Система управління оборотним капіталом підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективна економіка № 10, 2013

УДК 330.142.26:336.717.18

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Н.Б. Теницька, старший викладач кафедри економіки підприємства та управління персоналом, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава

О. М. Мяло, студентка, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава

Є. Л. Аніпір,

студентка, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава

У статті розглянуто сутність оборотного капіталу, досліджено зміст управління оборотним капіталом підприємства і визначено його важливість та необхідність. Запропоновано систему управління оборотним капіталом та охарактеризовано її складові елементи.

Ключові слова: оборотний капітал, управління, запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість, аналіз, планування, оптимізація, фінансування, контроль.

Стаття надійшла до редакції 18.10.2013 р.

N. B. Tenytska,

senior lecturer department of business economics and human resource management Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University, Poltava

O. M. Myalo,

student,

Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University, Poltava

E. L. Anipir,

student, Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University, Poltava

THE CONTROL SYSTEM OF WORKING CAPITAL OF THE ENTERPRISE

This article considered the nature of working capital, researched content of the control of working capital of the enterprise and determined its importance and necessity. The control system of working capital of the enterprise was proposed in article and described its component elements.

Keywords: working capital, management, inventories, money, accounts receivable, analysis, planning, optimization, financing, control.

Постановка проблеми. У сучасних умовах для багатьох вітчизняних підприємств можна відзначити хронічну нестачу оборотного капіталу, яка супроводжується низьким рівнем його використання. Саме тому є актуальним дослідження системи управління оборотним капіталом, як важливого чинника підвищення ефективності функціонування підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у дослідження проблеми управління оборотним капіталом зробили такі зарубіжні та вітчизняні вчені: Е.Р. Брікхейм, Дж. Ван Хорн, І.О. Бланк, Ю.А. Арутюнов, О.Б. Ватченко, В.В. Ковальов, К.В. Ізмайлова, О.П.Пархоменко, Л.В. Пельтек, Е.С. Стоянова, Р.Н. Холт та ін. Але, незважаючи на велику кількість дослідницьких робіт, у сучасній теорії та практиці немає єдиної злагодженої системи управління оборотним капіталом.

Завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне узагальнення засад ефективного використання оборотного капіталу підприємств, розроблення системи управління оборотним капіталом та характеристика її складових елементів, реалізація яких буде сприяти підвищенню ефективності функціонування підприємств.

Виклад основного матеріалу. Існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними. До них слід віднести проблеми забезпечення оборотним капіталом з визначенням структури та джерел його формування, розроблення ефективної системи управління оборотним капіталом підприємства.

Термін “оборотний капітал” походить від англійського поняття “circulating capital” і з'явився в словниковому обігу в зв'язку з активним використанням англомовних джерел економічної літератури. В україномовних джерелах з економічної теорії його синонімами є “оборотні засоби”, “оборотні кошти”, “оборотні активи”, “поточні активи”. Проте, незважаючи на неоднорідність термінів, економічна сутність поняття, що ними визначається, трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі досить однозначно. Це сукупність грошових коштів, авансованих підприємством для формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу, які використовуються в межах одного відтворювального циклу або в короткостроковому періоді (до одного року), що забезпечують безперервний процес виробничо-господарської діяльності [4, с.104] та приносять економічну вигоду [1, с.195].

Управління оборотним капіталом полягає в пошуку ефективних форм його фінансування, оптимізації обсягу, удосконаленні структури, забезпеченні прийнятного рівня ліквідності та підвищенні ефективності використання [3, с.77; 4, с.104].

Політика управління оборотним капіталом повинна забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності і ефективністю роботи, що зводиться до вирішення таких двох важливих задач, як забезпечення платоспроможності та прийнятного обсягу, структури і рентабельності активів.

На основі аналізу розробок дослідників [1; 3; 5; 7; 8; 10] пропонуємо наступну систему управління оборотним капіталом підприємства, яка наведена на рис. 1.

Одним з головних завдань управління капіталом є оптимізація величини оборотних коштів [4, с.104]. Перш за все необхідно виключити можливість їх гострого дефіциту, який може призвести до фінансової кризи на підприємстві. У той же час небажаним є і перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями, тому що це погіршує ліквідність підприємства, уповільнює оборотність оборотних коштів, мінімізує прибуток тощо.

