Взаємодія України з міжнародними валютно-кредитними організаціями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія України з міжнародними валютно-кредитними організаціями



Зміст

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Вступ

Розділ 1. Необхідність створення, завдання і основні види міжнародних валютно-кредитних організацій

Розділ 2. Діяльність міжнародного валютного фонду в Україні

Розділ 3. Взаємодія України з організаціями світового банку, реалізація програм европейського банку реконструкції та розвитку в Україні

Розділ 4. Проблеми інтеграції України у світову валютну систему

Висновки

Перелік використаної літератури



Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

міжнародний кредитний валютний банк

ЄС - європейський союз

МВФ - Міжнародний валютний фонд

ООН - Організація об'єднаних націй

СБ - Світовий Банк

ЄБРР - Європейський банк реконструкції та розвитку

МБРР - Міжнародний банк реконструкції та розвитку

МФО - міжнародні фінансові організації

SDR - спеціальні права запозичення



Вступ

Актуальність теми. Міжнародні валютно-кредитні організації є дієвим регулятором міжнародних відносин, зокрема, в економічній сфері. Їх значення як інституційних одиниць міжнародної економіки дедалі зростає.

Сьогодні практично всі держави світу - від найпотужніших до невеликих і таких, економічний рівень яких ще невисокий, - сполучаються у світовій мережі міжнародних організацій.

Актуальність вивчення питання, визначеного темою курсової роботи, визначається також сучасною практичною діяльністю України в міжнародних організаціях i перспективами її залучення до широкого кола співтовариств. Україна сьогодні є членом багатьох міждержавних організацій.

Свої взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями наша країна прагне будувати, в першу чергу, на принципах дотримання національних інтересів. Співробітництво з такими фінансовими організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР) має для нашої країни першочергове значення, оскільки від їх позицій багато в чому залежать сучасний стан і перспективи розвитку української економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення ролі міжнародних організацій у досягненні цілей та забезпеченні інтересів України, висвітлення можливих моделей підтримання відносин з міжнародними організаціями.

Для здійснення цієї мети були поставлені наступні основні завдання:

- - визначити суть і основні цілі міжнародних валютно-кредитних організацій;

- дати класифікацію міжнародних валютно-кредитних організацій;

- визначити взаємини України з основними міжнародними валютно-кредитними організаціями;

- відокремити основні позитивні та негативні аспекти функціонування України з міжнародними валютно-кредитними організаціями;

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження виступають міжнародні валютно-кредитні організації, які функціонують в міжнародних економічних умовах, предметом дослідження є взаємодія України з міжнародними валютно-кредитними організаціями.

Методи дослідження. Дослідження базується на використанні методів індукції та дедукції, аналізу та синтезу, що були застосовані при уточненні понятійного апарату, визначенні суті міжнароднихвалютно-кредитних організацій.

Теоретичною та інформаційною базою роботи послужили праці зарубіжних і вітчизняних вчених з проблем міжнародної економіки та міжнародного права, в тому числі з питань участі України в системі міжнародних валютно-кредитних організацій, матеріали періодичної преси, наукові доповіді та матеріали науково-практичних конференцій, дані Держкомстату України і інші джерела.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновку переліку використаної літератури і додатків. Повний обсяг роботи становить 32 сторінок комп'ютерного тексту. У роботі наведено 3 таблиці та 1 додаток.

Перелік використаної літератури налічує 17 позицій.



Розділ 1. Необхідність створення, завдання і основні види міжнародних валютно-кредитних організацій

Міжнародні фінансові організації відіграють усе більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн із перехідною економікою, які здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості.

Міжнародні організації є дієвим регулятором міжнародних відносин, зокрема, в економічній сфері. Їх значення як інституційних одиниць міжнародної економіки дедалі зростає.

Сьогодні практично всі держави світу - від найпотужніших до невеликих і таких, економічний рівень яких ще невисокий, - сполучаються у світовій мережі міжнародних організацій. Україна сьогодні є членом багатьох міждержавних організацій. Свої взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями наша країна прагне будувати, в першу чергу, на принципах дотримання національних інтересів.

Співробітництво з такими фінансовими організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ін. має для нашої країни першочергове значення, оскільки від їх позицій багато в чому залежать сучасний стан і перспективи розвитку української економіки.

Основна мета їх створення - сприяння розвитку зовнішньої торгівлі і міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримання рівноваги платіжних балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їхніх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кордоном.

Процес розвитку міжнародних валютно-кредитних відносин історично характеризувався створенням розгалуженої інституційної структури, до складу якої входять як глобальні, так і регіональні валютно-фінансові установи.

Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями дозволить прискорити процес економічних реформ завдяки отриманим ним позикам, а фінансування інвестиційних проектів сприятиме розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництв, які вимагають додаткового залучення капіталу на шляху до становлення ринкових відносин і досягнення соціально-економічної стабілізації.

Взаємовідносини України з міжнародними організаціями відкривають шлях до інтеграції економіки країни до світового господарства. Однак ефективність такого співробітництва насамперед залежить від узгодженості національної економіки та українських інтересів з міжнародними фінансовими організаціями.

Необхідно враховувати, що використання міжнародних фінансових ресурсів призводить до зростання зовнішнього боргу країни, збільшення її політичної та економічної залежності та зменшення можливості розвитку за рахунок внутрішніх джерел фінансування. (Додаток А)

Разом із зовнішньою заборгованістю з інших джерел заборгованість міжнародним структурам є чинником, що негативно характеризує можливість держави розвиватися за рахунок внутрішніх джерел і обслуговування зовнішнього боргу.

Міжнародні та регіональні валютно-фінансові організації мають свої цілі, вирішують різні завдання. їх діяльність є важливою складовою світового та регіонального співробітництва й інтеграції.

Найважливішу роль серед них у сучасний період відіграють фінансові інститути, об'єднані під назвою "Бреттон-Вудські інститути".

Бреттон-Вудські інститути охоплюють в собі Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий банк, які є провідними міжнародними валютно-фінансовими установами.

Свою назву вони отримали у зв'язку з тим, що у липні 1944 р. представники 44 країн на валютно-фінансовій конференції ООН у Бреттон-Вудсі (США) прийняли рішення про заснування цих двох міжнародних установ. З їх створенням міжнародна валютна система почала функціонувати, спираючись на офіційні угоди, тобто перейшла у регульований правом стан.

Розподіл обов'язків між ними передбачає, що МВФ повинен бути інститутом співпраці і виконувати регульовані, консультативні і фінансові функції у валютно-фінансовій сфері, а Світовий банк повинен бути переважно інститутом розвитку.

СРСР і Україна хоча й брали участь у Бреттон-Вудській конференції, але не вступили до складу цих організацій. Цим пояснюється багаторічна ізоляція СРСР від світової економічної та валютно-фінансової системи. У 1992 р. членами МВФ стали країни, що входили до колишнього СРСР (у тому числі й Україна), і це можна вважати як досить значну подію у практиці міжнародних валютних відносин.

МВФ (International Monetary Fund, IMF) - міжурядова фінансово-кредитна організація, яка має статус спеціалізованого закладу ООН. Штаб-квартира МВФ знаходиться у Вашингтоні.

Цілі МВФ:

1. надання консультативної і технічної допомоги;

2. забезпечення фінансової допомоги країнам-членам;

3. сприяння розвитку міжнародного валютно-фінансового співробітництва, розширенню та збалансованому зростанню обсягів міжнародної торгівлі з метою досягнення високого рівня зайнятості та реальних прибутків;

4. зміцнення виробничого потенціалу країн-членів;

5. сприяння стабільності валют та уникнення їх конкурентної девальвації;

6. участь у створенні багатосторонньої системи платежів та усунення валютних обмежень;

7. підтримка рівноваги платіжних балансів країн-членів.

Учасники МВФ: станом на вересень 2017 р. - 188 країн [11], включаючи усі республіки колишнього СРСР.

Структура МВФ.

Рада керуючих - вищий орган МВФ, складається з представників країн-членів (як правило, міністр фінансів чи представник центрального банку разом із заступником), які призначаються на 5 років. Збираються на сесії один раз на рік. До виключного відання Ради відносяться питання: визначення умов та прийняття нових членів, призупинення членства, перегляд квот, зміна валютних паритетів, укладення домовленостей про співробітництво з міжнародними організаціями. Рішення ухвалюються простою чи кваліфікованою більшістю голосів, в залежності від важливості питання [19].

Україна приєдналася до Фонду в 1992 році, коли парламент ухвалив закон "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку і Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій". Вирішальний голос мають США.

Формується статутний капітал за рахунок внесків країн-членів, кожна з яких зазвичай сплачує приблизно 25% своєї квоти у SDR чи у валюті інших членів, що визначаються Фондом за їх згодою, а решта 75% - у своїй національній валюті.

Виходячи з розмірів квот, розподіляються голоси між країнами-членами у керівних органах МВФ. Кожний член має 250 базових голосів плюс один голос на кожні 100000 SDR своєї квоти. При цьому Статут МВФ передбачає періодичний (не менше одного разу на 5 років) загальний перегляд квот.

Це пов'язано з тим, що змінюється як рівень розвитку окремих країн, так і їх місце у світовій торгівлі.

ЄБРР (The European Bank for Reconstruction and Development - EBRD) був заснований в 1990 p., розпочав діяльність в 1991 p. До цього часу належить початок важливих соціально-економічних і політичних зрушень в країнах Східної Європи, а також в країнах СНД.

В громадських і урядових колах цих країн визріло розуміння необхідності переходу до ринкової економіки. Але перебудова всієї структури соціалістичної економіки вимагала неабияких коштів. Для їх поповнення, для стимулювання реформ і було створено ЄБРР.

Банк є міжнародною організацією, до складу якої входять 60 членів (58 країн, Європейський Союз та Європейський інвестиційний банк). Кожна країна-член представлена у Раді керуючих і Раді директорів.

Банк здійснює свої операції у 26 країнах-членах - Азербайджані, Албанії, Бєларусі, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Грузії, Естонії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Литві, Македонії, Молдові, Польщі, Румунії, Російській Федерації, Словацькій Республіці, Словенії, Таджикистані, Туркменистані, Угорщині, Україні, Хорватії, Чеській Республіці. Загальні активи Банку становлять 20 млрд. євро, частина України у статутному капіталі складає 16 000 акцій (160 млн. євро) [18].

