Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Горбачова Анастасія Олексіївна

Ірпінь - 2014

Робота виконано у Національному університеті державної податкової служби України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Унинець-Ходаківська Валентина Павлівна, Національний університет державної податкової служби України, декан факультету фінансів та банківської справи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Косова Тетяна Дмитрівна, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), професор кафедри фінансів і кредиту;

кандидат економічних наук, доцент Терещенко Ганна Миколаївна, Державна навчально-наукова установа „Академія фінансового управління”, провідний науковий співробітник відділу фінансових ринків.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стабільний фінансовий ринок, який забезпечує ефективну акумуляцію і оптимальний розподіл фінансових ресурсів, є основою збалансованого перебігу економічних процесів у будь-якій країні. Глибина і системність кризових процесів, які розгорнулися на світових фінансових ринках у 2008-2009 рр., засвідчили недосконалість чинних підходів і системи державного регулювання фінансового ринку. Виникнення „мильних бульбашок” і хвиля банкрутств актуалізували завдання кардинального перегляду підходів до регулювання фінансового ринку.

На сучасному етапі магістральним напрямом удосконалення регулювання фінансового ринку є впровадження його ризик-орієнтованої системи, яка у західній літературі дістала назву „пруденційна”. Її упереджений характер і спрямованість на захист ринку від шоків забезпечують підтримання фінансової стабільності держави.

Окреслені проблеми повною мірою є характерними для фінансового ринку України як невід'ємної складової світового фінансового ринку. Труднощі стабілізації вітчизняного фінансового ринку, великий вплив на нього внутрішніх і зовнішніх шоків зумовлюють необхідність невідкладного покращення оцінки функціонування як фінансового ринку в цілому, так і його окремих сегментів, а також розробки системи заходів щодо недопущення і мінімізації таких ризиків. Науково обґрунтоване вирішення зазначених питань вимагає узагальнення та систематизації теоретичних і методичних проблем регулювання фінансового ринку України, а також вивчення зарубіжного досвіду з метою отримання нових наукових результатів, придатних для практичного впровадження в Україні.

Теоретико-методологічним проблемам розвитку ризик-орієнтованої (пруденційної) системи регулювання приділяють увагу іноземні фахівці, зокрема - Б. Валет, Г. Р. Вейд, Р. Додд, Ю. В. Редді, В.Сапорта, А. Сінх, Дж. Стіглер, Н. Суд, Д. Р. Такер, Дж. Тобіна, К. Уеда, Н. Хіраката, Р. Дж. Хобарт. Українські науковці, серед яких - О. Барановський, О. Гаманкова, В. Геєць, А. Гриценко, О. Корват, В. Корнєєв, Т. Косова, І. Кузнєцов, В. Міщенко, С. Міщенко, С. Науменкова, О. Новицький, І. Лютий, Г. Терещенко, Т. Унковська, В. Унинець-Ходаківська, І. Школьник, О. Юрчук, Л. Яременко та багато інших також здійснили вагомий вклад у дослідження ряду проблем розбудови національного фінансового ринку та системи його державного регулювання.

Незважаючи на великий вклад названих авторів у проблему стабілізації та вдосконалення регулювання фінансового ринку, все ж недостатньо розробленими залишаються теоретичні та практичні аспекти формування цілісної ризик-орієнтованої системи заходів щодо регулювання фінансового ринку. Сьогодні є необхідність у нових інструментах регулювання та способах їх застосування, які б найбільш повно враховували системний характер ризиків розвитку сучасного фінансового ринку. Цим зумовлені вибір теми дослідження, його мета і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану наукових досліджень Національного університету державної податкової служби України, а саме науково-дослідних робіт:

а) кафедри фінансових ринків за темою „Регулювання фінансових ринків у мовах глобалізації” (№ ДР 0113U002843), зокрема внесок автора полягає у розробці пропозицій щодо структурування заходів ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України,

б) кафедри банківської справи та фінансового моніторингу за темою „Діяльність банківських установ України в умовах трансформаційної економіки” (№ ДР 010U005845), у межах якої автором було здійснено оцінку впливу грошово-кредитного ринку на функціонування банківських установ,

а також Національного інституту стратегічних досліджень за темою „Структурна модернізація економіки України в умовах ризиків макроекономічної нестабільності” (№ ДР 0113U001158), у її межах автором проаналізовано проблеми функціонування фінансового ринку та обґрунтовано напрями вдосконалення монетарної політики щодо його регулювання для стимулювання інвестиційних процесів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України, спрямованої на підвищення його стійкості до шоків.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- визначити специфіку функціонування сучасного фінансового ринку та особливості системи його регулювання;

- дослідити зарубіжний досвід розробки і впровадження ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку;

- оцінити ризики функціонування окремих сегментів фінансового ринку України та дієвість заходів щодо їх мінімізації;

- виявити причини системності ризиків розвитку вітчизняного фінансового ринку;

- проаналізувати інституційні основи та визначити недоліки чинної системи регулювання і нагляду за фінансовим ринком в Україні;

- розробити концептуальні засади формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України;

- розширити сукупність індикаторів фінансової стабільності за рахунок доповнення їх індексом фінансової стабільності банківської системи;

- удосконалити структурування пруденційних інструментів регулювання фінансового ринку;

- обґрунтувати напрями вдосконалення ризик-орієнтованого регулювання фінансового ринку України.

Об'єктом дослідження є сукупність фінансових відносин, які виникають у процесі функціонування і регулювання фінансового ринку.

Предметом дослідження є теоретичні засади та практичні аспекти формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку в Україні.

Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність методів наукового пізнання, серед яких: діалектичний (при дослідженні базових категорій і концептуальних засад пруденційного регулювання та нагляду); історико-логічний (для вивчення та узагальнення досвіду інших країн у сфері регулювання фінансового ринку); системний (при дослідженні структури системи регулювання фінансового ринку, структуруванні факторів ризиків та інструментарію пруденційного регулювання і нагляду); функціональний (при аналізі тенденцій розвитку і заходів щодо регулювання різних сегментів фінансового ринку в Україні); аналітичний (при оцінюванні стійкості різних сегментів вітчизняного фінансового ринку); економіко-статистичні (при дослідженні динаміки фінансових процесів на валютному і фондовому ринках, а також на ринку банківських послуг в Україні).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють вітчизняний фінансовий ринок, статистичні дані Державної служби статистики України, Державної фіскальної служби України, Національного банку України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), офіційні звіти та аналітичні видання міжнародних організацій (МВФ, Ради з фінансової стабільності, ОЕСР, Світового банку та інших), наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених, періодичні видання і ресурси Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

удосконалено:

- поняттєвий апарат у сфері регулювання фінансового ринку щодо визначення терміну „ризик-орієнтована система регулювання”, де, на відміну від традиційного розуміння регулювання як процесу досягнення очікуваних змін у структурі та динаміці фінансового ринку, акцентовано увагу на спрямованості регулювання на підтримання безпечних параметрів його розвитку. Це забезпечить адекватність інструментів ризик-орієнтованої системи регулювання високій волатильності сучасних фінансових ринків;

- обґрунтування системного характеру ризиків фінансового ринку України за рахунок виявлення ряду причин, пов'язаних із проблемами реального сектору економіки, станом зовнішнього балансу, високим рівнем доларизації грошового обігу та фінансових операцій, відкритістю національної економіки до спекулятивних потоків капіталу. Це може слугувати базою для визначення завдань ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку щодо збалансування зв'язків між цим ринком і реальним сектором економіки;

дістали подальшого розвитку:

- підхід до поєднання прямих і непрямих методів у структурі ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку на основі врахування діалектичної взаємозалежності заходів державного впливу і рівня розвитку ринкових механізмів. Зокрема, запропоновано пом'якшувати вплив жорстких адміністративних інструментів мінімізації ризиків і контролю за станом фінансових установ додатковими заходами щодо захисту ринкових механізмів, що дає можливість нейтралізувати імовірні негативні макроекономічні та фінансові наслідки державного регулювання;

- сукупність індикаторів фінансової стабільності за рахунок доповнення їх індексом фінансової стабільності банківської системи (ІФСБС), який включає ризики ліквідності, рівня капіталізації, частки проблемних активів, показника валютного ризику і рентабельності активів. Це дозволить спростити і підвищити оперативність моніторингу процесу накопичення ризиків у банківській системі;

- структурування пруденційних заходів ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку за рахунок виокремлення, по-перше, пруденційних інструментів, які формують сприятливі загальні умови для функціонування фінансового ринку; по-друге, макропруденційних інструментів, які впорядковують зв'язки як між окремими фінансовими інституціями, так і між реальним і фінансовим секторами економіки; по-третє, мікропруденційних інструментів, які безпосередньо впливають на фінансовий стан учасників фінансового ринку. Такий підхід відповідає системному характеру ризиків, а тому підвищує ефективність їх регулювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України органами державної влади, що мають відповідні повноваження.

Окремі результати дисертаційної роботи було впроваджено у практичну діяльність:

- АТ „Український банк реконструкції та розвитку”, зокрема у процесі ризик-менеджменту для мінімізації ризиків ліквідності та валютних ризиків, що сприяло вдосконаленню процедури оцінки і вибору інструментів мінімізації цих ризиків для розширення кредитування в іноземній валюті (довідка № 779/7 від 11.12.2013 р.);

- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема у ході реалізації рекомендацій щодо підвищення відповідальності учасників маржинальної торгівлі за порушення її правил, що дозволило збільшити прозорість здійснення цієї торгівлі та посилити захист прав інвесторів (довідка № 04/8766/НК від 15.05.2014 р.);

Крім того, окремі результати дисертації використовуються у Національному університеті державної податкової служби України при викладанні дисципліни „Фінансовий ринок” (довідка № 30001/01-12 від 30.10.2013 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею, де викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання, яке полягає у розробці теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання фінансового ринку України.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на 4 науково-практичних конференціях: „Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів” (м. Ірпінь, грудень 2012 р.); „Фінансовий потенціал суб'єктів господарювання як чинник сталого розвитку ринкової економіки” (м. Харків, лютий 2013 р.); „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, лютий 2013 р.); „Сучасні проблеми фінансового моніторингу” (м. Ірпінь, квітень 2013 р.); „Фінансова безпека в системі забезпечення національних економічних інтересів” (м. Полтава, травень 2014 р.).

Публікації. Результати дослідження викладено у 10 публікаціях загальним обсягом 4 др. арк., з яких 1 - у міжнародному науковому виданні, 4 - у вітчизняних наукових фахових виданнях і 5 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 249 сторінок. Основний її зміст викладено на 204 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 29 рисунків (2 з них займає 2 окремі сторінки); 6 таблиць (2 з них займають 3 окремі сторінки); 9 додатків - на 20 сторінках. Список використаних джерел налічує 175 найменувань і розміщений на 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, визначено її мету та завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну, обґрунтовано практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - „Теоретико-методичні засади дослідження ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку” - проаналізовано сутність фінансового ринку як об'єкта регулювання; досліджено методологічні підходи до розвитку системи регулювання фінансового ринку; вивчено зарубіжний досвід формування організаційно-інституційних основ ризик-орієнтованого регулювання фінансового ринку.

