Ломбарди та особливості їх діяльності на грошовому ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

„ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

Кафедра менеджменту ЗЕД і фінансів

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему: «Ломбарди та особливості їх діяльності на грошовому ринку»

Виконав студент групи БФ- 46 Лисенко І.С.

Керівник Кобець В.М.

Харків 2018

ЗМІСТ

Вступ

1. Місце і роль ломбардів на ринку фінансових послуг

1.1 Виникнення ломбардів

1.2 Сутність ломбардної діяльності

1.3 Особливості ломбардної діяльності

1.4 Супутні послуги ломбарду

2. Фінансова діяльність ломбардів

2.1. Особливості формування фінансового результату ломбарду

2.2. Аналіз основних показників ринку ломбардів

2.3. Динаміка показників діяльності ломбардів

2.4 Прогнозування розвитку ломбардів на 2018- 2020 роки

3. Проблеми та рекомендації щодо здійснення операцій ломбардами

Висновки

Список джерел інформації

ВСТУП

Діяльність ломбардів із надання кредитів є одним із найстаріших видів кредитування населення. Батьківщиною ломбарду вважають Ломбардію -- область Північної Італії, де в ХІІІ ст. виникли банківські контори, що видавали позики під заставу. А вже в XV ст. ломбарди з'являються практично в усіх містах Італії та надають позики під заставу особистих речей. Перший ломбард в Україні з'явився в кінці ХVІІІ століття і видавав позики під золоті та срібні речі.

Ринок ломбардних послуг -- це система економічних відносин, які виникають з приводу купівлі-продажу специфічного товару «ломбардні послуги» в процесі задоволення суспільних потреб у кредитуванні під заставу рухомого майна. Цей ринок складається в умовах множинності осіб, які потребують позичкових ресурсів.

Дослідження даної теми на сьогодні є доволі актуальним, адже з кожним роком значно зростає частка ломбардів на фінансовому ринку України. За сучасних умов господарювання як банківської сфери, так і ринку кредитних спілок створились сприятливі умови розвитку ломбардного бізнесу. За попередні роки, коли банки зазнавали значних збитків й була проведена банківська реформа, що зменшила кількість банків майже вдвічі, а більшість кредитних спілок згорнули свою діяльність, саме ломбарди як окремий сегмент фінансового ринку почав набирати оберти своєї діяльності. За статистичними даними, послугою ломбарду щороку користується більше п'ятдесяти мільйонів людей у всьому світі. Даний вид діяльності власникам ломбардів приносить досить серйозний фінансовий дохід, а населенню - задоволення потреби в коштах швидко та без складної процедури оформлення кредиту.

Теоретичною, методологічною й інформаційною базою дослідження слугують нормативно-правові документи, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, пов'язані з обраною тематикою: Н.О. Булія [9], О.І. Гонти, К. Єфремової, М. Казьмирчук, Л.Ю. Леваєвої, А. Мазорук, С.В. Науменкової [7],З. Сороківської [14], Н. Харитонової та ін..

Метою даної роботи є - розробка й теоретичне обґрунтування наукових і організаційно-методичних підходів, а також практичних рекомендацій щодо фінансової діяльності ломбарду, забезпечення його фінансової стійкості та інших аспектів діяльності ломбардів.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

- розкрити місце і роль ломбардів на ринку фінансових послуг;

- запропонувати підходи до визначення рейтингу ломбардів;

- проаналізувати стан ломбардів в умовах фінансової кризи;

- здійснити порівняльну характеристику ломбардів та інших фінансових установ за наявністю у структурі активів об'єктів інтелектуальної власності;

- схарактеризувати особливості формування і визначити чинники впливу на фінансовий результат діяльності ломбарду;

- розглянути фінансовий стан окремого ломбарду;

- проаналізувати діяльність ломбардів за критерієм ефективності фінансово-господарської діяльності;

- означити основні засади здійснення фінансового контролю діяльності ломбардів

Об'єктом дослідження є практичні та теоретичні аспекти діяльності ломбардів, а предмет - фінансово-економічні відносини ломбардної діяльності.

У дослідженні використано економіко-статистичні методи збору та обробки інформації. Для проведення аналізу фінансово-господарського стану ломбардів застосовано методи фінансового аналізу.

РОЗДІЛ I. МІСЦЕ І РОЛЬ ЛОМБАРДІВ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

1.1 Виникнення ломбардів

Батьківщиною ломбарду вважають Ломбардію -- область Північної Італії, де в ХНІ ст. виникли банківські контори, що видавали позики під заставу майнових цінностей. А вже в XV ст. ломбарди з'являються практично в усіх містах Італії та надають позики під заставу особистих речей.

У Франції перші ломбарди було створено за часів Людовіка XI (1461-- 1463 рр.) лихварями, вихідцями з Ломбардії. У Німеччині перший ломбард виник у Нюрнберзі в 1498 р. В Англії на початку XVIII ст. було прийнято білль про потребу відкриття ломбарду з метою створення конкуренції лихварям, які брали за надані кредити майже 80 % річних. Віденський ломбард діє з 1713 р.

У Росії ломбарди почали створювати на початку XVIII ст. за часів Анни Іоаннівни, щоб боротися з лихварями. Указом цариці Монетній конторі було наказано видавати всім бажаючим позики під заставу золотих і срібних речей у розмірі 1/4 їхньої вартості під 8 % річних. За часів імператриці Катерини II в 1772 р, у Москві та Петербурзі було відкрито казенні (державні) позичкові скарбниці. В 1840 р. у Петербурзі створено приватну компанію для збереження та застави різного рухомого майна і товарів, що видавала позики терміном до 12 місяців у розмірі 50 % оціненої вартості майна під 1 % на місяць і сплатою 1 % від оціненої вартості за зберігання.

У другій половині XIX -- на початку XX ст. у Росії виникла велика кількість ломбардів на акціонерних засадах, однак їх діяльність була переважно лихварською. Пізніше, враховуючи потребу в здешевленні позичок, розпочалося створення муніципальних ломбардів. На кінець 1917 р. у Росії функціонувало 20 акціонерних і 109 муніципальних ломбардів, які надали позики на суму понад 13 млн. рублів.

