Обґрунтування структури земельного податку в контексті ефективного використання земельних ресурсів
Розвиток фінансових важелів, забезпечення та використання сільськогосподарських угідь в ринкових умовах. Напрями вдосконалення механізмів справляння земельних податкових платежів в аграрній сфері. Роль платежів за землю у формуванні місцевих бюджетів.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.10.2018 |
| Размер файла | 147,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Обгрунтування структури земельного податку в контексті ефективного використання земельних ресурсів
О.С. Крамарьов
(Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України, м. Дніпро, Україна)
Анотація
Сьогодні все більш очевидним стає той факт, що без розвитку фінансових важелів та нових методичних підходів до розрахунку земельних платежів неможливо забезпечити ефективне використання сільськогосподарських угідь. Назріла необхідність впровадження фінансових регуляторів, котрі б стимулювали виробничу діяльність поряд з максимальним збереженням відтворювальних властивостей земельних ресурсів та забезпечували фінансування заходів з охорони земель. Метою статті є обґрунтування підходу до розрахунку земельного податку, як основного джерела фінансування заходів з охорони земель. Досліджено проблеми формування плати за використання земель сільськогосподарського призначення.
Виявлено, що податкові інструменти і важелі повинні враховувати фактори життя рослин. У зв'язку з цим доведено, що задля підвищення стимулюючої ролі земельного податку у відтворенні земель методику його розрахунку слід привести у відповідність до зміни балів бонітету орендованих земель. Оцінено вплив чотирьох складових родючості ґрунтів на поліпшення 1 балу бонітету. Наголошено на необхідності обов'язкового проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення при здачі їх в оренду та в кінці строку їх використання орендарем. Розкрито динаміку зміни цін на мінеральні добрива. Як свідчать результати проведеного аналізу, при фіксованому розмірі земельний податок перестає виконувати свою ключову функцію стимулювання ефективного використання земельних ресурсів. Отже, податок повинен бути залежним від сівозмін і затрат на елементи живлення, використаних рослиною для формування врожаю. Для акумулювання фінансових ресурсів на відтворення земельних ресурсів запропоновано створити Земельний інноваційний фонд.
Ключові слова: землі сільськогосподарського призначення, земельний податок, орендна плата, родючість ґрунту, бонітування ґрунтів, мінеральні добрива, заходи з охорони земель.
Annotation
O.S. KRAMAROV
(Institute of Grain Crops of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Dnipro, Ukraine)
Justification of the Land Tax Structure in the Context of Efficient Use of Land Resources
Today, it is becoming increasingly obvious that without the development of financial levers and new methodical approaches to the calculation of land payments it is impossible to ensure the effective use of agricultural land. Financial regulators need to be introduced, which will stimulate production activities, along with maximizing the preservation of reproductive properties of land resources, and will provide financing for land protection measures. The purpose of the article is to substantiate the approach to the calculation of land tax, as the main source of financing for land protection measures.
The problems of formation of payment for the agricultural land use were investigated. It was revealed that tax instruments and levers should take into account the factors of plant life. In this regard, it was proved that in order to increase the stimulating role of land tax in the reproduction of land, the methodology for its calculation should be brought into line with the change in the bonitet index of leased land.
The influence of four components of soil fertility on the improvement of 1 point of bonitet was evaluated. The necessity of compulsory agrochemical certification of agricultural land at the start and at the end of the term of their use by the tenant was noted. The dynamics of changes in prices for mineral fertilizers was disclosed. As the results of the analysis show, if the tax rate has fixed measure the land tax ceases to fulfill its key function of stimulating the efficient use of land resources. Therefore, the tax should be dependent on crop rotations and the costs of the elements used by the plant to form the crop. To accumulate financial resources for the reproduction of land resources proposed to create the Land Innovation Fund.
Keywords: agricultural land, land tax, rent, soilfertility, soil classification, mineral fertilizers, land protection measures.
Крамарьов Олександр Сергійович, науковий співробітник лабораторії економічних і маркетингових досліджень Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (м. Дніпро). Постановка проблеми. Фіксовані й невеликі земельні податкові платежі, зокрема недостатньо обґрунтована орендна плата та земельний податок, все більш загострюють основне протиріччя землекористування: між максимізацією поточної виробничої здатності ґрунтів і збереженням їх родючості. Тому не випадково, що вже століттями й навіть тисячоліттями змінюються форми оренди, продовжується пошук різних підходів до оподаткування, прагнучи хоч певною мірою нейтралізувати або послабити це протиріччя.