Проведене дослідження теоретичних підходів до регулювання фінансового ринку засвідчило доцільність урахування діалектичної взаємозалежності рівня розвитку ринку і державного регулювання. Так, недостатньо розвинуті ринкові механізми саморегулювання та фінансово слабкі економічні агенти послаблюють здатність держави забезпечувати стабільність і ефективність ринку. Тим часом сильна держава здатна сформувати потужні ринкові механізми та ефективно вирішувати завдання узгодження суперечливих інтересів суб'єктів фінансового ринку у процесі конкуренції. Тому в умовах прискореного розвитку ринкових механізмів посилення державного регулювання фінансового ринку є об'єктивною тенденцією.

Встановлено, що особливості функціонування сучасних фінансових ринків великою мірою визначаються процесами фінансової глобалізації, які, з одного боку, поглиблюють структурну диференціацію цих ринків, а з іншого - посилюють взаємозв'язок їх сегментів. Сучасні фінансові ринки характеризуються такими особливостями, як складність, динамічність, волатильність, інформаційна непрозорість, відносна самостійність (відірваність від реального сектору економіки) і автономність, „розтягнутість” фінансових операцій у часі, інтегрованість в світовий фінансовий та економічний цикли. Ці особливості послаблюють ефективність чинних норм регулювання фінансового ринку і вимагають розвитку ризик-орієнтованого підходу до його регулювання на основі встановлення і дотримання пруденційних норм, які визначають безпечні межі діяльності фінансових посередників на ринку.

З'ясовано, що ключовою проблемою функціонування сучасного фінансового ринку є самопідтримуваний процес накопичення ризиків та їх системний характер. Висока ризиковість окремих фінансових інструментів та операцій на цьому ринку зумовлюють необхідність формування ризик-орієнтованої системи його регулювання, спрямованої на раннє виявлення ризиків, запобігання їх накопиченню і подолання наслідків кризових тенденцій. Під „ризик-орієнтованою системою регулювання фінансового ринку” запропоновано розуміти сукупність форм, методів та інструментів регулювання, спрямованих на забезпечення безпечних параметрів функціонування цього ринку та підтримання його здатності ефективно акумулювати та розподіляти фінансові ресурси під впливом внутрішніх і зовнішніх шоків. Йдеться не стільки про досягнення визначених орієнтирів для параметрів розвитку фінансового ринку, скільки про підтримання показників функціонування цього ринку у безпечному діапазоні шляхом поєднання прямих і непрямих методів у структурі ризик-орієнтованої системи його регулювання. Доповнення жорстких адміністративних інструментів контролю за станом фінансових установ заходами щодо захисту ринкових механізмів дозволяє пом'якшити регуляторний вплив держави на фінансовий ринок і нейтралізувати імовірність негативних макрофінансових наслідків державного регулювання. Такий підхід має безпековий характер, дає можливість істотно знизити витрати регулювання і забезпечує адекватність ризик-орієнтованої системи регулювання високій волатильності сучасних фінансових ринків. Структурну схему такої системи зображено на рис. 1.

Вивчення практики застосування різних моделей регулювання фінансового ринку у країнах ЄС, у США, Великобританії, Польщі, Казахстані та Росії дозволило встановити, що впровадження моделі інтегрованого єдиного нагляду знижує ризик конфлікту інтересів суб'єктів ринку. Специфічними рисами органів регулювання сучасного процесу консолідації регулювання і нагляду за діяльністю фінансового ринку є зміцнення позицій центрального банку, розширення їх наглядових функцій і повноважень, адже вони відіграють ключову роль у забезпеченні стабільного функціонування цього ринку.

За підсумками дослідження особливостей регулювання фінансового ринку у зарубіжних країнах зроблено висновки, що стали базою вдосконалення регулювання вітчизняного фінансового ринку, а саме:

- стратегічна мета його регулювання повинна полягати у забезпеченні розширеного фінансування реального сектору економіки;

- у період кризи фінансова стійкість економічних агентів залежить від рівня їх ліквідності, а тому ЦБ має перенести акценти в регулюванні депозитних корпорацій з контролю показників прибутковості на моніторинг коефіцієнта платоспроможності;

- серед джерел залучення коштів на фінансовий ринок основний акцент має бути зроблений на внутрішні джерела, а не на зовнішні;

- присутність іноземних інвесторів на вітчизняному фінансовому ринку здатна відіграти позитивну роль у підтриманні рівня ліквідності фінансової системи у період кризи;

- удосконалення регулювання діяльності фінансових посередників на фінансовому ринку має здійснюватися на основі міжнародних стандартів регулювання і нагляду, з урахуванням національних особливостей цього ринку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурна схема ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України.

Джерело: Складено автором.

У другому розділі - „Аналіз ризиків функціонування та практики регулювання фінансового ринку України” - досліджено дисбаланси и ризики у функціонуванні грошово-кредитного, валютного і фондового ринків України, а також особливості їх державного регулювання.

У роботі показано, що прискорені темпи розвитку фінансового ринку України протягом 2000-2007 рр. демонстрували перехід національної економіки до більш зрілого фінансового стану. Наростаючу „фінансіалізацію” України засвідчує, зокрема, збільшення частки цінних паперів у структурі банківських активів, що поглиблює розрив між реальним і фінансовим секторами економіки, формує передумови для виникнення „мильних бульбашок” на окремих сегментах фінансового ринку та знижує макроекономічну ефективність функціонування банківської системи, оскільки зростання капіталу банків не супроводжується кредитуванням реального сектору економіки. Недостатньо координовані регуляторні дії НБУ, Міністерства фінансів України, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг, були нездатні запобігти концентрації системного ризику на фінансовому ринку України в цілому і стабілізувати його окремі сегменти.

