Шляхи вдосконалення обліку податку на додану вартість

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 657.36

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Шляхи вдосконалення обліку податку на додану вартість

Росоха Іван Іванович, магістр з фаху «Облік і оподаткування»,

Науковий керівник: Даньків Йосип Якимович, к.е.н., професор, завідувач кафедри обліку і аудиту

Анотація

податок вартість накладний облік

У статті розглянуто та проаналізовано основні теоретичні підходи щодо податку на додану вартість. Визначено основні зміни у базі оподаткування, електронному адмініструванні, коригуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту. Розглянуто комплекс заходів запропонованих щодо вирішення проблем адміністрування податку на додану вартість. Розглянуто характерні та специфічні риси податкового обліку ПДВ, функції та особливості використання податкової накладної як первинного документу, відображення в податковому та фінансовому обліку суми податкового зобов'язання з ПДВ за специфічними операціями платника податку.

Ключові слова: податки, адміністрування, ціна, податкова система, податок на додану вартість, податковий кредит, податкове зобов'язання.

Постановка проблеми. Податок на додану вартість (ПДВ) є одним із основних наповнювачів бюджету України та найпроблемнішим з усіх податків, як з точки зору його обліку, так і з позицій його адміністрування. Практика вимагає пошуків нових шляхів вдосконалення обліку складових ПДВ. Практика свідчить, що в обліку розрахунків по податку на додану вартість виникає багато питань, непорозумінь та суперечностей щодо правильного застосування податкових норм, визнання в обліку сум податкового зобов'язання та податкового кредиту. Тому необхідно здійснити аналіз обґрунтування порядку відображення їх в системі документації, рахунків бухгалтерського обліку та реєстрах податкового обліку, а також визначити взаємозв'язок даних фінансового та податкового обліку та звітності. В результаті рекомендувати такий варіант ведення обліку даного податку, який зробить його більш раціональним і ефективним.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання бухгалтерського обліку розрахунків за податками і платежами є надзвичайно актуальним і привертає до себе увагу, тому його дослідженням займаються такі науковці, як: О. В. Будько, О.О. Дудоров, П.М.Гарасим, А.П. Гарасим, М.М. Коцупатрий, А. О. Нікітішин, Т.О.Пасько, Н.М.Ткаченко, П.Я.Хомин. При цьому ряд питань, пов'язаних з методикою бухгалтерського обліку потребує окремих змін та вирішення з урахуванням положень ПКУ.

Формулювання цілей статті є висвітлення особливостей та актуальних проблем обліку розрахунків з ПДВ та визначення шляхів удосконалення обліку даного податку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Податок на додану вартість є одним із непрямих податків в Україні, що широко застосовується на всі операції, які тільки можуть здійснюватися на підприємстві, таким чином обтяжуючи розрахунки між підприємствами за товари, роботи, послуги між собою та між населенням країни, оскільки найбільший тягар сплати ПДВ припадає саме на населення. ПДВ є дійсно обтяжливим податком для всіх підприємств, тому вони часто намагаються знайти нові шляхи не сплати податку або заниження суми виплати до бюджету.

На сьогоднішній день в Україні порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентується Податковим кодексом України [1]. Згідно статті 14 п.1.178 - податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до його норм [1].

При організації бухгалтерського обліку на підприємстві особливе місце відводять обліку розрахунків з бюджетом, зокрема за податком на додану вартість. Ведення бухгалтерського обліку залежить, перш за все, від вдало вибраної форми обліку та організації роботи бухгалтерії підприємства. Проте, крім бухгалтерського обліку, підприємства повинні паралельно вести і податковий облік. Належним чином організований податковий облік є однією із найважливіших умов нормального функціонування будь-якого суб'єкта господарювання.

Головна проблема, яка виникає при відображенні ПДВ в бухгалтерському обліку пов'язана з тим, що правило першої події, яке використовується для визначення ПДВ не співпадає з моментом визнання доходів та витрат в бухгалтерському обліку.