оборотний капітал управління фінанси

Рисунок 1. Система управління оборотним капіталом підприємства

При плануванні потреби в оборотному капіталі необхідно не тільки враховувати результати аналізу оборотного капіталу за попередній період, але й очікуваний ринковий попит на виготовлену продукцію, тобто слід спрогнозувати очікуваний обсяг збуту [7, с.23]. У відповідності з прогнозом збуту визначають в які оборотні активи і в якому обсязі направляти інвестиції, а також через який період часу необхідно знайти нові джерела фінансування. Центральну роль в системі планів грає виробнича програма підприємства (план випуску продукції), яка є стержнем всього планування операційної діяльності.

Розрахунок потреби в оборотних активах здійснюється шляхом використання відповідних методів нормування: аналітичного, коефіцієнтного, прямого розрахунку, кумулятивного та елективного [8, с.236].

Наступною складовою системи є управління елементами оборотного капіталу, які можна поділити на три основні групи [9, с.47], а саме:

1. Управління запасами, мета якого ? забезпечення і підтримування оптимальної кількості і типів фізичних ресурсів, необхідних для реалізації стратегічного плану організації, доведення загальної суми щорічних витрат на утримування запасів до мінімуму за умови ефективного їх використання.

Для формування оптимального обсягу запасів поряд з експертними застосовують статистичні методи, які базуються на кількісній ретроспективній інформації. До таких методів належать [3, с.79]:

- оборотно-вартісний (АВС) аналіз, який дозволяє класифікувати ресурси підприємства за ступенем їх важливості;

- варіаційний (ХYZ) аналіз, що передбачає оцінку значимості запасів у залежності від частоти споживання;

- QRS-аналіз запасів, що розділяє запаси та їх постачальників на три групи, на основі обсягу необхідних капіталовкладень.

На практиці для мінімізації витрат з обслуговування запасів зазвичай використовують модель Уїлсона, що припускає розділення запасів на категорії, виходячи з їх вартості, обсягу і частоти витрачання; прогнозують інфляційні витрати на формування запасів та інфляційного прибутку, приділяють значну увагу управлінню витратами зберігання, складування, утилізації невикористаних запасів, напівфабрикатів та тому подібне.

2. Управління коштами у розрахунках, завданням якого є оцінка реального стану дебіторської заборгованості, тобто оцінка вірогідності безнадійних боргів, яка ведеться окремо по групах дебіторської заборгованості. При управлінні дебіторською заборгованістю необхідно контролювати стан розрахунків з покупцями за простроченою заборгованістю; орієнтуватися на більше число покупців, щоб понизити ризик несплати одним або декількома крупними покупцями; стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості; надавати знижки при достроковій оплаті тощо.

3. Управління грошовими коштами та їх еквівалентами, найважливішим моментом якого є розрахунок мінімально необхідної суми грошових активів. Його пропонується будувати на плануванні грошового потоку за поточними господарськими операціями і обсягом витрачання активів по них в майбутньому періоді.

Оперативне та середньострокове планування грошових коштів уможливлює уникнення касових розривів або запровадження своєчасних заходів щодо їх усунення. Для завчасного попередження потенційної тимчасової нестачі грошових коштів у фінансовому менеджменті застосовуються такі найбільш розповсюджені джерела фінансування, як власний капітал, банківські кредитні ресурси (овердрафт, кредит, відновлювана кредитна лінія), комерційний кредит, факторинг тощо. Розробка платіжного календаря дозволяє ретельно планувати грошові потоки, оперативно реагувати на можливі зміни, не заморожуючи зайвих коштів, гнучко перерозподіляти вільні оборотні кошти між елементами оборотного капіталу.

При розрахунку мінімального, максимального і середнього залишку грошових коштів рекомендується використовувати класичну модель Баумоля і Міллера-Орра.

Структура оборотних активів повинна відповідати вибраній підприємством моделі їх фінансування. В економічній літературі виділяють в основному три підходи до фінансування оборотного капіталу: консервативний, поміркований, агресивний [8, с.237]. Консервативна політика включає комбінацію консервативних стратегій формування і фінансування оборотного капіталу. Помірна поєднує консервативну політику щодо формування оборотного капіталу і агресивну щодо джерел його фінансування. Агресивна комбінує агресивні стратегії. При комплексній консервативній політиці підприємницький ризик є мінімальним і забезпечується менша віддача (оборотність, рентабельність капіталу), помірна політика супроводжується середнім ризиком і середньою віддачею, агресивна - високим ризиком і високим рівнем ефективності використання оборотного капіталу.