За радянських часів діяльність ломбардів було відновлено вже в 1922-- 1923 рр. у вигляді створених у системі побутового обслуговування населення державних госпрозрахункових підприємств, підпорядкованих органам місцевих рад народних депутатів.

На території України перший ломбард виник у 1800 р. в Одесі. Для завершення будівництва гавані місто одержало кредит у сумі 2500 рублів. У зв'язку з тим, що ці кошти витрачалися поступово в міру спорудження гавані, а відсотки за користування кредитом потрібно було сплачувати з усієї суми, влада міста з метою отримання додаткових доходів для покриття відсотків за наданим кредитом створила Комітет Із провадження робіт у порту, який частину тимчасово вільних коштів видавав громадянам міста як позики під заставу цінних речей і товарів.

Станом на 31 грудня 2017 р. в Україні функціонувало 458 ломбарди. Обсяг наданих фінансових кредитів на кінець 2009 р. становив 4065,0 млн грн. Переважна більшість кредитів погашається позичальниками в грошовій формі і лише 11 % (близько 445 млн. грн.) -- за рахунок майна, наданого в заставу[16].

Безпосередньо організаційно-правові та економічні засади створення та діяльності ломбардів і здійснення регулятивних і наглядових функцій, пов'язаних з діяльністю ломбардів, визначено Положенням про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 26 квітня 2005 р. Хе 3981 (зі змінами те доповненнями)[4].

1.2 Сутність ломбардної діяльності

Тривалий час у незалежній Україні місце ломбардів законодавчо не визначено, але після прийняття 2001 року Закону України N2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [3] ломбарди набули статусу фінансової установи. Відповідно до п.1 ст.1 цього зако-ну фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру Нацкомфінпослуг України у порядку, встановленому законом.

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Отже, ломбард належить до фінансових установ, тобто є юридичною осо-бою, яка надає одну чи декілька фінансових послуг і внесена до відповідного реєстру Нацкомфінпослуг України у порядку, встановленому законом.

Нормативно-правовою базою, що регулює створення та діяльність ломбардів, є: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про заставу» та інші закони України і видані відповідно до них нормативно-правові акти. Контроль за діяльністю ломбардів щодо надання ломбардами фінансових послуг (кредитів, позик) здійснює Національна комісія, що реалізує державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг); діяльність, пов'язана з реалізацією, обігом предметів застави належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Для набуття статусу фінансової установи ломбард має бути створений у відповідній організаційно-правовій формі згідно з вимогами законодавства. Організаційно-правовою формою ломбарду за проектом закону може бути виключно господарське товариство без зазначення його форми, що є безумовно позитивною стороною. [5]

Ломбард має право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, зазначену в його установчих документах, у порядку, встановленому законодавством, тільки після внесення інформації про нього до Реєстру і одержання Свідоцтва. Копія Свідоцтва, засвідчена керівником ломбарду, має бути розміщена в місцях, доступних для ознайомлення клієнтів як у ломбарді, так і в кожному його відокремленому підрозділі. [3]

Для надання фінансових послуг ломбард повинен відповідати умовам, наведеним у пункті 2.1 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (нині - Нацкомфінпослуг) від 26.04.2005 № 3981[4]:

-Діяльність ломбарду повинна відповідати вимогам законодавства про фінансові послуги.

- Має бути внесений до Державного реєстру фінансових установ.

-Має ліцензію на надання певних видів фінансових послуг.

- Має внутрішні правила або положення, що регламентують надання ломбардом фінансових та супутніх послуг. Установчі документи ломбарду повинні відповідати вимогам законодавства та містити вичерпний перелік видів фінансових послуг та супутніх послуг, які надає ломбард.

-У повному найменуванні ломбарду має міститись слово «ломбард».

-Не здійснювати будь-якої іншої підприємницької діяльності, крім підприємницької діяльності, передбаченої законодавством для ломбардів.

Відповідно до вимог цього Положення [4] ломбард, як фінансова установа здійснює наступні фінансові операції, що є його основною діяльністю:

-надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;

-надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.

До супутніх послуг ломбарду, якщо інше не встановлено законом, належать (п. 3.2. Положення [4]):

- оцінка заставленого майна відповідно до чинного законодавства та умов договору;

- надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентської угоди зі страховою компанією;

- реалізація заставленого майна відповідно до чинного законодавства та умов договору.

Отже, певні види послуг, що надаються ломбардом, підлягають ліцензуванню. Типові правила щодо надання кожного виду ломбардної послуги ломбард розробляє самостійно та затверджує їх у встановленому порядку.

Основним видом діяльності ломбардів України є надання миттєвих, короткострокових та невеликих за розміром позик на власний ризик під заставу.

ломбард фінансовий

(Рисунок 1. Фінансові послуги ломбарду)

1.3 Особливості ломбардної діяльності

Для ломбарду характерним є надання необхідних громадянам коштів швидше, порівняно з банком, а також можливість прийняття під заставу такого майна, яке, як правило, не беруть банківські установи. [8]

Населення через мережу ломбардів здійснюється винятково на споживчі цілі. Однак цей вид кредитування значно дорожчий, порівняно з банківським. Кредитні спілки та банки посилили конкуренцію з ломбардами, запровадивши систему швидкого споживчого кредитування. Разом із тим перевагами ломбардів є швидкість надання позик та простота процедури оформлення кредиту. Умови надання позик ломбардами є найпростішими на фінансовому ринку. Ризики порівняно незначні, адже ломбарди надають позики під заставу високоліквідного майна. [7]

Найпопулярнішою операцією ломбардів є надання фінансових кредитів фізичним особам, в свою чергу, фінансовий кредит - це надання ломбардом фізичним особам у позику коштів, забезпечених заставою, на визначений строк та на умовах платності. [9]

Відповідно до характеру забезпечення зобов'язань фінансові кредити поділяють на позички (див. рис. 6.1):

-- під заклад предметів домашнього вжитку, особистого користування та ювелірних виробів;

-- під заставу транспортних засобів;

-- під заставу пінних паперів;

-- під заставу майнових прав;

-- іпотечні позички.