При отриманні передоплати підприємство використовує субрахунок 643 «Податкові зобов'язання», на якому ведеться облік суми податку на додану вартість. Субрахунок 643 є пасивним, оскільки на ньому тимчасово, за дебетом обліковується сума ПДВ, яка в момент отримання авансу визнана як податкове зобов'язання. При цьому дебетові обороти на субрахунку 643 виникають раніше за кредитові і до моменту здійснення заключної операції (відвантаження товарів, робіт, послуг) будуть відображені у складі статті Балансу «Інші оборотні активи», що необґрунтовано збільшує активи підприємства.

Крім того, назва субрахунку не відповідає дійсному його призначенню. Сума податкових зобов'язань, яка збільшує заборгованість підприємства до бюджету відображається на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» (відповідному аналітичному рахунку). Тому назву субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» слід змінити на «Податкові розрахунки з податкових зобов'язань», акцентувавши увагу, що він використовується тимчасово і у випадку здійснення передплат.

На субрахунку 643 мають обліковуватись податкові зобов'язання з ПДВ, розрахунковий період яких не настав, а на субрахунку 644 - податковий кредит, розрахунковий період якого не настав, і ці субрахунки повинні мати назви, встановлені Інструкцією до Плану рахунків.

Оскільки є два варіанти визначення виникнення податкового зобов'язання чи податкового кредиту, бухгалтер може самостійно вибрати найбільш доцільний йому варіант, і відповідно використовувати два субрахунки-дублери - 643 «Податкове зобов'язання» та 644 «Податковий кредит». Для правильного відображення сум ПДВ бухгалтеру необхідно звіряти дані обох обліків, нехай це займе більше часу, але підприємство не буде мати штрафних санкцій, буде збережено імідж належного платника податків. Найчастіше помилки здійснюються при визначенні події, за якою настає право на отримання податкового зобов'язання або податкового кредиту. Тому бухгалтер обов'язково повинен врахувати подію платежу, щоби правильно відобразити суму податку на додану вартість за поточний період. Як відомо, існують дві методики визначення дати та права виникнення податкового кредиту чи податкового зобов'язання: або за правилом «першої події», або за касовим методом.

Ефективне функціонування підсистеми адміністрування податків потребує чіткості визначення понятійного апарату для ідентифікації даної категорії із урахуванням особливостей розвитку податкової системи України та результатів накопиченого вітчизняного й зарубіжного досвіду. Аналіз існуючих поглядів на визначення адміністрування податків дозволяє стверджувати про відсутність єдиних підходів до трактування його сутності та висвітлення особливостей функціонування.

Електронне адміністрування ПДВ є однією з основних сфер електронного документообігу в Україні. Питання електронного адміністрування ПДВ є надзвичайно актуальними, оскільки система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в Україні з 1 січня 2015 р. у тестовому режимі, а з 1 липня - повноцінно, що накладає обов'язок на підприємства - платників ПДВ дотримуватись нових вимог обліку сум податку на додану вартість:

1. Усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних повинні бути складені в електронному вигляді та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання [1].

2. Строки реєстрації податкових накладних. Від 1 січня 2017 року граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних становлять:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній день (включно) календарного місяця - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Збільшено термін реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН з 180 до 365 календарних днів.

3. Згідно з п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 р., не застосовуються штрафні санкції, визначені п. 1201.1 розділу ІІ ПКУ.

4. З 1 квітня 2017 року реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в ЄРПН. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку) коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган надсилає квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку) коригування в ЄРПН. Така квитанція надсилається одночасно продавцю та покупцю. Період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого така процедура здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Змінений порядок накладення штрафу за відсутність реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування). Раніше штраф у розмірі 50% суми ПДВ накладався у разі відсутності реєстрації протягом 180 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тепер цей штраф накладатиметься, якщо на момент проведення перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних податкова накладна або розрахунок коригування не зареєстровані у ЄРПН, незалежно від терміну прострочення, про що складається податкове повідомлення-рішення. Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування не застосовуватимуться, додатково до випадку коли податкова накладна або розрахунок коригування не надається покупцю, також у разі постачання товарів (послуг), що звільнені від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою.

