Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в Україні: основні напрями діяльності та подальше вдосконалення

Розглянемо різні тлумачення вченими поняття «система гарантування вкладів» для кращого розуміння його суті.

Система гарантування вкладів Г. Шемчушенком [16, с.283] трактується основним елементом системи фінансової безпеки банківської діяльності. Також система фінансової безпеки включає державне регулювання на рівні прийняття законодавчих і нормативних актів, які встановлюють правила і вимоги до ведення банківської діяльності, та здійснення центральним банком чи іншим уповноваженим органом функцій нагляду за діяльністю банків щодо того, як вони дотримуються вимог банківського законодавства та встановлених економічних нормативів.

В. Огієнко [5, с.35] вважає, що для того, щоб система гарантування вкладів була ефективною, вона повинна входити до систем вищого рівня, тобто до загальної системи ринкових інститутів і державного регулювання.

Під системою гарантування вкладів В. Саєнко [15, с.16] розуміє сукупність взаємозалежних організаційних елементів, методів фінансування та регулювання діяльності інституцій, які забезпечують страхування депозитів.

К. Алексійчук [6, с.124] трактує систему гарантування вкладів сукупністю органів та відносин, що забезпечують регулювання захисту прав вкладників. Проте дослідниця не дає переліку цих органів та не уточнює інструментарій регулювання, завдяки якому забезпечується захист вкладників.

Відображення сутності системи гарантування вкладів у судженнях учених-економістів дає можливість узагальнити подані точки зору, тому система гарантування вкладів -- це комплекс заходів, сукупність правових норм та органів, які регулюють виконання цих норм щодо захисту прав вкладників та відшкодування гарантованого розміру вкладу.

Наша держава стала однією з перших країн пострадянського табору, яка запровадила систему страхування вкладів. В Україні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був створений у вересні 1998 р., підґрунтям для цієї події став Указ Президента «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб -- вкладників комерційних банків» [4].

Також цей нормативно-правовий акт затвердив Положення «Про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів». Указом було встановлено, що у разі неповернення вкладу фізичній особі в комерційному банку державою гарантується відшкодування за вкладом, зокрема відсотки у розмірі вкладу, але не більше 500 грн. [4].

Закон «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб», який визначав основні принципи функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і сферу його взаємовідносин із Верховною Радою України, Національним Банком України, а також окреслив процедуру виплати відшкодування вкладникам банків було прийнято тільки у вересні 2001 р. Цим Законом було передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладникові учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки розміром укладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 грн. по вкладах у кожному з таких учасників [30]. гарантування вклад фізичний стійкість

Лише через 10 років, у лютому 2012 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» [2]. Цим Законом було розширено повноваження ФГВФО, зокрема була впроваджена процедура виведення неплатоспроможних банків із ринку шляхом введення тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків. Також цим Законом було окреслено умови, при настанні яких комерційний банк може належати до категорії проблемних і неплатоспроможних банків.

Відповідно до Закону учасниками Фонду гарантування є банки, участь яких у Фонді гарантування є обов'язковою та які набувають статусу учасника Фонду гарантування в день отримання ними банківської ліцензії. Таким чином, банки, які мають банківську ліцензію, є учасниками Фонду гарантування, окрім АТ «Ощадбанк» та АТ «Родовід банк» [2].

12 серпня 2015 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків із ринку». Проте Законом передбачено, що деякі норми набуватимуть чинності поетапно [1].

На першому етапі передбачено:

- збільшення повноважень ФГВФО (як тимчасового адміністратора та ліквідатора) і зміцнення його важливості у процесі підготовки до виведення неплатоспроможного банку з ринку;

- зменшення строку виведення банку з ринку;

- проведення продажу активів банку лише на відкритому конкурсі, проте основні засоби, оціночна вартість яких не перевищує 10 мінімальних заробітних плат на дату продажу, та малоцінні й швидкозношувані предмети, необоротні активи, балансова вартість яких за відповідною групою становить менше 10 мінімальних заробітних плат, безпосередньо юридичній або фізичній особі [1].

Другий етап удосконалення системи гарантування розпочався з 1 січня 2016 р. Він передбачав:

— скорочення термінів затвердження виконавчою дирекцією ФГВФО плану врегулювання до 30 днів від дня початку процедури виведення банку з ринку;

— зменшення строків дії тимчасової адміністрації в банку від 3 місяців до 1 місяця з можливістю збільшення її тривалості на 1 місяць тільки з ціллю реалізації плану врегулювання, у якому передбачено інший метод виведення банку з ринку, не включаючи ліквідацію банку;

— у разі відповідності неплатоспроможного банку критеріям, установленим нормативно-правовими актами ФГВФО, передбачає прискорену його ліквідацію;

— створення «консолідованого офісу» з реалізації майна неплатоспроможних банків при ФГВФО та закріплення за ним виключного права здійснення всіх процедур із продажу активів банків, що ліквідуються [1].

