Размещено на http://www.allbest.ru/

Вітчизняна практика та проблематика управління фінансовими ризиками митної системи України

К.В. Крисовата, аспірант

Тернопільського національного економічного університету

Анотації

Проведено дослідження фінансових ризиків митної системи. Досліджено вітчизняну практику та проблематику функціонування діяльності митних органів в сфері управління фінансовими ризиками. Обґрунтовано необхідність удосконалення чинної системи управління митними ризиками в Україні. Розглянуто різні трактування поняття "ризик", а також їх відмінність. Також, вивчено, що для ризику притаманні як об'єктивна, так і суб'єктивна характеристики, причому об'єктивна виражає шкідливий вплив неконтрольованих випадкових подій, суб'єктивна ж ґрунтується на ігноруванні об'єктивного підходу до дійсності. Досліджено результативність проведення пост-митного аудиту Департаментом боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями. Зазначимо, що для України митний пост-аудит є новою та найбільш перспективною формою митного контролю, хоча він є основною складовою митного законодавства європейських країн. Також, у статті, розглянуто негативні фактори, які можуть бути передумовою для вчинення службових і корупційних правопорушень. Зазначено, які завдання можливо вирішити по вдосконаленню системи управління фінансовими ризиками.

Ключові слова: ризик, митний ризик, управління ризиками, постаудит, митний контроль.

A study of financial risks of the custom system is undertaken. Home practice and range of problems of functioning of activity of custom authorities are investigational in the sphere of management financial risks. The necessity of improvement of operating control system by custom risks is reasonable for Ukraine. Different interpretations of "risk " as well as their differences. Also studied that the risk inherent in both objective and subjective characteristics, with the objective expresses the harmful effects of uncontrolled random events is subjective based on ignoring the objective approach to reality. Investigated the effectiveness of conducting a post - entry audit by the Department of combat smuggling and customs violations. Note that for Ukraine the Customs post - auditing is a new and most promising form of customs control, although it is an essential part of the customs legislation of European countries. Also, the article considers the negative factors which may be a prerequisite for the commission office and corruption. It is noted that the task can be solved to improve the management of financial risks.

Key words: risk, custom risk, management, post-audit, custom control, risks.

Основний зміст дослідження

Постановка проблеми. Будь-яка сучасна організація існує в умовах постійних змін зовнішнього та внутрішнього середовища, тому здійснювати в таких умовах реформування певної сфери, тобто втілювати стратегічні зміни стає ще складніше, це потребує виваженого застосування ризик-менеджменту як надійного інструменту діяльності в умовах невизначеності. Не виключенням є і митна система.

Визначення базових характеристик категорії “ митний ризик ” є основою для розуміння її природи та сутності, а відповідно, визначення конкретних сфер та форм реалізації ризиків у митній галузі й розроблення методології керування та маніпулювання ними у процесі управлінської діяльності [5].

Реформування державного управління - одна з передумов виконання програми економічних реформ на 2010-2014 рр. “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”. Зміни торкнулися і митної служби України як одного з основних суб'єктів захисту економічних інтересів України та поповнення державного бюджету. Проте напрям на модернізацію діяльності митної служби був проголошений ще в 2006 р., після приєднання України до Кіотської конвенції та Рамкових стандартів безпеки і спрощення міжнародної торгівлі. Звісно, за цей час митна служба змінювалася, проте потреба подальшого реформування свідчить про відсутність формалізованої стратегії розвитку митної служби, проблеми стратегічного планування і реалізації основних напрямків удосконалення митної справи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Система управління ризиками - доволі новий механізм здійснення митної справи у світовій практиці і в Україні, через що потребує ґрунтовного наукового пізнання задля отримання теоретичного осмислення, яке стане базою для його впровадження в практичну діяльність митної служби України, що, у свою чергу, відповідає прийнятим міжнародним зобов'язанням.

Наразі ж такого знання немає. Така прогалина виникла саме у вітчизняній науковій доктрині. Проблема ризиків (митних ризиків) та управління ними частково висвітлюється в працях таких українських науковців М. Диба, М. Клапків, К. Бурий, П. Пашка, П. Пісного, Г. Кулик, Б. Літовченко, О. Десятнюк, С. Терещенко й ін.

Обмеженим колом дослідників та публікацій з даного питання обумовлюється актуальність теми дослідження, її наукова новизна та практична значущість для забезпечення ефективного управління митною службою України у процесі здійснення митної справи як невід'ємної складової державного управління в цілому.