Механізм адміністрування ПДВ в Україні має низку проблемних аспектів, до яких належать: нестабільність податкового законодавства, щодо термінів внесення змін, низька ефективність методики прогнозування надходження та відшкодування податку, проблеми функціонування механізму бюджетного відшкодування (критерії, нестача коштів, високий рівень шахрайства), порушення принципу нейтральності (головно через нераціональну систему пільгового оподаткування), негативне сприйняття податку його платниками, складність механізму адміністрування ПДВ [5].

Якщо на момент складання фінансової звітності не отримані товари (послуги), то сума податкового кредиту, підтвердженого податковою накладною, буде відображатися в пасиві Балансу за статтею «Інші поточні зобов'язання». В той же час фактично ніяких зобов'язань у підприємства не виникає. За цих умов слід змінити назву субрахунку 644 «Податковий кредит» на «Податкові розрахунки з податкового кредиту» [2].

Позитивною є тенденція щодо збільшення сум відшкодованого ПДВ суб'єктам господарювання. З прийняттям Податкового кодексу у практику діяльності органів Державної податкової служби України впроваджено механізм автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому, у статті 200 ПКУ чітко визначено критерії, яким повинен відповідати платник, щоб отримати автоматичне бюджетне відшкодування. Проте, механізм автоматичного бюджетного відшкодування потребує подальшого вдосконалення.

Проте, проблема відшкодування ПДВ стосується більшості суб'єктів господарювання, у тому числі експортно-орієнтованих виробництв. Невідшкодування з бюджету податку відповідно зменшує обсяг фінансових ресурсів, що є у розпорядженні платника, змушує фірми корегувати свою діяльність в напрямку підвищення ціни на продукцію та негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняного експорту.

Серед причин несвоєчасного відшкодування ПДВ виділяють такі:

• в умовах погіршення економічної ситуації, дефіциту бюджетів різних рівнів, зростання внутрішньої та зовнішньої заборгованості держави уряд може використати кошти, які призначалися для погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, як тимчасовий кредитний ресурс;

• у числі контрагентів експортера, який претендує на відшкодування ПДВ, може бути недобросовісне, фіктивне підприємство [3].

Отже, недоліки механізму відшкодування ПДВ негативно позначаються на загальній економічній ситуації і вимагають негайного усунення, хоча в цілому механізм є прийнятним і потребує удосконалення, а не відміни. Важливо, разом зі спрощенням порядку відшкодування для виробників технологічної продукції і експортерів, обмежити можливості зловживань, незаконного отримання відшкодування.

Важливим заходом з удосконалення механізму податку може бути подальше впорядкування пільг. Пільги мають бути чіткими, конкретними та повинна існувати система контролю за їх наданням. Широка система пільг є недостатньо економічно виправданою і має негативні наслідки, оскільки руйнує податкову базу, тобто заважає ефективному виконанню фіскальної функції ПДВ, порушує закладений в ньому принцип нейтральності до ціноутворення, заплутує законодавство, ускладнює механізм податку, створює додаткові можливості для зловживань, що призводить до втрат бюджету і збільшення витрат на проведення перевірок.

Для всебічного аналізу фіскальної ефективності справляння ПДВ науковцями запропоновано комплекс показників та коефіцієнтів, а саме:

• надходження ПДВ та його питома вага у доходах та податкових надходженнях зведеного бюджету України;

• повнота і своєчасність виконання зобов'язань платників податку перед бюджетом;

• повнота і своєчасність виконання зобов'язань бюджету перед платниками податку;

• ступінь відповідності між фактичними та запланованими показниками цього податку;

• абсолютний та відносний приріст надходжень податку порівняно з попереднім періодом [6].

Податок на додану вартість займає значну частку у податкових надходженнях (50% і більше) та у доходах Державного бюджету. Це вказує на високий рівень залежності формування дохідної бази бюджету від адміністрування даного податку.