На сучасному етапі розвитку земельних відносин все більш очевидним стає той факт, що без розвитку фінансових важелів та нових методичних підходів неможливе забезпечення ефективного використання сільськогосподарських угідь в ринкових умовах. Тому встановлення цивілізованих земельно-орендних відносин в Україні, враховуючи загальну тенденцію подорожчання природних ресурсів на фоні погіршення стану навколишнього середовища, зумовлює необхідність пошуку фінансових регуляторів, котрі б стимулювали виробничу діяльність поряд з максимальним збереженням відтворювальних властивостей земельних ресурсів та забезпечували фінансування заходів з охорони земель.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню різноманітних питань земельного оподаткування й ефективного землекористування присвячені праці С. Балюка [1] П. Боровика [11, 12], М. Дем'яненка [2], Д. Добряка, В. Зайця [4], М. Зось-Кіора, Г. Кірейцева, Л. Тулуша [11, 12], Б. Пасхавера [7], М. Федорова, І. Яцука [1] та інших. Облікові аспекти нарахування і сплати платежів за використання земель сільськогосподарського призначення розкриті в публікаціях В.М. Жука [3], В.М. Метелиці, В.С. Литвиненка [5], В.П. Синчака [10], О.Ф. Ярмолюк та інших.
Щорічно в Україні посилюється деградація сільськогосподарських земель. Це пов'язано з тим, що поза увагою бази оподатковування залишили елементи, які впливають на формування врожаю. Тому для визначення величини земельного податку й орендної плати неодмінно слід враховувати затрати елементів мінерального живлення рослин NPK, котрі використані агроценозами при формуванні врожаю. Необхідний компроміс між трьома сторонами (землевласниками, орендарями та державою) котрий дозволить зменшити протиріччя між наявністю землі та других видів ресурсів (фінансових, технологічних) з існуючими фінансовими інтересами орендарів та власників земельних паїв. Як наслідок, виникає проблема вартісного розрахунку розміру збитків від деградації сільськогосподарських земель, яка на сьогодні в Україні ще повністю не вирішена.
Отже, однією з вирішальних складових ефективного використання земельних ресурсів є методично коректне визначення податкового навантаження, що забезпечить встановлення обґрунтованих платежів, у першу чергу, земельного податку.
Метою статті є обґрунтування підходу до розрахунку земельного податку, як основного джерела фінансування заходів з охорони земель.
Виклад основних результатів. У структурі фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів вагому роль відіграє система платного землекористування. Її слід адаптувати до регіональних умов господарювання задля підтримки інтересу до ефективного землекористування. Для того, щоб сільгоспвиробник був зацікавлений у збереженні й покращенні своїх земель, необхідно залишати йому диференційовану ренту II. У свою чергу, суспільство реалізує своє право на привласнення диференційованої ренти I, адже земля належить народу і є основним його багатством. Всі ж покращення зроблені на ній належать її реальним землекористувачам.
У такий спосіб, досягається соціально-економічна справедливість, оскільки обтяження податком результатів господарювання, а також праці й капіталу дестимулює ріст ефективності виробництва, стримує інвестиційну активність виробників, провокує виробників недбало відноситись до сільськогосподарських земельних ресурсів.
Саме тому в світовій практиці оцінка фінансових втрат від виснаження ґрунтів через втрату поживних речовин є актуальною для багатьох країн [14, 15], не зважаючи на те, що сучасні податкові системи в основному зосереджені на стягуванні податку з таких джерел, як доходи населення, прибуток і додана вартість. Перебуваючи в пошуку постійних джерел формування бюджетів центрального та місцевих рівнів, а також фінансування природоохоронних заходів, слід звернути увагу на перенесення бази оподаткування на ресурсопотік, що призводить до забруднення й виснаження довкілля.
Безвідповідальне ставлення до господарювання на землі породжує прискорену деградацію ґрунтів. Гонитва за прибутками більшості агрофірм набуває ознак національної проблеми. Основний фактор деградації - це діяльність людини в сільському господарстві.
Для попередження таких негативних явищ потрібно вводити повсюдну агрохімічну паспортизацію земель. Доцільно заборонити використання земель без попереднього проходження агрохімічного обстеження земельної ділянки перед здачею її в оренду та повторно після завершення орендних відносин.
