Місце емісійної політики в фінансовій стратегії акціонерного товариства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІСЦЕ ЕМІСІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В ФІНАНСОВІЙ СТРАТЕГІЇ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

О. В. Смирна

Однією із визначальних ознак сучасної економіки є глобалізація, яка суттєвим чином видозмінила існуючі принципи та методи конкурентної боротьби. Транскордонний характер більшості економічних процесів вимагає абсолютно відмінних підходів до управлінських рішень різних економічних агентів. Глобалізація вирізняється домінуючою роллю акціонерних товариств, які, фактично, перетворилися на складні, трансграничні соціально-економічні бізнес-одиниці. Не в останню чергу подібна їх позиція є наслідком здатності акумулювати значні капітали через емісію цінних паперів на фондовому ринку.

В той же час, емісійна діяльність акціонерного товариства є надзвичайно складним та неоднозначним процесом, який вимагає застосування чітких, науково обґрунтованих принципів і управлінських підходів, пов'язаних, в першу чергу, з потребою врахування інтересів значної кількості учасників фондового ринку, неоднозначними тенденціями в ціноутворенні на фінансові інструменти і т. ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання сутності емісійної політики акціонерного товариства розглядалося у працях О. Борщ, І. Бланка, С. Гриб, А. Поддєрьогіна, Б. Стеценка, В. Суторміної, О. Терещенка, А. Турило, Г.Філіної та ін. Проте, наукова дискусія щодо цього питання не може вважатися завершеною, оскільки існують різні погляди на виділення її якісних ознак, місця та ролі у фінансовій стратегії акціонерного товариства.

Мета статті - охарактеризувати емісійну політику акціонерного товариства та її місце в корпоративній фінансовій стратегії.

Виклад основного матеріалу. На наш погляд, аналіз змістовних характеристик поняття «емісійна політика акціонерного товариства» доцільно розпочинати з дослідження змісту емісійних цінних паперів. Адже логічна взаємопов'язаність вказаних понять може якнайкраще розкрити емісійну політику, її місце у фінансовій стратегії акціонерного товариства. Саме «емісійний» характер окремих видів цінних паперів дає можливість виділити і якісні характеристики поняття «емісія», а в подальшому - ознаки емісійної політики.

Підкреслимо, що сучасна фахова література містить доволі обмежене коло обґрунтованих підходів до визначення поняття «емісійні цінні папери». Абсолютна більшість з них орієнтується, насамперед, на виділення певної сукупності характеристик таких фінансових інструментів. На наш погляд, це можна пояснити тим фактом, що випуск емісійних цінних паперів в будь-якому випадку є об'єктом державного регулювання, відповідно, в законодавстві фіксуються типові норми стосовно визначення цього поняття, які в подальшому вживаються і науковцями.

Зокрема, у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» вказується: «Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент)» [1].

У російському виданні «Великий економічний словник» подається наступна характеристика: «Емісійний цінний папір - це будь-який цінний папір, що характеризується одночасно наступними ознаками:

а) закріплює певну сукупність майнових та немайнових прав;

б) розміщується випусками;

в) має рівні обсяг та строки реалізації прав всередині одного випуску незалежно від терміну придбання цінного паперу» [2, с. 345-346].

Зазначимо, що якщо правова форма емісійних цінних паперів (перша із наведених ознак), характерна для усіх інших сек'юритизованих фінансових інструментів, то друга та третя ознаки (розміщення випусками та стандартний набір прав і зобов'язань) - специфічні риси саме цього виду фінансових інструментів. Відповідно, ми не вбачаємо суттєвої необхідності у виділенні додатково такої ознаки як закріплення емісійними цінними паперами певної сукупності майнових та немайнових прав, адже в такому випадку відбувається дублювання загальних ознак, притаманних цінним паперам.

Проте, вітчизняний науковець С. Маслова вважає, що ознаками емісійних цінних паперів тільки дві з вище наведених - серійність та однаковий набір прав та зобов'язань за цінними паперами однієї серії [3, с. 45-46]. Окрім того, підкреслимо, що С. Маслова вважає за доцільне використовувати дефініцію «випуск цінних паперів» на противагу поняттю «емісія цінних паперів».

На наш погляд, в питанні щодо виділення характеристик емісійних цінних паперів необхідно виходити з наступного:

- ці фінансові інструменти є одним із видів цінних паперів, і, відповідно, мають певну юридичну форму, яка передбачає фіксацію прав та зобов'язань, емітента, власника та/або інших осіб;

- відмінними ознаками таких фінансових інструментів від інших цінних паперів є стандартність та серійність, що визначає їх випуск визначеною кількістю, при цьому всі цінні папери одного випуску несуть однаковий набір прав та зобов'язань;

- емісійні цінні папери підлягають обов'язковій державній реєстрації (увесь випуск), що визначає особливий характер їх емісії, а також надає самому процесові емісії правових характеристик. Зазначимо, що урегульованість державою є ознакою усіх цінних паперів, проте, саме для емісійних цінних паперів використовується особлива процедура реєстрації усього випуску. Такий підхід з боку держави можна пояснити, насамперед, намаганням забезпечити дотримання прав та зобов'язань за цінним папером, що розповсюджується серед широкого кола інвесторів.

Наочно, виділені ознаки емісійних цінних паперів наведені на наступному рис. 1.

Рис. 1. Ознаки емісійних цінних паперів

В той же час, зазначимо, що не всі сучасні науковці вважають за необхідне пов'язувати емісію та емісійну політику акціонерного товариства виключно з емісійними цінними паперами. Так, в «Економічній енциклопедії» зазначено: «Емісія цінних паперів - випуск в обіг акцій, облігацій, казначейських веселів та інших цінних паперів підприємствами, банками державою…для залучення додаткових коштів» [4, с. 455-457].