У процесі адміністрування ПДВ дедалі більшого значення набуває проблема ухилення від сплати податку. Платники податку використовують ряд напрацьованих схем, зокрема:

• реалізація товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) за цінами, нижчими від вартості придбання;

• проведення безтоварних операцій (організується шляхом «фіктивного» (за документами) придбання реальним суб'єктом підприємницької діяльності ТМЦ від ланцюжка «фіктивних» і «транзитних» підприємств);

• проведення псевдо експортних операцій;

• ухилення від сплати ПДВ при проведенні імпортних операцій з ТМЦ за значно заниженими цінами;

• ухилення від сплати податків, шляхом безпідставного застосування нульової ставки ПДВ при проведені зовнішньоекономічних операцій;

• використання документів «фіктивних» фірм з метою незаконного формування витрат та податкового кредиту при придбанні робіт, послуг (фіктивний субпідряд);

• ухилення від сплати ПДВ, шляхом втрати первинних бухгалтерських документів [4].

Сьогодні дії працівників податкових органів спрямовані на ліквідацію вищезгаданих схем з метою детінізації економіки, зменшення числа недобросовісних платників, збільшення доходів бюджету [7].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Становлення податкової системи в Україні відбувається за жорстких умов економічних і структурних перетворень, де в процесі прийняття Податкового кодексу виявилися суперечності між інтересами бізнесу та держави. Тому подальше вдосконалення податкових норм повинне відбуватися відповідно до трансформацій у суспільному устрої і сприяти зміцненню національної економіки та поліпшення її структури.

ПДВ має високу ефективність з фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи та послуги, забезпечує надійність та стабільність бюджетних надходжень цього податку. Механізм адміністрування ПДВ має низку проблемних аспектів, до яких належать: нестабільність податкового законодавства, щодо термінів внесення змін, низька ефективність методики прогнозування надходження та відшкодування податку, порушення принципу нейтральності, негативне сприйняття податку його платниками, складність механізму адміністрування ПДВ.

Однією з особливих характеристик ПДВ є включення податку до ціни товару, що веде до її збільшення та підвищення рівня недоступності деяких товарів для малозабезпечених громадян. Це дає можливість говорити про соціальну несправедливість цього податку, за умови відсутності диференційованих ставок.

Сьогодні ПДВ є одним із найпоширеніших та найпроблемніших податків, тому необхідно застосовувати нові шляхи вдосконалення обліку розрахунків з бюджетом на додану вартість, що значно полегшить ведення обліку даного податку, правильного і достовірного його відображення на бухгалтерських рахунках, а, відтак, і правомірної сплати до бюджету податку на додану вартість.

Перелік використаних джерел

1. Податковий кодекс України зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon0.rada.gov.ua/.

2. Будько О. В. Особливості нарахування і сплати ПДВ в бухгалтерському обліку згідно ПКУ / О. В. Будько// Ефективна економіка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua

3. Ґазізуллін І. Аналіз адміністрування ПДВ в Україні з прикладами з металургії, машинобудування та легкої промисловості / І. Ґазізуллін, О. Жолудь, Г. Чередниченко // Аналітична записка. - К. : Оптима, 2011. - 19 с.

4. Лист Державної податкової адміністрації України від 14.06.2007 № 891/7/16-1417 Основні схеми ухилення від оподаткування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1008.8390.0

5. Ференс О. Реформування податкової системи України / О. Ференс // [Електронний ресурс]. - Режим до- ступу: http://old.minjust.gov.ua/

6. Чижова Т. В. Сучасні реалії адміністрування ПДВ та вирішення проблем його гармонізації / Т. В. Чижова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2011. - № 1 (13). - С. 96-99.

7. Мороз А.С. Основні методи виявлення схем мінімізації в оподаткуванні платників ПДВ [Текст] / А.С.Мороз, О.С.Червінська, І.П.Могиляк // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - 2011. ? Вип. 21.8. - С. 257-262.

Размещено на Allbest.ru