Постановка завдання. Мета даної статті - дослідження вітчизняної практики та проблематики функціонування діяльності митних органів в сфері управління фінансовими ризиками.

Виклад основного матеріалу дослідження. Нині Україна активно намагається інтегруватися у світову спільноту, що має на увазі під собою укладення двосторонніх угод з митними адміністраціями країн-партнерів, а також - облаштування пунктів пропуску і розвиток митної інфраструктури.

Розвиток митних органів в Україні здійснюється по принципах діяльності митних служб провідних країн світу. Визначення чітких і зрозумілих правил митного оформлення, що базуються на міжнародних конвенціях і рекомендаціях, дозволили за минулі роки створити правову і організаційну базу діяльності митних органів нашої країни.

Проте існують певні проблеми в цій сфері, які роблять негативний вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності не лише підприємств-учасників, але країни в цілому. Таким чином, виникають питання вдосконалення діяльності митних органів як елементу державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

управління фінансовий ризик митний

Розвиток системи управління ризиками на загальносуспільному рівні - це необхідна передумова вирішення нагальних питань, що постають перед митними адміністраціями різних країн світу.

Ряд авторів виходить з того, що ризик - категорія об'єктивна, яка дозволяє регулювати взаємовідносини між особами та організаціями й іншими суб'єктами зовнішньоекономічних зв'язків. При цьому ризик розглядається як поняття, що являє собою можливу небезпеку випадкового виникнення негативних наслідків. Інші ж учені дотримуються позиції суб'єктивної концепції ризику. Представники даного погляду виходять з того, що ризик завжди має суб'єктивний характер, оскільки виступає як оцінка особою вчинків, дій, як свідомий вибір з урахуванням можливих альтернатив. Альтернативність при цьому - необхідність вибору з кількох найоптимальніших варіантів управлінських дій [4].

На думку деяких авторів, для ризику властиві як об'єктивна, так і суб'єктивна характеристики, причому об'єктивна виражає шкідливий вплив неконтрольованих випадкових подій, суб'єктивна ж ґрунтується на ігноруванні об'єктивного підходу до дійсності та виникає через реалізацію ризику за допомогою особистості керівника, оскільки саме він формує варіативність альтернатив. До суб'єктивних факторів можна зарахувати такі, як недосконалість методів розрахунків, некомпетентність кадрів, витік інформації, низький рівень управління й організації праці тощо.

Визначення поняття “ризик”, прийняте в ЄС, містить “вірогідність настання події, яка може виникнути під час увезення, вивезення, транзиту або кінцевого використання товарів, що переміщуються між митною територією Співтовариства і країнами або територіями за межами цієї території, а також за належності товарів, які не мають статусу товарів Співтовариства. Це може мати один з таких наслідків:

перешкода правильному застосуванню заходів Співтовариства або державних заходів;

порушення фінансових інтересів Співтовариства і його держав-членів;

виникнення загрози безпеці й надійності Співтовариству і його мешканцям, здоров'ю людей, тварин або рослин, екології або споживачам” (п.7 ст.4 Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого митного кодексу).

Стисліше визначення поняття “ризик” міститься в Митному кодексі митного союзу Білорусії, Казахстану та Росії, де зазначається, що ризик" - це ступінь імовірності недотримання митного законодавства митного союзу та (або) законодавства держав - членів митного союзу [7, c.55].

Відмінність наведених визначень поняття “ризику" полягає в тому, що в першому визначенні поняття Республіки Казахстан додатково акцентується увага на ймовірних збитках для держави унаслідок недотримання національного законодавства. На нашу думку, це вельми важлива деталь, оскільки недотримання митного законодавства не завжди має причинно-наслідковий зв'язок зі збитками або шкодою. При цьому одразу слід зробити застереження, що йдеться саме про митний ризик, а не про поняття “ризик” як категорію, що відображає суто економічну або технологічну складову, тощо.

Фахівці з митної справи Російської Федерації сформулювали термін митного ризику таким чином: це потенційна ймовірність недотримання митного законодавства. При цьому в Митному кодексі Російської Федерації, на відміну від Митного кодексу України, наявне поняття митного ризику: під ризиком розуміється ймовірність недотримання митного законодавства Російської Федерації.

Таким чином, дефінітивні конструкції поняття митного ризику в законодавстві та науці багатьох країн Європи схожі. При цьому вони стислі й лаконічні та відповідають філософії Кіотської конвенції. Зокрема, Рекомендації Всесвітньої митної організації про застосування положень Кіотської конвенції визначають ризик як вірогідність недотримання митного законодавства.

Ефективність роботи митної системи залежить від стратегічних напрямів використання ресурсів і рівня трансформування основ митної справи. П. Пашко підкреслює, що успішність формування адаптивної митної системи залежить від правильного управління в трьох загальних сферах прийняття рішень:

вибору рішень і їх виконання на основі розумного економічного аналізу та менеджменту;

провадження ефективної діяльності через оптимальне використання наявних ресурсів;

урахування ризиків, що виникають у митній діяльності, та управління ними.

Нині ризик-менеджмент у митній службі використовується для управління виключно специфічними ризиками - під час митного контролю та митного оформлення і в напрямку дослідження ризиків службової діяльності посадових осіб митної служби (фактично, здійснення функцій колишніх підрозділів внутрішньої безпеки), залишаючи поза увагою весь комплекс загально-організаційних ризиків [9].

Певні ризики можуть з'являтися у всіх сферах, пов'язаних із митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України. Узагальнено можна визначити такі вихідні дані, які можуть бути індикаторами ризику у ході здійснення митного контролю експортно-імпортних операцій:

у супровідних документах наведені помилкові або неправильні дані про товари;

наявність інформації, що суб'єкт економічної діяльності уже порушував або намагався порушити обов'язки зі сплати митних платежів;

перевізник має сумнівну репутацію;

наявність особливих повідомлень у рамках певної процедури про специфіку товару у певному контексті;

високий рівень оподаткування товару;

відправлення здійснюється в контейнерах;

невеликі партії відправлень.

Ефективний митний контроль - це особливість сучасної митної служби. Він залежить від професійно організованого контролю, основаного на ефективній співпраці й обміні інформацією між різними митними союзами, а також від стратегії управління ризиками щодо дієвого використання доступних ресурсів. [3] Спрямованість митного пост-аудиту полягає в зменшенні обсягів митного контролю на кордоні та перенесенні перевірок на етап виходу товарів у ринковий обіг. Тобто змінюється простір, територія, час контролю, і значно змінюється характер та інструментарій контролю. Як відомо, адміністрування митних платежів являє собою контроль за нарахуванням та сплатою відповідних податків. Контрольна та контрольно-перевірна робота співробітників Міністерства доходів і зборів України підтверджує важливість та практичну значущість цього питання.

Таблиця 1. Результативність проведення пост-митного аудиту Департаментом боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями за період з 2010 по 2012 рік, млн грн

Показники	Роки
	2008	2009	2010	2011	2012
Додаткові нарахування від корегування митної вартості товарів	1160,7	1318,6	3349,4	2744,9	5016,5
Додаткові нарахування від перевірки визначення країни походження товару	17,5	11,6	42,7	17,9	33,3
Додаткові нарахування від перевірки визначення коду товару	106,3	108	153,4	92,4	138,1

Джерело: складено автором на основі [1]

Отже, ми бачимо, що показники у 2012 році порівняно з 2008 значно покращились. Кількість перерахувань до бюджету залежить від кількості проведених перевірок, але також треба враховувати і їх результативність.

Для України митний пост-аудит є новою та найбільш перспективною формою митного контролю, хоча він є основною складовою митного законодавства європейських країн.

За результатами проведеного узагальнення, Департаментом окреслені ділянки роботи з потенційними ризиками вчинення службових і корупційних правопорушень, а також запропоновані шляхи зниження впливу корупційних ризиків, які були визначені безпосередньо митними органами.

Зокрема, до числа негативних факторів, які можуть бути передумовою для вчинення службових і корупційних правопорушень були названі:

1. Сфера ризиків здійснення процедур митного контролю та митного оформлення, яка складає 37% від загальної кількості визначених корупційних ризиків.

2. Напрямки роботи по визначенню митної вартості товарів та їх класифікації складають по 13% кожний.

3. Законодавча та нормативно-правова неврегульованість, а також адміністративні та організаційно-управлінські аспекти складають по 10% кожний.

4. Питання напрямку роботи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил складають 7%.

5. Організація роботи з адміністрування митних платежів складає 4%.