До складу ЄБРР увійшли всі європейські країни, а також низка неєвропейських країн - Австралія, Єгипет, Ізраїль, Кіпр, Марокко, Мексика, Нова Зеландія, Республіка Корея, США, Японія. Крім того, як нащадки СРСР членами банку стали всі азіатські республіки СНД. За статутом ЄБРР його членами можуть стати як європейські, так і неєвропейські країни, але всі вони мають бути членами МВФ.

Управління Банку знаходиться в Лондоні.

Основні цілі ЄБРР:

· сприяння економічному розвитку і реконструкції країн Центральної і Східної Європи (ЦСЄ), які заявили про свою прихильність демократичним принципам;

· надання допомоги каїнам ЦСЄ в модернізації виробничої бази, в організації конкурентноспроможної підприємницької діяльності в приватному секторі;

· сприяння в залученні інвестицій у виробництво, сферу послуг і фінансовий сектор;

· стимулювання великих економічно обґрунтованих проектів;

· надання технічної допомоги в реалізації проектів;

· сприяння формуванню ринку капіталів;

· сприяння у вирішенні екологічних проблем.

Організаційна структура ЄБРР :

· Рада керуючих;

· Директорат;

· Президент і віце-президенти;

· Консультативна рада з питань довкілля.

Рада керуючих є вищим органом ЄБРР. Кожна країна в Раді представлена керуючим і його заступником. Рада керуючих вирішує кардинальні, стратегічні питання діяльності ЄБРР. До її компетенції належить приймання нових членів, виключення з членів Банку, зміни розміру уставного капіталу, обрання директорів і президента Банку та ін. Рада має право давати вказівки Директорату щодо виконання тих або інших завдань.

Функціонально ЄБРР поділено на департаменти, які знаходяться під безпосереднім управлінням Президента і віце-президентів:

· банківські операції;

· фінанси;

· проектна експертиза;

· відомство головного економіста;

· комунікації;

· персонал;

· адміністрація.

Фінансові ресурси ЄБРР Банка формуються також за рахунок позичкових коштів, коштів, одержаних в погашення позик, за рахунок виручки від реалізації інвестицій в акціонерний капітал.

ЄБРР заснував спеціальні фонди на кошти з доходів, одержаних від інвестицій. Ці фонди призначені для підготовки інвестиційних проектів і здійснення інвестицій в країни-члени. Кошти фондів використовуються для кредитування низькорентабельних галузей соціальної інфраструктури.

Кредитно-інвестиційна політика ЄБРР. Відповідно з основними цілями Банка його політика спрямована, перш за все, на підйом і структурну перебудову країн Центральної і Східної Європи. Діяльність ЄБРР в цьому напрямку досить різноманітна і перспективна. Вона включає: надання кредитів на розвиток виробництва; інвестування в капітал; гарантоване розміщення цінних паперів; надання позик під реконструкцію й розвиток інфраструктури. Пріоритетними сферами кредитування є: фінансовий сектор, енергетика, телекомунікації, транспорт і агробізнес.

ЄБРР перетворився на значного інвестора в країнах ЦСЄ: на нього припадає 15% всіх прямих капіталовкладень в регіоні; переважна їх більшість йде у приватний сектор [5, с.187].

ЄБРР здійснює великі програми по охороні навколишнього середовища по регіону Балтійського моря, дельти Дунаю, водного середовища Чорного моря.

Розділ 2. Діяльність міжнародного валютного фонду в Україні

Фонд надає позики за умови обов'язкового погодження з ним зацікавленими країнами програм фінансово-економічної стабілізації та проведення відповідного економічного курсу.

Кредити Фонду надаються у вигляді траншів чи часток, які складають не більше 25% квоти відповідної країни-члена. Для отримання першого кредитного траншу країна повинна продемонструвати відчутні зусилля щодо подолання існуючих у неї труднощів з платіжним балансом.

В залежності від макроекономічних показників та структурних факторів МВФ надає наступні види фінансової підтримки: домовленості про кредити стенд-бай, підтримка середньострокових програм через механізм розширеного фінансування, Фонд компенсаційного фінансування та фінансування у разі непередбачених обставин, механізм фінансування додаткових резервів, Фонд структурної перебудови та розширений Фонд структурної перебудови для країн з низьким рівнем, надзвичайна допомога, механізм фінансування буферних запасів, технічна допомога.

Якщо країна має проблеми, вирішення яких потребує тривалого часу, вона може отримати додаткові кредити за системою розширеного фінансування. Кошти, які виділяються згідно угод про розширений доступ, зазвичай поступають частинами протягом трьох років й передбачаються для подолання труднощів платіжного балансу, обумовлених структурними проблемами.

Порахувати, скільки мільярдів доларів отримала Україна з 1995 року, можна на підставі даних МВФ. Він веде облік виданих коштів не в національних валютах, а в так званих SDR - спеціальних правах запозичення (Special Drawing Rights). Це штучний платіжний спосіб, який буває тільки безготівковим, тобто існує у вигляді записів на електронних рахунках. Курс SDR визначається як доларова вартість кошика з п'яти провідних валют: долара США, євро, китайського юаня, ієни і фунта стерлінгів.

Але існує і звичайний курс SDR до інших валют, його МВФ установлює та оприлюднює щодня. Таким чином, за кожним траншем суму в доларах потрібно рахувати за курсом на день платежу.

