Напрями реформування фіскальної політики на регіональному рівні в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями реформування фіскальної політики на регіональному рівні в Україні

Головним напрямом економічної політики владою визначене стійке економічне зростання, яке повинне бути забезпечене комплексними заходами із стабілізації державного бюджету, реформами податкової системи, прискореним розвитком фінансового сектору, реформами міжбюджетних відносин, забезпечення регіонів необхідними фінансовими ресурсами для здійснення повноважень самоврядування [1]. Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, до якої приєдналася Україна і виконання якої є однією із умов більш тісної співпраці із Європейським Союзом, органи місцевого самоврядування повинні мати право в рамках національної економічної політики на свої власні адекватні фінансові ресурси, якими вони б могли вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень. [2]. У зв'язку із цим ключовою передумовою подальшого розвитку громадянського суспільства визначена глибока і системна реформа місцевого самоврядування, яка в найближчій перспективі повинна включати створення його економічного фундаменту. Метою реформи державних фінансів визначене посилення зв'язку між фіскальною та соціально-економічно політикою держави [1]. Зазначені завдання обумовлюють надзвичайну актуальність наукових досліджень у сфері реформування регіональної фіскальної політики в Україні.

Проблеми формування фіскальної політики висвітлювалися у працях таких вітчизняних вчених, як В. Андрущенко, О. Василика, А. Даніленка, Т.Єфименко, А. Крисоватого, М. Кучерявенко, А. Лучка, І. Луніной, І. Лукінова, В. Мельник А. Соколовській, Ф. Ярошенко та інших. Дослідження державного регулювання та його фіскальних інструментів були проведені та викладені зарубіжними вченими: А. Смітом, Дж.С. Мілем, Д.Рікардо, М. Туган-Барановським, Дж.М. Кейнсом, Дж.Гіксом, П. Семюельсоном та іншими. Впливи фіскальної політики на макроекономічне середовище в Україні проаналізовано у низці дисертаційних досліджень, зокрема в дисертаціях О. Жовтанецького, А. Стасишина, Т. Моряк, Ю. Тимошенко, В.Білоцерківець та інших. Проблеми регіональної фіскальної політики аналізувалися у дисертації О. Кульчицької. Разом з тим, теоретико-методологічні, методичні та практичні питання подальшого формування фіскальної політики на регіональному рівні в Україні, функціонування регіонального фіскального механізму, змісту фіскальної політики регіонів потребують подальших досліджень з урахуванням сучасних реформувань регіональної та державної економічної політики.

Як зазначено у Концепції державної регіональної політики, затвердженої Указом Президента України від 25 травня 2001 року №341/2001 [3], державна регіональна політика є складовою частиною національної стратегії соціально-економічного розвитку України, тісно пов'язаною із здійсненням адміністративної реформи та впорядкуванням адміністративно-територіального устрою, і реалізується шляхом здійснення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування системи заходів для забезпечення ефективного комплексного управління економічним та соціальним розвитком України та її регіонів - Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Відповідно до зазначеної Концепції головною метою державної регіональної політики є створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання, а також поглиблення процесів ринкової трансформації на основі підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, дійовості управлінських рішень, удосконалення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» [4] в якості принципу, на якому повинна ґрунтуватися внутрішня політики України, визначено забезпечення балансу загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів.

Основними засадами внутрішньої політики у сферах розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів визначені:

- утвердження місцевого самоврядування як фундаменту народовладдя, розширення повноважень місцевих рад шляхом децентралізації функцій органів державної влади, гармонізація загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів;

- реформування міжбюджетних відносин на користь місцевого самоврядування, створення умов для розвитку економічної самостійності регіонів;

- удосконалення системи адміністративно-територіального устрою на принципах економічної самодостатності та доступності адміністративних (управлінських) і соціальних послуг споживачам цих послуг;

- зміцнення матеріальної бази органів місцевого самоврядування та підвищення рівня їх ресурсного забезпечення;

- посилення відповідальності представників органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських голів перед територіальними громадами, що їх обрали;

- розроблення та впровадження проектів міжрегіональних економічних зв'язків і транскордонного співробітництва, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх динамічного розвитку;

- зміцнення економічної інтеграції регіонів з використанням переваг територіального поділу і кооперації праці;

- створення ефективних механізмів забезпечення активної участі територіальних громад та органів місцевого самоврядування у формуванні та реалізації державної регіональної політики;

- досягнення високої функціональної спроможності кадрового потенціалу регіонів, передусім шляхом створення системи і технологій залучення інвестицій для підготовки високопрофесійних управлінських кадрів.

Зазначені завдання повинні бути основою визначення напрямів реформування фіскальної політики на регіональному рівні. Крім того, визначення засад оптимізації фіскального механізму на регіональному рівні повинне базуватися на вивченні впливу цього механізму на економіку регіону. Фіскальний механізм та фіскальний процес на регіональному рівні не обмежуються збором місцевих податків та розподілом витрат місцевих бюджетів, оскільки податки та державні витрати мають значний мультиплікативний вплив на економіку регіону навіть за умови, коли податки, які збираються, не надходять до місцевих бюджетів. Оптимізація фіскальної системи на регіональному рівні повинна полягати у зміні та коригуванні фіскального адміністрування та фіскального механізму з метою покращення соціально-економічного розвитку регіону в рамках завдань економічної політики держави, якими на сучасному етапі є: економічне зростання через інноваційне оновлення виробництва, подолання бідності та зростання доходів населення, зменшення безробіття тощо.

