

На початковому етапі зароджувалась економічна наука й поряд з тим філософами, практиками, ученими досліджувались окремі питання публічної фінансової діяльності, й, зокрема, її правового регулювання. На етапі свого становлення фінансова наука розвивалась поряд з розв'язком ключових проблем політекономії. Основними представниками цього етапу, котрі зробили великий внесок у розбудову підвалин фінансової науки, а відтак й фінансового права були Ф. Кене, А. Тюрго, А. Сміт та Д. Рікардо, Ф. Юсті, І. Зоннефельс, К. Г. Рау. У межах етапу розвитку фінансового права трудились дореволюційні вчені В. Лебедєв, І. С. Іловайський, І. І. Янжул, І. Тарасов, М. Алексеєнко, Д. Львов. Після жовтневої революції наукові дослідження фінансово-правового характеру зійшли на спад, досліджувались лише окремі аспекти публічної фінансової діяльності. Відродженню фінансово-правової науки посприяв захист Ю. А. Ровинським кандидатської дисертації за темою «Предмет радянського фінансового права», згодом до розробки фінансово-правових проблем долучались й інші визначні вчені. На сучасному етапі проблемами фінансового права займаються такі вітчизняні вчені як Л. К. Воронова, П. С. Пацурківський, Л. А. Савченко, М. І. Кучерявенко, Н. Ю. Приштва, Т. А. Латковська, Є. О. Алісов, І. Б. Заверуха, А. А. Нечай, О. А. Музика-Стефанчук, А. Й. Іванський, М. П. Кучерявенко, Т. А. Латковська, О. П. Орлюк й ін. та зарубіжні - К. Бруммер, Р. Порта, А. Шлейфер, Р. Вішни, В. Лоуетт, Дж. Ашер, М. В. Карасева, Е. Ю. Грачева, Ю. А. Крохіна, О. Н. Горбунова та інші.

У зарубіжній науковій думці нині питання фінансової безпеки держави не є широко розробленим. Переважно цього окремих аспектів, що стосуються питання безпеки державних фінансів зарубіжні вчені торкаються у межах досліджень, присвячених державному фінансовому регулюванню. Так, у праці Рікардо Де Каріа (Riccardo De Caria) розглядаються окремі питання мети державного регулювання фінансових ринків. У контексті забезпечення безпеки фінансової системи Р. де Каріа наголошує на таких цілях державного регулювання як забезпечення усунення падінь ринків, пом'якшення ризиків та захист споживачів фінансових послуг і інвесторів. Дослідження проблем, пов'язаних з державним регулюванням фінансової системи знаходимо у збірці праць «Understanding the economic rationale for legal services regulation - A collection of essays», де йдеться, зокрема, про важливість правового регулювання фінансових послуг та необхідність підвищення його ефективності, важливість забезпечення стабільності та захисту від ризиків.

Актуальним проблемам державного регулювання фінансових ринків присвячено увагу Л. Зінгалесом (L. Zingales), котрий розглядає особливості та наслідки втручання держави (правового регулювання) у фінансовій системі. Фактично у дослідженні закладається підґрунтя щодо переходу від вчення про фінансову безпеку держави (сфера публічних фінансів) до сфери приватних фінансів. Деяку інформацію стосовно правового регулювання фінансової системи можливо почерпнути з праці Дж. С. Коффі (John C.Coffee). Проте слід зазначити, що ні у цій, ні у інших аналізованих працях терміну «фінансова безпека» вжито не було, що наводить на міркування про певну перевагу у розвитку вітчизняної фінансово-правової науки у питаннях, що стосуються державного регулювання суспільних відносин у фінансовій сфері, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки у фінансовій сфері та фінансової безпеки зокрема.

У підрозділі 1. 2. «Доктринальні підходи до обґрунтування категорії «фінансова безпека» досліджено основні підходи, що склались у сучасній юридичній науці з приводу обґрунтування категорії «фінансова безпека».

