Економічне зростання в умовах волатильності валютного курсу та боргової пастки в Україні

кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Національної

академії статистики, обліку та аудиту

Пріоритетними завданнями формування статусу України як сучасної європейської країни є забезпечення стабільного економічного зростання. Амбітність цілі вимагає радикальної зміни інструментів та напрямів державного регулювання економіки, у ролі яких можна розглядати валютний курс та інвестування реального сектору економіки.

Відставання вітчизняної економіки від показників європейських країн обчислюється в рази, що породжує численні соціально-економічні проблеми. У 1991 р. Україна посідала 60-те місце у світі за рівнем ВВП на одну особу за паритетом купівельної спроможності (ПКС). За оцінками експертів, цей показник становив 6,4 тис. дол, що на той період відповідало середньому рівню для країн Центральної та Східної Європи. До 2015 р. ВВП на одну особу в Польщі, Угорщині, Чехії зріс більше ніж у 2,5 раза [1]. Якщо оцінити суспільний добробут, виражений у доларах, в Україні, то в 2017 р. він дорівнював трохи більше 2 тис. дол. США, або близько 5-6 тис. дол. США за рівнем ВВП на одну особу за ПКС. За даними Moody's, у Росії ВВП на одну особу в наступних роках перевищуватиме 10 тис. дол. США, у Казахстані - понад 8 тис., у Білорусі - більш як 6 тис., в Азербайджані - понад 4 тис., у Вірменії наблизиться до 4 тис. дол. США [2]. Зростання реального ВВП у 2017 р. на рівні 2,5 % проти 2016 р. не в змозі радикально вплинути на поліпшення економічного становища в Україні й фактично підтверджує реальність додаткових економічних проблем на тлі вже наявних [3].

Насамперед це стосується масової міграції працездатного населення, яка оцінюється експертами в 4-6 млн громадян України. Відплив робочої сили породжує її дефіцит на вітчизняних підприємствах, у тому числі експортоорієнтованих, а заробітна плата, через її неконкурентоспроможність порівняно з доходом на аналогічних підприємствах за кордоном, все менше стає матеріальним стимулом до якісної праці. Особливу тривогу викликає масовий виїзд молоді, як у пошуках достойних заробітків, так і з метою здобуття сучасної європейської освіти. Питання можливості, умов та інструментів повернення в Україну цієї найактивнішої працездатної частини населення потребує окремого вивчення та розроблення відповідної програми.

Вирішення питання прискорення економічного зростання та розв'язання соціальних проблем насамперед перебувають у площині поліпшення інвестиційної привабливості України та можливості залучення довгострокових як інвестиційних, так і кредитних коштів до реального сектору. Відсутність достатніх довгострокових вкладень у розвиток підприємств, особливо експор- тоорієнтованих, загрожує перетворенням країни на сировинний додаток до світової економіки.

Однією з причин того, чому інвестиційні та довгострокові кредитні ресурси не доходять до реального сектору, є значні коливання валютного курсу.

Головна умова для будь-якого інвестора - отримання стабільного прибутку на вкладені кошти та мінімізація ризиків під час його виведення. Нестабільність валютного курсу, його постійні коливання, багатоваріантність інструментів валютного регулювання, застосовуваних для збереження державного впливу на динаміку валютного курсу та управління золотовалютними резервами - все це призводить як до скорочення надходжень валютної виручки українських експортерів, так і до зниження інвестиційної привабливості України.

Саме волатильність валютного курсу є однією з головних причин, яка великою мірою впливає на низьку привабливість України в очах зарубіжних інвесторів. З 2014 по 2018 р. курс гривні відносно долара США знизився більше ніж удвічі, причому обсяги товарного виробництва в країні також постійно зменшувалися. Вкладення коштів інвесторами, особливо на фоні нестабільної політичної ситуації, низьких темпів здійснення економічних реформ, збереження високого рівня корупції, пов'язане з високими ризиками і є економічно недоцільним. Як результат, реальний сектор не може отримати необхідні ресурси не лише для впровадження у виробництво інноваційних технологій, а й для підтримки рівня наявного виробництва.

Хоча реальний сектор відчуває гостру нестачу довгострокових інвестицій коштів, рівень зовнішньої заборгованості країни постійно зростає, передусім перед найбільшим зовнішнім кредитором України - МВФ.

Слід зауважити, що зростання заборгованості саме перед цією міжнародною організацією є додатковим негативним сигналом погіршення економічної ситуації. Посилення фінансової залежності від одного кредитора - це яскраве підтвердження зниження рівня економічної безпеки країни. Відповідно до своїх статутних завдань, МВФ є фактично єдиною фінансовою організацією, яка розглядає можливості фінансової підтримки вітчизняної економіки на визначених умовах. На кінець лютого 2017 р. державна заборгованість перед МВФ становила 11,4 млрд дол. США, у тому числі 5,22 млрд - державний борг і 6,18 млрд - гарантований державою борг (або 15,9 % загальної суми державного та гарантованого державою боргу) [1].

За тих відверто негативних показників економічного розвитку, які зберігаються в Україні, отримані кошти мали б спрямовуватися на здійснення економічних перетворень та активну підтримку реального сектору через державні субсидії, зниження процентних ставок кредитування, запровадження окремих програм підтримки експортоорієнтованого малого та середнього бізнесу.

Фактична ситуація докорінно відрізняється. Експортні валютні надходження суб'єктів господарської діяльності продовжують знижуватися, а кредитні кошти МВФ спрямовуються на поповнення валютних резервів із метою стабілізації валютного курсу, покриття зовнішніх зобов'язань, інших поточних потреб. Україна активно накопичує зовнішню заборгованість, обслуговувати її стає дедалі складніше, при цьому інвестиційна привабливість країни й далі погіршується.

Крім того, зростає ставка рефінансування НБУ. Якщо в травні 2017 р. вона становила 12,5%, то в травні 2018 р. - вже 17 % [4].

Така динаміка впливає на підвищення ставки кредитування українськими банками та можливості внутрішнього інвестування. Збільшення рівня зовнішньої заборгованості за одночасного зростання вартості внутрішніх кредитних ресурсів, відсутність будь-яких програм кредитування за рахунок дешевших коштів, якими є кредитні ресурси міжнародних фінансових організацій (МФО), ставить під сумнів можливість перетворення України на сучасну європейську державу і може породжувати значні соціально-економічні проблеми в подальшому.

Таким чином, головними перешкодами на сьогодні на шляху формування інвестиційної привабливості України та проведення радикальних економічних реформ є високі валютні ризики, в основі яких перебуває валютний курс, котрі не стимулюють приплив іноземних інвестицій та дешевих кредитних ресурсів у реальний сектор економіки та стримують внутрішні інвестиції. Ще одним фактором, який негативно впливає на інвестиційну привабливість, є низький рівень державного менеджменту.

З метою збереження статусу економічно незалежної держави Україна має встановити чіткі правила для всіх суб'єктів, у тому числі олігархічних груп та об'єднань, і контролювати їх дотримання. Мають існувати прозорі умови доступу до дешевих ресурсів та залучення приватних інвестицій. Насамперед це створення вільних економічних зон із пільговими умовами для стимулювання розвитку бізнесу. Потрібно скасувати будь-які обмеження на частку участі іноземних громадян в акціонерному капіталі вітчизняних підприємств, а також надати податкові пільги для іноземних інвесторів.

Державні структури повинні активно опікуватися не лише залученням кредитних коштів МФО, а насамперед розміщенням у країні виробничих потужностей великих транснаціональних компаній, використовуючи такі інструменти, як податкові пільги, державні гарантії, державно-приватне партнерство.

волатильність валютний курс інвестування

Список використаних джерел

1. Чи є альтернатива кредитам МВФ? URL: https://uifuture.org/uk/post/trans-vid- mvf-kviten-2017-komentar-eksperta_196.

2. В Україні найнижчий ВВП на душу населення серед країн СНД / Moody's.

URL:https://zik.ua/news/2017/10/27/v_ukraini_naynyzhchyy_vvp_na_dushu_ naselennya_sered_krain_snd moodys_1193971.

3. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.

4. Національний банк України. URL: http://www. bank.gov.ua/.

References

1. Ukrainian Institute for the Future. (2017, April 4). Chy' ye al'ternaty'va kredy'tam MVF? [Is there an alternative to the IMF lending?]. Retrieved from https://uifuture. org/uk/post/trans-vid-mvf-kviten-2017-komentar-eksperta_196 [in Ukrainian].

2. V Ukrayini najny'zhchy'j VVP na dushu naselennya sered krayin SND, - Moody's [In Ukraine, the lowest GDP per capita among the CIS countries, - Moody's]. (2017, October 27). zik.ua. Retrieved from https://zik.ua/news/2017/10/27/v_ukraini_naynyzhchyy_vvp_na_dushu_naselennya_sered_krain_snd moodys_1193971 [in Ukrainian].

3. State Statistics Service of Ukraine. (n. d.). Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/.

4. National Bank of Ukraine. (n. d.). Retrieved from http://www.bank.gov.ua/.

Размещено на Allbest.ru