Акцизне оподаткування тютюнових та алкогольних виробів як чинник регулювання соціальних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Акцизне оподаткування тютюнових та алкогольних виробів як чинник регулювання соціальних процесів

О.В. Троханенко

аспірант, Донецький державний університет управління

У статті визначено роль куріння та споживання алкоголю у створенні суспільних витрат. Проаналізовано можливість їх врахування за допомогою податкової системи. Обґрунтовано стратегічні заходи щодо контролю над тютюнокурінням та споживанням алкоголю.

Ключові слова: суспільні витрати, принцип суверенності споживача, асиметричність інформації, акцизне оподаткування , регулювання соціальних процесів.

The role of smoking and alcohol consumption in the creation of public spending were defined in this paper. The possibility of its incorporation through the tax system was analyzed. Strategic measures to control tobacco and alcohol consumption were grounded.

Keywords: social costs, the principle of the sovereignty of consumers, asymmetric information, excise tax, regulation of social processes.

Постановка проблеми. Акцизний податок, як і будь-який інший податок, відіграє фіскальну та регулюючу функцію. При цьому, як показує світова практика, регулюючій функції приділяється найбільша увага.

Адже акцизне оподаткування відіграє важливу роль у стимулюванні/дестимулюванні обігу підакцизних товарів та у регулюванні рентабельності їх виробництва. Також воно сприяє обмеженню споживання підакцизних товарів, до яких, як правило, відносяться суспільно шкідливі товари, такі як тютюнові та алкогольні вироби, а також екологічно небезпечні товари, такі як бензин, дизельне паливо, транспортні засоби.

Отже, виконуючи свою регулюючу функцію, акцизне оподаткування сприяє виконанню державних програм охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища, енергозбереження, тобто є важливим інструментом податкового регулювання економічних і соціальних процесів у державі [9, с. 83].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Загальним проблемам акцизного оподаткування в Україні присвячено праці В. Дадалко [1], О. Данілова [2], І. Данко [3], Г. Дорожкіної [9], В. Опаріна [8], А. Срипник [10], О. Чередниченко [11].

На сьогоднішній день в Україні також існує ряд досліджень, спрямованих на визначення місця та ролі акцизного оподаткування у вирішенні соціальних проблем. Так, наприклад, теоретичні аспекти активізації акцизного оподаткування в регулюванні соціальних процесів досліджено в роботі А. Дриги [5]. Аналіз основних тенденцій та оцінку можливих соціально-економічних наслідків підвищення ставок акцизного податку в Україні висвітлено у праці Е. Кошелевої та О. Воробйової [7].

Також слід відзначити дослідження З. Кносена [6], яке, в першу чергу, спрямоване на визначення того, яким має бути оподаткування тютюнових виробів в країнах-кандидатах на вступ до ЄС (що на сьогоднішній день, безумовно, є досить актуальним для України), проте не оминає стороною проблеми суспільних витрат, пов'язаних з курінням, державних програм в сфері охорони здоров'я та розподілу податкового навантаження.

У зв'язку з тим, що ці проблеми є вкрай актуальними для соціально-економічного розвитку України, питання регулюючого впливу акцизного оподаткування на вирішення соціальних проблем тютюнокуріння та споживання алкоголю потребують подальшого теоретичного обґрунтування.

Постановка завдання. В цьому контексті доцільним є розв'язання таких завдань:

визначення ролі тютюнокуріння та споживання алкоголю у створенні суспільних витрат;

аналіз можливості їх врахування за допомогою акцизного оподаткування тютюнових та алкогольних виробів.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до теорії суспільного добробуту, суспільні витрати - це цілеспрямоване використання ресурсів суспільного сектору на задоволення потреб у суспільних благах і реалізації перерозподільних заходів, виправданих з позицій справедливості.

Суспільні витрати можна поділити на три основні групи:

(1) надання соціальної допомоги тим членам суспільства, які не мають можливості самостійно себе забезпечити, наприклад, допомога інвалідам;

(2) забезпечення обов'язкового страхування на випадок хвороби, безробіття тощо;

(3) виробництво та придбання матеріальних благ і послуг, відповідальність за задоволення потреб, які бере на себе держава.

Виходячи з теорії суспільного добробуту, куріння та споживання алкоголю поряд з такими суспільними проблемами як неправильне харчування та низька фізична активність, негативно впливають на здоров'я та добробут людей (табл. 1) та сприяють виникнення суспільних витрат другої та третьої групи.

акцизний оподаткування тютюновий алкогольний

Таблиця 1. Негативні наслідки тютюнокуріння та споживання алкоголю за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я [4]

Поряд з цим, відповідно до теорії споживання, одним з принципів поводження споживача на ринку є принцип суверенності споживача, який полягає в тому, що споживач на ринку виступає вільним учасником економіки і самостійно приймає рішення щодо асортименту й обсягу товарів, які він споживає.

