Торговельний баланс України: статистичний аналіз

У 2016 році в Україні торговельний баланс зведено з негативним сальдо в розмірі -5,80 млрд дол., коефіцієнт покриття імпорту експортом становив лише 0,89. Натомість експортні надходження повинні бути основним джерелом фінансування виплат зовнішніх боргів. Відношення боргових зобов'язань до експорту в Україні становило 78 %, а це значно менше за критичне згідно із загальносвітовою практикою (200 %). Станом на 1 січня 2017 р. золотовалютні резерви НБУ складали R = 15,44 млрд дол.

Викликають занепокоєння загальні дані щодо валового зовнішнього боргу країни. За інформацією Національного банку, валовий зовнішній борг України на 1 січня 2017 р. становив 113,483 млрд дол. Фактично це -- сукупний зовнішній борг, боргові зобов'язання держави в цілому, який включає борг сектору державного управління, борг Національного банку, борг депозитних корпорацій та ін.

Безперечно, що на економіку України в цілому та її зовнішньоекономічну діяльність зокрема впродовж останніх трьох років негативним чином вплинули окупація Криму, сепаратистські дії та антитеро- ристична операція на сході країни. Проте, на наш погляд, як свідчать наведені у статті статистичні дані й оцінки, ці чинники в довготривалому контексті докорінним чином не вплинули на пропорції та тенденції, які склались в Україні у передвоєнні роки.

У табл. 1 наведено динаміку торговельного балансу і рахунку поточних операцій платіжного балансу України в млн дол. США за період 1996 по 2016 роки на основі даних МВФ, Світового банку, Держ- стату та НБ України. Зазначимо, що наведені оцінки відображені відповідно до методології 5-ї та 6-ї редакції «Керівництва з платіжного балансу МВФ».

Як видно із табл. 1, за весь ретроспективний період, що розглядається, лише за 1999-2005 рр. сальдо торговельного балансу України та сальдо рахунку поточних операцій її платіжного балансу було позитивним. За інші роки цього періоду зовнішньоторговельні операції в цілому спричиняли негативний вплив на зростання вітчизняного ВВП.

І це є певним «економічним парадоксом», бо економіку України можна віднести до «малої економіки відкритого типу» (табл. 1); при цьому її ВВП у 2015 році складав лише 0,15 % загальносвітового виробництва товарів і послуг [8].

З точки зору сучасних теорій макроекономіки, «мала відкрита економіка» -- це економіка, незначний розмір якої не дозволяє здійснювати істотний вплив на процеси на світовому ринку товарів та послуг, зокрема на ставку відсотка, яка задається для неї загальними умовами світового фінансового ринку. У закритій економіці (без зовнішньої торгівлі) використовується модель економічної рівноваги, яка дозволяє знайти такі співвідношення ставки відсотка і рівня доходу, за яких одночасно досягається рівновага на товарному та грошовому ринках. Щодо відкритої економіки може бути застосована модель Манделла-Флемінга, яка дозволяє аналізувати вплив макроекономічної політики держави як на внутрішню, так і на зовнішню рівновагу. Обидві моделі базуються на кейнсіанській теорії, тобто передбачають незмінність рівня цін у короткостроковому періоді та пояснюють причини коливань величини доходу при зміні сукупного попиту [9]. Зауважимо, що побудова й аналіз відповідних моделей для «малої відкритої економіки», яку репрезентує наша країна, не є завданням цієї статті.

Таблиця 1

Проведений кореляційний аналіз даних, наведених в табл. 1 (рис. 2) виявив статистичні взаємозв'язки між показниками, які розглядались. При здійсненні розрахунків було використано програмне забезпечення статистичного аналізу PASW Statistics 18.

Динаміка торговельного балансу та рахунку поточних операцій ПБ України

Статистичний аналіз взаємозв'язків окремих показників торговельного та платіжного балансу представлено у табл. 2. Параметри ре- гресійної моделі впливу сальдо рахунку поточних операцій ПБ на ВВП України наведено в табл. 3 та 4.