Взаємодія МВФ з країнами-членами Фонду відбувається через регіональні департаменти: 1-й та 2-й Європейські, Африканський, Середнього Сходу, Центральної та Південно-Східної Азії, а також Тихоокеанського регіону.

SDR використовуються для розрахунків між фондом і його членами. Перш за все, у SDR МВФ видає кредити країнам, які потерпають від кризи. Від складу резервного кошика залежить курс SDR і те, в якій валюті отримає допомогу країна. Читайте також Китай зміцнив юань до долара на тлі рішення ФРС Крім юаня до числа резервних валют МВФ входять долар, євро, японська ієна і британський фунт. Найбільша вага в кошику належить долару і євро.

Україна зобов'язалася оптимізувати оподаткування фізичних осіб, зменшити податковий тиск і, відповідно, скоротити статті витрат бюджету, прийняти нову редакцію Закону України "Про банки і банківську діяльність", приватизувати енергокомпанії, ліквідувати пільги для населення з оплати житлово-комунальних послуг, здійснити реконструкцію вугільної промисловості, провести адміністративну реформу, зменшити пільги з ПДВ, погасити заборгованість держави з ПДВ, знизити податок на експорт соняшнику.

Наша країна була близькою до виконання більшості вимог, закладених у програмі кредитування за МВФ. Було прийнято новий закон України "Про банки і банківську діяльність", Митний кодекс. Уряду Ющенка вдалося суттєво збільшити платежі в енергетиці й розпочати активну приватизацію енергокомпаній. Однак у подальшому економічні й адміністративні реформи були призупинені. Зупинився процес скасування пільг з ПДВ, збільшилась заборгованість щодо його повернення. Україна одержала трохи більше 2/3 запланованого обсягу коштів.



Таблиця 2.1. Основні етапи співробітництва України з МВФ

Етап	Період проведення співробітництва	Програма фінансування	Фінансове забезпечення програми
I	1994-1995 рр.	Системна трансформаційна позика (STF)	498,7 млн. СПЗ (763,1 млн. дол.)
II	1995-1998 рр.	Трирічні програми Stand-by	1318,2 млн. СПЗ (1935 млн. дол.)
III	1998-2002 рр.	Програма розширеного фінансування EFF	1193 млн. СПЗ (1591 млн. дол.)
IV	2002-2008 рр.	Попереджувальний Stand-by	411,6 млн. СПЗ (600 млн. дол.)
V	2008-2010 рр.	Програма Stand-by, затверджена 05.11.2008 р.	11 млрд. СПЗ (16,43 млрд. дол.), однак освоєно 10,6 млрд. дол.
	2010-2014 рр.	Програма Stand-by, затверджена 28.07.2010 р.	10 млрд. СПЗ (15,1 млрд. д

30 квітня 2014 року, після Революції гідності і приходу до влади в Україні нового уряду, МВФ затвердивпрограму допомоги, розраховану на два роки, загальною сумою $17,01 млрд.

Фонд повідомляв про згоду України на все ті ж вимоги, що і раніше: оздоровлення банківської системи, реформи в газовій сфері, скорочення бюджетних витрат. До них додалися настійні рекомендації щодо боротьби з корупцією і поліпшення ділового клімату та прозорості ведення бізнесу. МВФ очікував скорочення бюджетного дефіциту до 3% ВВП до 2016 року.

Під час обговорення допомоги та необхідних, на думку МВФ, кроків уряд України погодився обмежити практику спрощеного оподаткування, скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, підвищити ціни на житлово-комунальні послуги і підвищити пенсійний вік.

7 травня 2014 року Фонд перерахував Україні перший транш - $3 млрд, другий у розмірі $1,3 - 4 вересня.

Улітку 2014 року стало зрозуміло, що в країні розгортається масштабна економічна криза на тлі анексії Криму і російської агресії на сході країни. Після виділення двох траншів програма була переглянута, та залишок від суми Україна не отримала.

Перераховані $4,3 млрд дали можливість частково покрити дефіцит держбюджету - більше ніж половину суми витратили на ці цілі.

На теперішньому, тобто VI етапі співробітництва України з МВФ, який розпочався з 11 березня 2015 р., Рада Директорів МВФ ухвалила рішення щодо чотирьохрічної програми співробітництва з Україною в рамках механізму розширення кредитування (EFF) обсягом 17,5 млрд. дол. США, що відповідає 900% квоти. У рамках зазначеної програми Україна отримала терміново 5 млрд. дол. США, з них 2,7 млрд. дол. США (1,915 млрд. СПЗ) буде направлено до Державного бюджету України. Економічна програма, розроблена разом з МВФ, передбачає:

1. Забезпечення фінансової стабільності шляхом формування ефективної грошово-кредитної політики для забезпечення стабільності цін; гнучкість валютних курсів та комплексну стратегію для зміцнення фінансового стану банків за рахунок рекапіталізації банків, скорочення кредитування та врегулювання проблемних активів, що має значний вплив на відновлення довіри населення до банківських структур [6].

