Методичні підходи до визначення стабільності фінансової системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні підходи до визначення стабільності фінансової системи

Фінансова система - об'єктивне явище, виникає з появою держави і нерозривно пов'язана з її функціонуванням. Фінансова система є ефективним знаряддям реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення високого рівня економічного зростання, поліпшення добробуту населення життєдіяльності суспільства, шляхом розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту між різними верствами населення, окремими господарськими структурами й територіями, стимулювання розвитку бізнесу, бізнесу, ділової та інвестиційної активності, стабілізації економічного стану в державі.

З метою усунення проблем держава повинна знайти оптимальний підхід до реструктуризації, керувати розвитком і забезпечувати стабільність фінансової системи. Щоб не допустити застою і кризових явищ, необхідно налагодити функціонування грошової-кредитної систем, сформувати стратегію і тактику реформування фінансів та звернути більше уваги на проблеми економічного розвитку та зростання, розробку законодавчо-нормативної бази. Кінцевою метою державної політики має стати забезпечення стабільності фінансової системи.

Автором було розглянуто ряд літературних джерел та визначено, що окремі аспекти стабільності фінансової системи вивчалися як вітчизняними, так і зарубіжними вченими. Значний внесок у дослідження макроекономічної стабільності зробили науковці З. Ватаманюк, Я. Жаліло, С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна, О.О. Бєляєв. Проблематиці фінансової стабільності присвячено роботи зарубіжних вчених - Г. Шинази, П.В. Каллаура, Г. Хереро, Н. Симона, Т. Падо-Шіопа, М. Фута, Е. Крокета.

Необхідно зауважити, що в зазначених працях не вирішуються всі аспекти даної проблеми через її складність та різноманітність поглядів.

Метою статті є узагальнення існуючих підходів до визначення стабільності фінансової системи та вивчення існуючого механізму її оцінки.

На сьогодні в науковій літературі відсутнє визначення стабільності фінансової системи. Багато хто вживає даний термін, не заглиблюючись у його зміст. Складність вирішення даного завдання полягає в тому, що стабільність фінансової системи ототожнюють з поняттями «фінансова стабільність», «фінансова стійкість», «стійкість фінансової системи». Поняття «фінансова стабільність» є більш ширшим поняттям та включає в себе фінансову стійкість. Фінансова стабільність проявляється на великих проміжках часу (від 5 років), в той час, як фінансова стійкість має короткострокову дію. Отже, стабільність фінансової системи проявляється через її стійкість на кожному проміжку часу.

Стабільність фінансової системи є досить складним явищем та охоплює оцінку різних сегментів фінансової системи (грошово-кредитний ринок, ринок іноземної валюти, фондовий ринок, ринок нерухомості) та реального сектора економіки (економічне зростання та інфляція, корпоративний сектор, сектори домашніх господарств та державних фінансів, зовнішній сектор).

Під стабільністю фінансової системи варто розуміти збалансований стан, який визначається певним трендом протягом тривалого інтервалу часу, який розглядається. Графічне відображення стабільності фінансової системи не є одностайним у вигляді прямої лінії. Це пов'язано з тим, що фінансова система, як об'єкт, що досліджується, діє в постійно змінних умовах зовнішнього середовища, але важливим є те, щоб така лінія знаходилась у певних межах. Таким чином стабільний стан фінансової системи може характеризуватися наявністю множинних варіантів розвитку, тобто можливий стабільний розвиток, стабільне функціонування і стабільний спад у припустимих межах, або на граничній межі дозволених параметрів. Визначення параметрів, що характеризують стабільність фінансової системи, вимагає окремої уваги, оскільки необхідно враховувати ефективність виконання основних функцій фінансової системи в повному обсязі та належним чином.

Основними ознаками стабільності фінансової системи є наступні:

- наявність впорядкованості функціонування і розвитку елементів фінансової системи;

- наявність зворотного зв'язку між окремими елементами, як один з одним, так і фінансовою системою в цілому;

- наявність фінансових інструментів державного регулювання;

- наявність якісного нормативно-правового та інформаційного забезпечення;

- керованість, як фінансової системи в цілому, так і окремих її елементів;

- наявність саморегулюючих властивостей фінансової системи;

- спроможність фінансової системи протидіяти збуренням та повертатись в положення рівноваги у разі відхилень;

- спроможність фінансової системи зберігати параметри у чітко визначених межах протягом тривалого часу [1].