Ще в середині XIX сторіччя було встановлено, що до складу рослин входять 10 основних елементів: вуглець, кисень, водень, сірка, залізо, кальцій, магній, азот, калій і фосфор. Перші три в достатній кількості постачають атмосфера і вода. Вуглекислота забезпечує рослини вуглецем, а вода - киснем і воднем. Решту мінеральних елементів постачає ґрунт. Однак, він не може повною мірою забезпечити рослини азотом, фосфором і калієм, оскільки не містить їх у достатній кількості в рухомій формі, яка в найбільшій мірі стає доступною для рослин. Тому для підтримання родючості ґрунту необхідно
Умовою зменшення податкового навантаження повинно бути покращання або стабілізація всіх показників родючості ґрунтів, приведених в агрохімічному паспорті земельної ділянки, і, відповідно, загальної агрохімічної оцінки у балах у порівнянні з оцінкою на час одержання цієї земельної ділянки у власне користування або на момент попереднього агрохімічного обстеження.
У цьому відношенні виділяють два підходи (концепції) визначення розміру податку: нарахування по відношенню до нормативної грошової оцінки або безпосередньо розрахунок за кожний бал бонітету. Виходячи з цих положень, на нашу думку, загальною фіскальною сумою має бути собівартість втрат поживних речовин, котрі були задіяні у формуванні врожаю. Принципового значення набуває пошук такої розрахункової величини, яка б відповідала економічним реаліям конкретного етапу суспільного розвитку.
Зазначимо, що при розрахунках величини завжди залишається ризик завищити або занизити базовий показник, який використовується для визначення величини платежів за землю. У першому випадку втрати будуть спричиняти уповільнення економічного розвитку реальних власників землі, адже вони недоодержують частину прибутку, необхідну для розширеного відтворення. Проте згідно з сучасним законодавством, дані кошти йдуть на формування фондів з поліпшення земель й фінансування землеохоронних заходів. Що правда, досі не розроблений реальний механізм повернення цих коштів у вигляді інвестицій реальним землевласникам. У другому випадку місцеві бюджети втрачають частину надходжень, що врешті-решт затримує загальний економічний розвиток. Виходячи з цього, наразі гостро постає питання розробки фінансових інструментів впливу на фінансове стимулювання родючості ґрунтів. Узгодження податкових інструментів і важелів з факторами життя рослин (в основному з поживними речовинами, в меншій мірі з вологістю), щоб фінансово забезпечити відтворення ґрунтового покриву й економічно обґрунтувати земельний податок, фактично є стратегічною метою в оподаткуванні землекористування. Як наслідок, це спонукатиме сільськогосподарських товаровиробників використовувати родючій шар ґрунту більш ефективно. Для вирішення цього завдання потрібно знайти еквіваленти між використаними поживними речовинами й продукованим рослиною врожаєм (табл. 2).
Наприклад, 1 центнер врожаю пшениці озимої виносить з ґрунту 2,6 кг азоту, 1,1 кг фосфору й 1,6 кг калію. Всі ці поживні речовини необхідно повернути до ґрунту шляхом внесення мінеральних або органічних добрив. Дані затрат виробництва сільгоспкультур зовсім не враховуються при нарахуванні норми прибутку. Тому дуже важливо, щоб ці затрати були узгодженими з прибавкою врожаю на державному рівні.
Виходячи з цих затратних показників, загальна сума оподаткування кожної земельної ділянки повинна бути еквівалентною середньоринковій вартості добрив, котрі потрібно внести для компенсації втрат мінеральних солей, витрачених для формування врожаю. Для формування фонду відновлення родючості ґрунтів, кожного року ця ціна має коригуватися, адже ціни на мінеральні добрива суттєво змінюються з кожним роком (табл. 3)
При цьому внесені добрива не завжди використовуються рослинами з бажаною ефективністю. У господарствах часто відсутнє картування полів із точним хімічним складом ґрунту по квадратах, через що дані аналізів практично не відбивають дійсного стану ґрунтів. Мінеральні добрива часто вносять фактично наосліп і не рівномірно. У деяких місцях нагромаджується занадто багато того чи іншого хімічного елемента, і він стає шкідливим для рослин і людини.
В якості першочергових фінансових регуляторів потрібно розглядати удосконалення системи сплати за землю, розробку системи компенсаційних виплат за покращення агрохімічних показників, розроблення нової системи економічної оцінки земель.