Таблиця 2 Статистичний аналіз взаємозв'язків окремих показників торговельного та платіжного балансу

Досить великі значення коефіцієнтів кореляції в цій моделі (за абсолютною величиною більше ніж 0,7; пакет PASW Statistics «0» перед комою не ставить) свідчать про достатньо сильний сталий лінійний (прямий, зворотний, залежно від знаку) зв'язок між показниками, що розглядаються.

Зокрема, можна відмітити зворотний зв'язок між балансом послуг та балансом товарів та послуг у цілому, балансом товарів і рахунком поточних операцій ПБ України. Баланс товарів та послуг має зворотний зв'язок із балансом послуг, натомість прямий кореляційний зв'язок -- із балансом товарів і рахунком поточних операцій. Баланс товарів демонструє зворотний кореляційний зв'язок із балансом послуг й одночасно позитивний прямий зв'язок із балансом товарів і послуг та рахунком поточних операцій ПБ. Сам рахунок поточних операцій платіжного балансу відповідно до даних, що аналізуються, має зворотний зв'язок із балансом послуг та прямий кореляційний зв'язок із балансом товарів і послуг у цілому й балансом товарів. торгівельний баланс платіжний економічний

Таблиця 3 Параметри регресійної моделі впливу сальдо рахунку поточних операцій ПБ на ВВП України а. Залежна змінна: ВВП

Виявлені кореляційні зв'язки потребують окремого осмислення та інтерпретації й повинні бути предметом цілеспрямованого, більш розширеного статистичного дослідження.

Таблиця 4 Оцінки значущості характеристик регресійної моделі впливу сальдо рахунку поточних операцій ПБ на ВВП України

Параметри регресійної моделі та оцінки значущості характеристик дозволяють зробити загальний висновок про її доволі високу ре- левантність (табл. 3 та 4). Отримана модель, на нашу думку, свідчить про те, що за ретроспективний період 1996-2016 рр. сальдо рахунку поточних операцій ПБ України, яке за більшість аналізованих років було від'ємним, здебільшого здійснювало негативний вплив на зростання обсягу ВВП країни.

Цей факт підтверджує нагальну необхідність для органів державного управління й регулювання економічним розвитком України та її зовнішньоекономічною діяльністю, в першу чергу це стосується МЕРТ, а також Національного банку, Державної фіскальної служби, Державної митної служби та ін., забезпечувати постійно діючу систему заходів, спрямованих на підвищення рівня збалансованості торговельного балансу України. Серед таких заходів можна відмітити підвищення ефективності експортного потенціалу країни, в тому числі за рахунок товарних груп із високою доданою вартістю та високотехнологіч- них товарів, посилення ролі України як транзитної держави, стимулювання національного товаровиробника, у тому числі за рахунок дієвого використання монетарних методів, ліцензування, квотування, захисту національного ринку та одночасно пошуку нових ринків збуту вітчизняних товарів і послуг, науково обґрунтованого макроекономіч- ного прогнозування тощо.

На рис. 2 з метою візуалізації вищезазначених пропорцій та тенденцій графічно відображена зміна рахунку поточних операцій ПБ (% до ВВП) за період 1996-2016 рр. Зазначимо також, що експортні втрати України з 2013 по 2015 роки досягли 25,2 млрд дол. США, однією із причин яких є війна на Донбасі та анексія Криму. Більше половини з цих втрат -- 12,9 млрд дол. напряму пов'язана із втратою контролю над цими регіонами. Про це повідомляється в опублікованому на офіційному сайті МЕРТ України проекті «Експортна стратегія України: дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021» [10]. У документі наголошується, що за ці два роки експорт із Донецької обл. скоротився на 70 %, а із Луганської -- на 93 %. На тлі загального падіння експорту високими темпами скорочувалась торгівля із Росією. Так, її питома вага у проданих Україною товарів склала в 2015 році 12,7 % порівняно з 23,5 % у 2008 році. Завдяки запровадженню зони вільної торгівлі з Євросоюзом продаж товарів і послуг туди почав зростати, проте це не змогло запобігти загальному зменшенню обсягів української зовнішньої торгівлі. Відповідно до прогнозу, який було підготовлено Інститутом економіки та прогнозування НАНУ (грудень, 2016 р.) [11], протягом періоду 2016-2018 рр. зовнішній попит, який визначається передусім розвитком світової економіки та курсовою політикою НБУ, продовжуватиме відігравати значну роль для розвитку економіки України.