На сучасному етапі розвитку, стабільність фінансової системи неможлива без встановлення макроекономічної та фінансової стабільності в країні, між якими існує тісний взаємозв'язок.

Макроекономічна стабільність - це такий стан національної економіки, коли використання обмежених виробничих ресурсів для створення товарів і послуг та їх розподіл між різними членами суспільства збалансовані, тобто існує сукупна пропорційність між:

- ресурсами та їх використанням;

- факторами виробництва та результатами їх використання;

- сукупним виробництвом і сукупним споживанням;

- сукупною пропозицією та сукупним попитом;

- матеріально-речовими та фінансовими потоками [2].

С. Будаговська, О. Кілієвич пропонують визначати макроекономічну стабільність як складну комбінацію внутрішньо - та зовнішньоорієнтованих заходів, які, відбиваючи діалектику частини й цілого, визначають сутнісні особливості ендогенних соціально-політичних і економічних акцій у конкретний момент розвитку економічної системи на інноваційних засадах [3].

На думку Бєляєва О.О., макроекономічна стабільність є більш складним явищем, необхідними умовами настання якого є:

- економічне зростання, яке забезпечується через підвищення ефективності виробництва із застосуванням досягнень науки і техніки;

- повна зайнятість - забезпечення робочими місцями усіх, хто бажає і здатний працювати;

- стабільний рівень цін, оскільки зростання рівня цін ускладнює господарські зв'язки економічних суб'єктів, знижує реальні доходи населення і знецінює заощадження;

- досягнення рівноваги у зовнішньоекономічних зв'язках, що відповідно відображається у стабільному курсі національної валюти та активному сальдо платіжного балансу [4].

Існує також думка, що макроекономічну стабільність можна визначати як стан системи за відсутності макроекономічної нестабільності. Втрата мобільності, динамічності та гнучкості економічної системи, нездатність своєчасно і повною мірою пристосуватись до змін внутрішніх умов її функціонування, навколишнього середовища означає макроекономічну нестабільність [5].

Узагальнюючи вищезазначене, для визначення макроекономічної стабільності доцільно використати інтегрований підхід, який поєднує досягнення фінансової стабільності поряд із піднесення виробництва. Макроекономічну стабільність слід розглядати як такий стан економіки, який склався під впливом комплексу взаємообумовлених та взаємопов'язаних чинників: економічних, політико-правових, демографічних, науково-технічних, природних, поведінкових, і характеризується тривалою стійкістю макроекономічної ситуації (системи) загалом та окремих макроекономічних показників. Досягнення макроекономічної стабільності є досить складним завданням, яке потребує збалансованого розвитку усіх економічних сфер країни. Оптимальним варіантом забезпечення макроекономічної стабільності є використання методів фінансової стабілізації, стимулювання виробництва, проведення структурних змін та інституціональних перетворень.

Фінансова стабільність в науковій літературі розглядається за декількома підходами. За першим підходом фінансова стабільність розглядається як здатність фінансової системи ефективно виконувати свої фінансові функції у довгостроковому періоді та в умовах невизначеності. Так, В.В. Козюк пропонує наступне визначення: «під глобальною фінансовою стабільністю розуміємо такий розвиток фінансового сектору, який би сприяв довгостроковому зростанню глобальної економіки в цілому, забезпечив безперешкодне фінансування дефіцитів платіжних балансів із приватних джерел…, створив рамкові умови для запобігання кризовим ситуаціям у фінансово-банківській і валютно-курсовій сферах…» [6].

На думку Ц.Г. Огонь «…Досягнення збалансованості потреби і пропозиції на державні фінансові ресурси в процесі формування і виконання зобов'язань слугуватиме гарантією фінансової стабільності держави» [7].

Більш комплексне визначення фінансової стабільності пропонує Г. Шиназі, який вважає, що система є стабільною у разі виконання нею трьох функцій:

- фінансова система сприяє ефективному міжчасовому розподілу та перерозподілу ресурсів;

- фінансові ризики на перспективу оцінюються з великою точністю, а також підвладні керуванню;

- стан фінансової системи, що дозволяє постійно абсорбувати фінансові та реальні економічні несподівані події та шоки [8].

За другим підходом фінансова стабільність розглядається як певний стан. На думку А. Бахолдіна, збереження грошової стабільності забезпечує необхідні умови для досягнення фінансової стабільності, оскільки незмінність цінових пропорцій і збалансування макроекономічних параметрів є важливими параметрами для стабільності економіки [9].