На третьому етапі, який розпочався з 1 липня 2016 р., передбачалось:

— зменшення термінів здійснення виплат відшкодування вкладів усім без винятку за рахунок коштів ФГВФО до 20 робочих днів від дня початку процедури виведення неплатоспроможних банків із ринку, не чекаючи ухвалення Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Із 1 січня 2017 р. гарантії Фонду гарантування поширюються на фізичних осіб, зокрема фізичних осіб-підприємців [1].

1) початкових зборів з учасників Фонду;

2) регулярних зборів з учасників Фонду;

3) доходів, одержаних від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;

4) доходів у вигляді відсотків, нарахованих за залишками коштів на розрахункових рахунках Фонду, відкритих у Національному банку України (далі -- НБУ);

5) кредитів, залучених від Національного банку України;

6) інших джерел, не заборонених законодавством України [2].

Розглянемо динаміку змін джерел формування фінансових ресурсів у розрізі кожної із статей протягом 2014--2016 рр. у табл. 1 [18].

Рис. 1. Динаміка зростання розміру гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, грн.

Сучасний розмір гарантованої суми відшкодування (200 000 грн.) перевищує початковий (500 грн.) у 400 разів та захищає інтереси 98,7% вкладників. Десять років проводилася реформа щодо встановлення сталого розміру гарантованого відшкодування за вкладами, який би забезпечував ефективну реалізацію реформи системи гарантування.

Натепер система гарантування вкладів значно впливає на заспокоєння настроїв населення та зменшення відтоку вкладів із банківської системи, стабільність ФГВФО є дуже важливим чинником для забезпечення довіри вкладників у період кризи. Так, вкладники, які отримують свої кошти своєчасно та в повному гарантованому обсязі, більш прогнозовано можуть залишати кошти в менш ризикованих банках, ніжті вкладники, які мали затримки з виплатами коштів у неплатоспроможних банках [32].

Загальна сума вкладів у 2015 р. зменшилась на 19,8 млрд. грн. (5,5%) до 362,3 млрд. грн. порівняно з 2014 роком, у якому відбулось також зменшення вкладів на 20,5 млрд. грн. (5,4%) до 382,1 млрд. грн. Водночас динаміка кількості вкладників протягом досліджуваного періоду є стійкою негативною, адже у 2015 р. та у 2014 р. також спостерігалося зменшення на 1,8 млн. та 0,9 млн. осіб відповідно. Прогнозовано, що приріст вкладів населення може розпочатися після стабілізації політичної ситуації в країні, завершення воєнних дій, заспокоєння очікувань населення щодо валютних коливань та зменшення обмежень в отриманні коштів вкладниками.

На сучасному етапі розвитку банківської діяльності питання забезпечення та гарантування вкладів населення регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який було ухвалено Верховною Радою України у лютому 2012 р. [2]. Проте цим нормативно-правовим актом залишилися не врегульованими питання щодо:

— можливості та форм інвестування коштів Фонду в умовах не проведення Міністерством фінансів України аукціонів із продажу державних цінних паперів;

— недостатньої плати за користування Національним банком України тимчасовими вільними залишками коштів Фонду;

— порядку здійснення доплат фізичним особам у разі збільшення гарантованої суми відшкодування коштів.

Таким чином, нормативно-правова основа діяльності Фонду потребує подальшого вдосконалення.

Аналіз інформації про фінансові ресурси ФГВФО дає змогу побачити недостатність джерел формування ресурсів. Реальні продажі Фонду дуже низькі, тому уряду і Національному банку доводиться виділяти на підтримку ФГВФО десятки мільярдів гривень кредитів, причому під високу ставку -- 11--12,5% річних. Через це ФГВФО ризикує повторити долю своїх підопічних [7, с.668].

Інша проблема пов'язана з тим, що саме ФГВФО платить за цими кредитами великі відсотки. Ніде у світі настільки високих відсотків за державними кредитами немає. В ідеалі держава виплачує абсолютно усім, включаючи юридичних осіб, забирає всі активи і далі вже з ними розбирається. Сума гарантованого відшкодування (200 000 грн.) стала не дуже переконливою сумою в доларовому еквіваленті, раніше це дорівнювало 25 000 дол., а тепер складає трохи більше 7 000 грн. Раніше Фонд мав свої кошти за рахунок відрахувань банків, проте тепер їх не достатньо.

Таблиця 2. Аналіз динаміки вкладів фізичних осіб в учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом 2014--2016 р.

Відкритість і прозорість у діяльності Фонду є невід'ємними характеристиками здійснення ефективного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків із ринку, а також обов'язковими умовами перетворень у державі на шляху до Європейського Союзу. Прозорість виявляється в тому, що окремі громадяни та юридичні особи, на які поширюється рішення або дія Фонду, мають бути якнайповніше обізнані з ними і з тим, у який спосіб вони будуть здійснені.

Висновки