Для грошово-кредитного ринку властивим є ряд дисбалансів, які формують загрози його збалансованому розвиткові: недосконала структура каналів емісійного механізму; високий рівень доларизації; „розриви” у валютній і терміновій структурі кредитів і депозитів; невідповідність у темпах приросту грошової маси, капіталу, банківських активів і пасивів. Високий рівень доларизації депозитів і готівкового грошового обігу зумовлює тісний зв'язок стану грошово-кредитного і валютного сегментів фінансового ринку України і є одним з каналів поширення ризиків між його сегментами. За цих умов заходи НБУ щодо регулювання процентних ставок і кількості грошей в обігу шляхом проведення мобілізаційних операцій та операцій рефінансування, з одного боку, сприяють підтриманню валютної та грошово-кредитної стабільності. Водночас, з другого боку, відносно надлишкова грошова маса направляється на валютний ринок, а тому зниження процентних ставок по банківських кредитах не відбувається. Тобто, одні дисбаланси переходять в інші (табл. 1).

У процесі аналізу встановлено, що валютний ринок в Україні зазнає негативних впливів як через сплески попиту на валюту внаслідок не завжди виваженої грошово-кредитної політики, так і через незбалансованість джерел пропозиції валюти. У короткостроковому періоді девальвація гривні стримується за рахунок валютних інтервенцій НБУ та адміністративних важелів валютного регулювання. Проте глибинні фактори істотних дисбалансів попиту та пропозиції на валютному ринку України пов'язані з кризовим станом і непродуктивним розвитком національної економіки. Тому жорстке і тривале обмеження з боку НБУ коливань курсу гривні тільки шкодить економіці та робить неминучими чергову масштабну кризу і девальвацію гривні, яка розгорнулась у 2014 р.

Таблиця 1

Показники накопичення кредитного і процентного ризиків в Україні у 2007-2013 рр.

Показники	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2007-2013
Індекс зростання ВВП у поточних цінах, до попереднього року	1,32	1,32	0,96	1,19	1,22	1,02	1,0	2,48
Індекс зростання грошової маси М3, до попереднього року	1,52	1,30	0,94	1,23	1,15	1,13	1,20	3,56
Індекс зростання кредитів, наданих депозитними корпораціями, до попереднього року	1,74	1,72	0,99	1,01	1,09	1,02	1,08	3,59
у тому числі: нефінансовим корпораціям	1,62	1,70	1,04	1,08	1,15	1,05	1,1	4,11
домогосподарствам	1,96	1,75	0,86	0,87	0,96	0,93	1,02	2,34
іншим фінансовим корпораціям	2,22	1,65	1,43	0,96	1,22	0,98	1,15	6,91
Індекс зростання темпів споживчих цін, до грудня попереднього року	1,16	1,22	1,12	1,09	1,04	0,98	1,00	1,76
Індекс зростання внутрішнього боргу, до попереднього року	1,07	2,51	2,04	1,56	1,14	1,18	1,26	14,49

Джерело: Розраховано автором за даними офіційного сайту НБУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: < www.bank.gov.ua >.

У довгостроковому періоді для стабілізації валютного ринку необхідно застосувати заходи як щодо регулювання кон'юнктури валютного ринку, так і щодо впливу на інші сегменти фінансового ринку: мінімізувати розриви у валютних активах і пасивах фінансових установ та організацій шляхом коригування резервних вимог; вдосконалити інструменти регулювання банківської ліквідності, операцій на міжбанківському валютному ринку та зовнішньоторговельних операцій; покращити важелі валютного регулювання потоків капіталу для зменшення дефіциту платіжного балансу і стимулювання припливу прямих іноземних інвестицій; підвищити довіру населення до національної валюти.

У посткризовий період розвиток вітчизняного фондового ринку був нестабільним і залежав як від ситуації в економіці, так і від настроїв іноземних інвесторів. До загроз збалансованому розвиткові фондового ринку слід віднести недосконалість нормативно-правової бази щодо стимулювання індивідуальних інвесторів до інвестування коштів на цьому ринку; високу залежність від зовнішнього інвестування; невідповідність інфраструктури фондового ринку сучасним стандартам його організації щодо клірингу, ефективності функцій центрального контрагента, електронній звітності, розкриття інформації про позабіржові угоди тощо; зростаючу вартість фінансування потреб держави, через що фінансові ресурси відтягуються до державного сектору економіки; невизначеність у питаннях розмежування повноважень і співробітництва органів нагляду (особливо в регулюванні діяльності інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів); регуляторний арбітраж, пов'язаний з масштабним переміщенням вітчизняних капіталів до офшорних зон через значний податковий тиск.

Особливості становлення системи державного регулювання вітчизняного фондового ринку зумовлені тим, що він утворився в результаті широкомасштабної приватизації державного майна. Стихійний характер розвитку цього ринку ускладнив формування науково обґрунтованої системи його регулювання. Сьогодні фондовий ринок перебуває під безпосереднім впливом НБУ, НКЦПФР та Міністерства фінансів України, заходи яких не завжди узгоджуються. Це, у свою чергу, знижує результативність функціонування ринку і формує ряд ризиків. Магістральний напрям удосконалення регулювання фондового ринку України полягає у підвищенні його інвестиційної привабливості шляхом зниження витрат на операції з цінними паперами, посилення захисту прав акціонерів та інвесторів, збільшення розкриття інформації на цьому ринку і розвитку інститутів інфраструктури фондового ринку.