П.В. Каллаур акцентує увагу на тому, що фінансова стабільність виступає характеристикою системи, що дозволяє їй довгостроково функціонувати не змінюючи свою структуру та зберігаючи рівновагу. Він пропонує до складу «фінансової стабільності» включати стабільність банків і небанківських фінансових посередників, фінансових ринків і платіжної інфраструктури, тобто всієї фінансової системи країни [10].

Г. Херреро та Н. Симон також повязують фінансову стабільність із безпосереднім функціонування банківської системи, а саме із виникненням банківських криз та слабкою зміною ціни активів [11].

Т. Падо-Шіопа розглядає фінансову стабільність як комплексне поняття, як «стан, за якого фінансова система спроможна витримувати порушення, при цьому не допускаючи кумулятивних процесів, які зможуть завдати шкоду заощадженням для інвестування й обробки платежів в економіці». На нашу думку, таке визначення є неточним та неконкретним [12].

Більш комплексне визначення фінансової стабільності належить М. Футу, який посилається як на загальний стан фінансової системи, так і на опосередковані фактори, як то довіра до фінансових інститутів. На думку М. Фута, фінансова стабільність - це стан, при якому:

- існує монетарна стабільність;

- близький до природного рівень зайнятості населення;

- довіра до діяльності більшості фінансових інститутів та ринків;

- в економіці відсутні різкі зміни цін реальних фінансових активів [13].

За третім підходом, фінансову стабільність пропонується розглядати як відсутність нестабільності. Наприклад, Е. Крокет вважає, що фінансова нестабільність - це ситуація в якій функціонування економіки погіршується під впливом коливань цін на фінансові активи або неспроможністю фінансових інститутів виконувати свої обов'язки, а фінансову стабільність він визначає як відсутність даної ситуації [14].

На нашу думку, основним індикатором фінансової стабільності є стабільність національної грошової одиниці, складові якої наведено на рис. 1.

Рис. 1. Стабільність грошової одиниці як основний індикатор фінансової стабільності

фінансовий реструктуризація стабільність

Підводячи підсумок, стабільність фінансової системи передбачає врівноваженість обох складових. Недоцільно досягати економічного зростання за рахунок виснаження фінансової системи, оскільки це рано чи пізно спричинить кризу. Але безглуздо і на межі можливого підтримувати фінансову стабільність, якщо це або негативно відображається на економіці, або не дає позитивних результатів.

Здатність фінансової системи долати негативні наслідки та бути стабільною значною мірою залежить від керованості її елементів та системи в цілому. Комплексний аналіз фінансової системи та її окремих складових можливий на основі визначення певних індикаторів, які відображають внутрішні та зовнішні взаємозв'язки фінансової системи. Вони необхідні для проведення оцінки фінансової системи з метою посилення її стабільності та обмеження ймовірності виникнення криз. Активна робота з розбудови систем оцінки стабільності фінансової системи країни розпочалася на початку 90-х років розвинутими країнами після посилення інтенсивності виникнення фінансових криз. На міждержавному рівні проблемою побудови системи оцінки стійкості фінансової системи займається Міжнародний валютний фонд. Основними завданнями є побудова системи дієвого аналізу фінансової системи та моніторингу її стійкості [16].

На сьогодні моніторинг стабільності фінансової системи проводиться у більшості розвинених країн світу, та зароджується у деяких країнах, що розвиваються. В Україні відсутній системний підхід до оцінки стабільності фінансової системи в апараті державного управління. Національним банком України було розроблено та запропоновано методичні підходи до оцінки стійкості фінансової системи, її інтеграції у систему державного регулювання. На думку представників НБУ, основою системи оцінки стійкості фінансової системи є індикатори фінансової стійкості, які характеризують стан фінансового здоров'я та міцності фінансових установ країни та їх контрагентів - корпорацій та домогосподарств. Для розрахунку цих індикаторів пропонується формувати агреговані звіти про прибутки та збитки, а також баланси, що відображають запас активів [17].

Узагальнюючи вищезазначене, автором було розроблено загальну структуру етапів оцінки стабільності фінансової системи в розвинених країнах світу та країнах, що розвиваються (рис. 2).

Рис. 2. Основні етапи оцінки стабільності фінансової системи

Основним недоліком процесу оцінки стабільності фінансової системи у більшості країнах є відсутність комплексного аналізу взаємозв'язків макроекономічного та фінансового стану країни, а також відсутність оцінки ступеня залежності країни від світової економіки та країн регіону.