Динаміка світової економіки у 2017-2018 рр. не сприятиме суттєвому зростанню українського експорту. Можливе використання експортного потенціалу лише аграрного сектору, харчової та фармацевтичної промисловості. В Україні у середньостроковій перспективі основними експортними товарами залишатимуться зерно, соняшникова олія та продукція чорної металургії, тоді як зовнішній попит на продукцію стратегічно важливих галузей вітчизняної економіки (машинобудування, авіабудування, суднобудування) демонструватиме спад, що гальмуватиме використання їх експортного потенціалу.

У 2017 році Національний банк спрогнозував зростання ВВП до 2,8 %. Проте, взявши до уваги «ефекти» від блокади Донбасу, НБУ у липні 2017 року переглянув попередній прогноз економічного зростання у 2017 році з 2,8 % до 1,6 % [12, с. 61].

Як підсумок можна відмітити, що наведені вище статистичні оцінки охоплюють лише найважливіші тенденції і пропорції макро- економічного характеру, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності нашої країни.

Потребують подальших поглиблених статистичних досліджень такі напрями і засоби аналізу, як індекси цін, фізичного обсягу та умов торгівлі по експорту-імпорту товарів за певний період, структурні зрушення зовнішньоторговельного обороту, в тому числі й за широкими економічними категоріями, структура і збалансованість зовнішньої торгівлі послугами за різними класифікаційними ознаками, вплив зовнішньоекономічної діяльності на фінансову систему країни, побудова варіантних прогнозних сценаріїв у цій сфері тощо.

Список використаних джерел

1. Основні характеристики, показники і умови зовнішньої торгівлі України / І. І. Пузанов, В. С. Михайлов, Т. М. Пузанова, В. М. Харнім ; під. наук. ред. І. І. Пузанова. К. : ІВЦ АЛКОН НАН України, 2008. 344 с.

2. Михайлов В. С. Основи статистики зовнішньоекономічної діяльності. К. : НДІ статистики, 2001. 189 с.

3. Михайлов В. С. Основи статистики платіжного балансу. К. : ДАСОА, 2004. 107 с.

4. Михайлов В. С, Дьяченко Д. В. Методологічне забезпечення статистики зовнішньої торгівлі. К. : НТК стат. досл., 2007. 107 с.

5. Макроэкономика / В. М. Гальперин, П. Н. Гребенников, А. Н. Леусский, Л. С. Тарасевич. СПб. : Экономическая школа, 1994. 518 с.

6. Інфляційний звіт Національного Банку України: липень 2017 року. К. : НБУ, 2017. 62 с.

