Класифікація майнових податків у національних податкових системах країн світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація майнових податків у національних податкових системах країн світу

І. В. Педь

З системних позицій запропоновано класифікацію майнових податків у національних податкових системах країн світу в умовах розвитку інтеграційних процесів. майновий податок фіскальний

Ключові слова. Майнові податки, національні податкові системи, оподаткування майна, оподаткування зміни майнового стану, ефективна податкова система.

Постановка проблеми. Визначення сукупності майна та майнових прав, що підлягають оподаткуванню, а також відповідно підходів до класифікації майнових податків, які значно різняться, є тими напрямками, що потребують ретельних подальших досліджень. На вітчизняному рівні розвиток понятійного апарату та теоретичних засад дослідження майнового оподаткування пов'язаний з іменами таких вітчизняних науковців, як М. Кучерявенко, І. Криницький, В. Столяров тощо. Проте концептуальних досліджень щодо оподаткування майна, які б враховували аспекти трансформації національних податкових систем у світлі нестабільних умов функціонування світової економіки на теперішній час в Україні немає.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стосовно наявних у зарубіжній науково-практичній літературі точок зору на питання оподаткування майна, у загальному вигляді з усієї їх сукупності можна виокремити два підходи. Відповідно до першого підходу, який умовно можна охарактеризувати як вузький, майнові податки охоплюють виключно майно як таке (рухоме чи нерухоме), незалежно від того, чи є воно джерелом доходу чи ні [5, С. 118]. Такий підхід, на наш погляд, є досить спрощеним і не відображає у повному обсязі сутності майнового оподаткування. При цьому, на жаль, у царині вітчизняних вчень, присвячених проблематиці оподаткування майна, такий підхід є панівним. Приміром, включенням до складу майнових виключно податків на рухоме та нерухоме майно обмежувались Г. Вознюк, О. Данілов, А. Загородній, Н. Фліссак тощо.

Прибічником такого підходу із числа зарубіжних теоретиків є, зокрема, С. Сміт, на думку якого активи, які підлягають оцінці під час оподаткування майновими податками, обмежуються готівковими депозити, нерухомим майном, інвестиціями та частками у бізнесі [12]. У певному сенсі аналогічний недолік простежується також у роботах Н. О'Коннора, який пропонує до майнових податків відносити власне податки на майно, які, на думку науковця, є основним компонентом майнових податків, та податки на відсотки по депозитним рахункам [11]. Дещо розширює склад майнових податків Е. Волф, включаючи до переліку їх об'єктів окрім вже перерахованих також такі ліквідні активи як готівку, банківські депозити, грошові фонди, страхові та пенсійні заощадження тощо. [14].

Згідно з другим підходом, майнові податки у широкому розумінні включають усю сукупність податків, пов'язаних із майном або правами власності на нього, у тому числі господарськими операціями з майном, у результаті яких особа одержує дохід [2, С. 36-45]. Такій підхід, на наш погляд, є більш повним і релевантним. Більш того, нам вбачається очевидним, що вищезгадані дослідники з осторогою ставляться до даного підходу в силу тієї обставини, що включення до складу майнових тих податків, які безпосередньо пов'язані з майновими операціями, виходячи з економічної природи оподаткування неминуче призведе до включення до складу майнових податків прибуткових податків, податку на додану вартість, податків на капітал, а також рентних податків.

Тим не менше, в небагатьох наукових працях (приміром таких як дослідження Ф. Багуса) простежується спроба більш повного охоплення можливих видів майнових податків [8]. Зокрема, на думку дослідника, майнові податки включають також податки на операції передачі майна та податки на приріст капітальної вартості. Найбільш всеохоплюючими в даному контексті можна вважати погляди авторів Нової Британської Енциклопедії, які, акумулюючи світові наукові надбання в даній сфері, приходять до висновку про необхідність включення до складу майнових податків таких елементів як податки на нерухоме майно (земля та споруди), податки на рухоме майно (автомобілі, ювелірні прикраси, меблі), податки на нематеріальні активи (облігації, застави, акції), податки на передачу майна (шляхом продажу, дарування або спадщини), а також податки на капітал [9].