В статті проведено дослідження сутності та особливостей стабільності фінансової системи та визначено, що необхідними умовами для її досягнення є встановлення макроекономічної та фінансової стабільності, між якими існує тісний взаємозв'язок. Автором розроблено загальну структуру етапів оцінки стабільності фінансової системи в розвинених країнах світу та країнах, що розвиваються. Розроблена схема може бути використана при побудові механізму оцінки стабільності фінансової системи в Україні. Отже, проведені дослідження представляють як науковий, так і практичний інтерес.

Що стосується перспектив подальших розвідок у даному напрямі, то вони полягають передусім у оцінці стабільності фінансової системи України протягом 2002-2011 рр. та прогнозуванні її стану на наступні 5-10 років.

Список використаних джерел

фінансовий реструктуризація стабільність

1. Варваренко, Г. До питання визначення поняття «фінансова стабільність» [Текст] / Г.О. Варваренко, В.В. Сінельник // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - №1. - 2009. - С. 52-61.

2. Макроекономічна рівновага [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://refs.co.ua/83058-Makroekonomicheskoe_ravnovesie.html.

3. Пахомова, Т. Мікроекономіка та макроекономіка [Текст]: Підручник у двох частинах для ВНЗ / За ред С. Будаговської С., І. Луніна, О. / 4-е вид. - К.: «Основи», 2007. - 518 с.

4. Бєляєв, О. Економічна політика [Текст]: Навч. посіб. / О.О. Бєляєв, А.С. Бебело, М. І. Диба. - К.: КНЕУ, 2004. - 287 с.

5. Макроекономічна нестабільність і безробіття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.grinchuk.lviv.ua/book/56/2251.html

6. Козюк, В. Монетарні аспекти розвитку поглядів на проблему забезпечення глобальної фінансової стабільності [Текст] / В.В. Козюк // Вісник НБУ. - 2007. - №4 (134). - С. 34-39.

7. Огонь, Ц. Домінанти фінансової стабільності в розвитку зобов'язань держави [Текст] / Ц.Г. Огонь // Фінанси України. - 2008. - №5. - С. 32-41.

8. Шинази, Г. Сохранение финансовой стабильности. [Текст] / Г. Шинази. - Вашингтон: Международный валютный фонд, 2005. - 26 с.

9. Бахолдин, А. Финансовая стабильность, денежно-кредитная політика и банковские риски [Текст] / А.А. Бахолдин // Финансы и кредит. - 2007. - №5 (245). - С. 59-61.

10. Каллаур, П. Формирование системы мониторинга и оценки финансовой стабильности Республики Беларусь [Текст] / П.В. Каллаур // Банкаускій веснік. - 2008. - №6. - С. 4-8.

11. Хереро, Г. Иностранные банки и финансовая стабильность в новой Европе [Текст] / Г. Хереро, Н. Симон // Банки та банківські системи. - 2006. - №1. - C. 50-59.

12. Padoa-Shioppa, T. Central banks and financial stability: exploring a land in between: Рaper presented at the Second ECB Central Banking Conference «The transformation of European financial system» [Текст] / T. Padoa-Shioppa - Frankfurt on Main. - October, 2002.

13. Foot, M. What is financial stability and how do we get it? [Текст] / M. Foot // Speech on Meeting of the Financial Services Authority and ACI (UK). - 2007. - 122 p.

14. Crockett, A. The Theory and Practice of Financial Stability [Електронний ресурс] / А. Crockett // GEI Newsletter Issue. Global Economic Institutions. 1997. - Режим доступу: http://www.cepr.org/gei/6rep2.htm

15. Гриценко, А. Стабільність грошової одиниці як ціль монетарної політики [Текст] / А. Гриценко // Вісник Національного банку України. - 2002. - №11. - C. 20-22.

16. Evans, O. Macroprudential indicators of Financial system soundness [Текст] / Owen Evans, Alfredo M. Leone, Mahinder Gill, and Paul Hilbers. - IMF Washington DC. - April 2000. - 54 p. http://www.imf.org/external/pubs/ft/op/192/op192.pdf.

17. Науменкова, С. Обгрунтування методичних підходів до оцінки стійкості фінансової системи [Текст]: Інформаційно-аналітичні матеріали. / С.В. Науменкова, Р.С. Лисенко, Д.С. Попов та інші / Вип.6. - К.; НБУ. Центр наукових досліджень. - 2006. С. 53-95.

Размещено на Allbest.ru