2. Зміцнення державних фінансів. Перегляд видатків та їх скорочення забезпечить бюджетну консолідацію у наступному періоді. Разом з проведенням реформ у паливно-енергетичному комплексі зменшення бюджетних дисбалансів з високою ймовірністю призведе до стабільної ситуації з державним боргом. Програми соціального захисту будуть реорганізовані для захисту бідних верств населення[6].

3. Продовження структурних реформ. Включають реформи управління, в тому числі боротьба з корупцією і судові заходи, реформи податкової адміністрації, реформи державних підприємств для того щоб підвищити якість управління та зменшити бюджетні ризики [6].

Україна зобов'язалася завершити виведення з ринку неплатоспроможних банків, приватизувала найбільший комерційний "ПриватБанк", висловила намір легалізувати видобування бурштину та азартні ігри, обіцяла провести пенсійну реформу, "розширивши" коридор віку виходу на пенсію, розділити тарифи на газ і його транспортування, продовжити боротьбу з корупцією, скасувати мораторій на продаж землі.

У 2019 році Україні потрібно буде створити нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом для збереження макроекономічної стабільності.

МВФ ще не визначився з датою прибуття місії в Україну в рамках четвертого перегляду програми EFF, що відкриває шлях для отримання п'ятого траншу. Для завершення четвертого перегляду програми співпраці Україні необхідно прийняти законодавство про створення антикорупційного суду і реформувати процес приватизації держпідприємств. Він має бути прозорим, ґрунтуватися на ринкових механізмах. Також потрібно провести коригування внутрішніх тарифів на газ.

До того ж, фонд все ще продовжує вивчати прийнятий Верховною Радою закон про пенсійну реформу.

Чотирирічна програма EFF, відкрита МВФ в березні 2015 року, із загальним обсягом SDR 12,348 млрд (близько $17,57 млрд за поточним курсом) з першим траншем в $5 млрд спочатку передбачала щоквартальний перегляд програми, виділення в 2015 році ще трьох траншей по SDR1,18 млрд і зменшення квартальних траншів в 2016-2018 роках до SDR0,44 млрд ($0,63 млрд). Україна змогла отримати з невеликою затримкою другий транш за цією програмою на $1,7 млрд на початку серпня 2015 року, після чого виникла тривала пауза в зв'язку з невиконанням ряду умов, політичною кризою і зміною уряду.

У квітні 2016 роки переговори про продовження фінансування поновилися і МВФ виділив третій транш у розмірі $1 млрд тільки в середині вересня, четвертий - 3 квітня 2017 року.



Розділ 3. Взаємодія України з організаціями світового банку, реалізація програм європейського банку реконструкції та розвитку в Україні

Україна на міжнародному кредитному ринку активно співпрацює із провідними міжнародними фінансовими організаціями, такими як Світовий банк - це багатостороння кредитна установа, що об'єднує п'ять інституцій, провідною з яких є Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський банк реконструкції та розвитку.

Найбільшою філією групи Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).

Він є основною позиковою організацією в інституційній сфері. Це найбільша установа, що надає позики на розвиток країнам з серед нім рівнем доходів.

Кредити надаються на 15-20 років, включаючи п'ятирічний термін від- строчення платежів. Варто зазначити, що фактично затверджені суми проектів МБРР не відповідають кредитним очікуванням українського уряду від цієї фінансової організації впродовж останніх років.

Це підтверджується переліком та обсягом кредитів, котрі держава планувала залучити до спеціального фонду Державного бюджету України від МБРР для реалізації інвестиційних програм (проектів), перелік яких наведений у Законах України «Про Державний бюджет України» на 2012-2014 рр..

Світовий банк затвердив для України 26 позик загальним обсягом 6399,85 млрд дол. США (Таблиця 3.1).

Проекти Світового Банку реалізуються у со- ціальному, фінансовому транспортному та державному секторах, електроенергетиці, муніципальній інфраструктурі та агропромисловому комплексі.



Таблиця 3.1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку

750 млн дол. США було виділено на реалізацію політики розвитку держави. Це кредитування мало сприяти проведенню реформ, критично важливих для подолання поточної економічної кризи в Україні. А 332 млн дол. США - на реалізацію проектів з підвищення енергоефективності у секторі централізованого теплопостачання у 10 містах України [15].

Отож, як бачимо, спостерігаються певні невідповідності із планування кредитних надходжень в економіку держави із реальними кредитними потоками зі сторони міжнародного кредитного ринку та, зокрема, МБРР.

Це пояснюється занадто оптимістичними сподіваннями урядовців щодо залучення кредитних коштів на реалізацію проектів та значним бюрократичним зволіканням у розгляді проектів.

Серед основних проблем співробітництва з МБРР часто наголошують на непрозорості системи відбору кредитних проектів (переважно, на основі «міністерського лобіювання», а не відкритого тендеру або обговорення) та відсутності реальної оцінки ефективності реалізації проектів [17].

Кредити МБРР надаються під гарантії державного бюджету, а тому позичальники повинні повертати надані кредити. Проаналізувавши ефективність використання кредитних коштів, отриманих від МБРР у 2011-2012 рр., Рахункова палата виявила порушення (зловживання) по кожному із Проектів, основними з яких стали:

· неякісна підготовка документації,

· проблеми організаційного характеру, що своєчасно не усувалися,

· недоліки в плануванні та звітуванні про стан впровадження Проекту

· неналежний рівень контролю за його виконанням на всіх стадіях реалізації.