Слід зазначити, що більшість кредитів надається під заставу виробів із дорогоцінних металів та каміння. При цьому частка цього виду застави у 2009 р. досягла 90,4 %. Під заставу побутової техніки було надано 6,7 % кредитів.

Розмір фінансового кредиту, що видає ломбард, визначається відповідно до розроблених ломбардом і затверджених у встановленому порядку положень. Проценти за користування фінансовим кредитом визначаються за погодженням сторін. [14]

При одержанні й надалі погашенні фізичною особою кредиту ломбарду сторонами проводяться такі дії: ломбард одержує від фізичної особи майно в заставу і надає йому кредит; фізична особа погашає суму кредиту, проценти за ним, суму коштів за зберігання майна - після закінчення строку договору або достроково; ломбард повертає фізичній особі майно, прийняте в заставу.

Згідно зі ст. 968 ЦКУ [1] річ, не затребувана заставодавцем з ломбарду після закінчення трьох місяців з дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.

Після закінчення строку дії договору фінансового кредиту (позики), у разі невиконання позичальником зобов'язань, ломбард, згідно з Цивільним кодексом України та Закону України «Про заставу» [2] має право звернути стягнення на предмет закладу, і завдяки предмета застави задовольнити свої вимоги за кредитом. Із суми виторгу, одержаної від продажу речі, вираховуються плата за зберігання й інші платежі, які належить зробити ломбарду. Залишок суми виручки повертається заставодавцю.

На сьогодні операції, що здійснюють ломбарди є надзвичайно популярними, оскільки їх розвиток безпосередньо залежить від характери та динаміки національної економіки, населення шукає можливості для отримання додаткових фінансових ресурсів у недомонетизованій економіці та значному розширенні поточних витрат. Втім, на сьогодні, аби конкурувати, ломбарди мають запроваджувати нові послуги, аби залучити якомога більше клієнтів, а також удосконалювати процедуру надання фінансових кредитів. [15]

Ломбард, в свою чергу, сприяє фінансовій підтримці фізичної особи при її тимчасовій неплатоспроможності й розвитку малого та середнього бізнесу.

Завдяки діяльності ломбардів зменшується роль тіньових кредитних установ, відповідно збільшується надходження коштів до державного і місцевих бюджетів. [11]



(Рисунок 2. Ломбарди на ринку ломбардних послуг)

Як правило, ломбард видає позичку під заставу майна в розмірі, що не перевищує його вартості, зазначеній у заставному квитку або договорі про заставу. На практиці за потреби відшкодування ломбарду відсотків за користування кредитом і витрат на зберігання заставного майна, сума наданого кредиту не перевищує 50--60 % від оціненої вартості майна, наданого в заставу.

Плату за зберігання майна, наданого в заставу, та відсотки за користування кредитом ломбард, зазвичай, утримує за весь строк перебування майна в ломбарді в момент погашення одержаного позичальником фінансового кредиту.

Надання фінансових кредитів під заставу транспортних засобів багато в чому схоже з наданням аналогічних кредитів банками. Однак є і деякі відмінності. Так, з метою визначення реальної вартості транспортних засобів ломбард оцінює їх на основі аналізу технічного стану та ринкового попиту.

Договір застави транспортних засобів потребує нотаріального засвідчення і, як правило, підлягає реєстрації в Державному реєстрі застав рухомого майна.

Розмір позички коливається в межах 50--60 % від вартості транспортного засобу, визначеної в договорі про його заставу.

Надання фінансових кредитів під заставу цінних паперів полягає в такому:

-- розмір кредиту залежить від вартості цінних паперів та їхньої ліквідності;

-- застава цінного папера здійснюється шляхом індосаменту та вручення заставоутримувачу індосованого цінного папера;

-- застава цінного папера, який не передається шляхом індосаменту, здійснюється за угодою заставоутримувача та особи, на ім'я якої було видано цінний папір;

-- за угодою сторін цінні папери, надані в заставу, можуть бути передані на збереження державній нотаріальній конторі, приватному нотаріусу або банку.

Однак на практиці в разі надання фінансового кредиту ломбарди приймають цінні папери не під заставу, а на відповідальне зберігання зі стягненням певної плати за таке зберігання, визначеної за згодою сторін у договорі.

Надання фінансових кредитів під заставу майнових прав та надання іпотечних кредитів за умовами багато в чому схожі з наданням аналогічних кредитів банками.

Специфікою надання ломбардом фінансового кредиту під заставу майнових прав є те, що заставодавець може укласти договір застави належних йому прав вимоги за зобов'язаннями, за якими він є кредитором. При цьому заставник зобов'язаний повідомити свого боржника про заставу ним майнових прав.

У разі отримання від свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум, заставодавець майнових прав зобов'язаний перерахувати ломбарду визначену договором суму коштів для погашення наданого кредиту та відсотків за його користування.

У зв'язку з розвитком споживчого та іпотечного кредитування населення банківськими установами надання ломбардами іпотечних кредитів і кредитів під заставу майнових прав поширення не набуло.

Суттєвим недоліком (слабкою стороною) ломбардного кредиту для клієнта є досить висока відсоткова ставка [50],[61]. Вартість «ломбардних» коштів досить висока - від 0,3% до 1,5% на день, тобто 109,5-547,5% річних. Найдорожчі банківські позики коштують набагато дешевше.

(Табл. 1 Середньозважена річна процентна ставка за фінансовими кредитами ломбардів за 2013-2015 роки[18])

Рік	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
Ставка	214%	211%	212%	214%	186%	194%	195%	188%

Між тим, отримання кредиту в ломбарді відбувається на короткий термін. Середній строк кредиту в цих фінансових установах становить близько місяця. Максимальний термін кредитування - близько 3-х місяців, але його пропонують тільки великі мережі ломбардів [26]. Висока відсоткова ставка впливає на строк кредитування, тому, що чим більший відсоток, тим на менший термін береться позика.