В контексті тютюнокуріння та споживання алкоголю цей принцип можна інтерпретувати таким чином, що людина є раціональною особою, яка зважує всі витрати й вигоди своїх дій, а отже повинна мати вільну можливість курити або споживати алкоголь доти, доки вона не спричиняє додаткових витрат іншим особам та має повну інформацію про наслідки свого вибору та дій. Тобто тютюнокуріння та споживання алкоголю не має спричиняти жодних зовнішніх (суспільних) та внутрішніх (асиметричність інформації) витрат [6].

Суспільні витрати виникають тоді, коли поведінка курців або споживачів алкоголю негативно впливає на інших осіб. Асиметричність інформації виникає, якщо курці або споживачі алкоголю (особливо неповнолітні) не повною мірою обізнані з ризиками для здоров'я, що їх несе в собі куріння та споживання алкоголю, а також про шкідливий потенціал тютюнокуріння та надмірного споживання алкоголю. Проте наразі брак інформації не є проблемою у більшості держав світу. Так, «спираючись на дані, отримані в США, можна припустити, що понад 90 відсотків споживачів знають про довготермінові наслідки куріння для їх здоров'я [6, c. 304]». Аналогічна ситуація спостерігається і з надмірним споживанням алкоголю.

Проте слід зауважити, що курці та особи, що споживають алкоголь, живуть менше за інших. Це надає можливість державі економити на пенсійних виплатах цим категоріям громадян та на витратах на лікування їх хвороб, пов'язаних з похилим віком.

Очевидно, що суспільні витрати й асиметричність інформації дають підстави для втручання держави, яке має прояв у системі оподаткування. Враховуючи вищенаведене, акцизний податок на тютюнові та алкогольні вироби має враховувати витрати на охорону здоров'я курців та споживачів алкоголю протягом всього їх життєвого циклу (підвищенні витрати на охорону здоров'я впродовж життя, а також короткотривалість їх життя), а також вартість шкоди, заподіяної життю та здоров'ю іншим особам. Існує позиція, відповідно до якої шкоду, заподіяну іншим особам, неможливо компенсувати шляхом акцизного оподаткування. Для цієї мети більш дієвими виявляються регуляторні заходи з боку держави.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Виходячи з вищенаведеного, а також з рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я [12, c. 91, 93], можна виділити такі стратегічні заходи щодо контролю над тютюнокурінням та споживанням алкоголю:

підвищення акцизних податків на тютюнові та алкогольні вироби;

координація міжсекторальних дій з антитютюнової пропаганди та пропаганди обмеженого вживання алкоголю;

встановлення на законодавчому рівні повної заборони на куріння та споживання алкоголю в громадських місцях і контроль за виконанням цього закону;

спостереження за ліцензуванням та іншими обмеженнями торгівлі алкогольної продукції;

обмеження реклами тютюнової та алкогольної продукції.

В цьому контексті напрямом подальших досліджень є аналіз зарубіжного досвіду щодо акцизного оподаткування тютюнових та алкогольних виробів, визначення закономірностей впливу розміру акцизного податку на соціальні процеси у суспільстві.

Література

1. Дадалко В.А. Налогообложение в системе международных экономических отношений / В.А. Дадалко, Е.Е. Румянцева, Н.Н. Демчук. - Минск: Армита, 2000. - 359 с.

2. Данілов О.Д. Податкова система та шляхи її реформування / О.Д. Данілов, Н.П. Фліссак. - К.: Парламентське вид., 2001. - 216 с.

3. Данко І.М. Непрямі податки: їх вплив на фінансово-господарські рішення / І.М. Данко // Фінанси України. - 2005. - № 10. - С. 131-135.

4. Дрига А.Б. Активізація акцизного оподаткування в регулюванні соціальних процесів / А.Б. Дрига // Фінанси України. - 2001. _ № 5. - С. 95-105.

5. Кносен З. Яким чином слід оподатковувати тютюнові вироби в країнах-кандидатах на вступ до ЄС? / З. Кносен // У кн.: Державні фінанси в розвиткових та перехідних країнах / пер. з англ. - К.: «К.І.С.», 2006. - 400 с.

6. Кошелева Е.Г. Социально-экономические последствия изменения ставок акцизного сбора / Е.Г. Кошелева, О.Ю. Воробьева // Економічний вісник Донбасу. - 2010. _ № 2. - С. 101-106.

7. Опарин В.М. Проблемы гармонизации налоговой системы Украины / В.М. Опарин // В кн.: Налогообложение: проблемы науки и практики: монография. Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2006. - С. 62-89.

8. Регулятивний потенціал податкової системи України: монографія / Ю.Б. Іванов, О.М Тищенко, К. Давискіба та інші; за заг. ред. Ю.Б. Іванова. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. - 336 с.

9. Скрипник А.В. Государственное регулирование трансформационной экономики (аспекты моделирования): монография. Ирпень: Академия государственной налоговой службы Украины, 2002. - 312 с.

10. Чередниченко О.М. Непряме оподаткування в Україні / О.М. Чередниченко // Фінанси України. - 2005. - № 6. - С. 36-39.

Размещено на Allbest.ru