6. Соціально-правові фактори та вплив етично-психологічних аспектів (сумлінність) складають 3% кожний.

7. Напрямок організації контрольно-перевірочної роботи складає 1%.

При більш поглибленому дослідженні вищеподаних ділянок роботи, митними органами були визначені наступні ситуаційні чинники, які можуть впливати або вже впливають на рівень корупційних і службових правопорушень [7].

Для нейтралізації фінансового ризику митні органи повинні проводити аналітичну роботу і виявляти чинники (індикатори ризику) для визначення випадків, коли потрібне посилення митного контролю шляхом проведення огляду, додаткової перевірки документів і т.д. Проте на практиці часто використовують спрощені індикатори ризику, що може привести до зниження економічної ефективності від використання системи управління ризиками.

Необхідно відмітити, що імпортери часто самі припускаються помилки як в процедурі декларування митної вартості, так і в питаннях вибору тактики роботи з митними органами. Часто саме це дає митним органам правові підстави для коригування митної вартості.

Так, у сфері здійснення митного контролю та митного оформлення виокремлено:

процедура проведення митного огляду товарів і транспортних засобів;

внесення недостовірних або неповних відомостей до відповідних документів;

пропуск товарів без застосування необхідних форм митного та інших видів контролю;

здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, у тому числі ті, які ввозяться громадянами, з систематичними порушеннями вимог технологічних схем, порядків, інструкцій тощо.

Запорукою підвищення ефективності митного контролю є впровадження сучасних ІТ-технологій. Вони сприяють спрощенню процедур, зменшенню часових нормативів щодо митного оформлення товарів та мінімізують корупційні ризики.

З 04.07.2013 року у Південній митниці Міндоходів триває пілотний проект по застосування електронних замків з функцією GPS-GSM навігації (ЕЗ) при переміщенні товарів у режимі прохідного транзиту у контейнерах, ввезених на митну територію України через пункти пропуску,, Морський торговельний порт,, Южний”,,,Іллічівський морський торговельний порт” та,, Одеський морський торговельний порт”.

Через два тижні потому застосування "електронних вартових" розповсюджено на всі випадки ввезення через зону діяльності митниці товарів у режимі прохідного транзиту засобами автомобільного транспорту.

Протягом місяця дії пілотного проекту, підрозділами митного оформлення Південної митниці Міністерства доходів та зборів України накладено 4678 електронних замків, у т. ч. на контейнери - 1773 електронних замків. Випадків недоставляння товарів, що переміщувались митною територією України із застосуванням електронних замків, несанкціонованого відкриття електронних замків або їх втрати не виявлено.

Електронний замок Benilock спеціально розроблено компанією Benish GPS Ukraine, яка входить до складу холдінгу Benish Group, що має 25-літній досвід роботи і успішно працює у багатьох країнах світу. Замок базується на системі супутникового моніторингу, яка дає можливість повністю контролювати стан і схоронність вантажів, забезпечувати їх ідентифікацію та запобігати несанкціонованому доступу до них.

На відміну від свого класичного родича, електронний замок має крім механічної ще електронну частину з функцією GPS-GSM навігації. За допомогою GPS визначаються координати автомобіля з вантажем, а GSM забезпечує передачу на центральний сервер інформації не тільки про переміщення, а також як про санкціонований, так і про несанкціонований доступ.

Електронний замок є новацією у сфері митного забезпечення. Від звичайної пломби, яка лише фіксує факт відкриття та закриття, електронний замок Benilock відрізняється здатністю негайно передавати сигнали тривоги.

Пломбу неможливо контролювати дистанційно, тому отримати інформацію щодо несанкціонованого доступу до вантажу можна лише за фактом його прибуття до місця призначення. Електронний замок дає можливість реагувати негайно, вживаючи відповідні заходи.

Спеціально розроблене програмне забезпечення дає можливість отримувати (як у реальному часі, так і постфактум) максимум інформації щодо переміщення вантажу: місце його знаходження (траса, населений пункт), стан замка (закритий чи відкритий) та швидкість руху автомобіля.

Таким чином, ефективне застосування інструментів митного регулювання сприятиме залученню нових технологій як у сфері науково-технічних інновацій. Надання пільгового режиму зовнішньоекономічної діяльності інноваційно-активним підприємствам сприятиме модернізації, підвищенню ефективності використання власних технологічних потужностей та залученню і використанню науково-технічних інновацій провідних країн світу, що зробить продукцію вітчизняних підприємств конкурентоспроможною на світовому ринку інноваційних товарів та послуг.