Ломбардна справа - це фінансово-економічна діяльність із високим рівнем рентабельності, яка складає 30-40 %. Інвестиції в цей бізнес можуть окупитися, як правило, за два-чотири роки. У ломбардній діяльності ризик неповернення кредитних коштів є мінімальним [55], оскільки грошові кошти видаються тільки під заставу і на суму від 50 до 90% її оцінної вартості незалежно від виду активу.

1.4 Супутні послуги ломбарду

Супутні послуги ломбарду -- це послуги, які є передумовою надання фінансового кредиту або випливають з його надання. До таких послуг належать:

-- оцінка заставленого майна та майнових прав;

-- надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентської угоди зі страховою компанією;

-- купівля у фізичних осіб виробів із дорогоцінних металів і каміння;

-- прийом на відповідальне зберігання будь-якого рухомого та нерухомого майна;

-- виготовлення, ремонт та переробка ювелірних виробів і виробів з дорогоцінних металів;

-- оптова торгівля ювелірними виробами та предметами застави.

Вартість майна, що здається ломбарду на відповідальне зберігання, оцінюється за згодою сторін. Вартість виробів із дорогоцінних металів і каміння визначається з огляду на державні розцінки, встановлені Міністерством фінансів України.

Залежно від умов договору ломбард має за рахунок заставодавця і на його користь застрахувати прийняте ним у заставу майно в повній сумі його вартості за оцінкою, визначеною за згодою сторін, а вироби з дорогоцінних металів і каменів -- за державними розцінками.

Страхування предмета застави -- укладання договору між ломбардом та страховою компанією або між позичальником і страховою компанією про страхування предмета застави, наданого як забезпечення фінансового кредиту ломбарду, за рахунок і в інтересах заставодавця на строк дії договору фінансового кредиту.

Відповідно до чинного законодавства страхування предмета застави здійснюється за взаємною згодою сторін. Відмова від страхування предмета застави позичальником не може бути підставою для відмови в наданні фінансового кредиту.

Згідно з чинним законодавством ломбарди мають право скуповувати у фізичних осіб дорогоцінні метали у виробах і брухті, монети дореволюційного та радянського карбування, ювілейні та пам'ятні монети, монети іноземних держав, медалі та жетони, а також корпуси годинників із дорогоцінних металів; дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння (крім діамантів, рубінів, сапфірів, смарагдів)[2].

При купівлі виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння ломбард оформлює квитанцію, в якій зазначаються реквізити продавця, його особистий ідентифікаційний код, найменування та максимально повна кількісна та якісна характеристика виробу, а також ціна в розрахунку за один грам дорогоцінного металу та загальна вартість, що підлягає виплаті.

Однією із супутніх послуг ломбарду є діяльність зі зберігання рухомих речей фізичних осіб, у тому числі предмета закладу, яким забезпечено зобов'язання за договором фінансового кредиту.

Зберігання предмета закладу, яким забезпечено зобов'язання за договором фінансового кредиту, здійснюється на підставі договору застави, а інших речей -- на підставі договору зберігання[4].

Під час зберігання предмета застави ломбард зобов'язаний:

-- забезпечувати схоронність предмета закладу;

-- страхувати предмет закладу в обсязі його вартості за рахунок та в інтересах заставодавця, якщо інше не передбачено договором;

-- за рахунок заставодавця сплачувати податки та збори, пов'язані з володінням предметом закладу;

-- негайно повернути предмет закладу після виконання заставодавцем своїх зобов'язань.

За зберігання майна ломбард стягує з поклажодавця плату у вигляді річних процентів, розрахованих з огляду на суму оцінки прийнятої на зберігання речі. Витрати ломбарду на зберігання речі також включаються до плати за її зберігання.

У разі, якщо власних майна не звернувся за його поверненням у зазначений термін, воно зберігається в ломбарді протягом двох місяців, після чого виставляється на продаж.

Ломбард на власний розсуд має право обрати один із двох способів продажу:

1) шляхом укладання договору купівлі-продажу з будь-якою іншою особою -- покупцем. Здійснюється за ціною, не нижчою від ціни, визначеної під час прийняття речі на зберігання;

2) шляхом передачі її для реалізації спеціалізованим організаціям на аукціоні (публічних торгах). При цьому початковою ціною речі є сума її оцінки, визначена під час прийняття речі на зберігання.

Договір купівлі-продажу речі, яку поклажодавець не забрав із ломбарду, укладається ломбардом від імені поклажодавця і є правовою підставою для набуття покупцем права власності на відповідне рухоме майно. Дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння ломбарди продають Державному сховищу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та Державній скарбниці Національного банку на підставі укладених договорів купівлі-продажу.

У разі реалізації незатребуваного в зазначений термін майна за рахунок коштів, виручених від його продажу, відшкодовуються витрати ломбарду на зберігання, страхування і продаж майна, а залишок суми повертається власнику майна або зараховується на його ім'я на депозит у нотаріальній конторі. Незатребуваний протягом трьох років з дня продажу залишок суми зараховується у дохід державного бюджету.

РОЗДІЛ ІІ. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛОМБАРДІВ

2.1 Особливості формування фінансового результату ломбарду

Ломбард є особливою кредитною установою. Формування фінансового результату - прибутку (збитку) відбувається головним чином за рахунок відсоткової плати за надані кредити[12].

Загальні визначення та підходів до формування фінансового результату фінансових установ необхідно адаптувати до визначення та формування фінансового результату ломбарду. Класифікація доходів і витрат типового підприємства передбачає структуру доходів і витрат, які передбачають виробничу складову, операційну, фінансову й інші види доходів і витрат.

Доходи, згідно з чинним законодавством, ломбарди отримують від сплати процентів фізичними особами за надані короткострокові кредити, інших фінансових послуг, а також від надання супутніх послуг.

Що стосується доходів ломбардів від заставного майна, то згідно зі ст. 968 ЦКУ [137] - річ, не затребувана позичальником з ломбарду, може бути продана.

З ринкової інфраструктури товарного ринку виокремлюється ринок фінансових послуг (РФП), який складається з організаційно-інформаційної складової та фінансово-кредитної [7,8].