Подальший розвиток системи державного регулювання фондового ринку України повинен враховувати такі світові тенденції: універсалізація діяльності фінансових інститутів; зростання ролі інституційних інвесторів - страхових компаній, пенсійних фондів, інститутів спільного інвестування; впровадження міжнародних принципів фінансової звітності; удосконалення депозитно-клірингової діяльності; розробка системного підходу до регулювання операцій інвесторів із цінними паперами.

Аналіз ризиків для функціонування і практики регулювання окремих сегментів вітчизняного фінансового ринку дозволив встановити, що основні джерела таких ризиків пов'язані з проблемами реального сектору економіки, станом зовнішнього балансу, високим рівнем доларизації фінансових операцій і грошового обігу, відкритістю національної економіки до спекулятивних потоків капіталу. На цих засадах зроблено висновок про системний характер ризиків фінансового ринку України.

У процесі дослідження було показано, що чинна система регулювання фінансового ринку не здатна подолати його ризики через: недостатній ступінь незалежності окремих органів регулювання і нагляду за діяльністю фінансових установ; відсутність єдиної концепції регулювання окремих сегментів фінансового ринку зокрема і фінансового сектору в цілому; недосконалість механізму прийняття термінових антикризових рішень; недостатній рівень координації заходів з боку окремих регуляторів фінансового ринку. Це дало підстави для висновку про необхідність формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку, спрямованої на подолання системних ризиків, у тому числі на основі збалансування зв'язків між реальним і фінансовим секторами економіки.

У третьому розділі - „Напрями формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України” - запропоновано концептуальні засади формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України; досліджено специфіку її цілей та пруденційних інструментів; розроблено рекомендації щодо покращення відповідного інституційного забезпечення.

За результатами проведеного дослідження обґрунтовано, що стратегічною метою формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України має бути забезпечення його збалансованого розвитку та ефективного функціонування в умовах внутрішніх і зовнішніх шоків на основі управління системними ризиками. Завданнями ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку визначено оцінку ризиків діяльності окремих учасників фінансового ринку і здійснення певного виду операцій; управління та нагляд за системними ризиками і каналами їх поширення; розробку заходів щодо недопущення та виправлення дисбалансів фінансового ринку. Переваги ризик-орієнтованої системи регулювання ґрунтуються на її упередженості, комплексності та ризик-орієнтованості, які визначають комплексність і пролонгованість впливу пруденційних заходів, а також дозволяють подолати труднощі управління системними ризиками.

Науково обґрунтований і методично виважений підхід до формування ризик-орієнтованої системи регулювання вітчизняного фінансового ринку означає послідовність і поетапність у її формуванні (рис. 2).

Для формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України на принципах, визначених у документах міжнародних організацій, необхідно розробити і законодавчо затвердити відповідну програму, що включатиме:

- прогноз щодо накопичення системних ризиків за різних варіантів фінансово-кредитної політики;

- план заходів держави щодо мінімізації системних ризиків, а також оперативних дій у разі настання кризи;

- програму реструктуризації та розвитку фінансового ринку з метою зниження ризиків;

- систему заходів, спрямованих на управління ризиками (зокрема, підвищення капіталізації фінансового ринку та окремих його учасників);

- план створення системи моніторингу і оцінки системного ризику, покликаної визначати і оцінювати імовірність накопичення в економіці високоризикових короткострокових зобов'язань, критичне зниження ліквідності у банківській системі, імовірність спекулятивних атак і раптової втечі капіталу, підвищення інформаційної прозорості ринків, здатність регуляторів реалізовувати запобіжні заходи для недопущення настання кризової ситуації;

ризик фінансовий ринок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Етапи формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України.

Джерело: Розроблено автором.

- послідовність реалізації рекомендацій „найкращих” міжнародних практик і стандартів, розвиток програм інформаційного обміну між вітчизняними і закордонними фінансовими регуляторами, створення на цій основі системи ризик-менеджменту для попередження і послаблення майбутніх криз;

- напрями вдосконалення інституційної структури регулювання фінансового ринку (зокрема, розгляд можливостей формування мегарегулятора або робочої групи, створення системи контролю за виконанням пруденційних заходів).

Важливою складовою ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку є сукупність індикаторів фінансової стабільності. У такому контексті в роботі удосконалено змістовне наповнення та відповідно розрахунок індексу фінансової стабільності банківської системи (ІФСБС). За рахунок врахування рівня ліквідності банків, рівня капіталізації (показник адекватності капіталу), частки проблемних активів, валютного ризику та фінансової стійкості банків, що залежить від дохідності активів (1).

ІФСБС = 0,3 Ч (Л ? Р) - 0,15 Ч ПК - 0,20 Ч (ВР) + 0,15 Ч (РА) + 0,20 Ч (АК) (1)

де:

Л - спроможність банківської системи відповідати за своїми зобов'язаннями, що визначається як співвідношення ліквідних активів і короткострокових зобов'язань;

Р - гострота потреби банківської системи у підтримці ліквідності з боку центрального банку; розраховується як питома вага позик рефінансування НБУ у загальному обсязі залишків по депозитах у банківській системі;

ПК - частка проблемних кредитів у загальному обсязі активів;

ВР - валютний ризик, що визначається як відношення чистої відкритої валютної позиції до регулятивного капіталу, в свою чергу, чиста валютна позиція розраховується як різниця між сукупними валютними активами та сукупними валютними зобов'язаннями;

РА - рентабельність активів, яка розраховується як відношення чистих прибутків (втрат) до загальних втрат банківської системи;

АК - показник адекватності капіталу, що розраховується як відношення капіталу до ризик зважених активів.