Також вважаємо за необхідне зазначити, що переважна більшість прибічників другого підходу до складу оподатковуваного майна відносить таку категорію як предмети розкоші. Зокрема А. Сінг наголошує, що у зв'язку з широким тлумаченням поняття «майно», у його структурі доцільно виділити елемент так званого багатства. При чому з точки зору дослідника, податок на багатство не слід плутати з податками на рухоме та нерухоме майно, податками на передачу майна (податок на спадщину, податок на подарунки), податками на вклади та податками на прибутки від капіталу тощо [10; 13]. Тобто мається на увазі, що податок на багатство як такий є окремим самостійним структурним видом податку у загальній системі майнового оподаткування. При цьому подекуди в науковій літературі зустрічаються протилежні підходи, згідно яких податків на багатство як таких взагалі не існує. В якості аргументу приводиться те, що сама природа багатства, яке по суті складається з майна, не дозволяє виокремити податки на багатство у самостійну фіскальну категорію. В даному ж науковому дослідженні ми більш схильні включати податок на розкіш до складу майнових податків в якості окремого податкового інструменту оподаткування майна.

Розгляд даної проблематики з нормативно-правової точки зору показав, що перелік податків, які за своїми сутнісними характеристиками можуть бути віднесені до майнових, запроваджений Податковим кодексом України, є досить широким і охоплює як оподаткування власне об'єктів майна (землі, нерухомості, відмінної від землі, рухомого майна), так і ряду операцій з ними, які ведуть до змін майнового стану власників [4]. Для порівняння, російське законодавство до числа майнових податків відносить земельний податок, податок на майно організацій, податок на майно фізичних осіб та транспортний податок [3, С. 89-92].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. У структурі наукових задач, невирішених раніше, є задачі щодо уточнення класифікації майнових податків, яка враховує світовий досвід реформування національних податкових систем.

Мета статті. Запропонувати класифікацію майнових податків з системних позицій в економіці.

Наукова новизна. Обґрунтовано класифікацію майнових податків у національних податкових системах у процесі їх трансформації, яка залежно від економічної сутності майна виокремлює податки на майно (на нерухоме майно, на рухоме майно і на багатство) та податки на зміну майнового стану (на угоди купівлі-продажу майна, на спадщину та подарунки та на приріст капітальної вартості).

Викладення основного матеріалу. Проаналізувавши та узагальнивши низку поглядів на визначення складу майна, що підлягає оподаткуванню, нами розроблена система класифікації майнових податків, яка враховує світовий досвід реформування податкових систем відповідно до об'єктивних вимог сучасності. З цією метою ми відійшли від широкого трактування понять, пов'язаних із оподаткуванням майна, та зробили спробу визначитися з кількістю та змістом термінів, що слід застосовувати в рамках даного дослідження. Так, нами запропоновано в структурі поняття “майнові податки”, яке є найбільш широким і відображає загальний (родовий) об'єкт оподаткування, виокремлювати терміни “податки на майно” та “податки на зміну майнового стану”, які за своєю суттю є видовими, представляючи собою окремі класифікаційні групи майнових податків.

На наш погляд даний розподіл є досить виправданим з точки зору аналізу майнових податків у світлі врахування світового досвіду. Так, приміром, в англосаксонській правовій системі майно класифікується залежно від належності до об'єктів матеріального світу або майнових прав на відповідні об'єкти [1]. Це досить достовірно з філософської точки зору, оскільки дійсно усі процеси і явища, що мають місце у світі, можуть розглядатися через призму власне об'єктів та дій, вчинених по відношенню до таких об'єктів, які спричиняють їх видозміни в просторі і часі.

За економічною сутністю та основоположними ознаками оподатковуваного майна в структурі розробленої нами класифікації до податків на майно пропонуємо відносити податки на нерухоме майно, податки на рухоме майно та податки на багатство. У свою чергу, раціональним вбачається включити до складу податків на зміну майнового стану такі фіскальні інструменти як податки на угоди купівлі-продажу майна, податки на спадщину та подарунки, а також податки на приріст капітальної вартості (рис. 1).

З огляду на існування такої кількості податків, що за своїми специфічними ознаками віднесені нами до майнових, можемо вести мову про існування системи оподаткування майна. З точки зору етимології термін “система” означає ціле, складене з окремих частин. Таким чином система оподаткування майна може бути визначена як сукупність податкових інструментів майнового оподаткування, а також особливостей та механізмів визначення суб'єктно-об'єктного складу майнових податків, їх бази та ставок.

В контексті даної класифікації вважаємо за необхідне надати визначення кожному з виділених нами видів майнових податків у розрізі двох зазначених класифікаційних кластерів: податків на майно та податків на зміну майнового стану.

Податки на майно у загальноекономічному сенсі представляють собою сукупність майнових податків, які справляються безпосередньо з конкретних об'єктів майна.

Податки на нерухоме майно на сьогоднішній день становлять найбільш досліджену групу майнових податків у їх загальній сукупності та є найбільш використовуваним інструментом оподаткування майна, про що свідчить практичний досвід розвинутих країн світу. Пріоритетність застосування саме податків на нерухоме майно з-поміж інших інструментів системи майнового оподаткування підтверджується офіційними показниками частки реальних податкових надходжень. При цьому потенціал стягнення даних податків все ще залишається невичерпним, особливо зважаючи на необхідність розв'язання глобальних економічних проблем сучасності, викликаних нестабільним економічним розвитком.