Учасниками фінансово-кредитної складової є виробники і споживачі фінансових послуг. Одним із таких виробників фінансових послуг на ринку є ломбард, який взаємодіє зі споживачами (фізичними особами) шляхом надання позик під заставу майна на визначений строк і під процент. Саме в результаті такої своєї діяльності ломбард і формує свій фінансовий результат. Оцінка фінансового результату передбачає визначення чинників, які на нього впливають.

Значущість небанківських фінансових установ як платників податків безпосередньо залежить від обсягів прибутку як основного оціночного показника їхньої діяльності, що одночасно свідчить і про фінансову стабільність цих установ. Чим більший прибуток, тим вагомішою є роль фінансових установ як платників податків.

Ломбарди здійснюють свою діяльність, спираючись на загальну систему оподаткування (податок на прибуток і податок на додану вартість).

Основним податком, який є керованим з боку фінансової установи, є податок на прибуток. Тому управління податками в ломбарді полягає переважно у формуванні ефективної політики щодо сплати податку на прибуток.

Податковий кодекс України [1] передбачає стягнення податку з прибутку ломбардів, який отримується як проценти від користувачів позик, а також у вигляді плати за зберігання майна, та оподатковується на загальних підставах.

Оскільки і податок на прибуток і податок на додану вартість розраховується порівняно прибутку, що залежить від валових витрат за звітній період, важливо проаналізувати склад і структуру як усіх витрат ломбарду, так і валових витрат окремо. Доцільно, щоб витрати, які здійснює ломбард, у процесі функціонування, повністю або переважно належали до складу валових витрат, оскільки це зменшує об'єкт оподаткування і загальну суму зазначених податків. Розмір витрат подвійного призначення, тобто тих, які лише частково входять до складу валових, слід оптимізувати так, щоб вигода, отримана ломбардом, у результаті здійснення таких витрат, перевищувала витрати від збільшення бази оподаткування та зменшення чистого прибутку[9].

2.2 Аналіз основних показників ринку ломбардів

Вітчизняний ринок ломбардних послуг останніми роками розвивається надзвичайно високими темпами й посідає одне з провідних місць на ринку фінансових послуг країни. Тільки за період фінансової кризи станом на 31.03.2017 у Державному реєстрі фінансових установ налічувалось 458 ломбардів, що на 20 установ менше в порівнянні з 2016 роком. [16]

При цьому значно зросли обсяги послуг, наданих фізичним особам [16]. Тенденція до зростання кількості ломбардів пов'язана передусім із оперативним забезпеченням ними першочергових потреб фізичних осіб у грошових коштах. Поширенню цієї тенденції, зокрема, сприяє те, що ломбарди активно використовують у своїй діяльності технологію, яку давно використовують мережі ресторанів швидкого обслуговування, магазини брендового одягу для розвитку свого бізнесу - франчайзинг.

Основним видом діяльності ломбардів як учасників ринку фінансових послуг є надання миттєвих і короткострокових позик на власний ризик під заставу майна споживачів цих послуг. Надаючи короткострокові готівкові кредити, ломбарди тим самим задовольняють нагальні потреби фізичних осіб у коштах на певний термін, сприяючи підвищенню платоспроможності позикоодержувачів[8].

Серед основних показників ринку ломбарду можна виділити такі як:

- показники діяльності ломбардів

- показники фінансового стану ломбардів

- структуру кредитування

- групування частки перших ломбардів

- джерела залучення коштів

На основі аналізу цих показників можна зробити висновки про стан ломбардів в Україні, визначити динаміку змін показників та зробити висновки про подальший розвиток ломбардів в країні.



(Рис.3 Показники діяльності ломбардів[17])

Дані (рис. 3) свідчать про збільшення загальних обсягів кредитування на ринку ломбардних послуг за I квартал 2017 року порівняно з минулим роком. Такі показники, як сума наданих фінансових кредитів під заставу та сума погашених фінансових кредитів, збільшились на 10,2% та 14,1% відповідно, а кількість наданих фінансових кредитів під заставу збільшились на 5,5%. Показник кількості договорів, погашених за рахунок майна, наданого в заставу збільшився на 21,5%.

Середньозважена річна процентна ставка за фінансовими кредитами ломбардів за I квартал 2017 року становить 183,0 % (I квартал 2016 року - 179,0%).

Як свідчать дані (рис. 4), обсяг активів ломбардів виріс на 30,4% (768,9 млн. грн.) порівняно з аналогічним періодом минулого року та станом на 31.03.2017 становить 3 298,1 млн. грн. Власний капітал ломбардів становить 1 433,3 млн. грн., що на 27,0% (305,1 млн. грн.) більше, ніж станом на 31.03.2016. Станом на 31.03.2017 нерозподілений прибуток становить 400,4 млн. грн., порівняно з відповідним періодом I кварталу 2016 року він збільшився на 33,8% (101,1 млн. грн.). Обсяг дебіторської заборгованості станом на 31.03.2017 збільшився на 28,2% (до 2 698,6 млн. грн.) порівняно з відповідною датою попереднього року.

Станом на 31.03.2017 статутний капітал зріс на 14,6%, в той час як резервний капітал зменшився на 12,7% порівняно з аналогічною датою I кварталу 2016 року, коли обидва показники зросли і становили 28,6% та 113,6% (відповідно 1 050,9 та 40,8 млн.грн.).

(Рис. 4 Показники фінансового стану ломбардів[17])

Стосовно структури кредитування видно(рис 5), що найбільша кількість позик видається під заставу виробів з дорогоцінних металів. Станом на 31.03.2017 року під заставу ювелірних виробів ломбарди видали близько 80% загального обсягу кредитів. Водночас, при загальному зменшенні обсягів кредитування (10,2%) дещо змінилась питома вага фінансових кредитів, виданих під вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (з 80,6% до 79,4%), побутової техніки (з 19,1% до 20,3%).