Для зважування складових ІФСБС запропоновано використовувати вагові коефіцієнти, значення яких визначено на основі експертних оцінок та побудові трендових залежностей. Криза 2008-2009 р. засвідчила, що найбільш загрозливими ризиками є ризики ліквідності та валютні ризики, тому їх вагові коефіцієнти становлять 0,3 та 0,2. Інші вагові коефіцієнти визначені за залишковим принципом.

Оскільки значна частка проблемних кредитів, валютні ризики і ризики ліквідності, що обумовлюють гостроту потреби банків у рефінансуванні, негативно впливають на фінансову стабільність банківської системи, а достатній обсяг ліквідних активів, їх висока рентабельність і велике значення адекватності капіталу - позитивно, в процесі розрахунку ІФСБС зазначені показники враховуються з різним знаком для підкреслення різноспрямованості їх впливу.

Таблиця 2

Розрахунок індексу фінансової стабільності банківської системи

Показник	Нормативне значення	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Ризики ліквідності (Р)	До 5,0%	1,04	44,91	16,66	1,24	5,40	16,60	6,59
Показник адекватності капіталу (АК)	Не менше 10,0%	13,92	14,01	18,08	20,83	18,90	18,06	17,55
Частка проблемних кредитів від загального обсягу активів (ПК)	До 5%	1,30	2,27	9,35	11,24	9,61	8,89	8,33
Рівень ліквідності банків(Л)	Не менше 60%	39,93	32,99	35,88	91,19	94,73	90,28	88,27
Рентабельність активів (РА)	Не менше 1,0	1,50	1,03	-4,38	-1,45	-0,76	0,45	0,22
Валютний ризик (ВР)	До 10,0%	13,38	33,10	28,51	21,61	8,41	2,5	9,01
ІФСБС (розраховано за формулою 1 і нормативними значеннями показників)	Не менше 15,90	11,81	-7,58	1,62	24,93	27,34	23,95	25,0

Джерело: Розраховано за даними НБУ.

Зроблено висновок, що фінансово стабільною є банківська система, у якої ліквідність, адекватність капіталу та рентабельність активів знаходяться на рівні, який дозволяє розрахуватися за своїми зобов'язаннями, насамперед валютними, та витримати наявність проблемних кредитів. Розрахунок ІФСБС для України засвідчив, що після кризи 2008 рр. у 2010-2013 рр. стійкість банківської системи зросла та знаходилася на достатньо високому рівні (табл. 2).

Впровадження ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку має відбуватись узгоджено і у комплексі з такими важелями регулювання фінансового ринку, як монетарні та фіскальні. Для розв'язання цього завдання у роботі було вдосконалено структурування сукупності пруденційних інструментів: зокрема, крім макро- і мікропруденційних інструментів, рекомендовано включити ті макроекономічні заходи, що формують сприятливе середовище для безпечного функціонування фінансового ринку, а тому по суті є пруденційними інструментами „еx ante”. До таких заходів можна віднести збереження низькоінфляційного середовища; зниження фіскальних ризиків; мінімізацію монетарних ризиків щодо вдосконалення практики рефінансування банків; посилення дієвості дисконтної політики на основі дії „процентного коридору”; контроль за валютними ризиками шляхом врівноваження платіжного балансу; зниження ризиків банківської діяльності; контроль за ризиками циклічності.

Системним характером ризиків і пруденційних заходів щодо їх регулювання визначається необхідність рекомендації формувати мегарегулятор фінансового ринку. Проведений аналіз точок зору на моделі формування мегарегулятора дав підстави вважати за доцільне створення мегарегулятора в Україні спочатку на базі департаменту НБУ або у формі групи, що виконуватиме основні функції такого мегарегулятора. Основними завданнями цієї групи мають стати підготовка пропозицій про ключові напрямки розвитку вітчизняного фінансового ринку, щодо підвищення довіри до нього, захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг, ефективної інтеграції фінансового ринку України у світовий фінансовий простір, а також узгодження стратегій розвитку і планів заходів окремих секторів цього ринку.

Функціонування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку на засадах створення мегарегулятора дозволить якнайповніше реалізувати її цілі та функції, охопити пруденційними інструментами усі сегменти цього ринку, забезпечити координованість пруденційних заходів із заходами інших політик.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання з удосконалення теоретичних положень і обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку в Україні. Основні результати дослідження полягають у такому.

1. Дослідження теоретичних підходів до регулювання фінансового ринку засвідчило необхідність урахування діалектичної взаємозалежності рівня розвитку механізмів ринку та сили державного втручання в його функціонування. За існування недостатньо розвинених ринкових механізмів саморегулювання і фінансово слабких економічних агентів відповідно знижуються також вимоги до якості регуляторних заходів, що, у свою чергу, може негативно позначитися на здатності держави забезпечувати стабільність ринку. Тим часом фінансово міцні агенти ринку потребують сильного регуляторного впливу держави, яка здатна контролювати функціонування потужних ринкових механізмів та ефективно вирішувати завдання узгодження суперечливих інтересів. На цій основі зроблено висновок, що в Україні слабкість чинної системи державного регулювання фінансового ринку певною мірою пов'язана з недостатньо розвиненими механізмами його функціонування та фінансовою слабкістю економічних агентів.

2. Особливості функціонування сучасних фінансових ринків формуються під впливом фінансової глобалізації, що, з одного боку, поглиблює структурну диференціацію цих ринків, а з другого - посилює взаємозв'язок їх сегментів, а також надає їх функціонуванню таких ознак, як складність, динамічність, волатильність, інформаційна непрозорість, відносна самостійність (відірваність від реального сектору економіки) і автономність, „розтягнутість” фінансових операцій на певних часових періодах, „включеність” до світових фінансових циклів. Ці особливості формують передумови для накопичення системних ризиків.

3. У процесі дослідження зарубіжного досвіду було проаналізовано переваги й недоліки різних моделей регулювання фінансового ринку - інституціональної, двох вершин („Твін Пікс”) і єдиного нагляду. Вивчення практики функціонування різних моделей регулювання фінансового ринку в окремих країнах ЄС, у США, Великобританії, Польщі, Казахстані, Росії дозволило з'ясувати: по-перше, чим вищим є рівень концентрації фінансового сектору, тим ефективніше використовувати модель єдиного нагляду; по-друге, специфічна риса сучасного процесу консолідації нагляду за діяльністю фінансового ринку полягає у посиленні ролі, а також розширенні наглядових функцій і повноважень ЦБ. З цих причин зроблено висновок про доцільність поступового формування мегарегулятора на базі НБУ відповідно до підвищення рівня розвитку фінансового ринку України.

4. У ході дослідження встановлено, що протягом 2000-2007 рр. інтенсивність розвитку фінансового ринку України за відсутності достатньо дієвого інструментарію регулювання цього ринку зумовила наростання дисбалансів на окремих його сегментах. В Україні сформувалися волатильний і спекулятивний ринки, кон'юнктура яких залежить від стану міжнародних ринків капіталу. Потужним джерелом ризиків для функціонування вітчизняного фінансового ринку є макроекономічні та фінансові проблеми України, серед яких слід виокремити хронічно від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу; стагнацію економічної діяльності; відсутність структурних зрушень в економіці; незадовільний стан інвестиційно-інноваційної діяльності; високий рівень державного боргу; прискорені темпи зростання зовнішніх запозичень фінансових і нефінансових інститутів; відсутність розвинутої мережі внутрішніх інституційних інвесторів; низький ступінь участі населення у діяльності фондового ринку України. Переважно макроекономічний характер загроз і ризиків для функціонування вітчизняного фінансового ринку надає їм системного характеру.

5. Виявлено, що в окремі періоди розвитку вітчизняного фінансового ринку регуляторні заходи не завжди спрямовувалися на боротьбу з причинами виникнення дисбалансів, які ставали джерелом ризиків; вони спрямовувалися лише на регулювання їх наслідків. Так, застосування жорстких заходів для врівноважування валютного ринку в довгостроковому періоді негативно позначається на стані реального сектору економіки, що у свою чергу, не сприяє покращенню ситуації на фінансовому ринку в цілому. Для врахування тісної взаємозв'язаності реального і фінансового секторів економіки при застосуванні регуляторних заходів важливо сформувати ризик-орієнтовану систему регулювання фінансового ринку.

Під такою системою запропоновано розуміти сукупність форм, методів та інструментів регулювання, спрямованих на забезпечення безпечних параметрів функціонування цього ринку та підтримання його здатності ефективно акумулювати та розподіляти фінансові ресурси під впливом внутрішніх і зовнішніх шоків. Дослідження і розробка теоретико-методологічних засад формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку засвідчили, що її відмітними рисами є упередженість, комплексність, ризик-орієнтованість і безпековий характер. Основне завдання такої системи полягає в утриманні параметрів розвитку цього ринку у безпечних межах за умов збереження ефективності дії ринкових механізмів. Головним елементом цієї системи є сукупність пруденційних заходів, які спрямовуються на виявлення і мінімізацію джерел нагромадження і каналів поширення системних ризиків усередині та поза межами фінансової системи на тривалих інтервалах часу.

6. Пріоритетними напрямами формування ризик-орієнтованої системи регулювання вітчизняного фінансового ринку є:

- вдосконалення заходів щодо підвищення стійкості фінансових установ до ризиків шляхом посилення вимог до капіталу, підвищення рівня прозорості та простоти розрахунку рівня левереджу, вдосконалення стандартів управління ліквідністю з акцентом на контролі за джерелами залучення коштів;

- посилення нагляду за системно важливими фінансовими інститутами;

- напрацювання системи моніторингу каналів поширення ризиків через зв'язки фінансових і нефінансових установ та організацій;

- впровадження міжнародних стандартів ризик-менеджменту, які спонукають банки ретельніше оцінювати ризики й можливі втрати у разі їх реалізації;

- розвиток механізмів підтримання ліквідності найбільших (системоутворюючих) небанківських фінансових інститутів;

- створення механізмів запобігання і протидії формуванню „мильних бульбашок” за рахунок припливу капіталів нерезидентів;

- посилення нагляду за валютними позиціями найбільших іноземних інвесторів;

- підвищення рівня жорсткості регулювання найбільш ризикових сегментів фінансового ринку (зокрема, маржинальної торгівлі);

- здійснення заходів щодо забезпечення прав корпоративної власності (система судового захисту від рейдерства, інститут „інвестиційного омбудсмена” тощо).

7. Відповідно до виявлених джерел ризиків для розвитку фінансового ринку України, вдосконалено класифікацію інструментів його регулювання шляхом виокремлення пруденційних інструментів „ex ante”, що формують сприятливе середовище для функціонування фінансового ринку; мікропруденційних інструментів, які безпосередньо впливають на фінансовий стан його учасників і мінімізують ризики для проведення ними фінансових операцій; макропруденційних інструментів, які покликані збалансовувати зв'язки між учасниками ринків, які можуть слугувати каналами поширення системних ризиків. Внаслідок існування банкоцентричної моделі функціонування фінансового ринку України центральне місце у системі макропрудеційних заходів повинні займати мікропруденційні інструменти регулювання стану окремих кредитно-депозитних установ і організацій, спрямовані на управління її ліквідністю, проблемними активами, валютними ризиками.