Перехід на оподаткування безпосередньо ресурсопотоку дасть можливість перейти від фіксованих, а часто і недостатньо обґрунтованих платежів, до їх адвалорного визначення. Це стосується, перш за все, земельного податку, адже основною метою цього податку є фінансування заходів з охорони земель.
При фіксованій платі, земельний податок на землю перестає виконувати свою ключову функцію стимулювання ефективного використання земельних ресурсів. Отже, податок повинен ставати залежним від сівозмін і затрат на елементи живлення, використаною рослиною для формування врожаю. З розвитком точного землеробства, стає все більш очевидним й можливим реалізовувати даний підхід. Фінанси та оподаткування
Система створеного земельного оподаткування не має пільг за податком, котрі повинні спонукати до росту родючості ґрунту, бережному ставленню до нього зі сторони землекористувачів. На державному і на місцевому рівні, в практичній площині не відпрацьований механізм повернення коштів виробникам, котрі дбають та поліпшують родючість земельних ділянок на яких вони господарюють. Відповідно до Земельного кодексу України, компенсація коштів може бути, якщо дане поліпшення конкретної земельної ділянки входить до програми з покрашення сільськогосподарських угідь. За останні роки подібних програм з покращення ґрунтів фактично не існувало на обласному рівні, не говорячи вже про місцевий. Коштів на дані заходи не виділяється, а тому і ніяких компенсацій не надається. На сьогоднішній день, якщо землевласник дбає за своїми землями, покращує родючість ґрунту, він все одно платить земельний податок у повному обсязі.
В Україні ще 25 червня 1991 року Верховна Рада прийняла Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» [9], який передбачав плату за погіршення природних ресурсів (зниження родючості ґрунтів). Цим законом, зокрема статтею 48, передбачено надання пільг підприємствам, які раціонально використовують природні ресурси. Але на превеликий жаль ці положення не реалізовані на практиці. Для виправлення ситуації необхідно на державному рівні проводити обов'язкове спостереження за станом земельного фонду.
Користуючись земельною ділянкою, орендар може проводити ті чи інші заходи з підвищення родючості ґрунтів. Доля цих поліпшень у законодавстві визначається по-різному, в залежності чи проводились вони зі згоди орендодавця, чи ні. Так, наприклад, п. 2 статті 23 Закону України «Про оренду земель» передбачено, що витрати на поліпшення стану земельної ділянки, проведені без згоди орендодавця, відшкодуванню не підлягають, якщо інше не передбачено договором [8]. Такий підхід не може бути правильним, оскільки не проведення заходів по підвищенню родючості ґрунтів призводить до їх виснаження й унеможливлює в подальшому використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Висновки. З огляду на те, що проблема деградації ґрунтів набуває державної ваги, оподаткування земельних ділянок потребує переосмислення, а земельні відносини потребують реформування.
При проведенні земельної реформи мають діяти чіткі, однозначні правила нарахування земельного податку. А саме, головне, ця реформа має викликати довіру в аграріїв, а не розглядатись, як чергове підвищення податкового навантаження.
Як показують дослідження, вітчизняний земельний податок повинен формувати фонд фінансування землеохоронних заходів та забезпечувати відновлення родючості ґрунтів.
Для акумуляції фінансових ресурсів на відтворення земельних ресурсів пропонується створити Земельний інноваційний фонд. Кошти фонду слід використовувати лише для цілей відтворення, зокрема на: стимулювання інвестиційної діяльності, направленої на підвищення родючості земель; розвиток інфраструктури спеціалізованих інституцій, що забезпечують відтворення земель; організацію наукових досліджень стосовно проблем відтворення земель; удосконалення і стандартизацію методів дослідження продуктивності ґрунтів; удосконалення методів реабілітації техногенно забруднених земель; регламентації методів, технологій та технічних засобів організації біологічного землеробства; здійснення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для сфери забезпечення родючості земель; проведення меліоративних, протиерозійних заходів задля відтворення родючості земель; будівництво та реконструкцію меліоративних споруд, інженерних меліоративних комунікацій; проведення заходів рекультивації і попередження опустелення земель; проведення моніторингу відтворення родючості земель та формування відповідного інформаційного банку.
фінансовий земля податок бюджет
Список використаних джерел
1. Балюк С. А., Яцук І. П. Методика проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. Київ, 2013.105 с.
2. Дем'яненко М. Я. Земельний податок у механізмі земельних відносин. Вісник аграрної науки. 1994. № 10. С. 3-10.