Визначення засад оптимізації фіскальної системи на регіональному рівні повинне базуватися на вивченні впливу фіскального механізму на соціально-економічний стан та розвиток регіону та потребує виокремлення основних показників, які перебувають під фіскальним впливом на регіональному рівні і зміна яких у бік покращення необхідна задля досягнення зазначених цілей державної економічної політики. Як основний показник для дослідження фіскального впливу на регіональному рівні правомірно визначити валовий регіональний продукт (ВРП), який є узагальнюючим показником, характеризує рівень розвитку економіки регіону і регулярно визначається органами статистики, тобто може бути об'єктивно оцінений.

Загальну схему створення та первинного розподілу валового внутрішнього та валового регіональному продукту можна відобразити наступною схемою (рис. 1), яка побудована на прикладі даних відносно ВВП України в 2007 році:

Рис. 1. Схема створення та первинного розподілу ВВП України (на стадії утворення доходів на прикладі даних 2007 року)

фіскальний економічний регіональний політика

Валовий регіональний продукт у ринкових цінах визначається як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності, включаючи чисті податки на продукти.

В результаті його розподілу формуються фіскальні надходження з регіону до бюджетів усіх рівнів, доходи населення та власні кошти суб'єктів господарювання і зростання цього основного показника регіонального економічного розвитку може бути забезпечене покращення інших регіональних соціально-економічних показників: інвестицій в основний капітал, фінансового результату господарської діяльності суб'єктів господарювання, доходів населення тощо.

Для дослідження залежності між валовим регіональним продуктом та розміром податкового навантаження, вибору можливих сценаріїв розвитку доцільним є використання економіко-математичного моделювання. Для різних регіонів моделі відрізняються значенням параметрів, але мають однакову структуру.

Для проведення зазначених досліджень у Полтавській, Запорізькій та Донецьких областях була побудована наступна модель.

Інформаційною базою моделі є дані про величину валового регіонального продукту за регіонами України, внутрішнього валового продукту України, розміри інвестицій в основний капітал за регіонами та величини податків, обов'язкових зборів та внесків, що сплачені суб'єктами господарювання по всій країні. Економіко-математичні залежності між валовим регіональним продуктом та розміром податкового навантаження розроблялися в такій послідовності: по-перше, визначена залежність між приростом валового регіонального продукту та розмірами інвестицій в основний капітал за регіонами в вигляді рівняння лінійної регресії; по-друге, визначена залежність між розмірами інвестицій в основний капітал та величиною валового регіонального продукту за виключенням величини податків, обов'язкових зборів та внесків, що сплачені суб'єктами господарювання; по-третє, перевірена адекватність одержаних рівнянь регресії та значимість коефіцієнтів цих рівнянь.

Побудова об'єднаної моделі залежності між валовим регіональним продуктом та розміром податкового навантаження розроблялися що включає одержані рівняння, для регіонів дає змогу визначити можливі сценарії розвитку за умов зміни податкового навантаження та оцінити вплив величини податкового навантаження на показники соціально-економічного економічного розвитку регіонів.

Рівняння парної лінійної регресії визначаємо в вигляді ДW=aI+b, де a та b - коефіцієнти регресії. Значення цих коефіцієнтів визначаємо методом найменших квадратів. За цим методом коефіцієнти визначаються із системи рівнянь

, (1)

Визначимо вказане рівняння регресії для Полтавського регіону. Початкові та розрахункові дані наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Визначення рівня регресії для Полтавського регіону для моделювання залежності між приростом валового регіонального продукту та розмірами інвестицій

Отже система рівнянь для визначення a та b має вигляд

, (2)

Її розв'язок: a = 0,979; b = 379,496.

Рівняння регресії має вигляд ДW_t = 0,979 I_t-1 + 379,496.

Для перевірки адекватності даного рівняння визначаємо розрахункові значення приросту ДWtp = 0,979 I_t-1 + 379,496 та порівнюємо їх із фактичними даними. Результати порівняння наведено в таблиці 3. В цій же таблиці 3 визначено квадрати відхилень фактичних значень показника ДW_t від середнього значення приросту валового регіонального продукту за досліджений період та знайдено величини:

та , (3)

Таблиця 3. Результати порівняння розрахункових та фактичних результатів рівня регресії

Для оцінювання розробленої кореляційно-регресійної моделі використаємо такі показники

Дисперсія адекватності

Коефіцієнт коваріації

Фактичне значення критерію Фішера

Одержане значення коефіцієнта коваріації показує, що варіація приросту валового регіонального продукту на 72,86% визначається варіацією капіталовкладень за попередній період.