Загалом, кредити Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету, так і реструктуризації економіки України. Фінансові умови, на яких Світовий банк надає позики Україні, є вигіднішими, ніж більшість інших зовнішніх джерел запозичення, доступних для України в даний час.

Однак кредити МБРР доречно спрямовувати на найбільш важливі національні проекти, щодо яких має бути чіткий моніторинг від розробки та обґрунтування доцільності до повного завершення, що помітно підвищить їх ефективність.

Кредитні кошти ЄБРР спрямовуються на підвищення енергоефективності в Україні через впровадження проектів енергозбереження, ядерну безпеку та нові технології вироблення електроенергії. На кінець 2014 р. кредитний портфель ЄБРР в Україні налічував 351 проект із загальним обсягом фінансування більше 9,158 млрд євро.

В тому числі, ЄБРР реалізував 23 проекти в державному секторі економіки України на загальну суму 674,94 млн дол. США та 1487,35 млн євро, за якими кредити надавалися державі або під державні гарантії (Таблиця 3.2.).

Таблиця 3.2. Проекти Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку в Україні

Основними недоліками співпраці України з ЄБРР є досить тривалий термін затверджен ня банком кредиту, з урахуванням процедури затвердження проекту безпосередньо в ЄБРР (близько 1-1,5 місяців), та високий рівень бюрократизму при підготовці кредитної заявки.

Ще одним напрямком роботи ЄБРР з Україною є фінансування енергетичного сектора. Активні дії банку з цього питання були підкріплені створенням багатьох проектів з метою більш продуктивного використання палива й енергії, її зберігання, забезпечення розрахунків. Одним із цих проектів є надання кредиту в розмірі 113 млн. дол. США компанії "Донбасенерго" для реконструкції енергоблоку Старобешівської теплоелектростанції.

Україна залишається однією з найбільш енергозатратних індустріальних країн у світі. Без поліпшення ефективності використання енергії неможливо досягти відновлення економіки і підвищення міжнародної конкурентоспроможності України. Діяльність ЄБРР у цьому напрямі пов'язана із створенням першої в Україні енергетичної сервісної компанії "Укреско" і з визначенням проектних можливостей мереж районного теплопостачання. "Укреско" була заснована в результаті об'єднання зусиль ЄБРР, Європейського Союзу та уряду України. Цей перший проект такого типу являє собою програму забезпечення фінансовими й технічними ресурсами, які необхідні, щоб підвищити енергозбереження. Загальний розмір інвестицій в енергозберігаючі проекти- 30 млн. евро.

В Україні ухвалено цілий ряд інших проектів, які фінансуються й інвестуються Європейським банком реконструкції та розвитку:

o зарахування "Приват Банку " та Першого українського міжнародного банку до членів Кредитної лінії зі сприяння зовнішньої торгівлі;

o проект з надання кредиту Київському пивзаводу "Оболонь";

o проект модернізації Дарницької ТЕЦ (м. Київ);

o кредит та підтримка на частину акцій кондитерської фабрики "Світоч" (м. Львів);

o участь у статутному капіталі компанії "Українська хвиля " з метою створення бездротової цифрової технології зв язку в м. Львові та Львівській області;

o створення Українського Мікрофінансового банку (УМБ) з обсягом капіталу 10 млн. евро.

Найбільші суми позики в 2014 році були використані на «покращення автомобільних доріг та безпеки руху» в сумі майже 2 млрд грн і на «будівництво високовольтної повітряної лінії електропередачі» в сумі 1,7 млрд грн. Протягом 2015 року найбільші кредити країна також брала для будівництва автошляхів і високовольтних ліній електропередачі в сумі 1,9 млрд грн та 3,6 млрд грн відповідно.

Так, за бюджетною програмою «Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору» в рамках реалізації спільних проектів України та міжнародних фінансових організацій протягом 2015 року було здійснено кредитування на суму 1,9 млрд грн., в тому числі: отримано та спрямовано кредитні ресурси ЄБРР та ЄІБ на суму, еквівалентну 793,6 млн грн на реалізацію проекту «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва» та кредитні ресурси МБРР на суму, еквівалентну 1,1 млрд грн за двома проектами «Покращення автомобільних доріг та безпеки руху». За проектом «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва» було заплановано спрямування коштів кредитів ЄБРР та ЄІБ на завершення ремонтних робіт на ділянках автомобільних доріг М-06 Київ-Чоп, М-07 Київ-Ковель-Ягодин, реалізацію контрактів з ремонту ділянок автодоріг М-05 Київ-Одеса, Н-01 Київ-Знам'янка, з утримання на основі кінцевих результатів (OPRC) ділянки автодороги М-06, а також планувалось розпочати роботи з ремонту автодороги М-01 Київ-Чернігів та реконструкції обходу м. Житомир.

Щодо реконструкції гідроелектростанцій, то відповідно до звіту Рахункової палати України, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України і ПАТ «Укргідроенерго» у 2013-2014 роках, І півріччі 2015 року в цілому забезпечене законне використання бюджетних коштів, передбачених на реалізацію заходів проекту «ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. ІІ черга. Таким чином, якщо з цільовим призначенням зазначених позик все більшменш зрозуміло, вони направлені на розбудову і покращення інфраструктури країни, питання може бути лише в прозорості тендерних та переговорних процедур з обрання підрядчиків на виконання робіт, і ця справа повинна цікавити правоохоронні структури.