3. Жук В. М., Бездушна Ю. С., Мельничук Б. В., Жук Н. Л., Остапчук С. М. Обліково-аудиторське забезпечення розвитку земельних відносин: Колективна монографія. К.: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2013. 238 с.
4. Заяць В. М. Роль платежів за землю у формуванні місцевих бюджетів. Фінанси України. 2006. № 10. С. 32-39.
5. Онлайн сервіс моніторингу цін на ринку агроресурсів України / Компанія «Marker Group».
6. Пасхавер Б. Й. Рентные проблемы в СССР. &ев: Наукова думка, 1972. 192 с.
7. Про оренду землі: Закон України від 06.10.1998 р. № 161-XIV / Верховна Рада України - офіційний вебпортал.
8. Про охорону навколишнього середовища: Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-XII
9. Синчак В. П. Формування спрощеної системи оподаткування в контексті державної підтримки малого бізнесу та стимулювання зайнятості населення. Облік і фінанси. 2012. № 4(58). С. 50-58.
10. Тулуш Л. Д, Боровик П. М., Мережко І. В. Напрями вдосконалення механізмів справляння земельних податкових платежів в аграрній сфері. Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету. Сер. Наука й економіка. 2012. Т 1.25. С. 154-159.
11. Тулуш Л. Д., Боровик П. М. Вдосконалення підходів до визначення бази земельного оподаткування Облік і фінанси АПК. 2007. № 8-10. С. 115-123.
12. Чумаченко И. Н, Прошкин В. А. Оценка энергетической эффективности минеральных удобрений. Химия в сельском хозяйстве. Москва, 1997. № 6. С. 11-16.
13. Hacisalihoglu S., Toksoy D., Kalca A. Economic valuation of soil erosionin semi-arid area in Turkey. African journal of agricultural research. 5(1): 1-6 February 2010.
14. Semalulu O., Kasenge V., Nakanwagi J., Wagoire W., Chemusto S., Tukahirwa J. Financial losses due to soil erosion in the Mt. Elgon hill sides, Uganda: a need for action. Sky Journal of Soil Science and Environmental Management. Vol. 3(3). pp. 29-35. March, 2014.
15. Vasylieva N. K. Forecasting of prices in the field of crops-growing in Ukraine and regions. Economic Annals- XXI. 2013. Vol.11-12(2). pp. 26-29.
16. Zaiats, V. M. (2006). Rol platezhiv za zemliu u formuvanni mistsevykh biudzhetiv [Role of payments for land in the formation of local budgets]. Finansy Ukrainy, (10), 32-39.
17. Lytvynenko, V. S. (2012). Zemelni vidnosyny i transaktsiini vytraty silskohospodarskykh pidpryiemstv: oblikovyi aspekt [Land relations and transaction costs of agricultural enterprises: accounting aspect]. Oblik i finansy APK, (3), 20-23.
18. Online service for monitoring prices in the agrarian market of Ukraine / Marker Group.
19. Vasylieva, N. K. (2013). Forecasting of prices in the field of crops-growing in Ukraine and regions. Economic Annals-XXI, (11-12 (2)), 26-29.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль місцевих бюджетів у формуванні фінансових ресурсів регіонів. Вивчення змісту поняття "доходи місцевих бюджетів". Функції місцевих бюджетів та заходи щодо вдосконалення механізму перерозподілу фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів.
статья [27,3 K], добавлен 24.11.2017Державне управління земельними ресурсами України: історичні передумови та сучасний стан. Механізм нарахування і сплати платежів за використання земельних ресурсів. Податкові наслідки реформування земельних відносин. Зарубіжний досвід оподаткування землі.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 27.07.2015Дослідження економічного змісту, законодавчої основи, проблем формування, використання місцевих бюджетів та визначення їх ролі в соціально-економічних процесах. Розробка пропозицій щодо вдосконалення існуючого механізму функціонування місцевих бюджетів.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 01.05.2010Порядок обчислення плати за землю, збору за користування радіочастотним ресурсом. Особливості обчислення збору за спеціальне використання води при встановленні лімітів. Платники, ставка та розмір суми збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
контрольная работа [26,7 K], добавлен 29.12.2012Нормативно-правове регулювання джерел відновлення природних ресурсів в Україні. Організація адміністрування стягнення зборів за спеціальне використання лісових, водних, земельних ресурсів та збору за забруднення навколишнього природного середовища.