Ставка за кредитом під заставу коштовностей у середньому становить від 0,8% до 2% у день, або 292-730% річних. Утім сплачувати 1,5% і більше в основному доводиться позичальникам, які вперше користувалися послугами у конкретному ломбарді. Для постійних клієнтів щоденна плата, як правило, не перевищує 0,8-1 %.



(Рис 5. Обсяг наданих фінансових кредитів за видами застави[17])

(Рис. 6. Структура фінансових кредитів під заставу станом на 31.03.2017)

Ломбарди обирають для застави найбільш ліквідне майно. В обсязі наданих фінансових кредитів за видами застави найбільшу питому вагу займають фінансові кредити під заставу виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння - 79,4 % (3 226,0 млн. грн.). Порівняно з 31.03.2016 даний показник збільшився на 8,5 % від загального обсягу виданих кредитів.. Обсяг фінансових кредитів під заставу автомобілів зменшився на 38,5 % (1,5 млн. грн.), обсяг фінансових кредитів під заставу нерухомості також продемонстрував зменшення на 62,5 % (1,0 млн. грн.).



(Рис 7. Групування частки перших ломбардів (ТОР) за обсягом наданих фінансових кредитів та їх активів станом на 31.03.2017[17])

Протягом 2010-2017 рр. тенденція концентрації понад 90% всіх послуг з надання кредитів між першими (ТОП 100) ломбардами залишається Незмінною[16].

Як свідчать дані (рис 7) на 100 ломбардів, перших за обсягом наданих фінансових кредитів (ТОР 100), припадає 96,0 % від загального обсягу кредитів та 94,1 % від загальних активів. При цьому, на частку 3 ломбардів, перших за обсягом наданих кредитів, припадає 37,1% від загального обсягу наданих кредитів і 26,3% всіх активів ломбардів.

Розподіл джерел залучення ломбардами коштів на платній та безоплатній основі наведений у рисунку 8.

(Рис 8. Інформація про джерела залучення коштів ломбардами[17])

Дані рисунку 8свідчать про зменшення загальних обсягів залучених коштів до 179,8 млн. грн., на 3,5 % (6,5 млн. грн.) порівняно з відповідним періодом минулого року.

2.3 Динаміка показників діяльності ломбардів

Для того, щоб мати змогу провести прогнозування тенденцій розвитку ломбардів в Україні необхідно провести аналіз динаміки попередніх років кожного з показників ринку ломбардів.

Згідно до таблиць 2,3,4,5 ми можемо спостерігати зміну показників в напрямок збільшення питомої ваги ломбардів на ринку фінансових послуг.

За останні 10 років обсяг виданих ломбардами фінансових кредитів виріс з 1955 млн. грн. до 17876 млн. грн. щороку, що становить більше за 900%, з динамікою збільшення більше 10% щороку.

Так само збільшувалася і кількість ломбардів на 9% щорічно, що за десять років збільшило кількість ломбардів майже на 48%. Збільшилася кількість кредитів на більше ніж 320% з щорічним приростом у 12%.

Змінилися обсяги активів ломбардів на 850%, з щорічним приростом майже у 25%. Середній розмір кредиту змінився протягом 10 років на 360%, зростаючи кожного року на 12%.

Але при цьому ми можемо спостерігати зміну середньої зваженої ставки за кредитами в бік зменшення щорічно на 8%, що в цілому за 10 років зменшило ставку за кредитами на 18%.

Встановлено, що під час фінансової кризи спроможність банків до кредитування була суттєво знижена, тому саме на цей період припадає активізація ломбардної діяльності. Протягом 2007-2017 років ринок ломбардів демонстрував сталу динаміку зростання обсягів активів і власного капіталу, збільшувалась кількість наданих кредитів.

Проведений аналіз динаміки фінансової діяльності ломбардів довів,що спостерігалося зростання всіх показників фінансового стану. Це свідчить,що ломбарди розвиваються, має своє підтвердження. Про це свідчать дані Нацкомфінпослуг про реєстрацію нових ломбардів і динаміка зростання основних показників фінансового стану ринку ломбардів.

(Табл. 2 Обсяг фінансових кредитів за видами застави у 2007- 2017 роках,в млн.,грн.)

Вид застави	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
вироби із дорогоцінних металів та каміння	1298	1730	3167,8	5092,4	6689,2	8067	7274,6	7101	10559	13626	14569
побутова техніка	253	291	234	365	565	815	1046,8	1269	1860	3035	3245
автомобілі	3	6	7	20	28	36	19	20	24	11	13
нерухомість	13	15	9	10	10	14	13	8	3	11	8
інше майно	388	84	87	16	33	13	14	12	13	35	41
Всього	1955	2126	3504,8	5503,4	7325,2	8945	8367,4	8410	12459	16718	17876

(Табл. 3 Обсяг фінансових кредитів за видами застави у 2007- 2017 роках, в %.)

Вид застави	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
вироби із дорогоцінних металів та каміння	66%	81%	90%	93%	91%	90%	87%	84%	85%	82%	82%
побутова техніка	12,9%	13,7%	6,7%	6,6%	7,7%	9,1%	12,5%	15,1%	14,9%	18,2%	18,2%
автомобілі	0,2%	0,3%	0,2%	0,4%	0,4%	0,4%	0,2%	0,2%	0,2%	0,1%	0,1%
нерухомість	0,7%	0,7%	0,3%	0,2%	0,1%	0,2%	0,2%	0,1%	0,0%	0,1%	0,0%
інше майно	19,8%	4,0%	2,5%	0,3%	0,5%	0,1%	0,2%	0,1%	0,1%	0,2%	0,2%
Всього	100%	100%	100%	100%	100%	100%	100%	100%	100%	100%	100%

(Табл. 4 Показники діяльності ломбардів у 2007-2017 роках)

Показники	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
Кількість ломбардів	309	314	373	426	456	473	479	477	482	478	458
Сума наданих фінансових кредитів під заставу(млн.грн)	1404	2126	3505	5503	7325	8945	8368	8410	12459	16718	17542
Кількість наданих фінансових кредитів під заставу(тис.шт)	3913	4907	6758	9247	9388	12267	12131	10930	10600	11944	12542
Сума погашених фінансових кредитів (млн.грн)	1369	1984	3370	5364	7261	8761	8347	8202	12155	16415	17108
Погашено за рахунок майна наданого в заставу(млн.грн)	111	188	240	452	644	670	602	660	842	1837	1924
Середньозважена річна процентна ставка за кредитами %	235	243	251	216	214	211	211	215	184	190	193
Середній розмір кредиту (грн.)	368	434	519	595	780	729	690	770	1175	1385	1352