Для визначення адекватності одержаного рівняння регресії порівняємо фактичне значення критерію Фішера із табличним значенням F (б, k1, k2), де імовірність б=0,05 - довірча імовірність, k1, k2 - степені свободи. Для парної лінійної регресії k1=1, k2=n-2=6. Довірчу імовірність приймаємо рівною 0,95. За таблицею розподілу Фішера визначаємо F (б, k1, k2)=5,987. Оскільки 18,7876 > 5,987 рівняння регресії можна вважати адекватним.

Аналогічно визначаємо рівняння парної лінійної регресії, що відображає зв'язок між величиною інвестицій I в основний капітал та величиною R валового регіонального продукту за виключенням податків, обов'язкових зборів та внесків, які сплачені суб'єктами господарювання. Початкові дані наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Результати визначення лінійної регресії, що відображає зв'язок між величиною інвестицій та ВРП для Полтавського регіону

Рівняння регресії має вигляд It = 0,3793Rt - 855,33 Коефіцієнт коваріації R2=0,98, а фактичне значення критерію Фішера F= 376,7 Отже, одержане рівняння регресії є адекватним.

Аналогічно визначаємо вказані рівняння регресії для Запорізького та Донецького регіонів. Результати наведено в таблиці 5:

Таблиця 5. Рівняння регресії для Запорізького та Донецького регіонів

Об'єднавши одержані моделі та та позначивши через б відсоток податкового навантаження, одержимо рівність:

Одержана рівність дає можливість прогнозувати сценарії економічного розвитку регіонів при різних величинах податкового навантаження б. Податкове навантаження розраховується як сума усіх податків та обов'язкових платежів, які збираються до бюджетів усіх рівнів.

Нами досліджено три варіанта динаміки величини валового регіонального продукту, що відповідають податковим навантаженням б = 23%, 27% та 33%. Результати досліджень наведено в таблиці 6:

Таблиця 6. Динаміка величини валового регіонального продукту із податковим навантаженням 23%, 27% та 33%

Отже, відповідно до проведених розрахунків зменшення податкового навантаження від 33% до 23% дає можливість збільшення ВРП за 4 роки на 5132 млн. грн. (або на 7%) для Полтавської, на 3974 млн. грн. (або на 4,9%) для Запорізької та на 13928 млн. грн. (або 5,6%) для Донецької областей. Зменшення податкового навантаження від 33% до 27% дає можливість збільшення ВРП за 4 роки на 2064 млн. грн. (або на 2,3%) для Полтавської, на 1596 млн. грн. (або на 1,9%) для Запорізької та на 5597 млн. грн. (або на 2,2%) для Донецької областей.

Проведені дослідження свідчать про доцільність помірного зменшення податкового навантаження задля досягнення зростання показників регіонального розвитку. Але обов'язковою умовою досягнення такого зростання є забезпечення використання коштів, які звільнилися внаслідок зменшення податкового навантаження (податкової економії) на інвестиційний розвиток.

В Податковому кодексі України [5] закладені окремі можливості надання податкових пільг виробничим підприємствам. Так, відповідно до пункту 154.6 Податкового кодексу на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року передбачене застосування ставки податку на прибуток у розмірі 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають іншим визначеним кодексом критеріям.

Але, при цьому, в кодексі не визначено механізмів контролю за витрачанням отриманою підприємствами податкової економії на суспільно значущі проекти.

На нашу думку, при наданні податкових пільг повинні повною мірою бути враховані фіскальні механізми, наведені вище, забезпечене використання отриманої податкової економії саме на інноваційний розвиток. При цьому, необхідно враховувати положення Європейської хартії місцевого самоврядування, які передбачають надання місцевим органам влади у втіленні місцевих проектів та заохочують зменшення прямих дотацій держави для фінансування конкретних проектів.

Втілення цих завдань можливе, наприклад, через утворення регіональних інноваційних організацій, до компетенції яких було б віднесене вирішення питань щодо контролю за належним використанням наданих підприємствам регіону податкових пільг.

Визначення засад оптимізації фіскального системи на регіональному рівні повинне базуватися на вивченні впливу фіскального механізму на соціально-економічний стан та розвиток регіону та потребує виокремлення основних показників, які перебувають під фіскальним впливом на регіональному рівні і зміна яких у бік покращення необхідна задля досягнення зазначених цілей державної економічної політики.

Практично всі показники соціально-економічного становища регіону перебувають під прямим впливом фіскального процесу та фіскальних механізмів. Зазначений вплив обумовлений місцем податків та бюджетних витрат в системі розподілу та створення доходу.

Результати економіко-математичного моделювання свідчать про те, що помірне зменшення податкового навантаження із забезпеченням контролю на регіональному рівні за використанням отриманої економії суб'єктами господарювання на інноваційний розвиток надасть змогу забезпечити зростання валового регіонального продукту та інших соціально-економічних показників регіону.

Список використаних джерел

фіскальний економічний регіональний політика

1. Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=n0003100-10

2. Європейської хартії місцевого самоврядування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

3. Концепція державної регіональної політики, затверджена Указом Президента України від 25 травня 2001 року №341/2001 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

4. Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01.07.2010 №2411-VI (діюча редакція) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

5. Бюджетний кодекс України (діюча редакція) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru