Волатильність гривні в умовах конкуренції світових валют

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волатильність гривні в умовах конкуренції світових валют

У контексті формування сучасної валютної політики в Україні, а також запланованої лібералізації валютного регулювання потрібно проаналізувати доцільність і межі зазначеної лібералізації з огляду на волатильність гривні, яка посилюється конкуренцією світових валют, та зважаючи на відкритість вітчизняної економіки й сировинний характер її експортно-імпортних операцій, надходження та витрати за якими значно залежать від динаміки цін на світових товарних ринках. При виборі заходів валютної політики, націлених на зниження волатильності курсу гривні внаслідок високої залежності від динаміки вартості вільно конвертованих валют насамперед до долара США та євро, мають бути враховані: високий рівень рефлексії валютного ринку України на зовнішні та внутрішні фактори, включаючи віхи співпраці з МВФ, що, як підтверджує НБУ, "впливає на залучення капіталу та динаміку обмінного курсу гривні” [1, с. 4-5]; коливання світових цін на нафту, вплив яких на курс гривні опосередкований інфляційним фактором ; мінливість надходжень від експортерів (зокрема в рамках обов'язкового продажу валютної виручки, наразі в розмірі 50 %), серед іншого, через цінові умови на основні товарні групи експорту ; динаміка показників внутрішнього грошового ринку.

Вітчизняна валютна політика повинна враховувати такі передумови:

1. Обмінний курс гривні є одним із найважливіших орієнтирів для населення в цілому, особливо в разі роботи або регулярних поїздок за кордон, використання валюти для довгострокових заощаджень та заощаджень із метою купівлі товарів довгострокового користування; для внутрішнього бізнесу в ході визначення фактичної договірної ціни, навіть якщо при цьому платіжним засобом виступає гривня, для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) зокрема, оскільки ведення ЗЕД пов'язане з розрахунками у провідних вільно конвертованих валютах та з виконанням валютообмінних операцій як допоміжних, здійсненням зовнішніх запозичень; для держави при оцінюванні показників зовнішнього сектору та здійсненні зовнішніх запозичень, внутрішніх запозичень за індексованими облігаціями, залученням іноземних інвестицій.

2. Підвищення вартості гривні посилює купівельну спроможність населення та підприємств (експортерів у процесі фінансування операцій, що передують експорту; виробництв, котрі орієнтовані на внутрішній ринок та отримують прибуток залежно від платоспроможного попиту населення; імпортерів, витрати на яких зменшуються в разі зміцнення гривні).

3. Прогнози та "апетит до ризику” інвесторів, кредитуючих міжнародних фінансових установ та іноземних контрагентів великою мірою базується на курсових очікуваннях.

Значимість динаміки паритету гривні та провідних вільно конвертованих валют свідчить про її опосередковане "автоматичне” втягнення в конкуренцію провідних валют світу. Конкуренція ("війна”) валют як тренд виникла внаслідок бажання окремих країн отримати переваги в торгівлі та зменшити зовнішньо-торговельні дисбаланси, зокрема шляхом цілеспрямованої девальвації національних валют, здобуваючи при цьому ще і перевагу нетто-кредиторів, скуповуючи боргові папери країн із від'ємним торговим сальдо [3; 4, с. 1, 2, 7, 8] Можна провести паралель між тенденцією домінування фінансового сектору, яка почалася з 1989 р., коли фінансові корпорації, які володіють або управляють компаніями реального сектору, прагнули до короткотермінового нарощування вартості акціонерного капіталу та прибутку від будь-яких інвестицій (з огляду на це виникла необхідність короткострокового, зокрема квартального, звітування), і зробити висновок про те, що конкуренція валют розвивається як наслідок конкуренції фінансових корпорацій різних країн, а також що в цих умовах для України має бути забезпечена можливість короткострокового ефективного впливу на значну волатильність курсу гривні, який може коливатись під дією тієї самої конкуренції валют [8, с. 72].