(Табл. 5 Показники фінансового стану ломбардів у 2007 - 2017 роках)

Показники	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
Дебіторська заборгованість у тому числі,(млн.грн):	151	253	369	567	825	1117	1045	1245	1758	2104	2699
за наданими фінансовими кредитами,(млн.грн)	120	211	314	455	669	904	808	949	1189,2	1366,6	1577
за нарахованими відсотками за наданими фінансовими кредитами, (млн.грн)	2,8	3,2	4,6	7,7	16,5	24,1	30,3	33,4	39,4	44,3	54,4
Статутний капітал,(млн.грн)	76	181	345	664	8,01	8,56	8,26	8,99	8,169	1050,9	1204,7
Резервний капітал, (млн.грн)	2	5	9	13	11	17	20	21	19,1	40,8	35,6
Нерозподілений прибуток,(млн.грн)	31	46	43	81	113	211	184	221	270	299,3	400,4
Власний капітал,усього, (млн.грн)	97	222	350	627	843	1035	995	970	1000,5	1128	1433
Залучені кошти на платній та безоплатній основі,(млн.грн)	68	94	80	81	137	181	179	201	180	186,3	179,8
Активи по балансу,(млн.грн)	368	525	619	888	1204	1558	1518	1710	2219	2529,2	3298,1

2.4 Прогнозування розвитку ломбардів на 2018- 2020 роки

Проаналізувавши сучасний стан ломбардів на фінансовому ринку України, вивчивши особливості функціонування ломбардів та провівши аналіз показників динаміки діяльності ломбардів ми можемо спрогнозувати подальший розвиток ломбардів на найближчі декілька років.

Популярність послуг ломбардів в буде тільки зростати, так як населення починає «проїдати» свої грошові заощадження та потребують допоміжних засобів для забезпечення своїх потреб.

Згідно до тенденцій розвитку ломбардів ми можемо спрогнозувати такі показники:

(Табл. 6 Прогнозовані показники діяльності ломбардів в Україні)

Показники	2018 рік	2019 рік	2020 рік
Кількість ломбардів	473	486	502
Сума наданих фінансових кредитів (млн. грн)	18365	20367	22756
Кількість наданих фінансових кредитів під заставу (тис. шт.)	13256	14275	15842
Середній розмір кредиту(грн.)	1402	1478	1529
Середньозважена річна ставка % за кредитами	187	181	176
Активи по балансу,(млн.грн)	3865	4012	4873

3. ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ЛОМБАРДАМИ

Діяльність ломбардів регулюється на сьогодні значною кількістю нормативно-правових актів, які через недостатню правову визначеність окремих норм негативно впливають на розвиток ломбардної діяльності в Україні.

На даному етапі ломбарди динамічно розвиваються. З'являється стійка конкуренція на цьому ринку, що в даний момент сприятливо позначається на споживачах. Ломбарди не створюють соціальну напругу та практично повсюдно органічно вливаються в інфраструктуру міст і селищ, створюють робочі місця. Об'єми видачі ломбардних позик постійно зростають, що призводить до зростання відрахувань до бюджету. Держава і Нацрегулятор не відчувають занепокоєння від наявності та розвитку ломбардів. Отже, є пряма необхідність допомогти розвиватися далі. На даному етапі ломбарди дуже потребують прийняття профільного Закону України «Про ломбарди та ломбардну діяльність» [5] і стараннями Нацкомфінпослуг та інших зацікавлених інстанцій - розширення видів діяльності. Це дозволить ломбардам розширити проникнення якісних фінансових послуг і внести свою позитивну складову в розвиток фінансових інститутів для населення, роблячи їх більш близькими, повсякденними і доступними.

Прийняття Закону про ломбарди дозволить створити ефективну державну систему регулювання правовідносин у сфері ломбардної діяльності, необхідні правові механізми реалізації ломбардами визначених для них функцій та забезпечить захист споживачів ломбардних послуг, а також надає можливість розширення операцій, що здійснюватимуть ломбарди.

Превалювання ломбардів над банківськими установами та кредитними спілками в останні роки пов'язано із відсутністю ризику неповернення коштів позичальником, оскільки предмет застави є ліквідним та відносно швидко реалізується за ринковою ціною, яка перевищує (іноді в декілька разів) розмір наданого кредиту.

У той час, як більшість фінансових ринків переживають важкі часи, ломбарди демонструють вражаючі результати. Головною причиною зростання операцій ломбардами стала не активізація попиту населення на послуги ломбардів, а збільшення кількості учасників ринку. Нерозвиненість сектору ломбардного кредитування стимулювала приплив великого капіталу в цей сегмент фінансових послуг. Цілком можливо, що криза стимулювала прихід нових гравців на ринок і внаслідок того, що багато напрямків бізнесу, які до кризи давали стабільний дохід, стали збитковими.

Упродовж останнього часу ломбарди часто погоджуються на зниження процентних ставок за кредитами і збільшення заставної вартості золота, що свідчить про посилення конкурентної боротьби між учасниками ринку.

Сьогоднішній ломбардний ринок може повноцінно конкурувати з банками, та є ефективним посередником на ринку кредитування фізичних осіб.

Тому, виокремимо ряд переваг, що надають ломбардам перше місце із здійснюваних операцій, а саме:

- швидкість отримання кредиту, порівняно з банками;

- спроможність швидко реагувати на потреби клієнтів;

- менше ризикована, ніж у банків, діяльність;

- простота та доступність кредитів для фізичних осіб.