На основі опрацювання наукових та правових джерел доведено, що важливим нормативним актом, що на нормативному рівні формує уявлення про особливості потрактування категорії «фінансова безпека» є Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» від 29.10.2013 № 1277. Актуальними нормативними актами, що стосуються урегулювання окремих питань, пов'язаних з забезпеченням фінансової безпеки держави є Закон України «Про основи національної безпеки України», Указ Президента України «Про Стратегію національної безпеки України» та Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері».

Виявлено, що у окреслених нормативно-правових актах, а також у більшості інших, котрі регулюють суспільні відносини, що виникають з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів за винятком Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України», Митного кодексу України, а також Розпорядження КМУ «Про Стратегію розвитку системи управління державними фінансами» не застосовується термін «фінансова безпека».

Невизначеність у потрактуванні поняття фінансової безпеки у сучасній фінансово-правовій науковій думці пронизує значну кількість фінансово-правових досліджень. На сучасному етапі еволюції наукової думки з проблем фінансової безпеки та її місця у фінансовому праві дослідницькі пріоритети все більше зміщуються в сторону міждисциплінарного характеру проблеми. Попри це, зберігається превалююча значимість методології фінансово-правових учень.

У науковій думці сучасності простежується низка закономірностей, котрі свідчать про недостатню наукову обґрунтованість переходу від гносеологічних засад потрактування категорії «фінансова безпека» до формування рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері забезпечення фінансової безпеки. Встановлено, що спроби пояснення сутності категорії «фінансова безпека» та формування відповідної термінології, що існували у вітчизняній науці не дають ефективних результатів у зв'язку застарілістю використовуваного методологічного апарату. Нові виклики, що постають перед юридичною наукою вимагають підбору й нових методів вирішення наукових проблем. В умовах слабкої інтеграції української юридичної науки в світові наукові мережі, відмінностей у підходах до дослідження суспільних явищ, недоступними стають передові методи розв'язання наукових завдань. З метою обґрунтування фінансової безпеки як категорії фінансового права та надання рекомендацій щодо змін фінансового законодавства стосовно уведення терміну «фінансова безпека» доцільно сформувати нові уявлення про загальну методику вирішення наукового завдання та проаналізувати сучасні тенденції щодо об'єктивації категорії у фінансовому законодавстві, у фінансово-правових суспільних відносинах.

Розділі 2 «Аналіз фінансово-правових засад забезпечення фінансової безпеки» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2. 1. «Загальна методика розв'язку наукової проблеми обґрунтування рекомендацій щодо закріплення фінансової безпеки як інституту фінансового права» обґрунтовано загальну методику розв'язку наукової проблеми дисертаційного дослідження.

Доведено, що ХХІ століття поставило нові виклики перед національними фінансовими системами. Це циклічні політичні та фінансово-економічні кризи, правовий нігілізм у фінансовому секторі, тіньова економіка та корупція і багато інших. Вирішення наукової проблеми закріплення фінансово-правового інституту фінансової безпеки залежить від актуальних тенденцій та закономірностей, котрі формувались у правовому полі протягом останніх десятиліть. Перехід до ринкової форми господарювання і зміна національного фінансового законодавства що супроводжувала ринкові трансформації призвели до появи нових форм і методів забезпечення фінансової безпеки, активізували дослідження цієї проблеми не лише у межах економічної науки але й фінансового, адміністративного, кримінального права.

Сучасне розуміння фінансової безпеки формується у доктрині фінансового права з урахуванням низки нормативно-правових актів, зокрема Закону України «Про основи національної безпеки України» та Розпорядження КМУ від 15 серпня 2012 р. № 569-р «Про схвалення Концепції забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері».

Посилення позицій фінансового права у забезпеченні національної безпеки держави має відбуватися з виділенням нових напрямів наукових досліджень та інтеграції їх результатів у національне законодавство задля вирішення актуальних проблем фінансової безпеки держави. Ескалація політичних й економічних конфліктів в Україні викрила низку проблем фінансово-правового характеру, що досі вирішувались за допомогою неефективних й несистемних заходів.

Встановлено, що необхідною умовою забезпечення національних інтересів у сфері формування, розподілу та використання публічних фондів необхідно є методологічно обґрунтоване дослідження сутності категорії «фінансова безпека» з позиції фінансового права.

Оскільки донині, попри свою актуальність, проблема фінансової безпеки як категорії саме фінансового права залишається мало розробленою, що, зокрема, є свідченням новизни дисертаційного дослідження, при обґрунтуванні обраного напряму досліджень необхідно враховувати міждисциплінарну сутність категорії «фінансова безпека». Актуальні тенденції в фінансово-правових наукових дослідженнях сучасності перебувають у тісній залежності зі змінами, що відбуваються в фінансовій системі України. Наявність низки невирішених проблем, котрі активізували свій згубний вплив від проголошення незалежності Україною зумовлює підсилюючий ефект різноманітних кризових явищ, що відбуваються в фінансовій системі сьогодні.

Глобальна фінансово-економічна криза 2008 - 2009 років до того, як наклала відбиток на українську економіку могла розглядатись як загроза зовнішнього характеру внутрішній фінансовій безпеці суверенної України. Проте сприятливий ґрунт - значна за обсягом тіньовизація економіки, неухильне зростання корупції, погіршення інвестиційного клімату, проблеми бюджетної та податкової сфери, призвів до того, що наступ глобальної фінансової кризи набув небаченого розмаху й багато у чому визначив труднощі, які українська наука фінансового права намагається подолати до сьогодні.

Загальна методика дисертаційного дослідження, що включає як загальнонаукові так і спеціальні методи повинна відповідати напряму дослідження, корелює з тенденціями та закономірностями розвитку громадянського суспільства, на покращення умов співжиття у якому спрямовуються спільні зусилля тисяч учених. Гуманістичний пріоритет у фінансово-правових дослідженнях є аксіологічним мірилом цінності науки фінансового права для вирішення нагальних проблем, без яких людство не може рухатись далі у своєму розвитку. Гіпотеза про необхідність вивчення фінансової безпеки як категорії фінансового права розглянута нами об'єктивно та неупереджено, з застосуванням сучасного наукового методологічного апарату юридичної науки.

Аналіз теоретичних засад фінансової безпеки формує актуальні уявлення про інформаційні потоки, у основі яких є наукові розвідки вітчизняних та зарубіжних вчених. Відтак для остаточного обґрунтування інваріантів категорії здійснено перехід від одержаних теоретичних знань до дослідження практичної сторони питання.

При дослідженні категорії «фінансова безпека» виникає проблема встановлення особливостей її об'єктивації у законодавчих і підзаконних нормативно-правових і організаційно-розпорядчих актах, що врегульовують фінансово-правові відносини.

У підрозділі 2. 2. «Особливості об'єктивації категорії «фінансова безпека» у фінансовому праві» на основі аналізу об'ємного пласту українських та іноземних правових актів доведено, що гіпотеза щодо об'єктивації категорії «фінансова безпека» у системі фінансового законодавства України є небезпідставною. Це дозволяє твердити про об'єктивність існування принципу фінансової безпеки, додержання якого законодавцем уможливлює об'єктивацію категорії «фінансова безпека» без виділення спеціальних фінансово-правових механізмів забезпечення фінансової безпеки та без застосування відповідної термінології. На думку автора, в умовах недостатньої розробленості фінансово-правовою наукою концепції фінансової безпеки у фінансовому праві такий підхід на сьогоднішній день виправдовує себе. Проте з розвитком фінансово-правового учення про фінансову безпеку та з урахуванням необхідності посилення національної безпеки у фінансовій сфері необхідно вводити відповідну термінологію з урахуванням інваріантів категорії «фінансова безпека» та її об'єктивації у фінансовому праві.