Залежність економіки України від "торгових війн', а отже, і гривні від "валютних воєн” (оскільки ці тренди взаємопов'язані), усвідомлює і НБУ: "У зовнішньому середовищі [...] зросли ризики [...] торгівельних війн, що можуть зумовити різкі коливання світових товарних цін, погіршити умови доступу українських експортерів на зовнішні ринки [...], зменшити валютні надходження... Це може призвести до негативних наслідків для економіки України, яка залишається вразливою до зміни світової кон'юнктури”. Жорстка монетарна політика НБУ "стримувала інфляційний тиск, зокрема через канал обмінного курсу”, а "підвищення облікової ставки зробили більш привабливими фінансові інструменти в гривні, що сприяло припливу іноземного капіталу” та зміцнило гривню з кінця січня 2018 р. "Посилення гривні як відносно долара США, так і валют країн - торговельних партнерів позначилося насамперед на цінах палива та імпортних товарів” [9].

Зважаючи на зазначене та на емпіричний досвід, завданнями органів, відповідальних за реалізацію валютної політики, щодо гривні є підтримання її вартості (обмінного курсу) на помірно високому рівні з певним резервом "недооціненості”, досягнення стабільності (скорочення волатильності) обмінного курсу гривні в довгостроковій перспективі. Останнє набуває особливого значення в умовах активного використання провідними країнами світу важелів для девальвації або ревальвації валют, що може справити негативний ефект як на світовий валютний ринок загалом, так і на гривню зокрема. У таких умовах доцільно робити акцент не на лібералізації валютного регулювання та контролю , а на керованому валютному регулюванні, за якого курс національної грошової одиниці тримається в межах визначеного коридора або на певному рівні відповідними інструментами, і на повноцінному виконанні національною валютою функції міри вартості на вітчизняному ринку товарів та послуг, що можливо тільки в умовах цінової стабільності та невисокої волатильності обмінного курсу, а також на "захищеності” гривні - забезпеченні надходжень неборгового характеру до золотовалютних резервів, зменшенні зовнішньо-боргового навантаження та ефективному рефінансуванні на сприятливих умовах.

Список використаних джерел

валютний політика гривня

1. Інфляційний звіт. Січень 2018 / Національний банк України. URL: https://bank. gov.ua/doccatalog/document?id=63442010.

2. Товарна структура зовнішньої торгівлі у січні - лютому 2018 року / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.

3. Knight L. What's the currency war about. BBC News. 2010. 23 October. URL: http:// www.bbc.com/news/business-11608719.

4. Gagnon J. E. Currency Wars: Peterson Institute for International Economics. Milken Institute Review. 2013. January. 8 p.

5. Meakin L. How Currency Wars are Like Real Wars - for Wealth: QuickTake. Bloomberg. 2018. 16 April. URL: https://www.washingtonpost.com/business/how-currency-wars- are-like-real-wars--for-wealth-quicktake/2018/04/16/8e39512e-4188-11e8-b2dc- b0a403e4720a_story.html?noredirect=on&utm_term=.b804df11ee0e.

6. Roubini N. The Return of Currency Wars. Capital Finance International. 2015. 30 January. URL: http://cfi.co/asia-pacific/2015/01/nouriel-roubini-the-return-of- currency-wars/.

7. How Switzerland Lost a Currency Battle, but Won the War. The Wall Street Journal. 2018. 20 April. URL: https://www.wsj.com/articles/how-switzerland-lost-a-currency- battle-but-won-the-war-1524216601.

8. Weizsacker E. U., Wijkman A. Come On! Capitalism, Short-Terminism, Population and the Destruction of the Planet. The Report to the Club of Rome / EU. 2018. 232 p.

9. Національний банк зберіг облікову ставку незмінною на рівні 17 % річних. На-ціональний банк України. 2018. 12 квітня. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/ publish/article?art_id=67651704&cat_id=55838.

Размещено на Allbest.ru