Рис. 1. Класифікація майнових податків

У процесі аналізу зарубіжних інформаційних джерел на тему оподаткування нерухомого майна особливу практичну значимість виявили ті гіпотези, які базуються на розмежуванні у загальній сукупності об'єктів нерухомого майна таких двох груп як земля і нерухомість, відмінна від землі. Зауважимо, що з огляду на специфіку та комплексний характер конкретного дослідження з метою його часткового спрощення в подальшому під податком на нерухоме майно матиметься на увазі сукупність двох податків: податку на землю та податку на нерухомість, відмінну від землі.

До переліку об'єктів нерухомого майна в цілях оподаткування прийнято зараховувати земельні ділянки (у тому числі надра, ліси, багаторічні насадження тощо), а також всі об'єкти, розташовані на таких ділянках і переміщення яких є неможливим без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), зменшення їх вартості (знецінення) та зміни основного призначення (будівлі та споруди різного типу, житлові будинки, об'єкти незавершеного будівництва тощо) [6]. Всі вище перераховані об'єкти нерухомості становлять собою категорію нерухомості за походженням. Зазначимо, що приміром в українському законодавстві окрім нерухомості за походженням існує також поняття “нерухомість згідно із законом”, до якої відносять ті об'єкти нерухомості, що підлягають державній реєстрації, а саме: повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти тощо [1].

Податки на рухоме майно, що очевидно вже із самої їх назви, стягуються з майна у матеріальній формі, яке за своїми характеристиками є таким, що може вільно переміщуватися у просторі [6] або, іншими словами, не є нерухомим. Таке майно можуть складати як окремі рухомі речі, так і їх сукупність, а також гроші, валютні цінності, цінні папери, відповідні майнові права та обов'язки тощо. При цьому в реальній практиці оподаткування тягар податку на рухоме майно в абсолютній більшості випадків лягає на транспортні засоби різного типу та призначення.

У контексті розкриття сутності податків на багатство справедливо приділити особливу увагу визначенню поняття “багатство” (іноді зустрічається такий термін як “розкіш”). Так, в економічній науці багатство визначається як певний заданий поріг різниці між активами і пасивами на певний момент часу. У той самий час, соціологічна думка вимірює багатство за критерієм володіння одним з членів суспільства значними цінностями у порівнянні з іншими членами цього суспільства. На наш погляд, досить послідовно і прийнятно саме з позицій оподаткування думку щодо трактування категорії “багатство” розвиває М. Енафф, відзначаючи, що останнє являє собою надлишок у суб'єкта оподаткування певних матеріальних або нематеріальних цінностей, вартість яких значно перевищує вартість майна інших членів даного суспільства [7, С. 266-277].

Податки на зміну майнового стану у загальноекономічному сенсі об'єднують сукупність майнових податків, які справляються не безпосередньо з конкретних об'єктів майна, а з тих змін, які відбуваються з останніми протягом певного періоду часу, і мають суттєві фінансово-економічні наслідки для власника майна.

Податки на угоди купівлі-продажу майна стягуються з доходів, нарахованих або виплачених на користь платників податку протягом звітного оподатковуваного періоду від будь-яких операцій з купівлі-продажу об'єктів матеріального (рухомого та нерухомого майна) та нематеріального світу (майнових прав). Підставою для оподаткування як правило виступає факт платної передачі права власності на майно або права на нього. У сучасному світі такі факти засвідчуються конкретними договорами та прописаними в них умовами.

Податки на спадщину та подарунки по суті поєднують оподаткування двох типів відносин, хоча в основі й тих й інших - зміна прав власності. З одного боку відносини спадкування, у процесі яких відбувається передача майна або прав на нього після смерті його власника іншій особі, при чому всі учасники угоди як правило перебувають у тісних родинних зв'язках. З іншого боку відносини дарування, в основі яких лежить безоплатна передача на добровільних засадах майна однієї особи у власність іншої. Критерієм об'єднання двох фактично різних по суті та за механізмами операційвиступає ряд специфічних спільних рис - безоплатність, безкорисність та добровільність передачі майна та прав власності на нього.

Стосовно податків на приріст капітальної вартості досить розповсюдженою і усталеною є думка, що дані податкові інструменти за своїми економічними функціями складають частину податків на капітал і тому не можуть виділятися в окрему фіскальну категорію. Проте на нашу думку, під більш поглибленим кутом зору на сукупність об'єктів оподаткування цієї групи податків стає очевидним, що їх перелік виходить далеко за межі загальноприйнятих об'єктів податків на капітал, особливо на сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу, який призводить до постійного виникнення нових форм капіталу та невпинних видозмін вже існуючих.