Митне регулювання галузі інновацій має сприяти:

включенню України до глобального науково-технічного розвитку;

максимальному використанню усіх потенційних та фінансових можливостей для технологічного розвитку економіки;

збільшенню показників у сфері зовнішньої торгівлі високотехнологічними продукцією та технологією;

зростанню рівня інноваційної активності підприємств. [2]

Впроваджуючи нові технології у систему митного контролю, держава тим самим звільняє суспільство від надмірного бюрократичного втручання контролюючих органів і сприяє кращому використанню ресурсів митних органів.

Орієнтація організаційної структури митної служби на адміністративно-територіальний устрій держави формує матричну структуру управління, яка передбачає закріплення двох напрямків управління в організації - вертикального (управління структурними підрозділами) та горизонтального (управління окремими проектами або програмами, для реалізації яких залучають людей і ресурси різних підрозділів організації). Перевагами даного типу організаційної структури є те, що вона дозволяє подолати роз'єднаність між окремими функціональними ланками організації та створює умови для комплексного підходу під час виконання завдань. Крім того, вона є підставою для залучення менеджерів середнього рівня до вирішення стратегічних питань, тим самим сприяючи формуванню в організації менеджерів-стратегів.

Висновки. Традиційний метод перевірки кожної партії вантажів, що прибувають на митний кордон, стає бар'єром для торгівлі. Управління ризиками пропонує вирішення даної проблеми, що дає можливість митним адміністраціям знайти баланс між своїми контролюючими функціями та функцією сприяння торгівлі через вибіркову перевірку комерційних вантажів на науковій основі, що доповнюється пост-митним контролем.

Впровадження управління ризиками включає не тільки зміни в культурі праці, але й організаційні зміни такі, як створення підрозділів, що займатимуться питаннями оперативного збору даних, управління ризиками, і питаннями дотримання законодавства. Це також тягне за собою зміни в залучені ресурсів і сприйнятті персоналу. Лідерство керівництва і їх підтримка є важливим моментом у процесі змін.

Таким чином, проведення заходів по вдосконаленню системи управління фінансовими ризиками дозволить вирішити наступні завдання:

оптимізація ухвалення рішень при здійсненні митного оформлення і контролю, зниження суб'єктивного чинника;

досягнення оптимального співвідношення між часом проведення митного контролю і його ефективністю;

однакове застосування митного законодавства України;

зміцнення законності і правопорядку у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

якісно новий рівень інформатизації митних органів.

Для цілей ефективного митного контролю потрібне також максимально можливе розширення джерел вступу достовірної інформації.

Список літератури

1. Державна митна служба України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://arc. customs.gov.ua/dmsu/control/uk/index

2. Інституційно-правові засади митно-тарифного регулювання діяльності технологічних парків/ О.Ф. Івашина, К.І. Новкова/ Економіка, Фінанси, Право №6 2009. С.36-39

3. Кобзар Т.О. http://www.rusnauka.com/25_WP_2010/Economics/ 71102. doc. htm

4. Комаров О.В. Митний ризик як ключовий елемент механізму державного ризик-менеджменту в митній галузі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu_du/2011_2

5. Концепція реформування діяльності митної служби України “Обличчям до людей”: затверджена рішенням колегії Держмитслужби України від 29 жовтня 2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua

6. Кулик Г.Ю., Літовченко Б.В. Модернізація митної служби України в контексті управління змінами і стратегічного ризик-менеджменту [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://archive. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu_du/2011_2/Kul_lyt. htm

7. Пашко П. Застосування методів аналізу та управління ризиками в Держмитслужбі України / П. Пашко // Вітчизняний і зарубіжний досвід впровадження електронного декларування: збірник матеріалів науково-практичної конференції / за заг. ред.С. Чукут, О. Загвойської. - К., 2008. - 1128 с.

8. Пашко П.В. Митна безпека (теорія, методологія та практичні рекомендації): монографія / Пашко П.В. - Одеса: Пласке, 2009. - 628 с.

9. Петруня Ю.Є., Губа М.О. Адміністрування митних платежів: стан та перспективи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vamsu_econ/2012_1/Pet_Gub. htm

Размещено на Allbest.ru

...