В основу цих підходів покладено класифікацію оборотного капіталу, згідно з якою вони можуть бути постійним та змінним. Тому в процесі управління оборотним капіталом слід встановлювати його сезонну складову, яка виражається різницею між максимальною та мінімальною потребою в ньому протягом року. Характер формування оборотного капіталу пов'язаний із обранням довгострокових або короткострокових джерел фінансування постійної та змінної його частини.

В табл. 1 представлено підходи до фінансування оборотного капіталу підприємства [4, с.105].

Контроль оборотного капіталу - це організований підприємством процес перевірки виконання всіх управлінських рішень у сфері формування та використання оборотного капіталу з метою реалізації розробленої стратегії розвитку підприємства [8, с.238]. Для того, щоб бути ефективним, контроль повинен мати певні важливі властивості. Йому слід бути стратегічно спрямованим, орієнтованим на кінцеві результати, бути економічним, оперативним, своєчасним і постійним. Використання на підприємстві якісно злагодженої системи контролю допоможе істотно підвищити ефективність процесу управління оборотним капіталом.

Таблиця 1 - Підходи до фінансування капіталу

Примітка. ДЗ - довгострокові зобов'язання; ВК - власний капітал; КЗ - короткострокові зобов'язання.

Під час аналізу ефективності використання оборотного капіталу розглядається динаміка обсягу та динаміка складу оборотного капіталу з метою оцінювання рівня його ліквідності. Далі вивчається динаміка оборотності окремих видів оборотного капіталу в загальній його сумі.

Належний рівень ефективності використання оборотного капіталу підприємства можливо контролювати шляхом:

1) покращення оборотності оборотного капіталу є одним з пріоритетних завдань управління оборотного капіталу підприємства, оскільки показник оборотності є одним з ключових показників, що характеризує ефективність його використання [11, с.441];

2) підвищення рівня рентабельності оборотного капіталу, що визначається як відношення прибутку від звичайної діяльності до оборотного капіталу [11, с.441];

3) забезпечення необхідного рівня ліквідності активів та поточної платоспроможності підприємства. Хоч усі види оборотного капіталу, в тому чи іншому ступені є ліквідними, загальний рівень їх ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності підприємства по поточних фінансових зобов'язаннях. З цією метою з урахуванням обсягу і графіка платіжного обороту підприємства повинна бути визначена частка оборотного капіталу у високоліквідній формі (тобто у формі прямих засобів платежу і їх резервів у формі короткострокових фінансових вкладень) [9, с.47];

4) забезпечення фінансової стійкості. Залежно від специфіки діяльності підприємства оборотний капітал може бути сформований як повністю за рахунок власних коштів, так із застосуванням залучених фінансових ресурсів. Практика формування оборотного капіталу повністю за рахунок власних фінансових ресурсів, з одного боку, свідчить про високий рівень фінансової незалежності підприємства, з іншого ? може виступати свідченням нераціональної грошово-кредитної політики підприємства [5, с.157].

Результати аналізу дають змогу визначити загальний рівень ефективності управління оборотним капіталом підприємства та виявити основні напрями його підвищення в майбутньому періоді.

Запропонована система управління оборотним капіталом дозволяє визначити ефективність використання оборотного капіталу, забезпечити виробництво оборотним капіталом у необхідних обсягах і структурі та контролювати ефективність формування та використання оборотного капіталу.

Висновок

У дослідженні було сформульовано економічну сутність оборотного капіталу та визначено зміст управління цим капіталом, сформовано систему управління оборотним капіталом та охарактеризовано її складові елементи.

Управління оборотними коштами є важливою частиною забезпечення ефективної діяльності промислових підприємств, оскільки від правильності визначення потреби в оборотному капіталі, ефективності їх використання залежить виконання запланованих показників динаміки виробництва і реалізації продукції, стійкість фінансового стану підприємств, їх кредитоспроможність та інвестиційна привабливість.

Щодо перспектив подальших досліджень можемо відзначити, що поняття "управління оборотним капіталом" потребує подальшого глибокого вивчення та дослідження, оскільки воно має значний вплив на розвиток підприємства та його прибутковість.

Література

1. Ватченко, О. Б. Управління оборотним капіталом підприємства / О. Б. Ватченко, І. Б. Тахмазова // Економічний простір. - 2011. - № 50. - С. 193-200.