8. Важливою складовою досліджуваної системи є система індикаторів фінансової стабільності НБУ. Але необхідність збирання та опрацювання великих обсягів інформації знижує оперативність формування і використання цих індикаторів. Тому вважаємо за доцільне використання єдиного (агрегованого) індикатора рівня стабільності банківської системи, який охоплює показники ступеня ліквідності банків, рівня капіталізації (показник адекватності капіталу), частки проблемних активів, валютного ризику та рентабельності активів. Розробка і впровадження такого індикатора дозволять спростити і підвищити оперативність моніторингу стану кредитно-депозитних установ і організацій, які є основними учасниками вітчизняного фінансового ринку.

9. Здійснене дослідження довело, що системний характер ризиків для функціонування фінансового ринку робить доцільним формування мегарегулятора в Україні. Аналіз зарубіжного досвіду і точок зору вітчизняних фахівців дав підстави стверджувати про можливість створення мегарегулятора спочатку на базі департаменту НБУ або у формі групи, які виконуватимуть основні функції такого мегарегулятора. Основними завданнями цієї групи мають стати підготовка пропозицій про ключові напрямки розвитку вітчизняного фінансового ринку щодо підвищення довіри до нього, захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг, ефективної інтеграції фінансового ринку України у світовий фінансовий простір, а також сприяння становленню ризик-орієнтованої системи регулювання цього ринку, узгодження стратегій розвитку і планів заходів окремих його секторів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Горбачева А. А. Взаимосвязь и дисбалансы развития денежно-кредитного и валютного сегмента финансового рынка Украины / А. А. Горбачева // European applied science (Германия). - 2013. - № 2. - С. 89-92.

2. Горбачова А. О. Сучасний стан і ризики розвитку ринку банківських послуг України / А. О. Горбачова // Економічний аналіз: збірник наукових праць. - Тернопіль, 2012. - № 11 - Ч 1. - С. 324-328.

3. Горбачова А. О. Фондовий ринок України: ризики, перспективи розвитку та заходи регулювання / А. О. Горбачова // Науковий журнал Вісник Хмельницького національного університету. - 2012. - № 3, Т. 2 (188). - С. 11-16.

4. Горбачова А. О. Формування інституційних засад пруденційного нагляду за фінансовим сектором України / А. О. Горбачова // Економічний вісник університету: збірник наукових праць учених та аспірантів. - Переяслав-Хмельницький, 2013. - № 20/2. - С. 438-441.

5. Горбачова А. О. До питання формування пруденційної політики у контексті ризик-орієнтованого підходу до регулювання фінансової системи / А. О. Горбачова // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України: електронне наукове фахове видання. - 2013. - № 2. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2013_2/zmist.html.

6. Горбачова А. О. Щодо використання зарубіжного досвіду ризик-орієнтованого регулювання на вітчизняному фінансовому ринку / А. О Горбачова: матеріали ІV Науково-практичної конференції „Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів”], (18 грудня 2012 р.). - Ірпінь, 2012. - С. 60-62.

7. Горбачова А. О. Ризики для збалансованого розвитку реального і фінансового сектора / А. О. Горбачова: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції „Фінансовий потенціал суб'єктів господарювання як чинник сталого розвитку ринкової економіки”, (1 лютого 2013 р.). - Харків, 2013. - С. 344 - 348.

8. Горбачова А. О. Зовнішні ризики розвитку фінансового ринку України / А. О. Горбачова: матеріали десятої ювілейної міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених [„Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”], (21-23 лютого 2013 р.). - Тернопіль: ТНЕУ, 2013. - С. 43-44.

9. Горбачова А. О. Важелі стабілізації фінансового ринку в умовах збереження нестабільності глобальної економіки // А. О. Горбачова: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції [„Сучасні проблеми фінансового моніторингу”], (4-5 квітня 2013 р.). - Ірпінь, 2013. - С. 103-105.

10. Горбачова А. О. Необхідність формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку в контексті зміцнення фінансової безпеки держави / А. О. Горбачова: матеріали ІІ міжнародна науково-практична конференція [„Фінансова безпека в системі забезпечення національних економічних інтересів: проблеми і перспективи”], (22-23 травня 2014 р.). - Полтава, 2014. - С. 152-154.

АНОТАЦІЯ

Горбачова А.О. Формування ризик-орієнтованої системи регулювання фінансового ринку України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний університет державної податкової служби України, Ірпінь, 2014.

Узагальнено теоретичні основи і досліджено практичні аспекти регулювання фінансового ринку України. Здійснено комплексний аналіз основних тенденцій та стану фінансового ринку, загроз та ризиків його збалансованому розвитку.

Вдосконалено понятійний апарат регулювання фінансового ринку в частині визначення поняття „ризик-орієнтована система регулювання”. Акцентовано спрямованість ризик-орієнтованої системи регулювання на утримання безпечних параметрів розвитку фінансового ринку, що забезпечує адекватність системи регулювання високій волатильності сучасних фінансових ринків.

Доповнено сукупність індикаторів фінансової стабільності індексом фінансової стабільності банківської системи. Вдосконалено критерії структурування пруденційних заходів регулювання фінансового ринку відповідно до рівня їх застосування, що найкраще відповідатиме системному характеру ризиків і забезпечить ефективність регулювання фінансового ринку.

Обґрунтовано системний характер ризиків фінансового ринку та окреслено пріоритети застосування пруденційних заходів, спрямованих на збалансування зв'язків між реальним та фінансовим секторами економіки. Набули подальшого розвитку напрями вдосконалення державних заходів регулювання фінансового ринку на основі врахування їх діалектичної взаємозалежності з рівнем розвитку ринкових механізмів.

Ключові слова: фінансовий ринок, ризик-орієнтована система регулювання, системні ризики, макро і мікропруденційні інструменти.

...