У 2015 році в Україні почав діяти спільний проект Міністерства охорони здоров'я України і Світового банку «Поліпшення охорони здоров`я на службі у людей». В рамках цього проекту був підписаний договір на позику МБРР в сумі 215 млн доларів США. Проект має на меті реформування охорони здоров'я у 8 обраних регіонах (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Полтавська і Рівненська області). Ціль - удосконалення профілактики та лікування неінфекційних хвороб та пов'язаного з цим зміцнення механізмів надання послуг в обраних областях. А також проект направлений на підтримку інформатизації галузі охорони здоров'я, впровадження нових методів фінансування, розбудову системи громадського здоров'я, розбудову організаційного потенціалу, інформаційно-комунікаційний супровід реформування системи охорони здоров'я. Термін проекту розрахований на п'ять років.

Протягом 2015 року Україна отримала на «вдосконалення системи охорони здоров'я» 23,1 млн грн. Як ці кошти допомогли покращити загальний стан здоров'я українців або збільшити їх тривалість життя завдяки реформуванню вітчизняної системи охорони здоров'я наразі звітність про це відсутня.



Розділ 4. Проблеми інтеграції України у світову валютну систему

Отож, за період 2007-2014 рр. з-поміж усіх міжнародних фінансових організацій найбільші обсяги кредитів в економіку України надав Міжнародний Валютний Фонд - 12,2227 млрд СПЗ або 18,738 млрд дол. США, що складає 69% від загальної кількості отриманих міжнародних кредитів.

На другій позиції - обсяг кредитів, наданих Міжнародним банком реконструкції та розвитку - 3432,0 млн дол. США (12,6 %), а на третій - кредити, надані Європейським Інвестиційним Банком - 2489,22 млн євро (11,9 %).

Найменше кредитів в економіку України надав Північний інвестиційний банк - 0,33 %.

Основною проблемою оцінки розвитку між народного кредитування в Україні є обмаль достовірної інформації від компетентних фінансових органів щодо обсягів наданих кредитів, яка, окрім того, оприлюднюється із значним запізненням. Так, станом на кінець 2014 р. на офіційному сайті Міністерства Фінансів України містилася інформація про співробітництво з МФО і обсяги наданих ними кредитів станом на кінець 2013 р.

Відсутня також інформації про точний перелік проектів, що реалізуються за рахунок отриманих кредитів від міжнародних організацій.

Відповідно, не оприлюднена інформація про стан реалізації проектів, обсяг заборгованості по них та обсяги здійснених погашень.

Ще однією проблемою міжнародного кредитування економіки України є відсутність системи оцінки ефективності використання міжнародних кредитів. Таку оцінку слід проводити як в державних установах, так і за їх межами.

На жаль, цього практично не робиться: лише реалізація проектів МБРР в Україні детально аналізувалася Рахунковою Палатою України у 2011-2012 рр. За іншими проектами українські фінансисти експертної оцінки не проводили.

Неоднозначною є і співпраця України з МФО. Незважаючи на вже понад 20-ти річне співробітництво, в тому числі з МВФ та Світовим банком, ці зовнішньоекономічні відносини викликають цілу низку питань, пов'язаних як з умовами надання кредитів, так і з ходом виконання Україною досягнутих домовленостей, а також з ефективністю спільних проектів.

Можливим напрямком подальшої побудови відносин України з міжнародними фінансовими організаціями є перехід від безпосереднього одержання фінансових ресурсів до одержання консультативної і політичної підтримки від цих установ.

Такий хід подій можливий за умови економічного росту й успішного здійснення ринкових реформ в країні. У свою чергу, консультативна і політична підтримка України з боку міжнародних фінансових організацій (без надання кредитів) не тільки знизить гостроту проблеми зовнішньої заборгованості, але й стане засобом залучення в Україну іноземного капіталу. Використання досвіду фахівців міжнародних фінансових організацій може здійснюватися на дорадчому рівні.

Шляхами покращення відносин України та МВФ та Світовим Банком є такі:

· виконання вимог МВФ, необхідних для надання позики;

· контроль за ефективним використанням коштів МВФ та Світового банку;

· проведення ефективної пенсійної реформи;

· прийняття відповідних законодавчих актів як на загальнодержавному, так і на місцевому рівня, що підвищило б ефективність використання коштів кредиту;

· необхідно здійснювати контроль, щоб кошти, які виділяються МФО, прямували на рішення соціально-економічних проблем і пом'якшення наслідків кризисних явищ;

· необхідно досягти стабільності в політичних колах, об'єднати політичні сили, що значно підвищить співпрацю і допоможе країні вийти з кризи.

Запропоновані заходи допоможуть покращити відносини України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

Міжнародні та регіональні валютно-фінансові організації мають свої цілі, вирішують різні завдання та діють на глобальному та регіональному рівнях, їх діяльність є важливою складовою світового та регіонального співробітництва й інтеграції. Україна, розвиваючи співробітництво з багатьма з них, намагається інтегруватися у світову економічну систему.