Незважаючи на порівняно позитивні тенденції, в діяльності ломбардів у сучасних умовах слід виділити низку проблем, що потребують розв'язання задля подальшого вдосконалення їхньої роботи та зміцнення позицій на ринку фінансових послуг. До них необхідно віднести:

1. Недосконалість нормативно-правової бази у сфері регулювання ломбардної діяльності в Україні (відсутність прийнятого профільного Закону України «Про ломбарди і ломбардну діяльність» та регулювання діяльності тимчасовим положенням «Про порядок надання фінансових послуг ломбардами» та Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»).

2. Обмеженість відкритості та розкриття інформації щодо вартості кредиту та супутніх послуг (наприклад, оцінка та реалізація заставленого майна відповідно до умов договору).

3. Недовіра до ломбардів як фінансово-кредитних установ з боку населення, що, більшою мірою пов'язано з непрозорістю діяльності значної частки даних фінансово-кредитних установ на ринку фінансових послуг (одноосібна зміна процентної ставки за користування запозиченими у ломбарду коштами після підписання договору).

4. Недосконалість системи страхування заставленого майна (наприклад, відсутність обов'язкової вимоги щодо страхування заставленого майна збільшує ризик його безповоротної втрати).

5. Відсутність захисту клієнтів ломбардів.

Подальший розвиток ринку ломбардних послуг України має ґрунтуватися на таких принципах і напрямах взаємодії органів державної влади із фінансовими інститутами:

1) забезпеченні з боку органів державної влади чіткого дотримання правила щодо невтручання у діяльність ломбардів і створенні рівних умов для їх функціонування;

2) удосконаленні правового поля економічної діяльності розробкою нових і внесенням змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів;

3) покращенні системи оподаткування ломбардів і кредитних операцій;

4) забезпеченні прозорості діяльності суб'єктів господарювання, передусім за рахунок повнішого застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності та Міжнародних стандартів аудиту.

Також можна виділити ряд напрямів для розвитку ринку ломбардних послуг в Україні:

-- розширення номенклатури предметів, що приймаються як застави та на зберігання;

-- удосконалення системи реалізації невідкуплених предметів застави;

-- упровадження комп'ютерних технологій з метою оптимізації основних операцій ломбардів та управління діяльністю ломбардних підприємств;

-- формування в суспільстві позитивного іміджу підприємств, що надають ломбардні послуги.

Однак, незважаючи на порівняно позитивні тенденції, що мають місце на ринку небанківських фінансово-кредитних установ, на даний час діяльність ломбардів тісно пов'язана з низкою проблем, що потребують комплексного підходу до їх вирішення з метою подальшого вдосконалення функціонування даних фінансово-кредитних установ та забезпечення умов для розширеного відтворення заощаджень населення за рахунок надання фінансових кредитів ломбардами.

З огляду на вищезазначене, необхідно надалі досліджувати питання застосування дієвих механізмів функціонування ломбардних установ в економіці розвинутих країнах світу та можливості імплементації зарубіжного досвіду в Україні.

Попри те, що ринок ломбардів працює без профільного закону, він один із найстабільніших фінансових інститутів для фізичних осіб. Ломбарди, які працюють з власними грошима, не зникають, як банки. Зміцнюють позиції найбільші гравці на цьому. Завдяки зростанню кількості відділень ломбардів та покращення їхнього сервісу для клієнтів частка «топів» на ринку збільшуватиметься. Посилиться і боротьба фінансових установ за постійних клієнтів, які виконують свої зобов'язання за кредитними договорами.

ВИСНОВОК

Ломбарди є ключовою ланкою фінансової системи країни. Сьогоднішній ломбардний ринок не може повністю конкурувати з банками, але вони є ефективним посередником на ринку кредитування фізичних осіб. Ломбарди мають ряд переваг, а саме: швидкість отримання кредиту, порівняно з банками; спроможність швидко реагувати на потреби клієнтів; простота та доступність кредитів для фізичних осіб.

Упродовж 2013-2017 років спостерігається значне зростання здійснюваних операцій, а саме надання фінансових кредитів та їх середнього розміру, що свідчить про значне пожвавлення в ломбардному бізнесі в 2017 році обсяг наданих кредитів збільшився на 912 млн. грн. або на 6% в порівнянні з 2016 роком, натомість в 2015 році збільшення відбулося майже в 2 рази на 4018 млн. грн. або 48,1 %.

Складна соціально-економічна ситуація призводить до того, що населення починає «проїдати» свої збереження. Не маючи змогу отримати банківський кредит, або не маючи змогу повернути його, населення задля забезпечення свого існування звертається до ломбардів, де воно може отримати швидко позики в обмін на матеріальні цінності. Тим самим з року в рік популярність послуг ломбардів на фінансовому ринку весь час зростає. Звісно ломбарди не відіграють значну роль на фінансовому ринку як великих гравців, так як оперують невеликими сумами грошових засобів, проте в великій кількості, та швидко обертаючи капітал, проте вони конкурують з банками в аспекті роботи з фізичними особами. Їх основна задача забезпечення потреб населення в швидких невеликих позиках.

Для здійснення своєї діяльності ломбарди повинні відповідати вимогам, що наведені у пункті 2.1 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.04.2005 № 3981.

Здійснення операцій ломбардами мають ряд проблем, що вимагають негайного вирішення, а саме: удосконалення правового поля; проблема захисту споживачів послуг, що надають ломбарди; обмеженість інформації для пересічного споживача послуг; недосконалість системи страхування заставного майна.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що в умовах фінансової кризи ломбарди, активізувавши свою діяльність, створюють серйозну конкуренцію банківським установам саме у сфері кредитування фізичних осіб. Вони мають відповідно ряд переваг. Це і швидкість отримання кредиту, порівняно з банками, простота, спроможність швидко реагувати на потреби клієнтів. Проте вони не здатні повністю витіснити банківські установи із даного сегмента банківських послуг.

Підсумовуючи, зазначимо, що за сучасних процесів, що мають місце в національній економіці, ломбарди як учасники ринку фінансових послуг посилили свою діяльність, тим самим створивши конкуренцію банкам та кредитним спілкам у сфері кредитування населення та малого бізнесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15

2. Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2654-12

3. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001р. № 2664-ІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/...