2. Дукаль, Г.С. Управління обіговим капіталом та його вплив на фінансовий стан підприємств / Г.С. Дукаль [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu//19_1/181_Dukal_19_1.pdf

3. Єрмак, С.О. Концептуальні основи ефективного управління оборотним капіталом на підприємствах роздрібної торгівлі побутовим обладнанням / С.О. Єрмак // Вісник Донецького університету економіки та права. - 2008. - № 1 - 2. - С. 76-83.

4. Кустріч, Л.О. Підвищення рівня управління оборотним капіталом / Л.О. Кустріч // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - № 3. - С.103-106.

5. Ламанов, С.В. Система завдань управління оборотним капіталом підприємства / С.В. Ламанов // Управління розвитком. - 2011. - №1 (98). - С. 155-158.

6. П'ятак, Т.В. Моделювання процесів управління оборотним капіталом підприємства / Т.В. П'ятак, В.І. Борзенко, О.О. Демьохіна [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://archive.nbuv.gov.ua/portal//Natural/vcpi/TPtEV/2011_25/statiya/Borzenko.pdf

7. Пархоменко, О.П. Концепція формування та використання оборотного капіталу промислового підприємства / О.П. Пархоменко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. - 2010. - N 36. - С. 21-25.

8. Пархоменко, О.П. Система управління оборотним капіталом промислового підприємства / О. П. Пархоменко // Торгівля і ринок України. - 2009. - Вип. 28. - Т.2. - С. 232-240.

9. Пельтек, Л.В. Методологічні аспекти формування системи управління оборотними активами підприємства / Л.В. Пельтек, С.М. Писаренко // Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - №1(5). - С. 43-49.

10. Ходжава, К. Я. Стратегічні напрями підвищення ефективності управління оборотним капіталом / К. Я. Ходжава // Управління розвитком. - 2012. - №19(140). - С. 161-163.

11. Чубка, О. М. Оцінка методів управління оборотним капіталом промислових підприємств / О. М. Чубка, О. М. Рудницька // Проблеми економіки та управління. - Л.: Вид-во Нац. ун-ту "Львів. політехніка". - 2009. - №640. - С. 440-445.

References

1. Vatchenko, O. B. and Tahmazova, І. B. (2011), “Working Capital Management Company”, Ekonomіchnij prostіr, vol. 1, pp. 193-200.

2. Dukal', G.S., “Working Capital Management and its impact on the financial situation”, [Elektronnij resurs], available at:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu//19_1/181_Dukal_19_1.pdf

3. Єrmak, S.O. (2008), “Conceptual foundations of effective working capital management in the retail sale of household equipment”, Vіsnik Donec'kogo unіversitetu ekonomіki ta prava, vol. 1-2, pp. 76-83.

4. Kustrіch, L.O. (2010), “Improving working capital management”,Vіsnik Hmel'nic'kogo nacіonal'nogo unіversitetu, vol. 3, pp. 103-106.

5. Lamanov, S.V. (2011), “The system objectives of working capital management company”, Upravlіnnja rozvitkom, vol. 1(98), pp. 155-158.

6. P'jatak, T.V. and Borzenko, V.І. and Dem'ohіna, O.O., “Modeling of working capital management company”, [Elektronnij resurs], available at:http://archive.nbuv.gov.ua/portal//Natural/vcpi/TPtEV/2011_25/statiya/Borzenko.pdf

7. Parhomenko, O.P. (2010), “Concept formation and use of working capital of industrial enterprises”, Nauk. pr. Nac. un-tu harch. Tehnologіj, vol. 36, pp. 21-25.

8. Parhomenko, O.P. (2009), “The system of working capital management of industrial enterprises”, Torgіvlja і rinok Ukraїni, vol. 28 T.2, pp. 232-240.

9. Pel'tek, L.V. (2010), “Methodological aspects of current assets management company”, Vіsnik Zaporіz'kogo nacіonal'nogo unіversitetu, vol. 1 (5), pp. 43-49.

10. Hodzhava, K. Ja. (2012), “Strategic guidelines for improving the efficiency of working capital management”, Upravlіnnja rozvitkom, vol. 19 (140), pp. 161-163.

11. Chubka, O. M. (2009), “Evaluation methods of working capital management industry”, Problemi ekonomіki ta upravlіnnja. - L.: Vid-vo Nac. un-tu "L'vіv. polіtehnіka", vol. 640, pp. 440-445.

Размещено на Allbest.ru