Як бачимо, вказані автори допускають, що термін «емісія» може використовуватися не тільки виключно в розрізі емісійних цінних паперів, але і до усіх сек'юритизованих фінансових інструментів. Окрім того, важливим аспектом вказаного визначення є те, що автори прямо вказують на головну ціль емісійної діяльності - залучення додаткового капіталу підприємством або державою. Але, з нашої точки зору, обмежувати цілі емісії цінних паперів тільки залученням додаткових коштів не варто (як приклад, можна навести окремі випуски підприємствами похідних цінних паперів - райтів - які не передбачає залучення коштів).

Зазначимо, що на теоретичному рівні до цього часу існує також певна невизначеність стосовно понять, за допомогою яких характеризують залучення підприємством капіталу з фондового ринку через випуск цінних паперів. «Емісійна політика», «політика фінансування», «емісійна стратегія», «фінансова політика» і т. ін. - це зовсім не повний перелік дефініцій, що використовується в наукових джерелах для характеристики зазначених процесів на рівні підприємства. Хоча, з іншого боку, як вже говорилося, в теоретичній площині змістовні характеристики поняття «емісія» значних дискусій не викликають.

Для поняття «емісійна політика підприємства» можна виділити наступні характеристики (рис. 2).

Рис. 2. Якісні характеристики поняття «емісійна політика підприємства»

Отже, можна зробити наступні висновки:

1. Емісійна політика є невід'ємною складовою фінансової політики підприємства і функціонально пов'язана з нею. Хоча фінансова політика підприємства є значно ширшим поняттям, яке може охоплювати і формування капіталу за рахунок внутрішніх джерел, і його залучення через використання нестандартизованих фінансових інструментів (які не є емісійними цінними паперами).

2. Емісійна політика передбачає існування як економічної площини (випуск емісійних сек'юритизованих інструментів), так і правової - законодавчо регламентовану послідовність дій з випуску емісійних цінних паперівпаперів. Така риса визначаються подвійною економічною та правовою природою емісійних цінних паперів.

3. Емісійна політика передбачає комплекс заходів пов'язаних як із мобілізацією капіталу на ринку цінних паперів, так і з реалізацією наступних прав та зобов'язань передбачених цим цінним папером. Проте, ототожнювати емісійну політику виключно з формуванням капіталу акціонерного товариства не варто - поширеною є практика, коли випуск емісійних цінних паперів не призводить до збільшення капіталу.

4. Емісійна політика визначається відносинами з різноманітними економічними агентами фондового ринку, оскільки в будь-якому випадку передбачає випуск цінних паперів та їх розміщення.

Місце емісійної політики у діяльності будь-якого акціонерного товариства слід визначати з врахуванням того, що фінансова діяльність є головною формою ресурсного забезпечення реалізації стратегії безвідносно його розмірів, сфери діяльності та інших факторів.

Стратегія існує у будь-якого акціонерного товариства, при цьому ця єдина стратегія проявляється у різних площинах: функціональній, яка включає економічну (в. т.ч. фінансову), політичну та соціальну складову; територіальній, що проявляється на місцевому, регіональному, національному та глобальному рівнях.

Відповідно, і емісійну політику акціонерного товариства ми повинні розглядати як невід'ємну складову економічної діяльності підприємства, його фінансової стратегії, та його стратегічного набору в цілому. Зазначимо, що емісійна політика займає особливе місце серед чинників реалізації як стратегії підприємства взагалі, так і його фінансової стратегії. Це, насамперед, пов'язано з особливостями стратегічного управління які логічно пов'язуються з економічною природою емісійних цінних паперів, як особливих фінансових інструментів, що характеризують взаємовідносини між підприємством, інвесторами та іншими учасниками фондового ринку.

Будь-який випуск цінних паперів пов'язаний із складною системою взаємовідносин як внутрішніх, стосовно емітента, так і зовнішніх - з іншими суб'єктами фондового ринку. Складний характер та неоднозначність цих відносин зумовлюються правовою природою сек'юритизованих фінансових інструментів, яка об'єктивно може призвести навіть до кардинальних змін у стратегії підприємства. При цьому, тут йдеться як про стратегічні цілі взагалі, так і про цілі фінансового управління сучасним підприємством.

Підводячи підсумки аналізу питання щодо цілей емісійної політики акціонерного товариства, зазначимо, що саме в контексті їх визначення насамперед потрібно враховувати їх множинний характер. На користь такої позиції можна навести наступні вагомі аргументи:

- емісійна політика передбачає випуск різних за своєю економічною та правовою природою фінансових інструментів, що, відповідно, фактично унеможливлює існування єдиної цілі;

- динамічність сучасного світового фондового ринку теж є вагомим фактором для використання множини цілей, а не єдиної цілі. Постійна зміна показників фондового ринку адекватно відображається і цілях емісійної політики;

- множинність цілей емісійної політики підтверджується і множинністю цілей на рівні фінансової стратегії.

фінансовий акціонерний емісійний політика

Література

1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-IV від 23 лютого 2006 року.

2. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. Издание 2-е переработанное и дополненное/ А. Б. Борисов - М.: Книжный мир. 2005. - С. 844.

3. Маслова С. Фінансовий ринок: навч. посібник / С. О. Маслова, О. А. Опалов. - К.: Каравела, 2008. - 288 с.

4. Економічна енциклопедія - В 3-х. т. - Т.1. - К.: ВЦ «Академія». - 2000. - с. 497.

Размещено на Allbest.ru