курсовая работа [507,8 K], добавлен 11.07.2010Місцеві бюджети: суть та структура. Характеристика доходів та видатків місцевих бюджетів. Особливості формування місцевих бюджетів Ізяславського району. Напрями вдосконалення виконання місцевих бюджетів. Аналіз видаткової частини місцевих бюджетів.
дипломная работа [769,4 K], добавлен 03.12.2010Теоретичні основи поземельного оподаткування в Україні. Елементи земельного податку - плати за землю. Земельне оподаткування у світовій практиці. Практика справляння податку на землю в Україні. Шляхи вдосконалення земельного оподаткування в Україні.
курсовая работа [77,9 K], добавлен 15.05.2014Види фінансових ресурсів. Принципи фінансової діяльності підприємства. Джерела формування фінансових ресурсів. Аналіз ефективності використання майна. Основні напрямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 10.11.2010Джерела доходів місцевих бюджетів. Місцеві фінанси як система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих. Функції місцевих фінансів.
контрольная работа [20,7 K], добавлен 12.10.2015Теоретичні основи та необхідність планування і виконання місцевих бюджетів в умовах динамічного розвитку України. Аналіз виконання місцевих бюджетів, шляхи їх ефективного планування та виконання. Основні напрямки вдосконалення міжбюджетних відносин.
дипломная работа [282,7 K], добавлен 22.01.2010Склад та джерела формування фінансових ресурсів підприємства - не грошових коштів, а джерел, спрямованих на формування активів. Проблеми ефективного формування, використання та вдосконалення методів формування фінансових ресурсів будівельних підприємств.
курсовая работа [248,6 K], добавлен 02.03.2011Склад та структура фінансових ресурсів підприємства. Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз собівартості продукції. Впровадження заходів раціонального використання матеріальних ресурсів. Розрахунок економії фінансових коштів.
дипломная работа [207,7 K], добавлен 05.11.2011Сучасний стан зміцнення місцевих бюджетів в умовах децентралізації фінансових ресурсів, з урахуванням внесених змін до бюджетного та податкового законодавства. Аналіз доходної та видаткової частини бюджету, практичні рекомендації щодо їх удосконалення.
статья [145,8 K], добавлен 21.09.2017Процес становлення та сутність місцевих бюджетів в Україні. Зарубіжний досвід використання бюджетних коштів на місцевому рівні. Аналіз динаміки та структури видаткової частини бюджету м. Дніпропетровська по функціональній та економічний класифікації.
дипломная работа [3,2 M], добавлен 05.07.2011Призначення фінансових ресурсів у фінансово-господарській діяльності підприємства, їх формування та показники ефективності використання. Аналіз формування та використання фінансових ресурсів ДПТД "Нікітський сад", шляхи удосконалення системи управління.
дипломная работа [752,9 K], добавлен 09.03.2012Особливості управління та ефективність формування і використання фінансових ресурсів на державному підприємстві. Аналіз управління фінансами ПДЛП "Полтаваоблагроліс", рекомендації по удосконаленню напрямків формування та використання фінансових ресурсів.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 20.02.2010Роль місцевих фінансів в національній економічній системі. Аналіз формування місцевих бюджетів в Україні. Проблеми та пропозиції щодо вдосконалення формування та розподілу видатків місцевих бюджетів та взаємовідносин між державним і місцевим бюджетом.
статья [20,1 K], добавлен 13.11.2017Система місцевих бюджетів в Україні, етапи її реформування. Механізм формування місцевих бюджетів, вирівнювання їх фінансових можливостей. Недостатність доходів місцевих бюджетів для покладених на органи місцевого самоврядування функцій та завдань.
реферат [16,5 K], добавлен 09.02.2012Джерела фінансових ресурсів та їх використання для організації процесів розширеного відтворення капіталу підприємства. Напрямки розміщення фінансових ресурсів підприємства в активи. Шляхи удосконалення формування фінансових ресурсів в ТОВ "Гідротехніка".
дипломная работа [3,8 M], добавлен 07.07.2010Джерела формування доходів місцевих бюджетів. Рівень централізації бюджетних ресурсів. Шляхи підвищення рівня фінансової незалежності місцевого самоврядування. Фінансові інструменти зміцнення фінансової бази в умовах децентралізації бюджетних ресурсів.
статья [829,0 K], добавлен 31.08.2017