Ще об'ємнішим видається поняття приросту капітальної вартості. Так, фахівці у даній сфері включають до нього не лише капітальні прибутки у вигляді зростання ринкової вартості фінансових інструментів, а й, наприклад, зростання вартості капітальних активів, до яких можуть бути віднесені нерухоме майно або інвестиції в нього, прибутки по депозитам тощо.

Висновки

Класифікація майнових податків у національних податкових системах має базуватися на характеристиках економічної сутності оподатковуваного майна і виокремлювати у структурі майнових податків дві групи податків: податки на майно, які включають податки на нерухоме майно, податки на рухоме майно і податки на багатство, та податки на зміну майнового стану, що охоплюють податки на угоди купівлі-продажу майна, податки на спадщину та подарунки і податки на приріст капітальної вартості.

Перспективи використання результатів дослідження. Результати проведеного нами дослідження відносно системного підходу при розробці класифікації майнових податків у національних податкових системах країн світу можливо використовувати при розробці ефективної системи фіскальних інструментів для застосування оптимізації національних податкових систем.

Список використаних джерел

1. Електронна енциклопедія [Електронний Ресурс] // Wikipedia, The Free Encyclopedia. - Режим доступу: httpHYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/"://HYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/"ruHYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/".HYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/"wikipediaHYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/".HYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/"org.

2. Крылова Н. Правовое регулирование налогов на имущество в России и зарубежных государствах / Н. Крылова // Хозяйство и право. - 1997. - № 9. - С. 36-45.

3. Новицький В.Є. Міжнародна кооперація праці: проблеми та моделі. - К, 1994. - 166 с.

4. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

5. Химичева Н.И. Налоговое право / Н.И. Химичева. - М. : БЕК, 1997. - 336 с.

6. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

7. Энафф М. Экономика излишеств: роскошь и расточительство / М. Энафф. -- СПб.: ИЦ Гуманитарная Академия, 2005, с. 266--277.

8. Bagus P. Taxes on Wealth - what for? [Electronic resource] / P. Bagus; Institut de Recherches Economiques et Fiscales. - Mode of access: http://www.irefeurope.org.

9. Peter B. // The New Ecyclopedia Britannica / Peter B. Norton, Joseph J. Esposito. - 15^th Ed., Vol. 28. - Chicago, 1994. - 1023 P.

10. Wealth Tax [Electronic resource]. - Mode of access: httpHYPERLINK "http://www.search.com./"://HYPERLINK "http://www.search.com./"wwwHYPERLINK "http://www.search.com./".HYPERLINK "http://www.search.com./"searchHYPERLINK "http://www.search.com./".HYPERLINK "http://www.search.com./"comHYPERLINK "http://www.search.com./".

11. 267.Wealthy Germans Call for Wealth Tax [Electronic resource]. - Mode of access: httpHYPERLINK "http://www.progressive-economy.ie./"://HYPERLINK "http://www.progressive-economy.ie./"wwwHYPERLINK "http://www.progressive-economy.ie./".HYPERLINK "http://www.progressive-economy.ie./"progressiveHYPERLINK "http://www.progressive-economy.ie./"-HYPERLINK "http://www.progressive-economy.ie./"economyHYPERLINK "http://www.progressive-economy.ie./".HYPERLINK "http://www.progressive-economy.ie./"ieHYPERLINK "http://www.progressive-economy.ie./".

12. What Is Wealth Tax? [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.wisegeek.com/what-is-a-wealth-tax.htm

13. What Is Wealth Tax? [Electronic resource]. - Mode of access: httpHYPERLINK "http://sawaal.ibibo.com./"://HYPERLINK "http://sawaal.ibibo.com./"sawaalHYPERLINK "http://sawaal.ibibo.com./".HYPERLINK "http://sawaal.ibibo.com./"ibiboHYPERLINK "http://sawaal.ibibo.com./".HYPERLINK "http://sawaal.ibibo.com./"comHYPERLINK "http://sawaal.ibibo.com./".

14. Wolff E. Time for a Wealth Tax? [Electronic resource] / E. Wolff // Boston Review. - Mode of access: httpHYPERLINK "http://bostonreview.net./"://HYPERLINK "http://bostonreview.net./"bostonreviewHYPERLINK "http://bostonreview.net./".HYPERLINK "http://bostonreview.net./"netHYPERLINK "http://bostonreview.net./".

Размещено на Allbest.ru