Анотація

Розглянуто деякі методологічні питання побудови торговельного балансу України як важливої складової її платіжного балансу. Метою статті є аналіз збалансованості зовнішньої торгівлі товарами і послугами за останні два десятиліття, оцінка чинників взаємовпливу економічного зростання та зовнішньоекономічних зв'язків, окреслення деяких пропозицій щодо покращення цієї сфери з урахуванням соціально-економічної та зовнішньополітичної ситуації сьогодення. Проаналізовано збалансованість зовнішньої торгівлі та пла- тоспром.ожність країни за 2016 рік. Відстеж:ено динаміку торговельного балансу та рахунку поточних операцій платіжного балансу за методологією МВФ за останні два десятиліття. У процесі проведення дослідження здійснено регресійний і кореляційний аналіз щодо тісноти зв'язку та ступеня впливу показників збалансованості зовнішньої торгівлі товарами і послугами на зростання ВВП країни. У статті доведено, що рахунок поточних операцій платіжного балансу відповідно до даних, що аналізуються, м.ає зворотний зв'язок із балансом послуг та прямий кореляційний зв'язок із балансом товарів і послуг у цілому, а також балансом товарів. Виявлені кореляційні зв'язки потребують окрем,ого осмислення та інтерпретації та повинні бути предметом цілеспрямованого, більш поглибленого статистичного дослідження. За результатами такого аналізу окреслені орієнтири щодо доцільності прийняття відповідних рішень органами держіавно- го управляння, які мають відношення до регулювання і координації зовнішньоекономічної діяльності. У роботі також містяться рекомендації та пропозиції щодо покращення збалансованості зовнішньої торгівлі України як важливого чинника розвитку економіки країни в цілому. Зокрема, потребують подальших поглиблених статистичних досліджень такі напрями і засоби аналізу як індекси цін, фізичного обсягу та умов торгівлі по експорту-імпорту товарів за певний період, структурні зрушення зовнішньоторговельного обороту, в тому числі й за широкими економічними категоріями. Будуть доцільними дослідження структури і збалансованості зовнішньої торгівлі послугами за різними класифікаційними ознаками, впливу зовнішньоекономічної діяльності на фінансову систему країни, побудова варіантних прогнозних сценаріїв у цій сфері тощо.

Ключові слова: платіжний баланс, торговельний баланс, сальдо рахунку поточних операцій, кореляційний та регресійний аналіз, ВВП.

Рассмотрены некоторые методологические вопросы построения торгового баланса Украины как важной составляющей ее платежного баланса. Целью статьи является анализ сбалансированности внешней торговли товарами и услугами за последние два десятилетия, оценка факторов взаимовлияния экономического роста и внешнеэкономических связей, обоснование отдельных предложений, направленных на улучшение этой сферы деятельности с учетом современной социально-экономической и внешнеполитической ситуации. Проанализирована сбалансированность внешней торговли и платежеспособность страны за 2016 год. Прослежена динамика торгового баланса и счета текущих операций платежного баланса, согласно методологии МВФ, за последние два десятилетия. В процессе проведения исследования осуществлен регрессионный и корреляционный анализ тесноты связи и степени влияния показателей сбалансированности внешней торговли товарами и услугами на рост ВВП страны. В статье показано, что счет текущих операций платежного баланса в соответствии с анализируемыми данными имеет отрицательную связь с балансом услуг и положительную корреляционную связь с балансом товаров и услуг в целом, а также балансом товаров. Выявленные корреляционные связи требуют отдельного осмысления и интерпретации и должны стать предметом целенаправленного, более углубленного статистического исследования. На основе результатов этого анализа очерчены ориентиры относительно целесообразности принятия соответствующих решений органами государственного управления, которые имеют отношение к регулированию и координации внешнеэкономической деятельности. В работе также содержатся рекомендации и предложения по улучшению сбалансированности внешней торговли Украины как важного фактора развития экономики страны в целом В частности, будут необходимы дальнейшие углубленные исследования и применение таких средств анализа, как индексы цен, физического объема и условий торговли на экспорт-импорт товаров за конкретный период, структурные изменения внешнеторгового оборота, в том числе и в рамках широких экономических категорий. Будут целесообразными исследования структуры и сбалансированности внешней торговли услугами в соответствии с различными классификационными признаками, влияния внешнеэкономической деятельности на финансовую систему страны, построение вариантных прогнозных сценариев в этой сфере и т.д.

Ключевые слова: платежный баланс, торговый баланс, сальдо счета текущих операций, корреляционный и регрессионный анализ, ВВП.

Keywords: balance of payments, trade balance, current account balance, correlation and regression analysis, GDP.