Висновки

Серед основних проблем співробітництва з МБРР часто наголошують на непрозорості системи відбору кредитних проектів (переважно, на основі «міністерського лобіювання», а не відкритого тендеру або обговорення) та відсутності реальної оцінки ефективності реалізації проектів

Незважаючи на низку організаційних недоліків, міжнародні кредити мають вагоме значення для України, оскільки сприяють покращенню економічного становища держави та її макрофінансових показників, формуванню конкурентного ринкового середовища, стабілізації національної грошової одиниці, активізації інвестиційного процесу, розвитку приватного підприємництва.

Окрім того, кредити міжнародних фінансових організацій дозволяють реалізувати велику кількість проектів, які занадто дорогі для українського уряду та для приватних підприємців, а саме: екологічних, енергозберігаючих, інфраструктурних, із підвищення енергоефективності виробництв, великомасштабні транспортні проекти тощо.

Шляхами покращення відносин України та МВФ та Світовим Банком є такі:

· виконання вимог МВФ, необхідних для надання позики;

· контроль за ефективним використанням коштів МВФ та Світового банку;

· проведення ефективної пенсійної реформи;

· прийняття відповідних законодавчих актів як на загальнодержавному, так і на місцевому рівня, що підвищило б ефективність використання коштів кредиту;

· необхідно здійснювати контроль, щоб кошти, які виділяються МФО, прямували на рішення соціально-економічних проблем і пом'якшення наслідків кризисних явищ;

· необхідно досягти стабільності в політичних колах, об'єднати політичні сили, що значно підвищить співпрацю і допоможе країні вийти з кризи.

Однак процес отримання міжнародних кредитів, їх використання та оцінка ефективності реалізованих проектів мають бути прозорими та доступними для громадськості, оскільки, врешті-решт отримані кредити від міжнародних фінансових організацій перетворюється на борговий тягар держави, який погашається за рахунок кожного громадянина.

Співробітництво з міжнародними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення політичної незалежності та економічної безпеки.

Ефективна участь у світогосподарських зв'язках так чи інакше пов'язана із співробітництвом з МФО. Реалії сучасних міжнародних економічних відносин вимагають пошуку взаємоприйнятних компромісів між державами для розв'язання актуальних валютно-фінансових проблем, що мають загальносвітове значення.



Перелік використаної літератури

1. Александрова М.М., Маслова СО. Гроші. Фінанси. Кредит: Навчально-методичний посібник. - 2-е видання, перероблене і доповнене. - К.: ПУЛ 2011. - 336 c.

2. Бобровников А. 10% за безделье//Бізнес. -2011. - № 41(612). - С 54-55.

3. Боринець СЯ. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - 2-ге вид., перероб. й доп. -К.: Т-во "Знання", КОО, 2012. -305с

4. Дзюблюк О. В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового регулювання економіки. - К.: Поліграф книга, 2012. -512 с.

5. Загородиш А.Г., Вознюк Г.Л.Ю Смовженко Т.С. Фінансовий словник. -4-те вид., випр. та доп. -К: Т-во "Знання", КОО;Л.:Вид-воЛьвів банк. Ін-ту НБУ, 2012. -566 с

6. Іваницька О.М. Вплив траншів МВФ на економіку України / О.М. Іваницька, Г.Ю. Невгад, І.М. Балкова // Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. Серія: Економіка, право, політологія, туризм. - 2014. - №4. - С.14-17.

7. Ковбасюк Ю. Стратегічні пріоритети діяльності світового банку в Україні//Економіка України. -К. -2012. -№2. -С. 13-17.

8. Ковбасюк Ю. Участь європейського банку реконструкції і розвитку в реформуванні економіки України//Економіка України. -К. -2011. -№4.

9. Лобас М.Г. Міжнародні фінансові організації та їх значення для економічного розвитку країн [Електронний ресурс] / М.Г. Лобас // Агроінком: аграрний інформаційний науково-виробничий журнал. - 2010. - №4-6.

10. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник/А.С. Філіпенко, В.І. Мазуренко,;за ред. А.С. Філіпенко. -К:Либідь. 2011 342с.

11. Міжнародні організації: Навчальний посібник/За редакцією Ю.Г. Козака, В. В. Ковалевського.-К: ЦУЛ, 2013. -288 с

12. Міжнародні фінанси в питаннях і відповідях: Навчальний посібник: 2-е вид., перероб. і допов.-К: ЦУЛ, 2013. -294с.

13. Міжнародні фінанси: Підручник /О. І. Рогач, А.С. Філіпенко, Т.С. Шемет та ін.; за ред. О.І. Рогача. -К.Либідь, 2012. - 784 с

14. Офіційний сайт Міжнародного валютного фонду [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.imf.org. - Назва з екрану.

15. Офіційний сайт Світового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.worldbank.org. - Назва з екрану.

16. Партнерство Світовий банк - Україна. Огляд програм для країни [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Світового банку. - Квітень 2014 р. - Режим доступу: http: // www.worldbank.org / content /dam /Worldbank / document/Ukraine-Snapshot-ukr.pdf.

17. Фурман І.В. Міжнародний валютний фонд в контексті співпраці з Україною: сучасний стан, ризики, перспективи / І.В. Фурман, А.О. Підгірняк, Я.С. Паламар // Збірник наукових праць ВНАУ. Серія: Економічні науки. - 2013. - №4(81). - С.275-285.

Размещено на Allbest.ru

...