На відміну від існуючих досліджень у сфері забезпечення державної фінансової безпеки встановлено, що дослідження проблеми забезпечення фінансової безпеки на сьогоднішній день потребують систематизації у зв'язку з розробкою нових методологічних підходів до розуміння категорії фінансової безпеки як такої, що функціонує у полінауковому просторі. З позиції автора, недоцільно зосереджуватись на інтуїтивному виокремленні тих чи інших частин категорії, необґрунтованому, стихійному формуванні термінології з огляду на сьогочасні потреби. Виконання дослідження у межах спеціальності фінансового права вперше уможливлює формування дієвих рекомендацій щодо юридичного закріплення інституту фінансової безпеки, удосконалення фінансово-правового регулювання суспільних відносин з приводу забезпечення фінансової безпеки.

Дослідження категорії «фінансова безпека» вперше у вітчизняній науці здійснено з використанням методології виявлення внутрішнього наповнення (інваріантів) категорії (автор методології - д. ю. н. Мельничук Н. Ю.). Використання цієї методології сприяло одержанню науково-обґрунтованих результатів, рекомендацій, придатних до впровадження у правотворчий та правозастосовний процес. Використання загальнонаукових та спеціальнонаукових методів та підходів забезпечило додаткову надійність одержаних результатів. Сформована загальна методика дослідження на відміну від інших підходів, уперше дає змогу довідатись про інформаційне наповнення категорії «фінансова безпека», простежити тенденції, характерні для об'єктивації категорії у фінансово-правових відносинах, виокремити закономірності такої об'єктивації.

З використанням методології проникнення у тіло категорії встановлено, що фінансова безпека держави є міждисциплінарною категорією, дослідження якої на сьогоднішній день переважно здійснюється у межах економічних наук, хоча об'єктивація цієї категорії відбувається передусім у межах суспільних відносин, що складають предмет фінансово-правового регулювання. Відтак встановлено, що забезпечення фінансової безпеки держави безпосередньо залежить від якості нормативно-правового регулювання суспільних відносин, що є предметом фінансового права.

Таким чином останні тенденції у розвитку наукових підходів до потрактування категорії «фінансова безпека» вказують на те, що нині об'єктивація цієї категорії характерна для усіх підгалузей фінансового права. Відтак встановлено, що потребує глибшого дослідження сутність інваріантів категорії «фінансова безпека», зокрема співвідношення фінансової безпеки та національних інтересів у фінансовій сфері, визначення суб'єктів фінансового права, задіяних у забезпеченні фінансової безпеки, виявлення шляхів вдосконалення системи фінансового права України з метою відображення фінансової безпеки як категорії фінансового права та закріплення фінансово-правового інституту фінансової безпеки.

Розділ 3 «Рекомендації щодо удосконалення системи фінансового права шляхом закріплення фінансової безпеки як його інституту» містить два підрозділи.

У підрозділі 3. 1. «Удосконалення фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів фінансового права у сфері забезпечення фінансової безпеки держави» розглянуто основні шляхи реформування фінансово-правового регулювання діяльності суб'єктів фінансового права з приводу забезпечення фінансової безпеки.

Доведено, що важливим питанням забезпечення фінансової безпеки є встановлення відповідності мети діяльності суб'єктів фінансового права принципові фінансової безпеки у контексті виконання їх функцій. Відтак проаналізовано нормативну базу, що визначає порядок діяльності органів державної влади з огляду на встановлення їх ролі у забезпеченні фінансової безпеки України та здійснено порівняння з фінансово-правовими актами інших країн. Встановлено, що основними суб'єктами фінансового права у сфері забезпечення фінансової безпеки є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет міністрів України, органи виконавчої та судової влади, що проводять діяльність, метою якої є захист національних інтересів у сфері забезпечення фінансової безпеки держави на основі чинного законодавства.

З огляду на те, що суб'єктом фінансового права, що діє у сфері забезпечення фінансової безпеки є і такий суб'єкт, у переліку повноважень, обов'язків якого на нормативному рівні не закріплено додержання принципу фінансової безпеки. Принцип фінансової безпеки нині розглядається фахівцями у галузі фінансового права як один з найважливіших принципів фінансової політики та фінансової діяльності. Цей принцип нині є малорозробленим у науці фінансового права, а у допомозі при його розшифруванні має стати вірне розуміння усіх інваріантів категорії «фінансова безпека» та їх врахування у правотворчій та правозастосовчій діяльності у сфері фінансового права.

Забезпечення фінансової безпеки повинне відбуватись у рамках тісної взаємодії усіх суб'єктів фінансового права з урахуванням необхідності додержанням принципу фінансової безпеки. Ця взаємодія має бути урегульована комплексом нормативно-правових актів. На підставі проведених досліджень обґрунтовано рекомендації щодо внесення змін до законодавства України, що стосується урегулювання діяльності суб'єктів фінансового права, котрі є сторонами публічних правовідносин з приводу забезпечення фінансової безпеки держави. Першим кроком з огляду на нагальність питання щодо урегулювання суспільних відносин з приводу забезпечення фінансової безпеки у цьому напрямі має стати законодавче закріплення принципу фінансової безпеки шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про страхування».

У підрозділі 3. 2. «Напрями вдосконалення нормативно-правового регулювання фінансових правовідносин з забезпечення фінансової безпеки» наведено рекомендації щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення фінансової безпеки держави.

Встановлено, що фінансово-правові норми, що нині регулюють суспільні правовідносини з приводу забезпечення фінансової безпеки потребують суттєвого доопрацювання. Опитування експертів, науково-педагогічних працівників, практичних працівників у сфері фінансового права, аналіз наукових джерел, звітів фінансово-контрольних органів, практики діяльності державних фінансових органів довело правильність гіпотези щодо об'єктивації категорії «фінансова безпека» у фінансовому праві. Відтак поряд з актуальними нині напрямами щодо приведення вітчизняного фінансового права у відповідність з європейськими стандартами, для кращого урегулювання правовідносин, що об'єктивно існують у сфері забезпечення державної фінансової безпеки необхідно провести комплексне удосконалення фінансового законодавства. Домінуючою методологічною основою, що визначатиме підхід до реформування нормативно-правових засад фінансової безпеки став системний підхід.

Проаналізувавши низку праць, автори яких стверджували, що для забезпечення фінансової безпеки обов'язковими реальними кроками має стати прийняття базового, фундаментального нормативно-правового акту на законодавчому рівні, автор дійшов висновку, що основними формами, у яких науковці бачать узагальнення досягнень фінансово-правової науки в плані забезпечення фінансової безпеки є «концепція», «стратегія», «план заходів з забезпечення фінансової безпеки», Закон України «Про фінансову безпеку» тощо. Проте нині не вироблено обґрунтованих рекомендацій щодо закріплення фінансової безпеки як інституту фінансового права.

Відтак рекомендовано такий алгоритм введення категорії «фінансова безпека» у систему фінансового права:

1. Законодавче закріплення фінансово-правового інституту фінансової безпеки:

а) затвердження Кабінетом міністрів України Концепції фінансової безпеки України, Стратегії фінансової безпеки України, Плану дій щодо реалізації положень Стратегії фінансової безпеки;

б) затвердження на рівні міністерств, відомств локальних планів щодо виконання заходів, передбачених Планом дій щодо реалізації положень Стратегії фінансової безпеки;

в) внесення змін у фінансове законодавство України з метою включення принципу фінансової безпеки у перелік базових принципів державного регулювання фінансової системи;

г) формування нормативної бази організації, проведення та контролю заходів щодо забезпечення фінансової безпеки.

д) прийняття Закону України «Про фінансову безпеку»;

2. Реалізація заходів щодо забезпечення фінансової безпеки:

а) визначення єдиного централізованого суб'єкта забезпечення фінансової безпеки;

б) організація структурних підрозділів міністерств, відомств щодо забезпечення фінансової безпеки чи виділення в штатному розписі посади фахівця з забезпечення фінансової безпеки або внесення відповідних змін в посадові обов'язки осіб, чия діяльність пов'язана з забезпеченням фінансової безпеки;

в) підготовка та добір фахівців, здатних організувати та провести на належному рівні усі передбачені заходи з забезпечення фінансової безпеки;

г) проведення попереджувальних заходів щодо мінімізації загроз фінансовій безпеці;

д) управління ситуаціями, коли загрози реалізувались з метою недопущення значних втрат та попередження повторного настання таких ситуацій;

е) притягнення до відповідальності осіб, чиї дії чи бездіяльність поставили під загрозу фінансову безпеку держави.

3. Контроль за забезпеченням фінансової безпеки та регулювання системи фінансової безпеки:

а) здійснення у межах контрольних повноважень суб'єктів забезпечення фінансової безпеки контролю за належною реалізацією усіх запланованих заходів;

б) встановлення осіб, відповідальних за порушення норм, пов'язаних із забезпеченням фінансової безпеки та притягнення їх до відповідальності;

в) подання пропозицій контролюючими органами щодо внесення змін у фінансове законодавство в частині покращення фінансово-правового регулювання відносин, пов'язаних із забезпеченням фінансової безпеки.

Встановлено, що реалізація вказаного алгоритму дасть змогу сформувати дієву правову систему державного регулювання відносин, пов'язаних із забезпеченням фінансової безпеки, попередити деморалізацію суспільства, викликану кризовими ситуаціями, що виникають у фінансовій системі України, вдосконалити якість фінансово-правового забезпечення регулювання публічних правовідносин щодо формування, розподілу та використання публічних фондів. Інститут фінансової безпеки, закріплений у законодавстві має відповідати низці вимог, зокрема:

- ґрунтуватись на вимогах верховенства права, конституційності, відповідати ратифікованим Україною міжнародним правовим нормам та європейським і світовим стандартам у сфері забезпечення фінансової безпеки;

- бути доступним та зрозумілим, за своєю суттю, позбавленим несуттєвих елементів, що не сприяють досягненню мети забезпечення фінансової безпеки, враховувати інваріанти категорії «фінансова безпека»;

- не вимагати надмірних ресурсів на своє утримання, відповідати принципу економності;

- враховувати інтереси широких верств населення;

- сприяти гармонійній взаємодії суб'єктів забезпечення фінансової безпеки у процесі здійснення ними своїх обов'язків.

Доведено, що необхідно розпочати масштабну наукову дискусію за участі громадян України, підприємств, організацій та установ, органів місцевого самоврядування, органів державної влади задля вироблення єдиного чіткого підходу до формування системи правового забезпечення фінансової безпеки держави. Дослухаючись до думки громади слід у найкоротші терміни забезпечити законодавче закріплення інституту фінансової безпеки у фінансовому праві; надати можливість суб'єктам фінансово-правових відносин ознайомитись з усіма положенням єдиної системи забезпечення фінансової безпеки; забезпечити неухильне дотримання норм права та невідворотність притягнення до відповідальності осіб, котрі вчинили дії, передбачені у фінансовому законодавстві як такі, що завдають шкоди фінансовій безпеці держави і тягнуть за собою юридичну відповідальність.

ВИСНОВКИ

У результаті виконання дисертаційного дослідження, проведеного на основі існуючих напрацювань у сфері державного регулювання публічних фінансових відносин щодо забезпечення фінансової безпеки держави, вітчизняних та іноземних нормативних фінансово-правових актів теоретично узагальнено і вирішено важливе актуальне наукове завдання з обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки. Виконання мети дисертації та поставлених завдань дозволило прийти до ряду висновків, що відрізняються від існуючих, запропонованих у працях вчених, котрі досліджували проблематику фінансової безпеки під фінансово-правовим кутом зору.

1. Обґрунтовано теоретичні засади еволюції категорії «фінансова безпека» у фінансово-правовій доктрині за основними етапами розвитку наукової думки. Доведено, що еволюція наукової думки за розв'язуваним науковим завданням тривала протягом тисячоліть. У зв'язку з формуванням фінансово-правової доктрини підіймались ті чи інші питання, що стосувались національної безпеки у фінансовій сфері, національних інтересів, стабільності, розвитку, ефективності фінансової системи держави та її захищеності від загроз. Існуючі нині напрацювання у сфері державного регулювання відносин, пов'язаних із забезпеченням фінансової безпеки у концептуальному відношенні багато в чому засновуються на теоретичних засадах, сформованих у межах наукових праць старовини.

2. Дослідження сучасних підходів до обґрунтування категорії «фінансова безпека» дозволило виявити низку доктринальних підходів до її потрактування, що містять незаперечне свідчення приналежності цієї категорії до категорійного апарату фінансового права. Разом з тим, у сучасній науковій думці спостерігається парадоксальна ситуація, коли фінансова безпека держави стає предметом вивчення передовсім економічних наук, у той же час переважна більшість дослідників стверджують, що необхідною умовою забезпечення фінансової безпеки є формування належної регулятивної нормативної бази, передовсім у фінансово-правовій площині. Разом з тим існує нині й певна обмеженість щодо застосування у нормативних фінансово-правових актах терміну «фінансова безпека», не закріпленим є принцип фінансової безпеки, а також відповідальності за дії чи бездіяльність, що призвели до порушення фінансової безпеки держави. Не зважаючи на значну поширеність об'єктивно існуючих суспільних відносин з приводу забезпечення фінансової безпеки досі в науковій думці практично відсутні рекомендації щодо включення фінансової безпеки до категорійного апарату фінансового права, законодавчого закріплення відповідного інституту фінансового права, внесення змін до нормативних фінансово-правових актів.

3. У контексті аналізу фінансово-правових засад забезпечення фінансової безпеки сформувати загальну методику розв'язку наукового завдання обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки. Встановлено, що відсутність єдиного методологічного підходу до потрактування категорії «фінансова безпека» як такої, що функціонує у полінауковому просторі, унеможливлює формування дієвих рекомендацій з закріплення інституту фінансової безпеки. Виконання дослідження у межах спеціальності фінансового права вперше дало підстави для формування дієвих рекомендацій щодо удосконалення фінансово-правового регулювання суспільних відносин з приводу забезпечення фінансової безпеки, зокрема закріплення фінансово-правового інституту фінансової безпеки. Дослідження категорії «фінансова безпека» вперше у вітчизняній науці здійснено з використанням методології виявлення внутрішнього наповнення (інваріантів) категорії, з урахуванням загальнонаукових та спеціальнонаукових методів. Сформована загальна методика уперше уможливила встановлення інформаційного наповнення категорії «фінансова безпека», простеження тенденцій, характерних для об'єктивації категорії у фінансово-правових відносинах, виокремлення закономірностей такої об'єктивації.

4. На основі аналізу нормативних фінансово-правових актів, а також наукових розвідок і результатів анкетного опитування експертів встановлено особливості об'єктивації категорії «фінансова безпека» у фінансовому праві. Виявлено, що категорія «фінансова безпека» включає інваріанти - незмінні інформаційні ядра: захист національних інтересів у фінансовій сфері, стабільність, розвиток, ефективність фінансової системи, її захищеність від загроз. У відповідності до виявлених інваріантів уперше запропоновано визначення фінансової безпеки як категорії фінансового права з урахуванням виявленого інформаційного наповнення цієї категорії: фінансова безпека - це міждисциплінарна категорія, що об'єктивуючись проявляється як стан правового регулювання фінансової системи держави, за якого гарантується захист національних інтересів у фінансовій сфері, стабільність, розвиток та ефективність фінансової системи і її підсистем та їх захищеність від загроз. На основі проаналізованих інформаційних потоків, що відображають об'єктивацію категорії «фінансова безпека» у підгалузях фінансового права встановлено, що для кожної з підгалузей можливо виявити форму об'єктивації категорії «фінансова безпека», яка змінюється у зв'язку зі зміною інформаційних полів інваріантів при незмінній сутності самих інваріантів.

5. У результаті проведеного дослідження сформовано рекомендації щодо удосконалення фінансово-правового регулювання забезпечення фінансової безпеки. Аналіз кола суб'єктів фінансового права у контексті об'єктивації категорії «фінансова безпека» показав, що переважна більшість їх може розцінюватись у якості суб'єктів забезпечення фінансової безпеки. При цьому було враховано необхідність узгодження мети діяльності суб'єктів фінансового права принципові фінансової безпеки у контексті виконання їх функцій. Принцип фінансової безпеки доцільно розглядати як один із найважливіших принципів фінансового права, державного регулювання фінансової системи. Встановлено утім, що нині лише у деяких фінансово-правових актах зустрічається термін «фінансова безпека», натомість принцип фінансової безпеки узагалі нормативно не закріплений. Попри це у основних фінансово-правових актах, що стосуються регулювання суспільних відносин у сфері публічних фінансів відбувається об'єктивація категорії «фінансова безпека», що свідчить про об'єктивний характер існування відносин з приводу забезпечення фінансової безпеки та необхідність удосконалення їх фінансово-правового регулювання. Відповідно до наведених міркувань рекомендовано внести низку змін та доповнень до чинних фінансово-правових нормативних актів, зокрема до Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про страхування» в частині закріплення принципу фінансової безпеки у відповідних підгалузях фінансового права.

6. Запропоновано напрями удосконалення нормативно-правового регулювання фінансових правовідносин з забезпечення фінансової безпеки. З метою формування рекомендацій щодо законодавчого закріплення інституту фінансової безпеки обґрунтовано низку фінансово-правових новацій, зокрема Концепції, Стратегії фінансової безпеки, Закону України "Про фінансову безпеку". З метою наукового обґрунтування змісту Концепції фінансової безпеки проаналізовано чинні нормативні акти, що містять відомості про концепції, покликані урегулювати відносини у сфері публічних фінансів. Встановлено особливості об'єктивації категорії «фінансова безпека» у цих концепціях, окреслено перспективи включення їх окремих елементів, а також положень фінансово-правових нормативних актів у Концепцію фінансової безпеки. Доведено, що Концепція фінансової безпеки повинна окреслювати загальні концептуальні засади забезпечення фінансової безпеки держави. Науково обґрунтовано на основі аналізу чинних нормативних актів, що містять відомості про стратегії, покликані урегулювати відносини у сфері публічних фінансів, особливості формування Стратегії фінансової безпеки, наведено основні вимоги до її формування, а також ймовірні перешкоди що можуть стати на заваді її реалізації. Встановлено, що остаточне закріплення фінансової безпеки як інституту фінансового права уможливиться лише з прийняттям Закону України "Про фінансову безпеку", а також Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема до Бюджетного та Податкового кодексів. Запропоновано проекти відповідних Законів. Відтак обґрунтовано алгоритм закріплення фінансової безпеки як інституту фінансового права з урахуванням сутності категорії «фінансова безпека» та особливостей об'єктивації її інваріантів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні

наукові результати дисертації

1. Романюк І. І. Юридична відповідальність за правопорушення у галузі фінансового права як умова зміцнення фінансової безпеки держави / І. І. Романюк // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. - 2013. - № 11. - С. 175-178.

2. Романюк І. І. Фінансово-правовий аспект еволюції категорії "фінансова безпека" / І. І. Романюк // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. - 2014. - № 12. - С. 81-85.

3. Romaniuk I. On theoretic grounds in the present-day treatment of financial security as a category under conditions of improvement as for financial-loyal regulating / I. Romaniuk // Legea єi viaюa. - 2014. - № 12\3. - С. 89 - 93.